Постанова

від 21.09.2023 по справі 520/7202/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2023 р.Справа № 520/7202/22Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Подобайло З.Г.,

Суддів: Бартош Н.С. , Присяжнюк О.В. ,

за участю секретаря судового засідання Шаповал В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Головне управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.03.2023, повний текст складено 06.04.2023 та на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.04.2023 року, повний текст складено 11.04.2023, головуючий суддя І інстанції: Білова О.В., м. Харків, по справі № 520/7202/22

за позовом Державного підприємства "Харківський національний академічний театр опери та балету ім. В.М. Лисенка"

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Харківський національний академічний театр опери та балету ім. В.М. Лисенка" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 02 лютого 2022 року №00034640708 Головного управління ДПС в Харківській області.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23 березня 2023 року адміністративний позов Державного підприємства "Харківський національний академічний театр опери та балету ім. В.М. Лисенка" задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 02 лютого 2022 року №00034640708 Головного управління ДПС у Харківській області. Стягнуто на користь Державного підприємства "Харківський національний академічний театр опери та балету ім. В.М. Лисенка" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області судовий збір, сплачений позивачем, в розмірі 24810 грн .

Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06.04.2023 стягнуто на користь Державного підприємства "Харківський національний академічний театр опери та балету ім. В.М. Лисенка" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 30000 грн .

Головне управління ДПС у Харківській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції , подало апеляційну скаргу , вважає рішення суду таким, що прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права, з викладенням у ньому висновків, які не відповідають обставинам справи, що в силу положень ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування оскаржуваного рішення та прийняття нового судового рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. На думку апелянта, суд першої інстанції невірно застосував приписи пп. «а» п. 198.1, абзаців першого і другого пп. 198.3 ст. 198, та пп. «в» п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України. Враховуючи встановлені перевіркою факти, ДП «ХНАТОБ» порушено вимоги пп. «а» п. 198.1, абзаців першого і другого пп. 198.3 ст. 198, та пп. «в» п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України що призвело до завищення сум бюджетного відшкодування, що зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного періоду шляхом документального оформлення ДП «ХНАТОБ» формування активу за рахунок надходження товарів з джерела невідомого походження (або з такого, що не відповідає документально оформленому), з його легалізацією за рахунок використання документів ТОВ «ГрупТермік», ТОВ «Енергогазрезерв», ТОВ «АЛВІСС», що фактично не могли і не здійснювали постачання товарів. Посилаючись на обставини , викладені в апеляційній скарзі, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.03.2023, прийнявши у справі нове судове рішення, яким у задоволенні позову ДП «ХНАТОБ» відмовити в повному обсязі.

Головне управління ДПС у Харківській області , не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції , подало апеляційну скаргу . Вказує , що позивач просить відшкодувати витрати на правничу допомогу із значним завищенням розмірів. У той самий час, до заяви додано акт виконання робіт, опис ( який не є детальним) та платіжне доручення. Між тим, позивачем не надано розрахунків (калькуляції) вартості правової допомоги, акти прийняття передачі послуг, обґрунтування щодо складності справи та виконаними адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), звіті про виконану роботу, розрахунку чи акті здачі-приймання робіт із конкретизацією кожної вчиненої процесуальної дії, будь-яких інших документів, із яких можливо було б установити обсяг наданих послуг та їх вартість. В даному випадку ані заявою ані документами не доведено фактичність та неминучість та тип паче розмір у 40 000,00 грн. взагалі не обґрунтований та значно завищений. Посилаючись на обґрунтування , викладені в апеляційній скарзі , просить скасувати додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.04.2023 у справі 520/7202/22 в частині задоволення заяви, прийнявши нове судове рішення, яким у задоволенні заяви ДП «ХНАТОБ» про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу відмовити в повному обсязі.

Державне підприємство "Харківський національний академічний театр опери та балету ім. В.М. Лисенка" подало до суду заперечення на апеляційну скаргу , вважає, що оскаржувані рішення не підлягають зміні чи скасуванню, просимо суд звернути увагу на те, що податковий орган поставився до складання апеляційної скарги суто формально. Так, у скарзі не наведено жодних конкретних посилань на порушення судом першої інстанції конкретних норм права, які не були застосовані. Щодо процитованих норм Податкового кодексу відповідач не наводить вірних застосувань та не зазначає, в чому ж конкретно в даному випадку відбулось порушення. Просить суд апеляційну скаргу ГУ ДПС Харківської області на рішення Харківського окружного адміністративного суду та додаткове рішення по справі №520/7202/22 залишити без задоволення, рішення та додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду по справі №520/7202/22 залишити без змін.

Державне підприємство "Харківський національний академічний театр опери та балету ім. В.М. Лисенка" подало до суду апеляційної інстанції попередню заяву про компенсацію судових витрат в порядку ст. 139 КАС України , в якій повідомляє суду, що докази на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у встановленому порядку будуть надані після ухвалення судового рішення та складання Акту наданих послуг разом з усіма підтверджуючими документами для вирішення питання про розподіл витрат позивача на правничу допомогу у порядку, встановленому ч. 7 ст. 139 КАС України.

Представник апелянта в судовому засіданні наполягав на задоволенні апеляційних скарг.

Представник позивача підтримав свої заперечення проти задоволення апеляційних скарг.

Згідно з ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, вислухавши суддю доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах апеляційних скарг рішення та додаткове рішення суду першої інстанції та доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , що ДП «ХНАТОБ ІМЕНІ М.В.ЛИСЕНКА» зареєстровано Департаментом реєстрації Харківської міської ради від 09.11.2012 № 14801020000054255. Орган управління Міністерство культури та інформаційної політики України. Перебуває на обліку в ГУ ДПС у Харківській області, Шевченківська ДПІ (Шевченківський район, код 2030) з 13.11.2012 року №76848, зареєстрований платником ПДВ 01.01.2013 за №200572145. Індивідуальний податковий номер платника ПДВ: 383852120307.

Наказом Головного управління ДПС у Харківській області від 15.12.2021 року №9597-п призначено документальну позапланову виїзну перевірку Державного підприємства «Харківський національний академічний театр опери та балету імені М.В.Лисенка» (код за ЄДРПОУ 38385217) щодо дотримання вимог податкового законодавства при декларуванні за жовтень 2021 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 18.11.2021 № 9350474863, з урахуванням уточнюючого розрахунку від 30.11.2021 року №9364147316.

На підставі наказу на проведення перевірки від 15.12.2021 року №9597-п та направлень від 16.12.2021 року №17673, 17675 відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку Державного підприємства «Харківський національний академічний театр опери та балету імені М.В.Лисенка» (код за ЄДР.ПОУ 38385217)».

В ході перевірки позивачу 16.12.2021 надано запит про надання документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки, від 16.12.2021 року № 57258/6/20-40-07-08-15, а також запит щодо встановлення вини платника податків від 16.12.2021 року №57143/6/20-40-07-08-15. Зокрема, в запиті запропоновано ДП «ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР ОПЕРИ ТА БАЛЕТУ ІМЕНІ М.В.ЛИСЕНКА» надати для перевірки первинні документи щодо операцій з придбання у ТОВ «ГРУПА ТЕРМІК» ремонтних послуг за номенклатурою «Капітальний ремонт будівлі Державного підприємства «Харківський національний академічний театр опери та балету імені М.В. Лисенка» на «Вдосконалення термоізоляційних властивостей будівлі Державного підприємства «Харківський національний академічний театр опери та балету імені М.В. Лисенка», систем теплопостачання, кондиціонування і вентиляції», «здійснення авторського нагляду за капітальним ремонтом будівлі Державного підприємства «Харківський національний академічний театр опери та балету імені М.В. Лисенка» на «Вдосконалення термоізоляційних властивостей будівлі Державного підприємства «Харківський національний академічний театр опери та балету імені М.В. Лисенка», систем теплопостачання, кондиціонування і вентиляції» протягом 2018 2021 року (відповідно до сум включення податкового кредиту), а саме: договори, акти наданих послуг, відомості ресурсів, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, платіжні доручення, оборотно сальдові відомості по рахункам.

Платником до перевірки надано: договори, акти наданих послуг, відомості ресурсів, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, платіжні документи, оборотно-сальдові відомості по рахунку 631, акти звіряння, акти наданих послуг.

За результатами проведеної перевірки складено Акт від 30.12.2021 № 24923/20-40-07-08-08/38385217.

Згідно з висновками Акту перевірки, перевіркою встановлені порушення Позивачем: пп. «а» п. 198.1, абзаців першого і другого пп. 198.3 ст. 198, та пп. «в» п. 200.4, ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення сум бюджетного відшкодування, що зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного періоду шляхом документального оформлення ДП «ХНАТОБ» формування активу за рахунок надходження товарів з джерела невідомого походження (або з такого, що не відповідає документально оформленому), з його легалізацією за рахунок використання документів ТОВ «Група Термік», ТОВ «Енергогазрезерв», ТОВ «АЛВІСС», що фактично не могли і не здійснювали постачання товарів.

Позивач не погодився з висновками акту перевірки та подав до податкового органу заперечення на акт перевірки. За результатами розгляду Заперечень висновки акту були скасовані частково, а доводи підприємства частково задоволені - за результатами розгляду заперечень відповідачем залишені без змін висновки акту перевірки щодо операцій з ТОВ «Група Термік», як таких, що мають ознаки нереальних.

На підставі висновків акту перевірки щодо нереальності операцій позивача з ТОВ «Група Термік» відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення від 02 лютого 2022 року №00034640708, яким зменшено розмір від`ємного значення з ПДВ за жовтень 2021 року на суму 2 179 635,0 грн.

Позивач, не погодившись з податковим повідомленням-рішенням, оскаржив його до ДПС України.

З урахуванням продовження строків на розгляд скарги з причини введення військового стану в Україні ДПС України прийнято Рішення про результати розгляду скарги від 14.07.2022 № 7220/6/99-00-06-01-02-06, отримане позивачем 18.07.2022, яким скарга позивача залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 02 лютого 2022 року № 00034640708 - без змін.

Вважаючи прийняте податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги , суд першої інстанції виходив з того , що відповідачем в ході розгляду справи судом не доведено правомірності та обґрунтованості прийнятого рішення, з огляду на що, суд дійшов висновку про протиправність спірного податкового повідомлення-рішення від 02 лютого 2022 року №00034640708 Головного управління ДПС в Харківській області.

Приймаючи додаткове рішення , суд першої інстанції виходив зі складності справи, обсягу доказової бази, суми позову та значення справи для позивача, а також враховуючи те, що позовна заява не містить докладного опису фактичних обставин спору, а доводи представниці позивача базуються здебільшого на висновках, викладених в наявних правових позиціях судових органів, та з урахуванням поданої відповідачем заяви про зменшення заявлених до відшкодування судових витрат, тому суд першої інстанції дійшов висновку щодо наявності підстав для зменшення розміру підтверджених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 30000,0 грн, який є пропорційними та обґрунтованими у даній справі.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог , виходячи з наступного.

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України: г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; г) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

У п. 198.3 ст. 198 ПКУ передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

г) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п. 201.1, 201.10 ст. 201 ПК України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Пунктом 44.3 ст. 44 ПК України передбачено, що платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" в редакції чинній на час вчинення господарських операцій визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання: назву підприємства, від імені якого складено документ: зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення: особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Аналіз наведених норм свідчить, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

За висновками Верховного Суду, сформованими у постановах від 18.03.2020 у справі № 826/8114/15, від 19.05.2021 у справі № 815/1021/16, від 12.02.2021 у справі № 820/1953/16, від 02.05.2023 у справі № 820/1212/17, від 27.05.2023 у справі № 480/6866/21, від 28.06.2023 у справі № 160/17647/21, від 27.07.2023 у справі № 520/8479/2020, при вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

Також платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Водночас cам факт наявності у позивача податкової накладної та інших облікових документів, виписаних від імені постачальника, не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації в цих документах. Для податкового обліку значення має саме факт поставки (надання послуг) тим постачальником, який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження задекларованих сум податкового кредиту.

У справах, предмет спору в яких стосується правомірності відображення платником податків у бухгалтерському та податковому обліках фінансових показників господарських операцій, які, за висновком контролюючого органу, є фіктивними, сталою є практика Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07 липня 2022 року у справі № 160/3364/19 фактично підтвердила такі висновки, зазначивши, що визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Саме по собі: лише наявність вироку щодо контрагента платника податків; лише факт порушення кримінального провадження відносно контрагента та отримання під час таких свідчень особи щодо не прийняття участі у створенні і діяльності підприємства; лише податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання; лише незначні помилки в оформленні первинних документів (окремо) - не є самостійними та достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас, у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність таких документів чи обставин можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.

При оцінці податкових наслідків господарських операцій адміністративний суд не повинен обмежуватися встановленням лише формальних умов застосування платником податкових норм шляхом подання первинних документів, що за формою та змістом відповідають законодавчим вимогам, а з урахуванням доводів податкового органу має дослідити фактичні правовідносини учасників господарських операцій, перевірити дійсний рух активів у процесі виконання операцій та встановити зв`язок складених первинних документів з реальними фактами господарської діяльності.

Разом з тим, наявність первинних документів є обов`язковою, але не єдиною достатньою умовою для формування податкового кредиту, оскільки виконання зобов`язання за правочином зумовлює складання й інших документів. Формальне складення лише первинного документа не є беззаперечним доказом реальності конкретної господарської операції, якщо контролюючий орган наводить доводи, які ставлять під сумнів її здійснення, зокрема доводи щодо неможливості здійснення поставок контрагентом з огляду на відсутність у нього матеріальних, трудових ресурсів для здійснення підприємницької діяльності та не відповідність при цьому номенклатури придбаних товарів номенклатурі поставлених товарів згідно з даними з Єдиного реєстру податкових накладних; епізодичну або обмежену терміном, на який припадають дати виписування документів на операцію з постачання, фінансову та податкову звітність контрагента, не відображення у цій звітності відповідних податкових зобов`язань, відсутність контрагента за місцезнаходженням. Суттєвим доводом, який ставить під сумнів реальність господарської операції, є посилання на обставини, які встановлені у процедурах кримінального провадження. Такі доводи підлягають ретельній перевірці судом з використанням засобів доказування, передбачених нормами КАС України, в тому числі й інших, не первинних документів, складання яких передбачено законодавством або є загальноприйнятим за звичаями ділового обороту.

З`ясовуючи обставини щодо реальності вчинення господарської операції, слід ретельно перевіряти доводи контролюючого органу про фактичне нездійснення господарської операції, викладені в актах перевірки або зафіксовані іншими доказами.

Так, на підставі наданих до перевірки документів податковим органом встановлено, що основним чинником виникнення від`ємного значення з ПДВ, сформованого за період жовтень 2020 року жовтень 2021 року, є віднесення до сум податкового кредиту придбання ремонтних послуг попередніх періодів у ТОВ «ГРУПА ТЕРМІК» та іншого.

Аналізуючи зміст правовідносин, операції за якими поставлено під сумнів контролюючим органом, суд встановив наступне.

На підставі наданих до перевірки документів (договори, видаткові накладні, платіжні документи, ОСВ по рахунку 631/ акти звіряння, акти наданих послуг, товарно транспортні накладні, тощо) відповідачем встановлено завищення ряд.17 Декларації жовтня 2021 року у сумі 2 850 740,0 грн, внаслідок завищення показника, задекларованого в ряд.16 Декларації жовтня 2021 року (значення рядка 21 попереднього звітного періоду) на 2 850 740,00 грн, зокрема, з ТОВ «ГРУПА ТЕРМІК» (податковий номер 31797582), податкова адреса: 61002, Харкiвська обл., Київський район, вул. Чернишевська, буд. 84 кв. 2, стан 0 платник податків за основним місцем обліку, знаходиться на обліку в ГУ ДПС у Харківській області (Київський р-н м. Харкова); основний вид діяльності 71.12 діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії; дата реєстрації: 15.01.2002; кількість працюючих за перевіряємий період становить 5 осіб; відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта будь які об`єкти нерухомості відсутні; відповідно до відомостей про об`єкти оподаткування інформація відсутня.

Згідно змісту акту перевірки позивачем до перевірки надано завірені копії первинних документів щодо контрагента - підрядника ТОВ «ГРУПА ТЕРМІК», а саме:

- договір підряду на капітальний ремонт від 17.09.2018 року №7-09/С-18, за умовами якого Підрядник зобов`язується виконати з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1 1:2013 наступні роботи: «Капітальний ремонт будівлі Державного підприємства «Харківський національний академічний театр опери та балету імені М.В. Лисенка» на «Вдосконалення термоізоляційних властивостей будівлі Державного підприємства «Харківський національний академічний театр опери та балету імені М.В. Лисенка», систем теплопостачання, кондиціонування і вентиляції» (ДК 0212015 45000000 7 Будівельні роботи та поточний ремонт) згідно із затвердженою проектною кошторисною документацією, і здати їх замовнику у встановлений термін. Об`єкт та місце виконання робіт: ДП «ХНАТОБ», 61057, Україна, Харківська обл., м. Харків, вул. Сумська, 25. Загальна сума цього договору складає 248 192 497,00 грн., в тому числі ПДВ 41 365 416,17 грн. Сума договору сплачується замовником як за рахунок бюджетних коштів, так і за рахунок інших джерел фінансування. Джерела фінансування робіт по договору цільові бюджетні кошти, виділені на капітальний ремонт об`єкта договору, власні кошти замовника, кошти міжнародні фінансових інститутів та інші;

- акт приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2019 року до договору від 17.09.2018 року №7-09/С-18;

- платіжне доручення від 23.04.2019 року №49 на суму 2 936 998,57 грн. про проведення безготівкового розрахунку;

- прибуткова накладна від 31.12.2018 року №ПН 0000673 щодо придбання світлових ліхтарів на покрівлі у кількості 1 шт. на загальну суму 69 538,88 грн., з урахуванням ПДВ 11 589,81 грн;

- довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за травень 2021 року №7-09/С-18-/17, замовник: Державне підприємство «Харківський національний академічний театр опери та балету імені М.В. Лисенка»; підрядник: ТОВ «ГРУПА ТЕРМІК»;

- акт приймання виконаних будівельних робіт від 26.05.2021 року №7-09/С-18-_/17 за травень 2021 року: підрядник: ТОВ «ГРУПА ТЕРМІК»; замовник: Державне підприємство «Харківський національний академічний театр опери та балету імені М.В. Лисенка»; генпідрядник: ТОВ «ГРУПА ТЕРМІК»;

- акт вартості устаткування до акту приймання виконаних будівельних робіт №7-09/С-18-_/17 за травень від 26.05.2021 року, в якому зазначено підставу: договір №7-09/С-18-_ від 17.09.2018 року;

- акт погодження розбіжностей між запроектованими та фактично встановленим обладнанням у межах встановленого бюджету від 26.05.2021 року до договору №7-09/С-18-_ від 17.09.2018 року, яким розбіжностей між запроектованими та фактично встановленим обладнанням у межах встановленого бюджету не виявлено;

- відомість ресурсів до акту приймання виконаних будівельних робіт від 26.05.2021 року №7-09/С-18-_/17 за травень 2021 року;

- лист позивача від 20.05.2021 року №01-04/445 до Міністерства культури та інформаційної політики України, в якому зазначено: «… Відповідно до видатків по бюджетній програмі за КПКВК 3801880 розроблення та реалізацію державного інвестиційного проекту «Удосконалення термоізоляційних властивостей будівлі ДП «ХНАТОБ», систем теплопостачання, кондиціювання і вентиляції» по КЕКВ 3210 виділено бюджетних коштів згідно у сумі 45 000 000,00 грн. на 2021 рік. Просимо відкрити асигнування бюджетних коштів відповідно до плану використання по КЕКВ 3210 за бюджетною програмою 3801880 у травні 2021 року у сумі 2 250 000,0 грн. для оплати виконаних будівельних робіт за травень 2021 року….»;

- платіжне доручення від 26.05.2021 року №4 на суму 386 654,4 грн щодо проведення розрахунків у безготівковій формі;

- договір на здійснення авторського нагляду від 11.10.2018 року №8-09/АН-18, за яким замовник доручає, а виконавець зобов`язується за плату здійснювати авторський нагляд на об`єкті: «Капітальний ремонт будівлі Державного підприємства «Харківський національний академічний театр опери та балету імені М.В. Лисенка» на «Вдосконалення термоізоляційних властивостей будівлі Державного підприємства «Харківський національний академічний театр опери та балету імені М.В. Лисенка» (ДК 021:2015 71247000 1 нагляд за будівельними роботами). Місце виконання робіт: ДП «ХНАТОБ», 61057, Україна, Харківська обл., м. Харків, вул. Сумська, 25. Вартість робіт за договором розрахована в кошторисі на здійснення авторського нагляду за будівництвом і становить: 61 560,0 грн, крім того ПДВ 12 312,00 грн., всього за договором 73 872,00 грн. Даний договір набуває чинності з дати його підписання та діє весь період капітального ремонту об`єкта до 31.12.2020 року. Виконавець здійснює авторський нагляд згідно ДСТУ НБА 2.2 11:2014, настановою щодо проведення авторського нагляду за будівництвом;

- акт здачі - приймання виконаних робіт за договором на здійснення авторського нагляду від 11.10.2018 року №№8-09/АН від 11.10.2018 щодо виконаних робіт/послуг на суму 441,7 в тому числі ПДВ 20% - 73,62 грн., всього до сплати 441, 7 грн., в тому числі ПДВ 73,62 грн;

- платіжне доручення від 22.05.2019 року №52 на суму 441,7 грн щодо проведення розрахунків у безготівковій формі;

- договір підряду на капітальний ремонт від 05.11.2018 року №8-11/С-18, за яким Підрядник зобов`язується виконати з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1 1:2013 наступні роботи: «Капітальний ремонт будівлі Державного підприємства «Харківський національний академічний театр опери та балету імені М.В. Лисенка» на «Вдосконалення термоізоляційних властивостей будівлі Державного підприємства «Харківський національний академічний театр опери та балету імені М.В. Лисенка», систем теплопостачання, кондиціонування і вентиляції» (ДК 0212015 45000000 7 Будівельні роботи та поточний ремонт) згідно із затвердженою проектною кошторисною документацією, і здати їх замовнику у встановлений термін. Об`єкт та місце виконання робіт: ДП «ХНАТОБ», 61057, Україна, Харківська обл., м. Харків, вул. Сумська, 25. Сума договору сплачується замовником як за рахунок бюджетних коштів, так і за рахунок інших джерел фінансування. Джерела фінансування робіт по договору цільові бюджетні кошти, виділені на капітальний ремонт об`єкта договору, власні кошти замовника, кошти міжнародні фінансових інститутів та інші; підрядник: ТОВ «ГРУПА ТЕРМІК»; ідентифікаційний код ЄДРПОУ: 31797582; замовник: Державне підприємство «Харківський національний академічний театр опери та балету імені М.В. Лисенка»; генпідрядник: ТОВ «ГРУПА ТЕРМІК»;

- платіжне доручення від 27.03.2019 року №45 на суму 1 480 980,0 грн щодо проведення розрахунків у безготівковій формі;

- акт приймання виконаних будівельних робіт від 20.12.2018 року №8-11/С-18 за грудень 2018 року до договору №05.11.2018 року №8-11/С-18;

- довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за травень 2019 року та акт приймання виконаних будівельних робіт від 22.05.2018 року №7-09/С-18-_/ за травень 2018 року;

- платіжне доручення від 22.05.2019 року №51 на суму 1 482 936,00 грн щодо проведення розрахунків у безготівковій формі.

Відповідно до баз ЄРПН ТОВ «ГРУПА ТЕРМІК» на адресу Державне підприємство «Харківський національний академічний театр опери та балету імені М.В. Лисенка» виписано та зареєстровано податкові накладні: №1 та № 2 від 26.05.2021, №2 від 28.04.2021, №2 від 16.09.2021, № 2 від 18.08.2021, №1 від 28.04.2021, № 1 від 24.06.2021, № 1 від 13.07.2021, № 2 від 24.06.21, № 2 від 13.07.2021, № 21 від 18.08.2021, № 1 від 16.09.2021.

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту ДП «Харківський національний академічний театр опери та балету імені М.В. Лисенка» у розмірі 2 264 219,36 грн, а саме: ПДВ за листопад 2018 у сумі 439 439,22 грн, ПДВ квітень 2019 у сумі 964 916,56 грн, ПДВ за травень 2019 у сумі 247 156,00 грн включено до сум податкового кредиту січня 2021, ПДВ за березень 2019 у сумі 246 830,0 грн, ПДВ за травень 2019 у сумі 73,62 грн, ПДВ за червень 2019 у сумі 51,46 грн, ПДВ за травень 2021 у сумі 365 752,5 грн включено до сум податкового кредиту за травень 2021 року.

ГУ ДПС в Харківській області надало до суду першої інстанції пояснення, в яких зазначило, що згідно роз`яснення ДПС України (лист від 31.03.2021 №7747/7/99-00-07-02-03-07), порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289, визначено, що до складу податкового кредиту поточного звітного періоду (рядок 17 декларації) включається від`ємне значення попереднього звітного періоду (рядок 16.1 декларації). На визначення цього показника, у свою чергу, безпосередньо впливає від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації), визначене у деклараціях з ПДВ за попередні звітні періоди, в яких безперервно наявний відповідний показник.

Згідно аналізу наданої податкової звітності з ПДВ до контролюючого органу, встановлено, що ДП «ХНАТОБ» (код за ЄДРПОУ 38385217) в додатку 2 до декларації за жовтень 2021 року відображено від`ємне значення:

звітний місяць та рік, у якому виникло значення 10.2020, сума за даними платника - 2 821 грн, сума за даними перевірки - 2 821 грн, відхилення відсутнє;

звітний місяць та рік, у якому виникло значення 11.2020, сума за даними платника - 154 275 грн, сума за даними перевірки - 154 275 грн, відхилення відсутнє;

звітний місяць та рік, у якому виникло значення 12.2020, сума за даними платника - 97 175 грн, сума за даними перевірки - 97 175 грн, відхилення відсутнє;

звітний місяць та рік, у якому виникло значення 01.2021, сума за даними платника 1724743 грн, сума за даними перевірки - 73 231 грн, відхилення: -1 651 512 грн;

звітний місяць та рік, у якому виникло значення 02.2021, сума за даними платника - 432 735 грн, сума за даними перевірки - 432 735 грн, відхилення відсутнє;

звітний місяць та рік, у якому виникло значення 04.2021, сума за даними платника - 298 773 грн, сума за даними перевірки - 298 773 грн, відхилення відсутнє;

звітний місяць та рік, у якому виникло значення 05.2021, сума за даними платника - 528 123 грн, сума за даними перевірки - 0, відхилення: - 528 123 грн;

звітний місяць та рік, у якому виникло значення 06.2021, сума за даними платника - 75 770 грн, сума за даними перевірки - 75 770 грн, відхилення відсутнє;

звітний місяць та рік, у якому виникло значення 08.2021, сума за даними платника - 61 074 грн, сума за даними перевірки - 61 074 грн, відхилення відсутнє;

звітний місяць та рік, у якому виникло значення 09.2021, сума за даними платника - 12 011 грн, сума за даними перевірки - 12 011 грн, відхилення відсутнє.

Разом: сума за даними платника - 3368763 грн, сума за даними перевірки -1189128 грн, відхилення: -2 179 635 грн.

Сума від`ємного значення ПДВ зменшена контролюючим органом в межах суми сформованого позивачем від`ємного значення ПДВ, відображеного у додатку 2 до декларації з ПДВ за жовтень 2021 року.

Сума від`ємного значення ПДВ, задекларована платником у жовтні 2021, сформована за рахунок податкових накладних, виписаних ТОВ «ГРУПА ТЕРМІК», складає 1 651 512 грн (виникло у січні 2021) та 528 123 грн (виникло у травні 2021).

Проте, відповідно до додатку 5 та додатку 1 до декларації з ПДВ за номером індивідуального податкового номеру ТОВ «ГРУПА ТЕРМІК» (Код ЄДРПОУ 31797582, індивідуальний податковий номер 317975820317) встановлено суми ПДВ по взаємовідносинам між ТОВ «ГРУПА ТЕРМІК» та ДП «ХНАТОБ» у розмірі 1 651 512 грн та 626 043 грн відповідно. Проте сума 626 043 грн перевищує задекларовану платником податку (528 123 грн), тому ГУ ДПС у Харківській області визначило суму в межах задекларованої суми від`ємного значення.

Таким чином, сума від`ємного значення ПДВ, що підлягає зменшенню, визначена відповідачем в розмірі 2 179 635 грн.

Підставою для висновків податкового органу, зроблених в акті перевірки, стало, зокрема, наступне.

За результатом проведеного аналізу баз даних та аналізу складеної узагальненої податкової інформації від 31.08.2021 року №№78/20-40-18-16 по ТОВ «ГРУПА ТЕРМІК» контролюючим органом встановлено, що господарська діяльність ТОВ "ГРУПА ТЕРМІК" має наступні ознаки нереальності здійснення операцій, а саме:

місцезнаходження ТОВ «ГРУПА ТЕРМІК» не встановлено, що підтверджується довідкою про встановлення місцезнаходження платника податків за податковою адресою, складеною оперативним підрозділом територіального органу ДФC;

відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення задекларованих господарських операцій, а саме:

відсутній кваліфікований персонал;

відсутність необхідної кількості штатних працюючих осіб при тому, що статутна діяльність потребує участі більшої кількості людей, в тому числі за спеціальною освітою.

Так, в акті перевірки податковим органом зазначено, що згідно проведеного аналізу даних ЄРПН встановлено, що у ТОВ «ГРУПА ТЕРМІК» за період з 01.09.2018 року по 31.10.2021 року відсутнє придбання матеріалів та запчастин, які відображені у актах приймання виконаних будівельних робіт, складених на користь Державне підприємство «Харківський національний академічний театр опери та балету імені М.В. Лисенка», а саме: глушники шуму вентиляційних установок, ізоляційний матеріал "Алюфом", товщ 16 мм., азбестовий шнур загального призначення, діаметр 8,0 - 10,0 мм., болти будівельні з гайками та шайбами, вироби гумові технічні морозостійкі, воздуховоди класа Н з тонколистової оцинкованої з непереривних ліній сталі, каболка, електроди, картон будівельний прокладний, марка Б, мастика герметизувальна нетверднуча "Гєлан", оліфа комбінована К-3, фарба земляна густотерта олійна, мумія, сурик залізний МА-015, тощо.

Також в акті перевірки відображено інформацію щодо контрагентів контрагента позивача, а саме:

- постачальником комплекту автоматики STR-3, згідно ЄРПН, у травні 2021 року виступило ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "АСТЕР ДЕВЕЛОПМЕНТ" (код 42613018), яке за травень 2021 року податкову звітність платника ПДВ не надавало, згідно даних Нарахування єдиного внеску на підприємстві працює 1 особа, засновник та директор ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "АСТЕР ДЕВЕЛОПМЕНТ" є засновник та директором ще 2 суб`єктів господарювання;

- постачальниками алюмінієвих систем виступили:

- ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ГРУПА "МОНОЛІТ-ПРОЕКТ" (код 42192441) свідоцтво платника ПДВ анульовано від 15.09.2021 року, відомості про об`єкти оподаткування не подавалися, згідно даних нарахування єдиного внеску на підприємстві працює 1 особа, засновник та директор ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ГРУПА "МОНОЛІТ-ПРОЕКТ" є засновник та директором ще 2 суб`єктів господарювання;

- ТОВ "КОМПАНІЯ "НЕФЕЛІУМ" (код 42682689) свідоцтво платника ПДВ анульовано від 31.07.2020 року (причина 22 - неподання звітності протягом року), Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника від 04.02.2020 року, остання податкова звітність з ПДВ подана за травень 2019 року, відомості про об`єкти оподаткування, нарахування єдиного внеску, не подавалися;

- ТОВ "ВЕРНЕР ПРОФІ ГРУП" (код 42682694) свідоцтво платника ПДВ анульовано від 30.06.2020 року (причина 22 - неподання звітності протягом року), Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника від 04.02.2020 року та від 10.07.2020 року остання податкова звітність з ПДВ подана за травень 2019 року, відомості про об`єкти оподаткування, нарахування єдиного внеску, не подавалися, засновник та директор ТОВ "ВЕРНЕР ПРОФІ ГРУП" є засновник та директором ще 2 суб`єктів господарювання;

- ТОВ "БУД-ІНДУСТРІЯ ЛТД" (код 43222031) свідоцтво платника ПДВ анульовано від 14.04.2021 року (причина 22 - неподання звітності протягом року), Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника від 27.02.2020 року, остання податкова звітність з ПДВ подана за лютий 2020 року, відомості про об`єкти оподаткування не подавалися, згідно даних нарахування єдиного внеску на підприємстві працює 1 особа, засновник та директор ТОВ "БУД-ІНДУСТРІЯ ЛТД" є засновник та директором ще 89 суб`єктів господарювання;

- ТОВ "АГРОКОД" (код 43154538) свідоцтво платника ПДВ анульовано від 18.03.2021 року (причина 23-надання декларацiй про вiдсутнiсть поставок), Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника від 04.02.2020 року, остання податкова звітність з ПДВ подана за червень 2020 року, згідно даних нарахування єдиного внеску на підприємстві працює 3 особи, засновник та директор ТОВ "АГРОКОД" є засновник та директором ще 3 суб`єктів господарювання, головний бухгалтер ТОВ "АГРОКОД" є також головним бухгалтером ще 7 підприємств.

Крім того, відповідач в акті перевірки посилався на те, що по ТОВ «ГРУПА ТЕРМІК» триває кримінальне провадження, в якому вирішуючи клопотання про продовження строку досудового розслідування, суд у справі №1-кс/953/4719/21 від 21.05.2021 зазначив: «….на обґрунтування клопотання сторона обвинувачення зазначає, відділом розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019220000000728 від 18.11.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 191 КК України, за фактом привласнення та розтрати бюджетних коштів під час проведення будівельних робіт на об`єктах комунальних підприємств та державних установ міста Харкова та Харківської області в період 2017-2019 роки. З матеріалів досудового розслідування, а також згідно інформації, яку викладено на офіційних сайтах державних закупівель «Prozorro» встановлено, що посадові особи ТОВ «Група Термік», код ЄДРПОУ: 31797582, діючи спільно з посадовими особами ДП «Харківський Національний академічний театр опери та балету імені М.В. Лисенка», код ЄДРПОУ: 31797582, можливо створили злочинну схему по привласненню бюджетних коштів, шляхом організації та проведенні торгів на виконання робіт по проекту модернізації (капітального ремонту) ДП «Харківський Національний академічний театр опери та балету імені М.В. Лисенка (м. Харків, вул. Сумська, 25), де створили умови для завищення об`ємів та вартості будівельних робіт, та в порушення норм Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», «Про публічні закупівлі» уклали угоди про закупівлю робіт з афілійованим підприємством ТОВ «Група Термік», код ЄДРПОУ 31797582…».

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем в основу висновків акту перевірки покладено податкову інформацію, зокрема стосовно того, що відносно ТОВ «ГРУПА ТЕРМІК» триває кримінальне провадження, строк досудового розслідування в якому 21.05.2021 продовжено за поданням уповноваженого правоохоронного органу судом у справі №1-кс/953/4719/21.

Відповідно до частин шостої, сьомої статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, вирок щодо посадової особи контрагента, а також ухвала про звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності не можуть створювати преюдицію для адміністративного суду, якщо тільки суд кримінальної юрисдикції не встановив конкретні обставини щодо дій чи бездіяльності позивача. Такі вирок чи ухвала суду за результатами розгляду кримінального провадження мають оцінюватися адміністративним судом разом з наданими первинними документами та обставинами щодо наявності первинних документів, правомірності їх оформлення, можливості виконання (здійснення) спірних господарських операцій, їх зв`язку з господарською діяльністю позивача та можливого використання придбаного товару (робіт, послуг) у подальшій діяльності.

В той же час, до матеріалів справи разом з позовом надано постанову Головного слідчого управління Національної поліції України від 13.07.2022 про закриття кримінального провадження за №42019220000000728 від 18.11.2019. В обґрунтування вказаної постанови слідчим зазначено, що «в ході здійснення досудового розслідування допитано бенефіціарного власника ТОВ «Група Термік» ОСОБА_1 , який показав, що вказане Товариство здійснює свого господарську діяльність у сфері будівництва та проектування протягом 20 років. Для виконання договорів підряду № 8-11/C-18 та № 7-09/C-18, укладених між ТОВ «ГРУПА ТЕРМІК» та ДП «ХНАТОБ», залучено субпідрядні організації, підбір яких здійснював директор ТОВ «Група Термік» ОСОБА_2 , а також постачальників товарно-матеріальних цінностей, необхідних відповідно до проектної документації. При цьому ОСОБА_1 показав, що усі роботи відповідно до договорів підряду № 8-11/С-18 та № 7-09/С-18 здійснювались згідно із проектно-кошторисною документацією, яка пройшла відповідне затвердження у Державні експертній установі Харківської області. Аналізуючи наявні дані отримані в ході проведення досудового розслідування будь-яких фактів, які б вказували на зловживання службовим становищем посадовими особами ДП «ХНАТОБ» та ТОВ «ГРУПА ТЕРМІК», внаслідок чого розтрачено державні кошти, та зловживання службовим становищем посадових осіб ДП «ХНАТОБ»» не встановлено, при цьому вичерпано всі законні і процесуальні можливості їх отримання.»

Відтак, посилання відповідача на наявність вказаного кримінального провадження за №42019220000000728 від 18.11.2019 не є обґрунтованим та судом до уваги не береться.

Відповідач не довів, що контрагенти позивача не мали фактичної мети здійснювати свою фінансово-господарську діяльність, доказів в підтвердження установлення в межах вказаного кримінального провадження нереальності зазначених вище господарських операцій, фіктивності контрагентів, обізнаності позивача, тощо. Не надано доказів і в підтвердження правових наслідків дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, в питанні, чи мали місце протиправні дії (бездіяльність) позивача та чи вчинені вони позивачем.

Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного суду від 22 серпня 2023 року у справі № 825/323/17.

Доказів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо неправомірної поведінки контрагентів та злагодженості дій між ними контролюючим органом, усупереч вимогам КАС України, суду надано не було.

Крім того, доводи ГУ ДПС у Харківській області та висновки акту перевірки також ґрунтуються, зокрема, на аналізі податкової інформації по контрагенту позивача - ТОВ «Група Термік».

Щодо доводів податкового органу про невстановлення місцезнаходження контрагента позивача, суд вважає такий довід недоведеним, оскільки акт перевірки не містить жодних реквізитів довідки органу ДФС, якою це підтверджується, а також не підтверджено дату, станом на яку встановлено ці обставини. Копії відповідної довідки відповідачем до суду не надано. Проте за відсутності її реквізитів у акті перевірки, такий доказ навіть у разі подання не є допустимим.

Відповідно до ст.86 Податкового кодексу України результати перевірок платника оформлюються у вигляді Акту перевірки. Акт є документом, що підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.

Відповідно до ст.83 Податкового кодексу України, матеріалами, які є підставами для висновків під час проведення перевірок є: 83.1.1 документи, визначені цим Кодексом: 83.1.2 податкова інформація; 83.1.3 експертні висновки, надані відповідно до статті 84 цього Кодексу та інших законів України; 83.1.4 судові рішення; 83.1.5 виключено; 83.1.6 податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

В даному випадку, з аналізу тексту Акту перевірки, можна дійти висновку, що жодні документи та фактичні обставини діяльності платника не були взяті до уваги під час викладення висновків та прийняття спірного рішення, хоча були детально описані податковим органом.

В той же час, висновки акту перевірки ґрунтуються виключно на даних, зазначених в податковій інформації.

Суд не бере до уваги посилання в акті на використану податковим органом інформацію щодо контрагентів контрагента позивача, оскільки вона має загальний характер та не містить конкретної інформації стосовно господарських операцій за участі позивача.

Крім того, ДП «ХНАТОБ» не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань.

Таким чином, виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема, у вигляді позбавлення права на формування податкового кредиту можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.

Висновок суду про реальність господарських операцій для цілей податкового обліку, тобто про відповідність даних, зазначених у первинних документах, об`єктивним обставинам вчинення господарської операції, повинен бути результатом належного аналізу зібраних у справі доказів. Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеної у постанові від 26 січня 2021 року у справі № 826/18485/15.

Також, колегія суддів зазначає, що будь-яке автоматизоване співставлення, чи дані отримані з автоматизованих систем контролюючого органу не є належними доказами в розумінні процесуального закону, оскільки, автоматизоване співставлення, зокрема задекларованих податкових зобов`язань та податкового кредиту, не віднесено до засобів перевірки правильності та повноти визначення таких податкових зобов`язань.

Податкова інформація носить виключно інформативний характер, а тому посилання контролюючого органу на таку інформацію, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставними та не є допустимим і достовірним доказом у розумінні процесуального закону. Така інформація сама собою не доводить та не може свідчити про наявність податкових правопорушень, на які посилається відповідач.

Наведені висновки узгоджуються з висновками Великої Палати Верховного Суду, зробленими в постанові від 07.07.2022 року в справі №160/3364/19..

В той же час, порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів у ланцюгу постачання за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Висновки суду апеляційної інстанції узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 30.05.2019 року по справі №820/1009/17, від 03.04.2020 року по справі №160/4200/19, від 10.04.2020 року по справі №440/1082/19, від 16.04.2020 року по справі №805/5017/15-а.

Крім того, як встановлено судом першої інстанції та не заперечується відповідачем, що вибір контрагента за угодами, щодо яких зроблені висновки в акті перевірки та прийняте спірне податкове повідомлення-рішення, відбувався за допомогою правових інструментів, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі».

Зазначеним законом визначено, що договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачав платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Головним інструментом при виборі контрагента у даному випадку виступає електронна система закупівель - інформаційно-телекомунікаційна система, яка має комплексну систему захисту інформації з підтвердженою відповідністю згідно із Законом України "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах", що забезпечує проведення закупівель, створення, розміщення, оприлюднення, обмін інформацією і документами в електронному вигляді, до складу якої входять веб- портал Уповноваженого органу, авторизовані електронні майданчики, між якими забезпечено автоматичний обмін інформацією та документами.

Статтею 16 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям. При чому, замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: 1) наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій; 2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; 3) наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів): 4) наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.

Підстави для відмови в участі у процедурі закупівлі, а також для визначення переможця, чітко визначені законом.

ДП «ХНАТОБ» при розгляді відповідачем заперечень на акт перевірки наполягав на врахуванні наступних додаткових документів, що є доказами реальності проведених господарських операцій та були надані до заперечень:

1. Акт приймання-передачі приміщень від 17.09.2018 р. відповідно до договору № 7-09/С від 17.09.2018 р.

2. Акт приймання-передачі приміщень від 05.11.2018 р. відповідно до договору № 8-11/С -18 від 05.11.2018 р.

3. Лист ТОВ «Група Термік» № 9 від 31.01.2020 р. «Список співробітників підприємства для допуску на об`єкт»

4. Наказ ТОВ «Група Термік» № 34/ОК від 18.09.2018 р. «Про призначення відповідальним за ведення робіт»

5. Довідка до Акту Північно-Східного офісу Держаудитслужби від 20.12.2019 р. № б/н планової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності з питання законного використання коштів, виділених на проведення ремонтно-будівельних робіт в ДП «ХНАТОБ» за період з 01.01.2016 р по 30.06.2019 р.

Проте, вказані документи не були враховані відповідачем.

В той же час, з наданого до матеріалів справи Акту Північно-Східного офісу Держаудитслужби від 20.12.2019 р. № б/н планової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності , а саме з питання законного використання коштів, виділених на проведення ремонтно-будівельних робіт в ДП «ХНАТОБ» за період з 01.01.2016 р по 30.06.2019 вбачається, що предметом ревізії були, зокрема, питання законності використання коштів, виділених на проведення ремонтно-будівельних робіт, виконаних підрядною організацією ТОВ «Група Термік» за договорами, які описані в акті перевірки податкового органу, в частині періоду по 30.06.2019. В ході ревізії встановлено, що до здачі робіт Підрядником надані паспорти та сертифікати на використані матеріали та обладнання, що відповідає умовам договорів.

Інші надані позивачем документи також свідчать про реальність проведених ремонтних робіт, оскільки підтверджують знаходження працівників ТОВ «Група Термік» на території будівлі ДП «ХНАТОБ» та провадження в ній ремонтних робіт.

Оскільки контрагентом проводились ремонтно-будівельні роботи, працівники ТОВ «Група Термік» допускались на об`єкт із пропускним режимом, яким є будівля театру та ним надавались кімнати, що використовувались для переодягання, зберігання речей та інструментів. Також, як зазначає позивач, працівникам передавалась і частина коридорів, для тих же цілей, бо оскільки роботи проводились у тому числі, на покрівлі будівлі театру, то зберігались драбини великої довжини та інше довгомірне обладнання.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

Відповідач, заперечуючи проти позову, в порушення вимог ч.2 ст. 77 КАС України, не надав жодних належних і допустимих доказів на підтвердження законності та обґрунтованості прийнятого податкового повідомлення-рішення, що є предметом оскарження позивачем

Враховуючи вказане випливає, що висновки акта перевірки щодо порушення позивачем пп. «а» п. 198.1, абзаців першого і другого пп. 198.3 ст. 198, та пп. «в» п. 200.4, ст. 200 Податкового кодексу України не підтверджені відповідними доказами.

За таких обставин, колегія суддів приходить погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 02 лютого 2022 року №00034640708 є протиправним та такими, що підлягає скасуванню, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, наведених у постанові від 30.01.2019 у справі №755/10947/17, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду, а тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню саме правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах зазначених вище.

Зважаючи на вказані судові рішення Верховного Суду, суд апеляційної інстанції не виключає можливості того, що після прийняття судом рішення у цій справі, остання правова позиція Верховного Суду буде незмінною.

Також, колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції стосовно стягнення на користь Державного підприємства "Харківський національний академічний театр опери та балету ім. В.М. Лисенка" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 30000 грн, виходячи з наступного.

Відповідно до частин першої та третьої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Статтею 134 КАС України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З огляду на положення частини третьої статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема у додатковій постанові від 18 серпня 2021 року у справі № 300/3178/20 та постановах від 22 квітня 2019 року у справі № 806/2143/18, від 23 квітня 2020 року у справі № 760/6496/17.

Згідно з п. 4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 цього Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першоїстатті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першоїстатті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Частиною дев`ятою статті 139 КАС України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін.

При цьому принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, як уже зазначалося вище, включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) у рішенні від 23.01.2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України» зазначив, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

У зазначеному рішенні ЄСПЛ також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.

Крім того, у пункті 154 рішення ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Зокрема, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Аналогічний висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 14 листопада 2019 року у справі № 826/15063/18.

За позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 24 квітня 2018 року у справі № 814/1258/16, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами із наданням, зокрема, розрахунків (калькуляції) вартості правової допомоги, а не лише з визначенням загальної вартості наданої допомоги.

Такий розрахунок може бути відображений у звіті про виконану роботу, розрахунку чи акті здачі-приймання робіт із конкретизацією кожної вчиненої процесуальної дії.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20 травня 2019 року у справі № 916/2102/17, від 25 червня 2019 року у справі № 909/371/18, від 18 серпня 2021 року у справі № 300/3178/20 та у постановах від 5 червня 2019 року у справі № 922/928/18, від 30 липня 2019 року у справі № 911/739/15 та від 1 серпня 2019 року у справі № 915/237/18.

Крім того, відповідно до правового висновку Верховного Суду, висловленого у постанові від 28 грудня 2020 року у справі № 640/18402/19, розмір винагороди за надання правової допомоги, визначений у договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.

У справі, що розглядається, позивач просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу адвоката 40000,00 грн.

На підтвердження витрат представником позивача надано до матеріалів справи копії Договору про надання правової допомоги від 20.10.2022, Акт виконаних робіт від 24.03.2023 за Договором про надання правової допомоги від 20.10.2022, платіжна інструкція від 24.10.2022 № ПП 000531 на суму 40000 грн, ордер, детальний опис витрат на правову допомогу.

Відповідно до умов зазначеного вище договору КЛІЄНТ доручає, а АДВОКАТ бере на себе обов`язок - надання правової допомоги адвоката за кодом ДК 021:2015: 79110000-8 - Послуги з юридичного консультування та юридичного представництва, шляхом надання послуг, які відносяться до видів адвокатської діяльності, а саме - здійснювати представництво КЛІЄНТА у Харківському окружному адміністративному суді під час розгляду адміністративного позову до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02 лютого 2022 року №00034640708 шляхом надання йому послуг, які відносяться до видів адвокатської діяльності відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» протягом строку дії цього договору, а КЛІЄНТ, зі свого боку, зобов`язується прийняти вказані послуги та оплатити їх на умовах, визначених в цьому договорі.

Відповідно до Розділу 3 Договору:

3.1. Розмір гонорару за цим договором визначається у твердій фіксованій сумі та становить 40 000,00 гривень (сорок тисяч гривень) 00 грн.

3.2. Гонорар підлягає сплати на умовах передоплати після прийняття адміністративного позову до розгляду, в п`ятиденний термін з дня виставлення рахунку АДВОКАТОМ.

3.3. Додатково з боку КЛІЄНТА в обов`язковому порядку понад розмір гонорару підлягають відшкодуванню АДВОКАТУ здійснені фактичні витрати (в разі їх наявності): витрати на поїздки, відрядження, оплата державного мита, зборів, поштові витрати оплата роботи фахівців, чиї висновки запитуються АДВОКАТОМ, транспортні витрати, оплата друкарських, копіювальних та інших технічних робіт, перекладу та нотаріального посвідчення документів, телефонних розмов, тощо та здійснені інші необхідні платежі), що оплачуються КЛІЄНТОМ протягом трьох банківських днів згідно виставленого АДВОКА ТОМ рахунку.

3.4. Не пізніше дня, наступного за днем прийняття рішення Харківським адміністративним судом, сторони складають Акт наданих правових послуг за цим договором, в якому фіксується надання послуг та їх оплату.

3.4. Право АДВОКАТА на отримання гонорару за фактично виконану роботу не залежить від результату виконання доручення, стану конкретної справи та прийнятого судом рішення.

Згідно з детальним описом витрат на правову допомогу - Сторони узгодили, що гонорар Адвоката за надану Клієнту правову допомогу під час розгляду справи Харківським окружним адміністративним судом складе фіксовану суму, а саме - 40 000 (сорок тисяч) гривень 00 копійок. Без ПДВ.

В межах надання правової допомоги по справі №570/7202/22 АДВОКАТ надав КЛІЄНТУ наступну правову (правничу) допомогу:

1. Підготовка правової позиції позивача, аналіз можливості подання позову. аналіз актуальної судової практики

2. Підготовка проекту адміністративного позову, формування переліку додатків

3. Аналіз відзиву на позовну заяву, підготовка відповіді на відзив

4. Підготовка та подання Заяви про стягнення судових витрат в порядку ч.8 ст. 129 ГПК України

5. Підготовка додаткових пояснень. формування додаткового пакету доказів

6. Участь у судових засіданнях.

Відповідно до Акту виконаних робіт від 24.03.2023 за Договором про надання правової допомоги від 20.10.2022 Клієнтом отримано допомогу:

1.1 підготовлено проекти позовної заяви, відповіді на відзив, пояснень, попередньої заяви про відшкодування адвокатських витрат, інших необхідних документів по справі;

1.2 взято участь у судових засіданнях по справі;

1.3 здійснено інші належні та необхідні дії для забезпечення представництва клієнта як позивача по справі №520/7202/22.

Актом зафіксовано, що всього надано послуг на 40000,00 (сорок тисяч) гривень, які сплачені на дату складення цього акту згідно виставленого рахунку. Сторони не мають одна до одної претензій в зв`язку з обсягом та якістю наданих консультацій та терміном і обсягом оплати.

Колегія суддів звертає увагу, що Верховним Судом у постанові від 30.07.2021 року у справі № 560/5990/21, висловлено позицію, згідно якої «…відповідно до частини шостої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. А згідно з частиною сьомою цієї ж статті КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Таким чином, судом касаційної інстанції встановлено право іншої сторони подати відповідні заперечення та можливість суду встановити співмірність заявленої суми витрат на правничу допомогу.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі№755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони.

Це означає, що відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат керуючись критеріями, закріпленими у статті 139 КАС України.

Наведений вище висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була викладена в постановах Верховного Суду від 09.03.2021 року по справі №200/10535/19-а, від 05 серпня 2020 року у справі №640/15803/19.

Відповідач до суду першої інстанції подавав свої заперечення щодо заявлених позивачем витрат на правничу допомогу.

Колегія суддів зауважує, що зі змісту апеляційної скарги не вбачається, у чому саме проявляється не співмірність витрат позивача на професійну правничу допомогу .

Колегія суддів зазначає , що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи, також, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу слід виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції.

У справі/West Alliance Limited проти України Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі Ботацці проти Італії (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 Рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Верховний суд у своїй постанові від 01.11.2022 по справі 757/24445/21-ц дійшов висновку, що відсутність доказів оплати вартості наданих адвокатом послуг не може виступати самостійною підставою для відмови у стягненні витрат на правничу допомогу.

Дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, колегія суддів зазначає, що заявлені витрати на правову допомогу у розмірі 40000,00 грн не є співмірними із складністю справи та фактично витраченим часом на виконання адвокатом робіт (наданих послуг) за наведеним в акті виконаних робіт переліком.

Відповідачем в суді апеляційної інстанції не доведено в чому саме проявляється не співмірність витрат позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 30000,0 грн , яка визначена судом першої інстанції.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції про те, що документи надані у цій справі вказують на неспівмірність витрат на оплату послуг зі складністю справи, обсягом виконаної роботи, відповідно на необґрунтованість та надмірність заявлених судових витрат на правничу допомогу у розмірі 40000,0 грн, а тому на підставі наведеного у сукупності, враховуючи предмет позову та зміст і характер наданих послуг, співмірними витратами на послуги адвоката під час розгляду даної справи в суді першої інстанції є 30000,0 грн.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши додаткове рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

Згідно із ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Отже, ст.2 КАС України та ч.4 ст.242 КАС України вказують, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).

Згідно з приписами ч.1 ст.315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Доводи апеляційних скарг не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Інші доводи і заперечення на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованими, прийнятими на підставі з`ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційні скарги без задоволення, а судове рішення без змін.

Колегія суддів не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.03.2023 та додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.04.2023 року по справі № 520/7202/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)З.Г. ПодобайлоСудді(підпис) (підпис) О.В. Присяжнюк Н.С. Бартош Повний текст постанови складено 26.09.2023 року