Постанова

від 18.08.2006 по справі 12532-2006а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

12532-2006А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 320

ПОСТАНОВА

Іменем України

18.08.2006Справа №2-6/12532-2006А

Господарський суд Автономної Республіки Крим у складі

судді Шкуро В.М.,

секретаря судового засідання Ємєльяновою Г.О., розглянувши за участю представників:

від позивача – Кондрушин М.О.,  представник, дов. від 24.07.2006р.   

від відповідача – Третьяк В.М., юрисконсульт, дов. №187/02-9 від 14.07.2006р.   

у відкритому судовому засіданні справу  

за адміністративним позовом Закритого акціонерного товариства „Клінічний санаторій „Парус”, смт. Гаспра, м.Ялта,

до відповідача Гаспринської селищної ради, смт. Гаспра, м.Ялта,

про визнання протиправним рішення та визнання права

в с т а н о в и в :

ЗАТ „Клінічний санаторій „Парус” звернувся до господарського суду АРК з адміністративним позовом про визнання протиправним та нечинним рішення 34 сесії 4 скликання Гаспринської селищної ради „Про припинення права користування землею” від 07.09.2005р. №36 в частині припинення з 24.02.2003р. права користування земельною ділянкою в смт. Гаспра, Алупкінське шосе,4 санаторію „Парус”, скасування рішення 13 сесії Гаспринської селищної ради 21 скликання від 02.06.1993р. і анулюванню держакту І-КМ №003047 та визнання за ЗАТ „Клінічний санаторій „Парус” права постійного землекористування відповідно до Державного акту на право постійного користування землею I-КМ № 003047, виданого 12 січня 1996 року на підставі рішення 13 сесії 21 скликання Гаспринської селищної ради народних депутатів від 02 червня 1993 року і зареєстрованого в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №03.  

Позовні вимоги мотивовані тим, що визначені ст. 141 ЗК України правові підстави для припинення права користування земельною ділянкою відсутні. Крім того, місцева рада не має повноважень щодо скасування раніше прийнятих нею рішень.     

В судовому засіданні позивач підтримав заявлений позов.

Відповідач позов не визнав. У відзиві на позовну заяву зазначив, що позивач неодноразово реорганізувався та перетворювався внаслідок чого припинив діяльність, як державне підприємство, що і стало підставою для припинення права землекористування  згідно з пунктом в) ст.141 ЗК України.

В судовому засіданні встановлено.

Рішенням виконавчого комітету Ялтинської міської ради депутатів трудящих „Про відведення земельної ділянки під будівництво санаторію МВС СРСР” від 17.11.1958р. №712-а, яке затверджено рішенням обласної ради депутатів трудящих №945 від 28.11.1958р., для санаторію МВС СРСР відведено 5,8 гектарів землі в с.Місхор, за рахунок вилучення територій із не використовуваних земель санаторію „Перлина” та земельну ділянку 1,5 гектарів для господарського двору в с.Місхор із земель Держлісфонду (т.1 а.с.17).  

22.04.1963р. виконавчим комітетом Кримського обласної (сільської) ради депутатів трудящих прийнято рішення „Про відведення ділянки Держлісфонду базі відпочинку „Парус” Ялтинської територіальної ради по управлінню курортами профспілок із складу Ялтинського Лісхоззагу”  №197-ф про затверджене рішення Ялтинського міського виконавчого комітету від 14.11.1962р. №771 та передано базі відпочинку „Парус” Ялтинської територіальної Ради по управлінню курортами профспілок 1,31 гектарів покритої лісом площі Держлісфонду в кварталі №23 Алупкінського лісництва Ялтинського Лісхоззагу  для будівництва бази відпочинку в постійне користування з правом вирубки лісу (т.1 а.с.18).

Таким чином, ще у 1963 році база відпочинку „Парус”, в подальшому санаторій „Парус”, була власністю профспілок.      

Рішенням 13 сесії 21 скликання Гаспринської селищної ради народних депутатів від 02.06.1993 року затверджено рішення виконавчого комітету Гаспринської селищної ради народних депутатів №63 від 26.05.1993 „Про уточнення, закріплення земельної ділянки загальною площею 7,45 гектарів за санаторієм „Парус” на землях Гаспринської селищної ради, у тому числі в тимчасове користування пляжну зону строком на 10 років площею 0,15 га.  Крім того, в другому пункті зазначено – скласти та видати державний акт на право постійного користування землею, а у пункті третьому – вважати, що санаторій „Парус”  вступив у право землекористування з моменту прийняття цього рішення (т.1 а.с.32).

12.01.1996р. на виконання вищезазначеного рішення Санаторію „Парус” виданий Державний акт на право постійного користування землею I-КМ №003047, який зареєстрований в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 03 (т.1 а.с.10-11).

Пунктом 3 рішення виконавчим комітетом Гаспринської селищної ради „Про внесення змін в план меж землекористування сан. „Парус” в смт. Гаспра” №144 від 01.08.1997р., затверджена та закріплена площа земель, якими користується Санаторій „Парус” на рівні 8,1325 га. в тому числі,  які перебувають у постійному користуванні площею 7,5368 га. та в тимчасовому користуванні строком на 10 років (пляжна зона) площею 0,5957га. (т.1 а.с.33).

Наказом Дочірнього підприємства „Ялтакурорт” ЗАТ „Укрпрофоздоровниця” від 05.05.2000р. №80, на виконання наказу правління ЗАТ „Укрпрофоздоровниця” від 14.02.2000р. №31 (т.1 а.с.34-37, 38), затверджено положення про філію ДП „Ялтакурорт” санаторій „Парус”.  

Відповідно до положення про філію Дочірнього підприємства „Ялтакурорт” Закритого акціонерного товариства лікувально – оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця” санаторій „Парус” є структурним підрозділом дочірнього підприємства „Ялтакурорт”, а майно філії є власністю Закритого акціонерного товариства лікувально – оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця” (т.1 а.с.21-31).

19.06.2002р. на загальних зборах Закритого акціонерного товариства лікувально – оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця”  прийнято рішення № 2/7, згідно пункту 1.10 якого філію Дочірнього підприємства „Ялтакурорт” ЗАТ „Укрпрофоздоровниця” – санаторій „Парус” перетворено у Дочірнє підприємство „Клінічний санаторій „Парус” Закритого акціонерного товариства лікувально – оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця”, що підтверджується протоколом №2 загальних зборів ЗАТ лікувально – оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця” (т.1 а.с.51-53).

Згідно Статуту ЗАТ „Клінічний санаторій „Парус”, затвердженого установчими зборами 27.02.2004р., останній створений в результаті реорганізації шляхом перетворення Дочірнього підприємства „Клінічний санаторій „Парус” Закритого акціонерного товариства лікувально – оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця” і є  правонаступником (т.1 а.с.98-112).

Відповідно до ст.108 ЦК України перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.

Отже до позивача, поряд з майном та обов'язками попередньої юридичної особи, перейшли і права, зокрема право постійного користування землею.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.09.2005р. у справі №1-17/2005 за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 92, пункту 6 розділу X „Перехідні положення” Земельного кодексу України (справа про постійне користування земельними ділянками) встановлено, що положення пункту 6 розділу X втрачають чинність, як такі, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) в частині зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення .

Таким чином позивач є правонаступником Дочірнього підприємства „Клінічний санаторій „Парус” Закритого акціонерного товариства лікувально – оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця”, яке у свою чергу було правонаступником філії Дочірнього підприємства „Ялтакурорт” Закритого акціонерного товариства лікувально – оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця” санаторій „Парус” та на підставі акту на право постійного користування землею I-КМ № 003047, є користувачем земельної ділянки площею 8,1325 га. в тому числі, які перебувають у постійному користуванні площею 7,5368 га. та в тимчасовому користуванні строком на 10 років (пляжна зона) площею 0,5957га., згідно з планом і описом меж зазначених в акті. Жодних додаткових дій для підтвердження свого права від позивача діючим законодавством не вимагається.

Рішенням 34 сесією 4 скликання Гаспринської селищної Ради „Про припинення права користування землею” від 07.09.2005р. №36 скасовано рішення 13 сесії 21 скликання Гаспринської селищної ради від 02.06.1993р., право користування землею ЗАТ „Клінічний санаторій Парус” припинено, державний акт на право постійного користування землею I-КМ № 003047 анульований з посиланням на пункт в) ст.141 ЗК України (т.2 а.с.21).

Частиною 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта власних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач заперечує проти позову, посилаючись на припинення діяльності державного підприємства санаторій „Парус”. Однак, у судовому засіданні представник відповідача пояснив, що жодних документів, які стали предметом розгляду на пленарному засіданні 07.09.2005р. і покладені в основу висновку про припинення діяльності санаторію „Парус” як державного підприємства, нема.     

Відповідно до пункту в) ст. 141 ЗК України підставами припинення права  користування земельною ділянкою є припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій.

Враховуючи, що попередники ЗАТ „Клінічний санаторій Парус”, правонаступником яких є позивач ніколи не були державними чи комунальними підприємствами, організаціями чи установами, а відносилися до колективної форми власності профспілок,  суд приходить до висновку, що рішення 34 сесією 4 скликання „Про припинення права користування землею” від 07.09.2005р. №36 прийнято Гаспринської селищною радою без достатній правових підстав, внаслідок невірного застосування норм Земельного кодексу України та порушує права позивача на користування земельною ділянкою, що тягне задоволення адміністративного позову.

З огляду на викладене, відсутні і правові підстави для скасування рішення 13 сесії Гаспринської селищної ради 21 скликання від 02.06.1993р. і анулюванню Державного акту на право постійного користування землею І-КМ №003047

Вимога про визнання право постійного землекористування ЗАТ „Клінічний санаторій „Парус”  відповідно до державного акту на право постійного користування землею I-КМ № 003047 виданого 12.01.1996р.  також підлягає задоволенню з огляду на наступне

Статею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання, а стаття 16 ЦК України передбачає право особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового чи майнового права і інтересу. Частиною 2 ст.16 ЦК України визначені способи захисту цивільних прав та інтересів, зокрема визнання права.

З юридичного змісту вищенаведених норм слідує, що визнання права, як спосіб захисту цивільного права, застосовується у випадку наявності спору між суб'єктами цивільного права з приводу наявності чи відсутності прав.

Спірним рішення Гаспринська селищна рада фактично не визнала право позивача на постійне користування земельної ділянкою площею 8,1325 га. в тому числі, які перебувають у постійному користуванні площею 7,5368 га. та в тимчасовому користуванні строком на 10 років (пляжна зона) площею 0,5957га. на підставі акту на право постійного користування землею I-КМ № 003047, виданого 12.01.1996р., як правонаступника санаторію „Парус”.  

Згідно частини 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, до яких віднесено ст.87 КАС України судовий збір, з відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування.

Пунктом 3 Розділу VII Прикінцеві та перехідні положення КАС України передбачено, що до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розмір судового збору, судовий збір сплачується у порядку, встановленому законодавством для державного мита, а його розмір щодо немайнових вимог визначається відповідно до підпункту „б” пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”.

Таким чином, за подачу цієї позовної заяви мало бути сплачено державне мито у розмірі 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що становить 03,40 грн. і підлягає стягненню на користь позивача.

Вступну та резолютивну частину постанови проголошено у судовому засіданні 18 серпня 2006 року.

У повному обсязі постанова виготовлена 23 серпня 2006 року.

Керуючись ст. 94, 158-161, п.1 ч.2 ст.162, 163 КАС України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Рішення 34 сесії 4 скликання Гаспринської селищної ради від 07.09.2005р. № 36 в частині припинення з 24.02.2003р. санаторію „Парус” права користування земельною ділянкою в смт.Гаспра, Алупкінське шосе,4, скасування рішення 13 сесії Гаспринської селищної ради 21 скликання від 02.06.1993р. і анулюванню держакту І-КМ №003047 (підпункт 1.1 пункту 1 рішення), визнати протиправним та нечинним з моменту його прийняття.

Визнати за Закритим акціонерним товариством „Клінічний санаторій „Парус” (98664, смт.Гаспра, м.Ялта, вул.Алупкінське шосе, 4; банківські реквізити: п/рахунок №26004475144911 у УСБ, МФО 324270, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 02650630) право постійного землекористування земельною ділянкою площею 7,5368 га. відповідно до державного акту на право постійного користування землею серії І-КМ №003047, виданого 12.01.1996р.

Стягнути з місцевого бюджету Гаспринської міської ради (98661, смт.Гаспра, м.Ялта, вул. Тамари, 6/24) на користь Закритого акціонерного товариства „Клінічний санаторій „Парус” (98664, смт.Гаспра, м.Ялта, вул.Алупкінське шосе, 4; банківські реквізити: п/рахунок №26004475144911 у УСБ, МФО 324270, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 02650630)  судові витрати по оплаті судового збору у сумі 03,40 грн

Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного господарського суду через господарський суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови в десятиденний строк з дня складення постанови у повному обсязі, з подальшим поданням апеляційної скарги на постанову протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження та в порядку передбаченому ч. 5 ст. 186 КАС України.      

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, у разі неподання відповідної заяви (ст. 254 КАС України).

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Шкуро В.М.