Рішення

від 19.09.2023 по справі 730/888/23

БОРЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

БОРЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653) 21-202

Справа №730/888/23

Провадження № 2/730/219/2023

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" вересня 2023 р. м. Борзна

Борзнянський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді Ріхтера В.В.,

з участю секретаря судового засідання Магомедової О.В.,

представника держави - прокурора Ракути В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Борзни в порядку загального позовного провадження справу за позовом заступника керівника Ніжинської окружної прокуратури І. Марушка, поданим в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , про припинення права власності на земельні ділянки шляхом їх конфіскації,

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Ніжинської окружної прокуратури в інтересах держави звернувся до суду з даним позовом до ОСОБА_1 , в якому просить припинити відповідачу - громадянці російської федерації право власності на:

-земельну ділянку площею 0,7411 га, кадастровий номер - 7420882000:02:000:0340, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Комарівської сільської ради Ніжинського (колишнього Борзнянського) району Чернігівської області, зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 06.11.2020 року за номером 39120645, індексний номер рішення про державну реєстрацію 55073059 від 11.11.2020 року, шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області;

-земельну ділянку площею 5,1435 га, кадастровий номер - 7420882000:02:000:0341, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Комарівської сільської ради Ніжинського (колишнього Борзнянського) району Чернігівської області, зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 06.11.2020 року за номером 39121005, індексний номер рішення про державну реєстрацію 55073703 від 11.11.2020 року, шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що рішенням Борзнянського районного суду Чернігівської області від 01.10.2020 року у справі № 730/716/20 задоволено позов громадянки рф ОСОБА_1 про визнання за нею в порядку спадкування за законом права власності на земельну ділянку загальною площею 5,8846 га (площею 5,1435 га кадастровий номер - 7420882000:02:000:0341 (номер запису про право власності 39121005 від 06.11.2020р., індексний номер рішення про державну реєстрацію 55073703 від 11.11.2020р.), вид угідь - рілля; площею 0,7411 га кадастровий номер - 7420882000:02:000:0340 (номер запису про право власності 39120645 від 06.11.2020р., індексний номер рішення про державну реєстрацію 55073059 від 11.11.2020р.), вид угідь - сіножать)з цільовим призначенням використання землі - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Комарівської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області, яке було посвідчено державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 759850 та належало померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 її батьку ОСОБА_3 . У подальшому на підставі договору оренди від 14.01.2021р. громадянкою рф ОСОБА_1 вказані земельні ділянки було передано в оренду ФОП ОСОБА_2 строком на 15 років до 14.01.2036р., про що внесено записи 19.04.2021р. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, проте всупереч вимог земельного законодавства протягом року й до цього часу не відчужила їх. Дане порушення створює загрозу інтересам держави у сфері економічної безпеки, пов`язаної з протиправним користуванням громадянкою рф землями вказаної категорії.

Підставою представництва прокурора зазначає те, що ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області, будучи органом, уповноваженим на виконання функцій держави у спірних правовідносинах, не вжило заходів щодо належного контролю за порядком використання та реалізації прав на землю, самостійно не планує звертатись до суду з відповідним позовом.

Представник прокуратури у судовому засіданні заявлені вимоги підтримав і просив їх задовольнити з вищевказаних підстав. Пояснив, що право власності на зазначені земельні ділянки сільськогосподарського призначення ОСОБА_1 набула 11 листопада 2020 року з часу реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, в зв`язку з чим повинна була їх відчужити до 11 листопада 2021 року, проте цього не зробила.

Відповідачка, зважаючи на її громадянство російської федерації та місце проживання на території даної держави-агресора, з якою Україною зупинено дію Мінської конвенції та Протоколу до неї, належним чином та своєчасно повідомлялась про дату, час і місце розгляду справи шляхом публікації оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України, але своїм правом на участь в судовому засіданні не скористалась, про причини неприбуття не повідомила, відзиву на позов не надала.

Позивач ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області було належним чином та своєчасно повідомлене про дату, час і місце розгляду справи засобами електронного зв`язку (ч. 6 ст. 128 ЦПК України), що підтверджується довідкою про доставку судових документів на офіційну адресу електронної пошти, але своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні не скористалось, повноважного представника не направило, заяв по суті справи не подало.

Третя особа ФОП ОСОБА_2 був належним чином та своєчасно повідомлений про дату, час і місце розгляду справи засобами електронного зв`язку (ч. 6 ст. 128 ЦПК України), що підтверджується довідкою про доставку судових документів на офіційну адресу електронної пошти, але своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні не скористався, подав заяву про розгляд справи без його участі. Додатково пояснив, що позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Заслухавши пояснення прокурора, як представника держави, дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Вирішуючи питання щодо підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави з даним позовом, суд зважує на наступне.

Приписи ст. 131-1 Конституції України, ст. 56 ЦПК України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» наділяють прокурора повноваженнями на представництво в суді інтересів держави у виключних випадках, а саме: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

Оскільки Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області у відповідності до положень ст. 145 ЗК України, Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», «Положення про Головне управління Держгеокадастру в області» здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю, наділене правом на подання такого роду позовів, на запит прокурора від 22.02.2023р. в листі від 24.02.2023р. зазначає про неподання позову у зв`язку з відсутністю коштів та не заперечує проти звернення з позовом органів прокуратури, станом на 23.03.2023р. (день надходження даного позову прокурора до суду) самостійно не реалізувало це своє процесуальне право, то у відповідності до положень ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», ст. 56 ЦПК України маються всі підстави для підтвердження представництва прокурором інтересів держави в суді, що узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 26 травня 2020р. в справі № 912/2385/18 за схожих обставин.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 її батька ОСОБА_3 .

До складу спадкового майна ОСОБА_3 входить, зокрема, земельна ділянка загальною площею 5,8846 га (площею 5,1435 га кадастровий номер - 7420882000:02:000:0341, вид угідь - рілля; площею 0,7411 га кадастровий номер - 7420882000:02:000:0340, вид угідь - сіножать)з цільовим призначенням використання землі - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Комарівської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області, яке було посвідчено державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 759850, який належав померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

У подальшому на підставі договору оренди від 14.01.2021р. громадянкою рф ОСОБА_1 вказані земельні ділянки було передано в оренду ФОП ОСОБА_2 строком на 15 років до 14.01.2036р., про що внесено записи 19.04.2021р. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Відтак, ОСОБА_1 в порядку спадкування набула у власність зазначені земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які перебувають в оренді ФОП ОСОБА_2 згідно договору оренди від 14 січня 2021р.

При цьому, суд констатує, що власником спірних земельних ділянок ОСОБА_1 стала саме 06 листопада 2020 року - внесення відповідної інформації до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з огляду на приписи ст.ст. 125, 126 ЗК України, ст. 29 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Оскільки, згідно листа Управління ДМС в Чернігівській області від 02.03.2023р. громадянка російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за обліками УДМС у Чернігівській області не значиться, то наведене свідчить, що, як на момент набрання законної сили рішенням Борзнянського районного суду Чернігівської області від 01 жовтня 2020р. (03 листопада 2020р), так і на час внесення відповідної інформації до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (06 листопада 2020р.) вона була іноземкою.

Положення ст. 145 Земельного кодексу, в редакції, як на момент виникнення правовідносин, так й на час розгляду справи в суді, передбачають, що якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може набуватися нею у власність, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права.

Частина 4 ст. 81 Земельного кодексу вказує на те, що землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

Таким чином, позов прокурора, в цій частині, є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Також, при прийнятті рішення, суд враховує ще таке.

Відповідно до ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності (ч. 1). Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи (ч. 2). Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності (ч. 3).

До спірних правовідносин повинно застосовуватись законодавство, чинне на момент їх виникнення та існування.

За змістом положень ст. 41 Конституції України, ст.ст. 319, 321 ЦК України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом. Власність зобов`язує. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Особливості правових підстав набуття та припинення права власності на об`єкти нерухомого майна іноземцями (особами без громадянства) встановлені нормами розділу V Закону України «Про міжнародне приватне право», положеннями Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 38 Закону України «Про міжнародне приватне право» право власності та інші речові права на нерухоме та рухоме майно визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться, якщо інше не передбачено законом. Належність майна до нерухомих або рухомих речей, а також інша класифікація майна визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться.

Згідно з ч. 1 ст. 39 даного Закону виникнення та припинення права власності та інших речових прав визначається правом держави, у якій відповідне майно перебувало в момент, коли мала місце дія або інша обставина, яка стала підставою для виникнення або припинення права власності та інших речових прав, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Тому, оскільки спірні земельні ділянки, які належать до нерухомого майна (ч. 1 ст. 181 ЦК України), знаходяться на території України, то на них поширюється дія права України.

Приписами ст. 378 ЦК України визначено, що право власності особи на земельну ділянку може бути припинене за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

За змістом ст. 13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Аналогічне положення передбачено щодо таких стратегічно важливих об`єктів, як надра, атмосферне повітря, води та ін.

Відповідно до ст. 14 Конституції України, ст. 373 ЦК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Іноземці (особи без громадянства) підпадають під дію національного права, що регулює правовідносини з приводу набуття права власності, з окремими винятками (ст. 374 ЦК України). Зокрема, це обмеження права іноземців на отримання у власність земель сільськогосподарського призначення, передбачені ст.ст. 22, 81 ЗК України. Землі сільськогосподарського призначення, до яких належать, зокрема, сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги), не можуть передаватися у власність іноземним громадянам, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам.

Згідно з ч. 4 ст. 81 ЗК України землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземними громадянами, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню. Дана норма також кореспондується з ч. 1 ст. 145 ЗК України, відповідно до якої, якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може перебувати в її власності, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права.

Разом з тим, невиконання іноземними особами та особами без громадянства вказаного обов`язку у відповідності до п. «в» ч. 1 ст. 143, ч. 2 ст. 145 ЗК України є підставою для примусового припинення прав на земельну ділянку в судовому порядку й така земельна ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.

Відтак, аналізуючи вищенаведені докази в їх сукупності та у взаємозв`язку з положеннями ст.ст. 319, 321, 374, 378 ЦК України, ст.ст. 22, 81, 143, 145 ЗК України, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 є громадянкою іноземної держави (російської федерації), тому вона протягом року з часу отримання державних актів на землю повинна була відчужити вказані земельні ділянки, однак цей свій обов`язок не виконала.

Натомість, норма п. 15 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України, якою встановлено заборону купівлі-продажу або іншим способом відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, не поширюється на ці правовідносини, оскільки положення ч. 4 ст. 81 ЗК України є імперативними.

Отже, за відсутності факту добровільного відчуження іноземною громадянкою ОСОБА_1 до 06 листопада 2021 року й по даний час успадкованих земельних ділянок право власності відповідачки на них підлягає припиненню шляхом конфіскації цих земельних ділянок за рішенням суду.

Крім того, визначаючись із позовними вимогами, суд вважає, що примусове відчуження спірних земельних ділянок без компенсації відповідачу їх вартості було б порушенням його права власності в частині забезпечення принципу «справедливої рівноваги», а саме: між законною метою, що передбачається для досягнення цілі, та засобами, які використовуються.

При цьому, суд відзначає, що хоча положення ч. 4 ст. 145 ЦК України в діючій редакції (згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення» № 552-ІХ від 31.03.2020р. набрала чинності з 01 липня 2021 року) й визначають конфіскацію земельної ділянки як її оплатне вилучення (ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику), однак юридична термінологія «конфіскація майна» означає саме безоплатне примусове вилучення у власність держави майна, що підтверджується й змістом ст.354 ЦК України. Водночас, якість закону та правова визначеність є складовими елементами принципу верховенства права, який задекларовано в ст.8 Конституції України.

Такий висновок суду відповідає вимогам розділу V Закону України «Про міжнародне приватне право», роз`ясненням, викладеним у п. 15 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами цивільних справ з іноземним елементом» від 16.05.2013р. № 24-754/0/4-13 та не суперечить ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, враховуючи викладені обставини, даний позов прокурора є обґрунтованим й підлягає задоволенню у вище окреслений спосіб.

Оскільки відкоригований судом спосіб захисту за даним позовом фактично не впливає на повноту задоволення вимог прокурора, то згідно зі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь Чернігівської обласної прокуратури підлягає стягненню сплачений нею при подачі позовної заяви судовий збір в сумі 5368,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 13, 14, 41, 131-1 Конституції України, ст.ст. 5, 319, 321, 346, 373, 374, 378 ЦК України, ст.ст. 22, 81, 143, 145, 148 ЗК України, ст.ст. 2-4, 12, 13, 19, 23, 56, 76-89, 141, 258-268, 280 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов заступника керівника Ніжинської окружної прокуратури І. Марушка, поданий в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , про припинення права власності на земельні ділянки шляхом їх конфіскації - задовольнити частково.

Припинити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянка рф, мешканка АДРЕСА_1 , рф, ІПН - НОМЕР_1 , серія та номер НОМЕР_2 , виданий 14.11.2013 року відділом ФМС 78035 російської федерації) право власності на земельну ділянку площею 0,7411 га, кадастровий номер - 7420882000:02:000:0340, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Комарівської сільської ради Ніжинського (колишнього Борзнянського) району Чернігівської області, зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 06.11.2020 року за номером 39120645, індексний номер рішення про державну реєстрацію 55073059 від 11.11.2020 року, шляхом її конфіскації з виплатою виручених коштів ОСОБА_1 за вирахуванням витрат, пов`язаних з відчуженням майна.

Припинити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянка рф, мешканка АДРЕСА_1 , рф, ІПН - НОМЕР_1 , серія та номер НОМЕР_2 , виданий 14.11.2013 року відділом ФМС 78035 російської федерації) право власності на земельну ділянку площею 5,1435 га, кадастровий номер - 7420882000:02:000:0341, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Комарівської сільської ради Ніжинського (колишнього Борзнянського) району Чернігівської області, зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 06.11.2020 року за номером 39121005, індексний номер рішення про державну реєстрацію 55073703 від 11.11.2020 року, шляхом її конфіскації з виплатою виручених коштів ОСОБА_1 за вирахуванням витрат, пов`язаних з відчуженням майна.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Чернігівської обласної прокуратури понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 5368,00 грн.

Рішення може бути оскаржено учасниками справи в апеляційному порядку безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення; якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, а у разі її подання - після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 27 вересня 2023 року.

Суддя Ріхтер В.В.