Рішення

від 25.09.2023 по справі 640/39548/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2023 року справа №640/39548/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дружби народів Авеню" до Київської міської ради про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дружби народів Авеню" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської міської ради, у якому просило:

- визнати протиправною бездіяльність Київської міської ради щодо неприйняття у місячний строк рішення за результатом розгляду заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дружби народів Авеню" №29/10/21-1 від 29.10.2021 на розроблення технічної документації із землеустрою;

- зобов`язати Київську міську раду розглянути на найближчому пленарному засіданні сесії Київської міської ради заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дружби народів Авеню" №29/10/21-1 від 29.10.2021 на розроблення технічної документації із землеустрою, з урахуванням висновків суду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Законом України від 13.12.2022 №2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон №2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону №2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

На виконання вимог зазначених приписів, Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративну цю справу скеровано за належністю до Київського окружного адміністративного суду.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею визначено Щавінського В.Р.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.05.2023 справу прийнято до провадження розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Позов обґрунтовано протиправною бездіяльністю відповідача щодо нерозгляду у встановлений законодавством місячний термін заяви позивача про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, комунальної власності площею 2,3457 га, з кадастровим номером 8000000000:82:240:0030, для формування у результаті поділу нової земельної ділянки з метою її подальшої передачі у постійне користування Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Дружби народів Авеню" для управління та обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

Заперечуючи проти задоволення позову відповідач вказав, що Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Дружби народів Авеню" було правомірно повідомлено Департаментом земельних ресурсів про необхідність надання додаткових документів з огляду на вимоги статті 56 Закону України Про землеустрій.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

01.11.2021 позивач звернувся до Київської міської ради із заявою від 29.10.2021 №29/10/21-1 про надання згоди на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, комунальної власності площею 2,3457 га, з кадастровим номером 8000000000:82:240:0030, для формування у результаті поділу нової земельної ділянки з метою її подальшої передачі у постійне користування Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Дружби народів Авеню" для управління та обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

До клопотання позивачем були додані: посвідчені в установленому порядку копії правовстановлюючих документів на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці; копії матеріалів технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці; нотаріально посвідчена згода на поділ земельної ділянки заставодержателів, інших користувачів земельної ділянки; засвідчені печаткою та підписом керівника зацікавленої особи копії установчих документів; витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, довіреність.

Листом від 12.11.2021 №0570202/1-34469 Департамент земельних ресурсів Київської міської Державної адміністрації повідомив позивача про необхідність подачі таких документів: посвідчених в установленому порядку копії правовстановлюючих документів на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці; копій матеріалів технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна; документальне підтвердження врахування інтересів власників всіх будівельних споруд, розташованих на земельній ділянці; графічних матеріалів з позначенням інтересів орієнтовних меж поділу земельної ділянки.

На думку позивача, така відповідь відповідача суперечить статті 79-1 та статті 118 ЗК України, статтям 26, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а тому він звернуся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує, що суб`єктивне право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, Земельним Кодексом України від 25.10.2001 № 2768-III (далі - ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III) та іншими законами України, що регулюють земельні відносини.

Відповідно до ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За приписами ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом положень частини першої статті 3 Земельного кодексу України (далі ЗК України) земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ЗК України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Згідно із ст. 18 ЗК України до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об`єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.

Конкретні категорії земель визначені у частині першій статті 19 ЗК України, до яких належать, зокрема, землі житлової та громадської забудови.

Як зазначено у статті 40 ЗК України, громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом. Понад норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність земельні ділянки для зазначених потреб за цивільно-правовими угодами.

Отже, законом передбачено право громадян України на безоплатне набуття у власність земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

Так, згідно із ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:

в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Частиною п`ятою статті 79-1 ЗК України встановлено, що формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Згідно із частинами шостою та сьомою статті 79-1 ЗК України формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування.

Частинами дев`ятою та десятою статті 79-1 ЗК України передбачено, що земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Статтею 1 Закону України від 22.05.2003 № 858-IV «Про землеустрій» (далі - Закон № 858-IV) встановлено, що проект землеустрою - це сукупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за таким проектом;

технічна документація із землеустрою - сукупність текстових та графічних матеріалів, що визначають технічний процес проведення заходів з використання та охорони земель без застосування елементів проектування.

За правилами статті 25 Закону № 858-IV документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації. Видами документації із землеустрою є, зокрема: й) технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Відповідно до ч. 7 ст. 118 ЗК України орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Системний аналіз наведених норм законодавства дає суду підстави для висновку, що вирішення питання з приводу відведення у власність земельних ділянок із земель комунальної власності здійснюється у порядку та спосіб, що визначені статтею 118 ЗК України, а органом, який уповноважений розглядати клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, у спірних правовідносинах є Київська міська рада і вирішення цього питання відповідно до статей 26 та 59 Закону №280/97-ВР повинно відбуватись виключно на пленарних засіданнях цієї ради шляхом прийняття відповідного рішення - про надання або відмову у наданні такого дозволу.

Водночас в силу положень статті 118 ЗК України, відповідач зобов`язаний розглянути клопотання у місячний строк і надати дозвіл на розробку технічної документації або надати мотивовану відмову.

Суд встановив, що 01.11.2021 позивач звернувся до Київської міської ради із заявою від 29.10.2021 №29/10/21-1 про надання згоди на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, комунальної власності площею 2,3457 га, з кадастровим номером 8000000000:82:240:0030.

Проте з матеріалів справи, вбачається, що відповідач не надав докази прийняття міською радою рішення за результатом розгляду заяви позивача. При цьому листом структурного підрозділу виконавчого органу міської ради повідомлено про необхідність подачі додаткових документів.

Відтак, з наданих до суду доказів суд встановив, що відповідачем не приймалось рішення за результатами розгляду Об`єднаного співвласників багатоквартирного будинку "Дружби народів Авеню" заяви про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки.

Натомість, як зазначено, відповідач у неналежний спосіб розглянув заяву позивача від 01.11.2021 про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, надавши за результатами його розгляду лист про надання додаткових документів.

На думку суду, надіслання вказаного листа структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради, а саме Департаментом земельних ресурсів, не може вважатися вирішенням безпосередньо Київською міською радою як органом місцевого самоврядування в розумінні положень Земельного кодексу України питання щодо надання або відмову у наданні громадянину дозволу на розробку проекту землеустрою (технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок).

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 30.11.2020 у справі № 1140/2559/18 та від 24.06.2020 у справі № 555/872/17.

Суд наголошує, що Земельний кодекс України не пов`язує вирішення відповідною міською радою питання про прийняття рішення за наслідками розгляду заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою із фактом проходження проекту такого рішення в органах та підрозділах міської ради.

Відтак, Департамент земельних ресурсів не є органом, який уповноважений приймати рішення про надання або відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою.

Таким чином, в матеріалах справи відсутні докази здійснення відповідачем перевірки клопотання позивача на відповідність його вимогам статей 116, 118, 121 Земельного кодексу України, як умови надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та, відповідно, відсутні рішення, які прийняті за результатами їх розгляду.

Отже, за встановлених судом обставин, у встановлений ч.6 ст.123 Земельного кодексу України строк Київською міською радою безпідставно не прийнято рішення щодо вирішення заяви позивача.

Оскільки Київською міською радою не прийнято рішення у відповідності до вимог ч. 7 ст. 118 ЗК України, позов в частині визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо неприйняття у місячний строк рішення за результатом розгляду заяви є обґрунтованим.

Також позивач просить суд захистити його порушені права та інтереси у спірних правовідносинах шляхом зобов`язання відповідача на найближчому пленарному засіданні розглянути його клопотання про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Оцінюючи позовні вимоги в цій частині, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Норму аналогічного змісту закріплено також у пункті 11 частини другої статті 245 КАС України.

З огляду на предмет спору та обставини справи, позовні вимоги щодо покладення на відповідача обов`язку розглянути заяву позивача про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельних ділянок узгоджуються з повноваженнями суду при вирішенні справи по суті.

Однак суд не вбачає підстав для зобов`язання відповідача розглянути клопотання позивача як про це зазначено у позовній заяві: - "на найближчому пленарному засіданні Київської міської ради".

Суд враховує, що у зв`язку з військовою агресією Російською Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/202 постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 № 133/2022, що затверджений Законом від 15.03.2022 № 2119-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

За приписами пункту другого Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/202 військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування наказано запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Зважаючи на те, що Київська міська рада є органом місцевого самоврядування, що залучений до реалізації та здійснення передбачених Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходів і повноважень воєнного стану, пріоритетними при проведенні пленарних засідань Ради є заходи спрямовані на забезпечення оборони України, захист безпеки населення та інтересів держави. А тому, в період дії воєнного стану покладення на відповідача обов`язку по розгляду заяви позивача у бажаний для останнього спосіб (на найближчому пленарному засіданні Ради), суперечитиме принципу пропорційності.

За наведеного, суд вбачає підстави для часткового задоволення позову у цій частині шляхом зобов`язання відповідача розглянути заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дружби народів Авеню" №29/10/21-1 від 29.10.2021 на розроблення технічної документації із землеустрою та прийняти рішення, з урахуванням висновків суду.

Згідно з статтею статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані учасниками справи усні та письмові пояснення по суті заявлених вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення адміністративного позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 2270, 00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 22.12.2021 №111.

Оскільки суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, сума сплаченого позивачем судового збору у розмірі 1135,00 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Київської міської ради пропорційно розміру задоволених вимог.

Вирішуючи питання про відшкодуванню витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує таке.

Згідно з ч. 1 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 3 ст. 134 КАС України).

Приписами частини 4-6 статті 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Зі змісту вказаних норм вбачається, що від учасника справи, який поніс витрати на професійну правничу допомогу, вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, представником позивача суду надано: договір про надання правничої (правової) допомоги №24/12/21-1, акт приймання-передачі наданих послуг від 28.12.2021 з детальним описом наданих послуг, ордер на надання правничої (правової) допомоги, платіжне доручення від 10.08.2022 №196 про сплату ОСББ Дружби Народів Авеню на користь АБ Тарас Кулачко та партнери коштів на суму 13 000,00 грн відповідно до договору про надання правничої (правової) допомоги №24/12/21-1.

Суд зазначає, що при вирішенні питання щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката, суд враховує обсяг фактично наданих адвокатом послуг, складність справи, кількість витраченого на ці послуги часу, та, відповідно, співмірність обсягу цих послуг та витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.

Відтак, беручи до уваги предмет спору, складність справи, її значення для позивача та обсяг адвокатських послуг, що був необхідним для захисту її інтересів в суді у зв`язку з розглядом цієї справи, враховуючи відсутність клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, суд доходить висновку, що витрати позивача на правову допомогу підлягають відшкодуванню у заявленому розмірі - 13 000,00 грн.

Отже, за наслідками розгляду цієї справи на користь позивача належить стягнути витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 13000,00 грн та витрати зі сплати судового збору в сумі 1135,00 грн, всього 14135,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Київської міської ради щодо неприйняття у місячний строк рішення за результатом розгляду заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дружби народів Авеню" №29/10/21-1 від 29.10.2021 на розроблення технічної документації із землеустрою.

3. Зобов`язати Київську міську раду розглянути на пленарному засіданні сесії Київської міської ради заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дружби народів Авеню" №29/10/21-1 від 29.10.2021 на розроблення технічної документації із землеустрою, з урахуванням висновків суду.

4. У задоволені решти позовних вимог відмовити.

5. Стягнути на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дружби народів Авеню" (ідентифікаційний код 41150714, місцезнаходження: бульв. Дружби народів, буд. 14-16, сек. 3, 4, м. Київ, 01103) за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської ради (ідентифікаційний код 22883141, вул. Хрещатик, 36, м. Київ, 01044) судові витрати у розмірі 14135 (чотирнадцять тисяч сто тридцять п`ять) грн 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Щавінський В.Р.