Рішення

від 14.09.2023 по справі 910/9136/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.09.2023Справа № 910/9136/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового засідання Дупляченко Ю.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Приватного підприємства "ФОРШТАГ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АКТИВФАРМ"

про стягнення 534818,04 грн

за участю представників:

від позивача: Романик Ю.З.

від відповідача: не з`явився

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст позовних вимог

Приватне підприємство "ФОРШТАГ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АКТИВФАРМ" про стягнення 534818,04 грн., з яких: 397012,24 грн - сума основного боргу, 18443,98 грн - 3% річних, 119361,82 грн - інфляційні втрати.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором №0505-2021 від 05.05.2021.

Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/9136/23, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 13.07.2023.

У підготовчому засіданні представник позивача надав клопотання з додатками на виконання вимог ухвали суду.

13.07.2023 суд постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого судового засідання на 27.07.2023.

У підготовчому засіданні 27.07.2023 судом постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 17.08.2023.

У зв`язку з повітряною тривогою та загрозою ракетних атак, судове засідання, призначене до розгляду Господарським судом міста Києва на 17.08.2023, не відбулось.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.08.2023 призначено у справі № 910/9136/23 судове засідання по суті на 14.09.2023.

Представник відповідача у судове засідання 14.09.2023 не з`явився, про розгляд справи по суті відповідач був повідомлений ухвалою від 17.08.2023.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду від 15.06.2023, від 13.07.2023, від 27.07.2023, від 17.08.2023 направлені на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Ухвали суду від 15.06.2023 та від 13.07.2023 отримані відповідачем, що підтверджується рекомендованими повідомленням про вручення поштового відправлення № 0105494762010, № 0105494355279.

Узвала суду від 27.07.2023 повернута на адресу суду поштовим відділенням зв`язку з посиланням на закінчення терміну зберігання.

Згідно із ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Також у відповідності до ч.7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у відповідності до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Судом враховано, що частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Одночасно, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.

Право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Ураховуючи вище наведене, враховуючи, що відповідач був повідомлений про розгляд справи, за висновками суду неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду спору у судовому засіданні 14.09.2023.

Представник позивача у судовому засіданні 14.09.2023 надав пояснення по суті позовних вимог, позовні вимоги підтримав, заявив, що витрати на правову допомогу становлять 15000,00 грн.

У судовому засіданні 14.09.2023 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

Позиція позивача.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що на виконання умов договору №0505-2021 від 05.05.2021 позивач виконав комплекс робіт та послуг по виготовленню та поставці відповідачу металоконструкцій на суму 2 798239,44 грн, що підтверджується Актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-00000368 від 08.10.2021.

У свою чергу, відповідач здійснив часткову оплату на суму 2401227,20 грн, на підтвердження чого позивачем надані банківські виписки.

Однак, відповідач у порушення взятих на себе зобов`язань, в обумовлений договором строк, оплату не здійснив, у зв`язку із чим заборгованість відповідача перед позивачем становить 397012,24 грн (2 798239,44 грн - 2401227,20 грн = 397012,24 грн ).

Позивач звертався до відповідача з досудовою вимогою про стягнення заборгованості вих. № 2022-09 від 26.05.2022, яка отримана останнім 01.06.2022, однак не задоволена у повному обсязі.

Посилаючись на порушення відповідачем строків оплати, позивач нарахував 3% річних у сумі 18443,98 грн та інфляційні втрати у сумі 119361,82 грн.

Позиція відповідача

Відповідач відзиву на позовну заяву у строк, встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі, не подав.

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

05.05.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "АКТИВФАРМ" (далі - замовник) та Приватним підприємством "ФОРШТАГ" (далі - виконавець) укладено договір № 0505-2021 (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого на виконання умов договору № 19210 ВЕ 210396 від 05.05.2021, укладеного між замовником та Richard Kablitz G.m.b.H. (Німеччина) (далі - ЗЕД-Договір), виконавець зобов`язується виконати комплекс робіт та послуг по виготовленню металоконструкцій та передати у власність замовника продукцію: металоконструкції (далі - по тексту товар), відповідно до умов ЗЕД-Договору та Специфікацій до нього, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити товар на умовах, визначених цим договором.

Номенклатура (асортимент), кількість, ціна та загальна вартість товару визначаються сторонами в Специфікаціях та зазначаються в товаросупровідних документах, які є невід`ємною частиною цього договору (п. 1.3 договору).

Згідно з п. 4.1 договору поставка товару здійснюється на умовах FCA, самовивіз замовника зі складу виробника, розміщений за адресою: 79049, м. Львів, вул. Авіаційна, 7, в класифікації ІНКОТЕРМС 2010, якщо інше не узгоджено сторонами у відповідних специфікаціях цього договору.

Сторонами визначено, що фактичною датою поставки окремої партії товару вважається дата фактичної передачі товару та укладення (підписання) сторонами видаткової/товаро-транспортної накладної. Перехід права власності на товар відбувається в момент фактичної передачі товару від виконавця до замовника (п. 4.7 договору).

У п. 5.2 договору сторони погодили умови оплати:

- 50% вартості товару сплачується замовником як авансовий платіж протягом 5 календарних днів з дати оформлення відповідної Специфікації до цього договору (п. 5.2.1 договору);

- 20% вартості товару сплачується замовником протягом 3-х банківських днів з моменту повідомлення виконавцем про готовність товару до відвантаження (п. 5.2.2. договору);

- 20% вартості товару здійснюється замовником після доставки товару на склад кінцевого замовника, а саме згідно ЗЕД-Договору - Richard Kablitz G.m.b.H. (Німеччина) (п. 5.2.3 договру);

- 10% вартості товару здійснюється замовником протягом 40 (сорока) днів з дати фактично передачі товару та оформлення (підписання) відповідних товаросупроводжувальних документів (п. 5.2.4 договору).

Відповідно до п. 9.1 договору, останній набуває чинності з моменту його укладення (підписання) сторонами та діє до 31.12.2023, але може бути закінчений не раніше моменту повного та належного виконання сторонами прийнятих на себе зобов`язань.

10.08.2021 між сторонами підписано Додаткову угоду №1, у якій викладено Специфікацію на загальну суму 2798239,44 грн.

На підтвердження виконання комплексу робіт та послуг по виготовленню та поставці металоконструкцій за договором № 0505-2021 від 05.05.2021 позивачем надані у матеріали справи Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000368 від 08.10.2021 на суму 2798239,44 грн та видаткову накладну № РН-0000010 від 08.10.2021.

Відповідач здійснив часткову оплату комплексу робіт та послуг по виготовленню та поставці металоконструкцій на суму 2401227,20 грн, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями банківських виписок.

З урахуванням здійснених відповідачем часткових оплат, заборгованість відповідача перед позивачем становить 397012,24 грн.

Оскільки відповідач оплату заборгованості по договору не здійснив, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості у сумі 397012,24 грн, а також нарахованих, у зв`язку із простроченням виконання грошового зобов`язання % річних у сумі 18443,98 грн та інфляційні втрати у сумі 119361,82 грн.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.627 ЦК України).

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною другою статті 628 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є змішаним договором та містить у собі елементи договору поставки та договору про надання послуг.

Відповідно до ч.1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

В частині поставки товару правовідносини сторін підпадають під правове регулювання главою 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Як підтверджується наявними у матеріалах справи Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000368 від 08.10.2021 та видатковою накладною № РН-0000010 від 08.10.2021, позивач виконав комплекс робіт та послуг по виготовленню металоконструкцій та поставив відповідачу продукцію на загальну суму 2798239,44 грн.

Вказані вище видаткова накладна та Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) підписані відповідачем без зауважень та заперечень.

Підписання видаткової накладної та Акту здачі-прийняття робіт (надання послуг), які є первинними обліковими документами, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків.

За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (ч.1 ст.691 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ч. 1, ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Строк оплати погоджений сторонами у п. 5.2. договору та є таким, що настав.

Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч.1 ст.598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Відповідач, в порушення умов договору здійснив лише часткову оплату на суму 2401227,20 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Невиконане зобов`язання за договором № 0505-2021 від 05.05.2021 у сумі 397012,24 грн підтверджується матеріалами справи, доказів у спростування заборгованості по договору відповідачем не надано.

Ураховуючи викладене вище, оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 397012,24 грн належним чином доведена, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення заборгованості у сумі 397012,24 грн.

Позивач нарахував та заявив до стягнення 3% річних у сумі 18443,98 грн, нараховані за період з 17.11.2021 по 25.05.2023 та інфляційні втрати у сумі 119361,82 грн (період нарахування грудень 2021 - квітень 2023).

Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та процентів річних від простроченої суми.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, суд встановив, що він є арифметично вірним, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 119361,82 грн інфляційних втрат.

Перевіривши розрахунок 3% річних, суд встановив, що розмір 3% річних становить 18409,71 грн, а тому вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Приписами ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

ВИСНОВКИ СУДУ

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Приватного підприємства "ФОРШТАГ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АКТИВФАРМ", а саме в частині стягнення 397012,24 грн основного боргу, 119361,82 грн інфляційних втрат та 18409,71 грн 3% річних.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Позивач заявив до стягнення з відповідача 15000,00 грн витрат на правову допомогу.

Згідно з ч.1, 3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

У відповідності до ч.2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивачем надано у матеріали справи копії договору № 5/05 від 23.05.2023 про надання правової допомоги (професійної правничої допомоги), укладений між позивачем та Адвокатським об`єднанням "Івашків і Партнери", Акту № 01-05/05/23 прийому-передачі наданої правової допомоги від 25.05.2023 на суму 15000,00 грн, платіжної інструкції № 9944 від 06.06.2023 на суму 15000,00 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, між позивачем та Адвокатським об`єднанням "Івашків і Партнери" укладено договір № 5/05 від 23.05.2023 про надання правової допомоги (професійної правничої допомоги), відповідно до умов якого правова допомога надається адвокатським об`єднанням (адвокатом) шляхом представництва прав та інтересів клієнта у Господарському суді міста Києва у справі за позовом Приватного підприємства "ФОРШТАГ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АКТИВФАРМ" про стягнення заборгованості.

Згідно із актом № 01-05/05/23 прийому-передачі наданої правової допомоги від 25.05.2023 вартість наданої правової допомоги за договором становить 15000,00 грн.

Оплата позивачем наданих адвокатом послуг з правової допомоги підтверджується платіжною інструкцією № 9944 від 06.06.2023.

Виходячи з аналізу положень ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару відповідно до частини третьої статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 9 червня 2017 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Водночас, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.

Суд зазначає, що у розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт

У відповідності до наведеної норми Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Однак, відповідачем не надано суду заперечень щодо понесених позивачем витрат на правову допомогу та не надано доказів на спростування їх співмірності.

За приписами ч.4 ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи (у даному випадку витрати на правничу допомогу), у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Беручи до уваги викладене та зважаючи на зазначені положення законодавства, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, відсутність клопотання іншої сторони про зменшення витрат на правничу допомогу, оскільки позовні вимоги у даній справі задоволені частково, то суд дійшов висновку про те, що з відповідача підлягають стягненню витрати позивача на оплату правничої допомоги пропорційно розміру задоволених вимог, а саме у сумі 14999,04 грн.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АКТИВФАРМ" (01054, місто Київ, вулиця Пирогова, будинок 2/37, ідентифікаційний код 38337011) на користь Приватного підприємства "ФОРШТАГ" (79040, Львівська область, місто Львів, вулиця Авіаційна, будинок 7, ідентифікаційний код 25554805) 397012,24 грн основного боргу, 119361,82 грн інфляційних втрат, 18409,71 грн 3% річних, 8021,76 грн витрат зі сплати судового збору та витрати на правову допомогу у розмірі 14999,04 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано:26.09.2023.

Суддя С.О. Турчин