Рішення

від 11.09.2023 по справі 910/14431/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.09.2023 Справа № 910/14431/18

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Брукхаймер Інвестментс"

до 1. Міністерства юстиції України

2. Державної казначейської служби України

3. Держави Україна в особі Міністерства юстиції України

третя особа-1 без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-3: старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сіренко Сергій Володимирович

третя особа-2 без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-3: Рубель Інна Вікторівна

третя особа-3 без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-3: Мурихін Сергій Володимирович

третя особа-4 без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-3: Клименко Роман Васильович

про стягнення 35 791 346,99 грн

Суддя О.В. Гумега

секретар судового засідання

Ключерова В.С.

Представники:

від позивача - Бондаренко О.О.

від відповідача - 1 - Юлдашев Ю.М.

від відповідача - 2 - не з`явилися

від відповідача - 3 - не з`явилися

від третьої особи - 1 - Сіренко С.В.

від третьої особи - 2 - не з`явилися

від третьої особи - 3 - не з`явилися

від третьої особи - 4 - не з`явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

29.10.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Систем Пауер Інжиніринг" (далі - ТОВ "Систем Пауер Інжиніринг", позивач) (нова назва - ТОВ "Брукхаймер Інвестментс") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України (далі - Міністерство, відповідач-1) і Державної казначейської служби України (далі - Держказначейство, відповідач-2) про стягнення з Державного бюджету України через Держказначейство на користь ТОВ "Систем Пауер Інжиніринг" 35 791 346,99 грн шкоди, завданої неправомірним рішеннями, діями службової особи органу державної влади.

В обґрунтування позовних вимог позивач стверджував про заподіяння збитків, а саме матеріальної шкоди в сумі 35 791 346,99 грн, обумовленої неправомірним діями (рішенням) державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства (далі - Відділ ДВС) щодо зняття арешту з грошових коштів, які знаходились на поточних рахунках боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Зв`язоктехсервіс" (далі - ТОВ "Зв`язоктехсервіс") у зазначеному розмірі, відповідно до постанови від 11.12.2017 у виконавчому провадженні (далі - ВП) № НОМЕР_6, в результаті чого виконавчий документ позивача було повернуто без виконання згідно з постановою від 21.08.2018 у ВП № НОМЕР_6, у зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення. Отже, на думку позивача, зазначена сума має бути відшкодована з бюджету на підставі статті 1166 Цивільного кодексу України.

26.02.2019 позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач з урахуванням наданих відповідачем доказів зменшив розмір завданої позивачу шкоди у розмірі неотриманих грошових коштів до 35 729 306,27 грн та просив суд стягнути вказану суму з Державного бюджету України через Державну казначейську службу. Заява позивача прийнята до розгляду в судовому засіданні 27.02.2019.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.03.2019 у справі № 910/14431/18 (суддя Якименко М.М.) позовні вимоги задоволено повністю; стягнуто з Державного бюджету України через Держказначейство на користь ТОВ "Систем Пауер Інжиніринг" 35 729 306,27 грн шкоди.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2019 рішення Господарського суду міста Києва від 01.03.2019 у справі № 910/14431/18 скасовано, прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 27.05.2020 касаційну скаргу ТОВ "Систем Пауер Інжиніринг" задоволено частково; постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 01.03.2019 у справі № 910/14431/18 скасовано та направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.2020 справу №910/14431/18 прийнято до провадження судді Лиськова М.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2020 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - старшого державного виконавця Відділу ДВС - Сіренка С.В. (далі - державний виконавець).

За результатами нового розгляду справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 02.12.2020 у справі № 910/14431/18 (суддя Лиськов М.О.) позов задоволено; стягнуто з держави Україна в особі Міністерства шляхом списання з Державного бюджету України через Держказначейство на користь ТОВ "Систем Пауер Інжиніринг" 35 729 306,27 грн шкоди.

Позивач у справі змінив назву з ТОВ "Систем Пауер Інжиніринг" на ТОВ "Брукхаймер Інвестментс".

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2021 у справі № 910/14431/18 апеляційну скаргу Міністерства задоволено частково. Рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2020 у справі № 910/14431/18 в частині стягнення з держави Україна в особі Міністерства шляхом списання з Державного бюджету України через Держказначейство на користь ТОВ "Систем Пауер Інжиніринг" 18 928 913,27 грн шкоди скасовано. Прийнято в цій частині нове рішення, яким в позові відмовлено. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2020 у справі № 910/14431/18 залишено без змін. Стягнуто з ТОВ "Брукхаймер Інвестментс" на користь Міністерства 425 900,54 грн судового збору за подання апеляційної скарги. Доручено Господарському суду міста Києва видати наказ.

Не погодившись з постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2021 у справі № 910/14431/18 в частині скасування рішення суду першої інстанції щодо стягнення 18 928 913,27 грн шкоди та прийняття в цій частині нового рішення про відмову у позові, а також в частині стягнення судового збору, ТОВ "Брукхаймер Інвестментс" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просило оскаржувану постанову у відповідній частині скасувати, а рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2020 у цій справі залишити без змін

Не погодившись з рішенням Господарського суду міста Києва від 02.12.2020 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2021 у справі № 910/14431/18, Міністерство подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просило оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Постановою Верховного Суду від 01.02.2023 у справі № 910/14431/18 касаційну скаргу Міністерства задоволено частково; касаційну скаргу ТОВ "Брукхаймер Інвестментс" задоволено частково; рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2021 у справі № 910/14431/18 скасовано; справу № 910/14431/18 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.02.2023 справу № 910/14431/18 передано на розгляд судді Гумезі О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2023 справу № 910/14431/18 прийнято до провадження судді Гумеги О.В. та призначено підготовче засідання у справі на 20.03.2023 о 11:00 год.

08.03.2023 через відділ діловодства суду від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву.

08.03.2023 через відділ діловодства суду від третьої особи (старшого державного виконавця Сіренка С.В.) надійшли пояснення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

16.03.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшли пояснення.

17.03.2023 через відділ діловодства суду від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач-2 просив суд виключити його з числа відповідачів у справі як особу, до якої не заявлено позовних вимог, справу слухати без участі відповідача-2.

У підготовче засідання, призначене на 20.03.2023, з`явилися представники позивача, відповідача -1 та третя особа (старший державний виконавець Сіренко С.В.).

Представник відповідача-2 у підготовче засідання 20.03.2023 не з`явився.

Суд долучив до матеріалів справи подані учасниками справи через відділ діловодства суду заяви по суті справи та заяви з процесуальних питань.

У підготовчому засіданні, призначеному на 20.03.2023, судом оголошено перерву на 24.04.2023 о 10:40 год.

20.03.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

27.03.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив Міністерства юстиції України та на пояснення третьої особи (старшого державного виконавця Сіренка С.В.).

19.04.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява (далі - заява від 19.04.2023), якою позивач просив:

- визначити відповідачем Державу Україна в особі Міністерства юстиції України (п. 1 прохальної частини наведеної заяви);

- змінити статус учасника справи Державна казначейська служба України з відповідача на третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача (п. 2 прохальної частини наведеної заяви);

- розглянути прохальну частину позову із зміненим найменуванням позивача в такій редакції: "Стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Брукхаймер Інвестментс" 35 729 306,27 грн відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України" (п. 3 прохальної частини наведеної заяви).

21.04.2023 через відділ діловодства суду від старшого державного виконавця Сіренка С.В. надійшли заперечення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

У підготовче засідання, призначене на 24.04.2023, з`явилися представники позивача, відповідача -1 та третя особа (старший державний виконавець Сіренко С.В.)

Представник відповідача-2 у підготовче засідання 24.04.2023 не з`явився.

Суд долучив до матеріалів справи, подані учасниками справи через відділ діловодства суду заяви по суті справи та заяви з процесуальних питань.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.2023 постановлено продовжити строк підготовчого провадження за ініціативою суду на тридцять днів, відкладено підготовче засідання у справі на 15.05.2023 о 11:40 год.

09.05.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про залучення співвідповідача, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача (далі - заява від 09.05.2023). Відповідно до наведеної заяви позивач просив:

- залучити співвідповідачем у справі № 910/14431/18 Державу Україна в особі Міністерства юстиції України (п. 1 прохальної частини заяви);

- залучити головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції Рубель І.В. у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Держава Україна в особі Міністерства юстиції України (п. 2 прохальної частини заяви);

- залучити в.о. заступника директора Департаменту - начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції Мурихіна С.В. до участі у справі № 910/14431/18 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Держава Україна в особі Міністерства юстиції України (п. 3 прохальної частини заяви);

- залучити заступника директора Департаменту - начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції Клименка Р.В. до участі у справі № 910/14431/18 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Держава Україна в особі Міністерства юстиції України (п. 4 прохальної частини заяви).

15.05.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на заперечення третьої особи (старшого державного виконавця Сіренка С.В.).

У підготовче засідання, призначене на 15.05.2023, з`явилися представники позивача, відповідача-1 та третя особа (старший державний виконавець Сіренко С.В.). Представник відповідача-2 у підготовче засідання 15.05.2023 не з`явився.

У підготовчому засіданні 15.05.2023 позивач підтримав заяву від 19.04.2023 частково, а саме: вимоги згідно пунктів 1, 2 прохальної частини цієї заяви не підтримав, вимоги згідно п. 3 прохальної частини - підтримав, відповідно до яких просив суд розглянути прохальну частину позову із зміненим найменуванням позивача в такій редакції: "Стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Брукхаймер Інвестментс" 35 729 306,27 грн відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України".

У підготовчому засіданні 15.05.2023 суд розглянув та задовольнив заяву позивача від 19.04.2023 в частині, яку підтримав позивач. Отже, судом розглядаються позовні вимоги про стягнення з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Брукхаймер Інвестментс" 35 729 306,27 грн відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

У підготовчому засіданні 15.05.2023 позивач підтримав заяву від 09.05.2023 про залучення співвідповідача, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

У підготовчому судовому засіданні 15.05.2023 судом здійснювався розгляд заяви позивача про залучення співвідповідача.

Відповідно до частини 1 статті 48 ГПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача.

При зверненні з даним позовом до суду про відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, позивач визначив у якості відповідачів Міністерство юстиції України (відповідач-1) та Державну казначейську службу України (відповідач-2).

При новому розгляді справи (до закінчення підготовчого провадження) позивач звернувся з клопотанням про залучення співвідповідачем у справі - Державу Україна в особі Міністерства юстиції України.

Наведене клопотання обгрунтоване посиланням на висновки зроблені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц та від 14.12.2022 у справі № 2-3887/2009 щодо визначення кола відповідачів у спорах про спричинення шкоди діями або бездіяльністю представників виконавчої служби та суб`єкта відшкодування такої шкоди.

Враховуючи обставини даної справи, висновки Великої Палати Верховного Суду у вищезазначених постановах, які наразі зроблені після звернення позивача з даним позовом до суду (29.10.2018), а також право позивача подати клопотання про залучення до участі у справі співвідповідача згідно приписів ст. 48 ГПК України, суд дійшов висновку про задоволення клопотання позивача та залучення до участі у справі співвідповідачем (відповідачем-3) - Державу Україна в особі Міністерства юстиції України.

У підготовчому засіданні 15.05.2023 судом здійснювався розгляд заяви позивача про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

Ознайомившись з доводами позивача, викладеними у його заяві про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, врахувавши вказівки Верховного Суду у постанові від 01.02.2023, якою дану справу направлено на новий розгляд, суд дійшов висновку про залучення до участі у справі третіх осіб-2, 3, 4, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-3.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.05.2023 відкладено підготовче засідання у справі на 05.06.2023 о 10:20 год; залучено до участі у справі співвідповідачем (відповідачем-3) - Державу Україна в особі Міністерства юстиції України; залучено до участі у справі в якості третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-3 - головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рубель Інну Вікторівну; залучено до участі у справі в якості третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-3 - в.о. заступника директора Департаменту - начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна С.В. та залучено до участі у справі в якості третьої особи-4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-3 - заступника директора Департаменту - начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Клименка Р.В.

16.05.2023 через відділ діловодства суду від старшого державного виконавця Сіренка С.В. надійшли додаткові пояснення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача на пояснення позивача.

22.05.2023 через відділ діловодства суду (засобами електронного зв`язку) від відповідача-1 надійшла заява на виконання вимог ухвали.

24.05.2023 через відділ діловодства суду (засобами електронного зв`язку) від відповідача-2 надійшла заява про направлення відзиву залученим учасникам справи.

26.05.2023 через відділ діловодства суду від відповідача-1 надійшла заява на виконання вимог ухвали (аналогічна змісту заяві, поданій 22.05.2023 засобами електронного зв`язку).

29.05.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

30.05.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про залучення старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції Башилова В.О. до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-3.

05.06.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшов супровідний лист на виконання вимог ухвали суду від 15.05.2023 та відповідь на додаткові пояснення старшого державного виконавця Сіренка С.В.

У підготовче засідання, призначене на 05.06.2023, з`явилися представники позивача та відповідача-1. Представники відповідача-2, відповідача - 3 та третіх осіб - 1, 2, 3 та 4 без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-3, у підготовче засідання 05.06.2023 не з`явилися.

Представник відповідача-1 у підготовчому засіданні, призначеному на 05.06.2023, подав заяву про долучення доказів до матеріалів справи.

Дослідивши у підготовчому засіданні 05.06.2023, подані відповідачем-1 та отримані з Єдиного державного демографічного реєстру відомості щодо залучених третіх осіб - 2, 3 та 4, без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-3, у підготовчому засіданні, 05.06.2023, суд встановив правильне найменування залучених учасників справи, а саме:

- третя особа-2, без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-3 - Рубель Інна Вікторівна ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 );

- третя особа-3, без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-3 - Мурихін Сергій Володимирович ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 );

- третя особа-4, без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-3 - Клименко Роман Васильович ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_3 ).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2023 у справ № 910/14431/18 відкладено підготовче засідання у справі на 26.06.2023 о 10:20 год.

20.06.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшла додаткова відповідь на додаткові пояснення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

У підготовче засідання, призначене на 26.06.2023, з`явилися представники позивача та відповідача-1. Представники відповідача-2, відповідача - 3 та третіх осіб - 1, 2, 3 та 4 без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-3, у підготовче засідання 26.06.2023 не з`явилися.

У підготовчому засіданні, призначеному на 26.06.2023, здійснювався розгляд клопотання позивача, поданого 30.05.2023 через відділ діловодства суду, про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Башилова В.О .

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про відхилення клопотання позивача про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Башилова В.О .

У підготовчому засіданні 26.06.2023 представник позивача просила суд відкласти підготовче засідання.

У підготовчому засіданні, призначеному на 26.06.2023, судом оголошено перерву на 10.07.2023 о 11:00 год.

10.07.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про зміну предмету позову.

У підготовче засідання, призначене на 10.07.2023, з`явилися представники позивача та відповідача-1. Представники відповідача-2, відповідача - 3 та третіх осіб - 1, 2, 3 та 4 без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-3, у підготовче засідання 10.07.2023 не з`явилися.

У підготовчому засіданні, призначеному на 10.07.2023, судом оголошено перерву на 14.08.2023 о 11:00 год.

08.08.2023 через відділ діловодства суду від відповідача-1 надійшли заперечення на заяву про зміну предмету позову.

08.08.2023 через відділ діловодства суду від третьої особи-1 (старшого державного виконавця Сіренка С.В.) надійшли заперечення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача на заяву про зміну предмету позову.

У підготовче засідання, призначене на 14.08.2023, з`явилися представники позивача, відповідача-1 та третя особа-1, без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-3. Представники відповідача-2, відповідача - 3 та третіх осіб - 2, 3 та 4 без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-3, у підготовче засідання 14.08.2023 не з`явилися.

У підготовчому засіданні, призначеному на 14.08.2023, здійснювався розгляд заяви позивача, поданої 10.07.2023 через відділ діловодства суду, про зміну предмету позову (а.с. 11-14 т. 11).

Відповідно до ч. 3 ст. 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Згідно з ч. 4 ст. 46 ГПК України у разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею.

Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною третьою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв`язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження - після початку першого судового засідання при первісному розгляді справи.

Крім того, суд розцінив подану позивачем 10.07.2023 заяву про зміну предмету позову як одночасну зміну і предмета, і підстав позову.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про відхилення заяви позивача про зміну предмету позову.

Суд долучив до матеріалів справи, подані учасниками справи через відділ діловодства суду заяви по суті справи та заяви з процесуальних питань.

Представник позивача у підготовчому засіданні, призначеному на 14.08.2023, подав клопотання про зупинення провадження у справі, відповідно до якого зазначив про об`єктивну неможливість розгляду цієї справи до вирішення судом в межах справи про банкрутство № 910/8115/19 питання затвердження ліквідаційного балансу, який засвідчує відсутність у банкрута майна, що є підставою для зупинення провадження у справі.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про відхилення клопотання позивача про зупинення провадження у справі.

У підготовчому засіданні 14.08.2023 представники позивача, відповідача-1 та третя особа-1 без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-3 зазначили, що повідомили всі обставини справи, які їм відомі, та надали всі докази, на які вони посилаються у позові та відзиві.

У підготовчому засіданні, призначеному на 14.08.2023, суд вчинив дії, визначені частиною другою статті 182 ГПК України, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.08.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.09.2023 о 14:00 год.

У судове засідання, призначене на 11.09.2023, з`явилися представники позивача, відповідача-1 та третя особа-1, без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-3. Представники відповідача-2, відповідача - 3 та третіх осіб - 2, 3 та 4 без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-3, у судове засідання 11.09.2023 не з`явилися.

У судовому засіданні 11.09.2023 здійснювався розгляд справи по суті.

Відповідно до ст. 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд і вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

При розгляді справи по суті в судовому засіданні 11.09.2023 судом було заслухано вступне слово позивача, відповідача-1 та третьої особи-1, без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-3. Учасники справи з дозволу суду ставили запитання один одному.

У судовому засіданні 11.09.2023 здійснювалось з`ясування обставини справи та дослідження доказів, після чого суд перейшов до судових дебатів, у яких представники позивача, відповідача-1 та третя особа-1, без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-3 виступили з промовою (заключним словом). З дозволу суду промовці обмінялись репліками.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 11.09.2023 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

З`ясувавши обставини справи, на які учасники справи посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, та дослідивши в судовому засіданні докази, якими учасники справи обґрунтовували свої вимоги та заперечення, суд

УСТАНОВИВ:

Позиція учасників справи під час нового розгляду справи.

Позивач (ТОВ "Брукхаймер Інвестментс") підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Позивач стверджує, що остаточно втратив можливість розраховувати на виконання наказу Господарського суду міста Києва від 06.06.2017 №910/3060/17, незважаючи на реальну можливість його часткового виконання у листопаді 2017 року за фактичної наявності забезпечених арештом на рахунках боржника ТОВ "Зв`язоктехсервіс" грошових коштів в сумі 35 791 346,99 грн, які в подальшому з причини протиправного прийняття державним виконавцем постанови від 11.12.2017 про зняття арешту з грошових коштів у межах виконавчого провадження НОМЕР_20 були вільно перераховані боржником на інші рахунки.

На підтвердження того, що позивач остаточно втратив можливість на отримання належних йому на праві власності сум за наказом Господарського суду м. Києва від 06.06.2017 у справі №910/3060/17, позивач посилається на такі обставини:

- у повторно відкритому постановою державного виконавця Відділу ДВС від 29.10.2018 виконавчому провадженні № НОМЕР_23 містяться докази, які підтверджують відсутність будь-якого майна у боржника та грошових коштів (а.с. 84-93 т. 2);

- згідно листа Відділу ДВС №5808/16746-33-20/20.1 від 15.06.2020, наказ Господарського суду міста Києва від 06.06.2017 №910/3060/17 у виконавчому провадженні № НОМЕР_23 не виконаний, кошти на рахунках боржника для забезпечення виконання вказаного виконавчого документу відсутні, зареєстрованого майна за боржником на праві власності не значиться (а.с. 19 т. 5);

- постановою державного виконавця Відділу ДВС від 10.11.2020 у ВП № НОМЕР_23 зупинено вчинення виконавчих дій з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 06.06.2017 №910/3060/17 на підставі п. 4 ст. 34, ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження" (а.с. 162 т. 9);

- постановою Господарського суду міста Києва від 03.03.2021 у справі № 910/8115/19 боржника ТОВ "Зв`язоктехсервіс" визнано банкрутом;

- згідно відповіді ліквідатора боржника ТОВ "Зв`язоктехсервіс" № 02-23/3 від 25.01.2023 на адвокатський запит у справі № 910/8115/19 (а.с. 164 т. 9) зазначено, що Господарським судом міста Києва визнані та включені до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Зв`язоктехсервіс" грошові вимоги кредиторів на загальну суму 63 346 679,98 грн, в тому числі грошові вимоги ТОВ "Брукхаймер Інвестментс" в розмірі 49 837 300,24 грн. Станом на теперішній час кредиторські вимоги до ТОВ "Зв`язоктехсервіс", в тому числі вимоги ТОВ "Брукхаймер Інвестментс", не погашалися. Під час проведення ліквідаційної процедури банкрута ТОВ "Зв`язоктехсервіс" майнових активів не виявлено, а отже ліквідаційна маса не формувалася (а.с. 164 т. 9).

Позивач стверджує про наявність усіх трьох елементів цивільного правопорушення для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди: протиправні дії цього органу, наявність шкоди та причинного зв`язку між протиправними діями і заподіяною шкодою.

Вчинення протиправної бездіяльності посадовими особами органу державної влади - Відділу ДВС щодо залишення без розгляду клопотання ТОВ "Систем Пауер Інжиніринг" від 29.11.2017 (вх. від 29.11.2017 № 36164-33-17), на думку позивача, підтверджується наступним:

- клопотання стягувача ТОВ "Систем Пауер Інжиніринг", зареєстроване 29.11.2017 за вх. №36164-01-33-17, є невід`ємною частиною виконавчого провадження НОМЕР_20 і підлягало розгляду і виконанню в строки, встановлені ч. 3 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження" - не пізніше наступного робочого дня з дня отримання інформації про наявність коштів на рахунках;

- згідно доручення в.о. заступника директора Департаменту - начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Мурихіна С.В. від 05.12.2017 (т.1 а.с. 86) доручено передати в 2-денний термін державному виконавцю Сіренку С.В. виконавчі провадження, зокрема, № НОМЕР_6, що перебувають в провадженні Рубель І.В., та доручено Сіренку С.В. прийняти зазначені виконавчі провадження для подальшого виконання;

- постанова про прийняття виконавчого провадження № НОМЕР_6 до виконання державним виконавцем Сіренком С.В. не виносилась, сторонам виконавчого провадження не надсилалась, що підтверджується, зокрема, відсутністю відомостей про існування такої постанови в автоматизованій системі виконавчого провадження щодо ВП № НОМЕР_6, а тому достеменно встановити, з якої дати ВП № НОМЕР_6 перебувало на виконанні у державного виконавця Сіренка С.В. і чи виконана була передача цього виконавчого провадження у визначені дорученням від 05.12.2017 державним виконавцем Рубель І.В. строки, за відсутності належних письмових доказів, а саме постанови про прийняття виконавчого провадження № НОМЕР_6 до виконання державним виконавцем Сіренком С.В., не можливо;

- виходячи з відомостей реєстраційно-контрольної картки №36164-0-33-17, начальник Відділу ДВС прийняв до розгляду клопотання стягувача про списання арештованих коштів боржника 01.12.2017, а передав його до розгляду державному виконавцю Рубель І.В. - 07.12.2017, чим порушив строк, встановлений ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", п. 8 розділу II, п.п. 1, 2, 3 розділу V Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, затверджених наказом Мінюсту № 1829/5 від 07.06.2017;

- виходячи з відомостей реєстраційно-контрольної картки Міністерства юстиції №36164-0-33-17, державний виконавець Рубель І.В. прийняла до розгляду клопотання стягувача про списання арештованих коштів боржника 07.12.2017, однак залишила його без розгляду, виконання та відповіді, не пред`явила платіжні вимоги на примусове списання коштів в строки, встановлені ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" та передала не розглянуте клопотання 21.12.2017 державному виконавцю Сіренку С.В., який підтвердив його отримання у поясненнях при новому розгляді справи № НОМЕР_6/20.1/23 від 31.03.2021;

- отже, начальник Відділу ДВС допустив протиправну бездіяльність із порушення строків передачі зі своєю резолюцією клопотання державному виконавцю Рубель І.В., державний виконавець Рубель І.В. допустила протиправну бездіяльність із залишення без розгляду, виконання і відповіді цього клопотання, не надіслання платіжних вимог на примусове списання грошових коштів боржника в порядку виконання зведеного виконавчого провадження, не передання клопотання одночасно з іншими матеріалами виконавчого провадження в порядку виконання доручення начальника Відділу ДВС від 05.12.2017 про передачу ВП № НОМЕР_6 державному виконавцю Сіренку С.В., чим порушили ст.ст. 13, 18 Закону України "Про виконавче провадження";

- начальник Відділу ДВС мав право перевірити з власної ініціативи законність ВП № НОМЕР_6, наразі в матеріалах виконавчого провадження відсутня постанова про результати такої перевірки;

- разом з цим, постановою від 24.01.2018 про скасування процесуального документу начальник Відділу ДВС виконав ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.01.2018 у справі № 910/3060/17, яка винесена за результатом розгляду скарги стягувача на дії відділу примусового виконання рішень, яка розглядалась судом за участю Відділу ДВС, тому позивач вважає помилковими доводи державного виконавця про те, що начальник Відділу ДВС під час виконання своїх обов`язків не виявив порушення з боку державного виконавця.

Вчинення протиправних дій з видання (прийняття) незаконного рішення державним виконавцем Відділу ДВС від 11.12.2017 у ВП НОМЕР_20 про зняття арешту з грошових коштів боржника за неіснуючим (підробленим) рішенням суду, на думку позивача, підтверджується наступним:

- станом на 11.12.2017 - дату вчинення протиправних дій з прийняття у ВП НОМЕР_20 незаконної постанови про скасування арешту з коштів за рішенням суду, державний виконавець порушив вимоги ч. 2 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження", яка дозволяє знімати арешт з майна боржника виключно у разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття такого арешту;

- на рішенні Господарського суду міста Києва від 23.11.2017 у справі №910/18588/17, копія якого міститься в матеріалах справи (а.с. 150-157 т. 1), відсутня дата набрання рішенням законної сили;

- листом № НОМЕР_6/20.1.23 від 11.12.2017 (а.с. 161 т. 1) державний виконавець звернувся до Господарського суду міста Києва з проханням повідомити про наявність рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2017 у справі №910/18588/17 з причин його відсутності в Єдиному державному реєстрі судових рішень, однак цей лист складений в дату вже прийнятої незаконної постанови від 11.12.2017, зміст листа не містить питання про дату набрання законної сили судовим рішенням, до листа не додані докази направлення його до суду, тобто невідомо, чи направлявся фактично такий лист і в яку дату;

- лист державного виконавця № НОМЕР_6/20.1.23 від 11.12.2017 підтверджує його обізнаність в день прийняття незаконної постанови від 11.12.2017 про відсутність в Єдиному державному реєстрі судових рішень рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2017 у справі №910/18588/17;

- отже, як вважає позивач, при отриманні копії судового рішення від представника боржника, яке не містить дати набрання законної сили, не набрало законної сили, не видане судом (не містить унікального штрих-коду, який автоматично формується автоматизованою системою документообігу суду), відсутнє на офіційному веб-порталі судової влади України Єдиному державному реєстрі судових рішень, державний виконавець порушив п. 1 ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження", яка вимагає повернути виконавчий документ без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення;

- крім того, державний виконавець залишив поза увагою, що боржником у ВП № НОМЕР_6 подане судове рішення про визнання права власності іншої особи - ТОВ "Варлейт" на грошові кошти боржника у виконавчому провадженні, у якому державний виконавець своєю постановою від 04.08.2017 наклав арешт в інтересах стягувача ТОВ "Систем Пауер Інжиніринг". Отже, позов ТОВ "Варлейт" вирішений без залучення та участі у якості відповідача особи, в інтересах якої накладено арешт на майно - ТОВ "Систем Пауер Інжиніринг" та без участі Відділу ДВС, який мав бути залучений у якості третьої особи, оскільки вирішувалось питання про скасування накладеного ним арешту на грошові кошти;

- постанова державного виконавця від 11.12.2017 про зняття арешту за неіснуючим рішенням суду в порушення ч. 5 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження" не була надіслана органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника, а була видана наручно боржнику, який не є "зацікавленою" особою для скасування арешту на його грошові кошти у виконавчому провадженні;

- позивач звернув увагу, що 21.12.2017 державний виконавець Сіренко С.В. отримав від державного виконавця Рубель І.В. не розглянуте клопотання стягувача від 29.11.2017 про списання звільнених з-під арешту іншим судовим рішенням грошових коштів, однак в свою чергу, допустив протиправну бездіяльність - залишив його без розгляду, виконання та відповіді, не пред`явив платіжні вимоги на примусове списання коштів в строки, встановлені ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", не повідомив стягувача про зняття ним арешту з коштів боржника 11.12.2017 у зв`язку із рішенням суду, яке не має дати набрання сили, але цим рішенням встановлений інший власник на грошові кошти (ТОВ "Варлейт") і які стягувач просить списати з арештованих рахунків боржника у своєму клопотанні. За таких обставин, на твердження позивача, в матеріалах ВП НОМЕР_20 знаходились два судових рішення, якими встановлені різні власники на одні й ті самі грошові кошти: подана 29.11.2017 стягувачем з клопотанням ухвала Печерського районного суду м. Києва від 17.11.2017 у справі №757/67651/17-к, роздрукована з ЄДРСР, в якій судом встановлено, що грошові кошти в ПАТ «АБ «РАДАБАНК» належать ТОВ "Зв`язоктехсервіс" та подане 08.12.2017 боржником рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2017 у справі №910/18588/17, яке не містить дати набрання законної сили, відсутнє в ЄДРСР, яким визнано право власності ТОВ "Варлейт" на грошові кошти у розмірі 35 791 346,99 грн, що знаходяться на поточних рахунках ТОВ "Зв`язоктехсервіс";

- постанова державного виконавця від 11.12.2017 у ВП НОМЕР_20 була оскаржена позивачем до суду згідно ч. 1 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" в порядку, встановленому статтями 339, 340 ГПК України; за наслідками такого оскарження, керуючись абз. 4 ч. 3 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження", начальником Відділу ДВС винесена постанова від 24.01.2018 про скасування процесуального документу у ВП НОМЕР_20;

- отже, на думку позивача, протиправна поведінка державного виконавця виражена у виданні (прийнятті) ним неправомірного (незаконного) рішення від 11.12.2017 у ВП НОМЕР_20 про зняття арешту з грошових коштів за відсутності передбачених підстав для такого зняття арешту;

- на твердження позивача, державний виконавець не вчинив жодного заходу з недопущення порушень прав сторін виконавчого провадження, оскільки протиправно прийняв до виконання рішення суду, яким вирішено питання про права і інтереси стягувача у ВП НОМЕР_20, а також яке вплинуло на права і обов`язки відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ щодо стягувача і боржника у ВП НОМЕР_20 у вигляді позбавлення можливості здійснити завершальну стадію судового процесу з виконання рішення суду у справі № 910/3060/17.

Щодо наявності шкоди та причинного зв`язку між протиправними діями і заподіяною шкодою позивач зазначив наступне.

Протиправні дії з видання (прийняття) незаконного рішення державним виконавцем від 11.12.2017 у ВП НОМЕР_20 про зняття арешту з грошових коштів боржника за неіснуючим рішенням суду стали причиною завдання шкоди стягувачу в розмірі суми, що реально знаходилась на рахунках боржника (забезпечена арештом у виконавчому провадженні) і підлягала перерахуванню позивачу в сумі 35 729 306,27 грн на часткове виконання рішення суду проти юридичної особи приватного права - боржника у виконавчому провадженні. Прийняття державним виконавцем наведеної постанови стало причиною безперешкодного перерахування боржником коштів зі своїх рахунків на користь третіх осіб, а не стягувачів. Незаконне зняття 11.12.2017 державним виконавцем арешту з коштів боржника призвело до того, що у останнього вони вже відсутні, про що державним виконавцем була прийнята постанова від 21.08.2018 у ВП НОМЕР_20 про повернення виконавчого документа стягувачу з підстав відсутності майна і коштів у боржника. Позивач остаточно втратив можливість стягнення належних йому на праві власності сум з боржника.

Відповідач-1 (Міністерство юстиції України) просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, зазначив таке:

- на час розгляду державним виконавцем заяви боржника про зняття арешту від 06.12.2017 (вх. від 08.12.2017 № 37126-0-33-17) в матеріалах ВП № НОМЕР_6 не було клопотання стягувача від 29.11.20217 (вх. від 29.11.2017 № 36164-33-17). Державним виконавцем Сіренком С.В. було отримано зазначене клопотання 21.12.2017 від іншого державного виконавця Відділу ДВС, у якого раніше перебувало ВП, що підтверджено відповідними підписами (а.с. 86, 128 т. 1). Тому, станом на 11.12.2017 (на час прийняття державним виконавцем Сіренком С.В. рішення про зняття арешту з коштів) в матеріалах справи ВП не було двох рішень, де суди встановлювали різних власників грошових коштів боржника, а отже державний виконавець не міг надати ніяких переваг жодному із рішень, а лише діяв так, як того вимагає стаття 13 та 59 Закону України "Про виконавче провадження";

- 11.12.2017 державним виконавцем Сіренком С.В. прийнято постанову про зняття арешту з коштів ТОВ "Зв`язоктехсервіс" відповідно до рішення Господарського суду м. Києва від 23.11.2017 по справі №910/18588/17 (а.с. 66 т. 9). Іншого рішення державний виконавець не міг прийняти, оскільки державний виконавець не може піддавати сумніву, надавати оцінку судовим рішенням та не є експертом, який володіє спеціальними знаннями та наділений відповідними повноваженнями, а лише зобов`язаний здійснювати заходи щодо примусового виконання їх у межах та спосіб визначений Законом. Лише з метою проявлення обачності державним виконавцем було направлено запит до суду та перевірено у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань повноваження директора ТОВ "Зв`язоктехсірвіс" Толкача К.І., який надавав довіреність на представництво Кіптенко О.О. (а.с. 63, 67 т. 9);

- клопотання стягувача про списання арештованих коштів боржника державний виконавець Сіренко С.В. отримав 21.12.2017 вже після прийнятого рішення і не міг в подальшому приймати рішення без начальника відділу, який здійснює адміністративний контроль за діями державних виконавців, до 24.01.2018 - дати скасування начальником постанови про зняття арешту, після чого державним виконавцем Сіренком С.В. і було накладено арешт на грошові кошти боржника та скеровано до банківських установ платіжні вимоги;

- відповідач-1 вказав, що належним доказом протиправних (неправомірних) рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця є, як правило, відповідне судове рішення (вирок) суду, що набрало законної сили, або відповідне рішення вищестоящих посадових осіб державної виконавчої служби, інші докази, проте на даний час таких доказів немає. Ухвала Господарського суду міста Києва від 11.01.2018 у справі № 910/3060/17 (винесена на підставі скарги позивача в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_6), та постанова від 24.01.2018 начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (якою скасовано постанову державного виконавця про зняття арешту від 11.12.2017) не містять висновку про незаконність чи протиправність дій державного виконавця;

- державний виконавець не знімав арешт з коштів боржника, а лише виніс постанову про зняття арешту з коштів боржника, яку направив саме боржник до банківських установ;

- відсутній прямий взаємозв`язок між діями державного виконавця і наслідками, так як державний виконавець приймав рішення на підставі документів, поданих боржником. На думку відповідача-1, сам факт "зняття арешту" з коштів боржника, які знаходились на рахунках в ПАТ "АБ "РАДАБАНК" та ПАТ "ЮНЕКС БАНК", не міг завдати збитків позивачу, так як після винесення державним виконавцем постанови від 11.12.2017 про зняття арешту з коштів з ТОВ "Зв`язоктехсервіс" кошти не перестали перебувати у розпорядженні боржника, а були перераховані на його новий банківський рахунок, відкритий в АТ КБ "ПриватБанк" (тобто кошти залишались у боржника і були в його розпорядженні ще більше місяця після винесення державним виконавцем постанови);

- відсутня шкода, оскільки у подальшому з 29.12.2017 по 15.01.2018 з боржником перераховано зазначені кошти третім особам за цінні папери, тобто боржником придбано інше майно, водночас все майно боржника і так перебувало під арештом (рухомим майном є також кошти та цінні папери);

- таким чином, на думку відповідача-1, причиною наслідків, які склалися, є суто протиправні, незаконні, злочинні дії посадових осіб юридичної особи боржника - ТОВ "Зв`язоктехсервіс", а не Міністерства юстиції України чи державного виконавця;

- відповідач-1 також вказав, що на час подачі даної позовної заяви Відділом ДВС здійснювались заходи примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 06.06.2017 у справі № 910/3060/17 (у виконавчому провадженні № НОМЕР_23, відкритому 29.10.2018 при повторному пред`явленні наведеного наказу до примусового виконання);

- крім того, на даний час відбувається стягнення заборгованості за наведеним наказом у справі про банкрутство ТОВ "Зв`язоктехсервіс" (справа № 910/8115/19). Зазначене свідчить про передчасність подання позовної заяви про стягнення збитків з Державного бюджету, так як на час подання даного позову та на сьогодні позивачем не втрачена можливість щодо повного виконання рішення суду, оскільки під час пред`явлення позову було відкрите виконавче провадження, а також зараз в процедурі банкрутства відбувається повернення боргу за рішенням суду;

- на думку відповідача-1, позивач фактично намагається виконати рішення суду за рахунок Державного бюджету, хоча можливість виконання зазначено рішення суду у позивача була (є) в рамках виконавчого провадження та у справі про банкрутство, що безпосередньо свідчить про бажання позивача здійснити подвійне стягнення коштів (з Державного бюджету та з боржника);

- за доводами відповідача-1, якщо навіть припустити, що позивачеві завдано збитки, то їх розмір не може бути більше, ніж 16 800 393,00 грн (розрахунок відповідача-1 наявний в матеріалах справи - а.с. 33, т. 3).

Відповідач-2 (Державна казначейська служба України) просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, зазначив таке:

- Держказначейство прав та інтересів позивача не порушувало, не вступало у правовідносини з ним і шкоди позивачеві не завдало, жодних позовних вимог позивач до Держказначейства не заявляє;

- доводи позивача про те, що неправомірними діями державного виконавця стягувачеві заподіяно шкоду (збитки) не підтверджені жодним доказом;

- позивачем не доведено таких елементів складу цивільного правопорушення як шкода та причинний зв`язок між діями і заподіяною шкодою, необхідних для висновку про настання цивільно-правової відповідальності;

- факт тривалого виконання рішення суду не може напряму ототожнюватися із завданою позивачеві майновою шкодою, оскільки остаточно не втрачена можливість стягнення грошових коштів з боржника (відомості про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з неможливістю його виконання відсутні);

- у разі фактичного виконання органом ДВС наказу суду у справі № 910/3060/17 та у разі одночасного задоволення заявленого позову позивач двічі отримає одні і ті ж самі грошові кошти, тобто наслідком такого відшкодування буде подвійне стягнення коштів;

- оскільки розмір збитків, які просить стягнути позивач, є сумою, що підлягає стягненню в порядку примусового виконання судового рішення, ухваленого на його користь, то ці кошти не є майновою шкодою, яка підлягає відшкодуванню.

Відповідач-3 (Держава Україна в особі Міністерства юстиції України) правом на подання відзиву на позовну заяву станом на час нового розгляду справи не скористався.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Третя особа-1 (старший державний виконавець Сіренко С.В.) просила відмовити у задоволенні позову в повному обсязі з огляду на таке:

- державний виконавець Сіренко С.В. не міг проявити будь-якої бездіяльності, пов`язаної з розглядом клопотання стягувача разом із ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 17.11.2017 (вх. від 29.11.2017 № 36164-33-17), оскільки: у період отримання Відділом ДВС цього клопотання вказаний виконавець не вів ВП № НОМЕР_6; зазначене клопотання Сіренко С.В. отримав вже після прийнятого рішення - 21.12.2017, після передачі даного клопотання від Рубель І.В. до Сіренка С.В. ; Сіренко С.В. не міг в подальшому до 24.01.2018 приймати рішення без начальника відділу, який здійснює адміністративний контроль за діями державних виконавців, після чого державним виконавцем і було накладено арешт на грошові кошти боржника та скеровано до банківських установ платіжні вимоги;

- дії державного виконавця на сьогодні не встановлені як незаконні чи протиправні, так як доказів протиправності чи незаконності не існує, а наявні докази, встановлені обставини і факти справи, які визнані учасниками справи, на думку третьої особи-1, свідчать про вину посадових осіб боржника ТОВ "Зв`язоктехсервіс". Слід врахувати, що державний виконавець не знімав арешт з коштів боржника, а виніс тільки постанову про зняття арешту з коштів боржника, яку направив саме боржник до банківських установ. "Зняття арешту" передбачає комплекс дій (винесення постанови, направлення до відповідного органу або установи, вчинення реєстраційних дії та інших дій у реєстрі), сам факт винесення постанови про зняття арешту з коштів боржника не є дією, яка звільняє кошти з-під арешту в банківській установі;

- начальник Відділу ДВС під час виконання своїх обов`язків (здійснює адміністративний контроль за діями державних виконавців) не виявив порушення з боку державного виконавця, оскільки у разі виявлення таких порушень, начальник відділу прийняв би рішення, за наслідками яких зобов`язав би державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, передбаченому Законом;

- відсутній прямий взаємозв`язок між діями державного виконавця і наслідками, так як державний виконавець приймав рішення на підставі документів, поданих боржником, сам факт зняття арешту з коштів боржника не міг завдати збитків позивачу, так як після винесення вищезазначеної постанови кошти не перестали перебувати у розпорядженні боржника, лише в подальшому, з 29.12.2017 по 15.01.2018, боржником перераховано зазначені кошти третім особам за цінні папери, тоді як все майно боржника і так перебувало під арештом (нерухоме та рухоме майно). Зазначені незаконні дії боржника визнані та не оскаржуються учасниками справи, а отже не підлягають доказуванню. Таким чином, на думку третьої особи, причиною наслідків, які склалися, є суто протиправні, незаконні, злочинні дії посадових осіб юридичної особи боржника - ТОВ "Зв`язоктехсервіс", а не Міністерства юстиції України чи державного виконавця;

- на думку третьої особи-1, позов був передчасний і міг (може) призвести до подвійного стягнення, оскільки після винесення 21.08.2018 постанови про повернення виконавчого документа стягувачу у ВП № НОМЕР_6 позивачем було повторно пред`явлено даний наказ на примусове виконання до Відділу ДВС, у зв`язку з чим 29.10.2018 було відкрито ВП № НОМЕР_23 з примусового виконання наказу у справі № 910/3060/17. Крім того, за заявою позивача було порушено справу про банкрутство ТОВ "Зв`язоктехсервіс" та пунктом 2 ухвали Господарського суду міста Києва від 07.10.2020 у справі № 910/8115/19 було визнано грошові вимоги ТОВ "Брукхаймер Інвестментс" до боржника у розмірі 49 818 090,24 грн. Отже, на час подачі позовної заяви та на сьогодні позивачем не втрачена можливість щодо повного виконання рішення суду;

- на думку третьої особи-1, позивач ототожнює зі шкодою нестягнуті з боржника кошти на виконання судового рішення, ухваленого на його користь, але дана процедура відбувається в межах справи № 910/8115/19 про банкрутство, лише після закриття якої можна буде встановити, чи виконано рішення суду.

Треті особаи-2, 3, 4 ( Рубель Інна Вікторівна , Мурихін Сергій Володимирович , Клименко Роман Васильович ) не подали пояснення щодо позову або відзиву в порядку ст. 168 ГПК України.

Відповідно до частин 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до ст. 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Докази отримані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту статті 79 ГПК України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Справа № 910/14431/18 неодноразово розглядалась господарськими судами.

Постановою Верховного Суду від 01.02.2023 у справі № 910/14431/18 рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2021 у справі № 910/14431/18 скасовано; справу № 910/14431/18 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Направляючи справу на новий розгляд, Верховний Суд у постанові від 01.02.2023 у справі № 910/14431/18 зазначив:

- Верховний Суд вбачає обґрунтованими висновки місцевого та апеляційного господарських судів про те, що службовими особами органу державної влади - Відділу ДВС було вчинено неправомірні дії (допущено бездіяльність), зокрема, щодо залишення без розгляду, в порушення вимог закону, клопотання ТОВ "Систем Пауер Інжиніринг" від 29.11.2017 (вх. від 29.11.2017 № 36164-33-17);

- натомість, судам належало з`ясувати, якою службовою особою Відділу ДВС було допущено вчинення зазначених неправомірних дій чи бездіяльності (державним виконавцем Рубель І.В., на виконанні якої перебувало ВП № НОМЕР_6 з дати його відкриття по дату передачі ВП на виконання доручення б/н від 05.12.2017; державним виконавцем Сіренком С.В., на виконання якому за дорученням б/н від 05.12.2017 були передані виконавчі провадження, зокрема № НОМЕР_6; начальником Відділу ДВС, за яким залишено контроль за виконанням доручення б/н від 05.12.2017), оскільки без встановлення цих обставин (та, як наслідок, обставин, чи перебувало клопотання від 29.11.2017 (вх. від 29.11.2017 № 36164-33-17) у розпорядженні державного виконавця Сіренка С.В. на час прийняття ним постанови від 11.12.2017 про зняття арешту з коштів боржника) неможливо стверджувати, що державний виконавець Сіренко С.В. не вчинив будь-якої дії, щоб мінімізувати ризик помилки, приймаючи зазначену постанову, в основу якої покладено неіснуючий доказ (рішення суду);

- встановлення вказаних обставин щодо суб`єкта правопорушення у цій справі може мати преюдиційне значення в подальшому у реалізації на підставі вимог частини четвертої статті 1191 ЦК України права держави на регресний позов до службових осіб державного органу, які спричинили шкоду;

- без належного з`ясування вищезазначених обставин, висновки судів попередніх інстанцій про доведеність неправомірних дій (бездіяльності) саме державного виконавця Сіренка С.В., зокрема і у питанні ухвалення ним незаконної постанови від 11.12.2017 про зняття арешту з коштів, є необґрунтованими та передчасними;

- таким чином, судами попередніх інстанцій не виконано вказівок суду касаційної інстанції, викладених у постанові від 27.05.2020 (якою ця справа направлялась на новий розгляд), стосовно необхідності належної правової оцінки наявних у справі доказів та з`ясування всіх обставин, що стосуються встановлення факту наявності чи відсутності неправомірних дій Відділу ДВС чи його службової особи - державного виконавця;

- Верховний Суд вважає, що наслідковий зв`язок (між неправомірними діями державного виконавця та втратами позивача) є спірним в розрізі підстави позову, якою, як встановили суди, позивачем визначено обставини неможливості часткового виконання судового наказу від 06.06.2017 у справі № 910/3060/17 (щодо стягнення з ТОВ "Зв`язоктехсервіс" на користь ТОВ "Систем Пауер Інжиніринг" 46 298 506,95 грн основного боргу, 1 065 499,89 грн 17,5 % річних, 509 283,58 грн інфляційних втрат, 1 704 799,82 грн пені та 240 000,00 грн витрат зі сплати судового збору), у зв`язку з винесенням державним виконавцем постанови від 11.12.2017 про зняття арешту з коштів боржника та повернення в подальшому виконавчого документа стягувачу з огляду на відсутність майна, на яке може бути звернено стягнення;

- Верховний Суд дійшов висновку, що оскаржувані судові рішення у цій справі № 910/14431/18 та у справі № 642/3839/17 ухвалені у подібних правовідносинах, оскільки в обох справах спір стосується відшкодування шкоди, завданої юридичній особі приватного права незаконними рішеннями чи діями (бездіяльністю) державних виконавців, що призвело до невиконання (часткового невиконання) судових рішень;

- ураховуючи наведене та висновки Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладені у постанові від 03.06.2020 у справі № 642/3839/17 (які зводяться до того, що норми статей 1173, 1174 ЦК України не застосовуються поки не втрачена можливість виконання судового рішення за виконавчим документом), судам попередніх інстанцій належало з`ясувати, чи остаточно втрачена можливість стягнення грошових коштів з боржника, що дасть змогу ототожнити часткове невиконання рішення суду із завданою позивачеві майновою шкодою;

- однак, дійшовши висновку про те, що неправомірне зняття арешту з рахунків боржника спричинило шкоду у вигляді втрат позивача, які полягали у не стягненні з боржника наявних на його рахунках грошових коштів на часткове примусове виконання рішення суду (наказу від 06.06.2017 у справі № 910/3060/17), суди не перевірили, чи втрачена позивачем можливість виконання цього наказу.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Новий розгляд справи № 910/14431/18 здійснювався судом з урахуванням вказівок, що містяться у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.02.2023 у справі № 910/14431/18.

При новому розгляді судом розглядаються позовні вимоги (в редакції заяви позивача від 19.04.2023) про стягнення з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Брукхаймер Інвестментс" 35 729 306,27 грн відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Оцінивши подані учасниками справи докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Статтею 56 Конституції України кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної майнової шкоди закріплені в нормах статті 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), згідно частини першої якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи на підставі статей 1173, 1174 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2, ч. 1 ст. 170 ЦК України учасниками цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права. Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Згідно з ч. 4 ст. 56 ГПК України, держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 14.12.2022 у справі № 2-3887/2009, від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц, від 19.06.2018 у справі № 910/23967/16 зробила наступні висновки щодо визначення кола відповідачів у спорах про спричинення шкоди діями або бездіяльністю представників виконавчої служби та суб`єкта відшкодування такої шкоди, а саме:

у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2022 у справі № 2-3887/2009:

"55. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема цивільних правовідносинах. Тому у відносинах, у які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (див. постанови від 20 листопада 2018 року у справі № 5023/10655/11 (підпункти 6.21, 6.22), від 26 лютого 2019 року у справі № 915/478/18 (підпункти 4.19, 4.20), від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (пункт 26), від 15 січня 2020 року у справі № 698/119/18 (пункт 21), від 18 березня 2020 року у справі № 553/2759/18 (пункт 35), від 6 липня 2021 року у справі № 911/2169/20 (підпункт 8.5), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 80), від 15 лютого 2022 року у справі № 910/6175/19 (пункт 7.45), від 20 липня 2022 року у справі № 910/5201/19 (пункт 75), від 5 жовтня 2022 року у справах № 923/199/21 (пункт 8.16) і № 922/1830/19 (пункт 7.1)).

Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (див. постанови від 27 лютого 2019 року у справі № 761/3884/18 (пункт 35), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 81), від 20 липня 2022 року у справі № 910/5201/19 (пункт 76), від 5 жовтня 2022 року у справах № 923/199/21 (пункт 8.17) і № 922/1830/19 (пункт 7.2)). Тобто під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (пункт 27), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 81), від 5 жовтня 2022 року у справі № 923/199/21 (пункт 8.18) і № 922/1830/19 (пункт 7.3))";

у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц:

"44. Держава бере участь у справі як відповідач через відповідні органи державної влади, зазвичай, орган, діями якого завдано шкоду. Разом із тим, залучення або ж незалучення до участі у таких категоріях спорів ДКСУ чи її територіального органу не впливає на правильність визначення належного відповідача у справі, оскільки відповідачем є держава, а не Державна казначейська служба України чи її територіальний орган.

46. ДКСУ та її територіальний орган можуть бути залучені до участі у справі з метою забезпечення завдань цивільного судочинства, однак їх незалучення не може бути підставою для відмови у позові";

у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 910/23967/16:

"6.16. Кошти державного бюджету належать на праві власності державі. Отже, боржником у зобов`язанні зі сплати коштів державного бюджету є держава Україна як учасник цивільних відносин (частина друга статті 2 ЦК України)".

За висновком Верховного Суду у постанові від 30.11.2022 у справі № 910/10501/19, при розгляді позовів фізичних чи юридичних осіб про відшкодування шкоди, завданої рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної виконавчої служби, державного виконавця під час здійснення виконавчого провадження, суди повинні виходити з положень статті 56 Конституції України, частини другої статті 87 Закону "Про виконавче провадження", а також статей 1173, 1174 ЦК України і враховувати, що в таких справах відповідачами є держава в особі відповідних органів державної виконавчої служби, що мають статус юридичної особи, в яких працюють державні виконавці, та відповідних територіальних органів Державної казначейської служби України.

Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228 (далі - Положення), Мін`юст є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, державну політику з питань банкрутства, у сфері нотаріату, організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) (далі - виконання рішень), тощо.

Основним завданням Мін`юсту є, зокрема, забезпечення самопредставництва Мін`юсту як органу державної влади, який у випадках, передбачених законом, бере участь у справах та діє у судах України від імені та в інтересах держави, зокрема через територіальні органи Мін`юсту (підпункт 4 пункту 3 Положення).

Мін`юст з метою організації своєї діяльності забезпечує в межах повноважень, визначених у цьому Положенні, самопредставництво інтересів Кабінету Міністрів України, Мін`юсту, зокрема як органу, який у передбачених законом випадках бере участь у справах та діє у судах України від імені та в інтересах держави (підпункту 3-6 пункту 5 Положення).

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Бюджетного кодексу України відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) у порядку, визначеному законом.

Порядок виконання судових рішень про стягнення коштів з державного органу визначений Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", яким встановлено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 року №215 (далі - Положення), Державна казначейська служба України (Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів відповідно до законодавства, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.

Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку: здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів або боржників на підставі рішення суду (підпункт 3 пункту 4 Положення).

Казначейство здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 9 Положення).

Механізм виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 січня 2013 № 4).

Відповідно до п. 3 наведеного Порядку, рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Пунктами 35, 36, 38 Порядку встановлений порядок безспірного списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень.

Статтею 13 Конституції України встановлено, що держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Частинами першою, другою статті 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до статті 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ такого ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

З урахуванням вищенаведених норм закону та висновків Верховного Суду, позивач визначив відповідачами у цій справі Міністерство юстиції України, Державну казначейську службу України, Державу Україна в особі Міністерства юстиції України.

Предметом позову в цій справі є вимога про стягнення з держави (Державного бюджету України) майнової шкоди, завданої юридичній особі приватного права протиправними діями з прийняття державним виконавцем незаконного рішення (постанови про зняття арешту з грошових коштів боржника).

Позивач звернувся з даним позовом про стягнення шкоди на підставі статей 1173, 1174 ЦК України.

На відміну від загальної норми статті 1166 ЦК України, яка вимагає встановлення усіх чотирьох елементів цивільного правопорушення (протиправна поведінка, наявність шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вина заподіювача шкоди), спеціальні норми статей 1173, 1174 цього Кодексу допускають можливість відшкодування шкоди незалежно від вини державних органів чи їх посадових або службових осіб.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18 дійшла висновку про те, що статті 1173, 1174 ЦК України є спеціальними й передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов`язковою. Утім, цими нормами не заперечується обов`язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов`язковими для доказування у спорах про стягнення збитків. Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК України (пункти 6.11-6.13). При цьому природа такого зв`язку має бути пряма, тобто дії відповідача мають завдавати шкоду позивачеві як conditio sine qua non ("умова, без якої не може бути").

Під шкодою розуміється майнова шкода, що виражається у зменшені майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшення немайнового блага (життя, здоров`я тощо). Такий елемент як наявність шкоди полягає у будь-якому знеціненні блага, що охороняється законом.

Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стає об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкода. Наявність такої умови цивільно-правової відповідальності, як причинний зв`язок між протиправною поведінкою і шкодою (збитками), зумовлена необхідністю встановлення факту, що саме протиправна поведінка конкретної особи, на яку покладається така відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що з необхідністю та невідворотністю спричинила збитки.

Отже, необхідною підставою для притягнення органу державної влади чи місцевого самоврядування, їх посадової або службової особи до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії такої особи чи органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою. Обов`язок щодо доведення наявності зазначених умов покладено на позивача, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК України. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не наступає.

За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у пункті 32 постанови від 03.09.2019 у справі № 916/1423/17, застосовуючи положення статей 1173, 1174 ЦК України, суд має встановити: по-перше, невідповідність рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування чи відповідно їх посадової або службової особи вимогам закону чи іншого нормативного акта; по-друге, факт заподіяння цим рішенням, дією чи бездіяльністю шкоди фізичній або юридичній особі. За наявності цих умов є підстави покласти цивільну відповідальність за завдану шкоду саме на державу, Автономну Республіку Крим або орган місцевого самоврядування.

У пункті 5.30 постанови від 12.03.2019 у справі № 920/715/17 Велика Палата Верховного Суду, вирішуючи виключну правову проблему стосовно самостійного встановлення господарськими судами незаконності дій органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування під час розгляду справ про відшкодування шкоди, дійшла висновку, що питання наявності між сторонами деліктних зобов`язань та цивільно-правової відповідальності за заподіяну шкоду перебуває у площині цивільних правовідносин потерпілого та держави, а господарський суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази.

У пункті 26 постанови від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц Велика Палата Верховного Суду, серед іншого, зазначила, що належним доказом протиправних (неправомірних) рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця є, як правило, відповідне судове рішення (вирок) суду, що набрало законної сили, або відповідне рішення вищестоящих посадових осіб державної виконавчої служби, інші докази.

Водночас у постанові від 16.11.2022 у справі № 910/6355/20 (до ухвалення якої зупинялось касаційне провадження у справі, що розглядається) Велика Палата Верховного Суду вирішувала питання, чи вимагає закон попереднього ухвалення судового рішення для визнання протиправними відповідних дій, рішень чи бездіяльності судового виконавця для стягнення шкоди (збитків). У постанові від 16.11.2022 у справі № 910/6355/20 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що ухвалення попереднього судового рішення про визнання протиправними дій (бездіяльності) державного виконавця не є обов`язковим для вирішення іншої справи, у якій розглядаються позовні вимоги про відшкодування збитків (шкоди), завданих такими діяннями, оскільки законодавство не містить обмежень у засобах доказування обставин, що можуть свідчити про протиправність діянь державного виконавця, а господарський суд може самостійно встановити наявність чи відсутність складу відповідного цивільного правопорушення, яке стало підставою для звернення до суду, шляхом оцінки наданих сторонами доказів (п. 9.9). Попереднє рішення суду може бути враховано під час розгляду такого спору та слугувати підставою для звільнення учасників процесу від доказування певних обставин з урахуванням передбачених статтею 75 ГПК України правил, зокрема, що преюдиціальне значення надається виключно обставинам, установленим судовими рішеннями, серед яких можна виокремити обставини (факти) того, чи мали місце ці діяння та чи вчинені вони цією особою, а не правовій оцінці таких обставин, яка може полягати, зокрема, у висновках суду про те, чи певна поведінка є правомірною або неправомірною (п. 9.10).

Отже, практика Верховного Суду свідчить про те, що господарський суд, оцінюючи надані сторонами докази, самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення позадоговірної шкоди, завданої органами влади або органами місцевого самоврядування, чи їх посадовими або службовими особами (у цій справі державним виконавцем). Водночас, доказування у таких господарських спорах протиправності (неправомірності) рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця не потребує в обов`язковому порядку наявності відповідного судового рішення (вироку) суду, що набрало законної сили.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Господарського суду міста Києва від 20.04.2017 у справі № 910/3060/17 задоволено позов ТОВ "Систем Пауер Інжиніринг" про стягнення з ТОВ "Зв`язоктехсервіс" 46 298 506,95 грн основного боргу, 1 065 499,89 грн 17,5 % річних, 509 283,58 грн інфляційних втрат,1 704 799,82 грн пені та 240 000,00 грн витрат зі сплати судового збору.

На виконання цього рішення, яке набрало законної сили, судом видано наказ від 06.06.2017.

20.07.2017 за заявою стягувача головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - Відділ ДВС) Рубель І.В. відкрито ВП № НОМЕР_6 із примусового виконання зазначеного наказу від 06.06.2017 у справі № 910/3060/17.

Крім цього, на примусовому виконанні у Відділі ДВС перебувало зведене ВП № 54209375 із примусового виконання виконавчих документів, боржником за якими є ТОВ "Зв`язоктехсервіс".

У складі цього зведеного ВП № 54209375 перебували:

- ВП № НОМЕР_11 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 29.03.2016 у справі № 910/9162/16 про стягнення з ТОВ "Зв`язоктехсервіс" на користь Національного технічного університету "Київський політехнічний інститут" боргу у сумі 82 301,37 грн;

- ВП № НОМЕР_10 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 12.08.2016 у справі № 910/19917/15 про стягнення з ТОВ "Зв`язоктехсервіс" на користь ДП НЕК "УКРЕНЕРГО" боргу в сумі 4203,17 грн;

- ВП № 53532533 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 09.02.2017 у справі № 910/7545/16 про поворот виконання рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2016 у справі № 910/7545/16 про стягнення з ТОВ "Зв`язоктехсервіс" на користь Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" 43 900 925,25 грн основного боргу, 2 011 023,20 грн пені, 274 230,43 грн - 3% річних, 658 513,87 грн збитків від інфляції, 206 700,00 грн судового збору.

На підставі положень статті 30 Закону України "Про виконавче провадження" та пункту 14 розділу ІІІ Інструкції з примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2832/5) (далі - Інструкція), згідно з постановою головного державного виконавця Відділу ДВС Рубель І.В. 20.07.2017 ВП № НОМЕР_6 було приєднано до зведеного ВП № 54209375.

04.08.2017 згідно з постановою державного виконавця Відділу ДВС Рубель І.В. у ВП № НОМЕР_6 накладено арешт на грошові кошти, розміщені на всіх рахунках боржника у ПАТ "ЮНЕКС БАНК" (МФО 322539), ПАТ "АБ "РАДАБАНК" (МФО 306500), ПАТ "Фінансовий партнер" (МФО 380872), ПАТ "БМ Банк" (МФО 380913), ПАТ "АКБ "ІНДУСТРІАЛБАНК" (МФО 313849), ПАТ "СБЕРБАНК" (МФО 320627), а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, розміщених на рахунках, накладення арешту та/або, звернення стягнення на які заборонено законом, у межах суми стягнення з урахуванням виконавчого збору 54 882 200,63 грн.

28.08.2017 згідно з постановою державного виконавця Відділу ДВС Рубель І.В. у ВП № НОМЕР_6 накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику.

У листі від 06.11.2017 № 176/10-1-1 ПАТ "АБ "РАДАБАНК" у відповідь на запит повідомило державного виконавця, що на 02.11.2017 вихідний залишок коштів на рахунку ТОВ "Зв`язоктехсервіс" № НОМЕР_4 становить 34 840 678,47 грн.

У відповідь на запит державного виконавця листом від 30.10.2017 №1026Г ПАТ "ЮНЕКС БАНК" повідомило, що станом на 27.10.2017 залишок коштів на рахунку ТОВ "Зв`язоктехсервіс " № НОМЕР_5 становить 950 668,52 грн.

З метою примусового виконання рішення суду у справі № 910/3060/17 позивач 29.11.2017 звернувся до Відділу ДВС з клопотанням про списання арештованих коштів ТОВ "Зв`язоктехсервіс" на користь ТОВ "Систем Пауер Інжиніринг" (вх. №36164-01-33-17 від 29.11.2017).

До зазначеного клопотання позивач додав ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 17.11.2017 у справі № 757/67651/17-к, роздруковану з ЄДРСР, згідно якої клопотання власника арештованого майна - ТОВ "Зв`язоктехсервіс" про скасування арешту на майно, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 14.02.2017 у кримінальному провадженні № 42016000000002752 (справа №757/8430/17-к), задоволено; арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 14.02.2017 у кримінальному провадженні № 42016000000002752 від 06.10.2016, на грошові кошти в ПАТ "АБ "РАДАБАНК", МФО 306500, № 26005300001645 , які належать ТОВ "Зв`язоктехсервіс", скасовано.

Клопотання ТОВ "Систем Пауер Інжиніринг" від 29.11.2017 залишено без розгляду, виконання та відповіді.

11.12.2017 старшим державним виконавцем Відділу ДВС Сіренком С.В. прийнята постанова про зняття арешту з грошових коштів (на які накладено арешт згідно постанови про арешт коштів боржника ВП № НОМЕР_6 від 04.08.2017), які знаходяться на поточному рахунку боржника № НОМЕР_4 в ПАТ "АБ "РАДАБАНК", МФО 322539, у розмірі 34 840 678,47 грн та на поточному рахунку боржника № НОМЕР_5 в ПАТ "ЮНЕКС БАНК", МФО 306500, у розмірі 950 668,52 грн у ВП № НОМЕР_6, всього у розмірі 35 791 346,99 грн, з посиланням на норму статті 59 Закону України "Про виконавче провадження", згідно якої у разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Як зазначено у цій постанові, до Відділу ДВС надійшла заява представника боржника за довіреністю Кіптенко О.О. від 06.12.2017 (вх. від 08.12.2017 № 37126-0-33-17) про зняття арешту з грошових коштів, до якої додано копію рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2017 у справі № 910/18588/17, яким визнано право власності ТОВ "Варлейт" на грошові кошти у розмірі 35 791 346,99 грн, що знаходяться на поточних рахунках ТОВ "Зв`язоктехсервіс".

Згідно виписки з рахунку ТОВ "Зв`язоктехсервіс" за період з 01.12.2017 по 05.07.2018, яка міститься в матеріалах ВП № НОМЕР_6, були здійснені банківські операції:

- 26.12.2017 з рахунків ТОВ "Зв`язоктехсервіс", на яких знаходились звільнені з-під арешту грошові кошти, на рахунок ТОВ "Зв`язоктехсервіс" у АТ "КБ "Приватбанк" зараховані грошові кошти в сумі 952 700,00 грн;

- 28.12.2017 з рахунків ТОВ "Зв`язоктехсервіс", на яких знаходились звільнені з-під арешту грошові кошти, на рахунок ТОВ "Зв`язоктехсервіс" у АТ "КБ "Приватбанк" зараховані грошові кошти в сумі 34 630 800,00 грн;

- у період з 29.12.2017 по 15.01.2018 з рахунку ТОВ "Зв`язоктехсервіс" у АТ "КБ "Приватбанк" перераховані грошові кошти третім особам за "цінні папери" в загальній сумі 35 610 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.01.2018 у справі № 910/3060/17 (за результатами розгляду скарги ТОВ "Систем Пауер Інжиніринг" на дії Відділу ДВС у виконавчому провадженні № НОМЕР_6 з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 06.06.2017 у справі №910/3060/17) постанову Відділу ДВС від 11.12.2017 ВП № НОМЕР_6 про зняття арешту з коштів визнано недійсною та скасовано, з огляду на відсутність підстав для зняття арешту.

24.01.2018 постановою начальника Відділу ДВС Клименко Р.В. у ВП НОМЕР_20 на підставі ухвали Господарського суду міста Києва від 11.01.2018 у справі № 910/3060/17 скасовано постанову про зняття арешту з майна від 11.12.2017, що видав державний виконавець Сіренко С.В. при примусовому виконанні наказу Господарського суду міста Києва № 910/3060/17 від 06.06.2017.

12.01.2018 за заявою ТОВ "Систем Пауер Інжиніринг" Шевченківським управлінням поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві порушене кримінальне провадження № 42018101100000014 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 382 Кримінального кодексу України, а саме подання невстановленими особами до Департаменту державної виконавчої служби МЮУ заяви про зняття арешту з грошових коштів, до якої додано підроблене рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2017, що унеможливило виконання рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2017. Вказаний факт підтверджується відповідним витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, наданим позивачем.

Старшим державним виконавцем Відділу ДВС Сіренком С.В. 21.08.2018 було прийнято постанову ВП № НОМЕР_6 про повернення виконавчого документа від 06.06.2017 у справі № 910/3060/17 стягувачу у зв`язку з відсутністю майна, на яке може бути звернено стягнення.

Стосовно неправомірних дій органу державної влади (посадової особи органу державної влади).

Верховний Суд у постанові від 01.02.2023 у справі № 910/14431/18 зазначив: "У справі, що розглядається, місцевим та апеляційним господарськими судами була встановлена доведеність неправомірних дій (бездіяльності) державного виконавця Сіренка С.В., що полягали у такому:

- клопотання ТОВ "Систем Пауер Інжиніринг" від 29.11.2017 державний виконавець в порушення статей 13, 18 Закону України "Про виконавче провадження" залишив без розгляду, виконання та відповіді, не надіслав платіжні вимоги на примусове списання грошових коштів ТОВ "Зв`язоктехсервіс" в порядку виконання зведеного ВП у встановленому законом порядку після отримання інформації про скасування арешту на наявні на рахунках боржника кошти;

- в матеріалах ВП № НОМЕР_6 знаходились два судових рішення, якими встановлені різні власники на одні й ті самі грошові кошти - подана 29.11.2017 позивачем з клопотанням ухвала Печерського районного суду міста Києва від 17.11.2017 у справі № 757/67651/17-к, в якій судом встановлено, що грошові кошти в ПАТ "АБ "РАДАБАНК" належать ТОВ "Зв`язоктехсервіс", та подане 08.12.2017 боржником рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2017 у справі №910/18588/17, яким визнано право власності ТОВ "Варлейт" на грошові кошти у розмірі 35 791 346,99 грн, що знаходяться на поточних рахунках ТОВ "Зв`язоктехсервіс";

- державний виконавець залишив поза увагою, що боржником у ВП № НОМЕР_6 подане судове рішення про визнання права власності іншої особи - ТОВ "Варлейт" на грошові кошти боржника у ВП, у якому державний виконавець своєю постановою від 04.08.2017 наклав арешт в інтересах ТОВ "Систем Пауер Інжиніринг". Тобто, позов ТОВ "Варлейт" вирішений без залучення та участі у якості відповідача особи, в інтересах якої накладено арешт на майно - ТОВ "Систем Пауер Інжиніринг" та без участі Відділу ДВС, який мав бути залучений у якості третьої особи, оскільки вирішувалось питання про скасування накладеного ним арешту на грошові кошти. За наведених обставин, державний виконавець не проявив розумну обачність при отриманні копії судового рішення від представника боржника при наявності в матеріалах ВП іншого судового рішення, якими судами встановлені різні власники на ті ж самі грошові кошти, неправомірно надав перевагу судовому рішенню, яким вирішено питання про права і обов`язки органу виконавчої служби, який наклав арешт на кошти боржника та не був залучений до участі у такій справі. Отже, державний виконавець не вчинив будь-якої дії, щоб мінімізувати ризик помилки, приймаючи 11.12.2017 постанову про зняття арешту з грошових коштів, в основу якої покладено неіснуючий доказ; …

- державний виконавець передчасно прийняв до виконання та неправомірно виконав "неіснуюче" рішення суду, яким вирішено питання про права і інтереси стягувача у ВП № НОМЕР_6 ТОВ "Систем Пауер Інжиніринг", а також яке вплинуло на права і обов`язки відділу ДВС щодо стягувача і боржника у ВП № НОМЕР_6 у вигляді позбавлення можливості здійснити завершальну стадію судового процесу з виконання рішення суду у справі № 910/3060/17".

Беручи до уваги зазначені встановлені судами обставини справи, Верховний Суд у постанові від 01.02.2023 у справі № 910/14431/23 вбачав обґрунтованими висновки про те, що службовими особами органу державної влади - Відділу ДВС було вчинено неправомірні дії (допущено бездіяльність), зокрема, щодо залишення без розгляду, в порушення вимог закону, клопотання ТОВ "Систем Пауер Інжиніринг" від 29.11.2017(вх. від 29.11.2017 № 36164-33-17).

Водночас, Верховний Суд вважав, що без належної оцінки наявних у справі доказів, а саме: доручення в.о. начальника Відділу ДВС б/н від 05.12.2017 (т. 1, а.с. 86) та реєстраційно-контрольної картки № 36164-0-33-17 (т. 1, а.с. 128), висновки судів про вчинення неправомірних дій, рішень чи бездіяльності (зокрема залишення вказаного клопотання від 29.11.2017 без розгляду та не проявлення розумної обачності при отриманні копії судового рішення від представника боржника при наявності в матеріалах ВП іншого судового рішення, якими судами встановлені різні власники на ті ж самі грошові кошти) саме державним виконавцем Сіренком С.В. є передчасними.

На виконання вказівок Верховного Суду у постанові від 01.02.2023 у справі № 910/14431/23 судом досліджено та надано оцінку вищенаведеним дорученню від 05.12.2017 та реєстраційно-контрольній картці № 36164-0-33-17.

Також, на виконання вказівок Верховного Суду у постанові від 01.02.2023 у справі № 910/14431/23 суд з`ясовував, якою службовою особою Відділу ДВС було допущено вчинення зазначених неправомірних дій чи бездіяльності.

Дослідивши наявне в матеріалах справи доручення в.о. заступника директора Департаменту - начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України С.В.Мурихіна б/н від 05.12.2017 (т. 1, а.с. 86) (далі - Доручення), суд встановив, що за його змістом доручено:

"1. Передати в 2-денний термін старшому державному виконавцю відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сіренку Сергію Володимировичу виконавчі провадження за № АСВП: НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_6, НОМЕР_9, НОМЕР_10, НОМЕР_11, НОМЕР_12, НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_15, НОМЕР_16, НОМЕР_17, НОМЕР_18, НОМЕР_19, що перебувають в провадженні головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рубель Інни Вікторівни.

2. Головному державному виконавцю відділу примусового виконання рішень Депарменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рубель Інні Вікторівні внести відповідні відомості до АСВП.

3. Старшому державному виконавцю відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сіренку Сергію Володимировичу прийняти для подальшого виконання зазначені виконавчі провадження.

4. Контроль за виконанням доручення залишаю за собою".

Отже, згідно пункту 1 Доручення передано на виконання старшому державному виконавцю Сіренку С.В. виконавчі провадження, у тому числі ВП № НОМЕР_6, що перебувають в провадженні державного виконавця Рубель Інни Вікторівни, а згідно пункту 4 Доручення в.о. заступника директора Департаменту - начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України С.В.Мурихін контроль за виконанням цього Доручення залишено за собою.

Як встановлено судом, 29.11.2017 позивач звернувся до Відділу ДВС з клопотанням про списання арештованих коштів ТОВ "Зв`язоктехсервіс" на користь ТОВ "Систем Пауер Інжиніринг", надавши із Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 17.11.2017 у справі № 757/67651/17-к, якою клопотання власника арештованого майна - ТОВ "Зв`язоктехсервіс" про скасування арешту на майно, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 14.02.2017 у кримінальному провадженні №42016000000002752 (справа № 757/8430/17-к), задоволено, арешт на грошові кошти в ПАТ "АБ"РАДАБАНК", МФО 306500, № НОМЕР_4 , які належать ТОВ "Зв`язоктехсервіс", скасовано (реєстраційно-контрольна картка даного документа зареєстрована за вх. №36164-01-33-17 від 29.11.2017 (а.с. 129 т. 1, 69-80 т. 9).

Дослідивши наявну в матеріалах справи реєстраційно-контрольну картку № 36164-0-33-17 (т. 1, а.с. 128), судом встановлено, що остання містить наступні відомості, у тому числі про дату прийняття до розгляду та подальшої передачі до виконання спірного клопотання ТОВ "Систем Пауер Інжиніринг" від 29.11.2017 (вх. від 29.11.2017 № 36164-33-17):

- дата реєстрації клопотання ТОВ "Систем Пауер Інжиніринг"- 29.11.2017;

- короткий зміст - клопотання про списання арештованих коштів;

- дата резолюції "Моісєєв Ю.О. до розгляду" - 30.11.2017;

- дата резолюції "Мурихін С.В. до розгляду" - 01.12.2017;

- дату резолюції "Рубель І.В. до розгляду" - 07.12.2017;

- напис "передано 21.12.2017" /підпис/ Рубель І.В.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження" (тут і далі - в редакції, чинній станом на час надходження до Відділу ДВС спірного клопотання ТОВ "Систем Пауер Інжиніринг" від 29.11.2017) платіжні вимоги на примусове списання коштів надсилаються не пізніше наступного робочого дня після накладення арешту та в подальшому не пізніше наступного робочого дня з дня отримання інформації про наявність коштів на рахунках.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Документи, що надходять до органу державної виконавчої служби, приватного виконавця каналами електрозв`язку, поштою (телеграми, телефонограми, факсограми, факсимільні повідомлення, електронні документи), надаються особисто (у тому числі під час особистого прийому) або доставляються кур`єром, приймаються відповідальною особою, приватним виконавцем або його помічником (пункт 1 розділу ІІ Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, затверджених наказом Мінюсту № 1829/5 від 07.06.2017 (тут і далі - в редакції, чинній станом на час надходження до Відділу ДВС спірного клопотання ТОВ "Систем Пауер Інжиніринг" від 29.11.2017) (далі - Правила).

Зареєстровані в установленому цими Правилами порядку документи розглядаються керівником органу державної виконавчої служби, приватним виконавцем не пізніше наступного робочого дня після дня їх надходження. Документи, розглянуті керівником органу державної виконавчої служби, повертаються з відповідною резолюцією відповідальній особі, яка здійснює їх передачу на виконання (п. 8 розділу ІІ Правил).

Виконавчий документ та документи виконавчого провадження долучаються до обкладинки виконавчого провадження (додаток 8), яка формується Системою (п. 2 розділу ІІІ Правил).

Документи виконавчого провадження, в тому числі скарги, заяви (клопотання) сторін, інших учасників виконавчого провадження, та матеріали за результатами їх розгляду є невід`ємною частиною виконавчого провадження і долучаються до нього (абз. 2 п. 7 розділу І Правил).

Контроль за виконанням документів здійснюється з метою забезпечення своєчасного та належного їх виконання. В органі державної виконавчої служби здійснення контролю за своєчасним і якісним виконанням доручень та інших документів покладається на керівника органу державної виконавчої служби. Строк виконання документа може встановлюватись у нормативно-правовому акті, розпорядчому документі або резолюції. Строки виконання внутрішніх документів обчислюються в календарних днях, починаючи з дати підписання (реєстрації), а вхідних - з дати надходження (реєстрації) (п.п. 1, 2, 3 розділу V Правил).

Передача виконавчого провадження від одного державного виконавця до іншого в межах одного органу державної виконавчої служби чи виконавчої групи, між державними виконавцями одного органу державної виконавчої служби здійснюється за письмовим дорученням начальника цього органу державної виконавчої служби чи керівника виконавчої групи. Про прийняття виконавчого провадження до виконання державний виконавець, якому воно передано, виносить відповідну постанову (абз. 2 п. 5 розділу V "Порядок передачі виконавчих документів та виконавчих проваджень" Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 у редакції наказу МЮУ № 2832/5 від 29.09.2016) (в редакції, чинній станом на час надходження до Відділу ДВС спірного клопотання ТОВ "Систем Пауер Інжиніринг" від 29.11.2017 та прийняття Доручення від 05.12.2017).

Як встановлено судом, в матеріалах справи відсутні відомості про винесення державним виконавцем постанови про прийняття ВП НОМЕР_6 до виконання державним виконавцем Сіренком С.В., відсутні відомості про таку постанову і в Автоматизованій системі виконавчого провадження щодо виконавчого провадження № НОМЕР_6 (а.с. 89 т. 6).

В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про дату, з якої ВП № НОМЕР_6 перебувало на виконанні у державного виконавця Сіренка С.В., рівно як і докази передачі цього виконавчого провадження державним виконавцем Рубель І.В. у визначені Дорученням від 05.12.2017 строки.

Водночас, відомостями реєстраційно-контрольної картки №36164-0-33-17 підтверджується, що начальник Відділу ДВС (Мурихін С.В.) прийняв до розгляду клопотання стягувача про списання звільнених з-під арешту іншим судовим рішенням грошових коштів 01.12.2017, а передав до розгляду державному виконавцю Рубель І.В. - 07.12.2017, чим порушив строк - не пізніше наступного робочого дня, встановлений п. 8 розділу II Правил.

Виходячи з відомостей реєстраційно-контрольної картки Міністерства юстиції №36164-0-33-17 державний виконавець Рубель І.В. прийняла до розгляду клопотання стягувача про списання звільнених з-під арешту іншим судовим рішенням грошових коштів 07.12.2017, однак залишила його без розгляду, виконання та відповіді, не пред`явила платіжні вимоги на примусове списання коштів в строки, встановлені ч. 3 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження" - не пізніше наступного робочого дня з дня отримання інформації про наявність коштів на рахунках, та передала нерозглянуте клопотання 21.12.2017 державному виконавцю Сіренку С.В. Докази протилежного в матеріалах справи відсутні. Наразі, державний виконавець Сіренко С.В. не заперечував отримання ним клопотання стягувача про списання арештованих коштів боржника 21.12.2017.

Крім того, 2-денний термін виконання доручення начальника Відділу ДВС від 05.12.2017 про передачу ВП № НОМЕР_6 сплив 07.12.2017.

Отже начальник Відділу ДВС (Мурихін С.В.) допустив протиправну бездіяльність із порушення строків передачі зі своєю резолюцією клопотання стягувача про списання арештованих коштів боржника від 29.11.2017 державному виконавцю Рубель І.В. Державний виконавець Рубель І.В. допустила протиправну бездіяльність із залишення без розгляду, виконання і відповіді цього клопотання, не надіслання платіжних вимог на примусове списання грошових коштів боржника в порядку виконання зведеного виконавчого провадження, не передання клопотання одночасно з іншими матеріалами виконавчого провадження в порядку виконання Доручення начальника Відділу ДВС про передачу ВП № НОМЕР_6 державному виконавцю Сіренку С.В. В свою чергу, начальник Відділу ДВС (Мурихін С.В.) не здійснив контролю за своєчасним і належним виконанням наданого ним Доручення від 05.12.2017.

Як встановлено судом, 08.12.2017 до Відділу ДВС надійшла заява представника боржника (ТОВ "Зв`язоктехсервіс") за довіреністю Кіптенко О.О. від 06.12.2017 про зняття арешту з грошових коштів (реєстраційно-контрольна картка даного документа зареєстрована за вх. від 08.12.2017 №37126-0-33-17 (а.с. 60, 61 т. 9).

Реєстраційно-контрольна картка № 37126-0-33-17 щодо заяви представника ТОВ "Зв`язоктехсервіс" Кіптенко О.О. від 06.12.2017 (а.с. 146 т. 1) містить такі відомості:

- дата реєстрації заяви представника ТОВ "Зв`язоктехсервіс" - 08.12.2017;

- короткий зміст - "Щодо відкриття виконавчого провадження по справі № 910/18588/17";

- дата резолюції "Моісєєв Ю.О. до розгляду" - 08.12.2017;

- дата резолюції Мурихіна С.В. від 08.12.2017: "До відома та відповідних дій Рубель І.В. (закреслено) Сіренко С.В. (зазначено)".

Отже, заява представника ТОВ "Зв`язоктехсервіс" Кіптенко О.О. від 06.12.2017 передана на розгляд державному виконавцю Сіренку С.В. 08.12.2017. Станом на 08.12.2017 у державного виконавця Сіренка С.В. не перебувало на розгляді клопотання ТОВ "Зв`язоктехсервіс" про списання арештованих коштів від 29.11.2017 (було отримано Сіренком С.В. 21.12.2017).

Державним виконавцем Сіренком С.В. при розгляді заяви представника ТОВ "Зв`язоктехсервіс" Кіптенко О.О. від 06.12.2017 було здійснено перевірку у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань повноваження директора ТОВ "Зв`язоктехсірвіс" К.І. Толкача, який надавав довіреність на представництво Кіптенко О.О. (а.с. 62, 63 т. 9). Також, листом № НОМЕР_6/20.1.23 від 11.12.2017 (а.с. 70 т. 5, а.с. 67 т. 9) державний виконавець Сіренко С.В. звернувся до Господарського суду міста Києва з проханням повідомити про наявність рішення Господарського суду м. Києва від 23.11.2017 у справі №910/18588/17 з причин його відсутності в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження" постанова про зняття арешту виноситься виконавцем не пізніше наступного робочого дня після надходження до нього документів, що підтверджують наявність підстав, передбачених частиною четвертою статті 59 цього Закону, та надсилається в той самий день органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

За приписами ч. 2 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що у разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.

11.12.2017 державний виконавець Сіренко С.В., керуючись ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження", прийняв постанову про зняття арешту з грошових коштів, які знаходилися на поточному рахунку боржника № НОМЕР_4 в ПАТ «АБ «Радабанк» у розмірі 34 840 678,47 грн та на поточному рахунку № НОМЕР_5 в ПАТ «Юнекс Банк» у розмірі 950 668,52 грн у ВП НОМЕР_20, всього у розмірі 35 791 346,99 грн. (а.с. 17 т. 1, а.с. 66 т. 9).

У вказаній постанові від 11.12.2017 зазначено, що до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮУ надійшла заява представника за довіреністю боржника Кіптенко О.О. від 06.12.2017 (вх. від 08.12.2017 № 37126-0-33-17) про зняття арешту з грошових коштів, разом із заявою до відділу надано рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2017 у справі № 910/18588/17. Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.11.2017 у справі № 910/18588/17 визнано право власності ТОВ "Варлейт" на грошові кошти у розмірі 35 791 346,99 грн, що знаходяться на поточних рахунках ТОВ "Зв`язоктехсервіс". Знято арешти з грошових коштів у розмірі 34840678,47 грн., що знаходяться на поточному рахунку № НОМЕР_4 в ПАТ «АБ «Радабанк» та знято арешти з грошових коштів у розмірі 950 668,52 грн., що знаходяться на поточному рахунку № НОМЕР_5 в ПАТ «Юнекс Банк», на які накладено арешт згідно постанов про арешт коштів боржника ВП НОМЕР_20 від 04.08.2017 та ВП № НОМЕР_9 від 23.10.2017 (а.с. 130-157 т. 1).

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо: рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання).

Згідно з ч. 5 ст. 85 ГПК України (в редакції до 15.12.2017) рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 ГПК України (в редакції до 15.12.2017) апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п`яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Приписами ч. 2 ст. 2, ч. 2 ст. 3, ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" (в редакції, чинній станом на час спірних правовідносин) встановлено: всі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Єдиний державний реєстр судових рішень (далі - Реєстр) - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Як встановлено судом, матеріали ВП № НОМЕР_6 не містять доказів, що рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2017 у справі №910/18588/17, яким визнано право власності ТОВ "Варлейт" і скасовується арешт з коштів боржника, набрало законної сили. Надане державному виконавцю рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2017 у справі №910/18588/17 не містить унікального штрих-коду, який автоматично формується автоматизованою системою документообігу суду, розміщується в нижньому правому куті кожної сторінки документа і дає можливість ідентифікувати такий документ.

Отже, у державного виконавця Сіренка С.В. відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" були наявні підстави для повернення боржнику без прийняття до виконання судового рішення (яке виявилось підробленим) протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення.

Матеріали справи не містять доказів щодо осіб, які вчинили дії по підробці рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2017 у справі №910/18588/17.

Постанова про зняття арешту з коштів від 11.12.2017 (ВП № НОМЕР_6), винесена державним виконавцем Сіренка С.В., було оскаржена позивачем до суду, який видав виконавчий документ у справі № 910/3060/18, згідно ч. 1 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження", в порядку, передбаченому ГПК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.01.2018 у справі № 910/3060/18 (а.с. а.с 18-20 т. 1) скаргу ТОВ "СИСТЕМ ПАУЕР ІНЖИНІРИНГ" на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якій скаржник просив суд скасувати постанову про зняття арешту з коштів боржника від 11.12.2017 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_6 з виконання наказу Господарського суду міста Києва № 910/3060/17 від 06.06.2017 року, - задоволено. Визнано недійсною постанову відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ВП НОМЕР_20 від 11.12.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.01.2018 у справі № 910/3060/18 встановлено, що справа №910/18588/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Варлейт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗВ`ЯЗОКТЕХСЕРВІС" про визнання права власності ТОВ "Варлейт" на грошові кошти у розмірі 35 791 346,99 грн, що знаходиться на поточних рахунках ТОВ "ЗВ`ЯЗОКТЕХСЕРВІС" та зняття арешту не розглядалась; Господарським судом міста Києва рішення про задоволення позову про визнання права власності ТОВ "Варлейт" на грошові кошти у розмірі 35 791346,99 грн., що знаходиться на поточних рахунках ТОВ "ЗВ`ЯЗОКТЕХСЕРВІС" та зняття арешту не приймалось.

За наведених обставин, Господарський суд міста Києва дійшов висновку, що державний виконавець (Сіренко С.В.) прийняв постанову про зняття арешту від 11.12.2017 року за відсутністю передбачених підстав для зняття арешту, в зв`язку з чим постанова державного виконавця про зняття арешту з коштів від 11.12.2017 року є неправомірною, а отже підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 3 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня (абз. 1). Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов`язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом (абз. 2). Керівник вищого органу державної виконавчої служби у разі виявлення порушень вимог закону визначає їх своєю постановою та надає доручення начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, щодо проведення дій, передбачених абзацами другим і третім цієї частини (абз. 4).

За наслідками оскарження постанови державного виконавця від 11.12.2017 до суду, керуючись абз. 4 ч. 3 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження", заступник директора Департаменту - начальником відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮУ Клименко Р.В. виніс постанову від 24.01.2018 про скасування процесуального документу у ВП НОМЕР_20 (а.с. 181-182 т. 1).

Таким чином, протиправна поведінка державного виконавця Сіренка С.В. виражена у виданні (прийнятті) ним неправомірного (незаконного) рішення від 11.12.2017 у ВП НОМЕР_20 про зняття арешту з грошових коштів за відсутності передбачених підстав для такого зняття арешту.

Доводи відповідача-1 та третьої особи-1 щодо необхідності підтвердження неправомірності дій (бездіяльності) державного виконавця відповідним рішенням суду, суд відхиляє зважаючи на висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №910/6355/20, згідно якого ухвалення попереднього судового рішення про визнання протиправними дій (бездіяльності) державного виконавця не є обов`язковим для вирішення іншої справи, у якій розглядаються позовні вимоги про відшкодування збитків (шкоди), завданих такими діяннями, оскільки законодавство не містить обмежень у засобах доказування обставин, що можуть свідчити про протиправність діянь державного виконавця, а господарський суд може самостійно встановити наявність чи відсутність складу відповідного цивільного правопорушення, яке стало підставою для звернення до суду, шляхом оцінки наданих сторонами доказів.

Доводи відповідача-1 та третьої особи-1, що державний виконавець не знімав арешт, а лише виніс постанову про зняття арешту, що не є дією, яка звільняє кошти з-під арешту в банківській установі суд оцінює критично, оскільки саме постанова про зняття арешту з коштів була єдиною підставою для банківської установи щоб надати боржнику - власнику рахунку реалізувати його права вільно розпоряджатися наявними, необтяженими арештом, коштами.

Стягувач (позивач) листом № 44 від 09.01.2018 (а.с. 134 - 136 т. 1) звернувся до Відділу ДВС (вх. 451-33-18 від 10.01.2018), яким просив: (1) накласти арешти на нові відомі рахунки ТОВ "Зв`язоктехсервіс", що перебувають у фінансових установах, зокрема у ПАТ "Кристалбанк", ПАТ КБ "Приватбанк", ПАТ "АБ "Радабанк", ПАТ "Юнекс Банк", на які боржник перевів грошові кошти, протиправно звільнені виконавцем з-під арешту; (2) надати оцінку діям старшого державного виконавця Сіренка С.В. щодо законності прийнятого ним рішення про зняття арешту з рахунків боржника та вжити необхідні заходи реагування; (3) видати копію рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2017 у справі № 910/18588/17.

Дослідивши наявну в матеріалах справи реєстраційно-контрольну карту № 451-33-18 (а.с. 133 т. 1) щодо листа стягувача № 44 від 09.01.2018, судом встановлено, що остання містить такі відомості:

" Клименко Р.М. 11.01.2018 /підпис/

Сіренко С.В. 12.01.2018

до розгляду та надання відповіді

15.01.2018 /підпис/".

В матеріалах справи наявна відповідь Заступника директора Департаменту - начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Клименка Р.В. № НОМЕР_6/20.1-731/23 від 26.01.2018 (а.с. 131-132 т. 1) на лист стягувача № 44 від 09.01.2018. У зазначеній відповіді Клименко Р.В. повідомив по суті першого питання стягувача, що 24.01.2018 на підставі ухвали Господарського суду міста Києва від 11.01.2018 у справі № 910/3060/17 заступником Заступника директора Департаменту - начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України скасовано постанову про зняття арешту з коштів від 11.12.2017 № НОМЕР_6 та 25.01.2018 державним виконавцем на підставі листа стягувача від 09.01.2018 № 44 та відповіді Державної фіскальної служби України від 24.01.2018 № 1033212190 накладено арешт на кошти боржника. По суті другого питання стягувача Клименко Р.В. , пославшись на приписи ч. 3 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження", повідомив, що стягувачем не оскаржувалась постанова державного виконавця про зняття арешту з коштів від 11.12.2017 у порядку, визначеному статтею 74 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Враховуючи дати резолюцій у реєстраційно-контрольній картці № 451-33-18 та накладення арешту на кошти боржника державним виконавцем 25.01.2018, суд доходить висновку, що в порушення ч. 2 ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження" (не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна) виконавцем не була прийнята постанова про накладення арешту на грошові кошти боржника для забезпечення реального виконання рішення суду.

25.01.2018 постановою державного виконавця Сіренка С.В. накладено арешт на кошти боржника, що знаходяться на рахунках ПАТ "ОТП Банк", ПАТ "Кристалбанк", Філія "Розрахунковий центр" ПАТ КБ "ПриватБанк" та направлено платіжні вимоги (а.с. 88 т. 9).

21.08.2018 на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", старшим державним виконавцем відділу Сіренком С.В. прийнято постанову № НОМЕР_6 про повернення виконавчого документа від 06.06.2017 у справі № 910/3060/17 стягувачу у зв`язку з відсутністю майна, на яке може бути звернено стягнення. Сторонами виконавчого провадження дана постанова не оскаржувалась.

Стосовно шкоди.

Як встановлено судом по матеріалам справи, після зняття арешту з коштів за неіснуючим (підробленим) рішенням Господарського суду міста Києва від 23.11.2017 у справі №910/18588/17, боржником вчинені заходи з метою виведення грошових коштів з власних арештованих рахунків на рахунок у АТ "КБ "Приватбанк" з подальшим перерахуванням грошових коштів третім особам, що підтверджується випискою з рахунку ТОВ "Зв`язоктехсервіс" в АТ "КБ "Приватбанк" за період з 01.12.2017 року по 05.07.2018 року, яка міститься в матеріалах ВП № НОМЕР_6.

Зокрема, згідно даної виписки з рахунків ТОВ "Зв`язоктехсервіс", з яких було незаконно знято арешт, на рахунок боржника у АТ "КБ "Приватбанк" після 12.12.2017 року зараховані грошові кошти, зокрема, 26.12.2017 року - 952 700,00 грн, 28.12.2017 року - 34 630 800,00 грн, у період з 29.12.2017 року по 15.01.2018 року з вказаного рахунку боржником перераховані спірні грошові кошти на загальну суму 35 610 000,00 грн за "цінні папери" третім особам.

Матеріали справи не містять доказів щодо осіб, які вчинили дії по підробці рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2017 у справі №910/18588/17.

Отже вчинення неправомірних дій (допущення бездіяльності) службовими особами органу державної влади - Відділу ДВС, зокрема, щодо залишення без розгляду, в порушення вимог закону, клопотання ТОВ "Систем Пауер Інжиніринг" від 29.11.2017 (вх. від 29.11.2017 № 36164-33-17) надало можливість боржнику перерахувати кошти на інші рахунки.

При визначенні розміру завданої протиправними діями службових осіб органу державної влади - Відділу ДВС судом враховано, що у зведеному виконавчому провадженні НОМЕР_21 станом на 11.12.2017 перебували на виконанні виконавчі провадження № НОМЕР_11, № НОМЕР_10, НОМЕР_22, № НОМЕР_6.

Розподіл стягнутих з божника грошових сум, зокрема і їх черговість, визначені ст. 45 Закону України "Про виконавче провадження". Відповідно до п. 3 ч. 1 цієї статті Закону у третю чергу задовольняються вимоги стягувача та стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків фактично стягнутої суми або основна винагорода приватного виконавця пропорційно до фактично стягнутої з боржника суми.

За змістом ст. 46 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо під час розподілу грошових сум у випадку, передбаченому пунктом 3 частини першої статті 45 цього Закону, стягнутої суми недостатньо для задоволення вимог стягувачів за виконавчими документами, кошти розподіляються виконавцем між стягувачами у встановленій черговості та вимоги задовольняються пропорційно до належної кожному стягувачу суми.

За наведених обставин сума коштів, яка підлягала перерахуванню кожному стягувачу при належному виконанні зведеного виконавчого провадження НОМЕР_21 та надходженні з рахунку боржника суми 35 791 346,99 грн мала становити: у виконавчому провадженні № НОМЕР_11 - 27 754,88 грн, у виконавчому провадженні № НОМЕР_10 - 1 417,16 грн, у виконавчому провадженні № НОМЕР_9 - 15 708 022,84 грн, у виконавчому провадженні № НОМЕР_6 - 16 800 393,00 грн (аналогічний розрахунок здійснений Міністерством юстиції України міститься в матеріалах справи - а.с. 33 т. 3).

Таким чином, позивачу завдана шкода у розмірі неотриманих грошових коштів у сумі 16 800 393,00 грн.

Суд вважає необґрунтованим визначений позивачем розмір шкоди, завданої йому неправомірними діями (бездіяльністю) державного виконавця, на підставі даних зведеного виконавчого провадження станом на момент повернення виконавчих документів та з урахуванням постанови від 17.04.2018 про закінчення виконавчого провадження № 54862294, у зв`язку зі скасуванням постановою Верховного Суду від 29.03.2018 у справі №910/7545/16 судових рішень судів першої та апеляційної інстанції у цій справі, оскільки вони мали місце після вчинення державним виконавцем Сіренком С.В. протиправних дій (бездіяльності) (постанова від 11.12.2017).

Отже, позивач довів наявність такого елементу складу цивільного правопорушення, який є обов`язковими для доказування у спорах про стягнення шкоди, завданої посадовою або службовою особою органу державної влади, як наявність шкоди.

Стосовно наявності або відсутності причинного зв`язку між неправомірними діями і заподіяною шкодою у спірному випадку.

Направляючи дану справу на новий розгляд, Верховний Суд у постанові від 01.12.2023 вказав на таке:

"У цій справі суди встановили наявність шкоди у вигляді втрат позивача, які полягали у не стягненні з боржника наявних на його рахунках грошових коштів на часткове примусове виконання рішення суду (наказу від 06.06.2017 у справі № 910/3060/17) з причини неправомірного зняття арешту з рахунків цього боржника, а також встановили наявність причинно-наслідкового зв`язку між неправомірними діями державного виконавця та цими втратами.

З такими висновками колегія суддів погодитися не може, оскільки вважає, що наслідковий зв`язок є спірним в розрізі підстави позову, якою, як встановили суди, позивачем визначено обставини неможливості часткового виконання судового наказу від 06.06.2017 у справі № 910/3060/17 (щодо стягнення з ТОВ "Зв`язоктехсервіс" на користь ТОВ "Систем Пауер Інжиніринг" 46 298 506,95 грн основного боргу, 1 065 499,89 грн 17,5 % річних, 509 283,58 грн інфляційних втрат, 1 704 799,82 грн пені та 240 000,00 грн витрат зі сплати судового збору), у зв`язку з винесенням державним виконавцем постанови від 11.12.2017 про зняття арешту з коштів боржника та повернення в подальшому виконавчого документа стягувачу з огляду на відсутність майна, на яке може бути звернено стягнення".

Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 06.10.2022 у справі № 910/10501/19 зауважила, що норми статей 1173, 1174 ЦК України не застосовуються поки не втрачена можливість виконання судового рішення за виконавчим документом.

Враховуючи висновки Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладені у постанові від 03.06.2020 у справі № 642/3839/17, Верховний Суд у постанові від 01.12.2023 у даній справі вказав, що судам попередніх інстанцій належало з`ясувати, чи остаточно втрачена можливість стягнення грошових коштів з боржника, що дасть змогу ототожнити часткове невиконання рішення суду із завданою позивачеві майновою шкодою.

На виконання вказівок Верховного Суду у постанові від 01.12.2023 у даній справі, при новому розгляді справи суд з`ясовував, чи остаточно втрачена можливість виконання наказу від 06.06.2017 у справі № 910/3060/17. Судом встановлено наступне.

Підставою позову у даній справі є неможливість часткового виконання судового наказу від 06.06.2017 у справі № 910/3060/17 (щодо стягнення з ТОВ "Зв`язоктехсервіс" на користь ТОВ "Систем Пауер Інжиніринг" 46 298 506,95 грн основного боргу, 1 065 499,89 грн 17,5 % річних, 509 283,58 грн інфляційних втрат, 1 704 799,82 грн пені та 240 000,00 грн витрат зі сплати судового збору), у зв`язку з винесенням державним виконавцем постанови від 11.12.2017 про зняття арешту з коштів боржника та повернення в подальшому виконавчого документа стягувачу з огляду на відсутність майна, на яке може бути звернено стягнення.

Станом на час розгляду даної справи № 910/14431/18 судове рішення від 20.04.2017 у справі №910/3060/17 боржником не виконано, незважаючи на реальну можливість такого виконання у листопаді 2017 року за фактичної наявності на рахунках боржника - ТОВ "Зв`язоктехсервіс" грошових коштів в сумі 35 791 346,99 грн, які в подальшому в зв`язку з неправомірними діями (допущеною бездіяльністю) службовими особами органу державної влади - Відділу ДВС, зокрема прийняттям державним виконавцем Сіренком С.В. постанови від 11.12.2017 про зняття арешту з грошових коштів у межах виконавчого провадження № НОМЕР_6, були перераховані боржником на інші рахунки та на користь третіх осіб.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

По матеріалам справи судом встановлено, що 21.08.2018 на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", старшим державним виконавцем відділу Сіренком С.В. прийнято постанову № НОМЕР_6 про повернення виконавчого документа від 06.06.2017 у справі № 910/3060/17 стягувачу у зв`язку з відсутністю майна, на яке може бути звернено стягнення. Сторонами виконавчого провадження дана постанова не оскаржувалась.

29.10.2018 старшим державним виконавцем відділу Башиловим В.О. відкрито виконавче провадження № НОМЕР_23 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 06.06.2017 у справі №910/3060/17, оскільки позивачем було повторно пред`явлено даний наказ на примусове виконання.

У червні 2019 ТОВ "Систем Пауер Інжинірінг" звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Зв`язоктехсервіс" у зв`язку з неможливістю останнього погасити заборгованість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.06.2019 №910/8115/19 прийнято заяву ТОВ "Систем Пауер Інжинірінг" про відкриття провадження у справі про банкрутство до розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2020 відкрито провадження у справі №910/8115/19 про банкрутство ТОВ "Зв`язоктехсервіс", визнано грошові вимоги ТОВ "Систем Пауер Інжинірінг" до ТОВ "Зв`язоктехсервіс" у розмірі 49 818 090,24 грн, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника з 07.10.2020.

10.11.2020 головним державним виконавцем відділу Кузьменко О.С. на підставі пункту 4 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" прийнято постанову про зупинення вчинення виконавчих дій з примусового виконання наказу № 910/3060/17 від 06.06.2017 у ВП № НОМЕР_6 (у зв`язку з відкриттям провадження у справі № 910/8115/19 про банкрутство ТОВ "Зв`язоктехсервіс").

Постановою Господарського суду міста Києва від 03.03.2021 припинено процедуру розпорядження майном ТОВ "Зв`язоктехсервіс"; визнано банкрутом ТОВ "Зв`язоктехсервіс"; відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатора банкрута; підприємницьку діяльність банкрута завершено; зобов`язано ліквідатора надати суду ліквідаційний баланс банкрута та звіт ліквідатора.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.06.2023 продовжено строк для подання до суду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу до 26.10.2023.

Відповідач-1 (Міністерство юстиції України) та третя особа-1 (старший державний виконавець Сіренко С.В.), стверджуючи про передчасність подання позивачем позовної заяви про відшкодування шкоди та щодо невтраченої можливості виконання рішення суду у справі № 910/3060/17, звертали увагу суду на те, що у березні 2019 року на рахунку боржника ТОВ "Зв`язоктехсервіс" були реальні кошти. Так, посилаючись на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.12.2022 у справі № 910/27184/14, відповідач-1 та третя особа-1 зазначили про надходження на рахунок боржника ТОВ "Зв`язоктехсервіс" в АТ "Айбокс Банк" від ПРАТ "НЕК "Укренерго" за платіжним дорученням № 5 від 25.03.2019 грошових коштів у сумі 47 109 317,69 грн (оплата заборгованості згідно договору від 14.12.201 № 335/01-11 та п. 3 Мирової угоди (по справі № 910/27184/14 від 25.03.2019). Такі доводи відповідача-1 та третьої особи-1 суд оцінює критично з огляду на таке. В матеріалах даної справи наявні листи АТ "Айбокс Банк" № 1145/1/12-б/б-01 від 27.03.20219 та № 1734/11-б/б-01 від 22.05.2019 (а.с. 218, 222 т. 10), надані у відповідь на запити ВПВР Департаменту ДВС Міністерства юстиції України у ВП НОМЕР_23 (виконавче провадження, відкрите при повторному пред`явленні на виконання наказу Господарського суду міста Києва від 06.06.2017 у справі №910/3060/17), якими АТ "Айбокс Банк" повідомило, що у ТОВ "Зв`язоктехсервіс" станом на 26.03.2019 та станом на 20.05.2019 немає відкритих рахунків. Крім того суд звертає увагу, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2020 у справі № 910/27184/14, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2022, відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Зв`язоктехсервіс» та Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» про затвердження мирової угоди; задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Ай-Тек Україна» про заміну позивача у даній справі; замінено Товариство з обмеженою відповідальністю «Зв`язоктехсервіс» (ідентифікаційний код 32829329), як позивача у справі №910/27184/14, на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальність «Ай-Тек Україна» (ідентифікаційний код 38615187).

На підтвердження того, що позивач остаточно втратив можливість на отримання належних йому на праві власності сум за наказом Господарського суду міста Києва від 06.06.2017 у справі №910/3060/17, позивач посилався, зокрема, на те, що у повторно відкритому постановою державного виконавця Відділу ДВС від 29.10.2018 виконавчому провадженні № НОМЕР_23 містяться докази, які підтверджують відсутність будь-якого майна у боржника та грошових коштів, копії яких (доказів) були надані позивачем при первісному розгляді позову разом з відповіддю на відзив (а.с. 65-71 т. 2). Судом досліджено надані позивачем докази, зокрема, лист ВПВР Департаменту ДВС МЮУ № НОМЕР_23/2/20.1/21 від 08.01.2019 у ВП 7548950, яким підтверджено про відкриття боржником нових рахунків в установах банку після накладення арешту на всі рахунки, відповідь ДФС України № 1043876839 від 30.10.2018 про номери рахунків, згідно якої боржником відкрито 21 рахунок, відповідь ДФС України № 1045898953 від 11.12.2018 про номери рахунків, згідно якої боржником відкрито 23 рахунки, відповідь ДФС України № 1046109622 від 14.12.2018 про номери рахунків, згідно якої боржником відкрито 23 рахунки, відповідь ПАТ "АБ "Радабанк" № 674/10-1-1БТ від 30.11.2018 про залишок коштів по рахунку в сумі 208,47 грн, відповідь АТ "Кристалбанк" № 30.11.2018/10БТ від 30.11.2018 про залишок коштівв по рахунку в сумі 0,00 грн, відповідь АКБ "Індустріалбанк" № 18.02.02-03-1357-БТ від 28.11.2018 про залишок коштів по рахунку в сумі 185,27 грн, 5,01 російських рублів, 0,05 доларів США, відповідь АТ "Юнекс Банк" № 219-БТ від 29.11.2018 про залишок коштів по рахунку в сумі 208,52 грн (а.с. 84-93 т. 2). За висновком суду, наведені докази, які містять інформацію станом на час їх складання (кінець 2018 року - січень 2019), не можуть свідчити про відсутність майна та коштів у боржника станом на час нового розгляду даної справи, а відтак не приймаються судом у якості належних доказів на підтвердження того, що позивач остаточно втратив можливість на отримання належних йому на праві власності сум за наказом Господарського суду міста Києва від 06.06.2017 у справі №910/3060/17.

Позивач також посилався на лист Відділу ДВС №5808/16746-33-20/20.1 від 15.06.2020 (а.с. 19 т. 5), за змістом якого кошти на рахунках боржника для забезпечення виконання наказу Господарського суду міста Києва від 06.06.2017 №910/3060/17 у виконавчому провадженні № НОМЕР_23 відсутні та зареєстрованого майна за боржником на праві власності не значиться (а.с. 19 т. 5). Проте, наведений лист не свідчить про відсутність майна та коштів у боржника станом на час нового розгляду даної справи, а відтак не приймається судом у якості належного доказу на підтвердження того, що позивач остаточно втратив можливість на отримання належних йому на праві власності сум за наказом Господарського суду м. Києва від 06.06.2017 у справі №910/3060/17.

На підтвердження того, що позивач остаточно втратив можливість на отримання належних йому на праві власності сум за наказом Господарського суду м. Києва від 06.06.2017 у справі №910/3060/17, позивач також посилався на відповідь ліквідатора боржника ТОВ "Зв`язоктехсервіс" № 02-23/3 від 25.01.2023 на адвокатський запит у справі № 910/8115/19 (а.с. 164 т. 9), у якій ліквідатор боржника повідомив, що станом на час надання цієї відповіді, тобто станом 25.01.2023, кредиторські вимоги до ТОВ "Зв`язоктехсервіс", в тому числі вимоги ТОВ "Брукхаймер Інвестментс", не погашалися, під час проведення ліквідаційної процедури банкрута ТОВ "Зв`язоктехсервіс" майнових активів не виявлено, а отже ліквідаційна маса не формувалася. Наразі суд звертає увагу, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.06.2023 продовжено строк для подання до суду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу до 26.10.2023. Приписами ч. 3 ст. 65 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до складу ліквідаційної маси, він зобов`язаний окремо зазначити такі майнові активи у ліквідаційному балансі та подати до господарського суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна. Суд також звертає увагу, що у відповіді № 02-23/3 від 25.01.2023 ліквідатор боржника повідомив, що станом на час надання цієї відповіді вчиняються дії по отриманню інформації щодо руху коштів банкрута в АТ "АЙБОКС БАНК", що у разі отримання відповідних доказів, що підтверджують надходження на рахунок банкрута коштів в розмірі 47 109 317,69 грн за платіжним дорученням № 5 від 25.03.2019, адвоката буде повідомлено додатково.

Встановивши вищенаведені обставини, суд дійшов висновку, що станом на час нового розгляду даної справи позивачем не втрачена можливість виконання наказу від 06.06.2017 у справі № 910/3060/17, а відтак позивачем не доведено наявність у спірному випадку причинного зв`язку між неправомірними діями і заподіяною шкодою.

Отже, на виконання вказівок Верховного Суду у постанові від 01.02.2023 у даній справі № 910/14431/18, судом досліджено та встановлено, що позивачем не втрачена можливість виконання/ часткового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 06.06.2017 у справі № 910/3060/17 щодо стягнення з ТОВ "Зв`язоктехсервіс" на користь ТОВ "Систем Пауер Інжиніринг" грошових коштів (46 298 506,95 грн основного боргу, 1 065 499,89 грн 17,5 % річних, 509 283,58 грн інфляційних втрат, 1 704 799,82 грн пені та 240 000,00 грн витрат зі сплати судового збору), які (грошові кошти) позивачем визначено як шкоду, яку він просить стягнути з Державного бюджету України.

На виконання вказівок Верховного Суду у постанові від 01.02.2023 у справі № 910/14431/18, судом досліджено та встановлено, що позивачем не доведено наявність всіх необхідних елементів складу цивільного правопорушення (неправомірних дій цього органу, шкоди та причинного зв`язку між неправомірними діями і заподіяною шкодою), що, у свою чергу, свідчить про передчасність звернення позивача з даним позовом до суду про відшкодування з Державного бюджету України шкоди за правилами деліктних зобов`язань на підставі статей 1173, 1174 ЦК України.

Таким чином, у спірному випадку не підтверджується наявність всіх складових цивільного правопорушення, необхідних для настання цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування шкоди, завданої незаконними діями державного виконавця, що свідчить про необґрунтованість заявлених позивачем вимог.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні позову повністю.

Стосовно розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

З урахуванням наведеної норми у цій справі за позовом про відшкодування шкоди, заподіяної юридичній особі приватного права незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади та його службової особи (Відділу ДВС та державного виконавця), справляння судового збору не передбачено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.03.2023 у справі № 910/14431/18 повернуто ТОВ "Систем Пауер Інжиніринг" з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 536 870,19 грн, сплачений платіжним дорученням, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи № 910/14431/18.

З матеріалів справи вбачається, що за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 01.03.2019 у справі № 910/14431/18 відповідаем-1 сплачено судовий збір у сумі 803 909,39 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 187 від 19.04.2019 (а.с. 11 т. 3).

За подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2020 у справі № 910/14431/18 відповідаем-1 сплачено судовий збір у сумі 805 305,28 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 523 від 28.12.2020 (а.с. 171 т. 5).

За подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2020 у справі № 910/14431/18 відповідаем-1 сплачено судовий збір у сумі 505 873,01 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 108 від 02.02.2022 (а.с. 139 т. 7).

Відповідно до ч. 3 ст. 129 ГПК України встановлено, що якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Верховного Суду від 01.02.2023 у справі № 910/14431/18 касаційну скаргу Міністерства юстиції України (відповідача-1) задоволено частково, рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2021 у справі № 910/14431/18 скасовано; справу № 910/14431/18 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

У постанові від 01.02.2023 у справі № 910/14431/18 Верховний Суд вказав, зокрема, що у апеляційного господарського суду (постанова Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2021 у справі № 910/14431/18) були відсутні правові підстави для стягнення з ТОВ "Брукхаймер Інвестментс" на користь Міністерства частини судового збору у розмірі 425 900,54 грн, сплаченого за подання апеляційної скарги. Натомість судові витрати у вигляді судового збору, сплаченого Міністерством за подання апеляційної скарги, підлягали компенсації за рахунок держави у розмірі, пропорційному до суми відхилених позовних вимог.

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду у постанові від 08.10.2019 у справі № 916/2084/17.

Враховуючи наведене та у зв`язку з тим, що постановою Верховного Суду від 01.02.2023 у справі № 910/14431/18 касаційну скаргу відповідача-1 задоволено частково, рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2021 у справі № 910/14431/18 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва, під час нового розгляду справи № 910/14431/18 постановлено рішення про відмову повністю у задоволенні позову позивача, звільненого від сплати судового збору, відтак судовий збір, сплачений відповідачем-1 за подання апеляційних та касаційної скарг, підлягає компенсації за рахунок держави у повному обсязі.

Керуючись ст. 4, 13, 56, 58, 73-80, 86, 123, 124, 129, 236-238, 240, 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Стягнути з Державного бюджету України на користь Міністерства юстиції України (Україна, 01001, КИЇВ, ВУЛ.АРХІТЕКТОРА ГОРОДЕЦЬКОГО, БУДИНОК 13; ідентифікаційний код: 00015622) 1 609 214,67 грн (один мільйон шістсот дев`ять тисяч двісті чотирнадцять гривень 67 коп.) судового збору, сплаченого за подання апеляційних скарг, та 505 873,01 грн (п`ятсот п`ять тисяч вісімсот сімдесят три гривні 01 коп.) судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 25.09.2023.

Суддя Оксана ГУМЕГА