Постанова

від 06.09.2023 по справі 757/35823/16-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2023 року

справа № 757/35823/16-ц

провадження № 22-ц/824/4150/2023

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача: Музичко С.Г.,

суддів: Гаращенка Д.Р., Кулікової С.В.,

при секретарі: Яницькій О.Л.

учасники справи:

позивач - ТОВ «Скорпіо»

відповідачі: ОСОБА_1

третя особа: ОСОБА_2 , приватний нотаріус КМНО Оленцевич Олена Анатоліївна»

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Скорпіо» - Мирного Євгена Миколайовича на рішення Печерського районного суду м. Києва від 02 червня 2020 року, постановлене під головуванням судді Підпалого В.В., у справі за позовом ТОВ «Скорпіо» до ОСОБА_1 ., третя особа: ОСОБА_2 , приватний нотаріус КМНО Оленцевич Олена Анатоліївна, про витребування майна з незаконного володіння

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Скорпіо» в особі свого представника звернулися до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 , в якому просили витребувати з володіння ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Скорпіо» квартиру, загальною площею 56,10 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , придбану ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу від 14.04.2015 року; стягути судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі договору купівлі-продажу від 14.11.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коптєловою О.Р., позивачу належить на праві власності квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

14.11.2012 року приватним підприємством «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» було проведено прилюдні торги з реалізації арештованого майна, яке належить позивачу, а саме квартири за адресою: АДРЕСА_1 , переможцем яких було визнано ОСОБА_2 .

11.06.2014 року за позовною заявою ТОВ «Скорпіо», рішенням Господарського суду м. Києва по справі № 5011-32/16515-2012 визнано недійсними результати прилюдних торгів з продажу трикімнатної квартири, загальною площею 56, 10 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та належить ТОВ «Скорпіо», які були проведені 14.11.2012 року за адресою: АДРЕСА_2 в приміщенні ПП «СП «Юстиція».

Разом з тим, постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.09.2014 року по справі № 5011-32/16515-2012, задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_2 , рішення суду першої інстанції було скасовано та ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ТОВ «Скорпіо» відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.11.2014 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.09.2014 року по справі № 5011-32/16515-2012 скасовано, справу передано на новий апеляційний розгляд.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.03.2015 року по справі № 5011-32/16515-2012 припинено апеляційне провадження за скаргою ОСОБА_2 (т. І, а.с. 56-58).

Враховуючи вищенавдене, позивач вважає, що рішенням Господарського суду м. Києва від 11.06.2014 року, яким визнано недійсними результати прилюдних торгів з продажу квартири, яке набрало законної сили 10.03.2015 року, підтверджено, що право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , належить виключно ТОВ «Скорпіо».

Ухвалою Господарського суду м. Києва було накладено арешт на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

15.04.2015 року постановою Київського апеляційного господарського суду ухвала Господарського суду м. Києва від 09.10.2014 року залишена без змін.

В той же час, 14.04.2015 року, тобто в період дії арешту, між ОСОБА_2 та Відповідачем було укладено договір купівлі-продажу вищезазначеної квартири, який посвідчений 14.04.2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Оленцевич О.А.

Беручи участь у судових засіданнях та знаючи про рішення Господарського суду м. Києва від 11.09.2014 року, яким було скасовано результати торгів квартири, а також знаючи про арешт, який був накладений на квартиру, ОСОБА_2 навмисно, протиправно та усвідомлюючи, що вона не є власником, зареєструвала за собою право власності на квартиру та в подальшому 14.04.2015 року продала відповідачу квартиру, яка їй не належала.

В той же час, оскільки квартира за адресою: АДРЕСА_1 вибула з володіння ТОВ «Скорпіо» поза його волею, то ТОВ «Скорпіо» вважає за необхідне витребувати майно (квартиру) за правилами ст.ст. 387, 388 Цивільного кодексу України.

Тому, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав із позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння від відповідача.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 02 червня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.

В поданій апеляційній скарзі представник ТОВ «Скорпіо» просить рішення суду скасувати, у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування своїх вимог посилається на рішення Господарського суду м. Києва від 11.06.2014 року, яким визнано недійсним результати прилюдних торгів з продажу квартири, яке набрало законної сиди 10.03.2015 року. Вказаним рішенням підтверджено право власності ТОВ «Скорпіо» на квартиру АДРЕСА_1 . Зазначає, що ОСОБА_4 здійснила державну перереєстрацію права власності на спірну квартиру під час накладеного на майно арешту. Вказує, що квартира вибула із володіння ТОВ «Скорпіо» поза його волею. Апелянт вважає, що сама по собі умова договору іпотеки про можливість набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки не свідчить про волевиявлення іпотекодавця на вибуття майна з його володіння.

Також скаржник не погоджується із висновком суду щодо невірного обрання позивачем способу захисту та необхідності звернення із позовом з використанням правового механізму встановленого ст. 1212 ЦК України. Зазначає, що між позивачем та відповідачем відсутні зобов`язально-правові відносини щодо спірної квартири, що є можливістю для застосування положень ст. 1212 ЦК України, а тому обраний позивачем спосіб захисту є вірним.

У відзиві на апеляційну скаргу просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін. Посилається на те, що у зв`язку з невиконанням позивачем свого зобов`язання за договором іпотеки, ПАТ «Марфін банк» звернув стягнення на квартиру, що була забезпеченням такого договору, та в подальшому реалізував її не прилюдних торгах. Спірна квартира вибула з володіння ТОВ «Скорпіо» з його власної волі, шляхом підписання договору іпотеки з ПАТ «Марфін Банк». На думку відповідача, рішення Господарського суду м. Києва від 11.06.2014 року не набрало законної сили у зв`язку з припиненням провадження, а прилюдні торги від 14.11.2012 як правочин, на підставі якого ОСОБА_2 набула право власності на квартиру є правомірним згідно із положенням ч.1 ст.204 ЦК України, оскільки їх не визнано судом недійсними. Придбана на прилюдних торгах 14.11.2012 квартира АДРЕСА_1 була зареєстрована на праві власності за ОСОБА_2 30.03.2015 року. 14.04.2015 ОСОБА_2 як законний власник, розпорядилася квартирою шляхом відчуження на корсить ОСОБА_1 .

В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Інші сторони в судове засідання не зявивлись про час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив із того, що стороною позивача не надано суду доказів набрання законної сили рішення Господрського суду м.Києва від 11.06.2014 року у справі №5011-32/16515-2012. Оскільки апеляційним Господарським судом не вирішено питання щодо статусу рішення суду першої інстанції, а провадження у справі припинено, тому районним суду дійшов висновку про те, що спір про визнання прилюдних торгів з продажу квартири недійсними по суті не вирішено в порядку господарського судочинства. Отже, ОСОБА_2 набула право власності на квартиру правомірно та в подальшому, як законний власник 14.04.2015 року розпорядилася квартирою шляхом відчуження на користь ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу.

За висновком суду, на момент придбання ОСОБА_2 спірна квартира правомірно вибула з власності ТОВ «Скорпіо» з волі останнього, за умовами договору іпотеки, внаслідок звернення стягнення.

Колегія суддів непогоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 14 листопада 2007 року позивачу ТОВ «Скорпіо» належить на праві власності квартира за адресою: АДРЕСА_1 .

14.11.2012 року ПП «СП «Юстиція» було проведено прилюдні торги з реалізації арештованого майна, яке належить ТОВ «Скорпіо», за результатами яких переможцем було визнано ОСОБА_2 .

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.06.2014 року у справі № 5011-32/16515-12 визнано недійсними результати прилюдних торгів (т. І, а.с. 9-17).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.09.2014 року у справі № 5011-32/16515-12 вказане рішення суду скасовано та ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ТОВ «Скорпіо» про визнання недійсними результатів прилюдних торгів з продажу квартири, відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.11.2014 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 10 вересня 2014 року у справі № 5011-32/16515-12 скасовано, справу передано на новий апеляційний розгляд.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10 березня 2015 року у справі № 5011-32/16515-12 припинено апеляційне провадження у справі № 5011-32/16515-12 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2013 року у справі № 5011-32/16515-12 накладено арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2014 року у справі № 5011-32/16515-12 скасовано арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яка ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.04.2015 року залишена без змін.

14.04.2015 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу вказаної квартири, який посвідчений 14.04.2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Оленцевич О.А., реєстраційний номер 438 (т.І, а.с. 31-33).

Рішенням Печерського районного суду м.Києва від 28.03.2016 року відмовлено в задоволенні позову ТОВ «Скорпіо» до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу квратири від 14.04.2015 року та визнання права власності.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 15.06.2016 року рішення Печерського районного суду від 28.03.2016 року залишено без змін.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права бути законним і обгрутованим (ч.1 ст.263 ЦПК України).

Статтями 15, 16 ЦК України, ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Звертаючись до суду із позовом ТОВ «Скорпіо» посилався на те, що спірна квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 вибула з його права власності поза його волею, та в подальшому незаконно відчужена за договором купівлі-продажу, укладеним між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Оленцевич О.А.

З огляду на те, що представником позивача не надано на вимогу суду доказів про набраня законної сили рішення Господарського суду м.Києва від 11.06.2014 року, суд першої інстанції дійшов висновку, що у ОСОБА_2 не було жодних законних перешкод здійснити державну реєстрацію права власності на спірну квартиру.

Вказаний висновок суду не відповідає обставинам справи.

Матеріали справи містять копію рішення Господарського суду м. Києва від 11.06.2014 року у справі №5011-32/16515-2012 та копію наказу Господарського суду м. Києва від 03.06.2015 року у справі № 5011-32/16515-2012 (т.2 а.с. 13-22). Копія зазначеного рішення з відміткою про набрання ним законної сили засвідчена підписом секретаря судового засідання та печаткою Господарського суду м. Києва.

З матеріалів справи слідує, що 10.09.2014 року постановою Київського апеляційного господарського суду було задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_2 , а рішення Господарського суду м. Києва від 11.06.2014 року - скасовано, прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову ТОВ «Скорпіо» відмовлено.

26.11.2014 року постановою Вищого господарського суду України було задоволено касаційну скаргу ТОВ «Скорпіо» постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.09.2014 року скасовано, а справу передано на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

10.03.2015 року ухвалою Київського апеляційного господарського суду було припинено апеляційне провадження у справі № 5011-32/16515-2012.

Оскільки ухвала Київського апеляційного господарського суду про припинення апеляційного провадження від 10.03.2015 року сторонами не оскаржена, рішення Господарського суду м. Києва від 11.06.2014 року, за яким визнано результати прилюдних торгів з продажу спірної квартири недійсними, є чинним.

Ухвалюючи оскаржуване рішення від 02.06.2020 року суд першої інстанції виходив з того, що спірна квартира вибула з володіння ТОВ «Скорпіо» з їх власної, шляхом укладення договору іпотеки, за яким було надано право звернути стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання зобов`язань, забезпечених іпотекою.

З таким висновком суду першої інстанції, колегія суддів не погоджується, оскільки сама по собі умова договору іпотеки про можливість набуття іпоткодержателем права власності на предмет іпотеки не свідчить про волевиявлення іпотекодавця на вибуття майна з володіння. Згода іпотекодавця на передачу належного йому нерухомого майна у власність іншої особи (іпотекодержателя) не є беззастережною. Вказана згода не може вважатись волевиявленням власника на вибуття майна з його володіння в розумінні ст. 388 Цивільного кодексу України.

Вказані обставини узгоджуються з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 14.02.2018 року у справі 127/8068/16-ц, що не було враховано судом першої інстанції при ухвалені рішення.

Колегія суддів враховує, також, правовий висновок, викладений Верховним Судом у постанові від 23.12.2020 року у справі № 639/7253/18, згідно з яким застосовуючи положення ч.2 ст. 388 ЦК України про те, що майно не може бути витребувано від добросовісноо набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень, суд повинен мати на увазі, що позов власника про витребування майна в особи, яка придбала його в результаті торгів, проведених у порядку, встановленому для виконання судових рішень, підлягає задоволенню лише в тому разі, якщо торги були визнані недійсними, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 388 ЦК України, власник має право витребувати майно, яке вибуло з володіння поза його волею, і в добросовісного набувача.

Результати прилюдних торгів з продажу спірної квартири були визнані недісними на підставі рішення Господарського суду м. Києва від 11.06.2014 року, тому позивач правомірно звернувся до суду в порядку ст.388 ЦК України.

Права особи, яка вважає себе власником майна, підлягають захисту шляхом задоволення позову до володільця з використанням правового механізму, установленого ст.1212 ЦК України, у разі наявності правових відносин речово-правового характеру безпосередньо між власником та володільцем майна.

Зазначене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду викладену у постанові Верховного Суду від 23.04.2019 рокку у справі № 902/1090/16.

Між позивачем та відповідачем відсутні будь-які зобов`язально-правові відносини щодо квартири АДРЕСА_1 , як наслідок позивачем обрано вірний спосіб захисту порушеного права, шляхом подання позову про про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміні судового рішення є неповне зясування обставин справи, що мають значення для справи (ч. 1 ст. 376 ЦПК України).

Враховуючи, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, колегія суддів дійшла висновку про скасування оскаржуваного рішення з постановленням нового рішення про задоволення позову.

Частинами 1, 13 ст. 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Скорпіо» - Мирного Євгена Миколайовича задовольнити.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 02 червня 2020 року скасувати, постановити нове рішення, наступного змісту.

Позов ТОВ «Скорпіо» до ОСОБА_1 ., третя особа: ОСОБА_2 , приватний нотаріус КМНО Оленцевич Олена Анатоліївна, про витребування майна з незаконного володіння задовольнити.

Витребувати з володіння ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ТОВ «Скорпіо» (ідентифікаційний код 32941568) квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 56,10 кв.м.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Скорпіо» 14835,00 гривень судового збору.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Суддя-доповідач

Судді