Рішення

від 25.09.2023 по справі 760/15075/22

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Провадження № 2/760/5141/23

Справа № 760/15075/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2023 року м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва в складі: головуючого судді - Зуєвич Л.Л., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (участі) учасників справи (в письмовому провадженні) цивільну справу за позовом споживчого товариства гаражно-будівельного кооперативу «Совки-1» /далі - СТ ГБК «Совки-1»/ (код ЄДРПОУ: 22906787; адреса: 03037, м. Київ, вул. Петра Радченка, 21) до ОСОБА_1 /далі - ОСОБА_1 / (адреса: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 ) про стягнення боргу за несплату внесків,

В С Т А Н О В И В:

Рух справи

21.10.2022 до Солом`янського районного суду міста Києва надійшла вказана позовна заява, датована 21.10.2022, в якій ставиться питання про стягнення з ОСОБА_1 на користь СТ ГБК «Совки-1» 5 050,00 грн матеріальної шкоди - заборгованості зі сплати внесків.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.10.2022 для розгляду зазначеної позовної заяви визначено суддю Зуєвич Л.Л. Фактично справу передано судді по реєстру 01.11.2022.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 11.11.2022 позов було залишено без руху та надано час для виправлення вказаних судом недоліків.

16.02.2023 до суду надійшла позовна заява з врахуванням зауважень ухвали суду від 11.11.2022 (з додатками), у якій ставиться питання про стягнення з ОСОБА_1 7 230,00 грн матеріальної шкоди.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 17.02.2022 вказану позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Оскільки розгляд справи відбувався в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.

На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України /далі - ЦПК України/).

Доводи позову

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідачка ( ОСОБА_1 ), як член кооперативу, з 01.01.2018 не виконує обов`язків щодо сплати внесків, затверджених зборами СТ ГБК «Совки-1».

Зі слів позивача, загальна сума заборгованості відповідачки, станом на дату подання позову, становить 7 230,00 грн.

В позові зазначається, що у зв`язку з протиправною поведінкою відповідачки, кооператив вимушений компенсувати вказану недостачу за рахунок інших видатків, що суттєво впливає на фінансовий стан юридичної особи та можливість забезпечення потреб її членів.

Зауважується, що заходи досудового врегулювання спору вживалися, однак не принесли бажаного результату, у зв`язку з чим позивач просить захистити порушені права та майнові інтереси, ухваливши рішення про задоволення позовних вимог.

Щодо правової позиції відповідача

11.08.2023 до суду від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів, а саме: копії квитанцій про сплату благодійних внесків за використання земельної ділянки «Гаражного кооператива «Совки-1» (а.с. 72-73).

Відзив на позовну заяву не надійшов.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Щодо заяв позивача

07.09.2023 до суду надійшла заява від Голови правління СТ ГБК «Совки-1» Козуба П.А., в якому останній просить стягнути з відповідачки недоплачений борг та судовий збір, а також стягнути відшкодування у сумі 2 000,00 грн за моральні збитки, які поніс СТ ГБК «Совки-1»».

18.09.2023 до суду від Голови правління СТ ГБК «Совки-1» Козуба П.А. надійшло клопотання про долучення доказів (а.с. 75-99), а саме: копії статуту СТ ГБК «Совки-1» та розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за період з 2018 по 2023.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази на підтвердження таких обставин в їх сукупності, суд встановив наступне.

З долученого державного акту на право постійного користування землею серії 1-КВ № 005077 від 08.10.2000 вбачається, що такий видано СТ ГБК «Совки-1» Київською міською радою народних депутатів України у тому, що зазначеному землекористувачу надається у постійне користування 0,7784 га землі в межах згідно з планом землекористування. Землю надано у постійне користування для обслуговування та експлуатації гаражів по АДРЕСА_3 (а.с. 12-13).

Також, позивачем до матеріалів справи долучено копію статуту СТ ГБК «Совки-1», що затверджений Протоколом № 1 від 11.05.2021, з п. 7.2.1. якого вбачається, що члени кооперативу зобов`язані дотримуватись вимог Статуту та внутрішніх нормативних документів. (а.с. 84).

Відповідно до п. 7.2.4. Статуту СТ ГБК «Совки-1» члени кооперативу зобов`язані регулярно, у визначений термін сплачувати членські внески та інші платежі, які затверджені загальними зборами (зборами Уповноважених) за поданням Правління Кооперативу (а.с. 85).

Згідно з п. 8.3.1 Статуту СТ ГБК «Совки-1 членський внесок - грошове обов`язкове перерахування члена кооперативу. Вартість членського внеску встановлюється зборами членів кооперативу (а.с. 86).

Також до позовної заяви долучено перелік членів СТ ГБК «Совки-1», серед яких міститься прізвище ОСОБА_1 з контактною інформацією (а.с. 14).

Зі змісту протоколу засідання правління від 05.08.2022 (а.с. 16-17), долученого позивачем до позовної заяви, вбачається, що членський внесок з кожного члену кооперативу за один місяць 2022 року складатиме - 130,00 грн.

Зі змісту розрахунку заборгованості, наданого Головою правління СТ ГБК «Совки-1» вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 за період з 2018 по 2023 становить 7 230,00 грн (а.с. 41).

На а.с. 73 містяться докази сплати заборгованості ОСОБА_1 в загальній сумі 9 000,00 грн, що підтверджується квитанцією від 30.06.2023 з призначенням платежу «Членські внески з 2019 по 2023 від ОСОБА_1 ».

Крім того, 18.09.2023 позивачем до матеріалів справи долучено копію розрахунку заборгованості відповідача за період з 2018 по 2023 (а.с. 76), який містить помітку про те, що ОСОБА_1 заплатила 9 000,00 грн, а недоплата становить 11 061-9 000 = 2 061,00 грн.

При цьому, сума заборгованості у розмірі 11 061,00 грн позивачем обрахована наступним чином:

-2018 рік - 1 080,00 грн (90,00 грн х 12 місяців = 1 080,00 грн);

-2019 рік - 1 080,00 грн (90,00 грн х 12 місяців = 1 080,00 грн);

-2020 рік - 1 500,00 грн (125,00 грн х 12 місяців = 1 500,00 грн);

-2021 рік - 1 560,00 грн (130,00 грн х 12 місяців = 1 560,00 грн);

-2022 рік - 1 560,00 грн (130,00 грн х 12 місяців = 1 560,00 грн);

-2023 рік - 450,00 грн (150,00 грн х 3 місяці = 450,00 грн);

-2023 рік - 1 350,00 грн (150,00 грн х 9 місяці = 1 350,00 грн);

-судовий збір 2 481,00 грн.

До позовної заяви також долучено копії: рішення Київської міської ради від 27.04.2000 № 111/832 про затвердження проєкту відведення земельної ділянки площею 30,0га (а.с. 8-11); план зовнішніх меж земельної ділянки (а.с. 39); протокол загальних зборів уповноважених членів СТ ГБК «Совки-1» від 11.05.2021 (а.с. 46); копії листів СТ ГБК «Совки-1» адресовані ОСОБА_1 (а.с. 50-64).

Мотиви, з яких виходить суд при розгляді цієї справи та застосовані ним норми права

За загальним правилом ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених ч. 1 ст. 16 ЦК України, або іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про кооперацію» кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об`єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану.

Згідно з ч. 1 ст. 10 вказаного Закону, членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу.

Положеннями ст. 20 ЗУ «Про кооперацію» встановлено, що до основних обов`язків члена кооперативу відноситься, зокрема, сплата визначених статутом кооперативу внесків.

За змістом ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 ЦК України визначено що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Положеннями ч. 3 ст. 10 ЗУ «Про кооперацію» встановлено, що кооператив зобов`язаний вести облік своїх членів та видати кожному з них посвідчення про членство.

На підтвердження виконання вказаного обов`язку, позивачем долучено перелік членів СТ ГБК «Совки-1» серед яких міститься прізвище ОСОБА_1 з контактною інформацією (а.с. 14).

За таких обставин, суд погоджується з доводами позивача про те, що ОСОБА_1 , є належним відповідачем у справі, оскільки така є членом кооперативу СТ ГБК «Совки-1».

Зі змісту долученого до позову розрахунку заборгованості вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 за період з 2018 року по 3 місяці 2023 року становить 7 230,00 грн (а.с. 41).

В подальшому позивачем було подано інший розрахунок, за яким за період з 2018 року по 2023 рік (12 місяців) заборгованість ОСОБА_1 становить 8 580,00 грн, крім того, в якості «заборгованості» вказується також судовий збір у розмірі 2 481,00 грн, що в цілому по розрахунку складає суму заборгованості 11 061,00 грн.

З такого розрахунку вбачається, що на день винесення рішення позивач вважає, що виходячи з розміру заборгованості 11 061,00 грн та оплати відповідачем 9 000,00 грн заборгованості, сума «недоплати» складає 2 061,00 грн.

Проте, суд звертає увагу на те, що сума судового збору є судовими витратами та не може бути включена в суму заборгованості за зобов`язаннями, що виникли між сторонами.

Крім того, з розрахунку позивача вбачається, що у такий розрахунок ним включено майбутні виплати, оскільки станом на день винесення рішення минуло дев`ять місяців 2023 року, а розрахунок щодо заборгованості зі сплати внесків зроблено за всі 12 місяців 2023 року.

При цьому, доказів того, що Статутом або рішенням СТ ГБК «Совки-1» передбачено обов`язків його членів щодо сплати внесків наперед (за майбутні періоди) матеріалів справи не містять.

Отже, вбачається, що станом на день винесення рішення спірна заборгованість зі сплати внесків відповідачем сплачена в повному обсязі.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено оплату відповідачем спірної суми заборгованості у повному обсязі, а отже наразі у позивача відсутнє порушене, невизнане або оспорюване право чи законний інтерес з боку відповідача.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що заборгованість зі сплати внесків перед СТ ГБК «Совки-1» сплачена відповідачем вже після відкриття провадження у справі.

Як зазначено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 12.07.2023 у справі № 755/12807/19 (провадження № 61-3195св21) якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають передбачені законом процесуальні можливості припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.

У постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20.09.2021 у справі № 638/3792/20 (провадження № 61-3438сво21) зазначено, що суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Отже, враховуючи відсутність заяв з відповідного питання від сторін спору, а також, що на час відкриття провадження у справі спірна заборгованість мала місце, тобто предмет спору існував, то відсутні підстави для закриття провадження у справі з підстав передбачених п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

З огляду на наведене, у задоволенні позову СТ ГБК «Совки-1» слід відмовити.

Щодо заяви позивача від 07.08.2023 про відшкодування моральної шкоди (а.с. 74), суд зазначає наступне.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову (див. постанову Верховного Суду від 01.11.2021 у справі № 405/3360/17, провадження № 61-9545сво21).

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог необхідно розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. При цьому не вважається збільшення розміру позовних вимог заявлення нових (додаткових) вимог. У разі подання позивачем заяви про збільшення позовних вимог, в якій по суті йдеться про нові вимоги, суд повинен у прийнятті заяви відмовити.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду у справі № 922/404/19 від 09.07.2020, позовом є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. При цьому під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

У постанові від 30.10.2019 у справі № 370/2201/15-ц Верховний Суд звернув увагу на те, що доповнення позовних вимог новими вимогами та новими обставинами по своїй суті є новим позовом.

З огляду на те, що у первинному позові позивач вимог про стягнення моральної шкоди не заявляв, первинно в позові ставилось питання лише про стягнення матеріальної шкоди - заборгованості зі сплати внесків, то по своїй суті заява позивача від 07.08.2023 є новою позовною вимогою, а тому у прийнятті цієї заяви суд відмовляє.

Щодо судових витрат

За змістом ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим, згідно з ч. 9 ст. 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

З урахуванням наведеного, на підставі ч. 9 ст. 141 ЦПК України суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача 2 481,00 грн судового збору сплаченого за подання позовної заяви (а.с. 45), оскільки вказана у позові заборгованість була сплачена відповідачем лише після відкриття провадження у справі.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 2-13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову споживчого товариства гаражно-будівельного кооперативу «Совки-1» до ОСОБА_1 , про стягнення боргу за несплату внесків, - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 ) на користь споживчого товариства гаражно-будівельного кооперативу «Совки-1» (код ЄДРПОУ: 22906787; адреса: 03037, м. Київ, вул. Петра Радченка, 21) 2 481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня) судового збору.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (п. 1 ч. 2 ст. 354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч. 1 ст. 273 ЦПК України).

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 2 ст. 273 ЦПК України).

Суддя Л. Л. Зуєвич