Рішення

від 13.09.2023 по справі 922/2360/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.09.2023м. ХарківСправа № 922/2360/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Пономаренко Т.О.

при секретарі судового засідання Стеріоні В.С.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" (01011, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 4-а; код ЄДРПОУ: 14305909) до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІНІЯ КРІПЛЕННЯ" (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 2/5; код ЄДРПОУ: 38493350), 2) Фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; код РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за участю представників:

позивача Пасечник Ю.А., довіреність №278/22-Н від 06.07.2022,

відповідачів 1,2 не з`явилися.

ВСТАНОВИВ:

05.06.2023 Акціонерне товариство "Райффайзен Банк" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІНІЯ КРІПЛЕННЯ" та Фізичної особи ОСОБА_1 , в якій просить суд стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІНІЯ КРІПЛЕННЯ" та Фізичної особи ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №011/1800/1282601 від 20.09.2022 у загальному розмірі 824 528,84 грн., з яких заборгованість за кредитом у розмірі 750 000,00 грн., заборгованість за відсотками 74 528,84 грн. та стягнути судовий збір у розмірі 12 367,93 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачами своїх обов`язків щодо повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.06.2023 позовну заяву Акціонерного товариства "Райффайзен Банк"залишено без руху. Надано позивачу строк, який становить 5 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків.

13.06.2023 на виконання вимог ухвали Господарського суду Харківської області від 08.06.2023 на електронну скриньку суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (вх.№15104 від 13.06.2023).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.06.2023 прийнято позовну заяву (вх.№2360/22 від 05.06.2023) Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІНІЯ КРІПЛЕННЯ" та Фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості до розгляду та відкрито провадження у справі №922/2360/23. Вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Розпочато підготовче провадження і призначено підготовче засідання на12.07.2023. Зобов`язано позивача надати до суду докази направлення позовної заяви на адресу Фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ). Відповідачам, згідно статті 165 ГПК України, встановлено строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов. Роз`яснено відповідачам, що відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

22.06.2023 на виконання ухвали суду від 16.06.2023 від представника позивача надійшла заява (вх.№16114 від 22.06.2023) про виконання ухвали суду разом із доказами направлення позовної заяви з додатками на адресу відповідача-2.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.07.2023 підготовче засідання відкладено на 02.08.2023.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.08.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 30.08.2023. Роз`яснено учасникам справи про наслідки неявки в судове засідання учасників справи відповідно до статті 202 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.08.2023 розгляд справи по суті відкладено на 13 вересня 2023 року. Явку позивача (його представника) у судове засідання, призначене на 13 вересня 2023 року, визнано обов`язковою. Зобов`язано позивача у строк до 13 вересня 2023 року подати до суду більш повний та детальний розрахунок заборгованості по кредитному договору №011/1800/1282601 від 20.09.2022 з посилання на норми чинного законодавства та пункти договору, на підставі яких було здійснено відповідний розрахунок.

12.09.2023 на електронну скриньку суду від представника Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" надійшла заява (вх.№24702 від 12.09.2023) про виконання ухвали суду разом із заявою про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить суд:

- стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІНІЯ КРІПЛЕННЯ" та Фізичної особи ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" заборгованість за кредитним договором №011/1800/1282601 від 30.11.2021, що становить 792 703,76 грн., яка складається з 750 000,00 грн. заборгованості за кредитом та 42 703,76 грн. заборгованості за відсотками;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІНІЯ КРІПЛЕННЯ" та Фізичної особи ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" судовий збір у розмірі 12 367,93 грн. у рівних частинах.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.09.2023 заяву представникаАкціонерного товариства "Райффайзен Банк"(вх.№24702 від 12.09.2023) про зменшення розміру позовних вимогзадоволено. Прийнято заяву представникаАкціонерного товариства "Райффайзен Банк"(вх.№24702 від 12.09.2023) про зменшення розміру позовних вимог до розгляду. Вирішено розгляд справи продовжувати з урахуванням зменшення позовних вимог.

Представник позивача, яка приймала участь в судовому засіданні 13.09.2023 поза межами приміщення суду в режимі відеоконференції, позовні вимоги підтримала та просила суд позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідачі явку своїх представників в судове засідання 13.09.2023 не забезпечили, про причини неявки не повідомили, своїм правом, наданим відповідно до ст.165 ГПК України не скористались - відзив на позов не надали.

Так, процесуальні документи у цій справі направлялись всім учасникам судового процесу, що підтверджуються штампом канцелярії на зворотній стороні відповідного документу та інформацією із КП "Діловодство спеціалізованого суду" про доставку електронного листа в кабінет Електронного Суду.

Зокрема, ухвали суду про відкриття провадження по справі від 16.06.2023, про відкладення підготовчого засідання від 12.07.2023, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті від 02.08.2023 та про відкладення розгляду справи по суті від 30.08.2023 судом було надіслано на офіційну поштову адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІНІЯ КРІПЛЕННЯ", а саме: 61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 2/5, яка збігається із адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як адреса місцезнаходження юридичної особи.

Згідно із вимогами ч.1 ст.10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Однак, зазначену судову кореспонденцію повернуто на адресу суду з відміткою пошти в довідці ф.20: "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до ч.6 ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно з ч.7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Інформації ж про іншу адресу відповідача-1 у суду немає.

Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (постанова Верховного Суду від 25 червня 2018 року у справі № 904/9904/17).

Водночас, ухвали про відкриття провадження по справі від 16.06.2023, про відкладення підготовчого засідання від 12.07.2023, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті від 02.08.2023 та про відкладення розгляду справи по суті від 30.08.2023 було доставлено до електронного кабінету відповідача-2 - Фізичної особи ОСОБА_1 16.06.2023, 12.07.2023, 02.08.2023 та 31.08.2023 відповідно.

Суд наголошує, що право бути почутим є одним з ключових принципів процесуальної справедливості, яка передбачена статтею 129 Конституції України і статтею 6 Конвенції. Учасник справи повинен мати можливість захистити свою позицію в суді. Така можливість сприяє дотриманню принципу змагальності через право особи бути почутою та прийняттю обґрунтованого і справедливого рішення. Загальна концепція справедливого судочинства, яка охоплює основний принцип, згідно з яким провадження має бути змагальним, вимагає, щоб особа була поінформована про порушення справи та хід її розгляду.

Такі принципи господарського судочинства, як рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі, реалізуються, зокрема, шляхом надання особам, які беруть участь у справі, рівних процесуальних прав й обов`язків, до яких, зокрема, віднесено право знати про дату, час і місце судового розгляду справи, про всі судові рішення, які ухвалюються у справі та стосуються їхніх інтересів, а також право давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення (відповідний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 03.08.2022 у справі №909/595/21).

Додатково, 18.08.2023 секретарем судового засідання було сформовано телефонограми на номери телефонів відповідачів наявних в матеріалах справи.

Зокрема, вказаною телефонограмою було повідомлено відповідача-2 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 30.08.2023. Телефонограму прийнято ОСОБА_1 особисто. Водночас, відповідачем-1 телефонограма прийнята не була, оскільки номер телефону який вказано у позовній заяві, як номер відповідача-1, не працює.

Крім цього, процесуальні документи щодо розгляду даної справи офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua) та знаходяться у вільному доступі.

Відтак, відповідачів було належним чином повідомлено про розгляд даної справи, всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також судом надано сторонам достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.

Згідно з частиною 1 та пунктом 1 частини 2 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Право особи на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо доказів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними матеріалами.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів і заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу по суті.

Відповідно до вимог ст.219 ГПК України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 13.09.2023 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши промову представника позивача у судових дебатах, суд встановив наступне.

04.11.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІНІЯ КРІПЛЕННЯ" звернулось до Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" з анкетою-заявою на отримання кредиту (а.с.12-13 т.1).

30.11.2021 між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк» (надалі - кредитор, банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛІНІЯ КРІПЛЕННЯ" (позичальник) було укладено кредитний договір №011/1800/1282601 (надалі - Кредитний договір) (а.с.14-21 т.1).

Відповідно до п.1.1. Кредитного договору, кредитор зобов`язується надати позичальнику кредитні кошти (кредит) у формі невідновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування в сумі 900 000,00 грн. (надалі - ліміт), а позичальник зобов`язується використати кредит за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти та комісії, а також виконати інші зобов`язання, визначені Договором.

Згідно п.1.2. Кредитного договору, кінцевий термін надання кредиту - 30.12.2021 - становить останній день, коли позичальник може звернутися до кредитора з метою отримання кредиту.

Кінцевий термін погашення кредиту - 30.11.2022, або інша дата, визначена відповідно до пункту 5.4. або статті 8 Договору (останній день строку користування кредитом, до закінчення якого позичальник зобов`язаний здійснити погашення заборгованості за Договором в повному обсязі) (п.1.3.Кредитного договору).

Кредит надається позичальнику на поповнення обігових коштів та ведення фінансово-господарської діяльності (в т. ч. сплату податків) за винятком придбання основних засобів та витрат, що збільшують вартість основних засобів позичальника, внесків до статутного капіталу третіх осіб, благодійних внесків, виплати дивідендів, надання/повернення фінансової допомоги, надання кредитів, погашення інших кредитів (п.1.4.Кредитного договору).

Заборгованість за кредитом обліковується на позичковому рахунку АТ "Райффайзен Банк", зазначеному в п.1.5. Кредитного договору, який може змінюватися кредитором самостійно.

Протягом строку фактичного користування кредитом до кінцевого терміну погашення кредиту, включно позичальник зобов`язаний щомісяця сплачувати кредитору проценти, сума яких розраховується на основі змінюваної процентної ставки, розмір якої визначається для кожного процентного періоду відповідно до умов та в порядку, встановлених пунктами 2.2.-2.5. Договору на рахунок нарахованих доходів кредитора в Харківській ОД АТ "Райффайзен Банк" (п.2.1.Кредитного договору).

Перший процентний період розпочинається 30.11.2021 та закінчується 31.12.2021. Кожен наступний процентний період відповідає кожному наступному календарному кварталу (п.2.2.Кредитного договору).

Згідно з п.2.3. Кредитного договору розмір процентної ставки, що підлягає сплаті позичальником в кожному процентному періоді (базова процентна ставка), визначається протягом участі позичальника в Програмі Розрахунок розміру базової процентної ставки здійснюється за формулою визначеною п.п.2.3.2.-2.3.4 Кредитного договору.

Розмір базової процентної ставки в першому процентному періоді становить 14,14% річних (розрахований відповідно до пункту 2.3.1. Договору із застосуванням Індексу UIRD, який станом на29.10.2021 дорівнює 7,14% річних) (п.2.4.Кредитного договору).

Кредитор самостійно здійснює визначення розміру базової процентної ставки відповідно до умов пункту 2.3. Договору та направляє письмове повідомлення позичальнику, а в разі збільшення процентної ставки поручителям/ заставодавцям/ іпотекодавцям (у разі наявності) про зміну розміру базової процентної ставки на відповідний процентний період протягом 15 календарних днів, що настають за днем, з якого застосовується новий розмір базової процентної ставки (п.2.5.Кредитного договору).

Визначений та повідомлений кредитором відповідно до пунктів 2.3., 2.5. Договору розмір базової процентної ставки на відповідний процентний період застосовується сторонами без укладання договорів про внесення змін (додаткової угоди) до Договору.

У разі незгоди позичальника із збільшенням базової процентної ставки згідно пункту 2.3 Договору, позичальник зобов`язаний погасити заборгованість за Договором у повному обсязі протягом 30 календарних днів з дня отримання повідомлення про збільшення базової процентної ставки. З дня погашення заборгованості за Договором у повному обсязі зобов`язання сторін за Договором припиняються. При цьому до моменту повного погашення заборгованості, але не більше 30 календарних днів з дати отримання повідомлення про збільшення базової процентної ставки, застосовується попередній розмір базової процентної ставки (п.2.6.Кредитного договору).

У випадку неповернення кредиту в кінцевий термін погашення кредиту, позичальник зобов`язаний сплатити кредитору проценти, що розраховуються на основі процентної ставки в розмірі, встановленому на останній процентний період (до кінцевого терміну погашення кредиту) та нараховуються на залишок фактичної заборгованості за кредитом (в т.ч. простроченої) з дня, наступного за кінцевим терміном погашення кредиту до дня фактичного погашення кредиту (п.2.7.Кредитного договору).

Нарахування процентів за кредитом здійснюється виходячи із фактичної кількості днів у місяці та році. Проценти нараховуються щоденно на залишок фактичної заборгованості за кредитом/ простроченої заборгованості за Договором протягом всього строку користування кредитом/ наявності простроченої заборгованості. При розрахунку процентів враховується день надання кредиту та не враховується день погашення кредиту/простроченої заборгованості в повному обсязі (п.2.8.Кредитного договору).

Розмір процентної ставки, за якою позичальник сплачує кредитору проценти за фактичне користування кредитом до настання кінцевого терміну погашення кредиту, збільшується на 200 базисних пунктів при кожному невиконанні або неналежному виконанні позичальником будь-якої з умов, передбачених пунктом 3.5 та/або пунктом 4.2. та/або пунктом 6.1, та/або пунктом 6.4, та/або підпунктом 7.1,1, та/або невиконання вимоги кредитора відповідно до підпункту 8.1.4 Договору. Зазначене збільшення процентної ставки по кредиту застосовується починаючи з першого банківського дня календарного місяця, наступного за місяцем, в якому кредитору стало відомо про настання обставини, визначеної першим абзацем цього пункту Договору (дата змін). Підвищення процентної ставки відповідно до цього пункту Договору не є зміною умов Договору в односторонньому порядку та така зміна процентної ставки не потребує укладення додаткової угоди до Договору.

На розсуд кредитора збільшення процентної ставки за кредитом згідно з умовами цього пункту Договору може не застосовуватись.

Збільшення розміру процентної ставки згідно цього пункту Договору не може бути більше ніж на 500 базисних пунктів.

В розрахунку суми компенсації процентів не враховується розмір підвищення базової процентної ставки за кредитом, зазначеної в цьому пункті Договору, яка підлягає сплаті позичальником самостійно (п.2.9.Кредитного договору).

Обов`язковими умовами надання позичальнику кредиту є сплата позичальником комісії, зазначеної в підпункті 2.13, 2.14 Договору; укладання Договорів забезпечення відповідно до умов статті 4 Договору; надання кредитору копій документів, що підтверджують цільове призначення платежу за рахунок кредиту; наявність поточного рахунку; надання кредитору письмової заяви позичальника про надання кредиту за формою, встановленою кредитором, із зазначенням цільового використання, не пізніше кінцевого терміну надання кредиту та за умови, що сума запитаного кредиту, зазначена в заяві не перевищує розмір невикористаного ліміту; надання інформації про ГПК з позичальником та інформації про отримання/неотримання позичальником та членами ГПК з позичальником за період з 02.08.2017 державної допомоги, за формою, зразок якої розмішений на сайті кредитора (довідка про суми державної допомоги); підписання Графіку; відсутність обставин дефолту; максимальна сума кредиту(-тів), наданого(-их) кредитором та всіма уповноваженими банками за програмою, за якими позичальник та учасники ГПК може(-уть) отримати Державну підтримку протягом строку дії Програми, не перевищить 50 000 000,00 гривень (п.3.1.Кредитного договору).

Відповідно до умов п.3.2 Кредитного договору кредитор, на умовах Договору, після виконання позичальником обов`язкових умов, зазначених в пункті 3.1. Договору, на підставі письмової заяви позичальника про надання кредиту, кредитор зобов`язується в межах ліміту надати кредит шляхом безготівкового перерахування кредитних коштів з позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника, відкритий у кредитора для подальшого використання згідно з цільовим призначенням безготівковим шляхом.

Протягом трьох місяців з дати укладання Договору, позичальник зобов`язаний забезпечити щомісячне надходження грошових коштів на поточні рахунки позичальника, відкриті у кредитора, в розмірі не менше 80% від сукупного обсягу безготівкових надходжень грошових коштів по всіх наявних поточних рахунках позичальника та підтримувати зазначений показник до повного виконання позичальником зобов`язань за Договором. При цьому до обсягу безготівкових надходжень грошових коштів на всі поточні рахунки позичальника, відкриті у кредитора, не зараховуються: кредитні кошти; кошти, отримані за рахунок надання/ повернення фінансової допомоги; а також кошти, перераховані з вкладних (депозитних) рахунків. Протягом трьох місяців від дати укладання Договору, умови пункту 2.9 Договору за порушення цього зобов`язання, не застосовуються (п.3.4.Кредитного договору).

Згідно з п.4.1. Кредитного договору виконання зобов`язань позичальника, що виникають (у т.ч. виникнуть у майбутньому) за Договором, забезпечується порукою відповідно до договору поруки, який повинен бути укладений одразу ж після укладення Договору, але до дня надання кредиту за Договором між кредитором і поручителем ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ). Поручитель солідарно відповідає за виконання зобов`язань позичальника, що виникли або виникнуть у майбутньому на підставі Договору.

Відповідно до п.5.1. Кредитного договору позичальник зобов`язаний здійснити погашення заборгованості в порядку, визначеному Договором.

Позичальник зобов`язаний здійснювати щомісячне погашення заборгованості за Кредитом не пізніше останнього дня відповідного календарного місяця у розмірах, які визначаються Графіком (Додаток 1 до Договору) (п.5.2.Кредитного договору).

Згідно з п.5.3. Кредитного договору, проценти позичальник сплачує кожного місяця не пізніше останнього банківського дня відповідного календарного місяця, та остаточно при погашенні кредиту за наступні періоди:

- в першому календарному місяці користування кредитом - за період з дня видачі кредиту по день, що передує передостанньому банківському дню місяця;

- в наступних календарних місяцях - за період з передостаннього банківського дня попереднього календарного місяця (включно) по банківський день, що передує передостанньому банківському дню поточного місяця;

- в останній календарний місяць користування кредитом - за період з передостаннього банківського дня попереднього календарного місяця (включно) по день, що передує даті повного погашення кредиту;

- у разі нездійснення погашення кредиту в кінцевий термін погашення кредиту - за період з дати кінцевого терміну погашення кредиту (включно) по календарний день, що передує дню фактичного погашення заборгованості за Договором в повному обсязі.

В останній місяць користування кредитними коштами позичальник зобов`язаний здійснити погашення кредиту та процентів в останній день строку користування кредитом, який визначений в пункті 1.3. Договору.

Якщо дата сплати кредитних коштів та процентів не є банківським днем, платіж здійснюється не пізніше останнього банківського дня, що передує даті сплати кредиту та процентів, визначеної відповідно до умов Договору (п.5.4.Кредитного договору).

Якщо позичальник має право на отримання компенсації процентів згідно державної підтримки відповідно до умов Програми та Фонд надає позичальнику (з ескроу рахунку Фонду у кредитора) компенсацію процентів з метою зниження його фактичних витрат на сплату встановленої Договором базової процентної ставки за кредитом, то позичальник має сплачувати власними коштами лише частину базової процентної ставки, яка становитиме 3 (три), 5 (п`ять) або 7 (сім) або 9 (дев`ять) процентів річних (в Договорі згадується як «компенсаційна процентна ставка») (п.5.5.Кредитного договору).

Окрім того, позичальник, відповідно до ст.10 Кредитного договору засвідчив та гарантував, що на момент укладення Договору є суб`єктом підприємницької діяльності, зареєстрованим та існуючим згідно норм чинного законодавства України, володіє достатнім рівнем платоспроможності та кредитоспроможності, має всі повноваження для укладення та виконання умов Кредитного договору та не існує жодної з обставин дефолту, визначених ст.8 Кредитного договору. До укладення договору останній отримав всю необхідну інформацію, передбачену ч.2 ст.12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», дана інформація - достатня для правильного розуміння та є доступною, умови Договору зрозумілі та відповідають інтересам позичальника, є розумними та справедливими.

Позичальник також засвідчив, що всі ризики, пов`язані з істотною зміною обставин, з яких він виходив при укладенні Договору та/або Договорів забезпечення, останній приймає на себе, і такі обставини не є підставою для зміни або розірвання позичальником Кредитного договору, Договорів забезпечення, а також не є підставою для невиконання своїх кредитних зобов`язань (п.10.2.Кредитного договору).

Вказані у ст.10 Договору засвідчення та гарантії є необмеженими строком, безумовними і безвідкличними. У випадку порушення позичальником обов`язків, визначених цією статтею Договору, в т.ч. у разі порушення або виявлення недостовірності засвідчень та гарантій щодо персональних даних, кредитор має право відмовитись від надання кредиту та/або скористатись іншими правами, визначеними ст.8 Кредитного договору, а позичальник зобов`язаний відшкодувати кредитору будь-які викликані таким порушенням майнові збитки, моральну шкоду, неотримані доходи (упущену вигоду). Позичальник зобов`язався підтримувати дійсність вище визначених засвідчень і гарантій протягом всього строку дії Договору, а в разі зміни обставин, що впливають на зміст відповідних засвідчень і гарантій, негайно інформувати про це кредитора та вжити всіх необхідних заходів для приведення їх змісту до первісних намірів, якими сторони керувались при визначенні відповідних засвідчень та гарантій (п.10.4.Кредитного договору).

У разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань, встановлених Договором, сторони несуть відповідальність згідно з законодавством України та положеннями Договору. До регулювання правовідносин, які неврегульовані Договором, застосовуються відповідні норми законодавства України (п.11.1.Кредитного договору).

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками сторін та діє до повного виконання ними прийнятих зобов`язань за Договором (п.12.1.Кредитного договору).

Розірвання та зміна Договору в односторонньому порядку не допускається, крім випадків передбачених Договором та/або законодавством України (п.12.2.Кредитного договору).

Згідно Додатку №1 до Кредитного договору, сторони погодили, що погашення заборгованості за кредитом за Кредитним договором від 30.11.2021 №011/1800/1282601 здійснюється згідно з Графіком наведеним в таблиці (а.с.22 т.1), а саме:

30.12.2021 погашення суми кредиту у розмірі 75 000,00 грн.;

30.01.2022 погашення суми кредиту у розмірі 75 000,00 грн.;

28.02.2022 погашення суми кредиту у розмірі 75 000,00 грн.;

30.03.2022 погашення суми кредиту у розмірі 75 000,00 грн.;

30.04.2022 погашення суми кредиту у розмірі 75 000,00 грн.;

30.05.2022 погашення суми кредиту у розмірі 75 000,00 грн.;

30.06.2022 погашення суми кредиту у розмірі 75 000,00 грн.;

30.07.2022 погашення суми кредиту у розмірі 75 000,00 грн.;

30.08.2022 погашення суми кредиту у розмірі 75 000,00 грн.;

30.09.2022 погашення суми кредиту у розмірі 75 000,00 грн.;

30.10.2022 погашення суми кредиту у розмірі 75 000,00 грн.;

30.11.2022 погашення суми кредиту у розмірі 75 000,00 грн.

23.11.2021 ОСОБА_1 було підписано анкету поручителя (а.с.23 т.1).

30.11.2021 міжАкціонерним товариством "Райффайзен Банк" (кредитор) та ОСОБА_1 (поручитель) було укладено договір поруки №011/1800/1282601/П (надалі - Договір поруки) (а.с.24-26 т.1).

Відповідно до п.1.1. Договору поруки, поручитель зобов`язується відповідати перед кредитором солідарно з позичальником за виконання забезпечених зобов`язань, у тому числі тих, що виникнуть у майбутньому, які випливають з умов основного договору. Порукою за цим Договором забезпечується виконання забезпечених зобов`язань у повному обсязі, включаючи, але не обмежуючись, сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків та сплату нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України сум тощо.

За Договором поруки, основний договір це кредитний договір №011/1800/1282601 від 30.11.2021, який укладений між позичальником та кредитором, із змінами і доповненнями до нього, то внесені та будуть внесені у майбутньому.

Згідно з п.1.2 Договору поруки, поручитель відповідає перед кредитором за виконання забезпечених зобов`язань у тому ж обсязі, що і позичальник, в порядку та строки, визначені основним договором, у тому числі при виникненні підстав для дострокового повного/часткового виконання забезпечених зобов`язань.

Без додаткового отримання попередньої згоди поручителя (у тому числі без додаткового повідомлення поручителя та без укладання додаткових угод до договору), підписанням цього договору поручитель надає свою згоду на поширення поруки на будь-які зміни до основного договору, внаслідок яких може бути збільшено розмір його відповідальності перед кредитором, в тому числі внаслідок:

- збільшення розміру будь-якого з забезпечених зобов`язань (наприклад, збільшення розміру кредиту, в т.ч. на суму нарахованих та несплачених процентів (капіталізація процентів), збільшення розміру процентів) або продовження строку виконання будь-якого з забезпечених зобов`язань;

-доповнення основного договору новими зобов`язаннями позичальника щодо сплати будь-яких платежів на користь кредитора;

-зміни будь-яким чином методу (способу) нарахування процентів за кредитними операціями;

- доповнення основного договору будь-якими зобов`язаннями позичальника, невиконання яких може призвести до направлення вимоги про дострокове погашення забезпечених зобов`язань (п.1.3.Договору поруки).

Відповідно до п.1.4 Договору поруки, поручитель погоджується та зобов`язується солідарно відповідати за виконання забезпечених зобов`язань правонаступниками/спадкоємцями позичальника.

Пунктом 2.1 Договору поруки сторони визначили, що у випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) позичальником всіх або окремих забезпечених зобов`язань кредитор набуває права вимагати від поручителя виконання ним як солідарним боржником забезпечених зобов`язань та сплати заборгованості за забезпеченими зобов`язаннями, а поручитель - зобов`язаний виконати вимоги кредитора щодо виконання забезпечених зобов`язань та сплатити заборгованість за забезпеченими зобов`язаннями.

Поручитель зобов`язується здійснити виконання забезпечених зобов`язань протягом 10 (десяти) календарних днів з дати відправлення кредитором відповідної вимоги та в обсязі, зазначеному в такій вимозі (далі - вимога). Єдиною підставою для визначення кредитором у вимозі розміру забезпечених зобов`язань, що підлягають виконанню поручителем, є дані аналітичного обліку та рахунки, що ведуться установою кредитора для визначення грошових зобов`язань позичальника перед кредитором за основним договором.

Вимога кредитора є єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання поручителем забезпечених зобов`язань в розмірі, визначеному кредитором у вимозі. Кредитор має право направляти вимоги поручителю будь-яку кількість разів до повного виконання забезпечених зобов`язань (п.2.2.Договору поруки).

Поручитель зобов`язаний здійснювати виконання забезпечених зобов`язань в валюті, визначеній умовами основного договору.

Якщо забезпечені зобов`язання виражені в іноземній валюті. Поручитель за згодою кредитора може здійснювати їх виконання в національній валюті із застосуванням курсу гривні до відповідної іноземної валюти, що зазначений кредитором у вимозі або іншим чином погоджений сторонами (в такому разі сума, що повинна бути сплачена поручителем кредитору, збільшується на суму витрат та комісій на купівлю іноземної валюти) (п.2.3.Договору поруки).

Погашення поручителем заборгованості позичальника за основним договором здійснюється із застосуванням черговості, визначеної кредитором самостійно. За письмовим запитом поручителя кредитор інформує поручителя про застосовану черговість погашення заборгованості за основним договором (п.2.4.Договору поруки).

Відповідно до п.3.1.2 Договору поруки, поручитель засвідчив та гарантував, що він належним чином та в повному обсязі ознайомлений із положеннями кредитного договору та договорів, що забезпечують його виконання, цілком розуміє їх зміст і будь-яке посилання в тексті цього договору на основний договір чи окремі його положення застосовуються рівною мірою до виконання прав і обов`язків сторін за цим договором.

Відповідно до п.6.1. Договору поруки, договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та скріплення печаткою кредитора.

Строк поруки, що встановлена договором за кожним забезпеченим зобов`язанням становить п`ять років від дня закінчення строку/настання терміну виконання відповідного забезпеченого зобов`язання (п.6.2.Договору поруки).

Згідно банківської виписки по особовому рахунку відповідача-1, 02.12.2021 позивач на підставі кредитного договору №011/1800/1282601 від 30.11.2021 надав відповідачу-1 кредит у розмірі 900 000,00 грн. (а.с.11 т.1).

Однак, як стверджує позивач, відповідач-1 не повернув вказані кошти за кредитом у строк, встановлений Кредитним договором.

У зв`язку з порушенням своїх зобов`язань за Кредитним договором, нарахована позивачем заборгованість відповідача-1 перед банком за Кредитним договором становить 792 703,76 грн., яка складається з 750 000,00 грн. заборгованості за кредитом та 42 703,76 грн. заборгованості за відсотками. Відповідач-2 несе солідарну відповідальність, як поручитель відповідача-1, за невиконання останнім своїх зобов`язань за Кредитним договором. Тому, позивач вимушений звертатися до суду за захистом своїх законних права та інтересів шляхом реалізації свого права на солідарне стягнення з відповідачів суми заборгованості.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підстави виникнення цивільних прав та обов`язків виникають з договорів та інші правочинів.

Пунктом 3 частини 1 статті 174 Господарського кодексу України вcтановлено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтями 6, 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В частині 1 статті 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтями 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Приписами частини 1 статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В частині 1 статті 612 ЦК України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як свідчать матеріали справи, 04.11.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІНІЯ КРІПЛЕННЯ" звернулось до Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" з анкетою-заявою на отримання кредиту.

30.11.2021 між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк» (надалі - кредитор, банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛІНІЯ КРІПЛЕННЯ" (позичальник) було укладено кредитний договір №011/1800/1282601, відповідно до п.1.1. якого, кредитор зобов`язується надати позичальнику кредитні кошти (кредит) у формі невідновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування в сумі 900 000,00 грн., а позичальник зобов`язується використати кредит за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти та комісії, а також виконати інші зобов`язання, визначені Договором.

Згідно п.1.2. Кредитного договору, кінцевий термін надання кредиту - 30.12.2021 - становить останній день, коли позичальник може звернутися до кредитора з метою отримання кредиту.

Кінцевий термін погашення кредиту - 30.11.2022, або інша дата, визначена відповідно до пункту 5.4. або статті 8 Договору (останній день строку користування кредитом, до закінчення якого позичальник зобов`язаний здійснити погашення заборгованості за Договором в повному обсязі) (п.1.3.Кредитного договору).

Кредит надається позичальнику на поповнення обігових коштів та ведення фінансово-господарської діяльності (в т. ч. сплату податків) за винятком придбання основних засобів та витрат, що збільшують вартість основних засобів позичальника, внесків до статутного капіталу третіх осіб, благодійних внесків, виплати дивідендів, надання/повернення фінансової допомоги, надання кредитів, погашення інших кредитів (п.1.4.Кредитного договору).

Проаналізувавши умови вказаного Кредитного договору судом встановлено, що сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, а тому відповідно до вимог статей 205, 638, 1049, 1054 Цивільного кодексу України та статей 179, 180 Господарського кодексу України, він вважається укладеним.

Таким чином, укладений Кредитний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно зі статтями 173, 174, 175 ГК України, статтями 11, 202, 509 ЦК України і відповідно до статті 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

В силу положень частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію та інші платежі передбачені Договором.

Разом з цим, частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1(§ 1. Позика ) цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч.3 ст.1049 ЦК України).

Наявною в матеріалах справи банківською випискою по особовому рахунку відповідача-1 підтверджується факт надання відповідачу-1 на підставі кредитного договору №011/1800/1282601 від 30.11.2021 кредитних коштів у розмірі 900 000,00 грн.

Проте доказів погашення відповідачем-1 суми тіла кредиту та процентів за користування кредитом згідно спірного Кредитного договору матеріали справи не містять.

Разом з цим, частиною 1 статті 553 ЦК України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

30.11.2021 в якості забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором між Акціонерним товариством "Райффайзен Банк" (кредитор) та ОСОБА_1 (поручитель) було укладено договір поруки №011/1800/1282601/П.

Відповідно до п.1.1. Договору поруки, поручитель зобов`язується відповідати перед кредитором солідарно з позичальником за виконання забезпечених зобов`язань, у тому числі тих, що виникнуть у майбутньому, які випливають з умов кредитного договору №011/1800/1282601 від 30.11.2021, який укладений між позичальником та кредитором, із змінами і доповненнями до нього, то внесені та будуть внесені у майбутньому. Порукою за цим Договором забезпечується виконання забезпечених зобов`язань у повному обсязі, включаючи, але не обмежуючись, сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків та сплату нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України сум тощо.

Частиною 1 статті 554 ЦК України визначено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки ( ч. 1 ст.554 ЦК України).

В частині 4 статті 559 ЦК України зазначено, що порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред`явить позову до поручителя. Для зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов`язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов`язання.

Проте доказів погашення 2-м відповідачем суми тіла кредиту та процентів за користування кредитом згідно спірного Кредитного договору матеріали справи не містять.

Згідно вимог ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд дослідивши матеріали справи дійшов висновку, що відповідач-1 підписуючи Кредитний договір, а відповідач-2 - Договір поруки, зобов`язались сплачувати основну заборгованість зі сплати кредиту та процентів, передбачених Кредитним договором, оскільки у вказаних договорах чітко передбачено умови та правила надання кредиту.

Відтак, відповідачам були зрозумілі та доведені до їх відома умови відповідного Кредитного договору.

Таким чином відповідач-1, уклавши Кредитний договір, та відповідач-2, уклавши Договір поруки з позивачем, добровільно стали стороною вказаних договорів, а відтак на відповідних умовах зобов`язані нести всі ризики пов`язані з порушенням власних зобов`язань.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідачі не надали суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, а в матеріалах справи такі докази відсутні, суд дійшов висновку про те, що відповідачами належним чином не виконано взяті на себе зобов`язання згідно Кредитного договору та Договору поруки, укладеного в якості забезпечення виконання зобов`язання за Кредитним договором.

Перевіривши наданий позивачем до позовної заяви розрахунок суми заборгованості за кредитом та процентами за користування кредитом суд встановив, що розрахунок процентів за користування кредитом є арифметично невірним, а тому суд здійснивши контррозрахунок встановив, що заборгованість відповідачів перед позивачем становить: за кредитом у розмірі 750 000,00 грн. та заборгованості за відсотками у розмірі 42 327,94 грн.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, дослідивши всі обставини, що мають значення для справи, надавши їм відповідну правову оцінку та врахувавши факт неналежного виконання відповідачами умов Кредитного договору, а також невиконання 2-м відповідачем умов Договору поруки щодо погашення заборгованості, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягння заборгованості за кредитом у розмірі 750 000,00 грн. та за відсотками у розмірі 42 327,94 грн. позивачем обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які містяться в матеріалах справи, а відтак підлягають задоволенню.

В іншій частині позовних вимог слід відмовити у зв`язку з їх необґрунтованістю та недоведеністю.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1,2,3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року).

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїс-Матеос проти Іспанії» від 23 червня 1993 р.).

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

У п.26 рішення від 15.05.2008р. Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Питання справедливості розгляду не обов`язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року).

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац десятий пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003).

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що суд задовольнив позов частково, у відповідності ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати щодо сплати судового збору підлягають стягненню з відповідачів солідарно у розмірі 11 884,92 грн., а в іншій частині покладається на позивача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 20, 73, 74, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІНІЯ КРІПЛЕННЯ" та Фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог задовольнити частково.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІНІЯ КРІПЛЕННЯ" (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 2/5; код ЄДРПОУ: 38493350) та Фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; код РНОКПП: НОМЕР_1 )на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" (01011, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 4-а; код ЄДРПОУ: 14305909)заборгованість за кредитним договором №011/1800/1282601 від 30.11.2021:

-за кредитом у розмірі 750000 (сімсот п`ятдесят тисяч) грн. 00 коп.,

-заборгованість за відсотками 42 327 (сорок дві тисячі триста шістдесят сім) грн. 94 коп.

та стягнути судовий збір у розмірі 11884 (одинадцять тисяч вісімсот вісімдесят чотири) грн. 92 коп.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено "25" вересня 2023 р.

СуддяТ.О. Пономаренко