Рішення

від 25.09.2023 по справі 520/19249/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

25 вересня 2023 року № 520/19249/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Новотерм" до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Новотерм" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому з урахуванням уточнень до позовної заяви просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області №8920358/43338593 від 01.06.2023 року про відмову в реєстрації податкової накладної №87 від 27.04.2023 року; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №87 від 27.04.2023, складену Товариством з обмеженою відповідальністю Новотерм, у день набрання рішенням законної сили;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області №8920359/43338593 від 01.06.2023 року про відмову в реєстрації податкової накладної №96 від 28.04.2023 року; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №96 від 28.04.2023, складену Товариством з обмеженою відповідальністю Новотерм, у день набрання рішенням законної сили;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області №8920357/43338593 від 01.06.2023 року про відмову в реєстрації податкової накладної №97 від 28.04.2023 року; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №97 від 28.04.2023, складену Товариством з обмеженою відповідальністю Новотерм, у день набрання рішенням законної сили.

В обґрунтування позову зазначено, що спірними у даній справі рішеннями було відмовлено у реєстрації податкових накладних. На думку позивача, контролюючим органом не було надано належної мотивації підстав та причин віднесення податкових накладних до ризикових. Так, позивачем зазначено, що спірні рішення є незаконними та такими, що порушують його права, оскільки позивачем було надано усі документи з приводу господарських операцій, що стали підставою для складення та реєстрації податкових накладних. В той же час, у спірних рішеннях вказано на ненадання позивачем копій документів, а саме ненаданням/частковим ненаданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отримання повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.

Ухвалою суду від 17.11.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за вищевказаним адміністративним позовом.

Представником відповідачів Головного управління ДПС у Харківській області та Державної податкової служби України через канцелярію суду було подано відзив на позовну заяву, в якому вказано, що відповідачі проти заявленого позову заперечують з підстав його необґрунтованості та недоведеності.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Новотерм", код ЄДРПОУ 43338593, зареєстровано у встановленому законодавством порядку, як суб`єкт господарювання.

Позивач, як платник податків, зборів (обов`язкових платежів), знаходиться на обліку в Головному управлінні ДПС у Харківській області.

Зі змісту позовної заяви вбачаються доводи представника позивача стосовно того, що товариство є виробником мінераловатної продукції та здійснює наступні види діяльності (згідно КВЕД): 23.99 - виробництво неметалевих мінеральних виробів, н.в.і.у. (основний); 16.24 - виробництво дерев`яної тари; 77.33 - надання в оренду офісних машин і устатковання, у тому числі комп`ютерів; 77.39 - надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у.; 46.90 - неспеціалізована оптова торгівля; 47.19 - інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах.

Середньооблікова чисельність штатних робітників у 2023 році становить 172 особи (станом на день виникнення спірних правовідносин).

Позивач провадить свою діяльність за адресою: м. Харків, Карачівське шосе, 44 в орендованому приміщенні згідно договору про внесення змін №14 від 01.03.2023 року до договору оренди №28_257 від 28.11.2019 року).

За вказаною адресою позивач має і виробничі потужності, і складські приміщення, де зберігає вже виготовлену продукцію.

У позовній заяві представником позивача вказано, що специфіка виготовлення мінеральної вати складається з наступних операцій: підготовка сировинних матеріалів, плавлення сировини та одержання розплаву; переробка матеріального розплаву та волокна; осадження вати (волокон), формування мінераловатного килиму у камері волокноосадження.

Також, представником позивача зазначено, що для виробництва мінеральної ваги товариство здійснює закупівлю необхідної сировини, а відповідно, основними постачальниками позивача є: AT «WalbrzyskieZakladyKoksowniczeVictoria», Польща - кокс із кам`яного вугілля імпорт (код УКТ ЗЕД 27040010); SilekolSp.zo.o., Польща - смола фенолформальдегідна імпорт (код УКТ ЗЕД 39094000); ТОВ «Фірма «Автарк» (ЄДРПОУ 42143766) - щебінь доломіту (код УКТ ЗЕД 2518100000); ПрАТ «Рафалівський карєр» (ЄДРПОУ 13976731) - щебінь базальту (код УКТ ЗЕД 2517); ТОВ «ПМТЗ «Інженерний центр «Реагент» (ЄДРПОУ 19313492) - розчин силану - (код УКТ ЗЕД 3910000010); ТОВ «Велл-Хім» (ЄДРПОУ 37982991) - карбамід (код УКТ ЗЕД 3102101000); ТОВ «Нанопласт» (ЄДРПОУ 41233811) - плівка з полімерів етилену (код УКТ ЗЕД 3920).

В результаті виробничого процесу позивач отримує плити мінеральної вати різної плотності, код УКТ ЗЕД для даного виду продукції - 6806100000. Така продукція відповідає вимогам ТУ У 23.9-43338593-001:2020 «Плити мінераловатні теплозвукоізоляційні. Технічні умови».

Представником позивача у позовній заяві вказано, що виготовлену продукцію товариство в подальшому реалізовує своїм покупцям.

Так, одним із покупців товариства позивача є Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Сега-Строй» (код ЄДРПОУ 41011899).

Матеріали справи свідчать на користь того, що з метою реалізації виробленої продукції та з метою отримання прибутку 01 жовтня 2020 року між позивачем та ТОВ «Компанія «Сега-Строй» було укладено договір поставки №004, відповідно до умов якого постачальник (ТОВ «Новотерм») зобов`язується постачати мінераловатну продукцію (далі «товар»), а покупець (ТОВ «Компанія «Сега-Строй») у свою чергу зобов`язується прийняти та оплатити товар. Згідно п.1.2. договору товар постачається партіями. У п.1.3 договору сторонами визначено, що найменування, кількість, вартість товару, обсяги партій, умови оплат, визначаються сторонами і вказуються у специфікаціях до даного договору, які є його додатком і невід`ємними частинами.

В рамках виконання вказаного договору контрагентом було здійснено передоплату у розмірі 400000,00 грн. згідно платіжного доручення №131 від 27.04.2023 року.

В подальшому, 02.05.2023 року від контрагента надійшов лист-уточнення платежу, відповідно до якого ТОВ «Компанія «Сега-Строй» просило в платіжному дорученні №131 від 27.04.2023 року на суму 400000,00 грн., в тому числі ПДВ вважати вірним призначення платежу: рахунок №193 від 28.04.2023 року на суму 23165,63 грн., в тому числі ПДВ; рахунок №146 від 19.04.2023 року на суму 219724,87 грн., в тому числі ПДВ; рахунок №221 від 02.05.2023 року на суму 157109,50 грн., в тому числі ПДВ.

Підприємством позивача було здійснено відвантаження продукції за рахунком №193 від 28.04.2023 року згідно видаткової накладної №276 від 10.05.2023 року на загальну суму 209708,93 грн.; за рахунком №146 від 19.04.2023 року згідно видаткової накладної №225 віл 02.05.2023 року на суму 219724.87 грн.; за рахунком №221 від 02.05.2023 року згідно видаткової накладної №235 від 02.05.2023 року на суму 239699,87 грн.

Транспортування продукції також підтверджується товарно-транспортними накладними, в яких містяться підписи відповідальних працівників ТОВ «Новотерм».

Судовим розглядом справи встановлено, що Товариством «Компанія «Сега-Строй» 28.04.2023 року було здійснено передплату у розмірі 300000,00 грн. згідно платіжного доручення №135.

В подальшому, згідно листа-уточнення платежу від 05.05.2023 року, ТОВ «Компанія «Сега-Строй» просило в платіжному дорученні №135 від 28.04.2023 року на суму 300000,00 грн., в тому числі ПДВ, вважати вірним призначення платежу: рахунок №232 від 04.05.2023 року на суму 206400,19 грн., в тому числі ПДВ; рахунок №239 від 05.05.2023 року на суму 93599,81 грн. в тому числі ПДВ.

Відвантаження продукції згідно рахунку №239 від 05.05.2023 року було проведено 08.05.2023 року (видаткова накладна №257 на суму 233625,60 грн.).

При цьому, представником позивача у позовній заяві повідомлено суду обставини того, що продукція за рахунком №232 від 04.05.2023 року станом на день складання податкової накладної не відвантажувалася.

Транспортування продукції також підтверджується товарно-транспортними накладними, з підписами відповідальних працівників позивача.

Під час розгляду справи встановлено, що ТОВ «Компанія «Сега-Строй» згідно платіжного доручення №134 від 28,04.2023 року здійснило передплату продукції.

Згідно листа-уточнення платежу від 04.05.2023 року, ТОВ «Компанія «Сега-Строй» просило вважати вірним платіж: рахунок 1 від 02.05.2023 року на суму 82590,37 грн.; рахунок №228 від 03.05.2023 року на суму 186962,69 грн.; рахунок №229 від 03.05.2023 року на суму 103692,44 грн.; рахунок №230 від 03.05.2023 року на суму 103692,44 грн.; рахунок №231 від 04.05.2023 року на суму 209737,38 грн.; рахунок №232 від 04.05.2023 року на суму 13324,68 грн.

Продукцію згідно вказаних оплат було відвантажено: згідно рахунку №221 - 02.05.2023 року на підставі видаткової накладної №235 на суму 239699,87 грн.; згідно рахунку №228 - 04.05.2023 року на підставі видаткової накладної №244 на суму 186962,69 грн.; згідно рахунку №229 - 04.05.2023 року на підставі видаткової накладної №241 на суму 103692,44 грн.; згідно рахунку №230 - 08.05.2023 року на підставі видаткової накладної №260 на суму 103692,44 грн.; згідно рахунку №231 - 05.05.2023 року на підставі видаткової накладної №253 на суму 209737.38 грн.; згідно рахунку №232 продукція не відвантажувалась.

Транспортування продукції також підтверджується товарно-транспортними накладними, в яких містяться підписи відповідальних працівників позивача.

Судовим розглядом справи встановлено, що відповідно до приписів п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, позивачем складено за фактом першої події (отримання оплати) в електронній формі та направлено через електронний кабінет платника податків на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних податкову накладну №87 від 27.04.2023 року на суму 400000,00 грн., в тому числі ПДВ 66666,67 грн., податкову накладну №96 від 28.04.2023 року на суму 300000,00 грн., в тому числі ПДВ 50000,00 грн., податкову накладну №97 від 28.04.2023 року на суму 700000,00 грн., в тому числі ПДВ 116666,67 грн.

Зазначені податкові накладні було прийнято контролюючим органом, але реєстрацію податкових накладних зупинено.

Підприємством позивача було отримано квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних №87 від 27.04.2023, №96 від 28.04.2023 та №97 від 28.04.2023, у яких зазначено наступне: «Документ збережено, Реєстрація зупинена. Відповідно до п. 201.16 cт. 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податковій накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 6806, дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару-послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 «Критеріїв ризиковості здійснення операцій». Додатково запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивачем було направлено на адресу контролюючого органу пояснення та копії документів до податкових накладних (повідомлення №12 від 16.05.2023 року, повідомлення №13 від 16.05.2023, повідомлення №l4 від 16.05.2023 року). При цьому, до вказаних пояснень були додані наступні первинні документи щодо реалізації продукції: інформаційні повідомлення про зарахування коштів; листи-розшифрування призначення платежів; рахунки на оплату; видаткові накладні та товарно-транспортні накладні; договір поставки №004 від 01.10.2020 року, укладений з ТОВ «Компанія «Сега-Строй».

Під час розгляду справи встановлено, що 23.05.2023 року контролюючим органом позивачу було надіслано для кожної податкової накладної, реєстрацію якої зупинено, повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, а саме: первинних документів щодо придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування продукції. Крім того, в графі «Додаткова інформація» зазначено: відсутня інформація про походження товару, транспортування, зберігання.

Представником позивача у позовній заяві вказано, що на виконання вимог податкового органу позивач надав розгорнуті додаткові пояснення (повідомлення №1 від 25.05.2023 року, повідомлення №2 від 25.05.2023 року, повідомлення №3 від 25.05.2023 року) із долученням до таких копій первинних документів щодо походження товару (договори з постачальниками на придбання сировини, необхідної для виготовлення мінеральної вати, видаткові накладні, митні декларації, залізничні накладні, відомості вагонів, інвентаризаційний опис сировини, відомість випуску готової продукції, аналіз рахунку 231, специфікації номенклатури готової продукції, договір щодо оренди цілісного майнового комплексу та виробничих потужностей (рухомого майна для виробництва мінеральної вати).

За результатами розгляду поданих до контролюючого органу документів Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області прийняті рішення №8920358/43338593 від 01.06.2023 року про відмову в реєстрації податкової накладної №87 від 27.04.2023 року; №8920359/43338593 від 01.06.2023 року про відмову в реєстрації податкової накладної №96 від 28.04.2023 року; №8920357/43338593 від 01.06.2023 року про відмову в реєстрації податкової накладної №97 від 28.04.2023 року.

Зі змісту зазначених рішень вбачається, що останні прийнято контролюючим органом у зв`язку з ненаданням/частковим ненаданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отримання повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.

Матеріали справи свідчать, що підприємством позивача було оскаржено зазначені рішення в адміністративному порядку, проте рішеннями комісії центрального податкового органу було відмовлено у задоволенні вказаних скарг підприємства позивача та прийнято рішення від 13.06.2023 №49707/43338593/2, №49706/43338593/2; №49705/43338593/2, якими відмовлено в скасуванні рішень про відмову в реєстрації спірних у даній справі податкових накладних, в яких в якості підстав для відмови вказано на ненадання платником податку копій договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів з додатками до них; ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; ненадання платником податку копій розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Вважаючи свої права порушеними, підприємство позивача звернулось до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з приписами п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

При цьому, відповідно до пункту 74.2 статті 74 Податкового кодексу України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Пунктом 74.3 статті 74 Податкового кодексу України передбачено, що зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" № 1246 від 29.12.2010 (далі Порядок №1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, щодо наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Водночас, пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11 грудня 2019 року №1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).

Згідно з приписами пункту 4 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Відповідно до вимог пункту 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Положеннями п.7 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пункту 10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно із пунктом 11 Порядку №1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до п.25 Порядку № 1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений наказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 №520 (далі - Порядок №520).

Відповідно до пунктів 2, 3, 4, 5, 6, 7, 9, 11 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Таким чином, з аналізу вищевикладених приписів вбачається, що реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена з підстав відповідності критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснених операцій.

При цьому, суд зазначає, що законодавець визначив два етапи реєстрації податкових накладних: перший - це зупинення реєстрації податкової накладної який є проміжним перед прийняттями рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та другий - це сам етап прийняття рішення податковим органом.

Виходячи зі змісту вказаних норм, суд приходить до висновку, що рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної приймається за результатами оцінки наданих підприємством документів.

Під час розгляду справи судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Новотерм» зареєстроване за адресою: вул. Карачівське шосе, 44, м. Харків, 61071.

Матеріали справи свідчать, що в якості підстав для зупинення реєстрації спірних у даній справі податкових накладних визначено п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій та запропоновано позивачу надати пояснення та копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, одним із критеріїв ризиковості операції є відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Так, в квитанціях контролюючий орган вказав на те, що для реєстрації податкової накладної обсяг постачання товару/послуги 6806, дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару-послуги та обсягу його постачання.

Водночас, зазначені квитанції не містять інформації або ж зазначення про те, які документи необхідні контролюючому органу для прийняття рішення про реєстрацію спірних податкових накладних.

З аналізу наведених судом правових норм слід дійти висновку, що рішення Комісії Головного управління ДПС України повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної. Однак, як вбачається з доданих до позову матеріалів, спірними рішеннями комісії Головного управління ДПС у Харківській області відмовлено у реєстрації спірних податкових накладних, а в якості підстав визначено неподання платником первинних документів, а саме: ненаданням/частковим ненаданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отримання повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.

Вказані обставини свідчать про те, що контролюючим органом не було надано оцінки поданим позивачем разом із поясненнями документам.

Відтак, суд приходить до висновку, що відповідачем не надано до суду доказів правомірності та обґрунтованості зупинення реєстрації спірних податкових накладних на підставі п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Також суд наголошує, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на п. 1 Критеріїв є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Вищевикладені обставини свідчать про протиправність зупинення реєстрації спірних податкових накладних.

При цьому, як вбачається зі змісту наданих представником позивача пояснень, позивачем після отримання квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних на виконання норм діючого законодавства було направлено на адресу відповідача пояснення разом із переліком документів, що підтверджують здійснення господарських операцій, що стали підставою для складання та реєстрації спірних податкових накладних.

Однак, комісією було прийнято оскаржуване рішення про відмову у реєстрації спірних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання позивачем до контролюючого органу документів, а саме копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отримання повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.

Як передбачено приписами п. 11 Порядку № 520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Таким чином, з аналізу вищевикладеної норми вбачається, що рішення про відмову у реєстрації податкової накладної приймається у разі не підтвердження платником податків документально інформації, зазначеної у податковій накладній, реєстрацію якої зупинено.

Натомість, як встановлено судовим розглядом справи, зупинення реєстрації спірних податкових накладних як передумови прийняття відповідного рішення Комісії про відмову у їх реєстрації, було здійснено відповідачем безпідставно, оскільки у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних зазначено посилання на критерії ризиковості.

В той же час, у спірних у даній справі рішеннях комісії вказано на ненадання підприємством позивача копій документів: стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отримання повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.

З приводу вказаного суд зазначає, що контролюючий орган фактично не врахував надані йому підприємством позивача пояснення та копії документів, відповідно до яких підприємством позивача було подано на реєстрацію податкові накладні.

Таким чином, позивачем до контролюючого органу надано достатні та належним чином оформлені документи, які давали змогу здійснити реєстрацію податкових накладних.

При цьому, суд зазначає, що прийняття протиправних рішень про зупинення реєстрації податкових накладних є передумовою прийняття відповідних рішень Комісії.

Вказані обставини свідчать про протиправність рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області №8920358/43338593 від 01.06.2023 року про відмову в реєстрації податкової накладної №87 від 27.04.2023 року, №8920359/43338593 від 01.06.2023 року про відмову в реєстрації податкової накладної №96 від 28.04.2023 року, №8920357/43338593 від 01.06.2023 року про відмову в реєстрації податкової накладної №97 від 28.04.2023 року та наявність підстав для його скасування.

Стосовно позовних вимог позивача про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних: податкову накладну №87 від 27.04.2023, складену Товариством з обмеженою відповідальністю Новотерм, у день набрання рішенням законної сили, податкову накладну №96 від 28.04.2023, складену Товариством з обмеженою відповідальністю Новотерм, у день набрання рішенням законної сили, податкову накладну №97 від 28.04.2023, складену Товариством з обмеженою відповідальністю Новотерм, у день набрання рішенням законної сили, суд зазначає наступне.

Положеннями ч. 1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно із приписами ст. 6 Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно зі ст. 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейським судом з прав людини зазначено, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Водночас, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів" зазначено, що ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

З врахуванням вищевикладеного слід дійти висновку, що обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Слід вказати, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява N 28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

Таким чином, враховуючи обставини справи, з огляду на положення ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України суд приходить до висновку, що належним та повним способом захисту порушених прав та інтересів позивача, є саме зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних: податкові накладні №87 від 27.04.2023, №96 від 28.04.2023, №97 від 28.04.2023, складені Товариством з обмеженою відповідальністю Новотерм, у день набрання рішенням законної сили.

Відповідно до положень ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Новотерм".

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Новотерм" (Карачівське шосе, буд. 44,м. Харків,61071) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057), Державної податкової служби України (Львівська площа буд. 8, м. Київ, 04053) про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області №8920358/43338593 від 01.06.2023 року про відмову в реєстрації податкової накладної №87 від 27.04.2023 року.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №87 від 27.04.2023, складену Товариством з обмеженою відповідальністю Новотерм, у день набрання рішенням законної сили.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області №8920359/43338593 від 01.06.2023 року про відмову в реєстрації податкової накладної №96 від 28.04.2023 року.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №96 від 28.04.2023, складену Товариством з обмеженою відповідальністю Новотерм, у день набрання рішенням законної сили.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області №8920357/43338593 від 01.06.2023 року про відмову в реєстрації податкової накладної №97 від 28.04.2023 року.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №97 від 28.04.2023, складену Товариством з обмеженою відповідальністю Новотерм, у день набрання рішенням законної сили.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Новотерм" (Карачівське шосе, буд. 44,м. Харків,61071, код ЄДРПОУ - 43338593) сплачену суму судового збору у розмірі 8052 (вісім тисяч п`ятдесят дві) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ ВП - 43983495).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Мельников Р.В.