Рішення

від 22.09.2023 по справі 910/6786/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.2023Справа № 910/6786/23

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Голдфіш-Інвест-Буд" до Приватного акціонерного товариства "Фітофарм" простягнення 616 311,77 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники: без виклику

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Голдфіш-Інвест-Буд" (далі ТОВ "Голдфіш-Інвест-Буд"/позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Фітофарм" (далі ПрАТ "Фітофарм"/відповідач) про стягнення 616 311,77 грн., з яких 450 809,21 грн. суми збитків та 165 502,56грн. суми штрафних санкцій за пошкодження орендованого майна за Договором оренди нерухомого майна від 05.07.2021.

Позовні вимоги Позивач обґрунтовує тим, що на момент повернення Приміщення з оренди, Орендар/Відповідач завдав шкоди приміщенню під час виконання демонтажних робіт.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 ГПК України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Пунктом 1 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ГПК України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Приймаючи до уваги характер спірних правовідносин, суд дійшов до висновку про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/6786/23 та призначено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання), встановлено відповідачу п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження, для подання до суду відзиву на позов у порядку, передбаченому статтею 178 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; доказів направлення відзиву позивачу.

01.06.2023 до суду від Відповідача надійшов Відзив на позовну заяву від 31.05.2023 №1089, в якому останній повністю заперечує проти задоволення позову. Вважає вимоги позивача, викладені в позовній заяві незаконними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, з підстав викладених в Відзиві.

12.06.2023 від Позивача до суду надійшла Відповідь на Відзив від 12.06.2023 за №1/89.

Одночасно з Відповіддю на Відзив Позивач подав Клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Позивач вважає, що оскільки предметом розгляду цієї справи є категорія стягнення збитків, яка є складнішою за своєю суттю, ніж стягнення заборгованості, слід врахувати критерії значення справи для сторін та думку сторін, тому дана справа має бути розглянута за правилами загального позовного провадження.

Відповідач в Запереченнях на відповідь на Відзив, просить залишити на розгляд суду клопотання позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Розглянувши клопотання позивача про призначення розгляду справи за правилами загального позовного провадження, викладене у відповіді відзиві на позовну заяву, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні, з огляду на таке.

Частинами 3, 4, 5 ст.12 ГПК України передбачено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частинами 2-6 ст.250 ГПК України передбачено, що у випадку, передбаченому частиною другою статті 247 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може: 1) задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; або 2) відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження.

Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.

Частиною 7 ст.250 ГПК України передбачено, що частини друга - шоста цієї статті не застосовуються, якщо відповідно до цього Кодексу справа підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного провадження.

Справа № 910/6786/23 є малозначною, з огляду на ціну позову, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та незначної складності, з огляду на незначний обсяг доказів, які потребують дослідженню.

Враховуючи те, що справа № 910/6786/23 підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного провадження, суд не знаходить підстав для задоволення клопотання позивача про призначення розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Також Позивач подав Клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи. Клопотання позивач обґрунтовує тим, що оскільки Відповідач не визнає факту завдання шкоди та наголошує на нормальному зносі, яке мало місце за час оренди спірного приміщення.

За твердженням Позивача, невідповідність стану нежитлового приміщення, наданого в оренду встановлюється шляхом проведення експертизи. Зафіксовані Актом про повернення приміщення з оренди недоліків, на переконання Позивача, не є факторами нормального зносу приміщення при звичайних умов його використання, а є збитками, завданими діями Орендаря (відповідача).

23.06.2023 Відповідач подав до суду Заперечення на відповідь на Відзив від 20.06.2023 за №1154/1.

В Запереченнях, Відповідач заперечує проти задоволення клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи, оскільки збитки Відповідачем Позивачу не завдані з підстав визначених у запереченні та у відзиві на позовну заяву, тому за твердженням Відповідача, оскільки збитків Позивачеві не завдано, відсутні підстави проведення судової будівельно- технічної експертизи.

Суд, розглянувши вказане клопотання Позивача, вирішив відмовити у клопотанні про призначення у справі будівельно-технічної експертизи, з огляду на наступне.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 1 статті 98 ГПК України передбачено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Приписами статті 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Відповідно до статті 100 ГПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Згідно з положеннями статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи.

Отже, судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмету доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не може замінити інші засоби доказування. Вказана позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.03.2018 у справі № 916/2430/16, від 24.04.2018 у справі № 910/9394/17, від 12.12.2018 у справі № 910/105772/17.

Однак, у клопотанні Товариства з обмеженою відповідальністю "Голдфіш-Інвест-Буд" не обґрунтовано дійсну потребу у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, не надано належних письмових доказів, які б свідчили про недостовірність, суперечливість доказів по справі, а питання яке позивач пропонує поставити на розгляд експертів може бути доведено іншими засобами доказування, наявними в матеріалах справи. В даній справі доказами є інші засоби доказування : Договір, Договір про розірвання, Акт повернення, тобто відсутня потреба в експертизі, а питання що ставляться в клопотанні не входять до предмету доказування у справі.

Отже, в тому числі, враховуючи позицію викладену у постанові Верховного Суду, яка наведена вище, підстави для призначення будівельно-технічної експертизи у даній справі відсутні.

Окрім цього, призначення експертизи у справі тягне за собою зупинення провадження у справі.

Слід зазначити, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ І 66 - 64 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України).

Судом враховано, що питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. Недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

З огляду на те, що в процесі розгляду справи та дослідженні доказів у суду не виникало питань, які потребують спеціальних знань і в матеріалах справи відсутні докази які є взаємно суперечливими, господарський суд в змозі самостійно надати оцінку всім доказам які містяться в матеріалах справи та мають суттєве значення для вирішення спору, суд дійшов висновку про відсутність підстав для призначення по справі судової будівельно-технічної експертизи, а тому у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Голдфіш-Інвест-Буд" про призначення будівельно-технічної експертизи суд відмовляє.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено позовну заяву від 27.04.2023 за №1/74, відзив на позовну заяву від 31.05.2023 №1089, відповідь на відзив на позовну заяву від 12.06.2023 №1/89, заперечення Відповідача на відповідь на відзив від 20.06.2023 за №1154/1 та додані до них докази.

Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного то обґрунтованого судового рішення, відповідно до ст.ст. 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.

З`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

05.07.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Голдфіш-Інвест-Буд" (далі - Орендодавець/Позивач) та Приватним акціонерним товариством "Фітофарм" (далі - Орендар/Відповідач) був укладений Договір оренди нерухомого майна (далі - Договір оренди), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Синицею Т.В. та зареєстрований в реєстрі за № 2838.

Відповідно до п. 2.1. Договору оренди передбачено, що згідно з умовами цього Договору Орендодавець зобов`язується надати Орендарю в строкове платне користування Приміщення як об`єкт оренди та надати доступ до користування Зонами загального користування та Прилеглою територією на умовах, визначених цим Договором, а Орендар зобов`язується прийняти Приміщення в строкове платне користування, користуватися ними та сплачувати Орендодавцю всі платежі у відповідності до умов цього Договору.

Згідно з п. 9.1. Договору оренди Орендодавець зобов`язується передати Приміщення Орендареві, а Орендар зобов`язується прийняти Приміщення 05.07.2021 року шляхом підписання Акту передачі Приміщень.

Приміщення розміщуються на 5 (п`ятому) поверсі офісної будівлі "А" ТОЦ, який знаходиться за адресою: проспект Павла Тичини, 1в , Дніпровський район, м. Київ, Україна, загальною площею 657,21 кв.м., корисною площею 581,60 кв.м. (п.2.3, 2.4 Договору оренди), далі - Приміщення.

Пункти 9.4. та 9.5. Договору оренди передбачають, що підписанням Акту передачі Приміщень Орендар визнає, що Приміщення повністю відповідають вимогам, які є необхідними та прийнятними для Орендаря, та Орендар не має жодних претензій та скарг щодо Орендодавця. Відсутність підписання Акту передачі Приміщень з боку Орендаря є підставою для передчасного припинення цього Договору. Стан Приміщення на дату передачі зазначається в Акті передачі Приміщення.

Матеріалами справи доведено, що 05.07.2021 року Орендодавцем було передано приміщення Орендарю, про що Сторонами за Договором оренди було підписано Акт передачі приміщення.

Приміщення оглянуті Орендарем. Підписання цього Акту передачі Орендар підтверджує, що стан Приміщення відповідає умовам Договору, призначенню приміщень такого типу, санітарним та технічним вимогам, будівельним нормам та правилам, що встановлені законодавством України, а також технічним характеристикам, зазначеним у Додатку до Акту передачі приміщення.

Строк оренди повинен закінчуватись, якщо він не буде продовжений чи достроково припинений відповідно до умов цього Договору, о 23:59 31.07.2026 року, але не раніше фактичного повернення Приміщень та підписання Акту повернення Приміщень (п.4.2 Договору оренди).

Керуючись п. 17.1. та п. 17.6 Договору оренди після отримання будь-якою зі Сторін повідомлення про дострокове припинення цього Договору або після закінчення Строку оренди Орендар зобов`язаний повернути Приміщення Орендодавцю згідно з відповідним Актом повернення Приміщень, підписаним Сторонами, не пізніше ніж в дату закінчення Строку оренди, якщо цей Договір не був своєчасно і належним чином продовжений, а також в дату дострокового розірвання - у разі дострокового припинення цього Договору. При цьому. Приміщення підлягають поверненню Орендодавцю у стані з урахуванням невід`ємних поліпшень, здійснених Орендарем протягом Строку оренди, з урахуванням нормального зносу разом з усіма ключами до Приміщень, якщо інше письмово не буде погоджено Сторонами. З метою уникнення непорозумінь все обладнання, яке є власністю Орендаря, може бути видалене з Приміщень без завдання шкоди таким Приміщенням, та повинно бути видалене з Приміщень за рахунок Орендаря, якщо Сторони не домовились про інше.

Згідно п. 1.1.9. Договору "Невід`ємні поліпшення" означає будь-які поліпшення та зміни, зроблені Орендарем в Приміщеннях, які неможливо прибрати з Приміщень без завдання їм матеріальної шкоди або без руйнування таких Приміщень, або їх частини, та які включають перепланування Приміщень, зміни елементів поверхні стін, підлоги або стелі, встановлення ролетів, дверей, дверної фурнітури та будь-якого обладнання (окрім обладнання Орендаря, перелік та встановлення якого повинен бути ухвалений Орендодавцем в письмовій формі заздалегідь).

Сторони погодились розірвати Договір оренди 30.06.2022 року, про що було укладене Договір про розірвання 05.07.2022 року.

Заборгованість з орендної плати у Відповідача відсутня.

Відповідно до п. 9.5 Договору оренди стан приміщення на дату передачі зазначається в Акті передачі Приміщення.

30.06.2022 року сторони підписали Акт повернення приміщення з Додатком до нього, де зафіксовано, що:

- Орендодавець оглянув Приміщення;

- приміщення передані у стані вказаному у додатку до Акту повернення приміщення;

- зауваження та особливі умови :

· пошкодження гіпсокартонної стелі (фото пошкоджень додається);

· пошкодження проємів дверей міжкімнатних (фото пошкоджень додається).

За твердженням Позивача, Орендар при демонтажі свого обладнання завдав шкоду Орендодавцю, а саме пошкоджено гіпсокартонові стелі та дверні отвори, шляхом демонтажу міжкімнатних дверей (копії фото пошкоджень приміщення позивачем додано до матеріалів справи).

Пунктом 9.6 Договору оренди визначено, що Орендар погоджується не встановлювати, не монтувати, не пересувати і не видаляти жодних елементів інженерного обладнання або внутрішніх перегородок, не здійснювати добудови чи реконструкції Приміщень без попередньої письмової згоди Орендодавця.

Як зазначає Позивач, Орендар (Відповідач) за отриманням такої згоди не звертався, а Орендодавець (Позивач), в свою чергу, такої годи не надавав.

Однак, як зазначає позивач відповідачем було допущено порушення п.9.6 Договору оренди, зокрема, у зв`язку із демонтажем свого обладнання, Орендар завдав шкоду Орендодавцю, а саме пошкоджено гіпсокартонові стелі та дверні отвори, шляхом демонтажу міжкімнатних дверей.

Акт повернення приміщення з додатком підписаний обома сторонами і тому, на думку позивача, Відповідач (Орендар) погодився із фіксацією факту завдання шкоди Приміщенню, що повертається з оренди, про що свідчить підпис уповноваженої особи та печатка Відповідача.

Позивач зазначає, що спірне приміщення після цього не було у використанні інших осіб, будь-яких правочинів відносно Приміщення не укладалось.

З цих підстав, Позивач стверджує, що наявний прямий причинно-наслідковий зв`язок між діями Орендаря (Відповідача), та фактом настання шкоди для Орендодавця (Позивача).

Позивач, для визначення суми вартості пошкоджень, завданих Відповідачем, був змушений звернутись до підрядника, ТОВ "Сівен Системс".

Зокрема, підрядником була надана калькуляція (договірна ціна на виконання комплексу ремонтно-оздоблювальних робіт), з якої вбачається, що вартість відновлення стану приміщення складе 450 809,21 грн. (в т.ч. ПДВ 75 134,87 грн.).

Отже, за твердженням Позивача, саме ця сума (450 809,21 грн.) складає суму збитків Позивача від пошкоджень, завданих Відповідачем при звільненні приміщенні, після повернення приміщення з оренди і Позивач, з метою відновлення стану свого майна-Приміщення, що повернуто Відповідачем з оренди, має понести витрати на його ремонт, вартість якого складе 450 809,21 грн.

Також, позивачем нараховано штрафні санкції, відповідно до п. 23.5 Договору оренди за період з 06.08.2022 року по 01.05.2023 року (268 днів) у сумі 165 502.56 грн., які просить також стягнути з Відповідача.

В обґрунтування вимоги про стягнення штрафних санкцій, позивач посилається про наступне.

Згідно з п. 23.4. Договору у разі, якщо внаслідок порушення зобов`язання та/або вчинення дій або бездіяльності однією Стороною завдана шкода, збитки або створені інші негативні наслідки, що спричиняють витрати з боку іншої Сторони, то Сторона, що допустила порушення зобов`язана на вимогу іншої Сторони відшкодувати такі збитки та шкоду в повному обсязі протягом 10 календарних днів з дати отримання відповідного повідомлення про таке відшкодування в порядку та на умовах, передбачених у такому повідомленні. Упущена вигода в будь-якому випадку не відшкодовується. При цьому в разі, якщо внаслідок порушення зобов`язання та/або вчинення дій або бездіяльні, завдана шкода, збитки або створені інші негативні наслідки, Сторони повинні підписати акт, в якому зазначається така шкода або збитки та Сторона, яка є відповідальною за усунення такої шкоди або збитків. В разі недосягнення згоди Сторонами, такий спір вирішується судовому порядку. Умови цього пункту застосовуються до усіх випадків виявлення шкоди (збитків) за цим Договором.

Відповідно до пунктів 23.8. та 23.9 Договору Орендар несе відповідальність перед Орендодавцем за будь-які збитки, спричинені проведенням робіт щодо встановлення обладнання та понесені Орендодавцем. У такому випадку Орендар зобов`язаний відшкодувати Орендодавцеві прямі реальні збитки. Такі збитки включають будь-які витрати Орендодавця, спрямовані на відновлення стану Приміщень та/або ТОЦ та усунення шкоди, завданої роботами щодо встановлення обладнання незалежно від того чи то вони проводились Орендарем, чи то третьою особою, залученою Орендарем. Будь-які відновлення Приміщень, іншого майна, відшкодування збитків у зв`язку з порушенням умов даного Договору, повинні здійснюватися протягом 10 робочих днів з дати настання таких пошкоджень на підставі повідомлення, надісланого відповідною Стороною про завдану шкоду (понесені збитки), якщо Сторонами не буде погоджено інше. Умови цього пункту застосовуються для всіх випадків виявлення шкоди (завданих збитків) за даним Договором.

В обґрунтування цієї вимоги, позивач зазначає, що ним на виконання вказаних пунктів Договору оренди (зокрема, п.23.4. 23.8, 23.9) була направлена на адресу Відповідача Вимога про відшкодування збитків (шкоди) у розмірі 450 809,21 грн. (вих. № 90/22 від 01.08.2022 року), Відповіді на яку Позивач не отримав.

Відповідно до п. 23.5 Договору оренди у разі, якщо Орендар порушує свої зобов`язання щодо здійснення будь-якого платежу щодо оплати Базової орендної плати та/або Плати за паркування та/або Плати за обслуговування та/або Плати за комунальні послуги та/або інших платежів за цим Договором, Орендодавець має право вимагати від Орендаря, а Орендар зобов`язується протягом 10 (десяти) календарних днів з дати отримання від Орендодавця відповідного повідомлення про сплату на користь Орендодавця штрафні санкції за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період прострочення, які обраховуватимуться від суми заборгованості.

Отже, як зазначає Позивач, Вимога про відшкодування збитків (шкоди) у розмірі 450 809,21 грн. (вих. № 90/22 від 01.08.2022 року) була надіслана на адресу Відповідача цінним листом з описом вкладення 02.08.2022 року за номером відправлення (штрих-кодовий ідентифікатор відправлення) 0215208502405.

Датою отримання Вимоги за твердженням позивача вважається 05.08.2022 року (дата відправлення 02.08.2022 року + 2 дні + 1 день = 05.08.2022 року), та саме з цієї дати починає обраховуватись період прострочення Відповідача, який триває на момент подання цього позову.

Отже, Позивачем нараховуються штрафні санкції відповідно до п. 23.5 Договору оренди за період з 06.08.2022 року по 01.05.2023 року (268 днів) та складає: 450 809,21 грн. * 50% / 365 * 268 = 165 502.56 грн.

Таким чином, за позовними вимогами Позивача, з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню сума збитків в розмірі 450 809,21 грн., а також штрафні санкції, нараховані на цю суму, в розмірі 165 502,56 грн., що разом складає суму позову в розмірі 616 311,77 грн.

Суду доведено, що позивач вживав заходи досудового врегулювання спору, зокрема, шляхом направлення Вимоги про відшкодування збитків (шкоди) у розмірі 450 809,21 грн. (вих. №90/22 від 01.08.2022 року), однак відповіді не отримав.

Вказані обставини слугували підставою для звернення позивача до Господарського суду міста Києва з даним позовом.

Відповідач Вимоги Позивача, викладені в позовній заяві, не визнає повністю, вважає вимоги позивача, викладені в позовній заяві, незаконними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідач стверджує, що відповідно Договору оренди нерухомого майна від 05.07.21р укладеного між Позивачем та Відповідачем, а саме до приписів розділу 17 Договору (повернення) та п. 17.3. Договору в Акті повернення приміщень повинно зазначатися:

17.3.1.1.1. стан Приміщень з урахуванням його нормального зносу;

17.3.1.2. перелік виявлених дефектів, що підлягають усуненню Орендарем (в разі, якщо такі дефекти спричинені Орендарем);

17.3.1.3 строки та порядок усунення дефектів, та

17.3.1.4. інші положення, згідно Додатку 3 до даного Договору.

Проте, в Акті повернення приміщень, що підписаний обома сторонами 30.06.22 р. (надалі Акт повернення), не вказано:

- стан приміщень з урахуванням його нормального зносу адже Відповідач є Орендарем Приміщень з 2015 року і відповідно за цей час відбулося зношування (зміни викликані нормальною експлуатацією). Тобто актом не визначено стан приміщення з урахуванням фактору нормального зносу зі спливом певного часу, що не залежить від дій Відповідач;.

- в Акті повернення не прописаний перелік виявлених дефектів, що підлягають усуненню саме Відповідачем (в разі, якщо такі дефекти спричинені Відповідачем);

- в п. 4 Акту повернення вказується зауваження та особливі умови (пошкодження гіпсокартонної стелі та пошкодження проємів дверей міжкімнатних) - при цьому не зазначається що зазначені дефекти спричинені діями Відповідача, підлягають усуненню Відповідачем та не визначено строки для усунення, як того вимагає п.п. 17.3.1.2. та строки та порядок їх усунення відповідно до п.п. 17.3.1.3 п. 17.3 Договору;

- також в Акті повернення зазначено не дефекти, а зауваження і особливі умови і не визначено сторону чи причину таких зауважень і особливих умов, та на Відповідача не покладено обов`язку щодо усунення таких зауважень як це визначено приписами п. 17.3 Договору.

Отже, на думку Відповідача, твердження Позивача, що: "Акт повернення приміщення з додатком підписаний обома сторонами, Відповідач (Орендар) погодився із фіксацією факту завдання шкоди Приміщенню, що повертається з оренди, про що свідчить підпис уповноваженої особи та печатка Відповідача" не відповідає дійсності і не може братися до уваги з урахуванням викладеного вище, а саме:

- не заявлено перелік виявлених дефектів що спричинені Відповідачем, що підлягають усуненню Відповідачем (в разі, якщо такі дефекти спричинені Орендарем) та не визначені строки та порядок усунення дефектів п.17.3 Договору), не має опису технічних даних стелі при передачі, відсутні фото для можливого визначення зауважень до Приміщення до та після, відсутні докази ухиляння ПРАТ "Фітофарм" (Відповідача) усунути описані в Акті недоліки за умови якщо така шкода покладалась на Відповідача. Тобто, за твердженням Відповідача, шкода підписанням Актом повернення приміщення Орендарем\Відповідачем не визнавалась.

Окрім цього, Відповідач звертає увагу суду, що за своєю правовою природу акт приймання- передачі може як і підтверджувати певні факти та бути документом первинного бухгалтерського обліку, так і мати ознаки правочину, тобто бути спрямованим на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Таким чином підписавши Акт повернення приміщення ПРАТ "Фітофарм" припинило свій обов`язок в частині оренди нежитлових приміщень, на виконання пункту 1 Договору про розірвання до Договору оренди нерухомого майна, посвідченого 05.07.2021 року Синицею Т.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу - 04 липня 2022 року, та ніяк не визнавало заподіяння шкоди, як на цьому наполягає Позивач.

Також, Відповідач звертає увагу суду, що Акт повернення приміщення складений 30 червня 2022 року при цьому дата укладання Договору про розірвання до Договору оренди нерухомого майна, посвідченого 05.07.2021 року Синицею Т.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу - 04 липня 2022 року, в якому чітко вказано, що заборгованість Орендаря за Договором оренди з поетапним графіком оплат, інших умов стосовно відшкодування шкоди за повернуте Приміщення Договір не містить.

Тобто, вже після підписання Акту повернення від 30 червня 2022 року Позивачем в Договорі про розірвання від 04.07.22 р. не вказується, що існує якась шкода яка підлягає відшкодуванню Відповідачем по переданому Приміщенню. Тобто, підписанням Договору про розірвання Позивачем підтверджено відсутність претензій до переданого майна (Приміщення), чи будь-якого спору (претензій) щодо переданого Приміщення.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог про стягнення з відповідача збитків в розмірі 450 809,21 грн., а також штрафні санкції, нараховані на цю суму, в розмірі 165 502,56 грн., що разом складає суму позову в розмірі 616 311,77 грн., суд відзначає наступне.

Статтею 224 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Необхідною умовою відповідальності за заподіяння шкоди, є причинний зв`язок між дією (бездіяльністю) заподіювана шкоди і майновою або моральною шкодою, що виникла у потерпілої особи.

Відповідальність за наслідки, що наступили, можлива лише тоді, коли ці наслідки були закономірним результатом вчиненого особою діяння. Дія або бездіяльність, що є однією з умов виникнення цього результату, але не пов`язані з ним внутрішнім необхідним зв`язком, є лише мотив, але не причина наслідків, що наступили.

Для встановлення існування причинного зв`язку слід довести, що: 1) протиправна поведінка передувала настанню шкідливих наслідків; 2) шкідливі наслідки є результатом протиправної поведінки особи-заподіювача шкоди.

Проте, оцінюючи подані докази, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що Позивачем не доведений причинний зв`язок між дією (бездіяльністю) ПРАТ "Фітофарм" і майновою шкодою, що виникла у ТОВ "Голдфіш-Інвест-Буд" з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що в Акті повернення приміщення не вказано, що перелік виявлених дефектів підлягають усуненню саме Орендарем (в разі, якщо такі дефекти спричинені Орендарем) тобто не підтверджено, в тому числі Позивачем, факт завдання збитків. Отже, сторонами не визначено, що зауваження по п. 4 Акту повернення, а саме зауваження та особливі умови спричинені та підлягають усуненню саме Відповідачем, не визначено, що такі дефекти спричинені Орендарем та не визначено строки та порядок усунення дефектів відповідно до п.17.3 Договору.

Тобто, Актом встановлено відсутність зв`язку між діями Відповідача та фактом настання шкоди та визнання такої шкоди в Акті повернення приміщення від 30.06.22 р.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків необхідною є наявність усіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправна поведінка; збитки; причинний зв`язок між протиправною поведінкою і завданими збитками; вина Відповідача. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Відповідач та Позивач добровільно підписали Акт повернення приміщення від 30.06.22 р. з зауваженнями та особливими умовами, сторонами не визначено виявлених дефектів, що спричинені та підлягають усуненню Орендарем\Відповідачем (в разі, якщо такі дефекти спричинені Орендарем) та строки та порядок усунення дефектів (п. 17.3 Договору). Отже відсутня протиправна поведінка Відповідача, причинний зв`язок між протиправною поведінкою і завданими збитками та вина Відповідача.

Пункт 23.4. Договору на який посилається Позивач і прописаний як: "23.4. У разі, якщо внаслідок порушення зобов`язання та/або вчинення дій або бездіяльності однією Стороною завдана шкода, збитки або створені інші негативні наслідки, що спричиняють витрати з боку іншої Сторони, то Сторона, що допустила порушення зобов`язана на вимогу іншої Сторони відшкодувати такі збитки та/або шкоду в повному обсязі протягом 10 календарних днів з дати отримання відповідного повідомлення про таке відшкодування в порядку та на умовах, передбачених в такому повідомленні. Упущена вигода в будь-якому випадку не відшкодовується. При цьому в разі, якщо внаслідок порушення зобов 'язання та/або вчинення дій або бездіяльності завдана шкода, збитки або створені інші негативні наслідки, Сторони повинні підписати акт, в якому зазначається така шкода або збитки та Сторона, яка є відповідальною за усунення такої шкоди або збитків. В разі недосягнення згоди Сторонами, такий спір вирішується в судовому порядку. Умови цього пункту застосовуються до усіх випадків виявлення шкоди (збитків) за цим Договором" не може застосовуватись до Відповідача, оскільки:

- не має порушення зобов`язання, Актом повернення не визначено, не зазначається шкода або збитки та Сторона, яка є відповідальною за усунення такої шкоди або збитків.

- Позивачеві не завдано збитків діями Відповідача, відсутні чотири загальні умови відповідальності, а саме: протиправна поведінка; збитки; причинний зв`язок між протиправною поведінкою і завданими збитками; вина.

- Сторонами підписано Акт повернення приміщення проте, ні в акті повернення приміщення, ні в окремому акті про шкоду і збитки (про які йдеться в п.23.4 Договору) не зазначається шкода або збитки та Сторона, яка є відповідальною за усунення такої шкоди або збитків (як зазначено в п. 23.4. Договору).

- Вимогу щодо підписання акту про шкоду та збитки (в якому зазначається така шкода або збитки та Сторона, яка є відповідальною за усунення такої шкоди), Відповідач не отримував ( в матеріалах справи відсутні докази отримання Відповідачем вимоги).

Твердження Позивача, що відповідачем було допущено порушення п.9.6 Договору оренди, зокрема, у зв`язку із демонтажем свого обладнання і Орендар завдав шкоду Орендодавцю, а саме пошкоджено гіпсокартонові стелі та дверні отвори, шляхом демонтажу міжкімнатних дверей без попередньої письмової згоди Орендодавця, суд оцінює критично, оскільки п. 9.6 Договору оренди визначено, що Орендар погоджується не встановлювати, не монтувати, не пересувати і не видаляти жодних елементів саме інженерного обладнання або внутрішніх перегородок, не здійснювати добудови чи реконструкції Приміщень без попередньої письмової згоди Орендодавця .

Проте, відповідно до Вікіпедії - вільної енциклопедії, до інженемрного обладнамння будинків входять системи електропостачання (електрозабезпечення), мережі, обладнання та прилади опалення, водопостачання, водовідведення, дренажу, каналізації, газифікації, вентиляції та кондиціонування, слабострумові мережі.

Тобто, демонтаж Відповідачем свого обладнання (міжкімнатних дверей) не є інженерним обладнанням чи внутрішніми перегородками і тому Відповідач не потребував попередньої письмової згоди Орендодавця для демонтажу свого обладнання.

Суд також критично оцінює надані ТОВ "Голдфіш-Інвест-Буд" копії фотографій на 4 аркушах на підтвердження видалення Відповідачем невід`ємних поліпшень, з огляду на таке.

По - перше, із вказаних копій фотографій не можливо встановити, що такі фотографії здійснені саме 30.06.2022, тобто під час повернення приміщення (відповідно до Акту повернення приміщення від 30.06.2022).

По - друге, із вказаних копій фотографій не можливо встановити, що такі здійснені саме в Приміщенні, що розміщуються на 5 (п`ятому) поверсі офісної будівлі "А" ТОЦ, який знаходиться за адресою: проспект Павла Тичини, 1в , Дніпровський район, м. Київ, Україна, загальною площею 657,21 кв.м.

Більше того, із вказаних копій фотографій не можливо встановити особу, яка здійснила фіксацію наданих копій фотографій на 4 аркушах.

Заслуговує також на увагу, що на копіях фотографій, які додані до позовної заяви немає жодної вказівки/посилання про спірне приміщення.

Щодо розрахунку збитків у відповідності до поданої договірної ціни на виконання комплексу ремонтно-оздоблювальних робіт (без номеру і дати) - суд зауважує що в калькуляції наведено невідомі ремонтні роботи (встановлення і підключення світильників, кількість та дверей тощо), інші роботи та матеріали які не визнавалися як збитки спричинені Відповідачем по Договору. Дана калькуляція не може братися до уваги як належний та допустимий доказ, адже даний розрахунок не відображає втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) - а сторони відповідно до розділу 17 та розділу 23 Договору не погодили такі збитки, в тому числі Позивач не поклав на Відповідача відповідальність за зауваження і особливі умови встановлені в п. 4 Акту повернення приміщення.

Щодо штрафних санкцій, суд погоджується з запереченнями Відповідача, що застосування штрафних санкцій відповідно до п. 23.5 Договору не можуть бути задоволені, адже штрафні санкції застосовуються виключно в період дії Договору (Договір розірвано 04.07.22 р.), в інших відносинах Відповідач не є зобов`язальною стороною. Розрахунок штрафних санкцій не може перевищувати 6 місяців (ст. 232 ГК України), а позивачем неправомірно розраховано майже за 9 місяців. А з урахуванням відсутності шкоди, вини Позивача та вимоги від Позивача (що встановлено Договором) не збитки та штрафні санкції не можуть застосовуватись взагалі.

Щодо надсилання вимоги про відшкодування збитків.

Приписи п.п. 23.4., 23.9. Договору зобов`язують Позивача попередньо надіслати повідомлення (вимогу про відшкодування збитків) Відповідачу, а Відповідач протягом 10 календарних днів з дня отримання відповідного повідомлення має відшкодувати збитки та/або шкоду в порядку і на умовах визначеному в такому повідомлені.

Також така позиція кореспондується з приписами п. 27.2. Договору - якщо Сторони не можуть урегулювати будь-який спір чи розбіжність шляхом переговорів протягом 30 календарних днів після того, як одна зі Сторін письмово повідомила іншу Сторону про виникнення такого спору чи розбіжності, тоді такий спір чи розбіжність підлягають передачі на вирішення господарським судом відповідно до господарського процесуального законодавства України.

Твердження Позивача, що вимогу про відшкодування збитків було надіслано на адресу Відповідача цінним листом з описом вкладення від 02.08.22 р. за номером відправлення (штрихкодовий ідентифікатор відправлення) 0215208502405 та отримано Відповідачем 05.08.22 не приймається судом до уваги з огляду на наступне:

Відповідно до Правил надання послуг поштового зв`язку Затверджених Постановою КМУ від 5 березня 2009 р. №270 (надалі Правила) поштове відправлення з оголошеною цінністю - це реєстрований лист, бандероль, посилка, прямий контейнер, які приймаються для пересилання з оцінкою вартості вкладення, визначеною відправником.

Доказів отримання Листа Відповідачем не надано. Суд приймає до уваги твердження Відповідача, що не отримував і не розписувався в отриманні цінного листа з описом вкладення від 02.08.22 р. за номером відправлення (штрихкодовий ідентифікатор відправлення) 0215208502405, оскільки у накладній (службовий чек) від 02.08.22 р., наданій Позивачем в якості доказу відправлення вимоги, відсутня адреса отримувача Відповідача (у відповідності до п. 42 Правил) за якою мав бути доставлений цінний лист, що доказує неможливість належного надсилання Позивачем та отримання Відповідачем вимоги про відшкодування збитків у зв`язку з невстановленими адресами надсилання листа.

Крім того, у накладній (службовий чек) зазначається про 8М8 (що має надійти Позивачу) в разі вручення листа Відповідачу. Такого доказу, щодо вручення листа Відповідачу з отриманим 8М8 повідомленням, Позивач не надав.

Відповідно до п. 61. Правил у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові. Працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення.

Проте зазначений опис не відповідає вимогам Правил - не містить номер поштового відправлення (а саме №0215208502405), що підтверджує невідповідність опису вкладення відправленню (листу) по накладній (службовому чеку) та фіскальному чеку за номером відправлення 0215208502405 і тому неможливо встановити вміст відправленого за описом вкладення.

Пункт Опису вкладення "Найменування предметів (найменування викладення)" має реально описувати назву листа, тобто подавати стислу інформацію щодо змісту листа, задля змоги ідентифікувати таку відправку (дані щодо дати та номеру можуть доповнювати стислий зміст опису вкладення ). Проте зазначене в описі не дає можливості ідентифікувати зміст направленого листа, адже не містить його опису (як то - "вимога про відшкодування збитків ... "), а містить номер та дату невідомого вмісту листа, без зазначення змісту такого відправлення як того вимагає опис вкладення.

У графі загальний підсумок предметів і оголошеної цінності не зазначено кількість всіх аркушів (вміст конверту) відповідно до предметів, що також не дає можливість ідентифікувати лист, адже відповідно до Опису надіслано- предметів 1, в графі аркуші нічого не стоїть, що дає зрозуміти, що 1 предмет складається з одно аркушу. В свою чергу Позивачем надано в якості доказу копію вимоги про відшкодування збитків (шкоди) у розмірі 450 809, 21 грн. на 3-х аркушах.

На відбитку штемпелі не можливо прочитати дату (не відображено), що також не дає можливості застосовувати Опис в якості доказу направлення вимоги про відшкодування збитків (шкоди).

Отже, надані в якості доказів відправлення вимоги про відшкодування збитків (шкоди) (вимоги) від 02.08.22 р. Відповідачу, а саме - фіскальний чек, накладна (службовий чек), опис вкладення до цінного листа не може бути прийнятий судом в якості належного доказу на підтвердження отримання, відправлення на адресу Відповідача вимоги про відшкодування збитків, (шкоди) у розмірі 450 809, 21 грн., оскільки такі докази мають суттєві недоліки, що свідчать про невідповідність таких доказів предмету доказування по справі.

Також варто зазначити що, Договором передбачено направлення вимоги до Відповідача і обов`язок її сплати виключно після того як сторони підпишуть акт, в якому зазначається така шкода або збитки та Сторона, яка є відповідальною за усунення такої шкоди або збитків та строки їх усунення. Як судом зазначалось вище ні Позивачем, ні відповідачем не зазначалось в Акті повернення ( в будь-якому іншому акті), що шкода спричинена Відповідачем та що підлягає усуненню в певні строки).

З огляду на викладене визначене Позивачем не надано доказів належного направлення Відповідачу вимоги про відшкодування збитків (шкоди) (вимоги) від 02.08.22 р., та докази отримання Відповідачем такої вимоги (повідомлення про відшкодування) відповідно до п. 23.4., п. 27.2 Договору - не надано належних доказів отримання Відповідачем та надсилання Позивачем вимоги про відшкодування збитків цінним листом з описом вкладення від 02.08.22 р. за номером відправлення (штрихкодовий ідентифікатор відправлення) 0215208502405.

Така сама позиція (щодо невідповідності відправлення та неможливості встановити факт отримання листа у зв`язку з суттєвими недоліками доказів відправки) міститься в Постанові ВСУ від 15.02.2022 р у справі №916/1093/21.

Також у відповідності до Правил Позивачу мав повернутися цінний лист від 02.08.22 року, адже Відповідачу лист доставлено не було. Зазначене вище відображено в листі АТ "Укрпошта" в рамках відповіді на адвокатський запит - надалі відповідь Укрпошти.

Відповідно до п. 96 Правил реєстровані поштові відправлення (крім рекомендованих), адресовані юридичним особам, видаються їх представникам, уповноваженим на одержання пошти, в об`єкті поштового зв`язку на підставі довіреності, оформленої в установленому порядку. Копія довіреності, засвідчена в установленому порядку, зберігається в об`єкті поштового зв`язку. Строк зберігання поштових відправлень встановлений п. 116 Правил, згідно якого у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Відповідно до п. 117 Правил після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику.

Таким чином, Відповідачу мав повернутися лист з огляду на що останній мав час повторно звернутися до Відповідача (те саме зазначено у відповіді Укрпошти).

Посилання Позивача на наказ Міністерства інфраструктури України №958 від 28.11.2013 року "Про затвердження нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень" (надалі - нормативи), як на доказ належного отримання Відповідачем вимоги про відшкодування збитків (шкоди) від 02.08.22 р., не є достатнім та належним доказам отримання цінного листа з вкладеною вимогою про відшкодування збитків Відповідачем. Нормативний строк пересилання поштових відправлень, це час установлений для пересилання поштових відправлень від об`єкта поштового зв`язку місця приймання до об`єкта поштового зв`язку місяця вручення. Відповідно нормативний строк пересилання не є строком, що гарантує отримання поштових відправлень адресатом (та сама позиція відображена у відповіді на адвокатський запит АТ "Укрпошта").

Частина 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання, (ст.ст. 76 - 79 ГПК України)

Приписами ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, шо належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст.ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Враховуючи необґрунтованість, недоведеність заявлених позовних вимог, а також той факт, що: - Позивач не скористався наданими правами щодо відображення в Акті повернення приміщень від 30.06.22 р. переліку виявлених дефектів, що вчинені та підлягають усуненню Орендарем\Відповідачем (в разі, якщо такі дефекти спричинені Орендарем) з відображенням строку та порядку усунення таких дефектів (іншого акту в якому зазначається шкода або збитки і відповідальна за усунення сторона); - сторонами не відображено в договорі про розірвання Договору про завдання шкоди при передачі приміщення завдану Позивачеві діями Відповідача; не направлено вимоги про відшкодування збитків, як то встановлено умовами договору, позивач не надав докази порушення зобов`язання зі сторони Відповідача та не довів завдання збитків, суд вважає позовні вимоги не обґрунтованими, не підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та спростованими належним чином та у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Голдфіш-Інвест-Буд" до Приватного акціонерного товариства "Фітофарм" про стягнення 616 311,77грн. відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І. Борисенко