Постанова

від 21.09.2023 по справі 560/7590/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 560/7590/22

адміністративне провадження № К/990/18785/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 560/7590/22

за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Вітагро» до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду (суддя Матущак В.В.) від 18 жовтня 2022 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів Капустинського М. М., Сапальової Т. В. Ватаманюка Р. В.) від 14 лютого 2023 року,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. У липні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Вітагро» (далі - ТОВ «Торгова компанія «Вітагро») звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17 січня 2022 року №000/276/07-03, яким зменшено розмір від`ємного значення ПДВ у сумі 1 373 290 грн.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав про те, що відповідач протиправно прийняв оскаржуване податкове повідомлення-рішення з врахуванням лише безпідставних висновків про порушення останнім вимог податкового законодавства, зазначених в акті перевірки від 03 грудня 2021 року № 8613/22-01-07-03/39589064. Позивач зауважував, що ТОВ «Торгова компанія «Вітагро» своєчасно та в повній мірі виконано свої обов`язки з декларування податку на додану вартість, а тому товариство не має нести відповідальність за наслідки невиконання постачальниками їх обов`язків щодо своєчасного декларування податку на додану вартість і, як наслідок, повторно сплачувати згаданий податок.

3. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2022 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2023 року, позов задоволено.

4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у Хмельницькій області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2022 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2023 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

5. Ухвалою Верховного Суду від 31 травня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.

6. 15 червня 2023 року до Верховного Суду через «Електронний суд» надійшов відзив від ТОВ «Торгова компанія «Вітагро», в якому позивач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

7. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

8. Згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «Торгова компанія «Вітагро» зареєстроване 19 січня 2015 року. Основним видом економічної діяльності є оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (46.21).

9. Судами попередніх інстанцій встановлено, що у період з 18 листопада 2021 року по 26 листопада 2021 року на підставі направлень від 17 листопада 2021 року №3256 та №3257, виданих ГУ ДПС у Хмельницькій області, працівниками відповідача, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Торгова компанія «Вітагро» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за вересень 2021 у податковій декларації з податку на додану вартість від 20 жовтня 2021 року № 9310777054 від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

10. За результатами перевірки складено акт від 03 грудня 2021 року № 8613/22-01-07-03/39589064, відповідно до висновків якого перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні за вересень 2021 у Декларації від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету встановлено наступні порушення:

- п. 44.1 ст. 44, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), так ТОВ «Торгова компанія «Вітагро» завищено податковий кредит липня 2021 в результаті віднесення до його складу сум ПДВ, що не підтверджені належним чином складеними та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податковими накладними на загальну суму 3206943 грн по постачальниках ТОВ «Вестван» на суму ПДВ 320691,24 грн, ТОВ «Елеватор Пром Груп» на суму ПДВ 2626871,78 грн та ТОВ «УКРАГРО ПРОД» на суму ПДВ 259379,72 грн;

- п. 44.1 ст. 44, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 ПК України, так ТОВ «Торгова компанія «Вітагро» завищено податковий кредит серпня 2021 в результаті віднесення до його складу сум ПДВ, що не підтверджені належним чином складеними та зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними на загальну суму 406591 грн по постачальниках ТОВ «Вестван» на суму ПДВ 157045,62 грн та ТОВ «УКРАГРО ПРОД» на суму ПДВ 249545,72 грн;

- п. 44.1 ст. 44, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 ПК України, так ТОВ «Торгова Компанія «Вітагро» завищено податковий кредит вересня 2021 в результаті віднесення до його складу сум ПДВ, що не підтверджені належним чином складеними та зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними на загальну суму 284115 грн по постачальниках ТОВ «Вестван» на суму ПДВ 82522,39 грн та ТОВ «Елеватор Пром Груп» на суму ПДВ 201592,19 грн;

- п. 200.1, п. 200.7, п. 200.9, абз. "б" п. 200.4 ст. 200 ПК України та наказу Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року №21 "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року №159/28289 із змінами і доповненнями ТОВ «Торгова компанія «Вітагро» завищено суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку (рядок 20.2.1 декларації) задекларованого у декларації з ПДВ за серпень 2021 в сумі 2524359 грн.

11. ТОВ «Торгова компанія «Вітагро» подало заперечення на Акт перевірки, за результатом розгляду якого згідно відповіді ГУ ДПС у Хмельницькій області №430/6/22-01-07-03-11 від 14 січня 2022 року висновки Акту перевірки залишено без змін.

12. На підставі висновків акту перевірки від 02 вересня 2021 року відповідач виніс податкове повідомлення-рішення: від 17 січня 2022 року № 000/276/07-03, згідно якого за вересень 2021 року сума завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду складає 1 373 290 грн.

13. Не погодившись із прийнятим повідомленням-рішенням ТОВ «Торгова компанія «Вітагро» подало до Державної податкової служби України скаргу від 17 січня 2022 року №000/276/07-03, за результатом розгляду якої ДПС України прийняте рішення про результати розгляду скарги №6520/6/99-00-06-01-05-06 від 05 липня 2022 року, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Хмельницькій області від 17 січня 2022 року №000/276/07-03.

14. Вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення від 17 січня 2022 року протиправним, прийнятим з порушенням норм чинного законодавства, позивач звернувся до суду з цим позовом.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

15. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що наявними у матеріалах справи первинними та іншими документами підтверджується реальність здійснення позивачем господарських операцій з ТОВ «Вестван», ТОВ «Елеватор Пром Груп» та ТОВ «УКРАГРО ПРОД».

15.1 Крім того, суди попередніх інстанцій зауважили, що посилання відповідача на недоліки товарно-транспортних накладних є безпідставними, оскільки товарно-транспортна накладна є транспортною документацією, яка підтверджує операції саме з надання послуг з перевезення вантажів, а не сам факт придбання товару.

15.2 Також суди попередніх інстанцій визнали помилковими доводи відповідача про відсутність у контрагента достатньої кількості основних засобів та ресурсів, оскільки це не може бути підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Крім того, платник податків не зобов`язаний під час придбання товару встановлювати у контрагента його походження, а тому, і не має нести за це відповідальність.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

16. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у цій справі.

17. Підставою касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій скаржником зазначено пункти 1, 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

17.1 Так, скаржник зауважує про те, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано положення п. 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 ПК України та прийнято рішення без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 08 листопада 2022 року у справі № 826/1546/18, від 11 лютого 2021 року у справі № 820/10136/15, від 21 січня 2021 року у справі № 813/2204/17, від 06 березня 2018 року у справі № 804/5444/16, від 16 червня 2020 року у справі № 400/987/19, від 29 липня 2021 року у справі № 826/14264/13-а, від 20 листопада 2018 року у справі № 815/2995/17, від 31 липня 2020 року у справі № 826/17673/15. Також скаржник зазначає про не дослідження судами усіх зібраних у справі доказів.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

18. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.

19. Відносини, що виникають у сфері справляння податків, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.

20. Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

21. Відповідно до підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

22. Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені у статті 198 ПК України.

23. Пунктом 198.1 статті 198 ПК України встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

24. Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

25. Згідно пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

26. Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

27. Як визначено пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

28. Отже, право на нарахування податкового кредиту при придбанні товару (послуг) та в подальшому на віднесення цих сум до бюджетного відшкодування виникає у платника податків, якщо таке придбання здійснюється з метою використання їх в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, при цьому до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів, а підставою для нарахування податкового кредиту є видана зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних податкова накладна із заповненням всіх обов`язкових реквізитів.

29. Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

30. За визначенням статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

31. Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

32. Аналіз наведених норм свідчить, що правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій та їх документального підтвердження сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності та належним чином складеної податкової накладної; ділової мети, розумних економічних причин для здійснення операції й подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) у межах господарської діяльності платника.

33. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

34. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

35. У ході розгляду справи установлено, що між позивачем (Покупець) та ТОВ «Вестван» (Постачальник) укладено Договір поставки від 28 липня 2021 року №ПВ 28/07/2021-02, згідно умов якого Постачальник зобов`язується поставити (передати у власність Покупця) Товар, а саме: зерно зернових та/або технічних культур (далі - Товар), а Покупець зобов`язується прийняти Товар і оплатити його вартість. Найменування Товару, кількісні та якісні показники, ціна, загальна вартість зазначається в Специфікаціях, що є невід`ємними частинами цього Договору. Поставка Товару здійснюється партіями. Під партією Товару сторони розуміють Товар, що поставляється згідно відповідної видаткової накладної. Усі видаткові накладні підписані сторонами починаючи з дати укладення цього Договору і до закінчення строку його дії є його невід`ємними частиками.

36. На виконання вказаного Договору поставки від 28 липня 2021 року №ПВ 28/07/2021-02 позивачем здійснена поставка ріпаку, що підтверджують: платіжні доручення згідно яких від ТОВ «Торгова компанія «Вітагро» здійснено оплату на адресу ТОВ «Вестван» на загальну суму 4461315,70 грн, видаткові накладні отриманні від TOB «Вестван» на адресу ТОВ «Торгова компанія «Вітагро» на загальну суму ПДВ 560259,25 грн; товарно-транспортні накладні, в яких вантажовідправником є ТОВ «Вестван», вантажоодержувачем - ТОВ «Торгова компанія «Вітагро».

37. Крім того, між позивачем (Покупець) та ТОВ «Елеватор Пром Груп» (Постачальник) укладено Договір поставки від 14 липня 2021 року №ХЛ 14/07/2021-01, згідно умов якого Постачальник зобов`язується поставити (передати у власність Покупця) Товар, а саме: зерно технічних культур (далі - Товар), а Покупець зобов`язується прийняти Товар і оплатити його вартість. Найменування Товару, кількісні та якісні показники, ціна, загальна вартість зазначається в Специфікаціях, що є невід`ємними частинами цього Договору. Поставка Товару здійснюється партіями. Під партією Товару сторони розуміють Товар, що поставляється згідно відповідної видаткової накладної. Усі видаткові накладні підписані сторонами починаючи з дати укладення цього Договору і до закінчення строку його дії є його невід`ємними частиками.

38. На виконання вказаного Договору поставки від 14 липня 2021 року №ХЛ 14/07/2021-01 позивачем здійснена поставка ріпаку, що підтверджують: платіжні доручення згідно яких від TOB «Торгова компанія «Вітагро» здійснено оплату на адресу ТОВ «Елеватор Пром Груп» на загальну суму 21390241,96 грн, видаткові накладні отриманні від TOB «Елеватор Пром Груп» на адресу ТОВ «Торгова компанія «Вітагро» на загальну суму ПДВ 2828463,97 грн; товарно-транспортні накладні, в яких перевізником зазначено ТОВ «Транспортно-експлуатаційна агенція», вантажовідправником є ТОВ «Елеватор Пром Груп», вантажоодержувачем - ТОВ «Торгова компанія «Вітагро».

39. Також між ТОВ «Торгова компанія «Вітагро» (Покупець) та ТОВ «УКРАГРО ПРОД» (Постачальник) укладено Договір поставки від 26 липня 2021 року №ПВ 26/07/2021-01, згідно умов якого Постачальник зобов`язується поставити (передати у власність Покупця) Товар, а саме: зерно зернових та/або технічних культур (далі - Товар), а Покупець зобов`язується прийняти Товар і оплатити його вартість. Найменування Товару, кількісні та якісні показники, ціна, загальна вартість зазначається в Специфікаціях, що є невід`ємними частинами цього Договору. Поставка Товару здійснюється партіями. Під партією Товару сторони розуміють Товар, що поставляється згідно відповідної видаткової накладної. Усі видаткові накладні підписані сторонами починаючи з дати укладення цього Договору і до закінчення строку його дії є його невід`ємними частиками.

40. На виконання вказаного Договору поставки від 26 липня 2021 №ПВ 26/07/2021-01 позивачем здійснена поставка ріпаку, що підтверджують: платіжні доручення згідно яких від TOB «Торгова компанія «Вітагро» здійснено оплату на адресу ТОВ «УКРАГРО ПРОД», видаткові накладні отриманні від TOB «УКРАГРО ПРОД» на адресу ТОВ «Торгова компанія «Вітагро» на загальну суму ПДВ 508925,44 грн; товарно-транспортні накладні, в яких перевізником зазначено ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 , вантажовідправником є ТОВ «УКРАГРО ПРОД», вантажоодержувачем - ТОВ Торгова компанія «Вітагро».

41. Аналізуючи господарські відносини позивача із зазначеними контрагентами, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що надані документи підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

42. Водночас колегія суддів Верховного Суду вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними з огляду на таке.

43. Так, у ході проведеної перевірки, а також під час розгляду цієї справи, відповідач наголошував на ряд обставин, які свідчать про відсутність реального характеру господарських операцій позивача з його контрагентами, а саме:

- відсутність факту законного введення в обіг (джерела походження), реального задекларованого виробництва сільськогосподарської продукції (ріпаку, соняшнику);

- відсутність земельних ділянок для вирощування ріпаку, соняшнику, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

- відсутність сертифікатів якості;

- відсутність взаємовідносин між перевізником і замовником транспортних послуг;

- відсутність можливості придбання ріпаку, соняшнику у інших суб`єктів господарювання в «ланцюгу постачання», на яких відбувається обрив постачання;

- відсутність декларування в рядку 10.4 податкових декларацій з ПДВ, поданих ТОВ «Вестван», ТОВ «Елеватор пром груп», ТОВ «УКРАГРО ПРОД», контрагентами в ланцюгу постачання, придбання товарів, робіт, послуг без ПДВ.

44. Відповідач зазначав про те, що суди попередніх інстанцій не дослідили видаткові накладні, якими оформлено постачання ріпаку, соняшнику від ТОВ «Вестван», ТОВ «Елеватор пром груп», ТОВ «УКРАГРО ПРОД», у яких відсутні прізвища, ім`я та по батькові, посада особи, відповідальної за здійснення господарської операції, що не дає можливості встановити осіб, які приймали участь у вчиненні цих операцій від імені контрагентів позивача.

45. Також відповідач наголошував на тому, що поза увагою судів попередніх інстанцій залишилась та обставина, що ні ТОВ «Вестван», ні ТОВ «УКРАГРО ПРОД» не є сільськогосподарськими підприємствами-виробниками. Так, основним видом діяльності ТОВ «Вестван» є складське господарство, а основним видом діяльності ТОВ «УКРАГРО ПРОД» є виробництво промислового холодильного та вентиляційного устаткування.

46. Водночас судами попередніх інстанцій не було надано належної оцінки зазначеним доводам відповідача.

47. Крім того, у ході розгляду цієї справи відповідач неодноразово наголошував на тому, що суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки наявним в матеріалах справи товарно-транспортним накладним в контексті реальності господарських операцій.

48. Так, щодо господарських операцій позивача з ТОВ «Вестван», то відповідач зауважував таке: транспортні засоби, зазначені у ТТН, не належать ТОВ «Вестван», є власністю ТОВ «Фрутіана», взаємовідносини між якими за даними ЄРПН відсутні. Водії не є працівниками ТОВ «Вестван» за даними Відомостей про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за 3 квартал 2021 року. Адреси, зазначені в ТТН як місце навантаження - смт Гусятин та місце розвантаження - м. Волочиськ не є юридичними адресами та адресами складських приміщень вантажовідправника - ТОВ «Вестван» та вантажоодержувача - ТОВ «Торгова компанія «Вітагро».

49. Щодо господарських операцій позивача з ТОВ «Елеватор пром груп», то відповідач зауважував таке: транспортні засоби, зазначені у ТТН, не належать перевізнику ТОВ «Транспортно-експлуатаційна агенція», а є власністю фізичних осіб. В ЄРПН відсутні зареєстровані податкові накладні на надання послуг транспортування за реквізитами ТОВ «Транспортно-експлуатаційна агенція». Згідно даних Додатку № 4 ДФ Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку кількість працюючих за 3 квартал 2021 року, водії не є працівниками ТОВ «Транспортно-експлуатаційна агенція», відсутня виплата цим фізичним особам за ознакою 157 (дохід, виплачений самозайнятій особі).

50. Щодо господарських операцій позивача з ТОВ «УКРАГРО ПРОД», то відповідач зауважував таке: транспортні засоби, зазначені у ТТН, належать автомобільним перевізникам ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 , виплата доходу цим особам за даними Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь працівників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за 3 квартал 2021 року не відображена. Неможливо ідентифікувати адресу пункту навантаження та пункту розвантаження, оскільки зазначені адреси - м. Кам`янець-Подільський та м. Волочиськ не є юридичними адресами чи адресами складських приміщень ТОВ «УКРАГРО ПРОД» та ТОВ Торгова компанія «Вітагро».

51. Відповідач також наголошував на тому, що суди попередніх інстанцій не досліджували та не оцінювали фактичну можливість здійснення транспортування ріпаку та соняшнику в кількостях, зазначених у ТТН. Відповідач зауважував, що у ТТН вага вантажу є значно вищою, ніж могла бути перевезена зазначеними у них транспортними засобами.

52. Водночас зазначені доводи відповідача були залишені судами попередніх інстанцій поза увагою та їм відповідна правова оцінка не надавалася.

53. Так, у порушення принципу офіційного з`ясування всіх обставин справи, судами попередніх інстанцій не було належним чином досліджено факт транспортування товару, документів, що підтверджує факт транспортування та інше, що пов`язане з цим питанням.

54. Колегія суддів Верховного Суду зауважує, що повнота встановлення усіх обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення, є обов`язковою складовою судового процесу, й має бути дотримана судами у будь-якому спорі.

55. Верховний Суд також наголошує, що принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі полягає, насамперед, у активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставини справи, щоб суд ухвалив справедливе та об`єктивне рішення. Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази. При цьому суд може вживати заходи щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи (частина четверта статті 9 КАС України).

56. Згідно з частинами першою, другою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

57. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

58. Оскільки вказані вище обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження судами першої та апеляційної інстанцій, з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні), відсутня можливість перевірити Верховним Судом правильність висновків судів попередніх інстанцій в цілому по суті спору.

59. Ураховуючи наведене, судові рішення на підставі статті 353 КАС України підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції, в ході проведення якого необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з`ясувати всі фактичні обставини справи з перевіркою їх належними та допустимими доказами та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

60. Оскільки колегія суддів направляє справу на новий розгляд до суду першої інстанції, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати новому розподілу не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області задовольнити.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2022 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2023 року скасувати, а справу № 560/7590/22 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді І. В. Дашутін

О. О. Шишов