Постанова

від 26.09.2023 по справі 380/5235/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/5235/23 пров. № А/857/10458/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіКузьмича С. М.,

суддівГлушка І.В., Матковської З.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 травня 2023 року (ухвалене головуючим суддею Брильовський Р.М. у м. Львові) у справі № 380/5235/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГУД МІТ ЛЮКС» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача у якому просив:

визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області від про внесення Товариства з обмеженою відповідальністю «ГУД МІТ ЛЮКС» до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків від 07.02.2023 року № 604;

зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ГУД МІТ ЛЮКС» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

В обґрунтування позовних вимог вказував на те, що відповідач не конкретизував, яким саме критеріям ризиковості відповідає позивач, а також, що таке рішення відповідачем прийняте не за наслідком зупинення реєстрації податкової накладної, а за наслідками моніторингу податкової інформації, що стосується господарської діяльності позивача. При цьому будь-яких доказів на підтвердження податкової інформації, на підставі яких прийняті оскаржені рішення, відповідач не надав.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15.05.2023 адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника від 07.02.2023 № 604, яким визнано відповідність платника податку Товариства з обмеженою відповідальністю «ГУД МІТ ЛЮКС» критеріям ризиковості платника податку. Зобов`язано Головне управління ДПС у Львівській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ГУД МІТ ЛЮКС» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що оскаржене рішення прийняте у зв`язку з наявною податковою інформацією, що отримана з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю, а не за наслідками подання останнім податкової накладної/ розрахунку коригування для реєстрації. У графі Податкова інформація зазначено: відповідає п. 8 Критеріїв ризикованості платника податку. При цьому, податковий орган не ідентифікував конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції.

Відтак, суд першої інстанції дійшов висновку, що рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 07.02.2023 № 604 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким товариство з обмеженою відповідальністю «ГУД МІТ ЛЮКС» віднесено до ризикових, прийнято не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що суперечить положенням Порядку № 1165.

Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Зокрема в апеляційній скарзі зазначає, що фактичні обставини за яких здійснює свою діяльність позивач, відповідають критеріям ризиковості операцій, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11.12.2019

Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, з наступних підстав.

З матеріалів справи слідує, що позивач є юридичною особою, яка здійснює господарську діяльність з оптової торгівлі м`ясом і м`ясними продуктами. Згідно з поданою звітністю з ЄСВ за 4кв. 2022 чисельність працюючих - 1 особа.

Відповідно до долучених до матеріалів справи договорів оренди у володінні та користуванні ТзОВ «ГУД МІТ ЛЮКС» знаходиться склад та офісне приміщення.

За результатами проведеного моніторингу інформаційних ресурсів ДПС України АІС «Податковий блок», даних ЄРПН та аналізу інформаційних баз даних щодо здійснення фінансово-господарської діяльності позивача з урахуванням встановлених фактів, Комісією Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення від 07.02.2023 № 604 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість ТзОВ «ГУД МІТ ЛЮКС» критеріям ризиковості платника податків на додану вартість.

Позивач вважаючи спірне рішення відповідача протиправним, звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі Порядок № 1165).

Із змісту п. 5 Порядку № 1165, видно, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

В п. 6 Порядку № 1165, видно, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Критерії ризиковості платника податків на додану вартість викладено у Додатку 1 до Порядку № 1165, відповідно до яких таким критерієм є, зокрема:

« 8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.»

З системного аналізу наведених вище норм вбачається, що законодавцем встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Так, рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

При цьому, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Відтак, як зазначив суд першої інстанції, що питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

Зазначена позиція суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, що викладена у постанові від 23.06.2022 у справі № 640/6130/20.

Звертаючись до фактів цієї справи, Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку прийнято рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку.

Разом з цим, як слідує зі змісту оскаржуваного рішення від 07.02.2023 № 604, що комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність ТзОВ «ГУД МІТ ЛЮКС» Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування.

Ба більше, зі змісту витягу з протоколу від 07.02.2023 року № 53 доводів, викладених у відзиві на позовну заяву вбачається, що оскаржене рішення прийняте у зв`язку з наявною податковою інформацією, що отримана з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю, а не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації. У графі Податкова інформація зазначено: відповідає п.8 Критеріїв ризикованості платника податку. При цьому, податковий орган не ідентифікував конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції.

Крім цього, колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи наявні первинні документи, які оформлені позивачем в рамках господарських відносин із контрагентами, зокрема: акти здачі-прийняття робіт (надання транспортних послуг) № ЄК-0067265 від 31.01.2023 та заявками до договору від 21.01.2023, 24.01.2023, 28.01.2023, оборотно-сальдові відомості по рахунках, штатний розпис, видаткові накладні та ТТН, а також платіжні доручення про оплату товару як позивачем, так і його контрагентами.

Вказані документи складені відповідно до вимог законодавства та є первинними документами, що засвідчують реалізацію позивачем та його контрагентами господарських зобов`язань.

Відтак, ані під час розгляду справи у суді першої інстанції, а ні під час перегляду справи в апеляційній інстанції відповідачем не надано будь-яких доказів на підтвердження податкової інформації, на підставі якої прийняті оскаржувані рішення про включення позивача до переліку ризикових платників податків.

Суд зазначає, що у справах щодо оскарження рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність платника податку критеріям ризиковості контролюючий орган має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі та достатні докази на підтвердження цієї інформації.

У постанові від 25.11.2022 у справі № 320/3484/21 Верховний Суд зазначає, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, має обґрунтувати суду, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

За вказаних обставин, зважаючи на недотримання відповідачем передбаченої Порядком № 1165 послідовності дій, яка має передувати прийняттю рішення про відповідність платника податку на додану вартість критерію ризиковості платника податку, що передбачений пунктом 8 Додатку 1 до Порядку № 1165, а також недоведеності з боку відповідача під час судового розгляду справи належними та допустимим доказами наявності у податкового органу такої податкової інформації, яка свідчить про ризиковість здійсненої господарської операції, колегія суддів апеляційного суду погоджується із позицією суду першої інстанції щодо протиправності спірного рішення та, відповідно, зазначає про обґрунтованість висновків суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову.

Крім цього, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що з огляду на протиправність оспорюваного рішення, належним та повним способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання Головного управління ДПС у Львівській області виключити ТзОВ «ГУД МІТ ЛЮКС» з переліку платників податку, що відповідають критеріям ризиковості.

Таким чином, суд вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.

Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 травня 2023 року у справі № 380/5235/23 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя С. М. Кузьмич судді І. В. Глушко З. М. Матковська