Постанова

від 21.09.2023 по справі 138/1390/18

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 138/1390/18

Провадження № 22-ц/801/1658/2023

Категорія: 36

Головуючий у суді 1-ї інстанції Цибульський О. Є.

Доповідач:Шемета Т. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2023 рокуСправа № 138/1390/18м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої судді Шемети Т. М. (суддя доповідач),

суддів Берегового О. Ю., Ковальчука О. В.,

секретар судового засідання Куленко О. В.

учасники справи:

позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом (особа яка подала апеляційну скаргу) ОСОБА_1 ,

відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом (особа яка подала апеляційну скаргу) Приватне акціонерне товариство «МПТ-71»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 4 цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «МПТ-71» на рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 25 травня 2023 року, постановлене у складі судді Цибульського О. Є. в м. Могилів-Подільський, повне судове рішення складено 05 червня 2023 року,-

в с т а н о в и в:

В травні 2018 року позивач запервісним позовом,відповідач зазустрічним позовом ОСОБА_1 (надалі позивач-відповідач)звернувся доМогилів-Подільськогоміськрайонного судуВінницької областіз позовомдо ПАТ«Могилів-Подільськийзавод газовогоустаткування іприладів»,під часрозгляду справинайменування якого зміненона Приватне акціонерне товариство «МПТ-71» (надалі ПрАТ «МПТ-71») про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що між ними з 2013 року по 2017 року було укладено ряд договорів про надання цільової поворотної фінансової допомоги, за якими він перерахував контрагенту грошові кошти в розмірі 342000 грн. проте ПрАТ «МПТ-71» не виконує взятий на себе обов`язок повернути отримані гроші, лист-претензія залишилась без відповіді. Окрім того, 16 липня 2015 року між ПАТ «Могилів-Подільський завод газового устаткування та приладів», ОСОБА_1 та ТОВ «Саун Таун» було укладено трьохсторонній Договір про переведення боргу, відповідно до умов якого ОСОБА_1 став новим кредитором по відношенню до ПАТ «Могилів-Подільський завод газового устаткування та приладів» (ПАТ «МПТ-71») на суму 24 575,24 грн, які також йому не повернути.

Відтак ОСОБА_1 звернувся до суду та двічі уточнюючи позовні вимоги (04.09.2020 року - а.с.219 229, т. 2; 07.12.2021 а.с. 192 204, т.4), остаточно просив стягнути з ПрАТ «МПТ-71» 1061 605,45 грн. заборгованості , а саме:

- 10 000,00 грн. за Договором фінансової допомоги № 1 від 10 січня 2017 року (період заборгованості 31.07.2017-01.11.2021 року); 1 277,00 грн. - 3 % річних; 3 673, 52 грн. втрат від інфляції; 10 725,50 грн. пені;

- 30 000,00 грн за Договором фінансової допомоги № 2 від 13 квітня 2017 року (період заборгованості 31.07.2017-01.11.2021 року); 3 832,00 грн. - 3 % річних; 11 020,57 грн. втрат від інфляції; 32 176,46 грн. пені;

- 200 000,00 грн за Договором фінансової допомоги № 1 від 20 травня 2015 року (період заборгованості 01.07.2016-01.11.2021 року); 32 038,00 грн. - 3 % річних; 116 689,17 грн. втрат від інфляції; 275 599,98 грн. пені;

- 20 000,00 грн. за Договором фінансової допомоги № 2 від 08 червня 2015 року (період заборгованості 31.07.2016-01.11.2021 року); 3 155,00 грн. - 3 % річних; 11 700,62 грн. втрати від інфляції; 27 019,71 грн. пені;

- 82 000,00 грн. за Договором фінансової допомоги № 1 від 22 лютого 2013 року (період заборгованості (22.04.2018-01.11.2021 року); 8 688,00 грн. - 3 % річних; 20 227,24 грн. втрат від інфляції; 70 886,19 грн. пені;

- 24 575,24 грн. за Договором про переведення боргу від 16 липня 2015 року (період заборгованості 14.07.2015-01.11.2021 року); 4 650,00 грн. - 3 % річних; 17020,17 грн. втрат від інфляції; 44 651,08 грн. пені.

Також ОСОБА_1 просив стягнути з ПАТ «МПТ-71» понесені ним по справі судові витрати в загальній сумі 48 219 грн., що складаються з 25 219,00 грн. сплаченого судового збору; 23 000,00 грн. понесених витрат на правову (адвокатську) допомогу.

В червні 2018 року ПрАТ «МПТ-71» звернувся до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визнання недійсними договорів про надання цільової поворотної фінансової допомоги. Позов мотивовано тим, що 20.05.2015 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Могилів-Подільський завод газового устаткування та приладів» було укладено Договір №1/ФД про надання цільової поворотної фінансової допомоги на суму 200 000,00 грн.. 08 червня 2015 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Могилів-Подільський завод газового устаткування та приладів» було укладено Договір №2/ФД про надання цільової поворотної фінансової допомоги на суму 150 000,00 грн.. Підставами недійсності цих договорів зазначив те, що ОСОБА_1 уклав їх, будучи акціонером товариства (25% акцій) та повинен був поінформувати товариство про існуючу в нього заінтересованість (ст. 71 ЗУ «Про акціонерні товариства»), а також такі договори мали бути підписані з боку товариства не лише головою правління, але й заступником голови правління з фінансових питань, що передбачено п. 11.17 Статуту.

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду від 07.10.2020 прийнято зустрічний позов ПрАТ «МПТ-71» до ОСОБА_1 про визнання недійсними договорів про надання цільової поворотної фінансової допомоги до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «МПТ-71» про стягнення заборгованості (а. с. 244-245, т.2).

Рішенням Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 25 травня 2023 року первісний позов задоволено частково:

Стягнуто з Приватногоакціонерного товариства«МПТ-71»на користь ОСОБА_1 заборгованість за договорами в розмірі 600 546 (шістсот тисяч п`ятсот сорок шість) гривень 53 копійки, а саме:

- 10 000,00 грн. - заборгованість за Договором № 1/ФД про надання цільової поворотної фінансової допомоги від 10.01.2017 р., 1277,00 грн. - 3 % річних, 3673, 52 грн. - індекс інфляції;

- 30 000,00 грн. - заборгованість за Договором № 2/ФД про надання цільової поворотної фінансової допомоги від 13.04.2017 р., 3832,00 грн. - 3 % річних, 11020,57 грн. - індекс інфляції;

- 200 000,00 грн. - заборгованість за Договором № 1/ФД про надання цільової поворотної фінансової допомоги від 20.05.2015 р., 32038,00 грн. - 3 % річних, 116689,17 грн. - індекс інфляції;

- 20 000,00 грн. - заборгованість за Договором №2/ФД про надання цільової поворотної фінансової допомоги від 08.06.2015 р., 3155,00 грн. - 3 % річних, 11700,62 грн. - індекс інфляції;

- 82 000,00 грн. - заборгованість за Договором № 1/ФД про надання цільової поворотної фінансової допомоги від 22.02.2013 р., 8688,00 грн. - 3 % річних, 20227,24 грн. - індекс інфляції;

- 24 575,24 грн. - заборгованість за Договором про переведення боргу від 16.07.2015 р., 4650,00 грн. - 3 % річних, 17020,17 грн. - індекс інфляції.

В задоволеннірештипозовнихвимог запервісним позовомвідмовлено,стягнуто зПриватного акціонерноготовариства «МПТ-71»на користь ОСОБА_1 6 357 (шість тисяч триста п`ятдесят сім) гривень 86 копійок понесених ним судових витрат у виді судового збору.

Відмовлено в задоволенні позовних вимог за зустрічнимпозовом Приватногоакціонерного товариства«МПТ-71»до ОСОБА_1 про визнаннянедійсними договорівпро наданняцільової поворотноїфінансової допомоги.

Задовольняючи частково первісний позов, суд виходив з того, що позивач-відповідач ОСОБА_1 підтвердив наданими ним квитанціями факт перерахування грошових коштів відповідачеві-позивачеві, натомість останній безпідставно їх не повертає. Суд застосував до виниклих правовідносин норми права, які регулюють питання, що виникають із договору позики та на підставі положень статті 625 ЦК України дійшов висновку про стягнення із відповідача-позивача 3 % річних та втрат від інфляції , натомість відмовив у стягненні сум нарахованої ОСОБА_1 пені на тій підставі, що укладені ним договори не містять умови про такий вид цивільно-правової відповідальності.

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд послався на те, що оспорені відповідачем-позивачем договори були погоджені на загальних зборах акціонерів, а тому відсутні передбачені законом підстави для визнання їх недійсними з підстав, зазначених у позовній заяві.

Також суд першої інстанції відмовив у застосуванні наслідків пропуску строку позовної давності за заявою відповідача-позивача з огляду на те, що позивач-відповідач ОСОБА_1 звернувся з вимогою до відповідача про повернення коштів 21.03.2018, а до суду з відповідним позовом звернувся 11.05.2018, тобто в межах позовної давності.

На таке судове рішення подали апеляційні скарги позивач-відповідач ОСОБА_1 та відповідач-позивач ПрАТ «МПТ-71».

ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на рішення в частині відмови йому у задоволенні вимог про стягнення пені, в іншій частині рішення ним не оскаржується. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд безпідставно відмовив в задоволенні вимог про стягнення пені в загальній сумі 461058,92 грн, пославшись на відсутність правової підстави для цього, суд не звернув уваги, що всі договори містять положення про те, що сторони несуть відповідальність за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов`язань відповідно до чинного законодавства України, а сплата неустойки (пені) передбачена статтею 549 ЦК України, тому вимоги позивача-відповідача в цій частині є цілком обґрунтованими. Відтак за результатами апеляційного розгляду просить рішення суду першої інстанції в частині відмовив в задоволенні позовних вимог скасувати та ухвалити нове, яким стягнути з ПрАТ «МКП-71» на користь ОСОБА_1 461058, 92 грн пені за договорами поворотної фінансової допомоги та за договором про переведення боргу.

ПрАТ «МПТ-72» подало апеляційну скаргу, за результатами розгляду якої просить скасувати ухвалене судом першої інстанції рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити, а позовні вимоги ПрАТ «МПТ-71» задовольнити. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд діяв упереджено, захищав інтереси ОСОБА_1 , головуючому по справі судді Цибульському О. Є. неодноразово заявлялися відводи. Суд невірно визначив початок перебігу строку позовної давності, безпідставно вважав, що його слід обраховувати з дати надсилання вимоги 21.03.2018 року, проте жодної вимоги ПрАТ не отримувало, надані ОСОБА_1 докази цього також не підтверджують, надана ним суду вимога ним навіть не підписана, отже строк виконання зобов`язання не настав, а звернення до суду було передчасним. Суд безпідставно надав перевагу твердженням позивача-відповідача, не врахував при цьому доводи ПрАТ «МПТ-71», викладені в зустрічному позові.

26.07.2023 року апеляційним судом було отримано відзив від позивача-відповідача ОСОБА_1 на апеляційну скаргу відповідача-позивача ПрАТ «МПТ-71», в якому він зазначає про необґрунтованість доводів апеляційної скарги та просить у її задоволенні відмовити.

Від ПрАТ «МПТ-71» відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 не надходив, що не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції (частина 3 статті 360 ЦПК України).

В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 та його представник адвокат Грабар С. А. підтримали викладене в своїй апеляційній скарзі та заперечили проти доводів апеляційної скарги ПрАТ «МПТ-71». Представник ПрАТ «МПТ-71» адвокат Сушак А. О. підтримав викладене в своїй апеляційній скарзі та заперечив проти апеляційної скарги ОСОБА_1 .

Частинами 1, 2 статті 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення в повній мірі відповідає вказаним вимогам закону.

По справі встановлено наступні обставини:

-згідно договору №1/ФД про надання цільової поворотної фінансової допомоги від 10.01.2017 року, ОСОБА_1 надає ПАТ «Могилів-Подільський завод газового устаткування та приладів» цільову поворотну фінансову допомогу в сумі 10 000,00 грн. безготівковим шляхом на поточний рахунок підприємства в термін до 31 січня 2017 року включно. Поворотна фінансова допомога підлягає поверненню за вимогою ОСОБА_1 , але не раніше 30 липня 2017 року ( а.с.16,17, т.1). Зазначена в договорі сума була перерахована ОСОБА_1 на рахунок ПАТ «Могилів-Подільський завод газового устаткування та приладів» 27.01.2017, що підтверджується квитанцією Приватбанку №0.0695960659.1 (а.с. 18, т.1);

-згідно договору №2/ФД про надання цільової поворотної фінансової допомоги від 13.04.2017 року, ОСОБА_1 надає ПАТ «Могилів-Подільський завод газового устаткування та приладів» цільову поворотну фінансову допомогу в сумі 30 000,00 грн. безготівковим шляхом на поточний рахунок підприємства в термін до 31 січня 2017 року включно. Поворотна фінансова допомога підлягає поверненню за вимогою ОСОБА_1 , але не раніше 30.07.2017 року (а.с.19,20, т.1). Зазначена в договорі сума була перерахована ОСОБА_1 на рахунок ПАТ «Могилів-Подільський завод газового устаткування та приладів» 13.04.2017, що підтверджується квитанцією Приватбанку №0.0744276385.1 (а.с. 21. т.1);

-згідно договору №1/ФД про надання цільової поворотної фінансової допомоги від 20.05.2015 року, ОСОБА_1 надає ПАТ «Могилів-Подільський завод газового устаткування та приладів» цільову поворотну фінансову допомогу в сумі 200 000,00 грн. безготівковим шляхом на поточний рахунок підприємства в термін до 30 червня 2015 року включно. Поворотна фінансова допомога підлягає поверненню за вимогою ОСОБА_1 до 30.04.2016 року (а.с.22,23,т.1). Зазначена в договорі сума була перерахована ОСОБА_1 на рахунок ПАТ «Могилів-Подільський завод газового устаткування та приладів» 23.06.2015, що підтверджується квитанціями Приватбанку (а.с.24, т.1);

-згідно договору №2/ФД про надання цільової поворотної фінансової допомоги від 08.06.2015 року, ОСОБА_1 надає ПАТ «Могилів-Подільський завод газового устаткування та приладів» цільову поворотну фінансову допомогу в сумі 150 000,00 грн. безготівковим шляхом на поточний рахунок підприємства в термін до 30 червня 2016 року включно. Поворотна фінансова допомога підлягає поверненню за вимогою ОСОБА_1 , але не раніше 30.07.2016 року (а.с.25,26,т.1). Сума в розмірі 20000 грн була перерахована ОСОБА_1 на рахунок ПАТ «Могилів-Подільський завод газового устаткування та приладів» 26.06.2015, що підтверджується квитанцією Приватбанку (а.с.27, т.1);

-Протоколом №21 чергових загальних зборів акціонерів ПАТ «Могилів-Подільський завод газового устаткування та приладів» від 21.04.2016 року було затверджено укладені товариством договір цільової поворотної фінансової допомоги №1/ФД від 20.05.2015 року на суму 200000 грн та договір цільової поворотної фінансової допомоги №2/ФД від 08.06.2015 року на суму 150000 грн (пункт 11) (а.с.9- 18, т. 4, 96-100 т.5),

-згідно договору №1/ФД про надання поворотної фінансової допомоги від 22.02.2013 року, додаткової угоди від 22.07.2013до договору №1/ФД про надання поворотної фінансової допомоги від 22.02.2013 року, ОСОБА_1 надає ПАТ «Могилів-Подільський завод газового устаткування та приладів» поворотну фінансову допомогу в сумі 85 000,00 грн безготівковим шляхом на поточний рахунок підприємства не пізніше ніж через 10 робочих днів з дати підписання даного договору. Поворотна фінансова допомога підлягає поверненню за вимогою ОСОБА_1 . Для забезпечення виконання зобов`язань за даним договором сторони можуть укласти договір забезпечення( а.с.28-30, т.1). 75 000,00 грн. було перераховано ОСОБА_1 на рахунок ПАТ «Могилів-Подільський завод газового устаткування та приладів» 22.02.2013, що підтверджується квитанцією АТ «КомІнвестБанк» №1532210003 (а.с.31, т.1);

-згідно довідки ПАТ «Могилів-Подільський завод газового устаткування та приладів» №14 від 01.03.2018, станом на 01.03.2018 року заборгованість перед ОСОБА_1 за отримані фінансові допомоги становить 342 000,00 грн. Укладені договори: 1.Договір №1/ФД про надання цільової поворотної фінансової допомоги від 10.01.2017 року; 2.Договір №2/ФД про надання цільової поворотної фінансової допомоги від 13.04.2017 року; 3.Договір №1/ФД про надання цільової поворотної фінансової допомоги від 20.05.2015 року; 4.Договір №2/ФД про надання цільової поворотної фінансової допомоги від 08.06.2015 року; 5.Договір №1/ФД про надання цільової поворотної фінансової допомоги від 22.02.2013 року, що підтверджується також оборотно-сальдовою відомістю по рахунку: 6851 ( а.с.32,33, т.1);

-Згідно договору про переведення боргу від 16.07.2015 року, укладеного між ПАТ «Могилів-Подільський завод газового устаткування та приладів», ОСОБА_1 та ТОВ «Сан Таун», ПАТ «Могилів-Подільський завод газового устаткування та приладів» переводить на ОСОБА_1 борг у розмірі 24 575,24 грн., який підтверджено актом звіряння розрахунків № 61 від 14.07.2015 ( а.с.34, 35,36, т.1);

-Згідно довідки ПАТ «Могилів-Подільський завод газового устаткування та приладів» № 23 від 01.03.2018, станом на 01.03.2018 року за даними бухгалтерського обліку по рахунку № 631 існує кредиторська заборгованість перед ОСОБА_1 за отримані матеріали, сума заборгованості становить 24 575,24 грн. ( а.с.37, т.1);

-21 березня 2018 року ОСОБА_1 на адресу ПАТ «Могилів-Подільський завод «Газприлад» надсилалася вимога про повернення йому наданої поворотної фінансової допомоги (а.с.53,54, т.1, а.с. 84, т.5);

-в судовому засіданні суду першої інстанції були оглянуті оригінали документів, наданих ОСОБА_1 на підтвердження своїх позовних вимог та заперечень щодо зустрічного позову, їх завірені копії долучено до матеріалів справи (а.с.62-100, т.5);

-В листопаді 2019 року ПАТ «Могилів-Подільський завод газового устаткування та приладів» змінив назву на ПрАТ «МПТ-71» (виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на а.с. 201-202, т.2).

Між сторонами виник спір про повернення наданої поворотної фінансової допомоги та коштів за договором про переведення боргу, визнання договорів про надання поворотної фінансової допомоги недійсними.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до підпункту 14.1.257 статті 14 Податкового кодексу України поворотна фінансова допомога - це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування відсотків або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.

Статтею 1046 ЦК України визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Порівняльний аналіз диспозицій наведених норм права дає підстави для висновку про наявність спільних ознак правових відносин та, відповідно, аналогічне правове регулювання. Окрім цього, необхідно врахувати, що у законодавстві не встановлюється будь-яких обмежень щодо кола осіб, які можуть бути сторонами договору позики. Тому позикодавцем та позичальником можуть бути як юридичні, так і фізичні особи, як резиденти, так і нерезиденти. Чинним цивільним законодавством не передбачено обмеження також й щодо суми позики.

В справі що розглядається, встановивши факт існування між сторонами договірних правовідносин з приводу позики, врахувавши докази перерахування ОСОБА_1 грошових коштів на виконання укладених договорів, а також встановивши факт невиконання позичальником своїх зобов`язань перед кредитором, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача-позивача ПрАТ «МПТ-71» суми позики.

Твердження в апеляційній скарзі ПрАТ «МПТ-71» про неправильне обчислення судом першої інстанції строку позовної давності до вимог позивача-відповідача є необґрунтованим, виходячи з наступного: між сторонами було укладено п`ять договорів про надання цільової фінансової допомоги:

1)згідно пункту 3.1. договору №1/ФД про надання поворотної фінансової допомоги від 22.02.2013 року, додаткової угоди від 22.07.2013 до договору №1/ФД про надання поворотної фінансової допомоги від 22.02.2013 року, фінансова допомога підлягає поверненню за вимогою Особи ( ОСОБА_1 ) (а.с.28-30, т.1);

2)згідно пункту 3.1 договору №1/ФД про надання цільової поворотної фінансової допомоги від 20.05.2015 року, фінансова допомога підлягає поверненню за вимогою Особи ( ОСОБА_1 ) в термін до 30.04.2016 року(а.с.22-23, т.1);

3)згідно пункту 3.1 договору №2/ФД про надання цільової поворотної фінансової допомоги від 08.06.2015 року, фінансова допомога підлягає поверненню за вимогою Особи ( ОСОБА_1 ), але не раніше 30 липня 2016 року(а.с. 25-26, т.1);

4)згідно пункту 3.1 договору №1/ФД про надання цільової поворотної фінансової допомоги від 10.01.2017 року, фінансова допомога підлягає поверненню за вимогою Особи ( ОСОБА_1 ), але не раніше 30 липня 2017 року ( а.с.16,17, т.1);

5)згідно пункту 3.1 договору №2/ФД про надання цільової поворотної фінансової допомоги від 13.04.2017 року, фінансова допомога підлягає поверненню за вимогою Особи ( ОСОБА_1 ), але не раніше 30 липня 2017 року ( а.с.19-20, т.1).

Договір про переведення боргу між ПАТ «Могилів-Подільський завод газового устаткування та приладів», ОСОБА_1 та ТОВ «Сан Таун» було укладено від 16.07.2015 року.

Позивач відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в травні 2018 року, тобто в межах 3-річного строку позовної давності за вимогами , які випливають з договорів, укладених в 2015 та 2017 роках.

У відповідності до ст. 1049 Цивільного Кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Відтак, встановивши, що згідно пункту 3.1. договору №1/ФД про надання поворотної фінансової допомоги від 22.02.2013 року, фінансова допомога підлягає поверненню за вимогою Особи ( ОСОБА_1 ), а з вимогою про повернення коштів ОСОБА_1 звернувся до відповідача-позивача 21.03.2018 року, - суд першої інстанції вірно виснував, що за цим договором позивачем-відповідачем також не пропущений строк позовної давності.

Твердження відповідача-позивача, що він не отримував вимоги від ОСОБА_1 про повернення коштів спростовується доказом направлення такої вимоги (а.с. 53, 54, т.1, а.с. 84, т.5), оригінал якої з доказами відправлення було оглянуто судом першої інстанції.

Апеляційний суд акцентує, що відповідач-позивач не заперечує факту неповернення отриманих від позивача-відповідача сум та неповернення коштів за договором про переведення боргу, його поведінка є суперечливою: з одного боку він заперечує отримання вимоги про повернення коштів та стверджує, що строк виконання зобов`язання не настав, а з іншого боку просить застосувати наслідки спливу строку позовної давності, тобто вишукує формальні зачіпки для того, щоб не виконувати зобов`язання, що суперечить чесній діловій поведінці.

З урахуванням наданих позивачем відповідачем банківських квитанцій про перерахунок ОСОБА_1 на рахунок ПАТ «Могилів-Подільськийзавод газовогоустаткування іприладів» грошових коштів на загальну суму 342000 грн за договорами про надання поворотної фінансової допомоги №1/ФД від 22.02.2013 року, №1/ФД від 20.05.2015 року, №2/ФД від 08.06.2015 року, №1/ФД від 10.01.2017 року, №2/ФД від 13.04.2017 року, суд першої інстанції обґрунтовано встановив розмір наданої поворотної допомоги виходячи із фактично перерахованих коштів на рахунок товариства та стягнув її з урахуванням 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих на підставі частини другої статті 625 ЦК України.

Щодо послання в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції порушив приписи процесуального закону, так як після виходу до нарадчої кімнати повернувся з неї та дозволив позивачеві-відповідачеві надати для огляду суду оригінали письмових доказів, - апеляційний суд зазначає наступне: Поновлення судового розгляду після виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення рішення, не суперечить процесуальному закону та передбачено в частині 2 статті 244 ЦПК України. Дія, яку вчинив суд першої інстанції це огляд оригіналів документів та приєднання до справи належно завірених письмових доказів, які були наявні в матеріалах справи, що відповідає частині 6 статті 95 ЦПК України та не суперечить порядку подання доказів (стаття 83 ЦПК України). Окрім того слід зазначити, що договори про надання поворотної фінансової допомоги №1/ФД від 22.02.2013 року, №1/ФД від 20.05.2015 року, №2/ФД від 08.06.2015 року, №1/ФД від 10.01.2017 року, №2/ФД від 13.04.2017 року, які надані позивачем-відповідачем, були укладені в двох примірниках, що мають однакову силу, по одному для кожної Сторони, а договір про переведення боргу від 16.07.2015 року було укладено в трьох примірниках, що мають однакову силу, по одному для кожної Сторони, тобто у відповідача-позивача наявні оригінали вказаних документів, це ж стосується і доказів перерахування коштів, і виданих самим же відповідачем-позивачем довідок про розмір боргу та оборотно-сальдових відомостей.

Безпідставним є і твердження в апеляційній скарзі про заінтересованість головуючого в першій інстанції в розгляді справи та надання переваги одній стороні справи перед іншою, таке твердження є голослівним, головуючому судді Цибульському О. Є. було один раз заявлено ПрАТ «МПТ-71» відвід (а.с.52-53, т.4), який було вирішено у відповідності до вимог процесуального закону (ухвала від 21.12.2020 року на а.с. 58, т.4), наведене в апеляційній скарзі не свідчить про те, що відвід був підставним, а зводиться до декларативної, необгрунтованої та не аргументованої заяви, що головуючий Цибульський О. Є. перебуває у дружніх вдіносинах із ОСОБА_1 .

Відтак судом першої інстанції не було допущено такого порушення процесуального закону, яке тягне за собою скасування ухваленого у справі рішення (частина 3 статті 376 ЦПК України).

Отже, доводи апеляційної скарги ПрАТ «МПТ-71» стосовно безпідставності задоволення первісного позову не знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду, висновки суду першої інстанції гуртуються на фактичних обставинах справи, які судом були вірно встановлені, досліджені та оцінені.

Апеляційна скарга не містить доводів невірного застосування судом першої інстанції норм матеріального права при вирішенні зустрічного позову, натомість оскаржуване судове рішення містить мотиви відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог, суд вірно констатував, що оспорені відповідачем-позивачем правочини були затверджені загальними зборами товариства, тому відсутні підстави для визнання їх недійсними.

Так, звертаючись з зустрічним позовом, ПрАТ «МПТ-71» просив визнати недійсними два договори: договір цільової поворотної фінансової допомоги №1/ФД від 20.05.2015 року на суму 200000 грн та договір цільової поворотної фінансової допомоги №2/ФД від 08.06.2015 року на суму 150000 грн.

Статут ПАТ «Могилів-Подільський завод газового устаткування та приладів», затверджений загальними зборами акціонерів від 29.04.2013 року, зміни до нього від 18.04.2014 року (а.с. 57-90, т.3) дійсно містив положення, що правочини на суму понад 150000 грн повинні містити одночасно підписи Голови правління товариства та Фінансового директора( пункт 11.1.7). Оспорювані ПрАТ «МПТ-71» правочини містять тільки підпис Голови правління.

Вчиняючи ці правочини, ОСОБА_1 дійсно не дотримався порядку прийняття рішення про їх вчинення, закріпленого в статті 71 Закону України «Про акціонерні товариства» (в редакції що діяла на момент вчинення правочинів), оскільки він є заінтересованою особою у вчинені акціонерним товариством такого правочину, так як є володільцем 25 % акцій.

Проте відповідно до Стаття 72. Закону України «Про акціонерні товариства» (в редакції що діяла на момент вчинення правочинів) значний правочин, правочин, щодо якого є заінтересованість, вчинений з порушенням порядку прийняття рішення про надання згоди на його вчинення, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки акціонерного товариства лише у разі подальшого схвалення правочину товариством у порядку, встановленому для прийняття рішення про надання згоди на його вчинення. Подальше схвалення правочину товариством у порядку, встановленому для прийняття рішення про надання згоди на його вчинення, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки акціонерного товариства з моменту вчинення цього правочину.

Прийняття рішення про вчинення значних правочинів у випадках, якщо ринкова вартість майна або послуг , що є предметом такого правочину, дорівнює або перевищує 25 % вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності Товариства ( пункт 9.2.2.26 Статуту) або перевищує 50%( пункт 9.2.2.27 Статуту), належить до виключної компетенції загальних зборів.

Протоколом № 21 чергових загальних зборів акціонерів ПАТ «Могилів-Подільський завод газового устаткування та приладів» від 21.04.2016 року було затверджено укладені товариством договір цільової поворотної фінансової допомоги №1/ФД від 20.05.2015 року на суму 200000 грн та договір цільової поворотної фінансової допомоги №2/ФД від 08.06.2015 року на суму 150000 грн (пункт 11) (а.с.9- 18, т. 4, 96-100 т.5).

Отже, зважаючи на те, що укладення значних правочинів віднесено до виключної компетенції загальних зборів Товариства, з урахуванням приписів статті 72 ЗУ «Про акціонерні товариства» (в редакції що діяла на момент вчинення правочинів), з огляду на погодження оспорюваних правочинів загальними зборами акціонерів ПАТ «Могилів-Подільський завод газового устаткування та приладів» від 21.04.2016 року, суд першої інстанції вірно виснував, що підстав для визнання їх недійсними з наведених відповідачем-позивачем підстав немає.

Відтак апеляційний суд приходить до висновку про залишення апеляційної скарги ПрАТ «МПТ-71» без задоволення, а оскаржуваного рішення суду без змін (п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України) як такого що постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 375 ЦПК України).

Оцінюючи доводи апеляційної скарги позивача-відповідача ОСОБА_1 , який оскаржує рішення суду першої інстанції лише в частині відмови в задоволенні його вимоги про стягнення пені, апеляційний суд зазначає таке:

Пеня та штраф за договором це різновиди неустойки (ст. 549 ЦК), яка виражена в грошовій сумі або іншому майні, які боржник зобов`язаний передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Неустойка один зі способів забезпечення виконання договірних зобов`язань (ст. 546 ЦК).

Виходячи з вимог ст. 547 ЦК, неустойка повинна бути оформлена в письмовій формі. Тому, якщо в договорі про неустойку нічого не сказано, значить, сторони не домовлялися про її стягнення у випадку порушення договірних зобов`язань та не визначали її розміру, то немає підстав для стягнення пені у розмірі, не погодженому в договірному порядку та прямо не встановленому законом.

Тому суд першої інстанції, встановивши, що в укладених між сторонами договорах відсутня домовленість про такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня, дійшов правильного та обґрунтованого висновку про відмову в задоволені первісного позову в цій частині.

Отже, апеляційна скарга позивача-відповідача ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Апеляційними судом дано оцінку основним доводам відповідача та позивача.

Відтак апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції у повній мірі, рішення суду обґрунтоване, прийняте на підставі повно та всебічно встановлених обставин справи, вірної оцінки доказів у їх сукупності та відповідності одне одному, з урахуванням судової практики у подібних правовідносинах.

Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування правильного по суті судового рішення, колегія суддів вважає за необхідне подані апеляційні скарги залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін (п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України) як таке, що постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 375 ЦПК України).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції (п. в ч. 1 ст. 382 ЦПК України), та виходячи з положень статті 141 ЦПК України, з урахуванням того, що подані апеляційні скарги не підлягають до задоволення, понесені судові витрати слід залишити за особами, які подали апеляційні скарги.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384, п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «МПТ-71» залишити без задоволення.

Рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 25 травня 2023 року залишити без змін.

Судові витрати ОСОБА_1 , Приватного акціонерного товариства «МПТ-71», понесені у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, залишити за кожним із них.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча Т. М. Шемета

Судді О. Ю. Береговий

О. В. Ковальчук