Ухвала

від 13.09.2023 по справі 910/14287/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua0,2

УХВАЛА

13.09.2023Справа № 910/14287/23

Суддя Щербаков С.О., розглянувши позовну заяву Київської міської ради

до 1) Приватного підприємства «Ф.Ф.-Сервис»,

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Епіка-2017»,

3) Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансхаус»

про визнання недійсним договору, застосування наслідків недійсності правочину, усунення перешкод у володінні та розпорядженні земельною ділянкою

ВСТАНОВИВ:

Київська міська рада (далі-позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства «Ф.Ф.-Сервис» (далі-відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю «Епіка-2017» (далі-відповідач-2), Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансхаус» (далі-відповідач-3), в якому просить суд:

- визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 21.04.2017 № 585 видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бойко О.В., на підставі якого право власності на Об?єкт нерухомого майна (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 1231428380000) за адресою вул. Лебединська, буд. 6 у Оболонському районі міста Києва, набуто Товариством з обмеженою відповідальністю «Епіка-2017» та застосувати наслідки його недійсності;

- усунути перешкоди власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у володінні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права та їх обтяжень від 03.04.2023 № 67044235, на Об?єкт нерухомого майна (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна - 1231428380000), що знаходиться за адресою вул. Лебединська, буд. 6 у Оболонському районі міста Києва, кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:78:039:0002 за Товариством з обмеженою відповідальністю «Епіка-2017»;

- усунути перешкоди власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у володінні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом припинення права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Епіка-2017» на Об?єкт нерухомого майна (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 1231428380000) за адресою вул. Лебединська, буд. 6 у Оболонському районі міста Києва;

- усунути перешкоди власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у володінні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Епіка-2017» знести об?єкт самочинного будівництва: комплекс будівель і споруд, загальною площею 1750,3 кв.м та повернути Київській міській раді земельну ділянки під зазначеним об?єктом нерухомого майна, орієнтовною площею 1750,3 кв.м, що розташована за адресою: вул. Лебединська, буд. 6 у Оболонському районі міста Києва з кадастровим номером 8000000000:78:039:0002 з приведенням їх у придатний для використання стан.

Дослідивши матеріали позовної заяви Київської міської ради, суд відзначає наступне.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Юридична особа відповідно до ст. 92 Цивільного кодексу України набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів і закону. Отже, від імені юридичної особи позовну заяву підписує повноважна посадова особа, повноваження якої ґрунтуються на установчих документах чи приписах закону.

Таким чином, право на представництво юридичної особи пов`язане з наявністю акта органу управління юридичної особи, котрим юридична особа наділяє посадову особу повноваженнями вчиняти певні юридичні дії.

Керівник підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначено законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їхнє посадове становище. Повноваження керівників юридичних осіб підтверджується:

а) документами, що посвідчують їхнє посадове чи службове становище. До таких документів відносять накази (чи інші аналогічні документи) про призначення на посаду, протоколи зборів про обрання на посаду;

б) установчими документами юридичної особи, в яких містяться повноваження посадових чи службових осіб, що беруть участь у справі як представники цих осіб.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Частинами 1, 2 статті 58 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник. При розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу.

Частиною 1 та 2 статті 61 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.

Верховний Суд у своєму рішенні (постанова КГС ВС від 27.07.2018 у справі № 910/9224/17) дотримується позиції, що процесуальне представництво юридичної особи може здійснюватись як в порядку самопредставництва, так і іншими особами - представниками юридичної особи за довіреністю.

Верховний Суд у своїх рішеннях (постанова КГС ВС від 01.04.2020 у справі № 904/5898/18, ухвали КГС ВС від 21.01.2020 у справі № 924/440/19, від 18.03.2020 у справі № 910/14830/18, від 01.04.2020 у справі № 922/2733/19) звертає увагу, що 29.12.2019 набрав чинності Закон України від 18.12.2019 № 390-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення" (далі - Закон № 390), яким, зокрема, викладено в новій редакції частини третю і четверту статті 56 ГПК України:

« 3. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

4. Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника».

Процесуальний кодекс розмежовує такі юридичні категорії, як "самопредставництво" і "представництво" (ухвали КГС ВС від 13.03.2020 у справі № 922/2844/19, від 01.04.2020 у справі № 922/2733/19).

Прийнятий Закон визначає поняття «самопредставництво юридичної особи» шляхом закріплення такого права не лише за керівником, членом виконавчого органу юридичної особи, для держави та територіальної громади - за керівником відповідного органу, а й за іншими уповноваженими особами (ухвала КГС ВС від 21.01.2020 у справі № 924/440/19).

Верховний Суд у своїх рішеннях (ухвали КГС ВС від 13.03.2020 у справі № 922/2844/19, від 22.02.2021 у справі № 908/183/20) звернув увагу на те, що за загальним правилом у теорії права самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси за законом, статутом, положенням.

При цьому в згаданих ухвалах Верховний Суд зазначив, що для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначено її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).

В ухвалі від 21.01.2020 у справі № 924/440/19 Верховний Суд дотримується позиції, що працівник органу державної влади, органу місцевого самоврядування підтверджує право на звернення від імені такого органу в порядку самопредставництва, для чого надає суду:

- витяг з контракту, в якому визначено, що особа має повноваження представляти орган державної влади, орган місцевого самоврядування в суді в конкретній судовій справі без окремого доручення; або

- оригінал чи копію трудового договору (акта про призначення) або оригінал посвідчення та витяг з посадової інструкції, в якій визначено, що особа має повноваження представляти орган державної влади, орган місцевого самоврядування в суді без окремого доручення керівника; та

- окреме доручення (резолюцію) керівника, в якому визначено повноваження особи представляти інтереси державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування в суді в конкретній судовій справі, якщо посадовою інструкцією або контрактом не передбачено права такої особи представляти інтереси юридичної особи без такого доручення.

Водночас, якщо надані заявниками документи були прийняті до внесення Законом № 390 змін до статті 56 ГПК України і за своїм змістом не охоплюють зазначених змін, то такі документи не підтверджують наявності в особи повноважень діяти від імені органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах в порядку самопредставництва на підставі статті 56 ГПК України в чинній редакції (ухвали КГС ВС від 12.03.2020 у справі № 910/5097/19, від 16.03.2020 у справі № 920/691/18).

При цьому в своїх рішеннях Верховний Суд звертає увагу, що довіреність за відсутності доказів, передбачених частиною четвертою статті 56 ГПК України (статуту, положення, трудового договору, контракту тощо), не підтверджує повноваження особи діяти від імені відповідного органу місцевого самоврядування та державної влади в порядку самопредставництва (ухвали КГС ВС від 21.01.2020 у справі № 924/440/19, від 07.02.2020 у справі № 17/495-08, від 17.02.2020 у справі № 914/1002/19, від 20.01.2020 у справі № 910/3245/19, від 13.03.2020 у справі № 922/2844/19).

Ураховуючи вимоги частини першої статті 58 ГПК України та частини четвертої статті 1312 Конституції України, з 01.01.2020 представником органу місцевого самоврядування, який діє на підставі довіреності, може бути виключно адвокат (ухвали КГС ВС від 01.04.2020 у справі № 922/2733/19, від 31.03.2020 у справі № 910/7694/19).

Також Верховний Суд зауважує, що за відсутності в матеріалах справи документів, які б підтверджували повноваження особи представляти юридичну особу як представника (адвоката) в суді або діяти від імені юридичної особи в порядку самопредставництва, та відсутності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей, що така особа уповноважена діяти від імені юридичної особи в суді без довіреності в порядку самопредставництва, позовна заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню скаржнику (ухвали КГС ВС від 07.03.2018 у справі № 921/502/17-г/8, від 23.01.2020 у справі № 905/1144/19, від 02.03.2020 у справі № 910/6718/19, від 13.03.2020 у справі № 922/2844/19, від 23.01.2020 у справі № 926/1336/19).

Отже, вирішуючи питання наявності повноважень у особи, яка звертається від імені юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування в порядку самопредставництва, суд з урахуванням вимог частини другої статті 86 ГПК України щодо оцінки вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності повинен дослідити документи, на підставі яких відповідна особа уповноважена діяти від імені органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, іншої юридичної особи незалежно від порядку її створення в порядку самопредставництва, а також перевірити наявність відповідних відомостей та документів в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

З поданої позовної заяви вбачається, що її підписано представником позивача (Київської міської ради) Сойник Ольгою.

Так, до позовної заяви на підтвердження своїх повноважень на представництво позивача Сойник Ольгою додано:

- наказ Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 24.12.2021 № 357-к про призначення Сойник О.В. на посаду головного спеціаліста відділу судової роботи юридичного управління Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з 28.12.2021;

- посадову інструкцію, затверджену директором Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 25.07.2022, якою. Зокрема визначені основні посадові обов`язки, серед яких за дорученням директора Департаменту, начальника юридичного управління та начальника відділу: забезпечення здійснення захисту прав та інтересів Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та за відповідним дорученням інтересів виконавчого органу Київської міської ради в судах загальної юрисдикції в порядку самопредставництва, в органах державної виконавчої служби та в Міністерстві юстиції України, в тому числі в Колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації інтересів Департаменту;

- положення про юридичне управління Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затверджене директором Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 25.07.2022, відповідно до якого управління відповідно до покладених на нього завдань за відповідним дорученням Київської міської ради, виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), а також за дорученням директора Департаменту вживає заходів щодо досудового врегулювання спорів та звертається від імені Департаменту з відповідними позовами до суду.

Тобто, подані до суду документи свідчать про те, що позов підписано працівником Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), який є окремою юридичною особою та не визначений в якості позивача у даному позові. Доказів щодо делегування повноважень на представництво в господарському суді інтересів Київської міської ради іншою юридичною особою, зокрема, Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), позовна заява також не містить, враховуючи що, як в посадовій інструкції, так і в положенні про юридичне управління Департаменту чітко визначено, що представництво інтересів Київської міської ради здійснюється за відповідним дорученням Київської міської ради.

Проте, в додатках до позовної заяви відсутнє відповідне доручення Київської міської ради на представництво її інтересів, а саме підписання та подання від її імені даної позовної заяви головним спеціалістом відділу судової роботи юридичного управління Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Сойник О.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що до позовної заяви не надано належних доказів в підтвердження обсягу повноважень на підписання позовної заяви від імені Київської міської ради головного спеціаліста відділу судової роботи юридичного управління Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Сойник О.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

За таких обставин, суд дійшов до висновку про повернення позовної заяви та доданих до неї документів без розгляду.

Проте, суд звертає увагу заявників на те, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 174, ч. 2 ст. 232, ст.ст. 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Київської міської ради та додані до неї документи - повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 13.09.2023.

Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Щербаков С.О.