Рішення

від 20.09.2023 по справі 300/2979/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" вересня 2023 р. справа №300/2979/23

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Боброва Ю.О.,

за участі:

секретаря судового засідання Щерб`як Д.І.,

представника позивача Данюк І.В.,

представника відповідача Бабій А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Клімат Стандарт Плюс до Державної інспекції архітектури та містобудування України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача управління Державної інспекції архітектури та містобудування у Івано-Франківській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

25.05.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю Клімат Стандарт Плюс (далі позивач, ТОВ Клімат Стандарт Плюс) звернулося до суду з позовом до Державної інспекції архітектури та містобудування України (далі відповідач, ДІАМ України) , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача управління Державної інспекції архітектури та містобудування у Івано-Франківській області (далі третя особа), про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги мотивовані наступними обставинами та нормами права. 18 квітня 2018 року ТОВ Клімат Стандарт Плюс відповідно до наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 18.04.2018 року №22-Л отримало ліцензію без обмеження строку дії, реєстраційний №2013050154, на провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми та значними наслідками. 17.10.2019 на адресу позивача надійшло повідомлення від управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області про проведення у період з 04.1.2019 по 08.11.2019 планового заходу з державного нагляду (контролю) з питань додержання ТОВ Клімат Стандарт Плюс ліцензійних умов провадження господарської діяльності з будівництва з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми та значними наслідками.

В подальшому, 12.11.2019 на адресу Товариства надійшов акт від 08.11.2019, складений управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області, відповідно до якого суб`єкт господарювання нібито не допустив до проведення перевірки посадових осіб органу ліцензування, документів, пояснень, довідок, відомостей, матеріалів з питань, що виникли під час перевірки додержання ліцензіатом ліцензійних умов, не надав.

У березні 2023 року під час опрацювання оголошених тендерів на будівництво позивач дізнався, що дані про ліцензію від 18.04.2018 року, реєстраційний №2013050154, у державному ліцензійному реєстрі відсутні, а також те, що наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 14.11.2019 за №65-Л на підставі п.8 ч.2 ст.16 Закону України №222 та абз.12 п.21 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України вказану ліцензію анульовано.

Вважає, що рішення Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 14.11.2019 викладене в Додатку №6 до наказу №65-Л, прийняте всупереч норм Законів України Про архітектурну діяльність, Про ліцензування видів господарської діяльності, Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та Порядку ліцензування господарської діяльності, пов`язаної із створенням об`єктів архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.12.2007 №1396.

Посилається на рішення Європейського суду з прав людини у справах Суомінен проти Фінляндії(Suominen v. Findland) №37801/97 від 01.07.2003 та Серявін та інші проти України від 10.02.2010, відповідно до яких орган влади зобов`язаний у своєму рішення навести норми права та належно обґрунтувати свої рішення.

З вказаних у позовній заяві підстав просить суд: визнати протиправним та скасувати пункт 4 Додатку №6 до наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 14.11.2019 №65-Л про анулювання ліцензії реєстраційний номер 2013050154 від 18.04.2018, виданої Товариству з обмеженою відповідальністю Клімат Стандарт Плюс на проведення господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми та значними наслідками; зобов`язати відповідача поновити в реєстрі дозвільних документів ліцензію номер 2013050154 від 18.04.2018.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 позовну заяву залишено без руху, оскільки вона не відповідала вимогам частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.06.2023 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ухвали суду від 05.07.2023 за клопотанням представниці відповідача розгляд справи проведено в режимі відеоконференції.

03.07.2023 на адресу Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшов відзив на позовну заяву представниці ДІАМ України. Відповідач позов не визнав, вважає вимоги позивача необґрунтованими та безпідставними. Зазначає, що перевірка суб`єкта господарювання ТОВ Клімат Стандарт Плюс проведена у відповідності до Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 №877-V. Акт перевірки Товариства від 08.11.2019 №142/1009/2.1/2019, а також Акт про відмову ліцензіата у проведенні перевірки ліцензійним органом складені згідно норм Закону України Про ліцензування видів господарської діяльності від 02.03.2015 №222-VIII. Тому, відповідно до пункту 23 постанови Кабінету Міністрів України від 05.12.2007 №1396 Про ліцензування господарської діяльності, пов`язаної із створенням об`єктів архітектури, наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 14.11.2019 №65-Л анульовано ліцензію, реєстраційний номер 2013050154 від 18.04.2018, видану Товариству з обмеженою відповідальністю Клімат Стандарт Плюс на проведення господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми та значними наслідками. Просила у задоволенні позову відмовити повністю (а.с. 96-100).

Позивач своїм правом на подання відповіді на відзив не скористався.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача управління Державної інспекції архітектури та містобудування у Івано-Франківській області в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового засідання. Правом на подання до суду пояснення щодо позову та відзиву третя особа не скористалась.

В судовому засіданні представниця позивача позовні вимоги підтримала з підстав, вказаних у позовній заяві, просила позов задовольнити повністю (а.с. 2-12).

Представниця відповідача просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, зазначених у відзиві на позов (а.с. 96-100).

Розглянувши матеріали адміністративної справи відповідно до вимог статті 262 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження, у відкритому судовому засіданні за участі представників сторін, заслухавши їх усні пояснення, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, суд установив наступне.

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань та Статуту ТОВ Клімат Стандарт Плюс (код в ЄДРПОУ 41906728) вказане Товариство, яке зареєстроване за адресою: вул. Миру, 26,

м. Івано-Франківськ, 76009, серед інших, має право займатися наступними видами економічної діяльності: 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення, кондиціонування (основний); 71.11 Діяльність у сфері архітектури; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель (а.с. 56-57, 58-68).

Згідно наказу Голови Державної архітектурно-будівельної інспекції України від

18 квітня 2018 року №22-Л Про результати розгляду питань щодо ліцензування ТОВ Клімат Стандарт Плюс (код в ЄДРПОУ 41906728) видана ліцензія, реєстраційний №2013050154, на провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками (пункт 241 Додатку №2 до наказу). Підставою для видачі ліцензії слугувала заява Товариства з доданими до неї документами (а.с. 145, 146-168).

Ліцензію на провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми та значними наслідками (СС2, СС3) за реєстраційним номером 2013050154 видано ТОВ Клімат Стандарт Плюс 10.05.2018 зі строком дії з 18.04.2018 без терміну дії (а.с. 54-55, 143-144).

Наказом голови Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 14.11.2019 №65-Л Про результати розгляду питань щодо ліцензування (пункт 4 Додатку №6 до наказу) анульовано ліцензію, реєстраційний номер 2013050154 від 18.04.2018, видану ТОВ Клімат Стандарт Плюс на проведення господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми та значними наслідками, на підставі п.8 ч.2 ст.16 Закону України №222 та абз.12 п.21 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України (а.с. 24, 115, 180).

Відповідно до акта перевірки ТОВ Клімат Стандарт Плюс щодо дотримання ліцензійних умов провадження господарської діяльності з будівництва з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми та значними наслідками, від 08.11.2019 №142/1009/2.1/2019, який складений управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області у розділі Опис виявлених порушень вимог законодавства зазначено наступне: 1.5 В порушення абзацу другого статті 11 ЗУ №877 посадові особи органу ліцензування до здійснення перевірки ліцензіатом ліцензійних умов не допущені; 1.6 В порушення абзацу четвертого статті 11 ЗУ №877 документів, пояснень, довідок, відомостей, матеріалів з питань, що виникли під час перевірки додержання ліцензіатом ліцензійних умов, суб`єкт господарювання не надав (а.с. 30-43, 107-113, 172-178).

Оскаржуваний наказ від 14.11.2019 №65-Л виданий ДАБІ України на підставі акта про відмову ліцензіата в проведенні перевірки органом ліцензування від 08.11.2019 №142/1009/2.1/2019 у якому вказано зазначені вище порушення норм законодавства, зокрема, абзацу другого та абзацу четвертого статті 11 ЗУ №877 (а.с. 114, 179).

До вказаних правовідносин суд застосовує наступні норми матеріального права, з урахуванням редакції нормативно-правових актів на момент їх виникнення.

Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 №877-V в редакції від 03.07.2019, який був чинний на момент спірних правовідносин (далі Закон №877-V) визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Відповідно до абзацу другого частини першої статті 1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом (абзац други1 частини 1 статті 1 Закону).

Частиною 1 статті 4 Закону №877-V встановлено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Органи державного нагляду (контролю) та суб`єкти господарювання мають право фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу (частина 8 статті 4).

Частиною 9 вказаної вище статті встановлено, що невиконання приписів, розпоряджень та інших розпорядчих документів органу державного нагляду (контролю) тягне за собою застосування штрафних санкцій до суб`єкта господарювання згідно із законом.

Відповідно до частини 12 названої статі Закону перед початком здійснення державного нагляду (контролю) посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить запис до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу у суб`єкта господарювання).

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону №877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою (частина 2 статті 7 Закону).

Частиною 5 статті 7 Закону №877-V передбачено, що перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Згідно частини 6 названої вище статті за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Відповідно до частини 7 статті 7 Закону №877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Частиною 9 статті 7 Закону №877-V встановлено, що розпорядження або інший розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) - обов`язкове для виконання письмове рішення органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень у визначені строки. Розпорядження видається та підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу).

Розпорядження може передбачати застосування до суб`єкта господарювання санкцій, передбачених законом.

Розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, повинен містити такі відомості: дату складення; тип заходу (плановий чи позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); термін усунення порушень; посилання на акт, у якому були зазначені виявлені під час заходу державного нагляду (контролю) порушення; найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування та місцезнаходження суб`єкта господарювання, а також прізвище, ім`я та по батькові його керівника чи уповноваженої ним особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід; прізвище, ім`я та по батькові інших осіб, які взяли участь у здійсненні заходу.

Розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень складається у двох примірниках: один примірник не пізніше п`яти робочих днів з дня складення акта надається суб`єкту господарювання чи уповноваженій ним особі для виконання, а другий примірник з підписом суб`єкта господарювання або уповноваженої ним особи щодо погоджених термінів усунення порушень вимог законодавства залишається в органі державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання або уповноваженої ним особи від отримання розпорядчого документа щодо усунення порушень вимог законодавства він направляється рекомендованим листом, а на копії розпорядчого документа, який залишається в органі державного нагляду (контролю), проставляються відповідний вихідний номер і дата направлення.

Розпорядчі документи щодо усунення порушень вимог законодавства можуть бути оскаржені до відповідного центрального органу виконавчої влади або суду в установленому законом порядку.

Відповідно до частини 1 статті 8 названого вище Закону орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право: вимагати від суб`єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства; вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню державного нагляду (контролю); відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), у випадках та порядку, визначених законом; надавати (надсилати) суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків; застосовувати санкції до суб`єктів господарювання, їх посадових осіб та вживати інших заходів у межах та порядку, визначених законом.

Органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов`язані: повно, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний нагляд (контроль) у межах повноважень, передбачених законом; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб`єктами господарювання, утримуватися від необґрунтованих висновків щодо відповідності поведінки суб`єктів господарювання вимогам законодавства, неправомірного та необґрунтованого застосування санкцій до суб`єктів господарювання (частина 2 статті 8).

Згідно статті 11 Закону №877-V суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом; виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства; надавати документи, зразки продукції, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону; одержувати примірник акта та/або припису органу державного нагляду (контролю) за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу.

Відповідно до статті 13 Закону України Про архітектурну діяльність від 20.05.1999 №687-XIV, в редакції від 18.12.2017 (далі Закон №687-XIV) до уповноважених органів містобудування та архітектури, серед інших, належить центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архітектури.

Частиною 1 статті 17 Закону №687-XIV встановлено, що господарська діяльність, пов`язана із створенням об`єкта архітектури, підлягає ліцензуванню відповідно до законодавства. Порядок ліцензування господарської діяльності, пов`язаної із створенням об`єктів архітектури, визначається Кабінетом Міністрів України. Органом ліцензування є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Відповідно до пункту 3 статті 1 Закону України Про ліцензування видів господарської діяльності від 02.03.2015 №222-VIII, в редакції від 21.10.2019 (далі Закон №222-VIII) ліцензіат - суб`єкт господарювання, який має ліцензію на провадження встановленого законом виду господарської діяльності.

Пунктом 9 частини 1 статті 7 Закону №222-VIII ліцензуванню підлягає будівництво об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми та значними наслідками, - з урахуванням особливостей, визначених Законом України Про архітектурну діяльність.

Відповідно до частини 1 статті 16 Закону №222-VIII анулюванням ліцензії є позбавлення ліцензіата права на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, шляхом прийняття органом ліцензування рішення про анулювання його ліцензії.

Ліцензія вважається анульованою з дня, коли ліцензіат дізнався чи повинен був дізнатися про анулювання ліцензії, але у строк, не менший за один тиждень з дня прийняття органом ліцензування рішення про анулювання виданої йому ліцензії.

Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що підставою для прийняття рішення про анулювання ліцензії є: набрання чинності рішенням органу ліцензування про анулювання ліцензії або скасування такого рішення спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування (пункт 2); акт про відмову ліцензіата у проведенні перевірки органом ліцензування. Відмовою ліцензіата у проведенні перевірки органом ліцензування вважається недопуск уповноважених посадових осіб органу ліцензування до здійснення перевірки додержання ліцензіатом вимог відповідних ліцензійних умов за відсутності передбачених для цього законом підстав (зокрема, ненадання документів, інформації щодо предмета перевірки на письмову вимогу посадових осіб органу ліцензування, відмова в доступі посадових осіб органу ліцензування до місць провадження діяльності, що підлягає ліцензуванню, об`єктів, що використовуються ліцензіатом при провадженні діяльності, що підлягає ліцензуванню, або відсутність протягом першого дня перевірки за місцезнаходженням ліцензіата особи, уповноваженої представляти інтереси ліцензіата на час проведення перевірки) (пункт 8).

Згідно статті 17 названого Закону орган ліцензування після надходження від здобувача ліцензії заяви про отримання ліцензії формує єдину ліцензійну справу щодо цього суб`єкта (якщо орган ліцензування ще не має ліцензійної справи щодо відповідного суб`єкта господарювання). Ліцензійна справа - це єдиний набір документів на паперових або електронних носіях стосовно відповідного здобувача ліцензії чи ліцензіата, які подані ним, надходять до органу ліцензування від органів державної влади, юридичних або фізичних осіб чи прийняті органом ліцензування в результаті реалізації своїх повноважень відповідно до цього Закону (частина 1).

Ліцензійні справи є перехідними справами постійного зберігання (частина 4 статті 17).

Відповідно до статті 18 Закону №222-VIII до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань вносяться відомості про ліцензування видів господарської діяльності, визначені Законом України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Органи ліцензування вносять до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: 1) рішення, прийняті органами ліцензування відповідно до цього Закону, - у день їх прийняття; 2) документи, подані до органів ліцензування, та іншу інформацію про ліцензування видів господарської діяльності, необхідну для ведення зазначеного реєстру, - у день їх отримання органами ліцензування.

Відповідно до абзацу 1 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 05.12.2007 №1396 Про ліцензування господарської діяльності, пов`язаної із створенням об`єктів архітектури, в редакції станом на 10.06.2017 (далі Порядок №1396) ліцензування будівельної діяльності та контроль за додержанням ліцензійних умов здійснюється Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами.

Абзацом 12 пункту 21 Порядку №1396 підставами для анулювання ліцензії є: акт про відмову суб`єкта будівельної діяльності від проведення органом ліцензування перевірки.

Як зазначено вище відмовою ліцензіата у проведенні перевірки органом ліцензування вважається недопуск уповноважених посадових осіб органу ліцензування до здійснення перевірки додержання ліцензіатом вимог відповідних ліцензійних умов за відсутності передбачених для цього законом підстав (зокрема, ненадання документів, інформації щодо предмета перевірки на письмову вимогу посадових осіб органу ліцензування, відмова в доступі посадових осіб органу ліцензування до місць провадження діяльності, що підлягає ліцензуванню, об`єктів, що використовуються ліцензіатом при провадженні діяльності, що підлягає ліцензуванню, або відсутність протягом першого дня перевірки за місцезнаходженням ліцензіата особи, уповноваженої представляти інтереси ліцензіата на час проведення перевірки)

Разом з тим, у судовому засіданні встановлено, що посадова особа ліцензіата отримала у встановленому порядку направлення на проведення перевірки від 01.11.2019 №142/1009/2.1/2019. Посадові особи органу ліцензування не зверталися з письмовою вимогою до ТОВ Клімат Стандарт Плюс про надання документів, інформації щодо предмета перевірки. Позивач не вчиняв дій, спрямованих на недопуск до здійснення перевірки, не відмовляв у доступі до місць провадження діяльності, що підлягає ліцензуванню, об`єктів, що використовуються ліцензіатом при провадженні діяльності, що підлягає ліцензуванню. Доказів про відсутність протягом першого дня перевірки за місцезнаходженням ліцензіата особи, уповноваженої представляти інтереси ліцензіата на час проведення перевірки відповідач суду не подав.

Окрім вказаного, в судовому засіданні факт відмови ліцензіата ТОВ Клімат Стандарт Плюс від проведення перевірки не знайшов свого підтвердження та спростований дослідженими судом доказами.

Так, в матеріалах ліцензійної справи №2018-22-241 наявний акт від 08.11.2019 №142/1009/2.1/2019, який складений управлінням ДАБІ України в Івано-Франківській області за результатами перевірки позивача вказано: Від підпису та отримання акту відмовилися. Примірник акта надіслано ПАТ Укрпошта через ВПЗ-18, м. Івано-Франківськ (зворотній бік арк. 113, 178).

Також, вказані відмітки відсутні в акті перевірки, який надісланий на адресу позивача (а.с. 43, 44).

Доказів про направлення на адресу ТОВ Клімат Стандарт Плюс акта про відмову ліцензіата в проведенні перевірки органом ліцензування від 08.11.2019 №142/1009/2.1/2019 відповідачем суду не надано. Такі докази відсутні в досліджених судом матеріалах ліцензійної справи №2018-22-241 (а.с. 140-181).

Крім того, в матеріалах ліцензійної справи відсутні докази повідомлення ТОВ Клімат Стандарт Плюс щодо рішення ДАБІ України про анулювання ліцензії, реєстраційний номер від 18.04.2018 (а.с. 140-181).

Факт відмови позивача від проведення перевірки спростовується дослідженим судом направленням для проведення перевірки від 01.11.2019 №142/1009/2.1/2019, на звороті якого наявний підпис представника позивача про отримання копії направлення (а.с. 170).

Докази про те, що контролюючим органом були витребувані у ході перевірки будь-які документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникли під час перевірки додержання ліцензіатом ліцензійних умов, тощо відповідачем суду не подано. Посилання на такі письмові документи відсутні в актах перевірки ліцензіата та про відмову ліцензіата у проведенні перевірки від 08.11.2019 №142/1009/2.1/2019. Відомості про вказане також відсутні в матеріалах ліцензійної справи ТОВ Клімат Стандарт Плюс (а.с. 140-181).

Тому, посадові особи органу ліцензування, які проводили перевірку позивача всупереч приписів, встановлених статтею 8 Закону №877-V, безпідставно внесли дані про порушення абзацу другого та четвертого статті 11 ЗУ №877 до акта перевірки та акта про відмову ліцензіата у проведенні перевірки від 08.11.2018 №142/1009/2.1/2019. У порушення вимог статті 7 цього ж Закону акти за результатами перевірки не були направлені на адресу ТОВ Клімат Стандарт Плюс рекомендованим листом.

Щодо посилання відповідача у відзиві на те, що Державна інспекція архітектури та містобудування України утворена як новий орган влади та згідно з ЄДРПОУ не є правонаступником юридичних осіб публічного або приватного права, у тому числі, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, суд зазначає наступне.

У постанові від 05 квітня 2023 року в справа № 640/12871/21 (адміністративне провадження № К/990/18337/22 Верховний Суд вказав на те, що ліквідація юридичної особи публічного права, на відміну від ліквідації юридичних осіб приватного права, має певні особливості, що обумовлені відмінностями в їхньому правовому статусі.

Правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції (постанова Верховного Суду у від 12.06.2018 у справі №2а-23895/09/1270).

Верховний Суд у подібних за змістом правовідносинах вже вирішував питання публічного правонаступництва для цілей визначення обставин припинення юридичної особи: ліквідація чи реорганізація (приміром, у постановах від 22.04.2021 у справі №440/395/20, від 17.06.2021 у справі №240/455/20).

Відповідаючи на це питання, Верховний Суд виходив з того, що особливістю ліквідації державного органу як юридичної особи публічного права є те, що одночасно з його ліквідацією припиняється й реалізація державою функцій, покладених на цей орган.

Ліквідація юридичної особи публічного права здійснюється розпорядчим актом органу державної влади, органу місцевого самоврядування або уповноваженою на це особою. У цьому акті має бути наведено обґрунтування доцільності відмови держави від виконання завдань та функцій такої особи або їхньої передачі іншим органам виконавчої влади.

Якщо таке обґрунтування наведене, то у такому випадку має місце ліквідація юридичної особи публічного права, а якщо ні, то саме посилання на те, що особа ліквідується, є недостатнім.

На підставі викладеного Верховний Суд у наведених справах дійшов висновку, що для вирішення питання про те, що саме мало місце ліквідація юридичної особи публічного права чи її реорганізація, необхідно надати оцінку правовому акту, який став підставою ліквідації, зокрема на предмет того, чи припинено виконання функцій ліквідованого органу, чи покладено виконання цих функцій на інший державний орган виконавчої влади.

Підґрунтям такого підходу є правова позиція Верховного Суду України, сформована у постановах від 17.10 2011 у справі № 21-237а11, від 04.03.2014 у справі № 21-8а14, від 27.05.2014 у справі № 21-108а14, від 28.10.2014 у справа №21-484а14, від 19.01.2016 у справі №810/1783/13-а, згідно з якою ліквідація юридичної особи публічного права має місце у випадку, якщо в розпорядчому акті органу державної влади або органу місцевого самоврядування наведено обґрунтування доцільності відмови держави від виконання завдань та функцій такої особи. У разі ж покладення виконання завдань і функцій ліквідованого органу на інший орган мова йде фактично про його реорганізацію. Таким чином, встановлена законодавством можливість ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) установи, що ліквідується, не виключає, а передбачає певні зобов`язання держави.

Ця позиція підтримана Верховним Судом, зокрема, у постановах від 10.10.2018 у справі №816/979/17, від 12.12.2018 у справі №826/25887/15, від 17.07.2019 у справі №820/2932/16, від 26.05.2021у справі №140/90/20 та інших.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 №294, Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду в частині надання (отримання, реєстрації), відмови у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів.

Згідно з нормами частин першої та п`ятої статті 5 Закону України Про центральні органи виконавчої влади від 17.03.2011 №3166-VI міністерства та інші центральні органи виконавчої влади утворюються, реорганізуються та ліквідуються Кабінетом Міністрів України за поданням Прем`єр-міністра України. Міністерство, інший центральний орган виконавчої влади припиняється шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.

13 березня 2020 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову Про ліквідацію Державної архітектурно-будівельної інспекції та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України №218 (далі Постанова №218), відповідно до пункту 1 якої, постановлено ліквідувати Державну архітектурно-будівельну інспекцію.

Згідно з пунктом 2 Постанови №218 постановлено утворити Державну сервісну службу містобудування України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій. Пунктом 3 цієї постанови затверджено Положення про Державну сервісну службу містобудування України.

Слід зазначити, що у Постанові №218, як у розпорядчому акті органу державної влади, не наведено обґрунтування доцільності відмови держави від виконання завдань та функцій Державної архітектурно-будівельної інспекції України або передачі їх іншим органам виконавчої влади.

Натомість, за змістом пункту 4 Постанови №218, Державна архітектурно-будівельна інспекція мала продовжувати здійснювати повноваження та функції до завершення здійснення заходів з утворення Державної сервісної служби містобудування.

13 березня 2020 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову Про оптимізацію органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду №219 (далі Постанова №219), пунктом 1 якої постановлено утворити:

- Державну інспекцію містобудування України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду;

- Державне агентство з технічного регулювання у містобудуванні України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій і який реалізує державну політику з питань технічного регулювання у сфері містобудування.

Пунктом 2 вказаної постанови затверджено Положення про Державну інспекцію містобудування України.

Тобто, на підставі зазначених постанов Кабінетом Міністрів України на виконання своїх управлінських повноважень ліквідовано центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, - Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, та утворено замість нього три нові органи з метою реалізації ними державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду у певній сфері, зокрема, Державну сервісну службу містобудування України, Державну інспекцію містобудування України та Державне агентство з технічного регулювання у містобудуванні України.

В подальшому, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову Деякі питання функціонування органів архітектурно-будівельного контролю та нагляду від 23 грудня 2020 року №1340 (далі Постанова №1340), пунктом 1 якої також передбачено утворити Державну інспекцію архітектури та містобудування України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Пунктом 2 вказаної постанови затверджено Положення про Державну інспекцію архітектури та містобудування України.

В той же час, пунктом 3 Постанови №1340 постановлено ліквідувати Державну інспекцію містобудування та Державну сервісну службу містобудування.

Відтак, Державна сервісна служба містобудування, до завершення здійснення заходів з утворення якої Державна архітектурно-будівельна інспекція повинна була продовжувати свої повноваження та функції була ліквідована Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 7 Постанови №1340 постановлено визначити Державну інспекцію архітектури та містобудування суб`єктом управління індивідуально визначеного майна Державної інспекції містобудування та Державної сервісної служби містобудування, Державної архітектурно-будівельної інспекції, які ліквідовуються.

29 березня 2021 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо удосконалення діяльності органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду №303, пунктом 2 якої постановлено, що Державна архітектурно-будівельна інспекція продовжує здійснювати повноваження та функції до завершення здійснення заходів з утворення Державної інспекції архітектури та містобудування.

Надалі, постановою Кабінету Міністрів України Питання Державної інспекції архітектури та містобудування від 15.09.2021 №960 Кабінет Міністрів України погодився з пропозицією Міністерства розвитку громад та територій про можливість здійснення Державною інспекцією архітектури та містобудування повноважень і виконання функцій з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Указаною постановою, зокрема, визнано такою, що втратила чинність постанова Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 №294 Про затвердження Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України.

Відтак, з 15 вересня 2021 року повноваження і виконання функцій з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду Державної архітектурно-будівельної інспекції України перейшли до Державної інспекції архітектури та містобудування.

За інформацією із офіційного веб-ресурсу Міністерства розвитку громад та територій України з 16 вересня 2021 року розпочала роботу Державна інспекція архітектури та містобудування (відповідно до відкритих даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Державна інспекція архітектури та містобудування зареєстрована як юридична особи 20 травня 2021 року).

Згідно з пунктами 1 та 3 Положення про Державну інспекцію архітектури та містобудування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2020 №1340, Державна інспекція архітектури та містобудування України (ДІАМ) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Основним завданням Державної інспекції архітектури та містобудування є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, серед іншого, є: ліцензування видів господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, та здійснення контролю за додержанням суб`єктами господарювання ліцензійних умов провадження видів господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками; виконання дозвільних та реєстраційних функцій у будівництві у визначених законодавством випадках.

З огляду на вказане, Верховний Суд дійшов висновку про те, що зважаючи на висловлену Верховним Судом правову позицію щодо вирішення питання публічного правонаступництва для цілей визначення обставин припинення юридичної особи, Суд у вимірі встановлених обставин цієї справи констатує, що внаслідок реалізації приписів Постанови №218 та подальших указаних нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України фактично відбулася реорганізація Державної архітектурно-будівельної інспекції України як юридичної особи публічного права із передачею її функцій новоствореній юридичній особі публічного права Державній інспекції архітектури та містобудування.

Відтак, Державна інспекція архітектури та містобудування є належним відповідачем у справі та наділена відповідними повноваження з питань ліцензування видів господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками.

Крім того, суд вважає правомірними посилання позивача на рішення Європейського суду з прав людини пункт 36 у справі Суомінен проти Фінляндії(Suominen v. Findland) Заява №37801/97 від 01.07.2003 та пункт 58 у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 (Заява №4909/04), відповідно до яких орган влади зобов`язаний у своєму рішенні навести норми права та належно його обґрунтувати.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтовані та правомірні, тому позов слід задовольнити.

Відповідно до статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

З метою забезпечення належного та ефективного відновлення порушеного права позивача, таке право підлягає судовому захисту шляхом: визнання протиправним та скасування пункту 6 наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 14.11.2019 №65-Л Про результати розгляду питань щодо ліцензування в частині пункту 4 Додатку №6 до цього наказу, яким анульовано ліцензію №2013050154 від 18.04.2018, видану ТОВ Клімат Стандарт Плюс та зобов`язання Державної інспекції архітектури та містобудування України внести до ліцензійного реєстру відомості про відновлення дії ліцензії №2013050154 від 18.04.2018.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд зазначає, що у відповідності до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як наслідок, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Державної інспекції архітектури та містобудування України слід стягнути сплачений судовий збір в сумі 2684,00 грн.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати пункт 6 наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 14 листопада 2019 року №65-Л Про результати розгляду питань щодо ліцензування в частині пункту 4 Додатку №6 до цього наказу, яким анульовано ліцензію №2013050154 від 18.04.2018, видану Товариству з обмеженою відповідальністю Клімат Стандарт Плюс (код в ЄДРПОУ - 41906728).

Зобов`язати Державну інспекцію архітектури та містобудування України внести до ліцензійного реєстру відомості про відновлення дії ліцензії №2013050154 від 18.04.2018, виданої Товариству з обмеженою відповідальністю Клімат Стандарт Плюс (код в ЄДРПОУ - 41906728).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної інспекції архітектури та містобудування України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Клімат Стандарт Плюс 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні сплаченого судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Клімат Стандарт Плюс, код в ЄДРПОУ 41906728, вул. Миру, 26, м. Івано-Франківськ, 76009;

відповідач: Державна інспекція архітектури та містобудування України, код в ЄДРПОУ 44245840, бульвар Лесі України, 26, м. Київ, 01133;

третя особа: управління Державної інспекції архітектури та містобудування у Івано-Франківській області, вул. Франка, 4, м. Івано-Франківськ, 76018.

Суддя Бобров Ю.О.

Рішення складене в повному обсязі 25 вересня 2023 р.