КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 вересня 2023 року справа №320/17215/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Воїнське ХПП" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
в с т а н о в и в:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Воїнське ХПП" звернулось до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №135840415 від 22.02.2023.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19 травня 2023 року відкрито провадження у справі та ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
В обґрунтування вимог позивач зазначає, що відповідач протиправно призначив та провів камеральну перевірку щодо дотриманням позивачем подання податкової декларації з податку на прибуток підприємства за перше півріччя та три квартали 2022 року, оскільки Державною податковою службою України за зверненням позивача не вирішено питання щодо неможливості подання такої податкової звітності внаслідок збройної агресії Російської Федерації. Також позивач наголошує про порушення відповідачем порядку та строків проведення камеральної перевірки, закріплених п. 76.3 ст. 76 ПК України.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що у зв`язку з неподанням ТОВ «Воїнське ХПП» декларації з податку на прибуток за І півріччя та III квартали 2022 року, граничний термін подання яких припадав на 09.08.2022 та 09.11.2022 відповідно, контролюючим органом прийнято оскаржуване рішення. Також відповідач зазначив, що ГУ ДПС у м. Києві розглянуто заяву ТОВ «Воїнське ХПП» від 12.09.2022 №52/09-2022 про неможливість виконання податкових обов`язків та прийнято рішення про можливість своєчасного виконання платником податку свого податкового обов`язку. Позивач подав скаргу на таке рішення, однак на теперішній час рішення за результатами розгляду скарги не прийнято.
У свою чергу, позивач подав відповідь на відзив, у якій зазначив, що рішення ДПС України за скаргою ТОВ «Воїнське ХІІП» на рішення щодо можливості/неможливості виконання податкових обов`язків не приймається вже майже 7 місяців, що свідчить про тривале зволікання, бездіяльність з боку податкового органу, яке не залежить від дій Товариства.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, наявні у справі, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку своєчасності подання податкових декларацій з податку на прибуток підприємства ТОВ «Воїнське ХПП», про що складений акт від 26.01.2023 № 6295/Ж5/26-15-04-15-03/34459012.
Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п.п. 49.18.2, п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, в зв`язку з чим встановлено несвоєчасність подання/неподання податкової декларації з податку на прибуток підприємства до контролюючого органу за перше півріччя та три квартали 2022 року.
На підставі висновків Акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.02.2023 № 135840415, яким за порушення термінів подання податкової декларації з податку на прибуток підприємства позивача зобов`язано сплатити штраф у загальному розмірі 680,00 грн (штрафні санкції на підставі п. 120.1 ст. 120 ПК України у розмірі по 340 грн за кожен період, в якому не подано декларацію).
Рішенням ДПС України про результати розгляду скарги від 26.04.2023 № 10114/6/99- 00-06-03-01-06 залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 22.02.2023 № 135840415, а скаргу позивача - без задоволення.
Незгода із прийнятим відповідачем податковим повідомленням-рішення від 22.02.2023 № 135840415 обумовила позивача на звернення до суду з цим адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі ПК України) передбачено, що платник податків зобов`язаний, зокрема: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у питань митної справи у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п. 36.1 ст. 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Згідно з п. 49.2 ст. 49 ПК України платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.
Пунктом 137.4 ст. 137 ПК України передбачено, що податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду.
Відповідно до пп. 49.18.6 п. 49.18 ст. 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на прибуток (у тому числі платників частини чистого прибутку (доходу)), для податкової декларації (у тому числі розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку), яка розраховується наростаючим підсумком за рік, - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
Відповідно до пп. 47.1.1 п. 47.1 ст. 47 ПК України відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть юридичні особи, резиденти або нерезиденти України, які відповідно до цього Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи.
Законом України від 13 грудня 2022 року № 2836-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України» (далі - Закон № 2836-ІХ, набрав чинності 03.01.2023) внесенізміни у п. 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України.
Відповідно до п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України (в редакції з 03.01.2023) у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо подання звітності, у тому числі передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для звітності, що подається за річний звітний (податковий) період), граничний термін подання якої припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до 1 червня 2022 року, I квартал 2022 року (для звітності, що подається за квартальний звітний (податковий) період) та звітності за лютий - травень 2022 року (для звітності, що подається за місячний звітний (податковий) період), за умови подання такої звітності до контролюючого органу не пізніше 20 липня 2022 року
У разі звільнення платника податків від відповідальності з підстав, визначених абзацами четвертим - восьмим цього підпункту, податкові повідомлення-рішення, якими були визначені йому штрафні (фінансові) санкції та/або пеня за несвоєчасне виконання податкових обов`язків, крім сплати податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору, визначених абзацами четвертим - восьмим цього підпункту, вважаються скасованими (відкликаними) з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України".
Наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року №225 затверджено «Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України».
Цей Порядок розроблено відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України з метою тимчасового, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, підтвердження платниками податків можливості чи неможливості своєчасного виконання податкового обов`язку щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 глави 2 розділу II Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо.
Дія цього Порядку поширюється на платників податків - фізичних осіб - резидентів України, зокрема самозайнятих осіб, юридичних осіб (резидентів і нерезидентів України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування, та на яких покладено обов`язок зі сплати податків та зборів, подання звітності, виконання інших обов`язків, передбачених Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно з п. 1 розділу II зазначеного Порядку передбачено, що підставами неможливості виконання платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами податкових обов`язків (у тому числі обов`язків податкових агентів) є:
втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів, комп`ютерного та іншого обладнання внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації;
неможливість використати чи вивезти документи, комп`ютерне та інше обладнання внаслідок ведення бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації;
використання чи вивезення документів, комп`ютерного або іншого обладнання, пов`язане з ризиком для життя чи здоров`я посадової особи платника податків або неможливе у зв`язку з встановленням уповноваженими органами державної влади відповідно до закону в умовах воєнного стану заборон та/або обмежень;
можливість витоку інформації щодо обсягів та місць зберігання пального або спирту етилового та їх знищення надалі внаслідок складання та реєстрації акцизних накладних, та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо (виключно в частині виконання визначених цим абзацом обов`язків);
відсутність у платника податків інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, збори, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову та фінансову звітність, відсутність можливості у власника призначити таких посадових осіб за умови відсутності у такого платника податків об`єктів оподаткування, або показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу, може бути пов`язана з такими обставинами: посадова особа є одночасно одним із власників юридичної особи за умови, що відсутність такого співвласника (акціонера, учасника, засновника) унеможливлює прийняття рішення про призначення на постійній або тимчасовій основі іншої посадової особи; юридична особа заснована на власності окремої фізичної особи, яка одночасно є єдиною посадовою особою такої юридичної особи;
перебування (податкова адреса платника податків та/або фактичне знаходження, знаходження виробничих потужностей тощо) на території населеного пункту, у яких ведуться воєнні (бойові) дії, який (які) знаходиться в оточенні (блокуванні) або тимчасово окупований збройними формуваннями Російської Федерації;
інші обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), підтверджені документально.
Згідно з п. 120.1 ст. 120 ПК України неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Матеріали справи свідчать, що ГУ ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку своєчасності подання ТОВ «Воїнське ХПП» податкових декларацій з податку на прибуток, якою встановлено, що товариством не подано декларації з податку на прибуток І півріччя та III квартали 2022 року, граничний термін подання яких припадав на 09.08.2022 та 09.11.2022 відповідно.
Доводи позивача зводяться до того, що відповідач протиправно призначив та провів камеральну перевірку щодо дотриманням позивачем подання податкової звітності, оскільки Державною податковою службою України за зверненням позивача не вирішено питання щодо неможливості подання такої податкової звітності внаслідок збройної агресії Російської Федерації. Крім того, на думку позивача, відповідач порушив порядок та строки проведення камеральної перевірки, закріплених п. 76.3 ст. 76 ПК України.
Щодо протиправності призначення та проведення камеральної перевірки, суд зазначає таке.
Суд встановив, що ТОВ «Воїнське ХПП» зареєстровано за юридичною адресою вул. Євгена Сверстюка, буд. 2А, офіс 510, м. Київ, Україна, 02002. Водночас, структурні підрозділи позивача, завдяки яким проводиться його господарська діяльність, знаходиться за адресами:
Харківська обл., Ізюмський р-н , смт. Савинці, вул. Шкільна, 21;
Харківська обл., Ізюмський р-н , смт. Савинці, Савинське шосе,1.
Як зазначає позивач, внаслідок збройної агресії Російської Федерації та у зв`язку з цим тимчасової окупації військами Російської Федерації частини території України, починаючи з 25.02.2022 по 11.09.2022, позивач втратив контроль над належними його структурними підрозділами - зерновими складами (елеваторами), які знаходяться за вказаними адресами у Харківській області. Втрата контролю призвела до фактичної неможливості ведення Позивачем профільних видів діяльності на зазначених територіях.
У зв`язку з чим, позивач, керуючись підпунктами 69.1- 69.29 пункту 69 Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12.05.2022 №2260-ІХ (далі - Закон № 2260- IX), 12.09.2022 звернувся до відповідача із заявою про неможливість виконувати податковий обов`язок, щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, реєстрації податкових накладних.
За наслідками розгляду заяви, відповідача ухвалив рішення №64252/6/26-15-04-04-08 від 10.11.2022 щодо можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку.
Позивач не погодився з таким рішенням відповідача та 04.12.2022 подав до ДПС України скаргу.
Однак, станом на момент призначення, проведення та оформлення результатів камеральної перевірки, ДПС України рішення за результатами розгляду скарги не прийняв. Станом на час вирішення справи в матеріалах справи також відсутні докази про прийняття такого рішення.
На переконання суду, вказані обставини свідчать про те, що позивач вчинив всі залежні від нього заходи для підтвердження неможливість виконання ним свого податкового обов`язку, зокрема, щодо подання податкової звітності структурними підрозділами позивача, розташованими на тимчасово окупованих територіях України, тому позивач має достатні підстави для застосування положень п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України, в тому числі щодо звільнення від обов`язку подання звітності та звільнення від відповідальності за її неподання.
Отже, суд вважає, що призначення та проведення відповідачем камеральної перевірки з питань своєчасності подання такої звітності, до остаточного вирішення питання про неможливість її подання, яке у спірних правовідносинах завершується прийняттям Державною податковою службою України рішення за скаргою позивача, є протиправним.
Щодо доводів позивача про порушення відповідачем порядку та строків проведення камеральної податкової перевірки, суд зазначає таке.
Пунктом 20.1.4 статті 20 ПК України встановлено право контролюючих органів проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Відповідно до підпункту 75.1.1. пункту 75.1 статті 75 ПК України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
Відповідно до п. 76.3 ст. 76 ПК України камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу. Така перевірка оформлюється актом.
З Акту перевірки вбачається, що граничний строк подання податкової декларації у першому півріччі 2022 р. припадав на 09.08.2022, а за три квартали 2022 р. на 09.11.2022. Отже, 30-ти денний строк для проведення камеральної перевірки та оформлення її результатів сплив - 09.09.2022 та 09.12.2022 відповідно.
Однак, камеральна перевірка проведена у січні 2023 року, а Акт складено 26.01.2023, тобто з пропуском 30-ти денного строку, передбаченого п. 76.3 ст. 76 ПК України.
Отже, суд погоджується з доводами позивача про порушення відповідачем порядку та строків проведення камеральної перевірки, закріплених п. 76.3 ст. 76 ПК України.
Суд зазначає, що Верховний Суд за схожих обставин у постанові від 22 вересня 2020 року у справі № 520/8836/18 дійшов висновку, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню. Встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення, є достатніми для висновку про протиправність податкового повідомлення - рішення. З урахуванням цього Суд касаційної інстанції зазначив про відсутність необхідності перевірки порушення позивачем вимог Податкового кодексу України, як підстави для донарахування суми грошового зобов`язання.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 22.02.2023 № 135840415 прийняте з порушенням норм чинного податкового законодавства України, зокрема на підставі Акту перевірки, який є неправомірним у зв`язку з порушення порядку та строків його складання, та висновки якого не відповідають фактичним обставинам, тому вказане податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.
Отже, викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а його вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно із частинами першою-третьою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Приписами частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, під час звернення позивача із цим позовом до суду останнім сплачено судовий збір за заявлені позовні вимоги у розмірі 2684,00 грн, що підтверджується наявною у матеріалах справи платіжною інструкцією від 08.05.2023 № 1402, який підлягає стягненню з відповідача на користь останнього у повному обсязі.
Керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
в и р і ш и в:
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №135840415 від 22.02.2023.
3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Воїнське ХПП" (код ЄДРПОУ:34459012) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП: 44116011).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Щавінський В.Р.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 25.09.2023 |
Оприлюднено | 28.09.2023 |
Номер документу | 113729815 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на прибуток підприємств |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Бужак Наталія Петрівна
Адміністративне
Київський окружний адміністративний суд
Щавінський В.Р.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні