КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
1[1]
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 18 вересня 2023 року апеляційну скаргу прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 15 серпня 2023 року,
за участі:
прокурора ОСОБА_5 ,
представника власника майна ОСОБА_6 ,
ВСТАНОВИЛА:
Вказаною ухвалою залишено без задоволення клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні №72023000210000034 від 10.05.2023, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Не погоджуючись з таким рішенням, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання прокурора та накласти арешт на:
- SSO накопичувач марки INTEL SSD DS S4600 240 GB ISN: BTYM728500L1240AGN, що належить ОСОБА_7 ;
- MAC BOOK AIR сірого кольору, модель A 2337 SN:FVFFC296Q6L4, що належить ОСОБА_8 .
Апелянт вважає оскаржувану ухвалу незаконною та необгрунтованною, через невідповідність висновків слідчого судді фактичним обставинам провадження.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги прокурор зазначає, що на даній стадії досудового розслідування необхідно застосувати такий захід забезпечення як арешт майна, оскільки є підстави вважати, що вказане майно набуте за результатом незаконної діяльності.
Зауважує, що слідчим суддею не наведено належних та достатніх мотивів для відмови у накладенні арешту.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, пояснення представника власника майна, який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів уважає, що скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Як убачається з матеріалів судового провадження, Головним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 10 травня 2023 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, під № 72023000210000034, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Як зазначено у клопотанні прокурора, Комунальне некомерційне підприємство «Міська клінічна лікарня № 4» Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 01280527) в особі генерального директора ОСОБА_9 за результатами проведеної публічної закупівлі на проведення робіт з «реконструкції мережі медичного киснепостачання КНП «Міська клінічна лікарня №4» ДМР» за адресою: м. Дніпро, вул. Ближня, 31» 10.01.2022 укладено договір № 03/21 з генпідрядником, єдиним учасником тендеру, ТОВ «БК Дорпроект Буд» (код ЄДРПОУ 43537588) на загальну суму 42 324 597,79 грн.
В той же час, посадовими особами ТОВ «БК Дорпроект Буд» організовано протиправну схему привласнення коштів місцевого бюджету шляхом завищення вартості закупівлі товарів по ланцюгу постачання із залученням підконтрольних суб`єктів господарювання.
Згідно з наявними даними, ТОВ «БК Допроект Буд» залучено таких підконтрольних суб`єктів господарювання: ТОВ «Компанія Брайс» (код ЄДРПОУ 44422722) та ТОВ «Олерон ЛТД» (код ЄДРПОУ 44594338), реквізити яких використано для штучного завищення вартості поставлених товарів (кисневі станції; атмосферний випарник для зріджених кисню, азоту, аргону; клапани запобіжні кріогенні; редукційні блоки для кисню; система генерації кисню та ін.) на загальну суму близько 12 млн. грн.
Крім того, ТОВ «Компанія Брайс» та ТОВ «Олерон ЛТД» здійснювали придбання товарів, поставлених до ТОВ «БК Дорпроект Буд», у ряду інших пов`язаних підприємств, серед яких ТОВ «Лірр-Україна» (код ЄДРПОУ 41593635), власниками якого є ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . За отриманими даними, вказані особи причетні до злочинної схеми з привласнення бюджетних коштів.
08 серпня 2023 року на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 29 липня 2023 року проведено обшук офісного приміщення, що використовується ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 .
В результаті проведення обшуку у вказаному приміщенні відшукано та вилучено особистий SSO накопичувач ОСОБА_7 , марки INTEL SSD DS S4600 240 GB ISN: BTYM728500L1240AGN, та особистий MAC BOOK AIR сірого кольору ОСОБА_8 , модель A 2337 SN:FVFFC296Q6L4.
Постановою детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_10 від 09 серпня 2023 року вказане майно визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
10 серпня 2023 року прокурор Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 звернувся до Шеченківського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на виявлене під час обшуку офісного приміщення, що використовується ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 , майно, з метою збереження речових доказів.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 15 серпня 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання прокурора, з тих підстав, що прокурором не доведено, що вилучене у ході обшуку майно відповідає критеріям, передбачених ст. 98 КПК України, а також, що таке обмеженням права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження, а також не призведе до негативних наслідків для третіх осіб
З таким висновком колегія суддів погодитись не може, виходячи з наступного.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Положенням ч. 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів. У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Як свідчать матеріали даного провадження, на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна з метою збереження речових доказів, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання, що матеріали судового провадження переконливо свідчать про те, що виявлене під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 майно, а саме особистий SSO накопичувач ОСОБА_7 , марки INTEL SSD DS S4600 240 GB ISN: BTYM728500L1240AGN, та особистий MAC BOOK AIR сірого кольору ОСОБА_8 , модель A 2337 SN:FVFFC296Q6L4, відповідають критеріям ч. 1 ст. 170, ст. 98 КПК України, оскільки містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Окрім того, вказане майно обґрунтовано визнано речовим доказом у кримінальному провадженні постановою детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_10 від 09 серпня 2023 року, що в своїй сукупності слугує підставами для застосування обмежувальних заходів в даному кримінальному провадженні.
Крім того, 05 вересня 2023 року на електрону пошту суду прокурором направлено у тому числі постанову детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_10 про призначення комп`ютерно - технічної експертизи від 09 серпня 2023 року.
Таким чином, доводи прокурора є слушними щодо того, що оскаржувана ухвала є необґрунтованою та такою, яка підлягає скасуванню, а тому висновки слідчого судді щодо відсутності наявності достатніх правових підстав для арешту майна не відповідають, як матеріалам судового провадження так і вимогам КПК України.
Будь-яких суттєвих негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження колегією суддів не встановлено.
З урахуванням вказаних обставин та з метою уникнення негативних наслідків, які можуть перешкодити проведенню всебічного та повного досудового розслідування, з метою запобігання можливості приховування, знищення майна в даному кримінальному провадженні, колегія суддів вважає, що у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170-173 КПК України, необхідно накласти арешт на майно.
Керуючись статтями 117, 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 15 серпня 2023 року, - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні №72023000210000034 від 10.05.2023, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України та накласти арешт на:
- SSO накопичувач марки INTEL SSD DS S4600 240 GB ISN: BTYM728500L1240AGN, що належить ОСОБА_7 ;
- MAC BOOK AIR сірого кольору, модель A 2337 SN:FVFFC296Q6L4, що належить ОСОБА_8 .
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Єдиний унікальний № 761/28584/23 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_14
Провадження № 11сс/824/5419/2023 Доповідач ОСОБА_1
Категорія ст.170 КПК України
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 18.09.2023 |
Оприлюднено | 28.09.2023 |
Номер документу | 113724721 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Київський апеляційний суд
Юрдига Ольга Степанівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні