Рішення

від 11.09.2023 по справі 910/10007/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.09.2023Справа № 910/10007/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., секретар судового засідання Мамонтова О.О., розглянувши матеріали справи

за позовом акціонерного товариства «Сумиобленерго»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Метал корп»

про стягнення 249171,17 грн,

Представники:

від позивача Жулавський С.А.

від відповідача не прибули

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До суду звернулося з позовом акціонере товариство «Сумиобленерго» до товариства з обмеженою відповідальністю «Метал корп» про стягнення 249171,17 грн збитків.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не зареєстрував відповідні податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений Податковим кодексом термін, внаслідок чого зобов`язаний відшкодувати позивачеві збитки у розмірі неотриманого ним податкового кредиту по ПДВ.

Суд своєю ухвалою від 26.06.2023 відкрив провадження у справі № 910/10007/23, постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Акціонере товариство «Сумиобленерго» подало клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін.

Суд постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідач не подав відзив на позов.

Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 165 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

17 квітня 2020 року акціонерне товариство «Сумиобленерго» (замовник) та товариство з обмеженою відповідальністю «Метал корп» (підрядник) уклади договір підряду № 3715/1704/27 (далі - Договір № 3715/1704/27), відповідно до умов якого підрядник зобов`язується виконати та здати замовнику в установлений цим договором строк закінчені будівельно-монтажні роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх.

Ціна договору становить 550000,00 грн, крім того ПДВ (20 %) в розмірі 110000,00 грн (п. 3.2 Договору № 3715/1704/27).

Відповідно до п. 4.2.1 Договору № 3715/1704/27 оплата у розмірі 100 % ціни договору здійснюється протягом 180 банківських днів після повного закінчення підрядником всіх робіт, підписання останнього акта приймання виконаних будівельних робіт замовником і здачі об`єкта в експлуатацію.

Здавання-приймання виконаних робіт здійснюється спільно уповноваженими сторін за актом приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в), актом приймання-передачі змонтованого устаткування та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3) (п. 6.9 Договору № 3715/1704/27).

Згідно зі п. 6.10 Договору № 3715/1704/27замовник розглядає та підписує акт КБ-2в, акт приймання-передачі змонтованого устаткування та довідку КБ-3 протягом 5 робочих днів з моменту їх отримання від підрядника.

На виконання умов Договору № 3715/1704/27 позивач сплатив відповідачу попередню оплату у розмірі 594000,00 грн (платіжна інструкція від 29.05.2020 №0003217485).

Відповідач виконав підрядні роботи, а позивач їх прийняв, що підтверджується підписаним сторонами 28.09.2020 актом приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2020 року, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт.

По факту виконання підрядних робіт позивач сплатив відповідачу залишок оплати - 66000,00 грн (платіжна інструкція від 29.09.2020 № 0003238066).

Відповідач склав та направив на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН) податкову накладну від 29.05.2020 № 1 на загальну суму 594000,00 грн, у тому числі ПДВ - 99000,00 грн.

Державна податкова служба України відмовила відповідачу в реєстрації податкової накладної від 29.05.2020 № 1, про що свідчать інформація з електронного кабінету платника (позивача), розміщеної на офіційному сайті Державної податкової служби України.

Також відповідач, за фактом виконання робіт по договору № 3715/1704/27 склав та направив на реєстрацію до ЄРПН податкову накладну від 29.09.2020 № 9 на загальну суму 66000,00 грн, у тому числі ПДВ - 11000,00 грн.

Державна податкова служба України зупинила відповідачу реєстрацію податкової накладної від 29.09.2020 № 9, про що свідчать інформація з електронного кабінету платника (позивача), розміщеної на офіційному сайті Державної податкової служби України.

24 червня 2019 року акціонерне товариство «Сумиобленерго» (замовник) та товариство з обмеженою відповідальністю «Метал корп» (підрядник) уклади договір підряду № 3081/2406/11 (далі - Договір № 3081/2406/11), відповідно до умов якого підрядник зобов`язується виконати та здати замовнику в установлений цим договором строк закінчені будівельно-монтажні роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх.

Ціна договору становить 1384005,83 грн, крім того ПДВ (20 %) в розмірі 276801,00 грн (п. 3.2 Договору № 3081/2406/11).

Оплата у розмірі 100 % ціни договору здійснюється протягом 180 банківських днів після повного закінчення підрядником всіх робіт, підписання останнього акта приймання виконаних будівельних робіт замовником і здачі об`єкта в експлуатацію (п. 4.2.1 Договору № 3081/2406/11).

Відповідно до п. п. 6.9 Договору № 3081/2406/11 здавання-приймання виконаних робіт здійснюється спільно уповноваженими сторін за актом приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в), актом приймання-передачі змонтованого устаткування та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3).

Замовник розглядає та підписує акт КБ-2в, акт приймання-передачі змонтованого устаткування та довідку КБ-3 протягом 5 робочих днів з моменту їх отримання від підрядника (п. 6.10 Договору № 3081/2406/11).

На виконання умов Договору № 3081/2406/11 позивач сплатив відповідачу попередню оплату у розмірі 968033,00 грн (платіжні інструкції від 26.06.2019 № 0003161287, від 29.09.2020 № 0003238067).

Відповідач за фактом попередньої оплати по Договору № 3081/2406/11 склав та направив на реєстрацію до ЄРПН податкові накладні від 26.06.2019 № 3 на суму 825780,00 грн, у тому числі ПДВ - 137630,00 грн, від 29.09.2020 № 10 на суму 142253,50 грн, у тому числі ПДВ - 23708,92 грн.

Державна податкова служба України зареєструвала в ЄРПН податкову накладну від 26.06.2019 № 3, але зупинила відповідачу реєстрацію податкової накладної від 29.09.2020 № 10, про що свідчать інформація з електронного кабінету платника (позивача), розміщеної на офіційному сайті Державної податкової служби України.

Відповідач виконав підрядні роботи по Договору № 3081/2406/1, а позивач їх прийняв, що підтверджується підписаними 28.12.2020 актами № 1 та № 2 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2020 року, довідками про вартість виконаних будівельних робіт.

По факту виконання підрядних робіт позивач сплатив відповідачу залишок оплати по договору № 3081/2406/11 у сумі 692773,50 грн (платіжні інструкції від 28.12.2020 № 0003253383 та № 0003253382).

За фактом виконання робіт по Договору № 3081/2406/11 відповідач склав та направив на реєстрацію до ЄРПН податкові накладні від 28.12.2020 № 10 на суму 550520,00 грн, у тому числі ПДВ - 91753,33 грн, від 28.12.2020 № 11 на суму 142253,50 грн, у тому числі ПДВ - 23708,92 грн.

Державна податкова служба України зупинила відповідачу реєстрацію вказаних податкових накладних від 28.12.2020 № 10, від 28.12.2020 № 11 про що свідчить інформація з електронного кабінету платника (позивача), розміщена на офіційному сайті Державної податкової служби України.

Станом на день розгляду справи в суді є незареєстрованими податкові накладні від 29.05.2020 № 1 (99000,00 грн ПДВ), від 29.09.2020 № 9 (11000,00 грн ПДВ), від 29.09.2020 № 10 (23708,92 грн ПДВ), від 28.12.2020 № 10 (91753,33 грн ПДВ), від 28.12.2020 № 11 (23708,92 грн ПДВ).

Тобто позивач не може включити 249171,17 грн ПДВ до складу податкового кредиту.

Підпунктом 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу (далі - ПК) України визначено, що єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами

Відповідно до підпункту 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розд. V ПК України.

Згідно з підпунктами 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198, п. 44 підрозд. 2 розд. XX ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 ПК України.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПК України термін.

Пунктом 201.7 ст. 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Положеннями п. 201.10 ст. 201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

З огляду на викладене саме на продавця товарів/послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

При цьому, хоча обов`язок відповідача зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед позивачем, невиконання цього обов`язку завдало позивачу збитків. Тому належним способом захисту для позивача є звернення до відповідача з позовом про відшкодування збитків, завданих порушенням його обов`язку щодо складення та реєстрації належним чином податкових накладних (постанова Верховного Суду від 19.04.2023 у справі №906/824/21).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Підставою для відшкодування збитків відповідно до ч. 1ст. 611 ЦК України є порушення зобов`язання.

Аналогічне положення міститься в ст. 224 Господарського кодексу України (далі - ГК України), відповідно до якої учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Для застосування до відповідача такого заходу відповідальності, як стягнення збитків наявні усі елементи складу господарського правопорушення, а саме: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.03.2023 у справі № 925/556/21 зазначила, що ПК України не встановлює для платника ПДВ механізм, який би дозволяв йому включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати. Такий платник ПДВ також не має у податкових відносинах права самостійно спонукати контрагента до здійснення реєстрації, а також не може спонукати контрагента оскаржити незаконні рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, якщо вони були перешкодою у реєстрації податкової накладної у ЄРПН. Водночас саме від того, чи здійснить контрагент всі необхідні дії для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а у випадку незаконної перешкоди з боку контролюючого органу для реєстрації - від того, чи зможе контрагент успішно усунути ці перешкоди, фактично залежить виникнення права такого платника податку на податковий кредит з ПДВ.

З огляду на це, виникнення права на податковий кредит залежить від реєстрації податкової накладної в ЄРПН, і відсутній механізм, який би дозволяв покупцю включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати.

Оскільки саме від продавця, який має визначений законом обов`язок вчинити дії, необхідні для реєстрації податкової накладної в ЄРПН (а також може у необхідних випадках ефективно оскаржити рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, які перешкодили виконати цей обов`язок), залежить реалізація покупцем майнового інтересу, пов`язаного з одержанням права на податковий кредит з ПДВ за наслідками господарської операції, він (продавець) залишається відповідальним перед своїм контрагентом у господарській операції за наслідки невчинення цих дій.

Суд встановив, що відповідач склав податкові накладні та направив їх на реєстрацію в ЄРПН. Проте, контролюючий орган в 2020, 2021 роках прийняв рішення, які наразі є чинними, щодо зупинення або відмови в реєстрації податкових накладних. Відмова в реєстрації податкових накладних або зупинення реєстрації є наслідком неналежного виконання відповідачем вимог податкового законодавства щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Оскільки відповідач не виконав вимог податкового законодавства, що призвело до зупинення реєстрації та відмови у реєстрації податкових накладних, позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатися правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 249171,17 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. У ч. 1 ст. 614 ЦК України зазначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Тобто наявність вини відповідача щодо нереєстрації в ЄРПН податкових накладних презюмується та не підлягає доведенню позивачем. Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі № 753/7281/15-ц, від 21.02.2021 у справі №904/982/19, від 21.07.2021 у справі № 910/12930/18, від 21.09.2021 у справі № 910/1895/20, від 18.10.2022 у справі № 922/3174/21.

Оскільки відповідач не виконав встановлений законом обов`язок з реєстрації податкових накладних, що підтверджується рішеннями контролюючого органу, якими зупинено та відмовлено відповідачу в реєстрації податкових накладних, то це викликає неможливість включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, неможливість зменшення податкового зобов`язання на вказану суму, яка фактично є реальними збитками позивача. Подібні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18, від 01.03.2023 у справі № 925/556/21, об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17, Верховного Суду від 03.12.2018 у справі № 908/76/18, від 10.01.2022 у справі № 910/3338/21, від 31.01.2023 у справі № 904/72/22.

Таким чином, наявні підстави для стягнення із відповідача реальних збитків на суму 249171,17 грн, що покриває втрату позивачем майна у розумінні ч. 2 ст. 224 ГК України, ст. 22 ЦК України.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приймаючи рішення суд зобов`язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивач належним чином довів порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити повністю позов акціонерного товариства «Сумиобленерго» до товариства з обмеженою відповідальністю «Метал корп».

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Метал корп» (вул. Зоологічна, б. 4а, оф. 139, м. Київ, 04119, код 42223495) на користь акціонерного товариства «Сумиобленерго» (вул. І. Сірка, 7, м. Суми, 40035, код 23293513) 249171,17 грн збитків, 3737,57 грн судового збору.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено 26.09.2023.

Суддя С. А. Ковтун