Ухвала

від 26.09.2023 по справі 705/1382/16-ц

УМАНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №705/1382/16-ц

2-з/705/39/23

У Х В А Л А

І МЕ НЕ М УК РА ЇН И

26 вересня 2023 року м. Умань

Суддя Уманського міськрайонного суду Гудзенко В.Л. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 705/1382/2016, -

В С Т А Н О В И В:

25 вересня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову.

У поданій заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 просить суд накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 ; звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору, оскільки являється інвалідом 2 групи. Заявник, в якості підстав, у зв`язку з якими необхідно забезпечити позов таким способом, вказує на те, що вже 8 років розглядається справа про порушення прав дитини, в зв`язку з затягуванням справи на невизначений термін, щоб унеможливити ОСОБА_2 вчинити будь-які дії частиною квартири на даному етапі розгляду справи виникла потреба у накладенні арешту на квартиру.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Як передбачено ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Так, відповідно до ч. 1 та ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності;

3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;

4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;

5)ціну позову, про забезпечення якого просить заявник;

6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;

7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про

забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на

підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно

виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого

рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу

відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати

особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про

забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб,

права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Тобто, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Тобто арешт на майно відповідача допускається лише за умови, що майно належить відповідачу та є необхідність саме у цьому виді забезпечення позову.

Як вбачається з висновків щодо застосування норм права, викладених, зокрема, в постанові Верховного Суду від 25.09.2019 року по справі № 320/3560/18, заявником суду повинні бути надані відомості щодо конкретного індивідуально визначеного майна, яке належить відповідачу та щодо якого мають вживатись заходи забезпечення позову.

Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, суд зауважує, що заява не відповідає вимогам ч.1 ст. 151 ЦПК України, є необґрунтованою та непідтвердженою належними та допустимими доказами щодо належності майна конкретній особі, на яке просить накласти арешт, заявником не надано жодних доказів на підтвердження своїх вимог що невжиття таких заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а викладені в заяві підстави є неналежно обґрунтованими, а отже не є достатніми для задоволення цієї заяви.

Крім того, слід зазначити, що цивільна справа № 705/1382/2016 перебуває на розгляді у судді Уманського міськрайонного суду Єщенко О.І., що унеможливлює здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо

забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших

учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення

позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити

фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення

виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

У зв`язку з наведеними обставинами суд вважає, що заява ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 82,151-153 ЦПК України,суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Копію ухвали надіслати заявнику.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти діб з дня її складання.

Суддя В.Л. Гудзенко