Рішення

від 28.08.2023 по справі 571/860/23

РОКИТНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №571/860/23

Провадження № 2/571/165/2023

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2023 року смт. Рокитне

Рокитнівський районний суд Рівненської області в складі:

головуючої судді Верзун О.П.,

за участю секретаря судового засідання Шупрудько І.М.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Спеціального сільськогосподарського виробничого кооперативу «Селянський ліс» про зобов`язання надати дозвіл на розміщення пасіки, -

встановив:

Позивач звернувся до суду із позовом, в якому просить суд зобов`язати Спеціалізований сільськогосподарський виробничий кооператив «Селянський ліс» надати йому дозвіл на розміщення пасіки.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що звернувся до відповідача із заявою про розміщення на території відповідача пасіки. Однак, отримав письмову відмову в такому. Вважає, що відмова є незаконною і підлягає скасуванню з огляду на те, що ліси є національним багатством і є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси складають лісовий фонд, і перебувають під охороною держави. Право користуватися лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами. Спеціальний дозвіл на інші види спеціального використання лісових ресурсів видається власниками лісів або постійними лісокористувачами. У встановленому порядку надається дозвіл на проведення інших рубок та робіт, пов`язаних і не пов`язаних із веденням лісового господарства. Форми спеціальних дозволів і порядок їх видачі затверджується КМУ. Рішення про видачу або відмову у видачі спеціального дозволу на використання лісових ресурсів приймається протягом одного місяця з дня подання документів. Посилаючись на ст. 4 ЦК України, вважає за необхідне звернутися до суду за захистом своїх невизнаних чи порушених прав, свобод чи законних інтересів.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та надав пояснення про те, що займається бджільництвом та має на пасіку усі відповідні документи. Незадовго до звернення до суду домовився із керівником відповідача про те, що розмістить вулики у визначеному місці, так як там забезпечені найбільш сприятливі для бджільництва умови, на що отримав ствердну відповідь. В подальшому звернувся до відповідача з письмовою заявою, до якої долучив документи на пасіку. Проте, отримав письмову відмову, яку вважає незаконною і такою, що підлягає скасуванню. Просить суд зобов`язати надати йому дозвіл на розміщення пасіки.

Представник відповідача адвокат Луцюк О.І через канцелярію суду подав відзив, в якому заперечує щодо позову з посиланням на те, що спеціальне використання лісових ресурсів, в тому числі, розміщення пасік відбувається в порядку та на умовах, встановлених КМУ.

Органами виконавчої влади та постійними лісокористувачами чи власниками лісів встановлюються ліміти використання лісових ресурсів. Зокрема, ліміт такого використання у лісах на землях усіх категорій, сумарна площа лісових ділянок яких до 100 га, крім територій природно - заповідного фонду та земель іншого природоохоронного призначення, встановлюється постійним лісокористувачем чи власником лісів, в іншому випадку - органами виконавчої влади, відповідно до цього Кодексу за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, погодженим з обласними державними адміністраціями.

Представник відповідача посилається як на одну з підстав відмови у видачі спеціального дозволу - невстановлення лімітів використання лісових ресурсів або їх перевищення.

Стверджує, що рішенням Рівненської обласної ради № 500 від 20 травня 2022 року «Про погодження лімітів на спеціальне використання лісових ресурсів при здійсненні побічних лісових користувань на підвідомчій відповідачу території при здійсненні побічних лісових користувань, заготівлі лісових матеріалів на 2022-2023 р.р.» не погоджувала лімітів на розміщення пасік, у зв`язку з чим позивачу було відмовлено у такому. Крім того, позивач, звертаючись із заявою про надання дозволу на розміщення пасіки не долучив паспорт пасіки, рішення про її держану реєстрацію. Посилаючись на необґрунтованість позовних вимог просив відмовити у позові.

Заслухавши пояснення позивача, вивчивши заперечення щодо позову, суд, дослідивши письмові докази, встановив наступне.

Відповідно до ст.ст.11-13 Закону України «Про бджільництво», право на утримання бджіл і зайняття бджільництвом мають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які мають необхідні навики або спеціальну підготовку, а також юридичні особи. Зайняття бджільництвом здійснюється без окремого дозволу органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Фізична або юридична особа з метою зайняття бджільництвом формує пасіку з бджолиних сімей, яка може мати підсобне приміщення, інвентар і обладнання та розміщується на відповідній земельній ділянці.

На кожну пасіку видається ветеринарно-санітарний паспорт. Пасіка підлягає реєстрації за місцем проживання фізичної особи або за місцезнаходженням юридичної особи, яка займається бджільництвом, у місцевих державних адміністраціях або сільських, селищних, міських радах у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики.

Згідно зі ст.ст. 14,15 Закону, пасічникам для зайняття бджільництвом у порядку, встановленомуЗемельним кодексом УкраїнитаЗаконом України"Прооренду землі"надаються земельніділянки. Фізичні та юридичні особи розміщують пасіки на земельних ділянках, які належать їм на правах власності або користування, відповідно до ветеринарно-санітарних правил. Розміщення пасік на земельних ділянках інших власників або користувачів здійснюється за їх згодою. Розміщення пасік на землях лісового фонду здійснюється безоплатно з урахуванням вимогЛісового кодексу України.

В даному випадку, спір виник з приводу розміщення пасіки на землях лісового фонду. Правовідносини з приводу організації пасіки на землях лісового фонду регулюється загальними нормами Закону України «Про бджільництво» та спеціальними нормами Лісового кодексу України.

Відповідно до ст. 73, 37 Лісового кодексу України, п. 23, 30 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затв. ПКМУ № 761 від 23.05.2007 із змінами, розміщення пасік відноситься до побічних лісових користувань. Питання здійснення побічних лісових користувань регулюється нормативно-правовими актами з ведення лісового господарства. Обсяги щорічного здійснення побічних лісових користувань визначаються для кожного власника лісів або постійного лісокористувача під час лісовпорядкування або спеціальних обстежень. Побічні лісові користування повинні здійснюватися без заподіяння шкоди лісу.

З чого слідує, що саме задля цієї мети встановлюються ліміти використання лісових ресурсів при здійсненні побічних лісових користувань.

Так, відповідно до ч.4 ст.73 Кодексу, ліміт використання лісових ресурсів при здійсненні побічних лісових користувань (крім лісових ділянок сумарною площею до 100 гектарів, які перебувають на землях усіх категорій, крім територій природно-заповідного фонду та земель іншого природоохоронного призначення) встановлюється органами виконавчої влади відповідно до цього Кодексу за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, а на території Автономної Республіки Крим - органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань лісового господарства, погодженим з обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища. У разі прийняття рішення про встановлення ліміту використання лісових ресурсів при здійсненні побічних лісових користувань (крім лісових ділянок сумарною площею до 100 гектарів, які перебувають на землях усіх категорій, крім територій природно-заповідного фонду та земель іншого природоохоронного призначення) обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями таке рішення погоджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Ліміт використання лісових ресурсів під час здійснення побічних лісових користувань у лісах на землях усіх категорій, сумарна площа лісових ділянок яких до 100 гектарів, крім територій природно-заповідного фонду та земель іншого природоохоронного призначення, встановлюється постійним лісокористувачем чи власником лісів.

Разом із відзивом, представником відповідача долучено довідки Рокитнівської селищної, Старосільської та Березівської сільських рад про те, що площа земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні ССВК «Селянський ліс» на території Рокитнівської селищної ради становить, відповідно, на території Рокитнвіської ОТГ - 11135,1927 га., Старосільської ОТГ 4642,70 га, Березівської ТГ - 7353,4739 га.

Тобто з наведено слідує, що сумарна площа земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні ССВК «Селянський ліс» перевищує 100 га, а тому, відповідно до вище наведеного припису ч.4 ст.73 Кодексу, в даному випадку передбачено встановлення ліміту на використання лісових ресурсів при здійсненні побічних лісових користувань, що здійснюється у порядку, визначеному ст. 73 Лісового Кодексу.

З долученого до відзиву Рішення Рівненської обласної ради від 20.05.2022 № 500 «Про погодження лімітів на спеціальне використання лісових ресурсів при здійсненні побічних лісових користувань, заготівлі другорядних лісових матеріалів на 2022-20223 роки», вбачається, що з метою раціонального використання лісових ресурсів, забезпечення відтворення відновлювальних природних ресурсів, відповідно до ст. 30 Лісового кодексу України, ст. 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» було погоджено ліміти на спеціальне використання лісових ресурсів при здійсненні побічних лісових користувань, заготівлі другорядних лісових матеріалів на вказаний період.

Однак, вказаним рішенням не погоджувалися ліміти на здійснення побічних лісових користувань, а саме на розміщення пасік, відтак такі ліміти не могли бути затверджені Рівненською ОДА в подальшому. Зворотнього, позивачем доведено не було.

Виходячи з наведеного, як на підставу для відмови у видачі спеціального дозволу, представник відповідача посилався на невстановлення лімітів використання лісових ресурсів, що передбачено ст. 69 Лісового кодексу України. Оскільки видача спеціального дозволу (лісового квитка) на здійснення побічних лісових користувань розміщення пасіки, без встановлення відповідних лімітів використання лісових ресурсів, є порушенням правил і норм їх використання, що може призвести до заподіяння шкоди лісу. Крім того, заперечуючи щодо позовних вимог зазначає про недолучення позивачем до заяви про надання дозволу ветеринарно - санітарного паспорту пасіки та рішення про державну реєстрацію пасіки, про розміщення якої клопотав перед відповідачем.

Суд погоджується із запереченнями представника відповідача, оскільки, відповідно до положень ст. 69 Кодексу, даний вид лісокористування законом віднесено до спеціального (п.3ч. 1 ст. 67 Кодексу).

Відповідно до ст. 68,69 Кодексу спеціальне використання лісових ресурсів здійснюється на лісових ділянках, які виділяються для цієї мети, без надання земельних ділянок та на підставі спеціального дозволу, який на інші види спеціального використання лісових ресурсів видається власниками лісів або постійними лісокористувачами.

ССВК «Селянський ліс», який є відповідачем у справі є постійним лісокористувачем, який має повноваження видавати спеціальний дозвіл на даний вид лісокористування.

Спеціальний дозвіл видається власниками лісів або постійними лісокористувачами у встановленому порядку також на проведення інших рубок та робіт, пов`язаних і не пов`язаних із веденням лісового господарства. Форми спеціальних дозволів і порядокїх видачі затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Рішення про видачу або відмову у видачі спеціального дозволу на використання лісових ресурсів приймається протягом одного місяця з дня подання документів власником лісу або лісокористувачем.

Підставами для прийняття рішення про відмову у видачі спеціального дозволу, які передбачені ч.7 ст. 69 Лісового кодексу України, серед інших, передбачено невстановлення лімітів використання лісових ресурсів або їх перевищення.

Позивач у судовому засіданні не спростував відсутність підстав для прийняття рішення про відмову у наданні спеціального дозволу .

З огляду на встановлені обставини, суд дійшов до висновку про необгрунтованість та безпідставність позовних вимог, з огляду на що позов не підлягає до задоволення.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», то відповідно до відповідно до ч. 7 ст. 141 ЦПК України, витрати зі сплати судового збору компенсуються за рахунок держави у порядку, визначеному КМУ.

Керуючись ст. 141, 259-265 ЦПК України,

в и р і ш и в:

У задоволенні позову відмовити.

Витрати зі сплати судового збору компенсувати за рахунок держави у порядку, визначеному КМУ.

Рішення може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне рішення виготовлено 04.09.2023.

Суддя: