Рішення

від 25.09.2023 по справі 380/13502/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/13502/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2023 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Крутько О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Ренесанс-Центр про стягнення заборгованості

в с т а н о в и в :

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Ренесанс-Центр, в якій позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Ренесанс-Центр податковий борг у розмірі 379 193,44 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у відповідача виникла заборгованість по орендній платі з юридичних осіб. Відповідачем тривалий час не вживаються заходи щодо погашення заборгованості самостійно. Просить позов задовольнити повністю.

Ухвалою суду від 19.06.2023 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі та запропоновано відповідачу у десятиденний строк з дня вручення ухвали подати відзив на позовну заяву.

Відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного провадження, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення наявного в матеріалах справи.

Відповідачем на день розгляду справи відзиву на позовну заяву не було подано.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

У розрахунку ГУ ДПС у Волинській області заборгованості по податках і платежах до бюджетів по ТзОВ Ренесанс-Центр, долученому до позовної заяви, зазначено, що за позивачем рахується заборгованість у розмірі 379 193,44 грн, яка складається з орендної плати з юридичних осіб.

Вказана сума заборгованості виникла згідно поданої декларації №9010225186 від 27.01.2022 за 2022 рік, платником самостійно визначено суму до спати в розмірі 515 130,71 грн.

Відповідачем не забезпечено сплату в сумі 214 637,79 грн. в тому числі по терміну сплати 30.09.2022, 30.10.2022, 30.11.2022, 30.12.2022 - на суму 171 710,24 грн. та по терміну - сплати 30.01.2023 - на суму 42 927,55 грн.

Згідно поданої податкової декларації №5693432 від 20.02.2023 за 2023 рік, платником самостійно визначено суму до спати в розмірі 515 130,71 грн. в тому числі щомісячні сплати становлять 42 927,56 грн.

Відповідачем не забезпечено сплату по термінах 02.03.2023, 30.03.2023, 01.05.2023 на загальну суму 171 710,24 грн.

Крім того, відповідачем подано уточнюючу декларацію №16198363 від 30.05.2023 за 2023 рік, згідно якої платником нараховано до зменшення податкового зобов`язання по терміну сплати 30.05.2023 на суму 7 154,59 грн.

При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.

У відповідності до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-17 (далі ПК України).

Статтею 15 ПК України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з вказаним Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з вказаним Кодексом.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений вказаним Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Статтею 36 ПК України передбачено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені вказаним Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов`язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента.

Згідно ст.57 ПК України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 57.3 статті 57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 вказаного Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно з пунктом 110.1 статті 110 ПК України платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Як встановив суд, позивач надіслав відповідачу податкову вимогу від 11.05.2021 №0009665.

Згідно з розрахунками ГУ ДПС у Волинській області заборгованості по податках і платежах до бюджетів по ТзОВ Ренесанс-Центр за відповідачем рахується заборгованість у загальній сумі 379 193,44 грн., яка складається з орендної плати з юридичних осіб та виникла на підставі самостійно нарахованого платником податку грошового зобов`язання.

Станом на день розгляду справи доказів податкової вимоги в судовому чи адміністративному порядку відповідач не надав.

Таким чином, суд встановив, що відповідач має заборгованість перед бюджетом на загальну суму 379 193,44 грн.

Станом на день розгляду справи відповідач не надав доказів сплати податкового боргу.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (пункт 95.4 статті 95 ПК України).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з ТзОВ Ренесанс-Центр податкового боргу до бюджету у розмірі 379 193,44 грн.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Ренесанс-Центр (код ЄДРПОУ: 35855262, місцезнаходження: 79013, м. Львів, вул. Сахарова, буд. 42) податковий борг до бюджету у розмірі 379 193 (триста сімдесят дев`ять тисяч сто дев`яносто три) грн. 44 коп.

Судові витрати між сторонами не розподіляються.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Суддя Крутько О.В.