Рішення

від 26.09.2023 по справі 677/858/23

КРАСИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 677/858/23

Провадження № 2/677/486/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(повний текст)

26.09.2023 року м. Красилів

Красилівський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючого судді Шовкуна В.О.,

з участю секретаря судового засідання Коломієць Л.В.,

учасники справи (сторони):

представник позивача Ковальчук І.М.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження в м. Красилів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропартнер-1» про усунення перешкод в користуванні земельними ділянками,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Представник позивача адвокат Ковальчук І.М. звернулася до суду із позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропартнер-1» (надалі - ТОВ «Агропартнер-1») про усунення перешкод в користуванні земельними ділянками.

Позов обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 є власником земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Заставківського старостинського округу Красилівської міської ради Хмельницької області ділянкою площею 1,0287 га, кадастровий номер 6822783700:02:003:0118, та площею 1,1312 га, кадастровий номер 6822783700:02:002:0080.

Як встановлено Красилівським районним судом у рішенні від 15.07.2021 року по справі № 677/1272/20, дані земельні ділянки належали померлому батьку позивача ОСОБА_2 . Після його смерті громадянці ОСОБА_3 були видані свідоцтва № 2-1627 та № 2-1629 про право на спадщину за законом на вищезазначені земельні ділянки. Проте, рішенням Красилівського районного суду від 15.07.2021 року по справі № 677/1272/20 свідоцтва про право на спадщину були визнані недійсними. В подальшому рішенням, Красилівського районного суду від 19.12.2022 року по справі № 677/470/22 було скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Заставківської сільської ради Красилівського району Хмельницької області площею 1,03 га із кадастровим № 6822783700:02:003:0118 (номер запису про право власності 37802917) та земельну ділянку площею 1,1312 га із кадастровим № 6822783700:02:002:0080 (номер запису про право власності 37803085), яка проведена 08.08.2020 року державним нотаріусом Красилівської державної нотаріальної контори Тиховською В.В., припинивши право власності ОСОБА_3 на зазначені земельні ділянки. Визнано за ОСОБА_1 в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Заставківського старостинського округу Красилівської міської ради Хмельницької області площею 1,03 га із кадастровим № 6822783700:02:003:0118 та земельну ділянку площею 1,13 га із кадастровий № 6822783700:02:002:0080.

24.03.2023 року, бажаючи передати належні їй земельні ділянки в оренду позивач ОСОБА_1 дізналася з Інформації з Державного реєстру речових прав, що належні їй на праві власності земельні ділянки ОСОБА_4 передала в оренду ТОВ «Агропартнер-1». Так, було укладено 18.08.2020 року договори оренди б/н терміном на 10 років (дата реєстрації права оренди 15.10.2020 року) на земельну ділянку площею 1,03 га із кадастровим № 6822783700:02:003:0118 (номер запису про інше речове право: 38710223) та земельну ділянку площею 1,13 га із кадастровий № 6822783700:02:002:0080 (номер запису про інше речове право: 38710399). Дізнавшись про наявність договорів оренди, з метою досудового врегулювання, ОСОБА_1 направила до ТОВ «Агропартнер-1» 24.03.2023 року Повідомлення про необхідність повернути їй земельну ділянку, оскільки договір оренди нею не укладався, а укладені ОСОБА_3 договори є недійсними в розумінні ст. 203 ЦК України, оскільки мали при підписанні дефект сторони - особа, яка її укладала не мала на це права, так само як і на самі земельні ділянки.Проте, 18.04.2023 року від Відповідача надійшли листи, з яких вбачається, що ТОВ «Агропартнер-1» вважає, що в результаті визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину орендодавиці ОСОБА_3 просто відбулася заміна власника, що не є підставою для зміни або розірвання договорів оренди.

Зазначила, що ОСОБА_1 спірних договорів не укладала, та не мала наміру їх укладати. Визнання свідоцтв про право на спадщину недійсним тягне за собою правові наслідки недійсності похідних правочинів, укладених незаконним власником.

Вказує, що у тому випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків, то правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином взагалі не набуті, а правовідносини за ним не виникли. У випадку заперечення самого укладення правочину, як і його виконання, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним, шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення.

У зв`язку з наведеним, представник позивача просила суд: усунути перешкоди ОСОБА_1 в користуванні належними їй земельними ділянками площею 1,0287 га, кадастровий номер 6822783700:02:003:0118, та площею 1,1312 га, кадастровий номер 6822783700:02:002:0080, які розташовані на території на території Заставківського старостинського округу Красилівської міської ради Хмельницької області, шляхом повернення вказаних земельних ділянок від ТОВ «Агропартнер-1», право оренди за яким зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; стягнути з ТОВ «Агропартнер-1» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у вигляді 2147,20 гривень на сплату судового збору та 4000,00 на надання правової допомоги.

Аргументи учасників справи

Представник відповідача директор ТОВ «Агропартнер-1» Федченко В.О. надіслав відзив на позовну заяву, у якому з позовом не погодився, та просив у його задоволенні відмовити, з тих підстав, що згідно із ч. 4 ст. 32 Закону Україхни «Про оренду землі» та п. 11.6 Договорів оренди землі від 18.08.2020 року, укладених з ОСОБА_3 перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи не є підставою для зміни умов або розірвання договору. Отже, орендодавцем та стороною Договору оренди землі від 18.08.2020 року (6822783700:02:002:0080) та Договору оренди землі від 18.08.2020 року - і (6822783700:02:003:0118) стала ОСОБА_1 як новий власник земельної ділянки. Відповідач вважає, що правові підстави для припинення достроково договірних орендних відносин між ОСОБА_1 , як Орендодавцем, та ТОВ «Агропартнер-1», як Орендарем, були відсутні, про що і було повідомлено Позивача листами від 18.04. 2023 року за № 506 та № 507. Відповідач з не погоджується, з твердженням позивача у позовній заяві, що укладені ОСОБА_3 договори є недійсними в розумінні ст. 203 ЦК Україна, оскільки мали при підписанні дефект сторони - особа, яка її не укладала не мала на це права, так само як і на самі земельні ділянки, оскільки, як вбачається з Державного реєстру на нерухоме майно про реєстрацію права власності, право власності на земельну 120 року, ділянку за кадастровим номером 6822783700:02:002:0080 та на земельну ділянку за кадастровим номером 6822783700:02:003:0118 зареєстровано 18.08.2020 року за ОСОБА_3 , після чого було укладено спірні договори оренди землі, та здійснена державна реєстрація права оренди земельних ділянок за ТОВ «Агропартнер-1». Відповідно до ч. 1 ст. 148-1 Земельного кодексу України до особи, яка набулаправо власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди щодо такої земельної ділянки.

У судове засідання позивач не з`явилася, подала заяву, у якій просила суд розглянути справу без її участі, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Представник позивача адвокат Ковальчук І.М. в судовому засіданні вимоги позовної заяви підтримала, з підстав, наведених у ній, просила позов задовольнити.

Представник відповідача, який про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений в порядку ст. 128 ЦПК України належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 22.08.2023 року. У відзиві на позов зазначив, що надання відзиву на позовну заяву є достатнім для визначення своєї позиції у справі № 677/858/23, та не вбачає підстав для особистої участі представника при розгляді даного спору.

Позиція суду

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання належним чином повідомленого учасника справи не перешкоджає розгляду справи по суті.

Заслухавши учасника справи, який з`явився в судове засідання, розглянувши матеріали справи, дослідивши у сукупності надані докази, суд дійшов наступного висновку.

Короткий зміст фактичних обставин справи

18.08.2020 року ОСОБА_3 уклала із ТОВ «Агропартнер-1» договори оренди земельних ділянок, площею 1,0287 га, кадастровий номер 6822783700:02:003:0118, та площею 1,1312 га, кадастровий номер 6822783700:02:002:0080, які розташовані на території на території Заставківського сільської ради Красилівського району Хмельницької області (на момент розгляду справи - територія Заставківського старостинського округу Красилівської міської ради Хмельницької області) на строк 10 років. (а.с. 42-43, 44-46).

Умови вказаних договорів є ідентичними, та відрізняються лише в частині зазначення кадастрових номерів земельних ділянок, їх площі, грошових оцінок земельних ділянок, та, відповідно розміром орендної плати, яка для земельної ділянки з кадастровим номером 6822783700:02:003:0118 становить 1373,29 грн., а для земельної ділянки з кадастровим номером 6822783700:02:002:0080 сторонами узгоджена в розмірі 5921,09 грн.

Таким чином, сторони вказаних договорів ОСОБА_3 та ТОВ «Агропартнер-1» узгодили істотні умови договору: розмір орендної плати, яка може бути виплачена у грошовій або натуральній формі, у тому числі шляхом надання послуг, строк виплати орендної плати, а також зміну умов договору і припинення його дії.

Так, згідно з пунктом 11.3 Договорів дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи-орендаря. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з пунктом 11.4 Договорів дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї з сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищенням, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Пунктом 11.2 Договорів передбачено, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.

Згідно з пунктом 11.6 Договорів, перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендодавця не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

На момент укладення вказаних договорів оренди земельних ділянок власником спірних земельних ділянок була ОСОБА_3 , що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого права № 228522989 від 19.10.2020 року, та № 228524484 від 19.10.2020 року. (а.с.44, 47)

15.10.2020 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зареєстровано право оренди ТОВ «Агропартнер-1» на спірні земельні ділянки площею 1,0287 га, кадастровий номер 6822783700:02:003:0118, та площею 1,1312 га, кадастровий номер 6822783700:02:002:0080 (а. с. 44, 47).

До 2023 року орендарем ТОВ «Агропартнер-1» для орендодавця ОСОБА_3 нараховувалась орендна плата, що підтверджується наданими відповідачем довідками, виданими ТОВ «Агропартнер-1» 14.06.2023 року за № 81, № 81/1, № 82, № 82/1, № 83, № 83/1. (а. с. 50-55).

Судом встановлено, що рішенням Красилівського районного суду Хмельницької області від 15.07.2021 року у справі № 677/1272/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання недійсними свідоцтва про право на спадщину - позов ОСОБА_1 задоволено. Встановлено факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , постійно проживала із спадкодавцем, ОСОБА_2 який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у житловому будинку по АДРЕСА_1 на час відкриття його спадщини. Визнано недійсними свідоцтва про право на спадщину за законом № 2-1627 та № 2-1629, видані 18.08.2020 року державним нотаріусом Красилівської державної нотаріальної контори Тиховською В.В. для ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 на земельні ділянки площею 1,13 га кадастровий № 68227783700:02:002:0080 та 1,03 га кадастровий № 6822783700:02:003:0118 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Заставківської сільської ради Красилівського району Хмельницької області, які належали ОСОБА_2 (а.с. 11-16)

Згідно з вказаним рішенням ОСОБА_3 - є онукою спадкодавця ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочкою ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Спадщину після смерті діда ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 - на земельні ділянки площею 1,13 га кадастровий № 68227783700:02:002:0080 та 1,03 га кадастровий № 6822783700:02:003:0118 в порядку спадкової трансмісії після смерті свого батька ОСОБА_5 (сина ОСОБА_2 ) ОСОБА_3 отримала 18.08.2020 року, отримавши свідоцтва на спадщину за законом № 2-1627 та № 2-1629, видані 18.08.2020 року державним нотаріусом Красилівської державної нотаріальної контори.

ОСОБА_1, будучи дочкою спадкодавця ОСОБА_2 , оспорила право онуки спадкодавця (своєї племінниці) ОСОБА_3 на спадщину свого батька ОСОБА_2 , та звернулась у 2020 році до суду з позовом, з приводу якого 15.07.2021 року ухвалено вказане вище рішення у справі 677/1272/20.

Рішенням Красилівського районного суду Хмельницької області від 19.12.2022 року у справі № 677/470/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , про припинення та визнання права власності на земельну ділянку - скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Заставківської сільської ради Красилівського району Хмельницької області площею 1,03 га із кадастровим № 6822783700:02:003:0118 (номер запису про право власності 37802917) та земельну ділянку площею 1,1312 га із кадастровим № 6822783700:02:002:0080 (номер запису про право власності 37803085), яка проведена 08 серпня 2020 року державним нотаріусом Красилівської державної нотаріальної контори Тиховською В.В., припинивши право власності ОСОБА_3 на зазначені земельні ділянки. Визнано за ОСОБА_1 в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Заставківського старостинського округу Красилівської міської ради Хмельницької області площею 1,03 га із кадастровим № 6822783700:02:003:0118 та земельну ділянку площею 1,13 га із кадастровий № 6822783700:02:002:0080. (а.с. 17-20)

Рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 19.12.2022 року у справі № 677/470/22 набрало законної сили 19.01.2023 року.

09.03.2023 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зареєстровано право власності ОСОБА_1 на спірні земельні ділянки, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав № 325827840 від 15.03.2023 року та № 325814688 від 15.03.2023 року. (а. с. 9, 10).

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 326880478 від 24.03.2023 року орендодавцем за договорами оренди землі від 18.08.2020 року щодо земельних ділянок із кадастровим номерами 6822783700:02:003:0118 та 6822783700:02:002:0080 за рішенням суду № 677/470/22 від 19.12.2022 року значиться ОСОБА_1 . Дата укладання договору - 18.08.2020 рік, строк: 10 років, дата закінчення дії: 18.08.2030 року з правом пролонгації. (а. с. 21-26).

Позивач стверджує, що оскільки договори оренди нею не укладалися, а укладені ОСОБА_3 , то вказані договори є недійсними в розумінні ст. 203 ЦК України, оскільки мали при підписанні дефект сторони - особа, яка її укладала не мала на це права, так само як і на самі земельні ділянки. У зв`язку з чим, просить повернути їй спірні земельні ділянки.

Позивач ОСОБА_1 до суду з позовом про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянокіз кадастровим номерами 6822783700:02:003:0118 та 6822783700:02:002:0080 укладених 18.08.2020 року між ОСОБА_3 та ТОВ «Агропартнер-1» не зверталась.

Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Як на підставу звернення до суду з даним позовом стороною позивача зазначено, що позивач на підставі рішення набула права власності на спірні земельні ділянки, та не укладала з відповідачем спірних договорів оренди; визнання свідоцтв про право на спадщину недійсним тягне за собою правові наслідки недійсності похідних правочинів, укладених незаконним власником; заперечують сам факт укладення спірних правочинів; у випадку заперечення самого укладення правочину, як і його виконання, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним, шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення (а. с. 3).

Таким чином, сторона позивача посилається на те, що спірні договори оренди мають бути визнані недійсними, а також на те, що суд в рішенні має зазначити про неукладеність спірних договорів.

З цього приводу, слід зауважити про те, що правочин вважається недійсним з моменту його вчинення і до нього застосовуються наслідки двосторонньої реституції, передбачені ст. 216 ЦКУ, де зазначено, що у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування; за фактом неукладеності договору у сторін не виникає жодних цивільних прав та обов`язків, та до правовідносин які склались за таких обставин необхідно застосовувати загальні положення про повернення майна у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави (статті 1212, 1213 ЦК України).

Таким чином, у разі встановлення факту недійсності або ж неукладеності правочину положеннями ст.ст. 216, 1212, 1213 ЦК України передбачений обов`язок особи повернути потерпілому майно в натурі.

Згідно з ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною 1 статті 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з статтею 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1 ст. 203 ЦК України); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2 ст. 203 ЦК України); волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3 ст. 203 ЦК України); правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5 ст. 203 ЦК України); правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (ч. 6 ст. 203 ЦК України).

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним ( частина 2 статті 215 ЦК України).

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) - частина 3 статті 215 ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною другою статті 651 ЦК України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до статті 652 ЦК України у разі зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не укладали б договір або уклали б його на інших умовах (ч. 1). Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний (ч. 2). У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв`язку з виконанням цього договору.

Статтею 31 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи-орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства). Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором. Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді, протягом одного місяця з дня державної реєстрації права власності на неї зобов`язана повідомити про це орендаря в порядку, визначеному статтею 148-1 ЗК України.

Частиною 2 ст. 792 ЦК України передбачено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Земельним Кодексом України, Законом України «Про оренду землі».

Згідно з ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ч. 5 ст. 6 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, яка була чинною на момент підписання спірних договорів оренди), право оренди земельної ділянки підлягає реєстрації відповідно до закону.

Частиною 1 статті 6Закону України «Про оренду землі» (у редакції, яка була чинною на момент підписання спірних договорів оренди), визначено, що орендарі набувають право оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Як встановлено судом, на момент укладення ОСОБА_3 з ТОВ «Агропартнер-1» спірних договорів оренди земельних ділянок, тобто, станом на 18.08.2020 року власником земельних ділянок з кадастровими номерами 6822783700:02:003:0118 та 6822783700:02:002:0080 була ОСОБА_3 , на підставі свідоцтв про право на спадщину за законом № 2-1627 та № 2-1629, виданих їй 18.08.2020 року державним нотаріусом Красилівської державної нотаріальної контори Тиховською В.В. після смерті ОСОБА_5 .

Договори оренди землі від 18.08.2020 року щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 6822783700:02:003:0118 та 6822783700:02:002:0080 зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 15.10.2020 року, та набрали чинності після їх державної реєстрації, тобто, 15.10.2020 року.

Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 82 ЦПК України обставини встановлені рішенням суду у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа щодо якої встановлені ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18.04.2018 року в справі № 753/11000/14-ц (провадження № 61-11сво17) зазначено, що «преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта».

Рішенням Красилівського районного суду Хмельницької області від 15.07.2021 року у справі № 677/1272/20 встановлено факт постійного проживання спадкоємця першої черги ОСОБА_1 із спадкодавцем ОСОБА_2 який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у житловому будинку по АДРЕСА_1 на час відкриття його спадщини, та визнано недійсними свідоцтва про право на спадщину за законом № 2-1627 та № 2-1629 видані 18.08.2020 року державним нотаріусом Красилівської державної нотаріальної контори Тиховською В.В. для ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_5 на земельні ділянки площею 1,13 га кадастровий № 68227783700:02:002:0080 та 1,03 га кадастровий № 6822783700:02:003:0118 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Заставківської сільської ради Красилівського району Хмельницької області, які належали ОСОБА_2 . Вказане рішення суду набрало законної сили 15.08.2021 року.

На підставі рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 19.12.2022 року у справі № 677/470/22 скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Заставківської сільської ради Красилівського району Хмельницької області площею 1,03 га із кадастровим № 6822783700:02:003:0118 та земельну ділянку площею 1,1312 га із кадастровим № 6822783700:02:002:0080 та припинено право власності ОСОБА_3 на зазначені земельні ділянки. Визнано за ОСОБА_1 право власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Заставківського старостинського округу Красилівської міської ради Хмельницької області площею 1,03 га із кадастровим № 6822783700:02:003:0118 та земельну ділянку площею 1,13 га із кадастровий № 6822783700:02:002:0080.

Зважаючи на те, що рішення суду від 19.12.2022 року у справі № 677/470/22 набрало законної сили 19.01.2023 року, власником земельних ділянок площею 1,03 га із кадастровим № 6822783700:02:003:0118 та площею 1,1312 га із кадастровим № 6822783700:02:002:0080 до 18.01.2023 року включно була ОСОБА_3 .

Право власності ОСОБА_1 на спірні земельні ділянки виникло з моменту державної реєстрації цього права, тобто, з 09.03.2023 року - коли в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зареєстровано право власності ОСОБА_1 на спірні земельні ділянки, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав № 325827840 від 15.03.2023 року та № 325814688 від 15.03.2023 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 148-1 Земельного кодексу України до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди щодо такої земельної ділянки.

Дослідженням укладених ОСОБА_3 з ТОВ «Агропартнер-1» договорів оренди земельних ділянок встановлено, що їхній зміст не суперечить законодавству України, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

ОСОБА_3 на момент укладення договорів оренди земельних ділянокбула власником земельних ділянок, відомостей про те, що ОСОБА_3 будь-яким чином на момент укладення спірних договорів оренди була обмежена в цивільній дієздатності, що волевиявлення ОСОБА_3 на вчинення вказаних спірних правочинів не було вільним і не відповідати її внутрішній волі матеріали справи не містять. Договори оренди землі від 18.08.2020 року спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними - орендодавець ОСОБА_3 надала земельні ділянки для отримання орендної плати, а орендар ТОВ «Агропартнер-1»уклав договори оренди земля для товарного сільськогосподарського виробництва.

Таким чином, суд не вбачає підстав недійсності правочинів, передбачених ч. 1 ст. 215 ЦК України, оскільки сторонами спірних договорів на момент вчинення правочинів додержані вимоги, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 ЦК України.

Також матеріали справи не містять інформації про те, що державний нотаріус Красилівської державної нотаріальної контори Тиховська В.В. нотаріус, видаючи 18.08.2020 року ОСОБА_3 свідоцтва про право на спадщину за законом № 2-1627 та № 2-1629 на земельні ділянки площею 1,13 га кадастровий № 68227783700:02:002:0080 та 1,03 га кадастровий № 6822783700:02:003:0118, діяла протиправно.

Верховним судом у постанові від 28.07.2021 року у справі № 759/24061/19 зроблено правовий висновок, що спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді:

- коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність);

- якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним).

Окрім того, згідно з правовим висновком Верховного суду, зробленим у постанові від 24.04.2020 року у справі № 522/25151/14-ц, підстава недійсності правочину (оспорюваності чи нікчемності) має існувати в момент вчинення правочину.

Судом у даній справі не встановлено підстав недійсності правочинів, які існували на момент укладення спірних договорів оренди земельних ділянок, а заперечення позивача щодо дійсності спірних правочинів не ґрунтується на підставах, встановлених законом.

Судом у даній справі встановлено що:

- земельні ділянки ОСОБА_3 (первинний орендодавець) 18.08.2020 року отримала у власність в порядку спадкування після смерті діда ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (через понад 10 років після його смерті), про що їй було видані відповідні свідоцтва про право на спадщину за законом;

- позивач, не погоджуючись з вказаною обставиною оскаржила дану обставину, та звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання недійсними свідоцтва про право на спадщину, який був рішенням суду від 15.07.2021 року задоволений;

- оспорювані позивачем ОСОБА_1 договори оренди земельних ділянок не визнавались рішенням суду недійсними, та на момент укладення договорів оренди землі підстави недійсності правочинів були відсутні, а тому суд доходить висновку, що договори оренди земельних ділянок укладені ОСОБА_3 з відповідачем ТОВ «Агропартнер-1» правомірно відповідно до чинного законодавства, та не містять, як стверджує позивач, «дефекту сторони», оскільки ОСОБА_3 на момент укладення спірних договорів оренди земельних ділянок була законним власником цих земельних ділянок, та добросовісно, на законних підставах набула їх у спадщину після смерті діда ОСОБА_2 , оскільки ОСОБА_1 спадщину після смерті батька ОСОБА_2 не оформила, та до суду в період з дати смерті батька ОСОБА_2 та до видачі онуці спадкодавця ОСОБА_2 - ОСОБА_3 в порядку спадкової трансмісії свідоцтв про право на спадщину за законом з заявоюпро встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини до суду не зверталась, та протилежного матеріали справи не містять.

Договори оренди земельних ділянок від 18.08.2020 року є укладеними, оскільки їх сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, в тому числі предмет договору оренда земельних ділянок № 6822783700:02:003:0118 та кадастровий № 6822783700:02:002:0080, термін дії договорів - 10 років, розмір орендної плати, та інші умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду.

ТОВ «Агропартнер-1» (орендар) набуло право оренди земельних ділянок на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», спірними договорами оренди землі від 18.08.2020 року, та користується земельними ділянками № 6822783700:02:003:0118 та кадастровий № 6822783700:02:002:0080 правомірно.

ОСОБА_1 , набувши право власності на спірні земельні ділянки після укладення договорів оренди землі попереднім власником, автоматично стала орендодавцем за договорами оренди від 18.08.2020 року, строк дії яких станом на дату розгляду справи не сплив.

Згідно із частиною другою статті 95 ЗК України, статті 27 Закону України «Про оренду землі» орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Враховуючи наведене, в тому числі, положення ч. 1 ст. 148-1 Земельного кодексу України, суд дійшов висновку про те, що зміна власника земельної ділянки не має наслідком автоматичного припинення договору оренди такої земельної ділянки, крім випадків, коли це передбачено самим договором.

У зв`язку з тим, що у пункті 11.6 Договорів оренди землі їх сторонами ( ОСОБА_3 та ТОВ «Агропартнер-1») узгоджено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендодавця не є підставою для зміни умов або розірвання договору, суд вважає, що позов нового власника земельних ділянок ОСОБА_1 , яка, набувши право власності на спірні земельні ділянки після укладення договорів оренди попереднім власником, автоматично стала орендодавцем за договорами оренди від 18.08.2020 року, про повернення їй земельних ділянок від орендаря ТОВ «Агропартнер-1» під час дії договорів оренди, термін яких ще не сплив, задоволенню не підлягає.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, N 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010 року).

Розподіл судових витрат між сторонами

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки в задоволенні позову відмовлено повністю, судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 76-81, 141, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропартнер-1» про усунення перешкод в користуванні земельними ділянками- відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи (сторони):

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропартнер-1», місцезнаходження: 31000, Хмельницька область, Хмельницький район, м. Красилів, вул. Центральна, буд. 4-а, код ЄДРПОУ 31369733.

Повний текст рішення складений 27.09.2023 року.

Суддя: В.О. Шовкун