Ухвала

від 25.09.2023 по справі 923/71/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

"25" вересня 2023 р.м. Одеса Справа № 923/71/22

Господарський суд Одеської області у складі судді Погребна К.Ф. при секретарі судового засідання Скрипченко Г.В. розглянувши справу №923/71/22

за позовом Державної установи "Херсонський виробничо-експериментальний завод по розведенню молоді частикових риб" (вул. Ларіонова, 136, м. Гола Пристань, Херсонська область, 75600, код ЄДРПОУ 00465399)

до відповідача Акціонерного товариства "Херсонобленерго" (73003, м. Херсон, вул. Пестеля, 5, код ЄДРПОУ 05396638)

про стягнення заборгованості у розмірі 449690,00 грн

Представники сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Кізім Т.О. довіреність;

В провадженні господарського суду Херсонської області перебувала справа №923/71/22 за позовом Державної установи "Херсонський виробничо-експериментальний завод по розведенню молоді частикових риб" до Акціонерного товариства "Херсонобленерго" про стягнення заборгованості у розмірі 449690,00 грн

Згідно із частиною сьомою статті 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 р. №1402-VIII у разі неможливості здійснення правосуддя судом з об`єктивних причин під час воєнного або надзвичайного стану, у зв`язку зі стихійним лихом, військовими діями, заходами щодо боротьби з тероризмом або іншими надзвичайними обставинами може бути змінено територіальну підсудність судових справ, що розглядаються в такому суді, за рішенням Вищої ради правосуддя, що ухвалюється за поданням Голови Верховного Суду, шляхом її передачі до суду, який найбільш територіальне наближений до суду, який не може здійснювати правосуддя, або іншого визначеного суду. У разі неможливості здійснення Вищою радою правосуддя такого повноваження воно здійснюється за розпорядженням Голови Верховного Суду. Відповідне рішення є також підставою для передачі усіх справ, які перебували на розгляді суду, територіальна підсудність якого змінюється.

Розпорядженням Верховного Суду від 18.03.2022 №11/0/9-22 змінено територіальну підсудність судових справ господарського суду Херсонської області на господарський суд Одеської області.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.06.2023 для розгляду судової справи №923/71/22 визначено головуючий суддя: Погребна К.Ф.

Ухвалою суду від 20.06.2023 року прийнято справу № 923/71/22 до провадження, підготовче засідання по справі призначено на 10.07.2023 р. о 11:50 год.

10.07.2023р. підготовче засідання не відбулося у зв`язку із перебуванням судді Погребної К.Ф. на лікарняному з 05.07.2023р.

Ухвалою суду від 13.07.2023р. підготовче засідання було призначено на 29.08.2023р. о 10:20

29.08.2023 у судове засідання позивач не з`явився, був повідомлений належним чином, про причини нез`явлення суд не повідомив.

У судовому засіданні, яке відбулось 29.08.2023р., було оголошено протокольно про відкладення в розгляду справи на 25.09.2023р. о 11:00

Ухвалою суду від 29.08.2023р. було викликано позивача в судове засідання яке відбудеться 25.09.2023р. о 11:00

У судове засідання, яке було призначено на 25.09.2023, позивач також не з`явився.

Про розгляд справи позивач повідомлявся шляхом розміщення повідомлень на сайті Судової влади України.

Крім того, судом телефонограмою 20.09.2023р. було повідомлено представника позивача т.в.о. директора Заблоцьку В.В. про розгляд справи 25.09.2023р. об 11:00.

У підготовчому засіданні 25.09.2023 представник відповідача заявив усне клопотання про залишення позову без розгляду, яке обґрунтовано неявкою позивача в судові засідання.

Слід зазначити, що за даних умов суд використав всі можливі способи повідомлення позивача про розгляд даної справи. Крім того, у матеріалах справи відсутня інформація про наявність у позивача адреси електронної пошти.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною першою статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Відповідно до частин першої четвертої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ст. 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і в той же час учасники справи зобов`язані з`явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов`язковою. Крім цього, учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази, а також надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні.

При цьому п. 2 ч. 2 ст. 42 ГПК України визначено обов`язок учасників справи сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

Згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч. 1-3, 6 ст. 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Суд викликає або повідомляє експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв`язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв`язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Відповідно до частини четвертої статті 202 ГПК України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

За правилами п. 1 ч. 2 ст. 185 ГПК України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відтак, обов`язковими умовами для застосування передбачених частиною четвертою статті 202, пунктом четвертим частини першої статті 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.

У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами статей 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності.

Тобто право позивача як особи, що подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

Подібний правовий висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2020 у справі №910/16978/19, постановах Верховного Суду від 29.07.2020 у справі № 903/630/18, від 11.11.2020 у справі № 910/12898/19, від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15 та від 19.12.2022 року у справі № 910/173/22.

Вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов`язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Подібний висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15.

На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитися з подіями процесу (рішення ЄСПЛ у справі "Богонос проти Росії" від 05.02.2004).

Виходячи з положень статей 42, 120, 196 ГПК України, учасник справи має право брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника) або не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов`язковою. Тобто, учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.

Системний аналіз змісту частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.

Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання: 1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання; 2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання; 3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.

При цьому зміст частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання та неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов`язковою.

Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.11.2022 у справі № 905/458/21 зазначив про те, що норми, закріплені у частині четвертій статті 202 та у пункті 4 частини першої статті 226 ГПК України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов`язок залишити позов без розгляду.

Так, позивач, будучи повідомленим про розгляд справи: жодного разу у цій справі не з`явився у судові засідання; не надав суду доказів неможливості участі позивача в засіданні суду в режимі відеоконференції; не подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

За цих обставин, суд вважає, що Державна установа "Херсонський виробничо-експериментальний завод по розведенню молоді частикових риб", як особа, яка звернулась до суду за захистом своїх прав та інтересів, не сприяла вирішенню спору, а тому, з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав, передбачених ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, для залишення позову у цій справі без розгляду.

Водночас, суд роз`яснює позивачу, що згідно з ч.4 ст. 226 ГПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Згідно з ч. 2 ст. 226 ГПК України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

У відповідності з п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат та враховуючи підстави залишення позову позивача без розгляду, суд дійшов висновку, що понесені позивачем судові витрати, пов`язані з розглядом справи, слід покласти на позивача.

Керуючись п. 4 ч.1 ст.226, ст.234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В АЛ И В:

1. Усне клопотання Акціонерного товариства "Херсонобленерго" про залишення позову без розгляду задовольнити.

2. Позов Державної установи "Херсонський виробничо-експериментальний завод по розведенню молоді частикових риб" до Акціонерного товариства "Херсонобленерго" про стягнення заборгованості у розмірі 449690,00 грн залишити без розгляду.

Ухвала набрала чинності в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання законної сили ухвали Господарського суду Одеської області.

Повний текст ухвали складено 26.09.2023р.

Суддя К.Ф. Погребна