Постанова

від 07.02.2007 по справі 386/4-06

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

386/4-06

Київський міжобласний апеляційний господарський суд

          01033, м. Київ, вул. Жилянська, 58-б

Постанова

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.02.07                                                                                            Справа №  386/4-06

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:          Сибіги  О. М. (доповідач по справі),

суддів:                                 Гаврилюк  О.М суддів:                                 Мельника С. М.  

                                                                                                                               .

за участю представників сторін: відповідно до протоколу судового засідання від 07.02.2007 року

розглянувши матеріали апеляційної скарги заступника прокурора Київської області на постанову господарського суду Київської області від 14.11.2006 року

по справі № 386/4-06 (суддя Попікова О.В.)

за позовом           державної податкової інспекції у Вишгородському районі, м. Вишгород

до           товариства з обмеженою відповідальністю „Електро”, смт. Димер

про           стягнення 5539,49 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до розпорядження Першого заступника Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 24.01.2007 року  перегляд в апеляційному порядку постанови господарського суду Київської області по справі № 386/4-06 здійснюється апеляційним судом у складі колегії суддів: головуючого судді Сибіги О.М. і суддів Гаврилюка О.М. та Мельника С.М.

          Постановою господарського суду Київської області від 14.11.2006 року позовні вимоги державної податкової інспекції у Вишгородському районі, м. Вишгород до товариства з обмеженою відповідальністю „Електро”, смт. Димер про стягнення 5539,49 грн. задоволено повністю, та стягнуто з відповідача на користь податкової інспекції 5539,49 грн. податкової заборгованості.

Водночас, місцевим господарським судом на підставі ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України було відстрочено виконання судового рішення до 14.05.2007 року.

          Постанову місцевого господарського суду мотивовано тим, що відповідно до п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України “Про порядок погашення платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням господарського суду. В частині відстрочки виконання судового рішення місцевим господарським судом було враховано клопотання відповідача, його фінансовий стан та матеріальний інтерес сторін.  

          Не погоджуючись із вищезазначеною постановою місцевого господарського суду в частині відстрочки виконання судового рішення, заступник прокурора Київської області звернувся до апеляційної інстанції зі скаргою, в якій просить змінити постанову господарського суду Київської області в цій частині, а пункт 3 резолютивної частини постанови скасувати.

В обґрунтування апеляційної скарги зроблено посилання на невірне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, зокрема, ст. 263 КАС України, оскільки судом не було враховано, що дана норма процесуального закону передбачає, зокрема, можливість відстрочення виконання судового рішення лише на стадії його виконання за наявності певних обставин.

Також, прокурор зазначає, що місцевим господарським судом не було враховано приписи ст.70 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік”, якою було заборонено в поточному році надання відстрочки, реструктуризацію, або списання заборгованості суб'єктів господарювання за податками, зборами (обов'язковими платежами).    

Справа розглядається після відкладення.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Електро”, смт. Димер заперечення на апеляційну скаргу заступника прокурора до суду не подало, представник відповідача в судове засідання, яке відбулося 07.02.2007 року не з'явився, своїм процесуальним правом на захист товариство не скористалось, що не є перешкодою для здійснення апеляційного провадження.

Сторони були належним чином повідомленні про час та місце засідання суду, що підтверджується реєстром поштових відправлень Київського міжобласного апеляційного господарського суду та повістками про виклик, які знаходяться в матеріалах справи.

Вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, як це передбачено п. 8 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно ст.196 КАС України апеляційний розгляд здійснюється колегією суддів у складі трьох суддів за правилами розгляду справи судом першої інстанції з урахуванням особливостей, встановлених розділом ІV главою 1 КАС України.

Перед початком судового засідання від учасників апеляційного провадження не надійшло вимог щодо здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

В судовому засіданні, яке відбулось 07.02.2007 року було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду по справі № 386/4-06.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга заступника прокурора Київської області підлягає задоволенню, а постанову господарського суду Київської області слід змінити виходячи з наступного:

В ході здійснення своєї господарської діяльності товариство з обмеженою відповідальністю „Електро”, смт. Димер станом на 02.10.2006 року має заборгованість до бюджету в загальному розмірі 5539,49 грн., з них по податку на додану вартість на суму 5173,05 грн., по податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на суму 409,84 грн.

Вищезазначену заборгованість відповідача підтверджено самостійно поданими ним до контролюючого органу копією декларації з ПДВ, копією розрахунку сум податку з власників транспортних засобів та інших самостійних машин та механізмів від 15.01.2004 року № 45 та розрахунком податкового боргу товариства з обмеженою відповідальністю „Електро”, смт. Димер станом 13.10.2006 року, що знаходяться в матеріалах справи.

          Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове зобов'язання, що самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої декларації.

Згідно ст. 6 Закону України “Про порядок погашення платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог (затвердженого Наказом ДПА України № 266 від 03.07.2001 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.07.2001року) позивачем було направлено відповідачеві першу податкову вимогу за № 1/134 від 23.02.2004 року, яка була вручена відповідачу 31.03.2004 року.

У встановлений чинним законодавством термін суму боргу згідно податкової вимоги № 1/134 від 23.02.2004року товариством з обмеженою відповідальністю “Електро” смт. Димер не сплачено.

          Державною податковою інспекцією у Вишгородському районі було направлено відповідачу другу податкову вимогу № 2/353 від 17.05.2004 року, яку 19.05.2004 року було вручено відповідачу.

          Відповідно до п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України “Про порядок погашення платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням господарського суду.

Згідно п. 1.6 ст. 1 вищезазначеного Закону примусове стягнення –звернення стягнення на активи платників у рахунок погашення його податкового боргу, без попереднього узгодження його суми таким платником податків.

Законом України “Про порядок погашення платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначено порядок погашення податкового боргу платника податків за узгодженим податковим зобов'язанням та порядок звернення стягнення на активи платника податків за узгодженим податковим зобов'язанням. Так приписами п.п. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 вказаного Закону передбачено, що у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом продажу інших активів такого платника податків. Продаж інших активів здійснюється на підставі рішення податкового органу, підписаного його керівником та скріпленого гербовою печаткою податкового органу.

          Відповідно до ст. 8 Закону України “Про порядок погашення платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” з метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу.

Активи товариства з обмеженою відповідальністю “Електро” смт. Димер згідно вищезазначеної норми закону було передано в податкову заставу, про що у Державному реєстрі застав рухомого майна було зроблено відповідний запис за № 1738-2742 від 18.05.2003 року, як це вбачається з витягу наданого реєстратором про внесення запису до Державного реєстру застав рухомого майна, який знаходиться в матеріалах справи.

          З огляду на вищенаведене, господарським судом Київської області при прийнятті оскаржуваної постанови було вірно встановлено правомірність дій державної податкової інспекції у Вишгородському районі при звернення до суду з позовними вимогами про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Електро” смт. Димер податкового боргу в розмірі 5539,49 грн.

Господарським судом Київської області при вирішенні даного спору відповідно до ст. 263 КАС України було задоволено клопотання відповідача та відстрочено виконання судового рішення терміном на шість місяців, а саме  до 14.05.2007 року.

Згідно ст. 263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо, тощо), державний  виконавець може звернутися до адміністративного суду, що видав виконавчий лист, із поданням, а сторона  виконавчого провадження –із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або сторони виконавчого провадження, що звернулися із поданням (заявою), та осіб, які беруть участь у справі, та у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення. За результатами розгляду питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення судом приймається ухвала, яку може бути оскаржено в загальному порядку.

Отже, зі змісту ст. 263 КАС України вбачається, що суд може лише у виняткових випадках відстрочити або розстрочити виконання судового рішення, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення і лише за наявності обставин, які ускладнюють його виконання.

Розгляд даного питання і встановлення обставин, що ускладнюють виконання судового рішення можливе лише на стадії його виконання, тобто після набрання рішення законної сили і відкриття виконавчого провадження. Крім того, це питання розглядається у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або сторони виконавчого провадження, що звернулися із поданням (заявою), та осіб, які беруть участь у справі і за результатами даного розгляду судом приймається ухвала.    

При цьому слід зазначити, що вищезазначена норма процесуального закону відноситься до розділу V КАС України, який регулює процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду вважає, що Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено прийняття судового рішення з одночасним вирішенням питання щодо відстрочення або розстрочення його виконання.

Вищенаведене не було враховано судом першої інстанції під час розгляду даного спору, що в подальшому призвело до помилкового застосування ст. 263 КАС України, та безпідставного відстрочення виконання судового рішення.

Згідно ч. 2 ст. 205 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 201 КАС України підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Беручи до уваги вищенаведене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційну скаргу заступника прокурора Київської області слід  задовольнити повністю, а постанову господарського суду Київської області від 14.11.2006 року по справі № 386/4-06 слід змінити в частині відстрочки виконання судового рішення.

Враховуючи викладене, та керуючись Розділом VІІ „Прикінцеві та перехідні положення”, п. 2 ст. 198, ст.ст. 201,  205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, –

      ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу заступника прокурора Київської області на постанову господарського суду Київської області від 14.11.2006 року по справі № 386/4-06 задовольнити.

2.          Постанову господарського суду Київської області від 14.11.2006 року по справі № 384/4-06  –змінити.

3.          Виключити з резолютивної частини постанови господарського суду Київської області від 14.11.2006 року по справі № 384/4-06 пункт 3 про відстрочку виконання судового рішення терміном до 14.05.2007 року.

4.          Копію постанови надіслати сторонам по справі.

5.          Матеріали справи повернути до господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дати її проголошення.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом одного місяця з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя:                                                                          Сибіга  О. М.                                            Судді:                                                                                      Гаврилюк  О.М  Судді:                                                                                      Мельник С. М.