Ухвала

від 30.08.2023 по справі 757/23115/23-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 серпня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участі секретаря ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 20 червня 2023 року,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 20.06.2023 задоволено клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , поновлено пропущені процесуальні строки для подачі клопотання про арешт майна, та накладено арешт на майно, вилучене під час проведення 14.02.2023 обшуку за місцем знаходження офісних приміщень ТОВ «Фінод» (код ЄДРПОУ 38352312), за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 114, зокрема: кошти в іноземній валюті сумі 25 000, що належать ОСОБА_7 ; кошти в національній та іноземній валютах, а саме: 20 820 доларів США, 12 040 ЄВРО, 1 703 258 гривень; мобільний телефон марки «SAMSUNG Galaxy M31» IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2 НОМЕР_2 ; мобільний телефон марки «SAMSUNG Galaxy M32» IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2 НОМЕР_4 ; мобільний телефон марки «iPhone 12 Pro» IMEI:

---

Справа № НОМЕР_5 Слідчий суддя - ОСОБА_8

Апеляційне провадження № 11-сс/824/4742/2023 Суддя-доповідач - ОСОБА_1

НОМЕР_15; ноутбук марки «HP BANG OLUFSEN» S/N 5CGG4658CZ з зарядним пристроєм; ноутбук марки «ASUS UX50IV» S/N G7NOCXO4Z70727G з зарядним пристроєм.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисник ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просив поновити строк на апеляційне оскарження, та скасувати ухвалу слідчого судді в частині арешту грошових коштів, вилучених в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , які належить ОСОБА_7 , а саме: грошових коштів в сумі 25 000 доларів США; грошових коштів в сумі 20 820 доларів США; грошових коштів в сумі 12040 Євро.

Посилаючись на поважність причин попуску строку апеляційного скарження, захисник зазначав, що клопотання розглянуто без повідомлення та у відсутності власника майна, а копію оскаржуваної ухвали захисником отримано лише 18.07.2023.

В апеляційній скарзі захисник вказував на те, що обшук 14.02.2023 за адресою м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 114, здійснено у приміщенні ТОВ «Фінод», про участь у протиправній діяльності якого у зазначених матеріалах досудового провадження будь-яке згадування та підтвердження причетності до протиправної діяльності відсутнє. Також під час обшуку тимчасово вилучено майно ОСОБА_7 , який не причетний до обставин кримінального провадження.

Так, апелянт зазначав, що до приміщення обміну валют ТОВ «Фінод» за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 114, ОСОБА_7 прибув 14.02.2023 з метою здійснення обміну належних йому грошових коштів з валюти у гривню.

Під час здійснення обміну грошових коштів у приміщенні каси ТОВ «Фінод» ОСОБА_7 поцікавився, чи зможе він обміняти на гривню наявні у нього 45820 доларів США та 12040 Євро. Касир повідомив, що в нього відсутня необхідна кількість готівкової гривні та запропонував здійснити обмін частини валюти, на що ОСОБА_7 погодився та передав касиру ТОВ «Фінод» 12040 Євро та 20820 доларів США для перерахунку та обміну.

Під час перерахунку коштів у касі ТОВ «Фінод» зайшли працівники поліції та розпочали обшук. Частина коштів, яку ОСОБА_7 не передав для обміну, знаходилась у нього, а решта грошових коштів - у касі підприємства.

Захисник зазначав, що походження грошових коштів у ОСОБА_7 підтверджується договором позики та касовими чеками про зняття готівки займодавцем у банківській установі.

Постанова слідчого у кримінальному провадженні про визнання тимчасово вилученого майна речовими доказами не містить чіткого обґрунтування, яке саме відношення вказане майно має до кримінального правопорушення.

Посилання прокурора на факт невідображення у касових звітах операцій з обміну валют за 14.02.2023 не свідчить про відношення вилучених грошових коштів до протиправної діяльності, яка розслідується в рамках кримінального провадження.

Крім того, апелянт посилався на порушення процесуальних норм при винесенні оскаржуваного рішення та зазначав, що прокурор звернувся із вказаним клопотанням 06.06.2023, хоча майно вилучено під час обшуку 14.02.2023.

При цьому, ухвалою Печерського районного суду міста Києва у справі 757/15916/23 від 04.05.2023 арешт на вилучене під час обшуку 14.02.2023 майно, власником якого є ОСОБА_7 було скасовано. Однак 06.06.2023 прокурор повторно звернувся із клопотанням про арешт майна.

ОСОБА_7 у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, про поважні причини свого неприбуття не повідомив та клопотань про відкладення судового засідання не подавав.

З урахуванням положень ч. 1 ст. 172, ч. 4 ст. 405 КПК України, колегія суддів вважає за можливе проводити апеляційний розгляд у відсутності зазначеної особи, яка не прибула в судове засідання.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 , який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, думку прокурора ОСОБА_5 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до вимог пункту 3 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Згідно абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Дослідженням матеріалів судового провадження встановлено, що клопотання прокурора про арешт майна розглянуто у відсутності ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 . Дані про направлення учасникам судового провадження копії оскаржуваної ухвали у справі відсутні.

Як зазначено апелянтом та убачається із наявної у матеріалах судового провадження розписки (т. 1 а.с. 246), із матеріалами судового провадження захисник ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 ознайомився 18.07.2023 та цього ж дня отримав копію оскаржуваної ухвали, тоді як подано апеляційну скаргу засобами поштового зв`язку 24.07.2023, у зв`язку з чим колегія суддів вважає, що апеляційна скарга подана в строк, передбачений абзацом 2 ч. 3 ст. 395 КПК України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Оскільки ухвала слідчого судді оскаржена в частині накладення арешту на грошові кошти, вилучені 14.02.2023 в ході обшуку за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 114, а саме: 25 000 доларів США, що належать ОСОБА_7 , 20 820 доларів США, 12 040 Євро, то колегія суддів, відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, переглядає ухвалу слідчого судді в межах апеляційної скарги, та лише щодо арешту вказаних грошових коштів. Ухвала слідчого судді в частині питання законності та обґрунтованості накладення арешту на інше майно колегією суддів не перевіряється.

Як убачається із наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022000000000945 від 14.07.2022, за фактом умисного ухилення від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, службовими особами ТОВ ТОВ «Альфа Преміум Груп» (код ЄДРПОУ 35961770), що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, за фактом пособництва невстановленими особами шляхом використання реквізитів суб`єктів господарювання, внесених до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, в умисному ухиленні від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, службовими особами ТОВ «Альфа Преміум Груп», що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. З ст. 212 КК України, а також за фактом легалізації незаконно отриманих коштів службовими особами ТОВ «Альфа Преміум Груп» (код ЄДРПОУ 35961770), за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України.

Згідно даних клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи ТОВ «Альфа Преміум Груп» у період з 01.01.2021 по 29.06.2022, відобразивши у документах бухгалтерського та податкового обліків операції з надання охоронних послуг підприємствам реального сектору економіки, а саме: ПАТ «Арселорміттал Кривий Ріг», ТОВ «Метро Кеш енд Кері Україна», ПРАТ «А/Т Тютюнова компанія «В.А.Т.-Прилуки», ТОВ «Бритіш Американ Тобакко Сейлз енд Маркетинг Україна», ТОВ «Бауміт Україна», Укоопспілка, ТОВ З ІІ «Хенкель Баутехнік (Україна)», ТОВ «Сіті Клауд», ТОВ «Ленго Інвест», з метою ухилення від сплати податків безпідставно сформували у своєму бухгалтерському обліку податковий кредит з ПДВ на загальну суму 22,5 млн. грн., шляхом проведення безтоварних операцій та використання штучно створених первинних документів щодо придбання охоронних послуг у суб`єктів господарювання, внесених до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, серед яких ТОВ «Ок Мачете», ТОВ «Тегетгоф», ТОВ «А-Топаз», ТОВ «Служба безпеки «Посейдон», ТОВ «Охоронна компанія Ахіллес» та ТОВ «Охорона Платинум», що призвело до заниження службовими особами ТОВ «Альфа Преміум Груп» податку на додану вартість у період з 01.01.2021 по 29.06.2022 на загальну суму 22,5 млн. грн. та фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах.

Також органом досудового розслідування встановлено, що для зберігання та перевезення значних сум не врахованих готівкових грошових коштів, підроблених бухгалтерських документів підконтрольних ФСГД, печаток і штампів ФСГД, організаторами та активними учасниками протиправної схеми використовуються нежитлові приміщення за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 114.

Як убачається із матеріалів судового провадження, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 25.01.2023 надано дозвіл на проведення обшуку нежитлових приміщень за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 114, які належить на праві власності ТОВ «Рутенія» (код ЄДРПОУ: 24935617), ОСОБА_9 (РНОКПП НОМЕР_6 ), Київській міській раді (код ЄДРПОУ 22883141), ОСОБА_10 (РНОКПП НОМЕР_7 ), ТОВ «Фламенко» (код ЄДРПОУ 31610334), ОСОБА_11 (РНОКПП НОМЕР_8 ), ОСОБА_12 (РНОКПП НОМЕР_9 ), ТОВ «ЮКЦ «Юрисконсульт» (код ЄДРПОУ 38513337), ТОВ «Одеса-Лідер» (код ЄДРПОУ 38683482), ОСОБА_13 (РНОКПП НОМЕР_10 ), ОСОБА_14 (РНОКПП НОМЕР_11 ), ОСОБА_15 (РНОКПП НОМЕР_12 ), ТОВ «Майамі» (код ЄДРПОУ 30214676), ОСОБА_16 (РНОКПП НОМЕР_13 ), ТОВ «Унісон» (код ЄДРПОУ 33592951), ОСОБА_17 (РНОКПП НОМЕР_14 ), ПП «Люкс-Холл» (код ЄДРПОУ 25363175), за місцем знаходження ТОВ «Фінод» (код ЄДРПОУ 38352312).

Згідно даних протоколу обшуку від 14.02.2023, складеного старшим слідчим в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_18 , цього ж дня проведено обшук нежитлових приміщень за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 114, за місцем знаходження ТОВ «Фінод», в ході якого виявлено та вилучено грошові кошти, речі та документи, у тому числі: 25 000 доларів США; 20 820 доларів США; 12 040 Євро.

Постановами старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_19 від 15.02.2023 та 05.06.2023 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 42022000000000945 від 14.07.2022 майно, вилучене під час проведення обшуку за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 114, за місцем знаходження ТОВ «Фінод», серед якого: грошові кошти в сумі 25 000 доларів США, що належать ОСОБА_7 ; грошові кошти в сумі 20 820 доларів США; грошові кошти в сумі 12040 Євро.

07.06.2023 прокурор першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва із клопотанням, 06.06.2023, в якому просив накласти арешт на майно, шляхом заборони користування, володіння та розпорядження, вилучене під час проведення 14.02.2023 обшуку за місцем знаходження офісних приміщень ТОВ «Фінод» (код ЄДРПОУ 38352312), за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 114, серед якого кошти в іноземній валюті, а саме: 25 000 доларів США, що належать ОСОБА_7 ; 20 820 доларів США, 12 040 Євро.

Крім того, 15.06.2023 прокурором першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 слідчому судді Печерського районного суду міста Києва подано клопотання про поновлення строку звернення із клопотанням про арешт майна.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 20.06.2023 задоволено клопотання прокурора, поновлено пропущені процесуальні строки для подачі клопотання про арешт майна, та накладено арешт на майно, вилучене під час проведення 14.02.2023 обшуку за місцем знаходження офісних приміщень ТОВ «Фінод» (код ЄДРПОУ 38352312), за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 114, зокрема: кошти в іноземній валюті сумі 25 000, що належать ОСОБА_7 ; кошти в національній та іноземній валютах, а саме: 20 820 доларів США, 12 040 ЄВРО, 1 703 258; мобільний телефон марки «SAMSUNG Galaxy M31» IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2 НОМЕР_2 ; мобільний телефон марки «SAMSUNG Galaxy M32» IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2 НОМЕР_4 ; мобільний телефон марки «iPhone 12 Pro» IMEI: НОМЕР_15 ; ноутбук марки «HP BANG OLUFSEN» S/N 5CGG4658CZ з зарядним пристроєм; ноутбук марки «ASUS UX50IV» S/N G7NOCXO4Z70727G з зарядним пристроєм.

З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому ,закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч. 4 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 96-1 КК України, спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 159-1, частиною першою статті 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 209-1, 210, частинами першою і другою статей 212, 212-1, частиною першою статей 222, 229, 239-1, 239-2, частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті 300, частиною першою статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 363-1, 364-1, 365-2 цього Кодексу.

Згідно п.п. 1, 2 ст. 96-2 КК України, спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 131-132, 170-173 КПК України, задовольнив клопотання слідчого про накладення арешту на грошові кошти, вилучені під час проведення 14.02.2023 обшуку за місцем знаходження офісних приміщень ТОВ «Фінод» (код ЄДРПОУ 38352312), за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 114, а саме: 25 000 доларів США, що належать ОСОБА_7 ; 20 820 доларів США, 12 040 Євро, з тих підстав, що вказане майно у встановленому законом порядку визнане речовими доказами у межах кримінального провадження № 42022000000000945 від 14.07.2022 та відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

Крім того, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність обставин, передбачених ч. 4 ст. 170 КПК України, для арешту грошових коштів з тих підстав, що вони можуть підлягати спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів та можливої спеціальної конфіскації.

З огляду на наведене та враховуючи, що слідчим суддею першої інстанції ретельно перевірено майно, на яке прокурор просив накласти арешт і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на вилучені під час проведення 14.02.2023 обшуку за місцем знаходження офісних приміщень ТОВ «Фінод» (код ЄДРПОУ 38352312), за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 114, грошові кошти в іноземній валюті, а саме: 25 000 доларів США, що належать ОСОБА_7 ; 20 820 доларів США, 12 040 Євро, оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що вказане майно може бути приховане, пошкоджене, зіпсоване, втрачене, знищене, використане, перетворене, передане, відчужене чи зникнути.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на вилучені грошові кошти в іноземній валюті, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Посилання захисника на те, що вилучені грошові кошти мають законне походження та належать ОСОБА_7 , який не має процесуального статусу підозрюваного у даному кримінальному провадженні, за викладених у клопотанні обставин не є підставою для відмови в його задоволенні, оскільки арешт майна з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна, не вимагає обов`язкового оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Сукупність долучених до клопотання прокурора матеріалів та викладені у клопотанні обставини на даному етапі досудового розслідування є достатніми для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, а питання наявності події та складу кримінального правопорушення підлягає вирішенню під час судового розгляду справи по суті.

Твердження апелянта про недоведеність відповідності вилучених грошових коштів в іноземній валюті критеріям речових доказів, є безпідставними, оскільки встановлені органом досудового розслідування фактичні обставини кримінальних правопорушень у даному кримінальному провадженні, містять сукупність підстав та розумних підозр вважати, що на даному етапі досудового розслідування є підстави для обґрунтованого припущення, що вказані грошові кошти можуть бути набуті кримінально протиправним шляхом та можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження,а отже відповідають ознакам речових доказів, зазначеним в ст. 98 КПК України, що згідно ч. 3 ст. 173 КПК України дає підстави для їх арешту як речового доказу з метою збереження.

Незастосування в даному випадку такого тимчасового заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може призвести до знищення доказів у провадженні і таким чином позбавить реалізацію мети досудового розслідування та дотримання завдання арешту майна, передбаченого ч. 1 ст. 170 КПК України.

Підстав вважати постанови старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_19 від 15.02.2023 та 05.06.2023 про визнання вилучених грошових коштів речовими доказами у кримінальному провадженні № 42022000000000945 від 14.07.2022, такими, що не відповідають вимогам ст. 110 КПК України, у колегії суддів відсутні, а тому доводи апелянта у цій частині є безпідставними.

Посилання захисника на те, що прокурор повторно звернувся із клопотання про арешт майна, оскільки ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва у справі 757/15916/23 від 04.05.2023 арешт на вилучене під час обшуку 14.02.2023 майно, власником якого є ОСОБА_7 , скасовано, не впливають на правильність висновків слідчого судді у даному судовому провадженні, оскільки вищевказана ухвала не є предметом даного апеляційного перегляду.

Доводи захисника в апеляційній скарзі про те, що прокурором пропущено строк звернення до слідчого судді із клопотанням про арешт майна, визначений ч. 5 ст. 171 КПК України, були предметом перевірки слідчим суддею, за наслідком якої слідчий суддя дійшов висновку про поновлення прокурору строку на звернення із клопотанням про арешт майна. При цьому, ухвала слідчого судді у частині рішення про поновлення строку на звернення із клопотанням про арешт майна, окремому апеляційному оскарженню не підлягає.

Колегією судів не встановлено порушень слідчим суддею положень ст.ст. 170, 172-173 КПК України. Ухвала слідчого судді відповідає вимогам ч. 5 ст. 173, 372 КПК України, та містить у собі підстави та мотиви прийнятого рішення.

Інші зазначені в апеляційній скарзі доводи не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, колегією не встановлено.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що слідчим суддею рішення прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

вищевикладене та керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 20 червня 2023 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

---

---

---

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3