Ухвала

від 25.09.2023 по справі 520/18893/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

25 вересня 2023 р. Справа № 520/18893/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Перцової Т.С.,

Суддів: Жигилія С.П. , Русанової В.Б. ,

розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПАТ "Актабанк" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.07.2022 по справі № 520/18893/21

за позовом ПАТ "Актабанк" в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, як безпосереднього ліквідатора

до Шевченківського ВДВС в м. Дніпрі ПСМУМЮ (м. Дніпро)

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07.07.2022 відмовлено у задоволенні адміністративного позову ПАТ "Актабанк" в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, як безпосереднього ліквідатора до Шевченківського ВДВС в м. Дніпрі ПСМУМЮ (м. Дніпро) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

На зазначене рішення суду Фондом гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПАТ "Актабанк" подано апеляційну скаргу, в якій заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2023 визнано неповажними підстави пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.07.2022 по справі № 520/18893/21, наведені апелянтом.

Апеляційну скаргу позивача на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.07.2022 по справі № 520/18893/21 залишено без руху.

Ухвалою від 22.08.2023 продовжено строк на усунення недоліків - протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Роз`яснено апелянту, що недоліки апеляційної скарги можуть бути усунуті шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду уточненого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції з наданням доказів поважності причин пропуску цього строку.

18.09.2023 на виконання вимог зазначеної ухвали суду від 22.08.2023 до Другого апеляційного адміністративного суду, засобами поштового зв`язку, надійшло уточнене клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

В обґрунтування поданого клопотання позивач посилається на запровадження на території України воєнного стану з 24 лютого 2022 року. Звертає увагу на висновки Верховного суду у справах №355/1280/17, №548/2296/18, №260/1888/20, №520/899/18, в яких суд дійшов висновку про те, що отримання копії рішення суду електронною адресою не тягне за собою правових наслідків, передбачених нормами Кодексу адміністративного судочинства, крім цього, апелянт зазначає, що не є органом державної влади, тому на нього не розповсюджується обов`язок реєстрації доменного імені для обміну повідомленнями електронною поштою. Зазначає, що у м. Києві неодноразово оголошувалась повітряна тривога, тому встановлений законодавством строк було пропущено з об`єктивних підстав.

Враховуючи сукупність вищенаведених обставин, апелянт просить визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення від 07.07.2022 у справі № 520/18893/21 та поновити строки.

Перевіривши доводи клопотання та матеріали справи, колегія суддів вважає, що таке клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Матеріалами справи підтверджено, що 07.07.2022 у порядку письмового провадження було прийнято рішення по справі. Тобто строк на апеляційне оскарження сплив 18.07.2022 (з урахуванням вихідних).

Апеляційна скарга подана 20.04.2023 (направлена засобами поштового зв`язку), тобто, з пропуском десятиденного строку для подачі апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції.

Слід відмітити, що норма ч. 6 ст. 287 КАС України встановлює спеціальний строк подання апеляційної скарги, а саме десять днів, який обчислюється з дня проголошення рішення, прийнятого в порядку статті 287 КАС України.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (ч.3 ст.295 КАС України).

Питання поновлення та продовження процесуальних строків урегульоване статтею 121 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

З наведених вище норм вбачається, що питання про поновлення строку на апеляційне оскарження вирішується судом виключно на підставі відповідної заяви особи, яка подала апеляційну скаргу.

У відповідності до п. 8 ч. 2 ст.296 КАС України в апеляційній скарзі зазначається, зокрема, дата отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується.

Матеріалами справи підтверджено, що копію оскаржуваного рішення було надіслано апелянту та доставлено на електронну адресу fgvfo@fg.gov.ua 10.07.2022 (а.с.89). Доводам апелянта стосовно того, що отримання копії судового рішення електронною адресою не тягне за собою правових наслідків вже була надана оцінка судом апеляційної інстанції в ухвалі від 22.08.2023. Наведені в поданому клопотанні доводи, попередніх висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Крім цього, колегія суддів звертає увагу, що згідно з інформацією, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб за організаційно-правовою формою відноситься до державної організації (установа, заклад), а тому, на позивача поширюється обов`язок органів державної влади, а також державних організацій (установ, закладів) використовувати для здійснення офіційного листування поштові скриньки, зареєстровані в установленому порядку в спеціальному публічному домені gov.ua, електронна адреса з використанням такого доменного імені є офіційною в розумінні підпункту 5.8 пункту 5 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21.

Виходячи з цього, суд дійшов висновку, що надсилання Харківським окружним адміністративним судом рішення від 07 липня 2022 року на електронну поштову скриньку, розміщену на сервері у доменній зоні gov.ua, яка була зазначена позивачем у процесуальних документах на адресу суду та оприлюднена на його офіційному вебсайті, не порушує норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

В силу ч. 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 46 рішення Європейського суду з прав людини "Устименко проти України" (№ 32053/13) зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності".

У пункті 48 рішення Європейського суду з прав людини "Пономарьов проти України" (№ 3236/03) зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини "Юніон Аліментаріа ОСОБА_2 проти Іспанії" визначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання ("Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" № 11681/85).

У пункті 44 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Осман проти Сполученого Королівства" зазначено, що обмеження не буде сумісним з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, "якщо воно не має правомірної мети і якщо відсутнє пропорційне співвідношення між вжитими засобами та поставленою метою" (CASO OSMAN CONTRA REINO UNIDO № 23452/94).

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Щодо доводів апелянта про введення в країні воєнного стану необхідно зауважити, що, дійсно, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні, з 05.30 год. 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який в подальшому був продовжений Указами Президента України, затвердженими відповідними Законами України та продовжує дію по теперішній час.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Таким чином, саме лише посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку на усунення недоліків апеляційної скарги без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення військового стану вплинуло на роботу цього державного органу, що в свою чергу обумовило пропуск строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

Клопотання апелянта не містить жодних обґрунтувань та доказів того, як саме введення військового стану вплинуло на його роботу, що в свою чергу обумовило пропуск строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

З огляду на наведене, суд вважає, що вказані скаржником доводи не можуть бути підтвердженням поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання.

Також, колегія суддів, надаючи оцінку доводам апелянта, зазначає, що Указ Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 стосується лише введення воєнного стану в Україні, будь-яких змін щодо строків розгляду справ, інших процесуальних строків вказаний указ не містить, зміни в частині процесуальних строків до КАС України не вносились.

Окрім загальних фраз та посилання на ракетні обстріли та оголошення повітряних тривог, позивач жодним чином не обґрунтував та не надав жодних доказів на підтвердження того, яким саме чином вказана подія перешкодила останньому звернутись з апеляційною скаргою у встановлений строк, враховуючи суттєвий пропуск останнього.

При вирішенні питання про поновлення строку апеляційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги до дати повторного звернення з апеляційною скаргою і т.д.

Вказана позиція підтверджена висновками Верховного Суду, викладеними в ухвалі від 27.07.2020 по справі № 580/1443/19 (К/9901/18033/20).

Обмеження строку на апеляційне оскарження не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа Стаббігс на інші проти Великобританії, справа Девеер проти Бельгії, справа Креуз проти Польщі).

Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

З огляду на викладене, зазначені скаржником обставини про поновлення строку на подання апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими, а тому останні не можуть свідчити про поважність підстав його пропуску.

Жодних інших обставин поважності пропуску строку на апеляційне оскарження відповідачем не зазначено.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання апелянта про поновлення строку апеляційного оскарження.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення, копію ухвали від 22.08.2023 апелянтом було отримано 31.08.2023.

Таким чином, строк для усунення недоліків закінчився 10.09.2023.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Згідно з ч. 3 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що апелянтом пропущено строк на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.07.2022 по справі № 520/18893/21, в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 299, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В

Визнати неповажними підстави пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.07.2022 по справі № 520/18893/21, наведені ПАТ "Актабанк" в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, як безпосереднього ліквідатора.

Клопотання ПАТ "Актабанк" в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, як безпосереднього ліквідатора про поновлення строку на апеляційне оскарження залишити без задоволення.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПАТ "Актабанк" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.07.2022по справі № 520/18893/21 за позовом ПАТ "Актабанк" в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, як безпосереднього ліквідатора до Шевченківського ВДВС в м. Дніпрі ПСМУМЮ (м. Дніпро) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Т.С. ПерцоваСудді С.П. Жигилій В.Б. Русанова