Постанова
від 12.09.2023 по справі 908/1817/21
ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.09.2023 року м.Дніпро Справа № 908/1817/21

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Мороза В.Ф. - доповідач,

суддів: Коваль Л.А., Паруснікова Ю.Б.

секретар судового засідання Крицька Я.Б.

розглянувши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 19.12.2022 (суддя Сушко Л.М.)

у справі № 908/1817/21

за заявою боржника Товариства з обмеженою відповідальністю Метпромбуд Інвест (69008, м. Запоріжжя, вул. Феодосійська, буд. 3-А, 7; код ЄДРПОУ 41281708)

про затвердження плану санації до відкриття провадження у справі про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 07.07.2021 у справі №908/1817/21:

- затверджено План санації Товариства з обмеженою відповідальністю Метпромбуд Інвест (код ЄДРПОУ 41281708), схвалений зборами кредиторів ТОВ Метпромбуд Інвест (протокол загальних зборів кредиторів б/н від 17.06.2021) до відкриття провадження у справі про банкрутство. Затверджений судом План санації Товариства з обмеженою відповідальністю Метпромбуд Інвест (код ЄДРПОУ 41281708) є обов`язковим для всіх кредиторів, включених до плану санації;

- введено процедуру санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство на строк, передбачений Планом санації Товариства з обмеженою відповідальністю Метпромбуд Інвест (код ЄДРПОУ 41281708);

- скасовано мораторій, введений ухвалою Господарського суду Запорізької області віл 24.06.2021 року у справі № 908/1817/21, на задоволення вимог кредиторів, які включені до плану санації, а саме вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Проект Буд Інвест, Головного управління ДПС у Запорізькій області, Товариства з обмеженою відповідальністю Буд Мережа, Товариства з обмеженою відповідальністю Ідеалбуд Сервіс, Товариства з обмеженою відповідальністю Будстрой Енерджі.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 24.11.2021 у справі №908/1817/21 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Запорізької області від 07.07.2021 року у справі № 908/1817/21 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 10.02.2022 у справі № 908/1817/21 ухвалу господарського суду Запорізької області від 07.07.2021 року та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24.11.2021 року у справі № 908/1817/21 скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 19.12.2022 у справі №908/1817/21:

- затверджено План санації Товариства з обмеженою відповідальністю Метпромбуд Інвест (69008, м. Запоріжжя, вул. Феодосійська, буд. 3-А, 7; код ЄДРПОУ 41281708), схвалений зборами кредиторів 17.06.2021 (протокол загальних зборів кредиторів б/н від 17.06.2021) до відкриття провадження у справі про банкрутство;

- затверджений судом План санації Товариства з обмеженою відповідальністю Метпромбуд Інвест (69008, м. Запоріжжя, вул. Феодосійська, буд. 3-А, 7; код ЄДРПОУ 41281708) є обов`язковим для всіх кредиторів, включених до плану санації;

- скасовано мораторій, введений ухвалою Господарського суду Запорізької області від 29.11.2022 у справі № 908/1817/21, на задоволення вимог кредиторів, які включені до плану санації, а саме вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Проект Буд Інвест (04073, м. Київ, пр. Степана Бандери, 8, код ЄДРПОУ 41396339), Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 43143945), Товариства з обмеженою відповідальністю Буд Мережа (01014, м. Київ, вул. Звіринецька, 63, код ЄДРПОУ 41065499), Товариства з обмеженою відповідальністю Ідеалбуд Сервіс (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 10, код ЄДРПОУ 40108426), Товариства з обмеженою відповідальністю Будстрой Енерджі (01014, м. Київ, вул. Звіринецька, 63, код ЄДРПОУ 42067895).

До Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Головне управління ДПС у Запорізькій області, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 19.12.2022 року у справі № 908/1817/21 та прийняти нове рішення, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю Метпромбуд Інвест в задоволенні заяви про затвердження плану санації до відкриття провадження у справі про банкрутство.

В обґрунтування поданої скарги апелянт зазначає, що постанова суду першої інстанції прийнята при неправильному застосуванні норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права, за неповного з`ясування всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Апеляційна скарга мотивована таким:

- процедура досудової санації є добровільною та ґрунтується на згоді між боржником і кредитором (кредиторами) щодо проведення санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство;

- в Плані санації наявні розбіжності в реальних сумах заборгованості боржника перед ГУ ДПС у Запорізькій області. Суд першої інстанції не врахував, що вказана у Плані санації заборгованість боржника перед кредитором на суму 972 752,75 грн. не відповідає реальній податковій заборгованості у розмірі 1 109 831,31 грн., згідно даних ІС «Податковий блок»;

- ТОВ «Метпромбуд Інвест», на підставі наказу ДФС України від 28.07.2015 «Про забезпечення комплексного контролю податкових ризиків з ПДВ» (зі змінами), підлягало до відпрацювання ДПС України, як ймовірний вигодонабувач по взаємовідносинах з контрагентами кредиторами за Планом санації;

- до Плану санації включені грошові вимоги, які не підтверджені реальністю господарських операцій між контрагентами, що свідчить про ознаки заінтересованості боржника до інших кредиторів;

- підприємство безпідставно використовує процедуру санації, що свідчить про мету протиправного позбавлення ГУ ДПС у Запорізькій області можливості задовольнити вимоги зі сплати грошових зобов`язань до бюджету. Аналіз фінансового звіту ТОВ «Метпромбуд Інвест» вказує на відсутність ознак неплатоспроможності та можливості здійснення господарської діяльності.

Вищевикладене, на думку скаржника, є підставою для застосування до спірних правовідносин положень ч. 8 ст. 5 КУзПБ.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.04.2023 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 19.12.2022 у справі № 908/1817/21 залишено без руху. Скаржнику надано строк 10 днів з дня вручення ухвали усунути недоліки апеляційної скарги, а саме: подати до апеляційного суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження та доказів на підтвердження вказаних обставин.

Апелянтом подано клопотання згідно якого зазначає, що оскаржувану ухвалу ним отримано під розписку 31.01.2023, відповідно останнім днем строку на оскарження є 09.02.203. в матеріали справи надано докази отримання ухвали суду 31.01.2023.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.05.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 19.12.2022 у справі № 908/1817/21. Розгляд апеляційної скарги призначено у судове засідання з викликом сторін на 06.07.2023 о 10 год. 30 хв.

Від представника Головного управління ДПС у Запорізькій області надійшло клопотання про участь в судових засіданнях у справі №908/1817/21 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.06.2023 ухвалено судові засідання у справі №908/1817/21, у тому числі, призначене на 06.07.2023 о 10:30 год. провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із забезпеченням її проведення для представника Головного управління ДПС у Запорізькій області з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв`язку "EasyCon" (https://vkz.court.gov.ua/).

В судовому засіданні 06.07.2023 приймав участь представник скаржника в режимі відеконференції. Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися. Порадившись на місці колегія суддів оголосила перерву у судовому засіданні до 12.09.2023 о 15:00 год.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.07.2023 повідомлено учасників справи про судове засідання у справі № 908/1817/21, яке відбудеться 12.09.2023 о 15:00 год.

В судовому засіданні 12.09.2023 приймав участь представник кредитора ГУ ДПС у Запорізькій області (апелянта) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Інші учасники провадження по справі, будучи належним чином повідомленими про місце, дату та час судового засідання, не з`явилися, явку уповноважених представників не забезпечили, про причини неявки суд не проінформували.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов`язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно ч. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh v.Russia" від 24.07.2003 року, "Svitlana Naumenko v. Ukraine" від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції").

«Розумність» строку визначається окремо для кожної справи. Для цього враховують її складність та обсяг, поведінку учасників судового процесу, час, необхідний для проведення відповідної експертизи (наприклад, рішення Суду у справі «G. B. проти Франції»), тощо. Отже, поняття «розумний строк» є оціночним, суб`єктивним фактором, що унеможливлює визначення конкретних строків судового розгляду справи, тому потребує нормативного встановлення.

Точкою відліку часу розгляду справи протягом розумного строку умовно можна вважати момент подання позовної заяви до суду.

Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Отже, при здійсненні правосуддя судом мають враховуватися не тільки процесуальні строки, визначені ГПК України, а й рішення ЄСПЛ, як джерела права, зокрема, в частині необхідності забезпечення судового розгляду впродовж розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Відтак, органи судової влади здійснюють правосуддя навіть в умовах воєнного стану.

Як визначено ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення ЄСПЛ від 03.04.2008 у справі «Пономаренко проти України»).

Суд звертає увагу на висновки Європейського суду з прав людини, викладені у рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії", відповідно до якого заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті власних інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04.10.2001 у справі "Тойшлер проти Германії" (Тeuschler v. Germany).

Тобто сторона повинна демонструвати зацікавленість у найшвидшому вирішенні її питання судом, брати участь на всіх етапах розгляду, що безпосередньо стосуються її, для чого має утримуватись від дій, що можуть безпідставно затягувати судовий процес, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28.10.2021 у справі № 11-250сап21 акцентувала увагу на тому, що ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об`єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі «Цихановський проти України» (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Суд нагадує, що він зазвичай визнає порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у справах, які порушують питання, подібні до тих, що порушуються у цій справі. Аналогічну позицію висловлено у рішеннях ЄСПЛ «Смірнова проти України» (Smirnov v. Ukraine, Application N 36655/02), «Карнаушенко проти України» (Karnaushenko v. Ukraine, Application N 23853/02).

Як відзначив Верховний Суд у постановах від 12.03.2019 у справі № 910/12842/17, від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18, від 07.07.2022 у справі № 918/539/16 відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Таким чином, згідно усталеної судової практики та позиції ЄСПЛ відкладення розгляду справи можливе з об`єктивних причин, як-то неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні чи недостатність матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення.

Згідно ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Пунктом 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Частиною 12 ст. 270 ГПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, враховуючи положення ст. 7, 13, 14, 42-46 ГПК України, зокрема, щодо того, що учасники справи мають рівні права, якими вони повинні користуватися добросовісно, та несуть ризик настання тих чи інших наслідків, зумовлених невчиненням ними процесуальних дій, з урахуванням того, що суд не визнавав обов`язковою явку учасників справи, а в матеріалах справи містяться докази їх повідомлення про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, приймаючи до уваги необхідність дотримання розумних строків розгляду справи, обставини сприяння судом у наданні учасникам судового процесу достатнього часу для належної підготовки своєї позиції та викладення її в поданих процесуальних документах, про що свідчать поданий боржником відзив, а також в забезпеченні участі в судових засіданнях, в тому числі в режимі відеоконференції, і цими правами вони розпоряджаються на власний розсуд, констатуючи достатність матеріалів для апеляційного перегляду справи, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами, без участі нез`явившихся представників кредиторів та боржника.

Представник кредитора ГУ ДПС у Запорізькій області (апелянта) в судовому засіданні 12.09.2023 підтримав доводи своєї апеляційної скарги, просили суд її задовольнити: скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нове судове рішення про відмову у затвердженні плану санації.

Апеляційний господарський суд, заслухавши представника скаржника, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши повноту та об`єктивність встановлених обставин та висновки місцевого господарського суду, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити з наступних підстав.

Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017р. №2147-VIII викладено Господарський процесуальний кодекс України у новій редакції, яка набрала чинності 15.12.2017р.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Як передбачено ст. 9 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» № 2343-XII (який діяв до 21.10.2019 року) справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно частини 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства від 18.10.2018 № 2597-VIII (зі змінами, що набрав чинності 21.10.2019р.) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Частиною 4 Прикінцевих та перехідних положень встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства).

За положеннями ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, на розгляд та затвердження господарського суду надано План санації Товариства з обмеженою відповідальністю «Метпромбуд Інвест» (код ЄДРПОУ 41281708) (далі також План санації).

З поданої заяви вбачається, що 11.05.2021 єдиним учасником ТзОВ "Метпромбуд Інвест" Кошелевською Л. В. прийнято рішення № 11-05/21, яким, вирішено, зокрема, ініціювати процедуру санації до відкриття провадження у справі про банкрутство боржника учасниками товариства та зобов`язано керівника ТзОВ "Метпромбуд Інвест" Вегерю А.О. розробити план санації та ліквідаційний баланс боржника.

Згідно додатку № 1 до плану санації у санації боржника беруть участь кредитори боржника з такими кредиторськими вимогами:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Проект Буд Інвест» (04073, м.Київ, пр.Степана Бандери, 8, код ЄДРПОУ 41396339), з вимогами в розмірі 7 434 000,00 грн за основними зобов`язаннями;

2. Головне управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 166, код ЄДРПОУ 43143945) з вимогами за зобов`язаннями в загальному розмірі 972 752,75 грн, з яких:

- сума основного грошового зобов`язання складає - 386 667,00 грн, яка виникла на підставі податкового-повідомлення рішення №0020861407 від 29.12.2018 року (340 263,00 грн) та на підставі податкового-повідомлення рішення №0020871407 від 29.12.2018 року (46 404,00 грн);

- сума штрафних санкцій складає 586 085,75 грн, яка виникла на підставі податкового повідомлення-рішення №0020861407 від 29.12.2018 року (85065,75 грн), на підставі податкового повідомлення-рішення №00001880703 від 13.01.2021 року (500 000,00 грн) та на підставі податкового-повідомлення рішення №00001900702 від 13.01.2021 року (1 020,00 грн);

3. Товариство з обмеженою відповідальністю «Буд Мережа» (01014, м.Київ, вул.Звіринецька, 63, код ЄДРПОУ 41065499) з вимогами за основними зобов`язаннями в розмірі 14 877 257,20 грн;

4. Товариство з обмеженою відповідальністю «Ідеалбуд Сервіс» (01021, м.Київ, Кловський узвіз, 10, код ЄДРПОУ 40108426) з вимогами за основними зобов`язаннями в розмірі 8 601 270,58 грн;

5. Товариство з обмеженою відповідальністю «Будстрой Енерджі» (01014, м.Київ, вул.Звіринецька, 63, код ЄДРПОУ 42067895) з вимогами за основними зобов`язаннями в розмірі 400 000,00 грн.

Загальний розмір заборгованості, включеної до Плану санації, становить 32 285 280,53 грн, з яких 31 699 194,78 грн основний борг, суми якого враховуються при визначення кількості голосів кредиторів та 586 085,75 грн штрафні санкції, які не враховуються при визначенні кількості голосів кредиторів.

Первинні документи, якими підтверджуються наявність заборгованості перед ГУ ДПС у Запорізькій області (податкові повідомлення-рішення), договорні відносини з контрагентами кредиторами, включеними до Плану санації, по яких виникла заборгованість, боржником у справу надані.

Заставою майна боржника вказані вимоги не забезпечені.

Участь забезпечених кредиторів у Плані санації відсутня.

Судом встановлено, що за планом санації боржника підлягають задоволенню:

- на умовах відстрочення строком на два роки від дня затвердження судом плану санації вимоги кредитора ГУ ДПС у Запорізькій області в розмірі 386 667,00 грн. Задоволення вимог кредиторів відбуватиметься протягом одного року поквартально рівними частинами, згідно порядку, наведеного у додатку № 1;

- на умовах списання 31 898 613,53 грн. Списання зобов`язань встановлюється строком на три місяці від дня затвердження судом плану санації (додаток № 1).

Розмір вимог кредиторів боржника, строк виконання зобов`язань перед якими вже настав та які не є забезпеченими заставою майна боржника або майнового поручителя, складає 32 285 280,53 грн.

Розробленим боржником планом санації передбачено такі заходи відновлення платоспроможності боржника: залучення додаткового фінансування інвестицій та кредитування; стягнення дебіторської заборгованості на користь боржника з метою збільшення активів; отримання позик або кредитів в цілях введення повноцінної господарської діяльності боржника з метою подальшого погашення заборгованості перед кредиторами; встановлення відстрочення виконання боржником зобов`язань перед кредиторами окремих категорій, з цією метою поділ кредиторів, які беруть участь у санації, на категорії залежно від виду вимоги та наявності (відсутності) забезпечення вимог таких кредиторів та черговості погашення вимог, яка визначена КУзПБ; прощення (списання) боргів боржника; проведення заходів, які спрямовані на оптимізацію у зниженні собівартості послуг, потягне за собою збільшення прибутку; введення нових розділів в покроковій інструкції для більш раціонального використання машин, механізмів, інструменту та енергоресурсів; введення системи бонусів за виконання планів, розробка системи планування та організації будівельного виробництва.

На замовлення боржника, на підставі договору про надання послуг від 25.04.2021 №МПБ-01, ТзОВ "Аудиторська фірма "Аудит Системс-Україна" підготовлено ліквідаційний аналіз з даних якого вбачається, що на дослідження надано проект плану санації до відкриття провадження у справі про банкрутство ТзОВ "Метпромбуд Інвест", який було розроблено відповідно до положень КУзПБ.

За результатами проведеного експертного дослідження експертною установою встановлено, що фінансовий стан підприємства станом на 31.12.2020 є нестійким, має тенденцію до погіршення, діяльність підприємства за 2019-2020 роки збиткова. Аналіз прибутковості підприємства та інших показників показує негативну динаміку, як в абсолютних показниках прибутку, так і відносно показників рентабельності. Наданий на дослідження план санації, виходячи з наявних та планових показників, є більш вигідним для кредиторів підприємства ніж ліквідація боржника, оскільки в результаті впровадження передбачених планом санації заходів:

- санація забезпечує залучення додаткових джерел погашення вимог кредиторів, на повернення дебіторської заборгованості, отримання доходу від господарської діяльності, залучення інвестицій, отримання позик, кредитів;

- санація дозволяє уникнути примусового відчуження активів підприємства, які перебувають у заставі, та забезпечити виконання зобов`язань підприємства перед більшістю кредиторів;

- у разі продажу майна підприємства в ліквідаційній процедурі банкрутства в електронній торговій системі, на початку ціна аукціону може бути зменшена, що призведе до його продажу за заниженою вартістю та відсутністю коштів на погашення вимог всіх кредиторів;

- в процедурі санації до відкриття провадження у справі про банкрутство вдасться зберігати господарську діяльність підприємства та робочі місця працівникам. В разі ліквідації підприємства відбудеться звільнення працівників, які змушені будуть стати на облік в центрі зайнятості, а на державу ляже тягар виплати увільненим особам допомоги по безробіттю;

- вчинення заходів відновлення платоспроможності підприємства призведе до отримання підприємством коштів для задоволення вимог кредиторів. В разі ліквідації підприємства вимоги, які не будуть погашені у зв`язку з недостатністю майна, вважатимуться погашеними та інші шляхи їх задоволення будуть відсутні.

04.06.2021 на офіційному веб-порталі розміщено оголошення за № 66566 про проведення загальних зборів кредиторів боржника з визначенням переліку питань порядку денного, місцем та часом їх проведення та надіслано його всім кредиторам з проектом розробленого плану санації та ліквідаційним аналізом.

У листі-відповіді від 11.06.2021 на повідомлення про проведення зборів кредиторів ГУ ДПС у Запорізькій області повідомило про неможливість застосування до податкових зобов`язань боржника процедури санації до відкриття провадження у справі про банкрутство, оскільки досудова санація є позасудовою процедурою, яка не може змінювати передбачену Податковим кодексом України (далі ПК України) процедуру погашення податкового боргу. Функції щодо списання податкового боргу закріплено за головними управліннями ДПС у областях.

17.06.2021 відбулись загальні збори кредиторів ТзОВ "Метпромбуд Інвест" на яких були присутні кредитори, що сукупно володіють 74,07 % голосів (ТзОВ "Буд Мережа" 17877,25 та ТзОВ "Ідеалбуд Сервіс" 8 601,28) та вирішені такі питання порядку денного: надано згоду на проведення процедури досудової санації боржника (перше питання порядку денного); розглянуто та схвалено план санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство.

З питань порядку денного проголосувало "ЗА" 74,07 % голосів (23 478,53), "ПРОТИ" 0 та "НЕ ГОЛОСУВАЛО" 25,93 % (8 220,68), згідно даних реєстру підрахунку голосів учасників вказаних зборів.

Господарський суд Запорізької області ухвалою від 07.07.2021 затвердив план санації ТзОВ "Метпромбуд Інвест", схвалений зборами кредиторів ТзОВ "Метпромбуд Інвест" (протокол загальних зборів кредиторів б/н від 17.06.2021) до відкриття провадження у справі про банкрутство; ввів процедуру санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство на строк, передбачений планом санації ТзОВ "Метпромбуд Інвест"; скасував мораторій, введений ухвалою Господарського суду Запорізької області від 24.06.2021 у справі № 908/1817/21, на задоволення вимог кредиторів, які включені до плану санації, а саме вимог ТзОВ "Проект Буд Інвест", ГУ ДПС у Запорізькій області, ТзОВ "Буд Мережа", ТзОВ "Ідеалбуд Сервіс", ТзОВ "Будстрой Енерджі".

Центральний апеляційний господарський суд постановою від 24.11.2021 ухвалу Господарського суду Запорізької області від 07.07.2021 у справі № 908/1817/21 залишив без змін.

Постановою Верховного суду від 10.02.2022 постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24.11.2021 та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 07.07.2021 у справі № 908/1817/21 скасовано повністю. Справу № 908/1817/21 направлено на новий розгляд до Господарського суду Запорізької області.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 19.12.2022 у справі №908/1817/21:

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що наданий на затвердження суду план санації ТзОВ "Метпромбуд Інвест" є схваленим повноважними зборами кредиторів, які володіють більше ніж 50 відсотками від загальної суми кредиторських вимог (будь-які докази заінтересованості цих кредиторів стосовно боржника у розумінні статті 1 КУзПБ відсутні) з дотриманням всіх вимог та недопущенням порушення законодавства, що могло вплинути на результат голосування загальних зборів кредиторів, а його умови та передбачені ним заходи відновлення платоспроможності узгоджуються із положеннями статті 5 КУзПБ.

Ураховуючи наведене, місцевий господарський суд дійшов висновку, що розроблений план санації є більш вигідним для кредиторів підприємства ніж ліквідація боржника, оскільки впровадження передбачених ним заходів відновлення платоспроможності, виходячи з наведених розрахунків, забезпечить його виконання та задоволення вимог більшості кредиторів, що дозволить відновити платоспроможність боржника ТзОВ "Метпромбуд Інвест", а отже досягти цілей, на які спрямований КУзПБ.

Водночас, суд першої інстанції відхилив заперечення ГУ ДПС у Запорізькій області щодо затвердження плану санації мотивовані з-поміж іншого тим, що податковий борг ТзОВ "Метпромбуд Інвест" є більшим за визначену в плані санації суму (в плані санації 972 752,75 грн, тоді як за даними скаржника станом на 01.07.2021 заборгованість ТзОВ "Метпромбуд Інвест" до бюджету становить 1 109 831,31 грн), зазначивши, що право визначення кола кредиторів, розміру та природи зобов`язань, щодо яких підприємством-боржником розробляється план досудової санації, який в свою чергу надається на розгляд кредиторів, належить такому підприємству-боржнику.

Крім того, місцевий господарський суд не взяв до уваги доводи скаржника щодо недостовірності включених до плану санації до відкриття провадження у справі про банкрутство сум податкового боргу аргументовані тим, що сума 386 667,00 грн є списаною, а суми штрафних санкцій (500 000,00 грн та 1 020,00 грн) стали обліковуватися у боржника вже після схвалення плану санації кредиторами, зауваживши, що ГУ ДПС у Запорізькій області не надано належних доказів на підтвердження відсутності включеного до плану санації боргу, часу виникнення боргу, тощо, а посилання виключно на дані інтегрованої картки платника податків боржника не є належним підтвердженням відсутності такого включення, оскільки податкова заборгованість виникає саме з податкових повідомлень-рішень, а не з даних інтегрованої картки платника (пункт 57.3 статті 57 ПК України).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, оскаржуваному судовому рішенню та доводам апеляційної скарги, апеляційний суд зазначає наступне.

22.06.2021 до Господарського суду Запорізької області надійшла заява (вих.№ 17-06/1 від 17.06.2021 року) ТОВ Метпромбуд Інвест (код ЄДРПОУ 41281708) про затвердження плану санації до відкриття провадження у справі про банкрутство в порядку статті 5 Кодексу України з процедур банкрутства.

Заява ТзОВ "Метпромбуд Інвест" мотивована наявністю загрози неплатоспроможності боржника, з урахуванням чого загальними зборами ТзОВ "Метпромбуд Інвест" задля запобігання банкрутству було ухвалено рішення від 17.06.2021 про надання згоди на проведення процедури досудової санації та розгляд і схвалення кредиторами плану санації до відкриття провадження у справі про банкрутство. На переконання боржника, реалізація заходів плану санації створює для кредиторів більш сприятливі умови погашення заборгованості, ніж процедура банкрутства, дозволяє зберегти робочі місця, відновити платоспроможність та уникнути ліквідації товариства.

Справа переглядалася судами неодноразово.

Скасовуючи постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24.11.2021 та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 07.07.2021 та направляючи справу №908/1817/21 на новий розгляд до Господарського суду Запорізької області, Верховний Суду у постанові від 10.02.2022 зробив такі висновки та надав наступні вказівки:

- суди попередніх інстанцій в силу наявних у них повноважень, визначених статтями 86, 269 ГПК України, не зважаючи на неодноразові заперечення скаржника щодо включеної до плану санації розміру кредиторських вимог ГУ ДПС у Запорізькій області, не перевірили й не надали оцінки відомостям інтегрованих карт платника податків на які посилався скаржник в контексті відображеної в них заборгованості боржника;

- обставина щодо недотримання боржником при звернені до суду із заявою про затвердження плану санації вимог частини другої статті 5 КУзПБ залишена поза оцінкою як суду першої інстанції так і суду апеляційної інстанції, який лише зауважив про покладення обов`язку з нагляду за дотриманням та виконанням плану санації на керівника підприємства, що з урахуванням встановлених обставин справи не може бути розцінено як захід нагляду за виконанням плану санації;

- суд першої інстанції зазначаючи, впровадження передбачених планом санації заходів відновлення платоспроможності дозволить забезпечити його виконання та задоволення вимог більшості кредиторів, а суд апеляційної інстанції що обставини вигідності плану для кредиторів належним чином були досліджені судом першої інстанції, не надали оцінки вигідності виконання плану санації для ГУ ДПС у Запорізькій області та інших кредиторів, план санації щодо яких передбачає взагалі повне списання наявної в них кредиторської заборгованості до боржника, у порівнянні з потенційною можливістю задоволення таких вимог у ліквідаційній процедурі;

- суди не з`ясували чи відповідає поданий план санації, виходячи із закріплених в ньому умов, меті процедури до судової санації, яка закріплена положеннями статті 4 КУзПБ та чи передбачає його застосування урахування інтересів як кредиторів так і боржника;

- суди попередніх інстанцій, не зважаючи на доводи ГУ ДПС у Запорізькій області щодо вказаних боржником відомостей у плані санації, списання майже всіх (за винятком частини вимог ГУ ДПС у Запорізької області), включених до плану санації вимог кредиторів, аргументи апеляційної скарги щодо включення до плану санації кредиторських вимог не підтверджених реальністю господарських операцій між контрагентами, проведення позапланової документальної перевірки боржника, не надали оцінку кредиторам, які голосували за схвалення плану санації на предмет їх заінтересованості стосовно боржника із урахуванням визначення заінтересованої особи стосовно боржника, закріпленого у статті 1 КУзПБ, в тому числі із урахуванням долученого боржником до справи протоколу обшуку від 26.03.2019, який було проведене в рамках досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018081020000006 від 17.01.2018.

Верховний Суду зауважив, що під час нового розгляду справи, суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене у цій постанові, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об`єктивного встановлення обставин справи, прав і обов`язків сторін, зокрема, надати оцінку наведеним вище обставинам в контексті їх впливу на наявність/відсутність підстав для затвердження плану санації та введення процедури санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство (п. 138).

Як передбачено ч. 5 ст. 310 ГПК України висновки суду касаційної інстанції, у зв`язку з якими скасовано судові рішення, є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.

В свою чергу, за приписами ч. 1 ст. 316 ГПК України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Таким чином, розгляд даної справи повинен відбуватися з обов`язковим урахуванням висновків та вказівок Верховного Суду, викладених у постанові від 10.02.2022.

Проте, як засвідчує аналіз змісту оскаржуваного судового рішення, а саме ухвали від 19.12.2022 у справі №908/1817/21, Господарським судом Запорізької області не в повній мірі було враховано висновки суду касаційної інстанції при нового розгляду справи, не було виконано всі вказівки для прийняття правильного рішення по суті справи.

Висновок суду першої інстанції щодо схвалення плану санації боржника та відповідності його вимогам КУзПБ є передчасним, зробленим без належної оцінки порядку схвалення та визначених КУзПБ вимог до плану санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство, виходячи з наступного.

Предметом судового розгляду у цій справі є питання затвердження плану санації та введення процедури санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство.

Матеріалами справи підтверджується ініціювання та скликання боржником - ТОВ «Метпромбуд Інвест» зборів кредиторів, які ним включені до Плану санації, з таким порядком денним:

1. Про надання згоди на проведення процедури досудової санації;

2. Розгляд та схвалення кредиторами плану санації боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Метпромбуд Інвест» до відкриття провадження у справі про банкрутство.

Рішення про ініціювання досудової процедури санації було прийнято на загальних зборах учасників ТОВ «Метпромбуд Інвест», що відбулися 11.05.2021 року (протокольне рішення № 11-05/1 від 11.05.2021).

Збори кредиторів призначено на 17.06.2021 року о 12.00 год, місцем проведення визначено: м.Запоріжжя, вул.Феодосійська, буд.3-А, 7 (за місцезнаходженням боржника).

За положеннями ч. 4 ст. 5 Кодексу України з процедур банкрутства для схвалення плану санації боржник скликає збори кредиторів шляхом письмового повідомлення всіх кредиторів, які відповідно до плану санації беруть участь у санації. Одночасно боржник надає цим кредиторам план санації та розміщує оголошення про проведення зборів кредиторів на офіційному веб-порталі судової влади України. Збори кредиторів скликаються не раніше ніж через 10 днів після розміщення такого оголошення.

Належні докази повідомлення кредиторів, які включені до плану санації до відкриття провадження у справі про банкрутство, про загальні збори суду представлені. Так, надані письмові повідомлення від 03.06.2021 відповідного змісту на адреси кредиторів з доказами їх надіслання разом з копіями проекту плану санації та ліквідаційного аналізу (накладні Укрпошти від 04.06.2021 року, описи вкладень у цінні листи).

Оголошення про проведення загальних зборів кредиторів ТОВ «Метпромбуд Інвест», призначених на 17.06.2021 року, о 12.00, опубліковано на офіційному веб-порталі судової влади України 04.06.2021, номер публікації 66566.

Загальні збори кредиторів у призначений день відбулися, результати чого оформлені протоколом б/н загальних зборів кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Метпромбуд Інвест» (код ЄДРПОУ 41281708) від 17.06.2021 року.

Згідно із цим протоколом, а також картками реєстрації на загальних зборах, бюлетенями для голосування, на загальні збори прибули такі кредитори: ТОВ «Буд Мережа», яке має грошові вимоги до боржника в розмірі 14 877 257,20 грн та ТОВ «Ідеалбуд Сервіс», яке має грошові вимоги до боржника в розмірі 8 601 270,58 грн.

Кількість вирішальних голосів кредиторів, які взяли участь в загальних зборах кредиторів, складає 74,07% від загальної кількості вирішальних голосів кредиторів, включених до Плану санації.

Не прибули на загальні збори кредитори із загальною кількістю вирішальних голосів у розмірі 25,93% від загальної кількості вирішальних голосів кредиторів, включених до Плану санації.

За правилами, визначеними ч. 3 ст. 5 Кодексу України з процедур банкрутства, у разі якщо план санації передбачає розстрочення чи відстрочення або прощення (списання) боргів чи їх частини, план санації вважається схваленим органом стягнення в частині задоволення вимог з податків, зборів (обов`язкових платежів) на умовах плану санації без необхідності голосування органу стягнення. При цьому податковий борг, який виник у строк, що передував трьом рокам до дня проведення зборів кредиторів, визнається безнадійним та списується, а податковий борг, який виник пізніше, розстрочується (відстрочується) або списується на умовах плану санації, що мають бути не гіршими, ніж умови задоволення вимог кредиторів, які проголосували за схвалення плану санації.

Умови плану санації щодо задоволення вимог кредиторів, які не брали участі в голосуванні або проголосували проти схвалення плану санації боржника, повинні бути не гіршими, ніж умови задоволення вимог кредиторів, які проголосували за схвалення плану санації.

До плану санації не включаються вимоги першої та другої черг задоволення вимог кредиторів, визначених цим Кодексом.

Вимоги кредиторів, які не були змінені або реструктуризовані боржником, можуть бути виключені боржником із плану санації. Погодження та реалізація плану санації не вважаються порушенням договору між боржником та будь-яким кредитором, який не бере участі в плані санації.

Частиною 4 статті 5 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що план санації має бути схвалений у кожній категорії незабезпеченими кредиторами, які володіють більше ніж 50 відсотками від загальної суми незабезпечених вимог, включених до плану санації, у такій категорії. При цьому вимоги незабезпечених кредиторів, які є заінтересованими особами стосовно боржника, не враховуються для цілей голосування при схваленні плану санації.

Згідно з протоколом загальних зборів кредиторів ТОВ «Метпромбуд Інвест» б/н від 17.06.2021, реєстром підрахунку голосів учасників загальних зборів кредиторів ТОВ «Метпромбуд Інвест» б/н від 17.06.2021за підсумками зборів та за результатами розгляду питань порядку денного кредиторами одностайно прийнято рішення про надання згоди на проведення процедури досудової санації ТОВ «Метпромбуд Інвест» та схвалення Плану санації боржника ТОВ «Метпромбуд Інвест» до відкриття провадження у справі про банкрутство.

Таким, чином, наданий на затвердження суду План санації ТОВ «Метпромбуд Інвест» є схваленим повноважними зборами кредиторів, які володіють більше ніж 50 відсотками від загальної суми кредиторських вимог (будь-які докази заінтересованості цих кредиторів стосовно боржника у розумінні ст.1 КУзПБ відсутні).

Судом першої інстанції було правильно наголошено, що ТОВ «ПРОЕКТ БУД ІНВЕСТ», ТОВ «БУД МЕРЕЖА», ТОВ «ІДЕАЛБУД СЕРВІС», ТОВ «БУДСТРОЙ ЕНЕРДЖІ» в розумінні статті 1 КУзПБ не є заінтересованими особами щодо боржника, оскільки вони не створено за участю боржника, не здійснюють контроль над боржником, ТОВ «МЕТПРОМБУД ІНВЕСТ» не здійснює контроль над ними, ТОВ «МЕТПРОМБУД ІНВЕСТ» та ТОВ «ПРОЕКТ БУД ІНВЕСТ», ТОВ «БУД МЕРЕЖА», ТОВ «ІДЕАЛБУД СЕРВІС», ТОВ «БУДСТРОЙ ЕНЕРДЖІ» не перебувають під контролем третьої особи, яка контролює боржника або кредитора.

При цьому у питанні включення до плану санації грошових вимог, які за твердженням ГУ ДПС у Запорізькій області не підтверджені реальністю господарських операцій між контрагентами, що свідчить про ознаки заінтересованості боржника до інших кредиторів, господарський суд виснував, що кримінальне провадження № 42018081020000006 від 17 січня 2018 року за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великому розмірі за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України, стосується службових осіб ТОВ «АРХІНФОРМ-ПРОЕКТ», а не ТОВ «МЕТПРОМБУД ІНВЕСТ». Станом на сьогодні вирок відносно посадових осіб ТОВ «АРХІНФОРМ-ПРОЕКТ», або ТОВ «МЕТПРОМБУД ІНВЕСТ» або контрагентів по кримінальному провадженню № 4201808102000006 відсутній.

Скаржником ці обставини належними та допустимими доказами не спростовано.

Також, колегія суддів зауважує, що контролюючі органи не є кредиторами, які проголосували проти схвалення плану санації, які можуть доводити що в разі ліквідації боржника у порядку, визначеному цим Кодексом, його вимоги були б задоволені в розмірі, що перевищує розмір вимог, які будуть задоволені відповідно до умов плану санації, оскільки відповідно до імперативної норми ч. 3 статті 5 Кодексу України з процедур банкрутства, у разі якщо план санації передбачає розстрочення чи відстрочення або прощення (списання) боргів чи їх частини, план санації вважається схваленим органом стягнення в частині задоволення вимог з податків, зборів (обов`язкових платежів) на умовах плану санації без необхідності голосування органу стягнення. При цьому податковий борг, який виник у строк, що передував трьом рокам до дня проведення зборів кредиторів, визнається безнадійним та списується, а податковий борг, який виник пізніше, розстрочується (відстрочується) або списується на умовах плану санації, що мають бути не гіршими, ніж умови задоволення вимог кредиторів, які проголосували за схвалення плану санації.

Тобто, план санації до відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «МЕТПРОМБУД ІНВЕСТ» вважається схваленим ГУ ДПС у Запорізькій області в частині задоволення вимог з податків, зборів (обов`язкових платежів) на умовах плану санації без необхідності голосування органу стягнення.

Частиною 2 статті 5 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що до плану санації додається ліквідаційний аналіз, який свідчить про вигідність для кредиторів виконання плану санації порівняно з ліквідацією боржника. До плану санації може додаватися фінансовий аналіз, який підтверджує здатність боржника виконувати умови плану санації.

Разом з Планом санації боржником подано Ліквідаційний аналіз Товариства з обмеженою відповідальністю «Метпромбуд Інвест» (б/н від 26.05.2021), виконаний ТОВ «Аудиторська фірма «Аудит Системс-Україна».

Надавши оцінку Плану санації ТОВ «Метпромбуд Інвест» та зазначеному Ліквідаційному аналізу, суд першої інстанції дійшов висновку, що умови Плану санації узгоджуються з приведеними вище відповідними положеннями ст.5 Кодексу України з процедур банкрутства, в тому числі ч.3 цієї статті, а також включає заходи, які передбачає ч.2 цієї статті.

За висновками Ліквідаційного аналізу ТОВ «Аудиторська фірма «Аудит Системс-Україна» в цілому фінансовий стан підприємства станом на 31.12.2020 року оцінюється як нестійкий та такий, що має тенденцію до погіршення. Результатом діяльності підприємства за 2019 та 2020 роки є збитки. Аналіз прибутковості підприємства та інших показників показує збитковість підприємства та негативну динаміку як в абсолютних показниках прибутку, так і у відносних показниках рентабельності.

Розроблений підприємством та наданий на дослідження План санації, виходячи з наявних та планових показників, є більш вигідним для кредиторів підприємства ніж ліквідація боржника, оскільки в результаті впровадження передбачених Планом санації заходів:

- санація забезпечує залучення додаткових джерел погашення вимог кредиторів, час на повернення дебіторської заборгованості, отримання доходу від господарської діяльності, залучення інвестицій, отримання позик, кредитів;

- у разі продажу майна підприємства в ліквідаційній процедурі банкрутства в електронній торговій системі, початкова ціна аукціону може бути зменшена, що призведе до його продажу за заниженою вартістю та відсутністю коштів на погашення вимог всіх кредиторів;

- в процедурі санації до відкриття провадження у справі про банкрутство вдасться зберегти господарську діяльність підприємства та робочі місця працівникам підприємства. В разі ліквідації підприємства відбудеться звільнення працівників, які змушені будуть стати на облік в центрі зайнятості, а на державу ляже тягар виплати увільненим особам допомоги по безробіттю;

Впровадження передбачених Планом санації заходів відновлення платоспроможності, виходячи з наведених розрахунків, дозволить забезпечити виконання Плану санації та задоволення вимог більшості кредиторів.

Господарський суд вважав, що виконання Плану санації, яке розраховано на три роки, дозволить відновити платоспроможність боржника - ТОВ «Метпромбуд Інвест», а отже досягти цілей, на які спрямований Кодекс України з процедур банкрутства.

Стосовно цього апеляційний суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону про банкрутство, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

Частиною 1 ст. 2 КУзПБ визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Відповідно до преамбули КУзПБ цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Процедура банкрутства щодо боржника переслідує публічний та приватний інтерес. Захист публічного інтересу, зокрема, знаходить свій вияв у недопущенні фіктивного банкрутства, а також недопущення доведення боржника до банкрутства. Водночас, захист приватного інтересу, полягає в максимальному задоволенні вимог кредиторів, відновленні платоспроможності боржника або його ліквідації та продажу його майна у ліквідаційній процедурі з метою погашення вимог кредиторів (див. висновок, викладений у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20).

Отже, однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство є дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів.

Провадження у справі про банкрутство є самостійним видом судового провадження і характеризується особливим процесуальним порядком розгляду справ, специфічністю цілей і завдань, особливим суб`єктним складом, тривалістю судового провадження, які істотно відрізняють це провадження від позовного.

Застосування судами законодавства про банкрутство зобов`язує суди відповідно до ч. 1 ст. 3 ГПК України також використовувати відображені у нормах цього законодавства особливі принципи інституту неплатоспроможності для забезпечення мети законодавства про банкрутство - якнайповнішого задоволення вимог кредиторів боржника.

Одним із принципів, які характерні для правового інституту неспроможності є принцип судового контролю у процедурах банкрутства щодо повноти та належності дій учасників провадження у справі про банкрутство, що зобов`язує суд з достатньою повнотою встановити об`єктивні обставини правовідносин сторін по множинних предметах спорів, які виникають у процедурах банкрутства.

Тож на відміну від справ позовного провадження, в яких господарський суд обмежений принципами диспозитивності та змагальності сторін, у справах про банкрутство судовий контроль є невід`ємною складовою цього провадження (схожий за змістом висновок, викладений у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20).

Застосування судами принципу судового контролю у процедурах банкрутства щодо повноти та належності дій учасників справи про банкрутство, єдиного правового захисту інтересів кредиторів в межах процедур банкрутства та пропорційності надає суду у процедурі банкрутства правові важелі, які можуть забезпечити дотримання балансу інтересів кредиторів та боржника на кожному з етапів процедур банкрутства, в тому числі і процедури санації.

В свою чергу, тлумачення норм ч. 5 ст. 4, абз. 10 ч. 2 ст. 5 КУзПБ свідчить, що метою санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство є відновлення платоспроможності боржника, а ліквідаційний аналіз, як один із обов`язкових документів, який має бути долучено до плану санації має вказувати про вигідність для кредиторів виконання плану санації порівняно з ліквідацією боржника.

Тому під час розгляду плану санації до кола обставин, які мають обов`язково бути доведені боржником та достеменно встановлені судом входять: 1) наявність ознак неплатоспроможності боржника або її загрози; 2) вигідність для кредиторів виконання плану санації порівняно з ліквідацією боржника.

Тобто на суд покладено обов`язок встановити наявність ознак неплатоспроможності боржника (її загрози) та вигідність виконання плану санації для кредиторів порівняно з ліквідацією, опираючись на відомості ліквідаційного балансу.

За цих умов надання оцінки судом фінансово-економічного стану боржника в динаміці задля встановлення ознак неплатоспроможності, економічної ефективності та доцільності заходів відновлення платоспроможності боржника, з метою з`ясування доведеності ключової ознаки, що передбачена планом санації (вигідність плану санації) є правомірним та узгоджується й відповідає вимогам КУзПБ (правові висновки в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.10.2021 у справі № 908/3411/20).

Суд першої інстанції, проаналізувавши умови поданого плану санації та ліквідаційного аналізу боржника, дійшов висновку, що останній схвалений повноважним зборами кредиторів боржника з дотриманням всіх вимог, а його умови та передбачені ним заходи відновлення платоспроможності узгоджуються із положеннями статті 5 КУзПБ з урахуванням чого він є більш вигідним для кредиторів підприємства ніж ліквідація боржника.

Натомість ГУ ДПС у Запорізькій області заперечує вигідність виконання плану санації, його спрямування на досягнення дійсної мети санації, а також вказує на відсутність в плані санації заходів нагляду.

Тож приймаючи рішення про відмову у затвердженні плану санації, поданого боржником або про його затвердження, суд повинен в судовому засіданні дослідити заперечення кредитора, який голосував проти затвердження плану санації або в цілому проти введення цієї досудової процедури, а також проаналізувати доводи кредитора на предмет встановлення обставин можливості задоволення його вимог у випадку виконання плану досудової санації у розмірі, що перевищує розмір вимог, які потенційно можуть бути задоволені у ліквідаційній процедурі, на предмет встановлення підстав для відмови у прийнятті заяви про відкриття санації до порушення справи про банкрутство та затвердження такого плану санації (див. висновок, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.10.2021 у справі № 908/3411/20).

Суд апеляційної інстанції вважає такі висновки суду першої інстанції передчасними, зробленими без належного з`ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення питання наявності/відсутності підстав для затвердження плану санації.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

У пунктах 1 - 3 частини першої статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

Так, зазначаючи, що впровадження передбачених планом санації заходів відновлення платоспроможності дозволить забезпечити його виконання та задоволення вимог більшості кредиторів, що свідчить про його вигідність для кредиторів, суд не врахував, що план санації передбачає взагалі повне списання наявної кредиторської заборгованості до боржника, та списання більшої частини заборгованості перед ГУ ДПС у Запорізькій області.

Як вже було зазначено, згідно додатку № 1 до плану санації у санації боржника беруть участь кредитори боржника з такими кредиторськими вимогами:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Проект Буд Інвест" з вимогами в розмірі 7 434 000,00 грн (основне зобов`язання), що згідно графіку погашення заборгованості підлягає списанню;

- Головне управління ДПС у Запорізькій області з вимогами за зобов`язаннями в загальному розмірі 972 752,75 грн (386 667,00 грн сума основного грошового зобов`язання, яка виникла на підставі податкового-повідомлення рішення № 0020861407 від 29.12.2018 (340 263,00 грн) та на підставі податкового-повідомлення рішення № 0020871407 від 29.12.2018 (46 404,00 грн); 586 085,75 грн сума штрафних санкцій, яка виникла на підставі податкового повідомлення-рішення № 0020861407 від 29.12.2018 (85 065,75 грн), на підставі податкового повідомлення-рішення № 00001880703 від 13.01.2021 (500 000,00 грн) та на підставі податкового-повідомлення рішення № 00001900702 від 13.01.2021 (1 020,00 грн), з яких 586085,75 грн підлягає списанню;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Буд Мережа" з вимогами в розмірі 14 877 257,20 грн (основне зобов`язання), що згідно графіку погашення заборгованості підлягає списанню;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Ідеалбуд Сервіс" з вимогами в розмірі 8 601 270,58 грн (основне зобов`язання), що згідно графіку погашення заборгованості підлягає списанню;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Будстрой Енерджі" з вимогами в розмірі 400 000,00 грн (основне зобов`язання), що згідно графіку погашення заборгованості підлягає списанню.

Таким чином, за планом санації боржника підлягають задоволенню:

Наведене обґрунтовано ставить під сумнів його вигідність для кредиторів у порівнянні з потенційною можливістю задоволення таких вимог у ліквідаційній процедурі.

Законодавець, надавши суду згідно з положеннями ч. 2 ст. 5 КУзПБ повноваження перевіряти та оцінювати план досудової санації, між тим не надає суду повноважень здійснювати деталізовану економічну оцінку кожного із запланованих боржником у плані санації заходів відновлення платоспроможності боржника.

Водночас, у суду зберігається обов`язок ураховувати вирішальний критерій - вигідність виконання плану санації для кредиторів порівняно з ліквідацією, опираючись на відомості ліквідаційного аналізу (абз. 2 ч. 2 ст. 5 КУзПБ).

Така правовий висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.04.2021 у справі № 904/3325/20.

Варто зауважити, що Планом санації передбачені наступні заходи з відновлення платоспроможності боржника:

- залучення додаткового фінансування інвестицій та кредитування;

- стягнення дебіторської заборгованості на користь боржника з метою збільшення активів;

- отримання позик або кредитів в цілях введення повноцінної господарської діяльності боржника з метою подальшого погашення заборгованості перед кредиторами;

- встановлення відстрочення виконання боржником зобов`язань перед кредиторами окремих категорій, з цією метою поділ кредиторів, які беруть участь у санації, на категорії залежно від виду вимоги та наявності (відсутності) забезпечення вимог таких кредиторів та черговості погашення вимог, яка визначена КУзПБ;

- прощення (списання) боргів боржника;

- проведення заходів, які спрямовані на оптимізацію у зниженні собівартості послуг, потягне за собою збільшення прибутку;

- введення нових розділів в покроковій інструкції для більш раціонального використання машин, механізмів, інструменту та енергоресурсів;

- введення системи бонусів за виконання планів, розробка системи планування та організації будівельного виробництва.

Водночас, заявником суду не подано суду жодних доказів того, що такі заходи (окрім прощення (списання) боргів боржника на суму 31 898 613,53 грн та відстрочення сплати решти в розмірі 386 667,00 грн на 2 роки), дійсно впроваджуються як і того, що наміри щодо їх здійснення є реальними, а не штучно зазначеними для надання обґрунтованості плану санації та наділення його ознаками вигідності.

Зокрема, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів:

- залучення ТОВ «Метпромбуд Інвест» додаткового фінансування інвестицій та кредитування, отримання позик або кредитів, як і плану покрокової реалізації цих заходів (осіб кредиторів/інвесторів, потенційні суми запозичень/інвестиції, проведення переговорів щодо цих умов тощо);

- проведення заходів, які спрямовані на оптимізацію у зниженні собівартості послуг, потягне за собою збільшення прибутку (конкретики щодо плану заходів, строків їх реалізації, джерела фінансування, обґрунтування суті оптимізації, її доцільності тощо);

- введення нових розділів в покроковій інструкції для більш раціонального використання машин, механізмів, інструменту та енергоресурсів (зміст цих розділів, покрокової інструкції, в чому полягає їх раціональність та за рахунок чого вона може бути досягнута, а також які машини, механізми, інструменти та енергоресурси використовуються боржником (за умов скорочення показників активності його господарської діяльності));

- введення системи бонусів за виконання планів, розробка системи планування та організації будівельного виробництва (що це за бонуси, яка система, дослідження її впливу на відновлення платоспроможності боржника тощо).

В цьому випадку доречним буде звернутись до практики Верховного Суду у подібних правовідносинах (хоч такі і мають різне матеріальне регулювання), зокрема, у постанові від 15.01.2019 у справі № 910/11903/14 суд касаційної інстанції визнав обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій щодо відмови у затверджені плану санації з огляду на відсутність в ньому обґрунтованих та реальних заходів до відновлення платоспроможності боржника.

Відсутні у даній справі і докази стягнення дебіторської заборгованості на користь боржника з метою збільшення активів.

Щодо цього суд першої інстанції зазначив, що ТОВ «МЕТПРОМБУД ІНВЕСТ» має дебіторську заборгованість, розмір якої дозволяє розрахуватися зі всіма кредиторами, однак більша частина це дебіторська заборгованість ПрАТ "Дніпровський металургійний завод" перед ТОВ «МЕТПРОМБУД ІНВЕСТ» у сумі 29,7 млн.

Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської від 31.07.2020 р. у справі №904/3325/20 затверджено план санації ПрАТ "ДМЗ" до відкриття провадження у справі про банкрутство. Введено досудову санацію боржника на строк, передбачений планом санації Приватного акціонерного товариства "ДМЗ".

Відповідно до затвердженого плану санації ПрАТ "ДМЗ" мав розрахуватися з кредиторами у тому числі з ТОВ «МЕТПРОМБУД ІНВЕСТ» у період 3-4 квартал 2022 р. 1-2 квартал 2023 р. Однак, розрахунки не проведені.

Натомість, 01.07.2022 до ПрАТ "ДМЗ" подав до Господарського суду Дніпропетровської області заяву про затвердження змін до Плану санації ПрАТ "ДМЗ" до відкриття провадження у справі про банкрутство.

План санації (в новій редакції зі змінами) передбачає наступні зміни порядку задоволення вимог кредиторів:

- заборгованість в розмірі 80% від загальної суми боргу підлягає відстроченню строком на 3 (три) роки від дня затвердження Господарським судом Дніпропетровської області змін до Плану санації ПрАТ «ДМЗ». Загальний строк відстрочення виконання грошових зобов`язань, з урахуванням ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.2020 по справі №904/3325/20, складає 5 (п`ять) років;

- після завершення терміну відстрочення, заборгованість в розмірі 80% від загальної суми боргу підлягає розстроченню на 1 (один) рік, погашення здійснюється поквартально рівними частинами. Загальний строк розстрочення виконання грошових зобов`язань, з урахуванням ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.2020 по справі №904/3325/20, складає 1 (один) рік;

- заборгованість в розмірі 20% боргу підлягає прощенню (списанню) на протязі 3 (трьох) років з дати постановлення ухвали Господарського суду Дніпропетровської області про затвердження Плану санації до відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ «ДМЗ» (в новій редакції зі змінами).

Загальний строк процедури санації до відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ "ДМЗ2 складає 6 (шість) років з урахуванням внесених змін та ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.2020 по справі №904/3325/20.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської від 18.11.2022 р. затверджено план санації ПрАТ "ДМЗ" до відкриття провадження у справі про банкрутство. Введено досудову санацію боржника на строк, передбачений планом санації Приватного акціонерного товариства "ДМЗ" в новій редакції зі змінами.

Колегія суддів наголошує, що затверджений план санації в новій редакції зі змінами до відкриття провадження у справі 904/3325/20 про банкрутство ПрАТ "ДМЗ" дійсно суттєво впливає на фінансовий стан ТОВ «МЕТПРОМБУД ІНВЕСТ».

Проте, умовами Плану санації ПрАТ «ДМЗ» передбачено прощення (списання) заборгованості тільки в розмірі 20% боргу, в той час як план санації ТОВ «Метпромбуд Інвест» передбачає практично їх повне списання.

При цьому як свідчать встановлені обставини справ, на відміну від плану санації ПрАТ «ДМЗ», план санації ТОВ «Метпромбуд Інвест» взагалі не містить доказів реальності вчинення (намірів вчинення) будь-яких заходів з «оздоровлення» боржника, відмінних від прощення (списання) практично всіх його боргів та відстрочення сплати залишку.

В даному контексті слід акцентувати увагу на тому, що правовідносини з санації розраховані лише на сумлінних боржників та кредиторів, а застосування такого інституту не може бути інструментом зловживань для боржника, який за його допомогою ухиляється від належного виконання зобов`язань перед кредиторами.

Запропонований боржником план санації містить очевидні ознаки непропорційних умов по відношенню до кредиторів, та не переконує в тому, що він є вигідним, порівняно з потенційною можливістю задоволення таких вимог у ліквідаційній процедурі.

Господарським судом Запорізької області не надано оцінку тому чи дотримано принцип добросовісності, чи не буде заподіяно шкоду іншим кредиторам та чи не буде зловживання правом і порушення прав інших учасників у справі про банкрутство у випадку задоволення лише близько 0,012 % кредиторських вимог та списання (прощення) решти.

Наряду з цим апеляційний суд вважає за доцільне вказати на те, що навіть відсутність заперечень кредиторів, за винятком скаржника ГУ ДПС у Запорізькій області, ще не вказує про вигідність плану санації для них, проте це може бути підґрунтям для досягнення домовленостей та врегулювання питання прощення боргу в договірному порядку особисто з кожним «лояльним» до боржника кредитором, але аж ніяк не в процедурі досудової санації, яка переслідує певні визначені КУзПБ цілі та мету. Тим паче, у даному випадку 1 з кредиторів (податковий орган) заперечував проти затвердження плану санації та його вигідності, що давало боржнику можливість не включати його до плану санації або ж врегулювати погашення заборгованості перед цим кредитором в інший спосіб (за рахунок інших заходів відновлення платоспроможності, їх комбінації), не прибігаючи до необхідності списання її більшої частини або ж взагалі вирішити це питання поза межами процедури.

Крім того, сам план санації містить певні недоліки, зокрема, в розділі VI «Прогноз соціально-економічних наслідків санації» (передостанній абзац а.с. 10 т. 1) викладено такого змісту: «Окрім цього, застосування процедури санації до відкриття провадження у справі про банкрутство дозволить запобігти банкрутству ТОВ «Метпромбуд Інвест» та уникнути подальшого відкриття провадження у справі про банкрутство, що ймовірно призвело б до ліквідації одного з найбільших в Україні підприємства з виробництва молочної продукції», яким боржник не являється.

Поміж іншого, абз. 3 ч. 2 ст. 5 КУзПБ до однієї з обов`язкових умов плану санації віднесено заходи щодо нагляду за виконанням плану санації.

Невідповідність плану санації вимогам цього Кодексу несе в якості негативного процесуального наслідку відмову у прийнятті заяви про затвердження плану санації господарським судом на протязі п`яти днів з дня отримання заяви про затвердження плану санації (абз. 1, 4, 5 ч. 6 ст. 5 КУзПБ).

Зазначені норми за методом правового регулювання є імперативними.

Водночас, як свідчать встановлені обставини справи та зміст оскаржуваного судового рішення, планом санації взагалі не передбачено заходи щодо нагляду за виконанням плану санації боржника.

Судом першої інстанції не надано оцінки обставині щодо недотримання боржником при звернені до суду із заявою про затвердження плану санації вимог ч. 2 ст. 5 КУзПБ.

При цьому покладення обов`язку з нагляду за дотриманням та виконанням плану санації на керівника підприємства не є тотожним визначенню заходів щодо нагляду за виконанням плану санації.

В свою чергу, вказані недоліки не можуть бути усунені, оскільки КУзПБ не передбачає внесення змін і доповнень до плану санації, рішення щодо затвердження якого прийнято кредиторами та який подано на затвердження господарському суду, а ч. 10 ст. 5 цього Кодексу встановлює можливість внесення змін лише до затвердженого судом плану санації в порядку встановленому для його затвердження і ці зміни не можуть стосуватися внесення до нього відсутніх обов`язкових умов, визначених законодавцем.

З урахуванням наведеного, у суду першої інстанції за відсутності у плані санації заходів нагляду за виконанням плану санації були безумовні підстави для відмови у прийнятті заяви про затвердження плану санації, проте судом проігноровано відсутність заходів для здійснення 3-ого важливого етапу (нагляду за додержанням та виконання плану санації) та прийнято рішення про його затвердження без цих обов`язкових умов.

Слід наголосити, що ухвала про прийняття до розгляду заяви про затвердження плану санації оскарженню не підлягає (абз. 3 ч. 6 ст. 5 КУзПБ).

Тож з урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що встановлення обставин невідповідності плану санації (зокрема через відсутність визначення обов`язкових його умов) вимогам статті 5 КУзПБ після прийняття судом заяви про затвердження цього плану до розгляду, свідчить про наявність у господарського суду на стадії розгляду вказаної заяви по суті безумовних підстав для відмови у затвердженні плану досудової санації боржника з посиланням на вимоги абз. 4 ч. 8 ст. 5 цього Кодексу, у зв`язку із допущеними порушеннями законодавства, що могли вплинути на результат голосування загальних зборів кредиторів.

Таку ж позицію розділяє й Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 26.01.2022 у справі № 910/965/21.

Апеляційний суд звертає увагу, що хоча суд і має враховувати рішення зборів кредиторів (комітету кредиторів), однак, при визначенні можливості введення (переходу до) певної судової процедури і подальшого здійснення провадження у справі керується судовим розсудом, з огляду на що повинен наводити мотивовані підстави прийняття відповідного рішення, чого в даному випадку не було зроблено Господарським судом Запорізької області.

Частиною 8 ст. 5 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що за відсутності підстав для відмови в затвердженні плану санації господарський суд виносить ухвалу про затвердження плану санації. Цією ухвалою скасовується мораторій.

В зазначеній частині статті 5 Кодексу наведено вичерпний перелік підстав для відмови в затвердженні судом плану досудової санації, а саме:

- при схваленні плану санації були допущені порушення законодавства, що могли вплинути на результат голосування загальних зборів кредиторів;

- кредитор, який не брав участі в голосуванні або проголосував проти схвалення плану санації, доведе, що в разі ліквідації боржника у порядку, визначеному цим Кодексом, його вимоги були б задоволені в розмірі, що перевищує розмір вимог, які будуть задоволені відповідно до умов плану санації;

- боржником були надані недостовірні відомості, що є суттєвими для визначення успішності плану санації.

Недотримання процедури, визначеної положеннями статті 5 зазначеного Кодексу, може мати наслідком відмову суду у затвердженні плану санації. Крім того, законодавцем передбачено підстави для відмови судом у затвердженні плану санації боржника до відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство (частина восьма статті 5 КУзПБ): (1) при схваленні плану санації були допущені порушення законодавства, що могли вплинути на результат голосування загальних зборів кредиторів; (2) кредитор, який не брав участі в голосуванні або проголосував проти схвалення плану санації, доведе, що в разі ліквідації боржника у порядку, визначеному цим Кодексом, його вимоги були б задоволені в розмірі, що перевищує розмір вимог, які будуть задоволені відповідно до умов плану санації; (3) боржником були надані недостовірні відомості, що є суттєвими для визначення успішності плану санації.

Аналогічної позиції дотримується Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду (постанова від 18.05.2021 у справі № 922/2071/20).

За встановлених обставин в їх сукупності, апеляційний суд вважає, що висновок Господарського суду Запорізької області щодо відповідності плану санації боржника вимогам КУзПБ та його вигідності для кредиторів порівняно з ліквідацією - є передчасним, зробленим без дослідження та належної оцінки всіх обставин справи у їх сукупності.

Суд першої інстанції в певній мірі обмежився лише цитуванням умов плану санації боржника без надання їм відповідного правового аналізу.

Отже, суд припустився порушень норм процесуального права, що мають значення для правильного вирішення спору.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Необхідно акцентувати увагу на п. 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003, в якому зазначено, що за своєю суттю правосуддя визнається таким лише за умови, якщо воно відповідає вимогам справедливості та забезпечує ефективне поновлення в правах.

Принцип справедливості судового розгляду в рішеннях ЄСПЛ трактується як належне відправлення правосуддя, право на доступ до правосуддя, рівність сторін, змагальний характер судового розгляду справи, обґрунтованість судового розгляду тощо.

Зокрема, у рішенні від 04 грудня 1995 року у справі «Белле проти Франції» (Bellet V. France, заява №23805/94) ЄСПЛ зазначив, що ст. 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним, з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права.

ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію стосовно того, що одним із елементів права на справедливий суд є право на виправлення судової помилки, включаючи право на скасування неправосудного рішення та прийняття правового рішення по справі.

Суд має пересвідчитися, чи провадження в цілому, включаючи спосіб збирання доказів, було справедливим, як того вимагає п. 1 статті 6 (див., mutatismutandis, рішення у справі «Шенк проти Швейцарії» (Schenk v. Switzerland) від 12 липня 1988 р., серія A № 140, с. 29, п. 46).

Відповідно до п. 48 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Мала проти України" від 3 липня 2014 року, остаточне 17.11.2014: "Більше того, принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (див. рішення у справах "Проніна проти України" (Pronina v. Ukraine), заява № 63566/00, п. 25, від 18 липня 2006 року, та "Нечипорук і Йонкало проти України" (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine), заява № 42310/04, п. 280, від 21 квітня 2011 року).

Згідно ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до ч. 2 цієї статті неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

З огляду на межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, визначені положеннями ст. 269 ГПК України, та враховуючи все вищевикладене, ухвала Господарського суду Запорізької області від 19.12.2022 у справі № 908/1817/21 прийнята за неповного встановлення обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, з порушенням норм процесуального права, а отже апеляційну скаргу належить задовольнити: оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нове рішення про відмову в затвердженні плану санації до відкриття провадження у справі про банкрутство.

Частиною 14 статті 129 ГПК України визначено, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи результат вирішення заяви та розгляду апеляційної скарги, витрати зі сплати судового збору за її подання належить стягнути з заявника на користь скаржника.

Керуючись ст. ст. 129, 236, 269, 275-280, 282 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 19.12.2022 у справі № 908/1817/21 задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 19.12.2022 у справі № 908/1817/21 скасувати.

Відмовити в затвердженні плану санації Товариства з обмеженою відповідальністю Метпромбуд Інвест до відкриття провадження у справі про банкрутство.

Судові витрати у справі покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю Метпромбуд Інвест.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Метпромбуд Інвест (69008, м. Запоріжжя, вул. Феодосійська, буд. 3-А, 7; код ЄДРПОУ 41281708) на користь Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166; код ЄДРПОУ ВП 44118663) витрати зі сплати судового збору за подання апеляційних та касаційної скарги у розмірі 22 700,00 грн, про що видати наказ.

Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду Запорізької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписано 26.09.2023

Головуючий суддяВ.Ф. Мороз

Суддя Л.А. Коваль

Суддя Ю.Б. Парусніков


Дата ухвалення рішення	12.09.2023
Оприлюднено	28.09.2023
Номер документу	113725440
Судочинство	Господарське

Сушко Л.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 12.09.2023 по справі 908/1817/21ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —908/1817/21

Постанова від 12.09.2023

Постанова
від 12.09.2023 по справі 908/1817/21
ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД