Постанова

від 26.09.2023 по справі 199/1889/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/7958/23 Справа № 199/1889/19 Суддя у 1-й інстанції - Кондрашов І. А. Суддя у 2-й інстанції - Новікова Г. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2023 року

Дніпровський апеляційний суд в складі колегії:

головуючого судді: Новікової Г.В.

суддів: Гапонова А.В., Никифоряка Л.П.

за участю секретаря Драгомерецької А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу представника Дніпровської міської ради на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 03 липня 2023 року та ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 квітня 2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору КЖЕП «Лівобережжя», Товариство з обмеженою відповідальністю «Солярис», Товариство з обмеженою відповідальністю «Регіонінвестгрупп», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про стягнення збитків, -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом. В обґрунтування посилалася на те, що 16.04.2014 року вона придбала у ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Солошенко Ю.В., за реєстр. № 992 нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності на це приміщення було зареєстроване за ОСОБА_1 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 16.04.2014, номер запису про право власності: 5371187, РНОНМ 55929812101.

Після придбання приміщення позивачем було здійснено його реконструкцію, отримано всі необхідні документи для проведення будівельних робіт, отримано декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстровано право власності на реконструйований об`єкт нерухомого майна, в результаті чого його площа змінилась до 151,3 кв.м.

Після реконструкції вартість нерухомого майна істотно збільшилась з 676 000 грн. (вартість на дату придбання), до 4 583 713, 00 грн. згідно висновку судового експерта №80/17 від 14.03.2017 року. Вартість невід`ємних поліпшень виконаних в результаті реконструкції нежитлового приміщення становить 2 758 687, 00 грн.

Рішенням Амур - Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 03.10.2018 року по справі № 199/8392/16-ц, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 31 жовтня 2019 року, задоволено позов заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах Дніпровської міської ради та витребувано у ОСОБА_1 на користь Дніпровської міської ради спірне нежитлове приміщення.

Отже, майно було витребувано з добросовісного володіння ОСОБА_1 та зареєстровано право власності на спірне нежитлове приміщення за Дніпровською міською радою, проте вона вважає, що має право на компенсацію збитків у вигляді вартості невід`ємних поліпшень, оскільки в результаті реконструкції майна, його ринкова вартість істотно збільшилась. Проте вартість таких поліпшень не відшкодовано позивачу Дніпровською міською радою.

Просила стягнути з Дніпровської міської ради суму, на яку збільшилась вартість нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , а саме- 3 653 791, 00 грн.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 квітня 2023 року задоволено заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони всім суб`єктам державної реєстрації прав у розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно», у тому числі виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, акредитованим суб`єктам - юридичним особам публічного права, у трудових відносинах із якими перебувають державні реєстратори, всім державним реєстраторам прав на нерухоме майно, в розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно», в тому числі нотаріусам, державним та приватним виконавцям, проводити дії щодо державної реєстрації (перереєстрації) прав власності, інших речових прав (окрім обтяжень), на об`єкт нерухомого майна № 55929812101 - нежитлове приміщення, стоматологічний кабінет, площею 151, 3 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 03 липня 2023 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Дніпровської міської ради на користь ОСОБА_1 грошову суму у розмірі 3 653 971 грн., на яку збільшилась вартість нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та судовий збір у розмірі 9 605 грн.

В апеляційних скаргах представник Дніпровської міської ради просить скасувати ухвалу суду про забезпечення позову та рішення суду першої інстанції, та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог. Вважає, що судом першої інстанції при винесенні ухвали по забезпечення позову не враховано, що витребуване майно вибуло із власності міської ради поза її волею, доводи позивача про стягнення з міської ради понесених нею витрат є необгрунтованими і не було підстав для забезпечення позову. Ухвалюючи рішення,суд першої інстанції не прийняв до уваги, що на момент прийняття спірного об`єкта в експлуатацію після реконструкції міська рада була позбавлена функцій реального контролю за здійсненням будівництва та введенням об`єктів в експлуатацію. Крім того міською радою ніяким чином не порушені права позивача. Позивач не позбавлена можливості пред`явити позов до продавця,у якого вона придбала цю квартиру. Тобто міська рада в даному випадку є неналежним відповідачем.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

В судове засідання з`явилася представник Дніпровської міської ради-Борсук Ю.В.. Інші учасники справи повідомлені про час та місце слухання справи належним чином,про що свідчать довідки про доставку електронного листа.

Відповідно до частин 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали та рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України за наявними в ній доказами в межах доводів та вимог апеляційних скарг, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга на ухвалу суду підлягає задоволенню, а апеляційна скарга на рішення суду не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Отже, забезпечення позову - це, по суті обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Позивач звернулася із позовом про відшкодування їй витрат у сумі, на яку збільшилась вартість витребуваного у неї майна.

Вживаючи заходи забезпечення позову шляхом заборони всім суб`єктам державної реєстрації прав у розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» на нежитлове приміщення, стоматологічний кабінет, площею 151, 3 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , суд першої інстанції не прийняв до уваги, що зазначене майно було витребувано судовим рішенням на користь власника із чужого володіння, а тому в даному випадку воно не є предметом спору, а відтак були відсутні підстави для задоволенні позову саме таким видом забезпечення позову. Крім того такий вид забезпечення позову є неспівмірним із заявленими позовними вимогами.

За таких підстав ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Судом першої інстанції встановлено, що 16 квітня 2014 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі - продажу нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Договір було посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Солошенко Ю.В., за реєстр. № 992. За домовленістю сторін нежитлове приміщення придбане ОСОБА_1 за 676 000 грн.

Право власності на нежитлове приміщення зареєстроване за ОСОБА_1 16.04.2014 року, номер запису про право власності: 5371187, РНОНМ 55929812101, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

ОСОБА_1 було проведено капітальну реконструкцію, перепланування та ремонт придбаного об`єкту нерухомого майна, що підтверджується висновком Головного архітектурно-планувального управління Дніпровської міської ради № 10/1674 від 16.07.2014року про те, що, управління вважає можливим проектування та проведення реконструкції нежитлового приміщення АДРЕСА_2 під стоматологічний кабінет на підставі відповідного рішення.

06 серпня 2014 року була зареєстрована декларація про початок будівельних робіт - реконструкції нежитлового приміщення № 40 під стоматологічний кабінет в житловому будинку АДРЕСА_3 . Замовник - ОСОБА_1

14 січня 2015 року було закінчено будівництво (реконструкція) та зареєстрована 11.03.2015 року декларація про готовність об`єкта до експлуатації. Визнано нежитлове приміщення № 40 під стоматологічний кабінет в житловому будинку АДРЕСА_3 - готовим до експлуатації.

В подальшому цей об`єкт введено в експлуатацію, отримано технічний паспорт та зареєстровано право власності на реконструйований об`єкт нерухомого майна за ОСОБА_1 .

Відповідно до висновку експертного оціночно-будівельного та будівельно-технічного дослідження № 80/17 за заявою ОСОБА_1 , складеного 14.03.2017року, ринкова вартість об`єкту нерухомого майна - нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 22.05.2013 року складає 648 392, 00 грн.; ринкова вартість цього об`єкту станом на 16.04.2014 року - складає 929 922 грн.; ринкова вартість реконструйованого об`єкту нерухомого майна станом на 14.03.2017року - складає 4 583 713 грн.

Відповідно до висновку експертного оціночно-будівельного та будівельно-технічного дослідження № 124/19 за заявою ОСОБА_1 , складеного 19.02.2019 року, вартість невід`ємних поліпшень, виконаних в результаті реконструкції нежитлового приміщення № 40, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , станом на дату виконання дослідження ) складає 2 758 687, 00 грн.

Таким чином, вартість нежитлового приміщення № 40, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , збільшилась з 929 922, 00 грн. (станом на момент придбання ОСОБА_1 ), до 4 583 713, 00 грн. на момент витребування цього майна з власності ОСОБА_1 .

Рішенням Амур - Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 03.10.2018 по справі № 199/8392/16-ц задоволено позов заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах Дніпровської міської ради та витребувано у ОСОБА_1 на користь Дніпровської міської ради нежитлове приміщення № 40, розташоване за адресою: АДРЕСА_3 .

Витребуване майно передано відповідачу з проведеними невід`ємними поліпшеннями, оскільки вони не можуть бути відокремлені від майна без завдання йому шкоди.

За таких обставин суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що ОСОБА_1 була добросовісним набувачем. Останньою з дозволу відповідних органів було проведено реконструкцію та поліпшення майна, що істотно збільшило його вартість та підтверджується висновками експертного оціночно-будівельного та будівельно-технічного дослідження. А тому дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, що узгоджується з положеннямичастини 4 статті 390 ЦК України, якою передбачено, що якщо поліпшення не можуть бути відокремлені від майна, добросовісний набувач (володілець) має право на відшкодування здійснених витрат у сумі, на яку збільшилася його вартість.

Положення частини четвертої статті 390 ЦК застосовуються до правовідносин, при яких добросовісному набувачу (власникові) належить право на поліпшення придбаного ним майна і залишення за собою результатів такого поліпшення при нагоді їх відділення або право на відшкодування сум, на які збільшилася вартість поліпшеного майна, при неможливості їх відділення.

Доводи про те, що Міська рада в даному випадку є неналежним відповідачем, є безпідставними, так як положення статті 390 ЦК України передбачають розрахунок при витребуванні майна із чужого незаконного володіння між власником та набувачем і не залежить від наявності чи відсутності порушення права добросовісного набувача власником майна.

Посилання на те, що позивач не позбавлена можливості пред`явити позов до продавця,у якого вона придбала цю квартиру на підставі статті 661 ЦК України не може бути прийнято до уваги, оскільки така відповідальність випливає із договірних зобов`язань, а в даному випадку між сторонами не існувало ніяких договірних зобов`язань.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правових висновків суду та не дають підстав для висновку про неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, що привело або могло привести до неправильного вирішення справи.

Оскільки апеляційним судом не встановлено порушення або неправильне застосування судом першої інстанції при розгляді цієї справи норм матеріального чи процесуального права та невідповідності висновків суду обставинами справи, то підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування судового рішення з ухваленням нового рішення немає.

Керуючись ст. ст.368,375, 376, 382,384 ЦПК України, апеляційний суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги представникаДніпровської міської ради задовольнити частково.

Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 03 липня 2023 року залишити без змін.

Ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 квітня 2023 року скасувати.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 26 вересня 2023 року.

Судді: