УХВАЛА
25 вересня 2023 року
м. Київ
cправа № 923/571/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Случа О.В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТС-Агропродукт"
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.06.2023 і рішення Господарського суду Херсонської області від 21.09.2021 у справі
за позовом керівника Каховської окружної прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Асканії-Нової селищної ради і Біосферного заповідника "Аканія-Нова" імені Ф.Е. Фальц-Фейна Національної академії аграрних наук
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТС-Агропродукт"
про внесення змін до договору оренди землі,
ВСТАНОВИВ:
05.09.2023 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТС-Агропродукт" (далі - ТОВ "ЮТС-Агропродукт", скаржник) на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.06.2023 і рішення Господарського суду Херсонської області від 21.09.2021 у справі № 923/571/21, сформована 05.09.2023 у підсистемі "Електронний суд". До матеріалів касаційної скарги додана заява про поновлення строку на касаційне оскарження.
Протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 05.09.2023 для розгляду касаційної скарги у справі № 923/571/21 визначено колегію суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у складі: Міщенко І.С. - головуючий, Берднік І.С., Случ О.В.
Перевіривши матеріали касаційної скарги на відповідність вимогам Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.
Статтею 290 ГПК України встановлені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Згідно з частиною другою статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
Приписами частини 3 статті 311 ГПК України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Таким чином, із огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, касаційна скарга має містити:
пункт 1) - формулювання висновку щодо застосування норми права із зазначенням цієї норми права з викладенням правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також покликання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких правовідносинах;
пункт 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та мотивів такого обґрунтування відступлення;
пункт 3) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.
У разі оскарження судового рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга має містити зазначення, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині другій статті 287 ГПК України, є вичерпним.
Проте, в порушення вищенаведених процесуальних вимог, скаржник у касаційній скарзі не посилається на підставу (підстави) подання касаційної скарги, визначену частиною другою статті 287 ГПК України, а також касаційна скарга не містить належного обґрунтування порушення або неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або процесуального права (пункт, частина, стаття) припустилися, на думку скаржника, суди попередніх інстанцій під час прийняття оскаржуваних судових рішень у даній справі.
Посилання скаржника у касаційній скарзі на висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 12.09.2019 у справі № 914/2649/17, не формує чітких підстав касаційного оскарження у розумінні частини другої статті 287 ГПК України, а Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які скаржник не навів у її тексті або самостійно визначати підставу касаційного оскарження судового рішення.
Верховний Суд звертає увагу, що виключно в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 300 ГПК України).
Отже, Верховним Судом встановлено, що касаційна скарга не відповідає вимогам пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, оскільки у порушення цього пункту, у ній не зазначено, передбачені статтею 287 цього Кодексу, підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення з посиланням на конкретний пункт (пункти), передбачений частиною другою статті 287 ГПК України.
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, скаржнику слід виконати вимоги пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України та подати до суду касаційну скаргу в новій редакції.
Окрім цього, статтею 288 ГПК України визначено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.
Судом встановлено, що оскаржувану постанову Південно-західного апеляційного господарського суду у цій справі ухвалено - 20.06.2023, повний текст її складено - 21.06.2023, а отже, останній день оскарження постанови за приписами частини першої статті 288 ГПК України припадає на 11.07.2023, після цього процесуальний строк вважається таким, що пропущений. Водночас, касаційну скаргу сформовано в підсистемі «Електронний суд» та подано повторно до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду - 05.09.2023,.
Додана до матеріалів касаційної скарги заява про поновлення строку на касаційне оскарження, обґрунтована тим, що на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 27.07.2023, ТОВ "ЮТС-Агропродукт" було надано касаційну скаргу в новій редакції, в якій скаржником було чітко окреслено підстави для касаційного оскарження судового рішення, а також те, що в провадженні Верховного Суду перебувають інші аналогічні касаційні скарги у справах № 923/760/21, № 923/759/21. У зв`язку з цим, скаржник вважає, що строк на касаційне оскарження пропущений з поважних причин.
Так, згідно з частиною першою статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Можливість відновлення пропущеного процесуального строку пов`язується із наявністю саме поважних причин його пропуску. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
Отже, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки, в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
Підсумовуючи доводи викладені у заяві, убачається, що підставами для поновлення строку на касаційне оскарження є посилання скаржника на те, що на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 27.07.2023, ТОВ "ЮТС-Агропродукт" було надано касаційну скаргу в новій редакції, яка відповідає вимогам ГПК України; повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню з нею до суду касаційної інстанції, та з огляду на приписи частини третьої статті 288 ГПК України, на думку скаржника, є поважною причиною пропуску строку на касаційне оскарження.
Інших підстав пропуску процесуального строку на касаційне оскарження, скаржником у заяві не зазначено.
Судом встановлено, що первісна касаційна скарга подавалася ТОВ "ЮТС-Агропродукт" до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в межах строків касаційного оскарження, передбачених частиною першою статті 288 ГПК України, проте, ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.07.2023 касаційну скаргу залишено без руху із наданням скаржникові строку для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання: касаційної скарги в новій редакції з урахуванням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України; доказів надіслання копії касаційної скарги в новій редакції з додатками іншим учасникам справи; доказів на підтвердження сплати судового збору в розмірі 3 632,00 грн.
На виконання вимог ухвали від 27.07.2023, скаржником було подано заяву про усунення недоліків касаційної скарги, до якої було додано, зокрема касаційну скаргу в новій редакції.
За наслідками перевірки касаційної скарги в новій редакції, ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.08.2023 було повернуто її скаржнику на підставі частини п`ятої статті 292 ГПК України, у зв`язку з тим, що скаржник не виконав вимоги пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України та не зазначив підстави касаційного оскарження судового рішення з посиланням на конкретний пункт (пункти), передбачений частиною другою статті 287 ГПК України.
Верховний Суд звертає увагу на те, що процесуальним законом не передбачено, що після повернення касаційної скарги перебіг строку на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції розпочинається заново. Також не передбачено, що у разі повторного подання касаційної скарги учасник справи має безумовне право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
З викладеного убачається, що пропуск строку на касаційне оскарження залежав не від об`єктивних причин, а від суб`єктивних чинників, які особа, що звернулась із касаційною скаргою, могла і повинна була уникнути під час звернення з касаційною скаргою.
Однак, недотримання порядку звернення чи допущення процесуальних помилок при первинному зверненні з касаційною скаргою, яку залишено без руху, у зв`язку з недоліками, та поверненням судом вдруге поданої касаційної скарги в новій редакції, у зв`язку з не усуненням недоліків на виконання вимог ухвали суду, не може бути обставинами на підтвердження поважності причин пропуску процесуального строку.
Касаційний суд також враховує, що дана касаційна скарга подана з порушенням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, про що зазначене вище в цій ухвалі, а тому відсутні підстави вважати, що скаржник вжив усіх можливих заходів з метою усунення недоліків первісної касаційної скарги, які стали підставою для її повернення, а тому, в даному випадку відсутні підстави вважати, що строк на (повторне) подання касаційної скарги пропущено з поважних причин.
З огляду на викладене, колегія суддів визнає неповажними підстави, наведені скаржником в обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.06.2023 і рішення Господарського суду Херсонської області від 21.09.2021 у справі № 923/571/21.
Згідно з частиною третьою статті 292 ГПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними.
Таким чином, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду вважає за необхідне надати скаржнику строк для можливості надання клопотання (заяви) про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Центрального апеляційного господарського суду від 23.11.2021 у справі № 908/1618/21 з наведенням інших підстав для поновлення строку та доданням відповідних доказів.
З огляду на викладене, касаційна скарга ТОВ "ЮТС-Агропродукт" підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України, із наданням скаржникові строку для усунення зазначених вище недоліків, шляхом надання:
1) клопотання (заяви) про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням інших (поважних) підстав, що зумовили пропуск цього строку;
2) касаційної скарги в новій редакції із урахуванням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України;
3) доказів надіслання копії матеріалів усунених недоліків касаційної скарги з додатками іншим учасникам даної справи.
Матеріали з усуненням недоліків касаційної скарги слід подати в Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк.
Керуючись статтями 119, 174, 234, 235, 287, 288, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТС-Агропродукт" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.06.2023 і рішення Господарського суду Херсонської області від 21.09.2021 у справі № 923/571/21 залишити без руху.
2. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю "ЮТС-Агропродукт" строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали. Документи про усунення недоліків направляти до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: вул. О.Копиленка, 6, м. Київ, 01016., або через підсистему "Електронний суд".
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Міщенко І.С.
Судді Берднік І.С.
Случ О.В.
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 25.09.2023 |
Оприлюднено | 27.09.2023 |
Номер документу | 113738431 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Міщенко І.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні