Постанова

від 27.09.2023 по справі 487/293/22

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 487/293/22

Провадження № 1-кп/487/347/23

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.2023 року Заводський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

за участю секретаря - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Миколаєві кримінальне провадження внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за до ЄРДР за №12021152030001323 від 03.10.21 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Добре Баштанського району Миколаївської області,, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, зареєстрованого АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

18.04.22 Новобузьким районним судом Миколаївської області за ч.2,3 ст. 185, ч.1 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки;

03.06.22 Новобузьким районним судом Миколаївської області за ч.2,3 ст. 185,, ч.2 ст. 190, ч.2 ст. 289 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 01 місяць без конфіскації майна;

28.07.22 Ленінським районним судом міста Миколаєва за ч.3 ст. 185, ч.4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 03 місяці,

07.09.23 Жовтневим Районним судом Миколаївської області за ч.1,2,3 ст. 185, ч.4 ст.70 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15- ч.3 ст.185 КК України

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_4 ,

захисника- ОСОБА_5

обвинуваченого - ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ

03.10.21 близько 14-00 год., ОСОБА_3 , проник на охоронювану територію автостоянки ПП ЛГТ «САТ», яка розташована по вул.Водопровідна,33 в м.Миколаєві, де реалізуючи свій злочинний корисливий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна,а саме акумуляторної батареї марки Westa standart 225Ah» вартістю 1344,00 грн. від автомобіля «DAF» реєстраційний номер « НОМЕР_1 », що належить ПП «Галаган-Транс».

Реалізуючи свій злочинний умисел корисливий умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, скориставшись тимчасовою відсутністю уваги з боку охорони автостоянки, власника автомобіля та сторонніх осіб ОСОБА_3 таємно, шляхом вільного доступу, за допомогою заздалегідь підготовленої сокири від`єднав акумуляторну батарею від автомобіля.

Після чого ОСОБА_3 з метою завершення злочинного умислу, утримуючи викрадене при собі, намагався покинути територію автостоянки, проте був зупинений співробітниками поліції, які прибули на виклик, тим самим не довів злочинний умисел направлений на крадіжку до кінця, з причин, що не залежали від його волі.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 у пред`явленому йому обвинуваченні у вчиненні за викладених вище обставин злочину передбаченого ч.2 ст.15-ч.3 ст.185 КК України визнав повністю у вчиненому щиро розкаявся.

Відповідно до ч. 3 ст.349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

При цьому судом з`ясовано правильність розуміння учасниками кримінального провадження обставин щодо недоцільності дослідження доказів, добровільність їх позицій, та роз`яснено вимоги ч. 3 ст.349 КПК України, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Крім того, такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Отже, за згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінальних правопорушень, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст його обставин, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, суд, у порядку ч. 3 ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, і обмежено допитом обвинуваченого, а також дослідженням документів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого.

Показання обвинуваченого є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Винуватість обвинуваченого повністю підтверджується його показаннями, в яких він не оспорює вчинення кримінального правопорушення за викладених у обвинувальному акті обставин та щирим каяттям у вчиненому.

Вказані докази, які стороною обвинувачення було зібрано в межах строку досудового розслідування в розумінні положень ст.ст. 219,283 КПК України, суд визнає належними, допустимими та достовірними, а їх взаємозв`язок достатнім та взаємоузгодженим, в розумінні критерію «поза розумним сумнівом» на підтвердження встановлених обставин, закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане із проникненням до сховища - ч.2 ст.15-ч.3 ст.185 КК України.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого, згідно ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_3 міри покарання, суд приймає до уваги, що відповідно до ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. Отже ці дані підлягають обов`язковому врахуванню.

У відповідності до ст.12 КК України злочин за яким обвинувачується ОСОБА_3 відноситься до тяжких злочинів.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_3 за місцем проживання характеризується посередньо, офіційно не працює, на обліку в ОНД не перебуває, перебуває на обліку у лікаря-психіатра, згідно висновку судово-психіатричної експертизи № 677 від 08.12.21 ОСОБА_3 не страждає на хронічне психічне захворювання. У період часу, якому відповідає правопорушення міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. В застосуванні примусових заходів медичного характеру не потребує

Обвинувачений ОСОБА_3 , незважаючи на молодий вік, має незняті та непогашені судимості, відбуває покарання за вироком Ленінського районного суду міста Миколаєва від 28 липня 2022 року в ДУ «Вознесенська виправна колонія (№72)» за вчинення умисних корисливих злочинів.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі, оскільки саме такий вид покарання передбачений ч.3 ст.185 КК України на думку суду, зможе виправити останнього та попередити вчинення ним нових злочинів. З урахуванням тяжкості злочину, обставин справи та враховуючи особу винного, який неодноразово судимий, суд дійшов висновку, що його перевиховання та виправлення можливі виключно при ізоляції від суспільства.

Разом з цим, вироком Жовтневого районного суду Миколаївської області ві 07.09.23 ОСОБА_3 засуджений за ч.1,2,3 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 06 місяців.

Згідно ч.4 ст.70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в ст.72 цього Кодексу..

Враховуючи викладене, характер та співвідношення тяжкості злочинних діянь, їх наслідки, ступінь суспільної небезпечності вчиненого, суд дійшов висновку, що остаточне покарання обвинуваченому ОСОБА_3 до відбування необхідно визначити на підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарань.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України, підлягають стягнення з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на провадження експертизи.

Питання про речові докази суд вирішує на підставі ст.100 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 349,368, 373,374, 376, 392-395 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15-ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Відповідно до вимог ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань за цим вироком та вироком Жовтневого районного суду Миколаївської області від 07.09.2023 року остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком на 5(п`ять) років 7(сім) місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з 15 листопада 2021 року, зарахувавши фактичне відбуття за вироком Ленінського районного суду міста Миколаєва від 28 липня 2022 року.

Цивільний позов не заявлявся.

Запобіжний захід у цьому кримінальному провадженні не обривався.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави документально підтверджені витрати на провадження експертизи (висновок №4608 від 19.11.21 в сумі 150,00 (сто п`ятдесят) грн.

Речові докази:

-акумулятор чорного кольору з позначкою «Pb» від транспортного засобу марки «DAF» - вважати повернутим власнику ПП «Галаган-Транс»; оптичний носій інформації DVD-R з наявними трьома відеозаписами з нагрудного відео реєстратора - зберігати в матеріалах кримінального провадження; два металевих предмета та предмет схожий на лезо- знищити.

На вирок учасниками кримінального провадження може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо апеляційну скаргу не подано, то вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити засудженому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копію вироку надіслати не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя ОСОБА_1