Постанова

від 20.09.2023 по справі 921/420/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" вересня 2023 р. Справа №921/420/23

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді:Плотніцького Б.Д.

Суддів:Матущака О.І.

Скрипчук О.С.

за участю секретаря судового засідання Процевич Р.Б.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю ЛЬВІВГАЗ ЗБУТ, м.Львів

на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 11.07.2023 (повний текст складено 12.07.2023, суддя Гевко В.Л.)

у справі №921/420/23

за позовом: Тернопільської окружної прокуратури, м.Тернопіль в інтересах держави в особі:

1. Західного офісу Держаудитслужби, м.Львів

2. Відділу культури Великоберезовицької селищної ради, с.Настасів, Тернопільська обл..

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ЛЬВІВГАЗ ЗБУТ, м.Львів

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів в сумі 68 752 грн 07 коп.

за участю представників сторін:

від прокуратури: Панькевич Р. В.

від позивача 1,2 : не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 11.07.2023 передано матеріали справи №921/420/23 за встановленою підсудністю до Господарського суду Львівської області.

При постановленні оскаржуваної ухвали суд першої інстанції прийшов до висновку, що підсудність даного спору слід визначати за правилами частини 1 статті 27 ГПК України - за місцезнаходженням відповідача. Місцезнаходженням відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю ЛЬВІВГАЗ ЗБУТ є : 79039, Львівська обл., м. Львів, вул. Т. Шевченка, 111 А. відтак, справу було передано за належною територіальною підсудністю до Господарського суду Львівської області.

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю ЛЬВІВГАЗ ЗБУТ, м.Львів оскаржило таку в апеляційному порядку. Апеляційна скарга надійшла до Західного апеляційного господарського суду 02.08.2023.

Апелянт зазначає, що постачання електричної енергії за вказаним Договором здійснювалось до будинків культури, клубів, бібліотек та інших об`єктів, розташованих на території Великоберезовицької селищної ради Тернопільської області, оскільки місцем виконання Договору та додаткових угод до нього є Тернопільська область позов, пред`явлено до Господарського суду Тернопільської області.

В судове засідання 20.09.2023 з`явився представник прокуратури, надав свої пояснення, вказав, що у вирішенні питання підсудності справи покладається на розсуд суду.

Відповідач в судове засідання не з`явився, надіслав клопотання про відкладення справи, у зв`язку з його зайнятістю в судовому засіданні.

Згідно з ч. ч. 3, 11 ст. 270 ГПК України передбачено, що розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених ч. 10 цієї статті та ч. 2 ст. 271 цього Кодексу і суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідача про час та дату судового засідання було сповіщено належним чином.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (ст. 202 ГПК України).

У цій справі участь представників сторін в судовому засіданні, призначеному ухвалою суду від 04.08.2023 на 20.09.2023, обов`язковою не визнавалась.

Виходячи зі ст. 129 Конституції України, ст. 2 ГПК України, своєчасний розгляд справи є одним із завдань судочинства, що відповідає положенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права кожного на справедливий розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Зважаючи на те, що явка представників учасників справи обов`язковою не визнавалась, матеріали справи є достатніми для перевірки правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, позиція відповідача викладена у апеляційній скарзі, а також на строки розгляду апеляційної скарги на ухвалу, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу № 921/420/23 за відсутності представників відповідача.

Обставини справи.

19.06.2023 до Господарського суду Тернопільської області надійшла позовна заява керівника Тернопільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: 1. Західного офісу Держаудитслужби, 2. Відділу культури Великоберезовицької селищної ради, до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ЛЬВІВГАЗ ЗБУТ про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів в сумі 68 752 грн 07 коп.

Звертаючись із даною позовною заявою до Господарського суду Тернопільської області, заступник керівника Тернопільської окружної прокуратури посилається на положення частини 5 статті 29 ГПК України, якою передбачено, що позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати, які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

При цьому, у позовній заяві вказується, що під час вивчення інформації, яка розміщена на офіційному веб-порталі публічних закупівель Prozorro.gov.ua, Тернопільською окружною прокуратурою встановлено факти безпідставного укладення додаткових угод до договору постачання продукції, якими збільшено ціну за одиницю товару, що призвело до неефективного використання бюджетних коштів.

Встановлено, що відділом культури Великоберезовицької селищної ради на сайті Прозорро розміщено оголошення про проведення відкритих торгів UA-2021-03-04-010126-с щодо закупівлі електричної енергії ДК 021:2015:09310000-5-електрична енергія, обсяг постачання електроенергії - 60000 кВт, із строком поставки від 04.03.2021 до 31.12.2021.

Згідно протоколу щодо прийняття рішення уповноваженою особою від 24.03.2021 за №31 відділом культури Великоберезовицької селищної ради прийнято рішення про визначення переможця процедури відкритих торгів згідно предмету закупівлі Електрична енергія - код національного класифікатора України ДК 021:2015 Єдиний закупівельний словник - ДК 021:2015:09310000-5 Електрична енергія учасника торгів товариство з обмеженою відповідальністю ЛЬВІВГ АЗ ЗБУТ.

За результатами вказаної закупівлі між Відділом культури Великоберезовицької селищної ради (Споживач) та ТОВ ЛЬВІВГАЗ ЗБУТ (Постачальник) був укладений Договір №60В797-5726-21 від 08.04.2021 про постачання електричної енергії споживачу (далі-Договір № 60В797-5726-21 від 08.04.2021).

Постачання електричної енергії Споживачу відповідно до п.3.1.Договору здійснюється з дати, зазначеної в заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до цього Договору.

Правила визначення територіальної юрисдикції (підсудності) викладені у статтях з 27 по 30 ГПК України.

Норми права та висновки, якими суд апеляційної інстанції керувався при прийнятті постанови.

Статтею 27 ГПК України передбачено, що позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Територіальна підсудність - це компетенція із розгляду справ однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція.

Основними видами територіальної підсудності є, зокрема, загальна, альтернативна та виключна.

Загальна територіальна підсудність встановлюється як загальне правило і застосовується у тому випадку, коли вона не змінена або доповнена іншим видом територіальної підсудності.

Загальне правило територіальної підсудності щодо пред`явлення позову за місцезнаходженням відповідача застосовується у випадку, коли інші правила підсудності не встановлені положеннями ГПК України.

Випадки визначення підсудності справ за вибором позивача передбачено статтею 29 ГПК України, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

Як вбачається із матеріалів позовної заяви, станом на момент звернення із позовом до суду 19.06.2023 відповідачем у справі №921/420/23 є : Товариство з обмеженою відповідальністю ЛЬВІВГАЗ ЗБУТ, яке зареєстроване та знаходиться за адресою : 79039, Львівська обл., м. Львів, вул. Т. Шевченка, 111 А.

Вказане не заперечено, також, присутньою у судовому засіданні 11.07.2023 представницею прокуратури.

Відповідно до положень статті 532 Цивільного кодексу України місце виконання зобов`язання встановлюється у договорі. Якщо місце виконання зобов`язання не встановлено у договорі, виконання провадиться: за зобов`язанням про передання нерухомого майна - за місцезнаходженням цього майна; за зобов`язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі договору перевезення, - за місцем здавання товару (майна) перевізникові; за зобов`язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі інших правочинів, - за місцем виготовлення або зберігання товару (майна), якщо це місце було відоме кредиторові на момент виникнення зобов`язання; за грошовим зобов`язанням - за місцем проживання кредитора, а якщо кредитором є юридична особа, - за її місцезнаходженням на момент виникнення зобов`язання. Якщо кредитор на момент виконання зобов`язання змінив місце проживання (місцезнаходження) і сповістив про це боржника, зобов`язання виконується за новим місцем проживання (місцезнаходженням) кредитора з віднесенням на кредитора всіх витрат, пов`язаних із зміною місця виконання; за іншим зобов`язанням - за місцем проживання (місцезнаходженням) боржника.

За загальним правилом, місце виконання зобов`язання є договірною умовою та узгоджується сторонами у договорі. Місце виконання договору, у випадку його визначення сторонами у договорі, є однією з умов договору, що зумовлює обов`язок виконання договору саме у погодженому сторонами місці.

Правила частини 5 статті 29 ГПК України застосовуються до зобов`язань, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконання яких з урахуванням їх особливостей можливе лише у певному місці. У разі якщо така особливість не визначена і не вбачається зі специфіки спірних відносин, то підсудність справи визначається за загальними правилами підсудності.

Оскільки предметом позову у даному спорі є вимога про визнання недійсними Додаткових угод : №3 від 30.04.2021 до Договору №60В797-5726-21 від 08.04.2021; №4 від 20.08.2021 до Договору №60В797-5726-21 від 08.04.2021; №5 від 31.08.2021 до Договору №60В797-5726-21 від 08.04.2021 ; №6 від 20.09.2021 до Договору №60В797-5726-21 від 08.04.2021; №7 від 27.09.2021 до Договору №60В797-5726-21 від 08.04.2021 ; №8 від 26.10.2021 до Договору №60В797-5726-21 від 08.04.2021; №9 від 29.10.2021 до Договору №60В797-5726-21 від 08.04.2021 ; №10 від 17.11.2021 до Договору №60В797-5726-21 від 08.04.2021 ; №11 від 29.11.2021 до Договору №60В797-5726-21 від 08.04.2021 ; стягнення грошових коштів в сумі 68 752 грн 07 коп., суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач, скориставшись своїм правом на пред`явлення позову, не дотримався правил визначення підсудності, передбачених Господарським процесуальним кодексом України.

Стосовно твердження апелянта, що із урахуванням того, що постачання електричної енергії за вказаним Договором здійснювалось до будинків культури, клубів, бібліотек та інших об`єктів, розташованих на території Великоберезовицької селищної ради Тернопільської області, оскільки місцем виконання Договору та додаткових угод до нього є Тернопільська область, а тому позов пред`явлено до Господарського суду Тернопільської області, колегія суддів зазначає таке.

За умовами вказаного правочину Постачальник (ТОВ ЛЬВІВГАЗ ЗБУТ) зобов`язався поставити Споживачу (Відділу культури Великоберезовицької селищної ради) електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок Споживача у необхідних для споживача обсягах, а Споживач зобов`язався своєчасно оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами, що визначені договором.

В той же час, як вірно зазначив суд першої інстанції, даний господарський спір не стосується факту виконання зобов`язань по поставці електричної енергії за Договором №60В797-5726-21 про постачання електричної енергії споживачу від 08.04.2021. Предметом спору є : визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів.

Разом з тим, із змісту вказаного вище правочину та додаткових угод до нього, які оскаржуються, не вбачається, що сторонами визначено чітко і однозначно місце виконання зобов`язань за договором, зокрема щодо розрахунків за ним; умови договору та додаткових угод не містять посилання на особливості, через які їх (в частині проведення розрахунків) можна виконувати лише в певному місці (місто Тернопіль, Тернопільська область).

Господарський процесуальний кодекс України не передбачає за такою категорією спорів, що викладені в цій позовній заяві, підсудність за вибором позивача чи виключну підсудність.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що підсудність даного спору слід визначати за правилами частини 1 статті 27 ГПК України - за місцезнаходженням відповідача.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 31 ГПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Ухвалення рішення з порушенням правил інстанційної або територіальної юрисдикції є підставою для скасування судового рішення, прийнятого за результатами вирішення судового спору.

З матеріалів справи вбачається, що місцезнаходженням відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю ЛЬВІВГАЗ ЗБУТ є : 79039, Львівська обл., м. Львів, вул. Т. Шевченка, 111 А. Отже, справу правомірно передано за належною територіальною підсудністю до Господарського суду Львівської області.

Відповідно до частини 3 статті 31 ГПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті (справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду), здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції виходить з того, що Європейським судом з прав людини у рішенні Суду у справі «Трофимчук проти України» № 4241/03 від 28.10.2010 зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

У відповідності до ст. 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновок місцевого господарського суду, тому підстав для її задоволення не має, оскаржувану ухвалу постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

У зв`язку з залишенням апеляційної скарги без задоволення, апеляційний господарський суд на підставі ст. 129 ГПК України дійшов до висновку про покладення на апелянта витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 255, 269, 270, 271, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ЛЬВІВГАЗ ЗБУТ залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 11.07.2023 у справі №921/420/23 залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд справи в апеляційному порядку покласти на апелянта.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

5. Порядок та строки оскарження постанов апеляційного господарського суду до суду касаційної інстанції визначені ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 25.09.2023.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Головуючий суддяПлотніцький Б.Д.

СуддяМатущак О.І.

СуддяСкрипчук О.С.