Ухвала

від 25.09.2023 по справі 320/16533/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в забезпеченні позову

25 вересня 2023 року №320/16533/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянувши у порядку письмового провадження заяву Компанії "Інтернешнл Дістріб`юшн Сістемз Лімітед" (International distribution systems limited) про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Компанії "Інтернешнл Дістріб`юшн Сістемз Лімітед" (International distribution systems limited) до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю Карпатські мінеральні води, про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась Компанія "Інтернешнл Дістріб`юшн Сістемз Лімітед" (International distribution systems limited) з позовом до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, у якому просить суд:

- визнати протиправними дії Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, щодо обрання Товариства з обмеженою відповідальністю Карпатські мінеральні води (код ЄДРПОУ 31778022) переможцем конкурсного відбору управителя корпоративними правами Компанії International distribution systems limited у вигляді простих бездокументарних іменних акцій Приватних акціонерних товариств Моршинський завод мінеральних вод Оскар (код ЄДРПОУ 22415322) та Індустріальні та дистрибуційні системи (код ЄДРПОУ 24364528), переданими в управління АРМА ухвалами слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 11.11.2022 року у справах №№761/24404/22, 761/24405/22;

- визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, оформлене Протоколом №17 від 10.03.2023, про обрання Товариства з обмеженою відповідальністю Карпатські мінеральні води (код ЄДРПОУ 31778022) переможцем конкурсного відбору управителя корпоративними правами Компанії International distribution systems limited у вигляді простих бездокументарних іменних акцій Приватних акціонерних товариств Моршинський завод мінеральних вод Оскар (код ЄДРПОУ 22415322) та Індустріальні та дистрибуційні системи (код ЄДРПОУ 24364528), переданими в управління АРМА ухвалами слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 11.11.2022 року у справах №№761/24404/22, 761/24405/22.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю Карпатські мінеральні води.

21.09.2023 на адресу суду від Компанії "Інтернешнл Дістріб`юшн Сістемз Лімітед" (International distribution systems limited) надійшла заява забезпечення позову, у якій позивач просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони службовим особам Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, укладати господарсько-правовий договір з Товариством з обмеженою відповідальністю Карпатські мінеральні води щодо управління корпоративними правами Компанії "Інтернешнл Дістріб`юшн Сістемз Лімітед" (International distribution systems limited) у вигляді простих бездокументарних іменних акцій Приватних акціонерних товариств "Моршинський завод мінеральних вод "Оскар" та "Індустріальні та дистрибуційні системи", переданими в управління АРМА ухвалами слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва у справах №761/24404/22 та №761/24405/22.

Обґрунтовуючи вказану заяву, позивач зазначив, що ухвалами слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва у справах №761/24404/22 та №761/24405/22 АРМА були передані в управління корпоративні права Компанії "Інтернешнл Дістріб`юшн Сістемз Лімітед" (International distribution systems limited) у вигляді простих бездокументарних іменних акцій Приватного акціонерного товариства "Моршинський завод мінеральних вод "Оскар" та Приватного акціонерного товариства "Індустріальні та дистрибуційні системи".

Рішенням АРМА, оформленим протоколом від 10.03.2023 №17, визначено Товариство з обмеженою відповідальністю Карпатські мінеральні води переможцем конкурсного відбору управителя корпоративними правами Компанії International distribution systems limited у вигляді простих бездокументарних іменних акцій Приватного акціонерного товариства Моршинський завод мінеральних вод Оскар та Приватного акціонерного товариства Індустріальні та дистрибуційні системи.

Проте, на думку позивача, такі дії відповідача є протиправними, оскільки в силу вимог чинного законодавства управителем цінних паперів у вигляді бездокументарних іменних акцій може бути виключно інвестиційна компанія, для якої здійснення діяльності з управління портфелем фінансових інструментів є виключним видом діяльності, і яка отримала ліцензію Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на здійснення діяльності з управління фінансовими інструментами (цінними паперами), у той час як Товариство з обмеженою відповідальністю Карпатські мінеральні води не є інвестиційною компанією, не здійснює діяльність з управління портфелем фінансових інструментів, та не володіє ліцензією на управління цінними паперами.

Крім того, позивач зазначив, що у Товариства з обмеженою відповідальністю Карпатські мінеральні води відсутній досвід з управління цінними паперами, а тому третя особам не може бути ефективним управителем для арештованих активів Компанії International distribution systems limited.

Вказане, на думку позивача, свідчить про очевидну протиправність прийнятого відповідачем спірного рішення, що є однією з визначених КАС України підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Також позивач зауважив, що у додатку 1 до Протоколу №13 Уповноваженої особи АРМА від 08.02.2023 (проект оголошення) зазначається, що з переможцем конкурсного відбору після завершення оцінки арештованих корпоративних прав укладається договір управління.

Так, позивач зауважив, що Товариство з обмеженою відповідальністю Карпатські мінеральні води має намір після укладення договору управління з АРМА проводити кадрові зміни у менеджменті підприємства, здійснювати контроль виробничих процесів та розпоряджатися майном та виробничими потужностями Компанії.

Крім того, позивач зауважив, що норми чинного законодавства не встановлюють повноважень АРМА щодо управління переданим йому майном, призначення та звільнення керівництва товариств, корпоративні права яких передані йому в управління.

Проте, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 23.05.2023 у справі №761/24404/22, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного суду від 30.08.2023, безпідставно наділено АРМА повноваженнями самостійно змінювати керівництво Приватного акціонерного товариства "Моршинський завод мінеральних вод "Оскар", без погодження з власником корпоративних прав.

Позивач вважає, що механізм управління корпоративними правами Компанії International distribution systems limited, визначений у вищевказаній ухвалі, суперечить положенням чинного законодавства, проте оскільки ця ухвала набрала законної сили, АРМА може скористатися механізмом управління арештованим майном Компанії, встановленим в цій ухвалі, зокрема, може змінити керівництво Приватного акціонерного товариства "Моршинський завод мінеральних вод "Оскар" без погодження таких дій з акціонерами Компанії.

У зв`язку з цим, позивач вважає, що навіть ще не уклавши з третьою особою договір управління, АРМА намагається в обхід вимогам законодавства змінити керівництво Приватного акціонерного товариства "Моршинський завод мінеральних вод "Оскар".

Позивач зауважив, що уповноважена особа АРМА листом від 11.09.223 повідомила позивача про намір укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю Карпатські мінеральні води договір управління активами, зазначеними у Запиті, до отримання дозволу на концентрацію відповідно до Закону України "Про захист економічної конкуренції".

На думку позивача, такі дії суперечать вимогам чинного законодавства, оскільки передача корпоративних прав позивача в управління Товариству з обмеженою відповідальністю Карпатські мінеральні води потребуватиме отримання дозволу Антимонопольного комітету України на концентрацію.

Позивач зазначив, що в разі задоволення позовних вимог укладений АРМА з управителем договір підлягає визнанню недійсним, для чого позивач повинен буде звертатися до господарського суду, що покладе на нього додатковий тягар.

На переконання позивача, забезпечення позову у вигляді заборони АРМА укладати договір з управителем майна має запобігти настанню вищевказаних негативних наслідків.

Розглянувши вказану заяву, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

З урахування вищенаведеного положення КАС України, розгляд заяви Компанії "Інтернешнл Дістріб`юшн Сістемз Лімітед" (International distribution systems limited) про забезпечення позову здійснюється без повідомлення сторін.

Розглядаючи заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з частиною першою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно Рекомендації №R(89)8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятої Комітетом Ради Європи 13.09.1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Отже, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, або захист цих прав та інтересів стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом заборони вчиняти певні дії.

За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за заявою позивача.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.02.2020 у справі №381/4019/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 87640690) зазначила, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі №753/22860/17 (провадження № 14-88цс20, реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 92270719) зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 21.11.2018 у справі №826/8556/17 (номер в Єдиному державному реєстрі судових рішень 78022699).

Щодо "очевидності" ознак протиправності спірного рішення суб`єкта владних повноважень та порушення прав позивача Верховний Суд у постанові від 10.04.2019 у справі №826/16509/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 81046468) зазначив, що попри те, що такі ознаки не мають окреслених меж, йдеться насамперед про їх "якість": вони повинні свідчити про протиправність оскаржуваного рішення поза обґрунтованим сумнівом.

Суд, який застосовує заходи забезпечення позову з підстав очевидності ознак протиправності оскарженого рішення, на основі наявних у справі доказів повинен бути переконаний, що рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, передбаченими ч.2 ст.2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення.

Твердження про "очевидність" порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.

Безумовно, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб`єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте Суд звертає увагу, що відповідно до ст. 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.

Верховний Суд у постановах від 30.08.2022 у справі №640/16613/21, від 21.11.2018 у справі № 826/8556/17, від 25.04.2019 у справі № 826/10936/18, від 30.03.2021 №420/4037/20, від 14.07.2021 у справі №300/2540/19, від 06.10.2021 у справі №640/424/21, від 20.07.2022 у справі № 640/16623/19 зазначив, що позов не може бути забезпечено таким способом, який фактично підміняє собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті.

Водночас, фактичні обставини справи підлягають встановленню та доведенню на підставі відповідних доказів та аналізу норм права, які регулюють спірні правовідносини, під час розгляду справи по суті.

Сам по собі факт прийняття відповідачем рішення, яке стосується прав та інтересів позивача, не може автоматично свідчити про те, що таке рішення є очевидно протиправним і невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду, а факт порушення прав та інтересів позивача підлягає доведенню у встановленому законом порядку.

Відтак, заходи забезпечення позову застосовуються судом лише у виняткових випадках за наявності для цього умов та підстав, передбачених процесуальним законом, при цьому, такі заходи повинні відповідати критеріям адекватності та співмірності.

Суд звертає увагу на те, що обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, позивач фактично зазначає ті самі підстави, на які посилається і в позовній заяві в обґрунтування протиправності прийняття відповідачем спірних дій та рішення.

Отже, обґрунтування вказаної вимоги тотожне обґрунтуванню позовних вимог, що є неприпустимим, а застосування судом заходів забезпечення позову, про які просить позивач, без з`ясування фактичних обставин справи означатиме надання судом передчасних правових оцінок по суті пред`явленого позову і ототожнюватиметься з фактичним задоволенням позову.

Щодо посилань позивача на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 23.05.2023 у справі №761/24404/22, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного суду від 30.08.2023, та яка надає АРМА можливість змінити керівництво Приватного акціонерного товариства "Моршинський завод мінеральних вод "Оскар" без погодження таких дій з акціонерами Компанії International distribution systems limited, суд зазначає, що вказана ухвала набрала законної сили, є обов`язковою до виконання та не може бути поставлена під сумнів іншим судом при вирішення питання щодо вжиття заходів забезпечення позову.

Так, відповідно до частини першої та другої статті 532 Кримінального процесуального кодексу України вирок або ухвала суду першої інстанції, ухвала слідчого судді, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Таким чином, ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 23.05.2023 у справі №761/24404/22 набрала законної сили 30.08.2023, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 533 КПК України вирок або ухвала суду, які набрали законної сили, обов`язкові для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягають виконанню на всій території України.

Наведене відповідає закріпленим у статті 7 КПК України загальним засадам кримінального провадження, зокрема, принципу обов`язковості судових рішень (п.14).

Згідно з частиною другою статті 21 КПК України вирок та ухвала суду, що набрали законної сили в порядку, визначеному цим Кодексом, є обов`язковими і підлягають безумовному виконанню на всій території України.

Стаття 129 Конституції України визначає, що однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.

За неповагу до суду чи судді винні особи притягаються до юридичної відповідальності.

Положеннями статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" закріплено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Враховуючи викладене, суд вважає неприпустимими твердження позивача про те, що механізм управління корпоративними правами Компанії International distribution systems limited, визначений у вищевказаній ухвалі, суперечить положенням чинного законодавства, оскільки ця ухвала набрала законної сили та є обов`язковою для виконання, а тому у межах вирішення питання про забезпечення позову у суду відсутні підстави піддавати сумніву вказану ухвалу та не враховувати її.

Враховуючи вказане, суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову.

Керуючись статтями 150, 151, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Відмовити у задоволенні заяви Компанії "Інтернешнл Дістріб`юшн Сістемз Лімітед" (International distribution systems limited) про забезпечення позову.

2. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Дудін С.О.