КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 вересня 2023 року № 320/9762/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Наві-Лоджистікс» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у м. Києві про визнання протиправною та скасування постанови,
в с т а н о в и в:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Наві-Лоджистікс» (далі - позивач, ТОВ «Наві-Лоджистікс») звернулося до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у м. Києві (далі - відповідач, Укртрансбезпека), з вимогами визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у м. Києві Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Наві-Лоджистікс» адміністративно-господарського штрафу №345380 від 27.09.2022.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.04.2023 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуваною постановою його притягнуто до відповідальності відповідно до Закону України «Про автомобільний транспорт» (далі також - Закон 2344-ІІІ). Протезазначає, що позивач не є автомобільним перевізником, оскільки транспортний засіб марки Scania номерний знак НОМЕР_1 передано в довгострокову оренду. Відтак, накладення штрафу вважає протиправним.
Відповідач подав до суду відзив на позов, в якому зазначив, що під час проведення перевірки транспортного засобу марки Scania номерний знак НОМЕР_1 було встановлено, що навантаження на строєну вісь склало 26,76 т. при нормативно допустимій 24 т. У зв`язку із чим складено акт про перевищення транспортним засобом нормативно вагових параметрів №0056245 від 07.08.2022.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з`ясувавши обставини справи, суд встановив наступне.
19.12.2019 між ТОВ «Наві-Лоджистікс» та ТОВ Олександрійська зернова компанія укладено договір №1912-19 транспортного експедирування.
01.02.2020 між ТОВ Ва Грейн Експрес та ТОВ Олександрійська зернова компанія укладено договір №1 ОЗК оренди транспортних засобів, відповідно до умов якого, було передано в довгострокову оренду, зокрема, транспортний засіб марки Scania номерний знак НОМЕР_1 .
Згідно акта перевірки №339137 від 07.08.2022 о 19 год. 15 хв. посадовою особою Укртрансбезпеки на місці перевірки СП ГВС 452 км + 811 км а/д М-05 Київ - Одеса проведено перевірку транспортного засобу транспортного засобу марки Scania номерний знак НОМЕР_1 , який належить на праві власності ТОВ Ва Грейн Експрес, що вбачається зі змісту договору №1 ОЗК від 01.02.2020.
07.08.2022 посадовою особою Укртрансбезпеки складено акт №0056248 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів автомобіля марки Scania номерний знак НОМЕР_1 (суб`єкт, що перевіряється ТОВ «Наві-Лоджистікс».
За результатами перевірки встановлено порушення, відповідальність за які передбачена абзацом 15 частини першої 15 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Листом Відділу державного нагляду (контролю) у місті Києві Державної служби України з безпеки на транспорті від 09.09.2022 №28879/30/24-22 позивача було повідомлено про розгляд матеріалів перевірки на 27.09.2022, що підтверджується списком згрупованих поштових відправлень №7219.
27.09.2022 відповідачем винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №345380, відповідно до якої враховуючи те, що ТОВ «Наві-Лоджистікс», допущено перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10% але не більше 20%, відповідальність за яке передбачено абзацом 15 частини першої 15 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», стягнуто з позивача адміністративно-господарський штраф в розмірі 17000,00 грн.
Не погоджуючись з правомірністю прийняття вказаної постанови, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначенні Законом України «Про автомобільний транспорт» від 5 квітня 2001 року № 2344-III (далі - Закон № 2344), за приписами статті 3 якого сфера дії Закону поширюється на відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.
Згідно зі статтею 6 Закону № 2344-ІІІ державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Відповідно до статті 1 Закону № 2344-III автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
За вимогами статті 34 Закону № 2344-ІІІ автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону; забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут; забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров`я водіїв; організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту; забезпечувати безпеку дорожнього руху; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.
Відповідно приписів статті 39 Закону № 2344-ІІІ автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення регулярних пасажирських перевезень для водія є: посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.
Статтею 48 Закону № 2344-ІІІ визначено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов`язковими документами також є:
для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг;
для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації.
У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.
Згідно приписів абзацу 3 частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Аналізуючи наведені вище положення законодавства у зіставленні з обставинами цієї справи, суд виходить передусім з того, що відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт, покладається виключно на автомобільних перевізників, а не на власників/користувачів транспортного засобу, яким перевозиться вантаж.
В той же час, згідно ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт»: «автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами».
Відповідно до Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2009 року № 207 (далі - Перелік документів), для водія юридичної особи або фізичної особи-підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах одним із обов`язкових документів є товарно-транспортна накладна.
Товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.
Сторони можуть внести до товарно-транспортної накладної будь-яку іншу інформацію, яку вони вважають необхідною.
Аналіз вищезазначених положень Правил та форми яка наведена в додатку 7 до цих Правил, свідчить, що у будь-якому разі товарно-транспортна накладна має містити обов`язкову інформацію (обов`язкові реквізити) визначену цими Правилами та відображену у додатку.
Отже, правила перевезення вантажів автомобільним транспортом України, а також постанова Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2009 року №207, якою затверджено Перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні встановлюють, визначають що товарно-транспортна накладна (ТТН) обов`язково повинна оформлятися, якщо перевезення вантажу здійснюється автомобільним транспортом на договірних умовах (тобто коли є послуга перевезення вантажу).
В матеріалах справи наявна товарно-транспортна накладна №0608/2 від 06.08.2022, з якої вбачається, що автомобільним перевізником є ТОВ «Наві-Лоджистікс», а тому такий доказ підтверджує факт перевезення вантажу саме позивачем та його статус автомобільного перевізника.
Вказане відповідає правовому висновку Верховного Суду, висловленому в постанові від 10.11.2022 у справі №420/2451/20.
Таким чином, під час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт у посадових осіб Укртрансбезпеки була наявна інформація щодо автомобільного перевізника.
Суд відхиляє доводи позивача про те, що перевізником вантажу здійсненим транспортним засобом марки Scania номерний знак НОМЕР_1 є ТОВ Олександрійська зернова компанія, оскільки той факт, що цей автомобіль знаходиться на праві оренди у ТОВ Олександрійська зернова компанія та водієм був працівник цього товариства не спростовує ті обставини, що позивач був автомобільним перевізником на зазначеному транспортному засобі станом на дату виявлення спірних порушень.
За висновками суду, позивач, в розумінні вимог Закону № 2344-III, в межах спірних правовідносин є автомобільним перевізником, відповідно є суб`єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт, а тому наявні правові підстави для застосування до нього адміністративно господарського штрафу.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що Відділом державного нагляду (контролю) у м. Києві Державної служби України з безпеки на транспорті правомірно була винесена постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №345380 від 27.09.2022 стосовно позивача та відповідно до абзацу 15 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000 грн.
Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення. Частиною другої цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані учасниками справи письмові пояснення по суті заявлених вимог, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати у зв`язку з відмовою у задоволенні позову не підлягають відшкодуванню.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
в и р і ш и в:
У задоволення адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Щавінський В.Р.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 25.09.2023 |
Оприлюднено | 28.09.2023 |
Номер документу | 113729900 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них |
Адміністративне
Київський окружний адміністративний суд
Щавінський В.Р.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні