Постанова

від 25.09.2023 по справі 193/988/23

СОФІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 

ЄУН 193/988/23

Провадження № 3/193/433/23

П О С Т А Н О В А

іменем України

25 вересня 2023 року сел. Софіївка

Суддя Софіївського районного суду Дніпропетровської області Кравченко Н.О., розглянувши адміністративний матеріал по справі про адміністративне правопорушення, який надійшов з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка працює ліквідатором ТОВ «Енерджіті», РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1ст. 163-1 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення №686, складеного 25 травня 2023 року головним державним інспектором відділу перевірок у сфері обслуговування добувної промисловості та металургійного виробництва управління податкового аудиту ГУ ДПС у Дніпропетровської області Москальцем Анатолієм Володимировичем, за результатами документальної позапланової перевірки ТОВ «Енерджіті», код ЄДРПОУ 42981240, юридична адреса: смт.Софіївка, вул.Больнична, 2, встановлено, що ліквідатор ТОВ «Енерджіті», код ЄДРПОУ 42981240 ОСОБА_1 , вчинила правопорушення порядку ведення податкового обліку, за рахунок заниження податку на додану вартість у загальній сумі 67703,00 грн., в тому числі по періодам: серпень 2019-22960,00 грн., вересень 2019 750,00 грн., жовтень 2019 22565,00 грн., червень 2020- 21428 грн. та податок на прибуток у загальній сумі 66109 грн., в тому числі по періодам: 2019 -40299 грн., 2020-25811,00 грн., чим порушено вимоги п. 198.1, п.198.3, ст.198, п.п. 134.1.1 п.134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями). Факт порушення викладено в акті перевірки №1696/04-36-07-14-04/42981240 від 01.05.2023.

Дії головного ліквідатора ТОВ «Енерджіті», код ЄДРПОУ 42981240 ОСОБА_1 особою, уповноваженою на складання адміністративного протоколу, кваліфіковано за ч.1ст.163-1 КУпАП.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Софіївського районного суду Дніпропетровської області визначено головуючу суддю: Кравченко Н.О..

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності в судове засідання з`явилась, заперечувала проти притягнення її до адміністративної відповідальності на підставі ч. 1 п. 1 ст. 247 КУпАП. Судді пояснила, що на цей час Дніпровським окружним адміністративним судом розглядається справа № 160/15881/23 за позовом ТОВ «Енерджіті» до ГУ ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень за періоди, які інкриміновані в даному протоколі № 686 від 25.05.2023 року. В судове засідання 25.09.2023 року ОСОБА_1 не з`явилася.

Згідно з положеннямист.268КУпАП інкриміноване ліквідатору ТОВ «Енерджіті», код ЄДРПОУ 42981240 ОСОБА_1 адміністративне правопорушення за ч.1ст.163-1КУпАП не відноситься до правопорушень, по яким присутність особи у судовому засіданні є обов`язковою.

З урахуванням наведеного, з метою дотримання вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а також з урахуванням положень ст.268 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу без участі ОСОБА_1 .

Суд, заслухавши пояснення особи, дослідивши матеріали справи, які долучені до протоколу про адміністративне правопорушення та надані особою, яка притягається до адміністративної відповідальності в їх сукупності, встановив наступне.

ЗавданнямКодексу України про адміністративні правопорушенняє охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержанняКонституціїзаконів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).

Відповідно дост.7 КУпАПніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно зіст.9 КУпАПадміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Склад адміністративного правопорушення включає в себе ознаки, які характеризують зовнішній прояв поведінки особи, його спрямованість та наслідки; ознаки, що характеризують правопорушника і його психічне ставлення до скоєного. Відповідно ознаки складу адміністративного правопорушення об`єднаються у чотири групи (елементи): об`єкт адміністративного правопорушення, об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, суб`єкт адміністративного правопорушення та суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення. Всі зазначені елементи складу адміністративного правопорушення є обов`язковими. Суб`єктивна сторона - відображає психічне ставлення особи до скоєного діяння і наслідків, що наступають в результаті цього діяння. Вина особи - є необхідним елементом сторони.

Відповідно до ст.280 КУпАПорган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що має суб`єктивне значення для правильного вирішення справи.

При цьому, обов`язок щодо збирання доказів щодо інкримінованого особі адміністративного правопорушення, покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення (ч.2ст. 251 КУпАП).

Таким чином, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані суду особою, уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення докази, які свідчать про наявність об`єктивних і суб`єктивних ознак проступку для притягнення особи до відповідальності: об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта та суб`єктивної сторони.

Диспозиція ч.1ст.163-1 КУпАПпередбачає адміністративну відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Так,об`єктом правопорушення є суспільні відносини в сфері оподаткування. Платниками податків і зборів (обов`язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов`язок сплачувати податки і збори (обов`язкові платежі). Об`єктами оподаткування є доходи (прибуток), додана вартість продукції (робіт, послуг), вартість продукції (робіт, послуг), зокрема, митна, або її натуральні показники, спеціальне використання природних ресурсів, майно юридичних і фізичних осіб та інші об`єкти, визначені законами України про оподаткування.

Об`єктивна сторона правопорушення полягає у: а) відсутність податкового обліку; б) порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, зокрема, неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України. Перше правопорушення вчинюється у формі бездіяльності і полягає у нездійсненні передбачених законодавством України заходів щодо ведення податкового обліку. Друге правопорушення вчинюється у формі активних дій, які порушують встановлений законом порядок ведення податкового обліку або у формі бездіяльності шляхом неподання аудиторських висновків. Відповідно до вимогст. 9 Закону України «Про систему оподаткування», платники податків і зборів (обов`язкових платежів) зобов`язані: 1) вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами; 2) подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов`язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов`язкових платежів); 3) сплачувати належні суми податків і зборів (обов`язкових платежів) у встановлені законами терміни; 4) допускати посадових осіб державних податкових органів до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів чи пов`язані з утриманням об`єктів оподаткування, а також для перевірок з питань обчислення і сплати податків і зборів (обов`язкових платежів). Правила ведення податкового обліку визначені уст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а також регламентуються наказами та інструкціями Державної податкової адміністрації України.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.

Суб`єктами правопорушення можуть бути керівники та інші посадови особи підприємств, установ, організацій (заступники керівників з фінансово-економічних питань, головні бухгалтери тощо).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються ПК України.

Підпунктом20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК Українивстановлено право контролюючих органів проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п.44.1ст.44ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно із вимогами п.75.1 ст. 75 ПК Україниконтролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п.п.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПКУкраїникамеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Згідно з п.86.2 ст.86 ПКУкраїниза результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Абзацами 1,2 та 4 п.86.7ст.86ПК Українипередбачено, що у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п`яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п`яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеномустаттею 58цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

Рішення про визначення грошових зобов`язань приймається керівником контролюючого органу (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

Системний аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що проведення камеральної перевірки є процедурним заходом зі збору контролюючим органом інформації на підставі даних податкової звітності платника податків, щодо дотримання таким платником вимог законодавства. Встановлення за наслідками такого контрольного заходу факту порушення законодавства має наслідком складення податковим органом відповідного акта перевірки, на який платником податків можуть бути подані заперечення. У свою чергу, результати розгляду заперечень на акт перевірки викладаються у формі відповіді та підлягають врахуванню контролюючим органом при прийнятті рішення за результатами перевірки.

Отже, акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені податковим органом порушення вимог законодавства платниками податків за результатами здійсненого контрольного заходу, а відповідь контролюючого органу за результатами розгляду заперечень на акт перевірки - інформації щодо оцінки доводів платника податків з приводу незгоди з висновками в акті перевірки.

Контролюючий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки та у відповіді за результатами розгляду заперечень на акт перевірки обставини і власні висновки щодо таких обставин.

Акт перевірки, так само, як і відповідь за результатами розгляду заперечень на акт перевірки та інші листи контролюючого органу, направлені на адресу платника податків з приводу оскарження ним акта перевірки, є лише службовими документами контролюючого органу, пов`язаними із збирання податкової інформації, не створюють для платника податків правових наслідків у вигляді зміни (припинення) прав чи встановлення обов`язків, однак, в подальшому можуть враховуватися контролюючим органом при прийнятті актів індивідуальної дії.

Відповідно до п.56.1ст.56 ПК України, рішення, прийняті контролюючим органом (в тому числі податкові повідомлення-рішення), можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. До таких рішень, зокрема, відноситься податкове повідомлення-рішення(п.п.14.1.157п.14.1ст.14 ПК України)

З огляду на зазначене, у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці)перевірки,останній може спростувати такі висновки шляхом оскарження в адміністративному або судовому порядку рішення,прийняті контролюючим органом на підставі такого акту.

Зазначене узгоджується з позицією ВС, яка викладена у постанові від 31.05.2021 у справі №520/10718/19.

Судом встановлено, що за результатами камеральної документальної позапланової перевірки ТОВ «Енерджіті», код ЄДРПОУ 42981240, юридична адреса: смт.Софіївка, вул.Больнична, 2, встановлено, що ліквідатор ТОВ «Енерджіті», код ЄДРПОУ 42981240 ОСОБА_1 , вчинила правопорушення порядку ведення податкового обліку, за рахунок заниження податку на додану вартість у загальній сумі 67703,00 грн., в тому числі по періодам: серпень 2019-22960,00 грн., вересень 2019 750,00 грн., жовтень 2019 22565,00 грн., червень 2020- 21428 грн. та податок на прибуток у загальній сумі 66109 грн., в тому числі по періодам: 2019 -40299 грн., 2020-25811,00 грн., чим порушено вимоги п. 198.1, п.198.3, ст.198, п.п. 134.1.1 п.134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями). Факт порушення викладено в акті камеральної перевірки №1696/04-36-07-14-04/42981240 від 01.05.2023, який направлено поштою.

За даними періодами , за цим самим актом камеральної перевірки №1696/04-36-07-14-04/42981240 від 01.05.2023 ТОВ «Енерджиті» ГУ ДПС у Дніпропетровській області прийнято повідомлення-рішення форми «Р» від 31.05.2023 року, які були оскаржені платником в судовому порядку.

Згідно рішення Дніпровського окружного адміністративного суду від 18.09.2023 року (справа № 160/15881/23) за позов ТОВ «Енерджиті» задоволено, скасовано в повному обсязі податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області форми «Р» від 31.05.2023 року № 0126890714, № 0126910714, № 0127642410 винесені за актом камеральної перевірки №1696/04-36-07-14-04/42981240 від 01.05.2023 ТОВ «Енерджиті». Також даним рішенням встановлено протиправність дій ГУ ДПС у Дніпропетровській області.

Разом з цим, суд враховує, що 07.03.2022 набрав чинностіЗакон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану", яким зупинено строки, передбаченіст. 56 ПК України.

З огляду на зазначене, до закінчення процедури адміністративного оскарження Податкового рішення-повідомлення, закон позбавляє суддю можливості врахувати висновки контролюючого органу про порушення ТОВ «Енерджиті» підпунктдо 18.09.2023 року за п.198.1, п.198.3, ст.198, п.п. 134.1.1 п.134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями) за порушення порядку ведення податкового обліку за рахунок заниження податку на додану вартість у загальній сумі 67703 грн. та не створюють для ТОВ «Енерджиті», як платника податків, правових наслідків.

За вищевикладених обставин у даному випадку необхідним є встановити, як вчинення правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, та чи не пропущені строки накладення на нього адміністративного стягнення. Актом визначено, що дане правопорушення є триваючим.

Триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану, за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 804/401/17 та від 11.12.2018 у справі № 242/924/17.

Зважаючи на наведене, приходжу до висновку, що адміністративне правопорушення, вчинене ОСОБА_1 , не носить характер триваючого та враховуючи, що порушення граничних термінів подання податкових декларацій з податку на додану вартість, за даними протоколу про адміністративне правопорушення мало місце серпень, вересень, жовтень 2019 року та червень 2020 року, тобто з моменту його вчинення пройшло більше трьох місяців, на даний час закінчилися строки накладення адміністративного стягнення, визначені у ч. 2 ст. 38 КУпАП.

Аналогічний висновок викладений у постанові Тернопільського апеляційного суду від 27.04.2021 у справі № 607/20087/20.

Відповідно до п.1 ч. 1ст. 247 КУпАПпровадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно зіст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення підвідомчі суду, стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніше як через три місяці з дня його виявлення.

Судом встановлено, що на день розгляду даної справи строки накладення адміністративного стягнення сплинули.

Відповідно до п.7 ч.1ст.247 КУпАПпровадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбаченихстаттею 38 цього Кодексу.

У зв`язку з тим, що адміністративне правопорушення відбулося за 2019 рік та 2020 рік, на час розгляду справи, з дня правопорушення, яке не є триваючим - пройшло більше ніж три місяці, тому справа підлягає закриттю, у зв`язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Відповідно дост. 40-1 КУпАПсудовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено стягнення.

Оскільки стягнення судового збору передбачено законом лише при накладенні адміністративного стягнення, судовий збір по даній справі не підлягає стягненню.

Керуючись ст.ст. 38 ч. 2, 247 ч. 1 п. 7 КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративну справу відносноліквідатора ТОВ «Енерджіті» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про вчинення нею правопорушення передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАПзакрити, у зв`язку із закінченням терміну накладення адміністративного стягнення.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Софіївський районний суд протягом 10 днів з дня її винесення.

Постанова набирає чинність після закінчення 10-ти денного строку на її оскарження, та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців.

Суддя Н.О.Кравченко