Рішення

від 07.09.2023 по справі 911/757/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" вересня 2023 р. м. Київ Справа №911/757/23

За позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» (04136 місто Київ, вул. Стеценка, буд. 1-А)

до Приватного підприємства «Ково» (08343 Київська обл., Бориспільський р-н, с. Гнідин, вул. Заводська, буд. 4-А)

про стягнення 293071,15 грн

Суддя Третьякова О.О.

Секретар судового засідання Капля Є.В.

Представники:

від позивача: Лещенко І.А.

від відповідача: Озеров А.С.

Обставини справи:

Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські регіональні електромережі» (далі позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Приватного підприємства «Ково» (далі відповідач) про стягнення вартості необлікованої електричної енергії внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії у розмірі 201655,90 грн, а також 12198,80 грн 3% річних та 79216,45 грн інфляційних втрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на виявлення порушення відповідачем Правил роздрібного ринку електричної енергії у вигляді самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі без порушення схеми обліку, що зафіксовано актом №К0041569 від 03.10.2020, та прийняте рішення про нарахування вартості необлікованої електричної енергії внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії за період з 03.04.2020 по 03.10.2020 в розмірі 201655,90 грн. Поряд з основним боргом в розмірі 201655,90 грн позивачем також заявлено до стягнення 12198,80 грн 3% річних та 79216,45 грн інфляційних втрат за період прострочення сплати основного боргу з 22.01.2021 по 27.01.2023.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.03.2023 відкрито провадження у справі №911/757/23, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, встановлено учасникам справи строки для вчинення необхідних процесуальних дій, підготовче засідання призначено на 20.04.2023.

17.04.2023 до Господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач позов не визнав. Відповідач зазначив, що точка обліку електричної енергії, яка була об`єктом перевірки відповідно до акта про порушення №К041569 від 03.10.2020, знаходиться за місцезнаходженням відповідача с.Гнідин, вул.Заводська, 4-а, однак особа, яка підписала акт про порушення №К041569 від 03.10.2020 зі сторони споживача ОСОБА_1 відповідачу не відома, відповідач цю особу не уповноважував на підписання акта про порушення. Також відповідач послався на те, що його не було повідомлено про дату, час та місце засідання комісії оператора з розгляду акта про порушення, відповідач не зміг надати свої пояснення на комісії оператора з розгляду акта про порушення, протокол засідання комісії №290 від 02.12.2020 про розгляд акта про порушення відповідач не отримав, а дізнався про нарахування йому заборгованості в сумі 201655,90 грн лише 31.03.2023 в момент ознайомлення із справою в суді. Також відповідач послався на те, що відповідно до п.8.4.4 ПРРЕЕ в даному випадку обов`язковим було проведення експертизи факту пошкодження пломб та факту втручання в роботу засобів вимірювальної техніки, однак така експертиза не була проведена.

20.04.2023 підготовче засідання не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Третьякової О.О. на лікарняному, ухвалою суду від 25.04.2023 підготовче засідання перепризначено на 11.05.2023.

05.05.2023 до Господарського суду Київської області від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій позивач зазначив, що посилання відповідача не те, що останній не уповноважував громадянку Гуназу Ірину Сергіївну на підписання акта про порушення, є необґрунтованим, оскільки відповідно до п.8.2.5 ПРРЕЕ акт про порушення підписується споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об`єкт для проведення перевірки. Також позивач вказав, що відповідач повідомлявся про засідання комісії по розгляду акта про порушення, а саме дата та місце проведення засідання були зазначені в акті про порушення, та, крім того, у зв`язку з неявкою відповідача на засідання комісії 14.10.2020 відповідача на повторне засідання комісії 02.12.2020 запрошували листом від 26.10.2020, який направлявся відповідачу, при цьому відповідно до п.8.2.6 ПРРЕЕ акт про порушення від 03.10.2020 міг бути розглянутий на комісії у строк не пізніше 60-календарних днів від дня його складення.

10.05.2023 до Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання, призначеного на 11.05.2023, з підстав зайнятості представника відповідача в цей день в іншій судовій справі.

У підготовче засідання 11.05.2023 з`явилися позивач, не з`явився відповідач, протокольною ухвалою підготовче засідання відкладено на 01.06.2023.

24.05.2023 до Господарського суду Київської області від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких відповідач повторив свою позицію у спорі, яка раніше була ним викладена у відзиві на позовну заяву.

У підготовче засідання 01.06.2023 з`явилися сторони, за наслідками з`ясування позицій сторін про можливість закриття підготовчого провадження протокольною ухвалою закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 15.06.2023.

15.06.2023 судове засідання не відбулось у зв`язку з оголошення повітряної тривоги, ухвалою суду від 16.06.2023 судове засідання перепризначено на 20.07.2023.

У судове засідання 20.07.2023 з`явились позивач та відповідач, які надали пояснення по суті справи, протокольною ухвалою в судовому засіданні оголошено перерву на 07.09.2023.

В судове засідання 07.09.2023 з`явились позивач та відповідач, які надали пояснення по суті справи. За результатами з`ясування обставин справи, перевірки їх доказами та проведення судових дебатів 07.09.2023 у судовому засіданні після виходу з нарадчої кімнати судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, проаналізувавши позовні вимоги та заперечення проти них, з`ясувавши всі фактичні обставин справи, на яких ґрунтується позов, відзив та інші заяви учасників по суті справи, оцінивши наявні докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд

встановив:

Позивач Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські регіональні електромережі» (колишнє найменування ПАТ «Київобленерго») є юридичною особою, основним видом діяльності якого відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб від 14.04.2022 є розподілення електроенергії.

Відповідач Приватне підприємством «Ково» є юридичною особою, основним видом діяльності якого відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб від 27.03.2023 є надання послуг перукарнями та салонами краси, місцезнаходження Київська обл., Бориспільський р-н, с.Гнідин, вул. Заводська, 4-а.

29.06.2009 між Приватним підприємством «Ково» (відповідач) в якості споживача та Приватним акціонерним товариством «ДТЕК Київські регіональні електромережі» (позивач) в якості постачальника було укладено договір №1625 про постачання електричної енергії надалі Договір постачання електроенергії.

Відповідно до п.1.1 цього Договору постачання електроенергії постачальник (позивач) взяв на себе зобов`язання продавати споживачу (відповідачу) електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 80 кВт, а споживач (відповідач) зобов`язався оплачувати постачальнику вартість використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснювати інші платежі за умовами цього договору. У Додатках 2 та 3 до Договору постачання електроенергії сторони визначили місцезнаходження площадки (об`єкта) електропостачання, а саме с.Гнідин, вул.Заводська, 4-а.

Актом від 19.06.2009 розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін позивач та відповідач зафіксували межі балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності між сторонами, а саме за відповідачем зафіксована балансова належність електромережі від РУ-0,4 кВ трансформаторної підстанції (ТП) №859 до РП №1, РП №1, КЛ-0,4 кВ АВВГ 4х95 до РП №2.

В подальшому, у зв`язку із набранням чинності Законом України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 №2019-VIII та Постановою НКРЕКП «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» від 14.03.2018 №312 між позивачем та відповідачем укладено договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, який є публічним договором приєднання.

З акта від 11.02.2020 №139170 встановлення/збереження пломб вузла обліку випливає, що станом на 11.02.2020 електромережа відповідача була відключена від електропостачання згідно з нарядом на відключення шляхом встановлення за місцезнаходженням об`єкта електропостачання відповідача в шафі обліку пломби типу бар`єр №В14486305. Зазначений акт від 11.02.2020 №139170 був підписаний позивачем та відповідачем без зауважень.

03.10.2020 представниками ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» в ході проведення перевірки об`єкта електропостачання відповідача за адресою: с.Гнідин, вул.Заводська, 4-а, що є також місцезнаходженням відповідача, було виявлено порушення обліку електричної енергії, а саме самовільне підключення після відключення (п.п.3 п.5.5.5 ПРРЕЕ).

Про виявлення порушення за результатом проведеної перевірки складено акт про порушення №К041569 від 03.10.2020 за підписами представників оператора системи розподілу ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» (інженера Шараленка В.М., інженера Фісак О.І.) та за підписом особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт споживача Гунази І.С., надалі Акт про порушення від 03.10.2020.

Актом про порушення від 03.10.2020 було зафіксовано, що на момент проведення перевірки пломба №В14486305, яка була встановлено відповідно до акта від 11.02.2020 №139170, на шафі обліку зірвана.

У зв`язку із виявленням порушення відповідно до Акта про порушення від 03.10.2020 були вжиті такі заходи: проведено технічну перевірку, надано акт-вимогу від 03.10.2020 та споживач повторно відключений та опломбований, про що в Акті про порушення від 03.10.2020 міститься відмітка про оформлення акта про пломбування від 03.10.2020 №226400.

Особою, яка допустила представників оператора системи на об`єкт споживача Гуназою І.С. Акт про порушення від 03.10.2020 був підписаний без будь-яких конкретних зауважень до його змісту, однак при цьому від руки була вчинена відмітка про те, що зауваження будуть надані на комісії.

У пункті 11 Акта про порушення від 03.10.2020 містяться дані про те, що комісія оператора системи розподілу з розгляду акта про порушення буде проводити засідання 14.10.2020 та зазначена адреса проведення засідання.

14.10.2020 засідання комісії оператора системи розподілу з розгляду Акта про порушення від 03.10.2020 не відбулось.

Листом від 26.10.2020 №04/530/8662 відповідача було запрошено на 02.12.2020 на засідання комісії оператора системи розподілу з розгляду Акта про порушення від 03.10.2020. Цей лист-запрошення був направлений позивачем відповідачу 28.10.2020 відповідно до штемпелю на конверті рекомендованими поштовими відправленнями №0413606212979 та 0413606212987, однак вказані поштові відправлення не були отримані відповідачем.

02.12.2020 відповідач на засідання комісії оператора системи розподілу з розгляду Акта про порушення від 03.10.2020 не з`явився, засідання вказаної комісії було проведено за відсутності відповідача, який був запрошений на засідання комісії листом від 26.10.2020 №04/530/8662.

Комісія оператора системи розподілу з розгляду актів про порушення 02.12.2020 розглянула на засіданні Акт про порушення від 03.10.2020, про що складено протокол №290 від 02.12.2020.

За наслідками розгляду Акта про порушення від 03.10.2020 комісією оператора системи розподілу порушення, що зафіксоване в Акті про порушення від 03.10.2020 самовільне підключення після відключення, кваліфіковане як порушення з вини споживача відкритим способом, у зв`язку з чим прийнято рішення про нарахування споживачу Приватному підприємству «Ково» вартості необлікованої електричної енергії в сумі 201655,90 грн відповідно до п.8.4.10 ПРРЕЕ, формула 4, за 183 дні за період порушення з 03.04.2020 по 03.10.2020.

Вказане рішення комісії оператора системи розподілу з розгляду Акта про порушення від 03.10.2020 оформлено протоколом засідання комісії №290 від 02.12.2020, надалі Протокол засідання комісії №290 від 02.12.2020, примірник якого разом з розрахунком до акта про порушення був направлений позивачем відповідачу 14.12.2020 відповідно до реєстру поштових відправлень від 14.12.2020 та фіскального чеку АТ «Укрпошта» від 14.12.2020 рекомендованими поштовими відправленнями №0600002768493 та №0600002768450.

На момент розгляду Господарським судом Київської області справи №911/757/23 вартість необлікованої електроенергії в розмірі в сумі 201655,90 грн, яка розрахована позивачем відповідачу на підставі рішення, яке оформлене Протоколом засідання комісії №290 від 02.12.2020, відповідачем не сплачена.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи, які підтверджуються наявними у справі копіями письмових доказів, суд виходить з того, що правовідносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії регулюються в тому числі Законом України «Про ринок електричної енергії» та Правилами роздрібного ринку електричної енергії, що затверджені Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, №312 від 14.03.2018 (із змінами та доповненнями станом на час виникнення відповідних правовідносин у зв`язку із складенням Акта про порушення від 03.10.2020).

Закон України «Про ринок електричної енергії», надалі Закон, визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Відповідно до п.77 ч.1 ст.1 вказаного Закону роздрібний ринок електричної енергії - це система відносин, що виникають між споживачем електричної енергії та електропостачальником у процесі постачання електричної енергії, а також іншими учасниками ринку, які надають пов`язані з постачанням електричної енергії послуги.

Відповідно до ч.2 ст.2 вказаного Закону основні умови діяльності учасників ринку електричної енергії та взаємовідносин між ними визначаються нормативно-правовими актами, що регулюють впровадження цього Закону, зокрема, кодексом комерційного обліку, правилами роздрібного ринку, іншими нормативно-правовими актами.

Правила роздрібного ринку передбачають, зокрема, загальні умови постачання електричної енергії споживачам, систему договірних відносин між учасниками роздрібного ринку, права та обов`язки учасників ринку, процедуру заміни споживачем постачальника електричної енергії, умови та порядок припинення та відновлення постачання електричної енергії споживачу, процедуру розгляду скарг споживачів (ч.5 ст.2 Закону).

Відповідно до п.84 ч.1 ст.1 цього Закону споживач це фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання;

Згідно з ч.3 ст.58 Закону споживач зобов`язаний, зокрема, дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів.

Також відповідно до ч.2 ст.77 цього Закону правопорушенням на ринку електричної енергії є, зокрема: крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку; пошкодження цілісності пломб, повірочного тавра тощо.

Крім того, частинами 1-3 ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб`єкта, який порушив зобов`язання, не звільняє цього суб`єкта від обов`язку виконати зобов`язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов`язання.

Відповідно до положень частин 1-2 ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до п.1.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, що затверджені Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, №312 від 14.03.2018 (у редакції станом на дату складення Акта про порушення від 03.10.2020), надалі ПРРЕЕ, самовільне підключення це несанкціоноване (непогоджене) оператором системи підключення (у тому числі після відключення) електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі, що є підставою для оформлення акта про порушення та визначення обсягу необлікованої електричної енергії внаслідок такого підключення; самовільне підключення без порушення схеми обліку це несанкціоноване (непогоджене) оператором системи підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі за схемою, передбаченою проектними рішеннями та/або договором з оператором системи, після їх відключення оператором системи в установленому законодавством порядку (за умови наявності договору з оператором системи).

Відповідно до п.5.5.5 ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов`язаний, зокрема:

1) користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів);

2) сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів;

3) за умови неповної оплати за спожиту електричну енергію припинити власне електроспоживання відповідно до умов договору;

4) здійснювати оплату рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору;

5) дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів;

8) забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об`єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування;

12) забезпечувати доступ представникам оператора системи (після пред`явлення ними службових посвідчень) до об`єкта споживача для проведення технічної перевірки засобу комерційного обліку (засобів вимірювальної техніки), електроустановок та електропроводки, вимірювання показників якості електричної енергії, контролю за рівнем споживання електричної енергії, а також для виконання відключення та обмеження споживання електричної енергії споживачу (субспоживачу) відповідно до встановленого цими Правилами порядку та виконувати їх обґрунтовані письмові вимоги щодо усунення виявлених порушень, якщо це обумовлено умовами договору;

19) своєчасно вживати відповідних заходів для усунення виявлених порушень.

У п.6.5.13 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, що затверджений Постановою НКРЕКП №311 від 14.03.2018 (у редакції станом на дату складення Акта про порушення від 03.10.2020), визначено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, мережами якого передається/розподіляється електрична енергія споживачу, порушень цього Кодексу або Правил роздрібного ринку, зокрема фактів безоблікового споживання електричної енергії, пошкодження чи зриву пломб, пломбувального матеріалу та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про збереження пломб, або пошкодження відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження ЗКО, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення відповідно до Правил роздрібного ринку.

Пунктом 8.2.4 ПРРЕЕ також встановлено, що у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до порядку, визначеного главою 8.4 цього розділу.

Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку про те, що самовільне підключення є порушенням ПРРЕЕ з боку споживача.

Пунктом 8.2.5 ПРРЕЕ передбачено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 9 до цих Правил. В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил та всі необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням: меж балансової належності; перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення; номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення; фазування лічильника на дату оформлення акта про порушення. Споживачі, представники оператора системи, інші особи, присутні при перевірці, під час здійснення перевірки електроустановок мають право здійснювати фото- та відеозйомку для фіксації виявлених порушень та/або відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення, про що зазначається в акті про порушення. В акті про порушення заповнюються всі графи та рядки без пропусків. Виправлення чи підчищення не допускаються. Текст повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення. В акті зазначаються заходи, яких було вжито або яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи). У разі відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в цьому акті.

Відповідно до п.8.2.6 ПРРРЕ на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Комісія з розгляду актів про порушення створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з 3 уповноважених представників оператора системи. Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення. Споживач має бути повідомлений оператором системи про місце, час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 7 календарних днів до призначеної дати засідання. У разі відмови споживача або представника споживача від отримання акта про порушення, у якому визначено місце, час та дату проведення засідання комісії, або окремого повідомлення про місце, час і дату засідання комісії оператор системи направляє споживачу таке повідомлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу, визначену в даних щодо споживача, наявних в оператора системи. У такому разі оператор системи має право розглянути акт про порушення на засіданні комісії, яке має відбутися по закінченню 30 календарних днів від дати направлення споживачу такого повідомлення. За зверненням споживача оператор системи може розглянути акт про порушення на засіданні комісії раніше указаного терміну. Акт про порушення, не розглянутий у визначеному цими Правилами порядку протягом 60 календарних днів від дня його складення, вважається недійсним та підлягає скасуванню (крім випадків необхідності проведення експертизи пломб, індикаторів та/або засобу вимірювальної техніки електричної енергії для встановлення факту порушення). Комісія з розгляду актів про порушення може повторно розглянути акт про порушення в порядку, встановленому цими Правилами, на підставі звернення споживача, на вимогу Регулятора, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, або за рішенням суду. За рішенням оператора системи у зв`язку з отриманням результатів експертизи чи інших даних, які не були відомі на момент ухвалення рішення комісією, але мають суттєве значення, рішення комісії може бути переглянуте у порядку, встановленому цими Правилами, протягом 1 року, починаючи з дня, наступного за днем його прийняття. Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу. У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти глави 8.4 цього розділу та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.

Також відповідно до п.8.2.7 ПРРЕЕ кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи. Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (у випадку неотримання споживачем рахунка у поштовому відділенні упродовж 5 робочих днів з дня надходження рахунка до поштового відділення споживача рахунок вважається отриманим споживачем на 5 робочий день). У разі незгоди споживача з фактом безоблікового споживання електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту безоблікового споживання електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії. Спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта про порушення та/або визначенні обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, вирішуються Регулятором, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики відповідно до компетенції, енергетичним омбудсменом та/або судом. Якщо судом прийнято рішення, яким спростовано факт безоблікового споживання електричної енергії споживачем та/або відмовлено оператору системи в задоволенні позову щодо стягнення зі споживача вартості необлікованої електричної енергії, розрахованої на підставі акта про порушення, та за умови набрання рішенням суду законної сили оператор системи скасовує відповідний акт про порушення.

Порядок визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення Правил РРЕЕ, та/або виявлення фактів безоблікового споживання електричної енергії, самовільного підключення до об`єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без засобів вимірювальної техніки, визначено в главі 8.4 ПРРЕЕ.

У п.8.4.1 ПРРЕЕ встановлено, що оператор системи визначає обсяг та вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення цих Правил та/або виявлення фактів безоблікового споживання електричної енергії, самовільного підключення до об`єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без засобів вимірювальної техніки, відповідно до вимог цієї глави.

Відповідно до п.8.4.2 ПРРЕЕ визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення таких порушень, зокрема:

5) самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі без порушення схеми обліку.

Відповідно до п.8.4.8 ПРРЕЕ кількість днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил, визначається виходячи з кількості робочих днів електроустановки споживача (крім випадків фіксації засобами комерційного обліку кількості днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил), а саме:

- у разі виявлення у споживача порушення, зазначеного в підпункті 5 пункту 8.4.2 цієї глави, - з дня останнього контрольного огляду засобу комерційного обліку або технічної перевірки (якщо технічну перевірку було проведено після останнього контрольного огляду засобу комерційного обліку), або відключення електроустановки споживача (якщо контрольний огляд засобу комерційного обліку та/або технічна перевірка у період з дати відключення електроустановки споживача до дати виявлення порушення не були проведені) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у шести календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення.

Пунктом 8.4.10 ПРРЕЕ передбачено, що у разі виявлення у непобутового споживача порушень, зазначених у підпунктах 1-5 пункту 8.4.2 цієї глави, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії протягом робочого часу (Wдоб, кВт·год) розраховується за формулою:

W доб. = P * t доб * Кв (4)

де

P - потужність (кВт), визначена як:

1) сумарна максимальна потужність наявних у споживача на час складення акта про порушення струмоприймачів відповідно до їх паспортних даних (за умови, якщо визначена таким чином потужність не перевищує дозволену потужність для цієї точки комерційного обліку, зазначену в договорі з оператором системи);

2) потужність, обчислена виходячи зі струму навантаження електроустановки споживача при підключенні всіх наявних на час складення акта про порушення струмоприймачів на максимальну потужність, визначеного на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології (за умови відсутності паспортних даних усіх струмоприймачів, наявних у споживача на час складення акта про порушення, та якщо визначена таким чином потужність не перевищує дозволену потужність для цієї точки комерційного обліку, зазначену в договорі з оператором системи);

3) дозволена потужність для цієї точки комерційного обліку, зазначена в договорі з оператором системи (за умови, якщо потужність, визначена відповідно до положень підпунктів 1 або 2 цього пункту, перевищує дозволену потужність для цієї точки комерційного обліку, ненадання споживачем інформації щодо паспортних даних струмоприймачів, недопуску представників оператора системи на свою територію для перевірки інформації щодо сумарної максимальної потужності струмоприймачів, відмови споживача від вимірювання струму навантаження електроустановки при підключенні всіх наявних струмоприймачів на повну потужність);

t доб - тривалість роботи обладнання протягом доби, що визначається на підставі договору з оператором системи (год). У разі відсутності в договорі даних про тривалість роботи обладнання споживача tдоб приймається рівним 8 год;

Kв - коефіцієнт використання струмоприймачів (приймається рівним 0,6).

Також відповідно до п.8.2.7 ПРРЕЕ кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи. Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (у випадку неотримання споживачем рахунка у поштовому відділенні упродовж 5 робочих днів з дня надходження рахунка до поштового відділення споживача рахунок вважається отриманим споживачем на 5 робочий день). У разі незгоди споживача з фактом безоблікового споживання електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту безоблікового споживання електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії. Спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта про порушення та/або визначенні обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, вирішуються Регулятором, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики відповідно до компетенції, енергетичним омбудсменом та/або судом. Якщо судом прийнято рішення, яким спростовано факт безоблікового споживання електричної енергії споживачем та/або відмовлено оператору системи в задоволенні позову щодо стягнення зі споживача вартості необлікованої електричної енергії, розрахованої на підставі акта про порушення, та за умови набрання рішенням суду законної сили оператор системи скасовує відповідний акт про порушення.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на виявлення порушення відповідачем Правил роздрібного ринку електричної енергії у вигляді самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі без порушення схеми обліку, що зафіксовано Актом про порушення від 03.10.2020, та прийняте рішення про нарахування вартості необлікованої електричної енергії внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії за період з 03.04.2020 по 03.10.2020 в розмірі 201655,90 грн.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач посилається на те, що він не уповноважував особу, яка підписала Акт про порушення від 03.10.2020 зі сторони споживача Гуназу Ірину Сергіївну, на підписання цього акта. Відповідач також зазначає, що його не було повідомлено про дату, час та місце засідання комісії оператора з розгляду акта про порушення, відповідач не зміг надати свої пояснення на комісії оператора з розгляду акта про порушення, Протокол засідання комісії №290 від 02.12.2020 про розгляд акта про порушення відповідач не отримав, а дізнався про нарахування йому заборгованості в сумі 201655,90 грн лише 31.03.2023 в момент ознайомлення із справою в суді. Також відповідач посилається на те, що відповідно до п.8.4.4 ПРРЕЕ в даному випадку обов`язковим було проведення експертизи факту пошкодження пломб та факту втручання в роботу засобів вимірювальної техніки, однак така експертиза не була проведена.

При цьому суд відмічає, що відповідач ні у відзиві на позов, ні під час розгляду справи ніяких доказів на спростування факту самовільного підключення, зафіксованого в Акті про порушення від 03.10.2020, суду не надав. Сам арифметичний розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, який виконаний позивачем відповідно до рішення комісії, яке оформлено Протоколом засідання комісії №290 від 02.12.2020, та згідно з яким відповідачу нараховано за період з 03.04.2020 по 03.10.2020 (183 дні) обсяг необлікованої електричної енергії в розмірі 70272 кВт/год вартістю 201655,90 грн, відповідач не спростовує, однак відповідач посилається на порушення відповідачем законодавства при складанні Акта про порушення від 03.10.2020 та при прийнятті рішення, яке оформлене Протоколом засідання комісії №290 від 02.12.2020.

Вирішуючи спір, в тому числі надаючи оцінку доводам та запереченням відповідача, суд зазначає, що передбачений статтею 13 Господарського процесуального кодексу України принцип змагальності господарського судочинства надає сторонам достатні процесуальні можливості у представленні та доказуванні своєї позиції, спростуванні позиції інших учасників процесу з метою правильного вирішення спору. Цей принцип передбачає активну роль сторін як заінтересованих учасників процесу у доказуванні своєї правової позиції.

Так, відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Верховний Суд, в ході касаційного перегляду судових рішень, неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" зазначив, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри". Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, у справі №908/1879/17 від 04.03.2021.

Суд відмічає, що позивач на підтвердження факту самовільного підключення відповідача надав суду докази, а саме: 1) акт від 11.02.2020 №139170 встановлення/збереження пломб вузла обліку, із якого випливає, що станом на 11.02.2020 електромережа відповідача була відключена від електропостачання згідно з нарядом на відключення шляхом встановлення за місцезнаходженням об`єкта електропостачання відповідача в шафі обліку пломби типу бар`єр №В14486305; 2) Акт про порушення від 03.10.2020, яким зафіксовано самовільне підключення відповідачем без порушення схеми обліку, а саме шляхом зриву на шафі обліку пломби №В14486305, яка була встановлена відповідно до акта від 11.02.2020 №139170.

В той же час, суд відмічає, що відповідачем не надано ніяких доказів на спростування факту самовільного підключення відповідачем електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі, який зафіксований в Акті про порушення від 03.10.2020. Зокрема, відповідачем не надано доказів збереження пломби типу бар`єр №В14486305, яка була встановлена відповідно до акта від 11.02.2020 №139170 і зрив якої зафіксований в Акті про порушення від 03.10.2020.

Посилання відповідача у спорі на те, що Акт про порушення від 03.10.2020 підписано зі сторони споживача (відповідача) Гуназою Іриною Сергіївною, яку сам відповідач на підписання цього акта не уповноважував, суд відхиляє, оскільки відповідно до п.8.2.5 ПРРЕЕ акт про порушення може бути підписаний як представником споживача, так і іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки. Із Акта про порушення від 03.10.2020 вбачається, що Гуназа Ірина Сергіївна допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача за адресою: с.Гнідин, вул. Заводська, 4-а. Крім того, суд повторює, що відповідач в ході розгляду справи не спростував зазначені у цьому Акті про порушення від 03.10.2020 відомості про самовільне підключення шляхом зриву пломби типу бар`єр №В14486305.

Отже, Акт про порушення від 03.10.2020, оформлення якого передбачено пунктом 8.2.5 ПРРЕЕ, є допустимим доказом та засобом фіксації порушення правил ПРРЕЕ при виявленні самовільного підключення, а сам факт самовільного підключення відповідачем електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі, який зафіксований в Акті про порушення від 03.10.2020, відповідачем не спростований.

Посилання відповідача на те, що його не було повідомлено про дату, час та місце засідання комісії оператора з розгляду акта про порушення і що відповідач не зміг надати свої пояснення 02.12.2020 на комісії оператора з розгляду акта про порушення та дізнався про нарахування йому заборгованості в сумі 201655,90 грн лише 31.03.2023 в момент ознайомлення із справою №911/757/23 в суді, суд відхиляє з огляду на таке.

Наявні у справі докази свідчать про те, що позивач повідомляв відповідача про дату, час та місце засідання комісії оператора з розгляду акта про порушення.

Так, у пункті 11 Акта про порушення від 03.10.2020 містяться дані про те, що комісія оператора з розгляду акта про порушення буде проводити засідання 14.10.2020 та зазначена адреса проведення засідання. Однак 14.10.2020 засідання комісії з розгляду Акта про порушення від 03.10.2020 не відбулось.

Листом від 26.10.2020 №04/530/8662 відповідача було запрошено на 02.12.2020 на засідання комісії з розгляду Акта про порушення від 03.10.2020. Цей лист-запрошення був направлений позивачем відповідачу 28.10.2020 відповідно до штемпелю на конверті рекомендованими поштовими відправленнями №0413606212979 та 0413606212987, однак вказані поштові відправлення не були отримані відповідачем.

02.12.2020 відповідач на засідання комісії оператора системи розподілу з розгляду Акта про порушення від 03.10.2020 не з`явився, а тому засідання вказаної комісії було проведено за відсутності відповідача, приймаючи до уваги, що відповідно до п.8.2.6 ПРРЕЕ акт про порушення підлягав розгляду на комісії протягом 60 календарних днів від дня його складення.

Отже, рекомендованими поштовими відправленнями №0413606212979 та 0413606212987 та листом від 26.10.2020 №04/530/8662 підтверджується запрошення відповідача на засідання комісії 02.12.2020. Вказані рекомендовані поштові відправлення не були отримані відповідачем у відділенні поштового зв`язку та були повернуті позивачу, що підтверджується наявними у позивача конвертами із зазначеними відправленнями.

Також суд відмічає, що примірник Протоколу засідання комісії №290 від 02.12.2020 разом з розрахунком до акта про порушення був направлений позивачем відповідачу 14.12.2020, що підтверджується реєстром поштових відправлень від 14.12.2020 та фіскальним чеком АТ «Укрпошта» від 14.12.2020, рекомендованими поштовими відправленнями №0600002768493 та №0600002768450.

В подальшому позивач, звертаючись до Господарського суду Київської області з даним позовом до відповідача, копію позовної заяви з додатками направляв відповідачу, що підтверджується описом до поштового відправлення №0850003072405.

Крім того, ухвала Господарського суду Київської області від 24.03.2023 про відкриття провадження у справі №911/757/23 була направлена відповідачу рекомендованим поштовим відправленням №0103283432509, яке не було отримано відповідачем у відділенні поштового зв`язку та було повернуто суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Суд при цьому зауважує, що поштове відправлення за нормальних умов підлягає врученню одержувачу, однак відповідачем не надано доказів існування об`єктивних перешкод неможливості одержання відповідачем у відділенні поштового зв`язку за місцезнаходженням відповідача вказаних рекомендованих поштових відправлень, у т.ч. рекомендованих поштових відправлень, які були надіслані позивачем відповідачу 28.10.2020 із листом від 26.10.2020 №04/530/8662 про запрошення відповідача на 02.12.2020 на засідання комісії з розгляду Акта про порушення від 03.10.2020. Відповідно до ч.1 ст.12 Цивільного кодексу України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Також відповідно до ч.4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Отже, одержувати чи не одержувати адресовану відповідачу поштову кореспонденцію у відділенні поштового зв`язку за місцезнаходженням відповідача є правом самого відповідача, яким відповідач розпоряджається на власний розсуд, а тому у разі невчинення самим відповідачем дій щодо фактичного одержання у розумний строк адресованої відповідачу поштової кореспонденції відповідач вказана суб`єктивна поведінка відповідача не може розглядатись як порушення прав відповідача з боку інших осіб та відповідач має самостійно нести ризик невчинення ним дій щодо фактичного одержання у розумний строк адресованої відповідачу поштової кореспонденції.

Суд також зазначає, що відповідно до ч.7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. При цьому відповідач не повідомляв суд про зміну свого місцезнаходження, що також вказує на те, що адреса місцезнаходження відповідача с.Гнідин, вул.Заводська, 4-а, не змінювалась.

За таких обставин суд відхиляє доводи відповідача про неповідомлення останнього про дату, час та місце засідання комісії оператора з розгляду акта про порушення. Суд при цьому зазначає, що позивачем були дотримані вимоги абзацу 6 пункту 8.2.6 ПРРЕЕ щодо повідомлення відповідача про дату, час та місце засідання комісії оператора з розгляду акта про порушення, а саме шляхом направлення позивачем відповідачу 28.10.2020 відповідних рекомендованих листів №0413606212979 та 0413606212987 з повідомленням про вручення на адресу, визначену в даних щодо споживача (відповідача), наявних в оператора системи (позивача).

Аналізуючи також доводи відповідача про те, що внаслідок неповідомлення позивачем відповідача про проведення 02.12.20202 засідання комісії оператора системи розподілу відповідач не зміг надати свої пояснення на комісії оператора з розгляду акта про порушення, суд при цьому також відмічає, що пояснення відповідача щодо Акта про порушення від 03.10.2020 по суті зводяться до того, що, по-перше, цей акт підписаний неуповноваженою особою з боку відповідача, а по-друге, що відповідно до п.8.4.4 ПРРЕЕ в даному випадку обов`язковим було проведення експертизи факту пошкодження пломб та факту втручання в роботу засобів вимірювальної техніки. Доводам відповідача щодо підписання Акта про порушення від 03.10.2020 неуповноваженою особою з боку відповідача судом вже дана оцінка в рішення суду вище.

Щодо доводів відповідача про те, що відповідно до п.8.4.4 ПРРЕЕ в даному випадку обов`язковим було проведення експертизи факту пошкодження пломб та факту втручання в роботу засобів вимірювальної техніки, суд вказані доводи також відхиляє з огляду на наступне.

Відповідно до абзацу 1 пункту 8.4.4 ПРРЕЕ, на який посилається відповідач у своїх запереченнях, факт пошкодження пломб та/або індикаторів, та/або засобів вимірювальної техніки, факт втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки, крім випадків спрацювання індикаторів (фіксації індикаторами впливу фізичних полів), має бути підтверджений експертизою, проведеною спеціалізованою організацією (підприємством), яка має право на її проведення відповідно до законодавства (далі - експертиза).

Також відповідно до п. 8.4.2 ПРРЕЕ визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення таких порушень:

1) порушення цілісності пломб, цілісності пломбувального матеріалу, на якому встановлені пломби (дріт, кордова нитка тощо), порушення цілісності гвинтів, на яких закріплено пломбувальний матеріал (далі - пошкодження пломб), або відсутність на засобах вимірювальної техніки пломб з відбитками тавр про їх повірку чи пломб з відбитками тавр оператора системи або інших заінтересованих сторін, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, установленому Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки, установлених пломб, та за умови втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки);

2) пошкодження або відсутність пломб з відбитками тавр оператора системи чи інших заінтересованих сторін, установлених на засобах (вузлах) вимірювальної техніки в місцях, указаних в акті про пломбування, складеному в порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки та установлених пломб (крім пломб, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії);

3) пошкодження (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу лічильника тощо) або відсутність засобів вимірювальної техніки (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, установленому Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує передачу на збереження засобів вимірювальної техніки, та у разі пошкодження засобів вимірювальної техніки за умови втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки), інші дії споживача, які призвели до зміни показів засобів вимірювальної техніки (використання фазозсувного трансформатора, постійних магнітів (у разі невстановлення на/в лічильник індикаторів), пристрою випромінювання електромагнітних полів тощо);

4) фіксація індикаторами впливу на лічильник електричної енергії постійного (змінного) магнітного або електричного полів (далі - фіксація індикаторами впливу фізичних полів), пошкодження або відсутність індикаторів (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує факт встановлення та передачі на збереження індикаторів);

5) самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі без порушення схеми обліку;

6) самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі оператора системи з порушенням схеми обліку;

7) самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю оператора системи, з порушенням схеми обліку;

8) використання «штучного нуля», що призвело до споживання необлікованої електричної енергії;

9) пошкодження або відсутність пломб на засобах вимірювальної техніки, що вимірюють обсяг електричної енергії, розподіленої мережами споживача (основного споживача), пошкодження (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу лічильника тощо) зазначених засобів вимірювальної техніки (за наявності акта про пломбування, складеного в порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки та установлених пломб), інші дії споживача, які призвели до зміни показів цих засобів вимірювальної техніки.

За змістом наведених положень пунктів 8.2.4 та 8.4.4 ПРРЕЕ експертиза факту пошкодження пломб та факту втручання в роботу засобів вимірювальної техніки, на яку посилається відповідач, проводиться у разі порушень у вигляді саме пошкодження пломб та втручання в роботу засобів вимірювальної техніки, в той час як в Акті про порушення від 03.10.2020 зафіксоване інше порушення ПРРЕЕ, а саме самовільне підключення без порушення схеми обліку шляхом зриву (відсутності) пломби. Тобто встановлення в такому випадку зриву (відсутності) пломби та самовільного підключення без порушення схеми обліку не потребує експертизи, на яку посилається відповідач відповідно до п.8.4.4 ПРРЕЕ.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що наведені відповідачем доводи не спростовують зафіксоване в Акті про порушення від 03.10.2010 порушення Правил РРЕЕ у вигляді самовільного підключення без порушення схеми обілку та не спростовують правомірність рішення позивача, прийнятого на підставі Акта про порушення від 03.10.2020 та оформленого Протоколом засідання комісії №290 від 02.12.2020.

При цьому відповідно до п.8.2.7 ПРРЕЕ кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи. Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (у випадку неотримання споживачем рахунка у поштовому відділенні упродовж 5 робочих днів з дня надходження рахунка до поштового відділення споживача рахунок вважається отриманим споживачем на 5 робочий день).

Відповідно до обставин справи, примірник Протоколу засідання комісії №290 від 02.12.2020 разом з розрахунком до акта про порушення в т.ч. рахунком на загальну суму 201655,90 грн за грудень 2020 був направлений позивачем відповідачу 14.12.2020, що підтверджується реєстром поштових відправлень від 14.12.2020 та фіскальним чеком АТ «Укрпошта» від 14.12.2020, рекомендованими поштовими відправленнями №0600002768493 та №0600002768450. Точна дата надходження вказаних поштових відправлень до поштового відділення споживача (відповідача) при розгляді справи не встановлена, однак, враховуючи передбачені нормативні строки пересилання поштових відправлень, які визначені наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958 «Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень» (а саме, відповідно до пункту 1 та 2 Розділу ІІ «Нормативні строки пересилання поштових відправлень» нормативний строк пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку) у межах області становить Д+3, при цьому при пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції цей строк збільшується на один день, що загалом становить 4 дні), є підстави для висновку про надходження вказаних поштових відправлень №0600002768493 та №0600002768450 від 14.12.2020 до поштового відділення споживача (відповідача) в будь-якому разі не пізніше 18.12.2020 та про виникнення у зв`язку з цим у відповідача відповідно до п.8.2.7 ПРРЕЕ обов`язку сплатити позивачу кошти в сумі 201655,90 грн на підставі рішення, оформленого Протоколом засідання комісії №290 від 02.12.2020, в строк не пізніше 30 календарних днів від дня отримання рахунка (від 24.12.2020, що є п`ятим робочим днем), тобто в строк не пізніше 22.01.2021.

З урахуванням викладеного, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 201655,90 грн вартості необлікованої електричної енергії, нарахованої на підставі рішення, оформленого протоколом засідання комісії №290 від 02.12.2020 по розгляду акта №К041569 від 03.10.2020 про порушення Правил роздрібного ринку електроенергії.

Позивачем заявлені також вимоги про стягнення 12198,80 грн 3% річних та 79216,45 грн інфляційних втрат за період прострочення сплати 201655,90 вартості необлікованої електричної енергії основного боргу з 22.01.2021 по 27.01.2023.

Контррозрахунок 3% річних та інфляційних втрат відповідачем не наданий.

Згідно з ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.2 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є юридичні факти.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.202 Господарського кодексу України та ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши за допомогою системи «Ліга:Закон» здійснений позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд приходить до висновку, що у межах заявлених позивачем позовних вимог про 3% річних та інфляційних втрат стягненню з відповідача підлягають 12198,80 грн 3% річних та 77830,11 грн інфляційних втрат, а саме:

Сума основного боргуПеріод нарахування 3% та інфляційних втратСума 3% річнихСума інфляційних втрат201 655,90 грн22.01.2021-27.01.202312 198,80 грн77 830,11 грн

Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст.74 Господарського процесуального кодексу України).

Належними у розумінні ч.1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з ч.2 ст.76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами ч. 1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч.1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України).

За таких обставин суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 201655,90 грн вартості необлікованої електричної енергії та 12198,80 грн 3% річних є обґрунтованими, документально підтвердженими, відповідачем не спростовані, а тому є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, а вимоги позивача про стягнення з відповідача 79216,45 грн інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню, а саме в розмірі 77830,11 грн. В задоволенні позовних вимог в частині стягнення 1386,34 грн інфляційних втрат суд відмовляє, оскільки вони необґрунтовані.

Витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 4396,07 грн за подання позову відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України підлягають відшкодуванню (стягненню) з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто в сумі 4375,27 грн (4396,07 : 293071,15 х (201655,90+12198,80+77830,11) = 4396,07 : 293071,15 х 291684,81=4375,27).

Керуючись ст. 2, 7, 8, 11, 13, 14, 18, 20, 73-80, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» до Приватного підприємства «Ково» про стягнення 201655,90 грн основного боргу, 12198,80 грн 3% річних та 79216,45 грн інфляційних втрат задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Ково» (08343 Київська обл., Бориспільський р-н, с. Гнідин, вул. Заводська, буд. 4-А, код ЄДРПОУ 34524820) на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» (04136 місто Київ, вул. Стеценка, буд. 1-А, код ЄДРПОУ 23243188) 201655 (двісті одну тисячу шістсот п`ятдесят п`ять) грн 90 коп. основного боргу, 12198 (дванадцять тисяч сто дев`яносто вісім) грн 80 коп. 3% річних, 77830 (сімдесят сім тисяч вісімсот тридцять) грн 11 коп. інфляційних втрат та 4375 (чотири тисячі триста сімдесят п`ять) грн 27 коп. витрат зі сплати судового збору.

3. В задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» до Приватного підприємства «Ково» в частині стягнення 1386,34 грн інфляційних втрат відмовити.

4. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення Господарського суду Київської області набирає законної сили у строк та порядку, які передбачені ст.241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 26.09.2023.

Суддя О.О. Третьякова