Рішення

від 18.09.2023 по справі 914/2330/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.2023 Справа № 914/2330/23

За позовом: Львівського комунального підприємства Господар, м. Львів

до відповідача: Товариства індивідуальних підприємців Ксеня-Т, м. Львів

про стягнення 10 063, 70 грн.

Cуддя Манюк П.Т.

За участю секретаря Лазаренко С.В.

Представники учасників справи: не з`явилися

Львівське комунальне підприємство Господар звернулось в Господарський суд Львівської області з позовом до Товариства індивідуальних підприємців Ксеня-Т про стягнення 10 063, 70 грн за послуги з утримання будинку та прибудинкової території.

Ухвалою суду від 04.08.2023 відкрито провадження у справі № 914/2330/23 за правилами спрощеного позовного провадження та судове засідання призначено на 28.08.2023. Ухвалою суду від 28.08.2023 судове засідання відкладено на 18.09.2023 у зв`язку з неявкою представників учасників справи.

В судове засідання, яке відбулося 18.09.2023, представник позивача не з`явився, 15.09.2023 подав клопотання про розгляд справи без його участі та просив суд задоволити позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судові засідання не з`явився, на адресу суду повернувся поштовий конверт скерований відповідачу за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з відміткою відділення поштового зв`язку за закінченням терміну зберігання.

Статтею 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

Факт неотримання адресатом поштової кореспонденції, враховуючи, що суд, з додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.

При цьому за змістом статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (суд враховує висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18).

Враховуючи те, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення, суд вбачає наявність підстав для розгляду справи по суті та прийняття рішення, при цьому, згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Позиція позивача.

Львівське комунальне підприємство Господар (надалі позивач) звернулось в Господарський суд Львівської області з позовом до Товариства індивідуальних підприємців Ксеня-Т (надалі відповідач) про стягнення 10 063, 70 грн за послуги з утримання будинку та прибудинкової території.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем як споживачем обов`язку з оплати житлово - комунальних послуг за період з 01.12.2019 до 01.07.2023, наданих позивачем у зв`язку з утриманням належного відповідачу нерухомого майна, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість в розмірі 10 063, 70 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву чи письмових обґрунтованих пояснень суду не представив, позовні вимоги не заперечив.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд прийшов до висновків про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення виходячи з таких мотивів.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України). Згідно ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як встановлено судом, рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 08.06.2007 № 365 Про визначення виконавця житлово-комунальних послуг Львівські комунальні підприємства визначено виконавцями житлово-комунальних послуг м. Львові.

ЛКП «Господар», що створене відповідно до ухвали Львівської міської ради, основним видом діяльності якого визначено утримання, обслуговування та ремонт житлових будівель, здійснює надання послуг з управління будинку № 7 на вул. Зеленій у місті Львові як правонаступник ЛКП 503 відповідно до ухвали Львівської міської ради від 10.10.2019 № 5626, ухвали Львівської міської ради від 16.11.2017 № 2606, як правонаступник ЛКП Дім, МП Стихія та ЛКП Управитель (ЛКП № 500, ЛКП № 504, ЛКП № 507, ЛКП За Замком, ЛКП № 503). Основним завданням діяльності позивача визначено утримання, обслуговування та ремонт житлових будівель.

Між відповідачем і ЛКП 503 було укладено договір на експлуатаційні витрати від 01 червня 2011 року № 28.

Вказане підтверджується також частковими проплатами відповідача (або в інтересах відповідача уповноваженими особами) на користь позивача за експлуатаційні витрати, а саме:

-26.01.2023 року - 400 гривень (копія платіжної інструкції № 17290759SB);

-11.04.2022 року - 350 гривень (копія платіжної інструкції № 13799312SB);

-17.03.2021 року - 300 гривень (копія платіжної інструкції № ПН20391383);

-28.12.2020 року 249,7 гривень (копія платіжної інструкції № ПНІ 9266103);

- 14.07.2020 року - 890 гривень (копія платіжної інструкції № 92472543SB).

Такі проплати є визнанням договірних відносин між позивачем та відповідачем, зокрема укладення договору, визнання надання позивачем послуг, визнання заборгованості.

Відповідач набув у власність приміщення на вул. Зелена, 7 у м. Львові на підставі договору купівлі-продажу від 1993 року, акту прийому-передачі № 576, та наказу про приватизацію майна підприємств № 2364 від 28.12.1995 року.

Позивач звертався до відповідача з вимогою від 09.05.2022 про виконання зобов`язання з оплати за фактично надані послуги.

Надання житлово-комунальних послуг регулюється Законом України від 1 травня 2019 року № 2189-VIIІ Про житлово-комунальні послуги.

Пунктом 5 частини 1 ст. 1 Закону України Про житлово-комунальні послуги визначено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Статтею 5 Закону України Про житлово-комунальні послуги унормовано, що до житлово-комунальних послуг належать, зокрема: житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком.

Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку.

Згідно із ч. 1 ст. 9 Закону України Про житлово-комунальні послуги споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Частиною 2 ст. 12 Закону України Про житлово-комунальні послуги встановлено, що договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).

Згідно ч. 5 ст. 13 Закону України Про житлово-комунальні послуги відмова споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача) від укладання договору з виконавцем комунальної послуги не звільняє його від обов`язку оплати фактично спожитої комунальної послуги, наданої таким виконавцем.

Таким чином, споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Судом встановлено, що позивач є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територіях і надає послуги відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із чинним законодавством України.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що у період з 01.12.2019 до 01.07.2023 позивачем надано відповідачу житлово-комунальні послуги на загальну суму 10 063, 70 грн, що підтверджується долученими до матеріалів справи актами звірки взаєморозрахунків.

Відповідачем не надано суду будь-яких доказів на спростування розміру наданих позивачем послуг, власного контррозрахунку, а також не надано суду доказів належної оплати за ці послуги.

Згідно з ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищезазначене в сукупності, зважаючи на встановлені судом фактичні обставини, приймаючи до уваги, що відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на спростування позовних вимог, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими доведеними, та такими, що підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача повністю.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства індивідуальних підприємців Ксеня-Т (79005, м. Львів, вул. Зелена, 7, код ЄДРПОУ 20843835) на користь Львівського комунального підприємства Господар (79010, м. Львів, вул. Личаківська, 75, код ЄДРПОУ 20822324) 10 063, 70 грн заборгованості за послуги з утримання будинку та прибудинкової території та 2 684, 00 грн судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення складено 25 вересня 2023 року.

Суддя Манюк П.Т.