Ухвала

від 13.09.2023 по справі 761/32448/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/32448/23

Провадження № 1-кс/761/21085/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2023 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 420221021000001 76 від 27.09.2022 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.3 ст.358 КК України про арешт майна,

ВСТАНОВИВ:

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 420221021000001 76 від 27.09.2022 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.3 ст.358 КК України про накладення арешту на нежитлову будівлю, за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2232537880000 із забороною будь-яким реєстраторам, реєстраційним службам чи державним реєстраторам, нотаріусам та іншими особам, які мають реєстраційні повноваження, вчиняти будь-які дії щодо реєстрації, видачі будь-яких правовстановлюючих документів, спрямовані на реєстрацію, зміну власника нерухомого майна, а також із забороною користування будь-якими особами вказаним приміщенням.

На обґрунтування клопотання прокурором зазначено, що слідчим відділом Шевченківського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022102100000176 від 27.09.2022 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що група невстановлених осіб разом із ОСОБА_4 на території міста Києва створили злочину схему щодо набуття фіктивних підстав, які в подальшому можуть бути ними використанні для реєстрації право власності за собою на самочинно побудовану (встановлену) будівлю на самоправно зайнятій земельній ділянці та подальшого протиправного набуття ними права на отримання у власність чи оренду земельної ділянки на якій знаходиться самочинно збудована (встановлена) будівля.

Так, невстановлені особи з метою створення законних підстав для подальшого проведення реєстраційних дій щодо визнання права власності на незаконно встановлену будівлю за ними, виготовили підроблену технічну документацію та довідку про результати проведення інвентаризації об`єкту нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 , до яких внесли неправдиві відомості щодо власника будівлі, часу її побудови та її площі.

Як наслідок, отримавши вищевказану завідому підроблену технічну документацію, нібито виготовлену ТОВ «Армовірбуд» код ЄДРПОУ 34731500, за підписом ОСОБА_5 , невстановлені особи разом із ОСОБА_4 звернулись до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 з метою проведення подальшої державної реєстрації право власності за ОСОБА_4 .

В подальшому 23.11.2021 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 , у порушення вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 25.12.2015 №1127, здійснила реєстраційні дії щодо нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 за відсутності документів, що підтверджують адресу, ведення об`єкта в експлуатацію та на підставі документів, які містять неправдиві відомості, та не підтверджують набуття третіми особами речових прав на нерухоме майно.

Як наслідок, невстановлені особи разом з ОСОБА_4 на підставі підроблених документів протиправно отримали у власність вищевказану нежитлову будівлю, самоправно зайняли земельну ділянку на якій вона знаходиться та шахрайським шляхом отримали першочергове право на отримання земельної ділянки в оренду від територіального громади.

У ході досудового розслідування отримано відповідь від ОСОБА_5 , колишнього власника та директора ТОВ «Армовірбуд», який повідомив, що жодних інвентаризаційних документів за адресою: АДРЕСА_1 не виготовляв та не підписував. Інвентаризацію за вказаною адресою не проводилась. ОСОБА_4 до нього за проведенням інвентаризації не звертався.

Також, прокурором вживались заходи щодо отримання документації від ОСОБА_4 з метою підтвердження законності розміщення на земельній ділянці об`єкту нерухомого майна, однак останнім проігноровано запит прокурора, документи не надав.

28.08.2023 постановою в порядку ст. 98 КПК України нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1 , яка перебуває у власності ОСОБА_4 , ІПН НОМЕР_1 , визнана в якості речового доказу по кримінальному провадженню так як вона є матеріальним об`єктом, який містить сліди кримінального правопорушення, а також отримана у власність внаслідок вчинення протиправних дій.

З метою недопущення подальшого відчуження майна, а також з метою забезпечення збереження речових доказів прокурор просив накласти арешт на нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 , яка перебуває у власності ОСОБА_4 .

В судове засідання прокурор не з`явився, звернувся із заявою про розгляд клопотання без його участі, при цьому зазначив, що доводи клопотання підтримує та просить клопотання задовольнити з підстав наведених у ньому.

Власники майна в судове засідання не викликалися на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, оскільки слідчий суддя, враховуючи обставини, зазначені слідчим у клопотанні, дійшов висновку, що це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Вивчивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, вважаю, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з наданих суду матеріалів слідчим відділом Шевченківського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022102100000176 від 27.09.2022 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України.

В рамках даного провадження прокурор звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 , яка перебуває у власності ОСОБА_4 , ІПН НОМЕР_1 .

Постановою від 28.08.2023 нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1 , яка перебуває у власності ОСОБА_4 , ІПН НОМЕР_1 , визнана в якості речового доказу по кримінальному провадженню так як вона є матеріальним об`єктом, який містить сліди кримінального правопорушення, а також отримана у власність внаслідок вчинення протиправних дій.

Згідно ст.ст. 131, 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно з ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Положеннями ч.2 ст. 170 КПК України визначено, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч.3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч.10 ст. 170 КПК арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Приймаючидо увагивищевикладене тавраховуючи правовукваліфікацію кримінальногоправопорушення,за фактомвчинення якогорозслідується кримінальнепровадження тав межахякого поданодане клопотання,слідчий суддядійшов висновку,що наявнідостатні підставидля арештузазначеного вклопотанні прокуроранерухомого майна,оскільки,як встановленоз матеріалівклопотання,що вказанемайноє об`єктом кримінального правопорушення, відповідає ознакам визначеним ст..98 КПК України, а відтак вважаю, що стороною обвинувачення доведено ті обставини, що вказане майно має ознаки речового доказу.

Аналізуючи наведене, вважаю, що надані прокурором матеріали підтверджують наявність правових підстав для накладення арешту на майно, а також того, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали є достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадження заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Керуючись вимогами ст.ст. 98, 131, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 - задовольнити.

Накласти арешт на нежитлову будівлю, яка перебуває у власності ОСОБА_4 , за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2232537880000.

Заборонити будь-яким реєстраторам, реєстраційним службам чи державним реєстраторам, нотаріусам та іншими особам, які мають реєстраційні повноваження, вчиняти будь-які дії щодо реєстрації, видачі будь-яких правовстановлюючих документів, спрямовані на реєстрацію, зміну власника нерухомого майна, а також із забороною користування будь-якими особами вказаним приміщенням.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду упродовж п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.

Слідчий суддя: