Постанова

від 21.09.2023 по справі 922/159/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2023 року м. Харків Справа № 922/159/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Склярук О.І., суддя Гетьман Р.А. , суддя Россолов В.В.,

при секретарі судового засідання Ярош В.В.,

за участі представників сторін:

від апелянта: Качковський А.С.,

від інших, не прибули,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача, за вх. №897 Х/1 на рішення господарського суду Харківської області від 11.04.23 (повний текст складено 17.04.23, суддя В.І. Ольшанченко) у справі № 922/159/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СДГС Трейдинг", Київська область,

до Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД "ЗЕРНОТОРГ", м.Харків,

про стягнення 241666,66 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СДГС Трейдинг" звернулося до Господарському суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Зерноторг", в якій просила стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Зерноторг" (код ЄДРПОУ: 41590854) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СДГС Трейдинг" (код ЄДРПОУ: 42142537) збитки у сумі 241666,66 грн. Також позивач просив вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував порушенням відповідачем вимог статті 201 Податкового кодексу України (ПК України) та умов договору поставки №23-10/19-1 від 23.10.2019 щодо реєстрації податкових накладних в сумі, яка відповідає здійсненій позивачем оплаті, що мало наслідком завдання позивачу збитків у зв`язку з неможливістю віднесення сум ПДВ до податкового кредиту та використання законного права на відповідне зменшення податкових зобов`язань, посилаючись при цьому на норми ГК України, ЦК України, ПК України, постанови Верховного Суду від 10.01.2022 у справі №910/3338/21 та Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 №908/1568/18.

Господарський суд Харківської області ухвалою від 16.01.2023 відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 11.04.23 у справі №922/159/23 відмовлено у задоволенні позову з посиланням на те, що позивач не надав доказів в обґрунтування позовних вимог, а саме, доказів зміни найменування з ТОВ "Сьордвейв Україна Інк." на ТОВ "СДГС Трейдинг" чи правонаступництва ТОВ "Сьордвейв Україна Інк.", а також, що сума збитків, яку позивач просить стягнути з відповідача, є сумою не покритою штрафними санкціями, передбаченими пунктом 6.11 договору.

Не погодившись з ухваленим судом першої інстанції рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "СДГС Трейдинг" звернулося до Східного апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить рішення по справі скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Вважає, шо рішення по справі прийнято судом з неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права. Зокрема наполягає, що згідно з усталеною практикою Верховного Суду стягнення штрафу за порушення обов`язків платників податків є правопорушенням в адміністративній сфері та виключає можливість притягнення учасника господарських правовідносин до відповідальності у вигляді сплати штрафних санкцій. Крім того наполягає, що під час розгляду справи по суті у суду не виникало питання щодо наданих позивачем доказів. Докази зміни найменування позивача є долученими до матеріалів справи, а саме - Витяг з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 09.03.2023 р.

Для розгляду справи шляхом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів: головуючий суддя Склярук О.І., суддя Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.05.2023 відкрито апеляційне провадження за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "СДГС Трейдинг" на рішення Господарського суду Харківської області від 11.04.23 у справі №922/159/23, встановлено учасникам справи строк до 20.06.2023 включно для подання відзивів на апеляційну скаргу з доказами їх надсилання (доданих до них документів) іншим учасникам справи, витребувано матеріали справи №922/159/23 з Господарського суду Харківської області.

Відповідно до приписів ч. 1 статті 273 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

24.02.2022 Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. В подальшому строк дії воєнного стану було продовжено.

Відповідно до наказу Східного апеляційного господарського суду від 25.03.2022 №03 «Про встановлення особливого режиму роботи суду в умовах воєнного стану» встановлено особливий режим роботи Східного апеляційного господарського суду в умовах воєнного стану з 01.04.2022 та запроваджено відповідні організаційні заходи, зокрема:

- тимчасово зупинено розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу до усунення обставин, які в умовах воєнної агресії проти України зумовлюють загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів і працівників суду;

- запроваджено з 01.04.2022 роботу Східного апеляційного господарського суду у віддаленому режимі. Режим роботи суду може бути змінений з урахуванням об`єктивних обставин загострення збройної агресії (у тому числі ведення бойових дій) на адміністративно-територіальній одиниці місця розташування суду;

- рекомендовано учасникам судових справ утриматись від відвідування суду, свої процесуальні права та обов`язки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, реалізовувати з використанням офіційної електронної пошти суду: inbox@eag.court.gov.ua;

- забезпечено приймання та опрацювання вхідної кореспонденції, що надходить до суду засобами електронного зв`язку. У разі відсутності об`єктивної можливості дотримання приписів процесуального законодавства та Положення про автоматизовану систему документообігу суду, відповідні дії здійснювати після усунення обставин, що зумовили таку неможливість.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.

При цьому, згідно Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

На підставі вищевикладеного, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, суд був вимушений вийти за межі строку встановленого у статті 273 Господарського процесуального кодексу України

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.07.2023 р. розгляд справи № 922/159/23 призначено на 15.08.2023 р.

У судовому засіданні, яке відбулося 15.08.2023 р. в режимі відеоконференції приймав участь представник заявника апеляційної скарги, який підтримав свої вимоги. Інші представники сторін у судове засідання не прибули.

У судовому засіданні оголошувалася перерва до 21.09.2023 р.

У судовому засіданні, яке відбулося 21.09.2023 в режимі відеоконференції приймав участь представник заявника апеляційної скарги, який надав свої пояснення стосовно найменування позивача, яке зазначено у копіях платіжних доручень.

Інші представники сторін у судове засідання не з`явилися. Про час та місце проведення судового засідання сторони повідомлялися належним чином. Явка представників сторін у судове засідання судовою колегією не визнавалася обов`язковою.

Згідно до приписів статті 270 Господарського процесуального кодексу України, у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Стаття 269 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь головуючого по справі ( суддю доповідача), дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши представників сторін, які приймали участь у судовому засіданні, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права судова колегія приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги враховуючи нижче викладене.

Судом першої інстанції встановлено такі обставини справи.

23.10.2019 ТОВ "ТД "Зерноторг" (постачальник) та ТОВ "Сьордвейв Україна Інк." (покупець) уклали договір №23-10/19-1 поставки (далі - договір), за яким постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупця, а покупець прийняти і оплатити товар кукурудзу врожаю 2019 року в кількості 500,0 тон за ціною 3700,20 грн з ПДВ на загальну суму 1850100,00 грн з ПДВ.

Згідно з пунктами 2.2, 2.3 договору оплата товару здійснюється на умовах 80% (вісімдесят відсотків) оплати протягом 5 (п`яти) банківських днів, після отримання рахунку, виставленого постачальником.

Остаточний розрахунок між сторонами за цим договором проводиться протягом 5 (п`яти) днів після реєстрації податкової накладної в Державному реєстрі податкових накладних на суму сплачену в пункті 2.2 та підписання акту приймання-передачі до договору поставки.

Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 договору поставка товару здійснюється в термін до 10.11.2019. Умови поставки товару - FСА завантажено в автотранспорт покупця за адресою: Київська обл., м. Кагарлик.

Пунктом 3.9 договору передбачено, що разом з товаром постачальник зобов`язаний передати покупцю наступні документи: рахунок-фактуру; оригінал видаткової накладної; товарно-транспортні накладні; сертифікат якості на товар.

Пунктом 4.12 договору визначено обов`язок постачальника зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних в термін що не перевищує п`ятнадцяти календарних днів від дати їх виписки. Податкові накладні/розрахунки коригування реєструються постачальником у відповідності зі ст. 201 Податкового кодексу України та виписується в момент виникнення податкових зобов`язань у відповідності до ст. 187 Податкового кодексу України. Для товарів увезених на митну територію України, в податковій накладній в обов`язковому порядку окремим рядком має бути вказано код товару згідно з УКТ ЗЕД.

Згідно з п. 6.11 договору у випадку не надання та/або не здійснення її реєстрації постачальником належним чином оформленої та зареєстрованої податкової накладної, включаючи зупинення її реєстрації в єдиному реєстрі податкових накладних, незалежно від причин, що призвели до остаточної втрати покупцем права на включення відповідної суми ПДВ до податкового кредиту, постачальник зобов`язується сплатити покупцю неустойку у формі штрафу у розмірі відповідної суми ПДВ. Неустойка у формі штрафу підлягає сплаті постачальником покупцю шляхом безготівковою розрахунку протягом 10 календарних днів після одержання письмової претензії від покупця.

ТОВ "СДГС Трейдинг" перерахував відповідачу кошти в загальній сумі 1450000,00 грн, в т.ч. ПДВ 241666,66 грн, за кукурудзу за договором платіжними дорученнями: №239 від 28.10.2019 на суму 500000,00 грн; №272 від 30.10.2019 на суму 500000,00 грн; №275 від 05.11.2019 на суму 450000,00 грн, що додатково підтверджується випискою по банківському рахунку позивача від 19.09.2022.

В подальшому, протягом грудня 2019 року по січень 2020 року відповідач здійснив поставку товару Товариству з обмеженою відповідальністю "Сьордвейв Україна Інк." в межах укладеного договору, що підтверджується відповідними видатковими накладними: №17 від 02.12.2019 на суму 81626,41 грн, №18 від 03.12.2019 на суму 331685,93 грн, №19 від 05.12.2019 на суму 318143,20 грн, №20 від 13.12.2019 на суму 290465,70 грн, №21 від 20.12.2019 на суму 180199,74 грн, №1 від 10.01.2020 на суму 200476,84 грн, №2 від 27.01.2020 на суму 8810,17 грн, а також відповідними товарно-транспортними накладними.

Відповідач склав та подав на реєстрацію податкові накладні №13 від 28.10.2019, №14 від 30.10.2019, №15 від 05.11.2019, але реєстрація їх була зупинена у зв`язку з невідповідністю вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Відповідачу було запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для реєстрації. Зазначене підтверджується квитанціями про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 05.11.2019, 06.11.2019, 29.11.2019.

Рішеннями комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - комісія): від 18.11.2019 №1332222/41590854, від 18.11.2019 №1332221/41590854, від 28.12.2019 №46104/41590854/2 відповідачу відмовлено в реєстрації вищезазначених податкових накладних у зв`язку з ненаданням копій документів: договір з додатками, первинні документи щодо постачання/придбання, розрахункові документи, банківські виписки, документи на підтвердження відповідності продукції.

Таким чином, відповідач мав всі вищезазначені документи, проте з невідомих причин не скористався можливістю надати їх податковому органу з метою виконання обов`язку по реєстрації податкових накладних.

Відповідач не виконав обов`язок щодо реєстрації податкових накладних в сумі, яка відповідає здійсненій йому оплаті, що мало наслідком завдання збитків у зв`язку з неможливістю віднесення сум ПДВ до податкового кредиту та використання законного права на відповідне зменшення податкових зобов`язань.

Позивачем здійснювались заходи досудового врегулювання спору, а саме відповідачеві 18.10.2022 направлялась вимога №17/10-4 від 17.10.2022 про відшкодування збитків, що підтверджується копією опису вкладення у цінний лист.

Відповідач збитки не сплатив та відповіді не надав у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Як зазначалося вище, у задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Судова колегія з цього приводу зазначає наступне.

Згідно до приписів статті 11 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Стаття 526 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. ( ст.525 ЦК України)

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України встановлює обов`язковість договору для виконання сторонами.

За змістом статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права та законні інтереси якого порушено.

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно до приписів частини 1 статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником (п.6.14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №925/1196/18).

Підставою для відшкодування збитків відповідно до пункту 1 статті 611 Цивільного кодексу України та статті 224 Господарського кодексу України є порушення зобов`язання.

Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду.

У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки (пункти 6.15 та 6.16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №925/1196/18).

Як убачається з матеріалів справи, відповідач, в порушення вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України та умов договору, не зареєстрував податкові накладні, у зв`язку з чим покупець був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 241666,66 грн.

Велика Палата Верховного Суду постанові від 05.06.2019 у справі №908/1568/18 зазначила, що хоча обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, невиконання такого обов`язку фактично завдало позивачу збитків.

З огляду на наведене, в даному випадку, має місце прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи.

Щодо посилання суду першої інстанції на приписи частини 1 статті 232 Господарського кодексу України, якими передбачено, що якщо за невиконання або неналежне виконання зобов`язання встановлено штрафні санкції, то збитки відшкодовуються в частині, не покритій цими санкціями.

Судова колегія враховує правові висновки Верховного Суду , які викладені у постанові від 02.05.2018 р. по № 908/3565/16

Так, Верховний Суд зазначив, що зі змісту статей 3, 173 Господарського кодексу України убачається, що зобов`язанням (господарським зобов`язанням) є обов`язки сторін вчинити дії, які спрямовані на досягнення мети договору, тобто, зобов`язанням виконавця є обов`язок виконати роботи (надати послуги), а зобов`язанням замовника - обов`язок оплатити вартість цих робіт (послуг).

При цьому, штрафні санкції, відповідно до статей 173, 230 Господарського кодексу України, можуть нараховуватись лише за неналежне виконання саме основних зобов`язань.

Суд зазначає, що виходячи з положень статей 173, 174 Господарського кодексу України, не здійснення реєстрації податкової накладної, розрахунку коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних протягом передбаченого законодавством строку не є порушенням з боку відповідача правил здійснення господарської діяльності - невиконанням господарського зобов`язання, оскільки обов`язок зі складання та реєстрації податкових декларацій виникає у відповідача саме на підставі податкового законодавства.

Водночас зазначення сторонами у Договорі про обов`язок відповідача здійснити реєстрацію податкової накладної, розрахунку коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних протягом передбаченого законодавством строку не має наслідком зміну характеру відповідних правовідносин з податкових на господарські.

Тому невиконання або неналежне виконання таких умов Договору (здійснення реєстрації податкової накладної тощо) не є правопорушенням у сфері господарювання, що відповідно до вимог статті 218, частини 1 статті 230 Господарського кодексу України виключає можливість притягнення учасника господарських правовідносин до відповідальності у вигляді сплати штрафних санкцій.

За таких обставин, посилання суду першої інстанції на те, що в даному випадку повинно застосовуватися положення пункту 6.11 договору щодо відповідальності постачальника товару за порушення зобов`язання з реєстрації податкових накладних, передбаченого пунктом 4.12 договору, а саме щодо стягнення з постачальника штрафу в розмірі відповідної суми ПДВ є помилковим.

З огляду на наведене позовні вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується найменування позивача, зазначене у платіжних дорученнях.

Згідно письмових та усних пояснень представника позивача, платіжні доручення № 239 від 28.10.2019, № 272 від 30.10.2019, № 275 від 05.11.2019 р. були сформовані в інтернет банкінгу АТ «Укрсиббанк»» перед поданням позовної заяви у 2022 р., коли заявник апеляційної скарги мав вже нове найменування - ТОВ «СДГС Трейдинг». Інтернет-банкінг при оформленні платіжних доручень за попередній період автоматично підтягує актуальне найменування компанії.

З метою підтвердження зазначених обставин, заявник апеляційної скарги звернувся до АТ «Укрсиббанку» з листом від 31.08.2023 за вих.№ 115\2023) та отримав відповідь в якій зазначено наступне:

Апелянт є клієнтом АТ «Укрсиббанк» на підставі договору № 2600587896553 UAH банківського вкладу «Активні гроші» від 02.09.2019 р., який підписувався Апелянтом з попереднім найменуванням ТОВ «Сьордвейв Україна Інк.» ( код ЄДРПОУ 42142537. Після зміни Апелянтом найменування на ТОВ «СДГС Трейдинг» ( код ЄДРПОУ 42142537) на підставі поданих до АТ «Укрсиббанк» документів в інтернет-банкінгу всі документи автоматично генеруються з новою назвою з 20.08.2020 р. Платником за платіжними дорученням № 239 від 28.10.2019, № 272 від 30.10.2019 № 275 від 05.11.2019 є Апелянт з попереднім найменуванням - ТОВ «Сьордвейв Україна Інк» ( код ЄДРПОУ 421142537).

З огляду на наведене судова колегія приходить до висновку, що платником відповідно до платіжних доручень № 239 від 28.10.2019, № 272 від 30.10.2019, № 275 від 05.11.2019 є ТОВ «Сьордвейв Україна Інк» ( код ЄДРПОУ 421142537), яке на час розгляду справи у суді має назву ТОВ «СДГС Трейдинг» ( код ЄДРПОУ 42142537) і саме ця назва зазначена у цих платіжних дорученнях.

Відповідно до приписів статті 275 Господарського процесуального кодексу України, Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення;

Стаття 277 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: не з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

В даному випадку, судова колегія вважає, що судом першої інстанції рішення по справі було прийнято без урахування усіх обставин справи, у зв`язку з чим, рішення по справі підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог, а апеляційна скарга задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача по справі.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд ,

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СДГС Трейдинг" (за вх.№ 897 Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 11.04.2023 р. у справі №922/159/23 задовольнити.

2.Рішення господарського суду Харківської області від 11.04.2023 р. по справі №922/159/23 скасувати.

3.Прийняти нове рішення у справі .

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "СДГС Трейдинг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Зерноторг" про стягнення збитків у сумі 241666,66 грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Зерноторг" (пров.Сімферопольський, 6, м.Харків, 61052, код ЄДРПОУ: 41590854) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СДГС Трейдинг" (вул.Свободи, 67, с.Ківшовата, Київська область, 09543 , код ЄДРПОУ: 42142537) збитки у сумі 241666,66 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Зерноторг" (пров.Сімферопольський, 6, м.Харків, 61052, код ЄДРПОУ: 41590854) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СДГС Трейдинг" (вул.Свободи, 67, с.Ківшовата, Київська область, 09543 , код ЄДРПОУ: 42142537) 3 625,00 грн витрати по сплаті судового збору за звернення з позовом до першої інстанції.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Зерноторг" (пров.Сімферопольський, 6, м.Харків, 61052, код ЄДРПОУ: 41590854) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СДГС Трейдинг" (вул.Свободи, 67, с.Ківшовата, Київська область, 09543 , код ЄДРПОУ: 42142537) 5 437, 50 грн. витрати по сплаті судового збору за звернення з апеляційною скаргою.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286 -289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 25.09.2023

Головуючий суддя О.І. Склярук

Суддя Р.А. Гетьман

Суддя В.В. Россолов