Постанова

від 26.09.2023 по справі 200/7923/18

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/8162/23 Справа № 200/7923/18 Суддя у 1-й інстанції - Книш А.В. Суддя у 2-й інстанції - Никифоряк Л. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2023 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд колегією суддів у складі:

судді-доповідача - Никифоряка Л.П.,

суддів - Гапонова А.В., Новікової Г.В.,

за участі секретаря судового засідання - Драгомерецької А.О.,

розглянувши відкрито в залі судових засідань Дніпровського апеляційного суду в місті Дніпро справу, що виникла з цивільних правовідносин за позовом Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа - Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради, про стягнення збитків, в якій подана апеляційна скарга Дніпровською міською радою на ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 18 липня 2023 року про закриття провадження у справі, -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2018 року Дніпровська міська рада звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа - Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради з вимогами про стягнення збитків.

Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 18 липня 2023 року провадження у справі закрито.

В апеляційній скарзі Дніпровська міська рада, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, виклала вимогу про скасування ухвали та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування апеляційної скарги заявник посилався на те, що правові підстави для закриття провадження у справі відсутні, оскільки позовні вимоги заявлені до ОСОБА_1 саме як до фізичної особи та повинні вирішуватися в порядку цивільного судочинства, правові підстави для застосування пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України відсутні.

Відзив на апеляційну скаргу учасниками справи подано не було.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом учасники справи повідомлені належним чином у відповідності до вимог статей 128-130 ЦПК України, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень та довідками про доставку електронного листа і смс-повідомлення.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту ухвали, яка оскаржена, доводів апеляційної скарги та меж, в яких повинна здійснюватися перевірка ухвали, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положенням частини другої статті 374 ЦПК України підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини першої статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем з 15 липня 2003 року. Відомостей про припинення ним підприємницької діяльності станом на дату звернення з позовом до суду немає (т.2 а.с.65).

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що через протиправну поведінку відповідача територіальній громаді міста Дніпра завдані збитки внаслідок ухилення відповідача від укладання договору про пайову участь на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Дніпра, а також ухилення відповідача від свого обов`язку щодо перерахування коштів в розмірі величини пайової участі до прийняття об`єкту в експлуатацію.

В листі директор департаменту Дробітько І.П. від 29 липня 2015 року та заступник начальника управління економіки - начальник відділу пайової участі Таслицька В.О. від 22 червня 2017 року зверталися з вимогою сплатити кошти на розвиток соціальної та інженерно транспортної інфраструктури м. Дніпра до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (т.1 а.с.13-14,16-17).

З проекту договору №___ про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпра встановлено, що стороною такого проекту договору є Дніпровська міська рада та фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (т.1 а.с.18-19).

Закриваючи провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, суд першої інстанції виходив з того, що дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, прийшовши до висновку, що спірні правовідносини виникли між позивачем, який є органом місцевого самоврядування, та відповідачем, який є фізичною особою-підприємцем, внаслідок ухилення відповідача від укладання договору про пайову участь на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Дніпра та від свого обов`язку щодо перерахування коштів в розмірі величини пайової участі.

Однак, суд апеляційної інстанції з таким висновком суду першої інстанції не погоджується, оскільки він не відповідає нормам процесуального права, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 379 ЦПК України є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Частиною першою статті 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Частиною другою статті 4 ГПК України визначено, що юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з пунктами 1, 6 частини першої статті 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці; справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці; інші справи у спорах між суб`єктами господарювання.

За змістом пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Звертаючись до суду з позовом, Дніпровська міська рада виклала вимогу про стягнення з ОСОБА_1 збитків (упущеної вигоди) в сумі 277 597,40 грн.

Із матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини виникли між сторонами щодо стягнення збитків внаслідок ухилення відповідача від укладання договору про пайову участь на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Дніпра, а також ухилення відповідача від свого обов`язку щодо перерахування коштів величини в розмірі пайової участі до прийняття об`єкту в експлуатацію.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що у декларації про готовність об`єкта до експлуатації: «Будівництво виробничих приміщень, складу, павільйону, котельні по АДРЕСА_1 », зареєстровану Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області 09 жовтня 2013 року за № ДП 142132820180, замовником зазначено - ОСОБА_1 (т.2 а.с.86-93).

У договорі оренди землі від 13 вересня 2005 року з додатками, укладеного строком на десять років, орендодавцем зазначено Дніпропетровську міську раду, а орендарем - громадянина України ОСОБА_1 (т.2 а.с.100-103).

Також, у додатковому договорі до договору оренди землі від 27 липня 2011 року з додатками та у договорі про розірвання договору оренди земельної ділянки від 18 вересня 2014 року з додатками орендодавцем зазначено Дніпропетровську міську раду, а орендарем - громадянина України ОСОБА_1 (т.2 а.с.123-124,130).

У пункті 4 рішення Дніпропетровської міської ради від 18 червня 2014 року № 175/3 зазначено: «Рішення міської ради від 13.07.2005 № 372/29 « Про передачу земельної ділянки по АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 по фактичному розміщенню нежитлових будівель та споруд» визнати таким, що втратило чинність, договір оренди землі від 13.09.2005 (державна реєстрація від 22.10.2005 № 040510401058) припинити за взаємною згодою сторін, уклавши договір про розірвання договору оренди землі, а право гр. ОСОБА_1 на земельну ділянку (п.3 цього рішення) визнати таким, що припинилося, в зв`язку з відчуженням нерухомого майна» (т.2 а.с.132-135).

Крім того, згідно інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 339572770 за гр. ОСОБА_1 зареєстровано право власності на будівлі та споруди по АДРЕСА_1 (т.2 а.с.136-147).

Таким чином, наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що підставою для звернення Дніпровської міської ради до суду стало невиконання ОСОБА_1 обов`язку щодо укладення договору про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпра, земельну ділянку якому було передано рішенням міської ради від 13 липня 2005 року № 372/29 як фізичній особі та з яким було укладено відповідний договір оренди землі, а в подальшому право власності на нерухоме майно зареєстровано за ОСОБА_1 як за фізичною особою, то такий приватно-правовий спір за суб`єктним складом сторін підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства з огляду на те, що його вирішення впливає на права та обов`язки цієї фізичної особи.

Ніщо не вказує на те, що у спірних правовідносинах стороною договору виступав ОСОБА_1 , як суб`єкт підприємницької діяльності чи правовідносини що виникли між сторонами були пов`язані із здійсненням ОСОБА_1 господарської діяльності.

Отже, зважаючи на характер спірних правовідносин та суб`єктний склад учасників у цій справі, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про необхідність розгляду цієї справи в порядку господарського судочинства.

Пунктом 6 частини першої статті 374 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За викладених обставин, ухвала Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 18 липня 2023 року про закриття провадження у справі підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 259,268,374,379,381-384 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Дніпровської міської ради - задовольнити.

Ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 18 липня 2023 року про закриття провадження у справі - скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 26 вересня 2023 року.

Судді: