Рішення

від 26.09.2023 по справі 908/2429/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 33/176/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.09.2023 Справа № 908/2429/23

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Мірошниченка М.В.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) представників сторін матеріали справи № 908/2429/23

за позовом Комунального підприємства Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання № 7 (69032, м. Запоріжжя, пр. Металургів, буд. 11, ідентифікаційний код 05478717)

до відповідача: Запорізької обласної організації ветеранів України (69006, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 6, ідентифікаційний код 20491359)

про звільнення нежитлового приміщення шляхом виселення та стягнення 463,55 грн.

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області звернулося Комунальне підприємство Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання № 7 з позовом до Запорізької обласної організації ветеранів України про звільнення нежитлового приміщення ХХІХ першого поверху (літ. А-5) загальною площею 78,8 кв.м. за адресою: м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 6, шляхом виселення відповідача на користь позивача, стягнення з відповідача штрафних санкцій у розмірі 463,55 грн.

Позов обґрунтовано закінченням строку дії договору позички №3269/2017/10/НЖ від 08.11.2017 нерухомого майна по вул. Незалежної України, буд. 6, укладеного сторонами.

Позов заявлено на підставі ч. 2 ст. 9 Закону України Про оренду державного та комунального майна, ст. ст. 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.07.2023 позовну заяву передано на розгляд судді Мірошниченку М.В.

Ухвалою суду від 28.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 33/176/23. Ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання. Встановлено відповідачу строк для надання суду відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; для надання заперечень на відповідь на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив. Встановлено позивачу строк для надання суду відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов. Повідомлено сторін, що додаткові письмові докази, клопотання, заяви, пояснення, необхідно подати у строк до 28.08.2023.

Позивач та представник позивача, яким подано позов, отримали копію ухвали суду в електронному кабінеті 28.07.2023, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Відповідач отримав копію ухвали суду 03.08.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

18.08.2023 від відповідача надійшов лист про відтермінування дати відзиву у зв`язку з надсиланням відповідачем запиту до постійної комісії з питань комунальної власності, ресурсів, приватизації, архітектури та земельних відносин Запорізької міської ради від 07.08.2023.

Суд залишив без розгляду дане клопотання відповідача, оскільки воно не підписано електронним цифровим підписом.

18.08.2023 від відповідача надійшов відзив на позов, відповідно до якого відповідач не визнає позовні вимоги. Зауважив, що позовна заява, яка надійшла відповідачу, має вихідний номер 1500, а в ухвалі суду позовна заява зазначена без номеру. Крім того, вказує, що Запорізькою міською радою розглядається питання передачі відповідачу в оренду нежитлового приміщення, про звільнення кого подано позов. Вказує, що відповіді на звернення відповідача з питань передачі в оренду приміщення без аукціону, встановлення орендної плати 1 грн. на рік, надані Департаментом комунальної власності Запорізької міської ради та позивачем, суперечать рішенням Запорізької міської ради від 26.08.2020 №62, від 27.07.2022 №63, які стосуються саме ветеранських організацій. В порушення ст. 20 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» сприяння у продовженні оренди приміщення для обласної організації ветеранів не надавалось. Щодо стягнення штрафних санкцій відповідач зауважив, що відповідач є неприбутковою організацією, використовує приміщення для виконання статутних завдань, направлених на соціальний захист людей похилого віку, орендує зазначене приміщення понад 35 років (утворена 28.03.1987).

Суд не прийняв відзив до розгляду, оскільки відзив не підписано електронним цифровим підписом і до відзиву не додано доказів надсилання його копії з додатками позивачу.

При цьому щодо номеру позовної заяви суд зазначає, що в ухвалі суду від 28.07.2023 помилково зазначено про те, що позовна заява без номеру, оскільки фактично на ній зазначено №1500.

28.08.2023 від відповідача надійшов лист з клопотанням про відтермінування розгляду позовної заяви до остаточного розгляду і прийняття рішення Запорізькою міською радою питання передачі відповідачу в оренду нежитлового приміщення, щодо якого заявлено позов.

Суд залишив без розгляду клопотання відповідача, оскільки воно не підписано електронним цифровим підписом.

При цьому суд зауважує, що розгляд справи №908/2429/23 здійснюється судом у спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання, строк розгляду справи спливає 26.09.2023. Підставою позову є закінчення строку дії договору позички. Тобто спірні правовідносини сторін виникли з договору позички, а не оренди, тому вирішення відповідачем питань оформлення предмету позички в оренду не перешкоджає розгляду даної справи. У разі набуття відповідачем права оренди нежитлового приміщення, яке є предметом позички, сторони не позбавлені права оформити відповідні договірні відносини у встановлений законодавством спосіб.

Суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

08.11.2017 Комунальним підприємством «Наше місто» Запорізької міської ради (позичкодавець) та Запорізькою обласною організацією ветеранів України (користувач, відповідач) укладено договір позички №3269/2017/10/НЖ нерухомого майна по вул. Незалежної України, буд. 6.

Відповідно до п. 1.1 цього договору згідно з рішенням Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 19.07.2017 №399/5 позичкодавець передає користувачу у безоплатне користування на строк, що обумовлений цим договором, позичку, яку користувач зобов`язується повернути позичкодавцеві після закінчення строку, встановленого цим договором.

У п. п. 1.2, 1.3 договору визначено, що предметом позички за цим договором є комунальне майно - нежитлові приміщення першого поверху (літ. А-5) загальною площею 79,35 кв.м. в будинку №6 по вул. Незалежної України, яке перебуває на балансі Комунального підприємства «Наше місто», вартість якого становить 338388,00 грн. станом на 30.06.2017. Приміщення використовуються для розміщення організації.

Згідно з п. п. 4.1, 4.2 договору строк, на який надається позичка, становить 2 роки 11 місяців. Сторони домовились, що відповідно до п. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України умови цього договору поширюються на взаємовідносини між сторонами, які виникли з 20.07.2017. Остаточною датою користування позичкою вважається 20.06.2020.

Відповідно до п. п. 8.1, 8.2 договору цей договір вважається укладеним з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення його їх печатками і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Пунктом 8.5 договору встановлено, що в разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов цього договору після закінчення його строку протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Додатком №1 до договору є акт прийому-передачі нежитлового приміщення від 08.11.2017, яким засвідчена передача відповідачу предмета позички.

Додатковою угодою від 01.10.2018 замінено сторону договору Комунальне підприємство «Наше місто» Запорізької міської ради на Комунальне підприємство Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання № 7 (позивач). Також викладено в новій редакції реквізити позичкодавця. Погоджено, що умови цієї додаткової угоди застосовуються до правовідносин, які виникли з 01.10.2018.

Додатковою угодою від 31.01.2020 сторони домовились продовжити термін дії договору позички строком на 2 роки 11 місяців з 20.06.2020. Остаточною датою користування позичкою погодили 19.05.2023. Враховуючи технічний паспорт ЗМБТІ від 19.10.2016 №б/н, сторони внесли зміни до п. 1.2 договору в частині уточнення площі предмету позички з 79,35 кв.м на 78,8 кв.м.

З метою прийому з користування за актом прийому-передачі предмету позички представниками позивача проведено 19.05.2023 візуальне обстеження об`єкту та встановлено, що нежитлове приміщення не звільнено від речей користувача та використовується працівниками відповідача, ключі від запірного пристрою на вхідні двері не передачі. Вказані обставини посвідчені актом від 19.05.2023, підписаним представниками відповідача.

Оскільки після закінчення строку дії договору відповідач не повернув предмет позички, позивач звернувся до господарського суду з позовом у даній справі про звільнення нежитлового приміщення ХХІХ першого поверху (літ. А-5) загальною площею 78,8 кв.м. за адресою: м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 6, шляхом виселення відповідача на користь позивача, стягнення з відповідача штрафних санкцій у розмірі 463,55 грн.

Спірні правовідносини сторін є господарськими та врегульовані договором позички №3269/2017/10/НЖ від 08.11.2017 нерухомого майна по вул. Незалежної України, буд. 6.

Статтею 827 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов`язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку.

Користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між ними.

До договору позички застосовуються положення глави 58 цього Кодексу, які регулюють правовідносини найму (оренди).

Остаточний строк договору сторони погодили в додатковій угоді від 31.01.2020 до 19.05.2023.

Відповідно до ч. 1 ст. 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує володіти та/або користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

01.02.2020 введено у дію Закон України від 03.10.2019 № 157-IX «Про оренду державного та комунального майна», відповідно до ч. 2 ст. 9 якого заборонено передавати державне або комунальне майно в безоплатне користування або позичку.

Таким чином, дія укладеного сторонами договору позички припинилася 19.05.2023 внаслідок закінчення строку, на який його було укладено, і не може бути продовжена за аналогією до правовідносин оренди комунального майна, оскільки передавати комунальне майно в безоплатне користування або позичку заборонено.

За приписами п. 3 ч. 2 ст. 833 Цивільного кодексу України користувач зобов`язаний повернути річ після закінчення строку договору в такому самому стані, в якому вона була на момент її передання.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В силу норми ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами п. 5.1 договору при настанні дати, вказаної в п. 4.2 цього договору, користувач зобов`язується протягом двох календарних днів повернути позичкодавцю (балансоутримувачу) позичку в належному стані, не гіршому, ніж на момент її передачі користувачу, з урахуванням нормального фізичного зносу.

Відповідно до п. 5.2 договору позичка вважається поверненою позичкодавцю (балансоутримувачу) користувачем з моменту підписання акта приймання-передачі позички уповноваженими представниками сторін та скріплення цього акта їх печатками.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Після закінчення строку дії договору відповідач не повернув позивачу предмет позички.

Таким чином, відповідачем порушено умову п. 5.1 договору.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 836 Цивільного кодексу України, якщо після припинення договору користувач не повертає річ, позичкодавець має право вимагати її примусового повернення, а також відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідач не надав суду доказів на підтвердження повернення позивачу предмета позички або використання предмета позички на певній правовій підставі.

За таких обставин суд визнав обґрунтованими та задовольнив позовні вимоги про звільнення нежитлового приміщення ХХІХ першого поверху (літ. А-5) загальною площею 78,8 кв.м. за адресою: м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 6, шляхом виселення відповідача на користь позивача.

Згідно з п. 2.4.2 договору позичкодавець має право у разі неповернення позички у строк, обумовлений договором, вимагати її примусового повернення зі стягненням неустойки та збитків.

За прострочення повернення предмета позички позивач нарахував на підставі п. 6.2 договору штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за 1 день прострочення 20.05.2023 (0,137) від суми вартості предмета позички 338388,00 грн., визначеної в п. 1.2 договору, що склало 463,55 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 6.2 договору встановлено, що при порушенні користувачем строку повернення позички (п. 5.1 договору) він повинен сплатити на поточний рахунок позичкодавця штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від ринкової вартості позички, встановленої цим договором.

Суд зазначає, що облікова ставка НБУ є змінюваною, а в п. 6.2 договору сторони не погодили конкретного розміру цієї ставки або конкретного періоду, за який застосовується дана ставка. У зв`язку з цим суд вважає, що розмір штрафу сторонами не погоджено. Визначення позивачем облікової ставки в довільній формі за будь-який день прострочення не ґрунтується на умовах договору та не відповідає волевиявленню сторін. Тому суд відмовляє в задоволенні вимоги про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 463,55 грн.

Таким чином, позовні вимоги задоволено судом частково.

При поданні позову позивачем сплачено судовий збір у сумі 5368,00 грн. за дві позовні вимоги платіжними інструкціями №4260 від 09.06.2023 на суму 2684,00 грн. та 34097 від 28.04.2023 на суму 2684,00 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору в розмірі 5368,00 грн. покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог: відповідача в сумі 2684,00 грн., на позивача в сумі 2684,00 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241, 252, 256 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Звільнити нежитлове приміщення ХХІХ першого поверху (літ. А-5) загальною площею 78,8 кв.м. за адресою: м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 6, шляхом виселення Запорізької обласної організації ветеранів України (69006, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 6, ідентифікаційний код 20491359) на користь Комунального підприємства Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання № 7 (69032, м. Запоріжжя, пр. Металургів, буд. 11, ідентифікаційний код 05478717).

Стягнути з Запорізької обласної організації ветеранів України (69006, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 6, ідентифікаційний код 20491359) на користь Комунального підприємства Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання № 7 (69032, м. Запоріжжя, пр. Металургів, буд. 11, ідентифікаційний код 05478717) на розрахунковий рахунок (IBAN) № НОМЕР_1 в філії ЗОУ АТ Ощадбанк, МФО 313957, витрати зі сплати судового збору за розгляд позовної заяви в розмірі 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн. 00 коп.).

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 26.09.2023.

СуддяМ.В. Мірошниченко