Ухвала

від 06.06.2007 по справі 5/3493-12/429а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5/3493-12/429А

       ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

УХВАЛА

06.06.07                                                                                           Справа  № 5/3493-12/429А

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді          Процика Т.С.

суддів          Галушко Н.А.

Юрченка Я.О.

при секретарі судового засідання Болехівській І.В.

розглянув           апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Миколаївському районі Львівської області (далі ДПІ у Миколаївському районі) від 28.03.2007 року № 3312/10-008

на постанову           Господарського суду Львівської області від 27.03.2007р.

у справі           № 5/3493-12/429А

за позовом           Приватного  підприємства “Скрап”,  м. Миколаїв Львівської області

до відповідача          ДПІ у Миколаївському районі, м. Миколаїв Львівської області

про           визнання нечинними рішення про застосування фінансових санкцій та податкових повідомлень-рішень

за участю представників сторін:

від позивача: - Кугаївський П.П.- представник;         

від відповідача:  -  Яцук Г.М. - начальник юридного відділу.

Особам, які беруть участь у справі, права і обов'язки, передбачені ст.49, 51, 59 Кодексу адміністративного судочинства України, роз'яснено.

Відповідно до постанови Господарського суду  Львівської області від 27.03.2007р. у справі № 5/3493-12/429А, суддя Запотічняк О.Д., позовні вимоги задоволено повністю; визнано нечинними прийняті ДПІ у Миколаївському районі Львівської області податкове повідомлення-рішення №0000712321/0 від 08.08.2006 року, податкове повідомлення-рішення №0000712321/1 від 09.10.2006 року, податкове повідомлення-рішення №0000712321/2 від 18.12.2006р., податкове повідомлення-рішення №0001892321/0 від 18.12.2006р. та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000732321/0 від 08.08.2006 року, закрито провадження у справі в частині визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 08.08.2006р. №0000702321/0 та від 09.10.2006 року №0000702321/1.

ДПІ у Миколаївському районі Львівської області не погодилась із зазначеною постановою у зв'язку з неправильністю досліджених доказів та застосуванням норм матеріального права, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Господарського суду  Львівської області від 27.03.2007р. у справі № 5/3493-12/429А повністю та відмовити у задоволені позовних вимог ПП „Скрап”.

Представник відповідача у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав.

Представник позивача у судовому засіданні заперечив вимоги апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні апеляційний господарський суд  встановив наступне.

ДПІ у Миколаївському районі Львівської області з 10.07.2006р. по 21.07.2006р. проводилась планова перевірка Приватного підприємства «СКРАП»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 08.02.2005р. по 31.03.2006р. На підставі цього складено акт від 26.07.2006р. № 155-230/33143540 про результати виїзної планової перевірки Приватного підприємства „Скрап”.

У висновку вищезазначеного акту перевірки зокрема зазначено, що перевіркою встановлено порушення п.5.1., п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого підприємством завищено об'єкт оподаткування податком на прибуток в сумі 107575,38грн., в акті перевірки зазначено, що позивачем безпідставно віднесено до складу валових витрат витрати в сумі 281973,44грн. по придбанню товарно-матеріальних цінностей від постачальників, в представлених до перевірки документах приймально-передавальних актах на брухт чорних металів відсутні підпис, печатка вантажовідправника, не представлено обов'язкові документи у сфері роботи з металобрухтом, що містять дані про походження і власника металобрухту, підприємством безпідставно віднесено до складу валових витрат витрити за виконані роботи, надані СПД Личагін С.Ю. на суму 94500грн.

п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість за перевірений період в сумі 86060,30грн., на думку перевіряючих не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджених податковими накладними чи митними деклараціями, п.3.5 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Національного банку України від 12.2004р. №637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 13.01.2005р. №40/10320 на суму 106680,00 грн. оскільки видаткові касові ордери № 8, 9, 10, 13, 14, 15, 16 оформлені з порушенням вище зазначеного Положення. А саме відсутні підписи осіб, які одержували готівку.

На підставі вищезазначеного акту перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення від 08.08.2006р.:

№ 0000712321/0, яким згідно з п.п. «б»п.п.4.2.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та згідно з п.п.7.4.1 п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»на підставі п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” ПП  «Скрап»визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у сумі 129090 грн. (з них основний платіж -86060грн. штрафні санкції –43030грн.);

№0000702321/0, яким згідно з п.п. «б»п.п.4.2.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п.п.5.3.9 п.5.3. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» на підставі п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” ПП «Скрап»визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на прибуток у розмірі 137229грн. (з них основний платіж-107575грн. штрафні санкції-29654 грн.).

Також на підставі згаданого акту перевірки прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000732321/0, яким на підставі п.3.5 „Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні”, на підставі п.11 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»та згідно з п.1 Указу Президента України від 12.06.1995р. №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 106680грн.

Оспорювані податкові повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій оскаржувались позивачем в адміністративному порядку, однак, рішенням відповідача про результати розгляду первинної скарги визначені до сплати суми були залишені органами державної податкової служби без змін, а скарги платника податків без задоволення, про що ДПІ у Миколаївському районі прийняті повторно податкові повідомлення-рішення від 09.10.2006р. №0000702321/1, та №0000712321/1, які за своєю суттю ідентичні попереднім податковим повідомленням-рішенням.

Вищезазначені податкові повідомлення-рішення та рішення про результати розгляду первинної скарги оскаржувались позивачем до Державної податкової адміністрації у Львівській області, яка рішенням про результати розгляду повторної скарги залишила без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у Миколаївському районі від 08.08.2006р. № 0000712321/0 (від 09.10.2006р. № 0000712321/1) та скасувала податкове повідомлення-рішення ДПІ у Миколаївському районі від 08.08.2006р. №0000702321/0 (від 09.10.2006р. №0000702321/1) в частині 1115,27 грн. застосованих штрафних фінансових санкцій по податку на прибуток та в цій частині рішення ДПІ у Миколаївському районі від 09.10.2006р. № 555/8/23-088 про результати розгляду первинної скарги, а в іншій частині вказане податкове повідомлення-рішення та рішення ДПІ у Миколаївському районі про результати розгляду первинної скарги залишила без змін, а скаргу ПП «Скрап» без задоволення. На цій підставі відповідачем прийнято нові податкові повідомлення-рішення від 18.12.2006р. № 0000712321/2, яке за своєю суттю ні чим не відрізняється від попередніх, а також податкове повідомлення–рішення від 18.12.2006р. № 0001892321/0, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток у розмірі 136113,73грн. (з яких основний платіж –107575грн. та штрафні (фінансові) санкції –28538,73грн).

При прийняті ухвали,  апеляційний господарський суд погоджується з місцевим господарським судом у наступному.

У п.3.1.4 «Податок на прибуток»акту перевірки зазначено, що в результаті порушення, викладеного у п.3.1.2. даного акту перевірки, встановлено завищення об'єкту оподаткування податком на прибуток за період з 08.02.205р. по 31.03.2006р. в сумі 107575,38грн. в тому числі за ІІ кв.2005р. в сумі 3264,90грн., за ІІІ кв. 2005р. в сумі 11155,04грн., за ІV кв. 2005р. в сумі 49289,75грн., за І кв. 2006р. в сумі 43868,68грн.

У п.3.1.2 «Валові витрати»акту перевірки зазначено, що позивачем безпідставно віднесено до складу валових витрат витрати в сумі 281973,44грн. по придбанню товарно-матеріальних цінностей від постачальників, в представлених до перевірки документах приймально-передавальних актах на брухт чорних металів відсутні підпис, печатка вантажовідправника, не представлено обов'язкові документи у сфері роботи з металобрухтом, що містять дані про походження і власника металобрухту.

Згідно з п.1.7. розділу 1 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року N 327(зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 25 серпня 2005р. за N 925/11205) (далі по тексту постанови –Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства) факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

У відповідності до  п.п.2.3.1., п.п.2.3.2., п.2.3. розділу 2 вищезазначеного Порядку, результати невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок групуються за окремими видами податків і зборів (обов'язкових платежів) та у розрізі податкових періодів.

За кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно: висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю; у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень; зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів.

При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів; у разі відмови посадових осіб суб'єкта господарювання надати перевіряючим письмові пояснення щодо встановлених порушень та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, факти відмови відобразити в акті.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснення у посадових осіб ПП «Скрап»не брались.

Однак, у порушення вищезазначеної норми, в ч.1 п.п.3.1.2 „Валові витрати” Акту перевірки №155-230/33143540 не зазначено, на яких саме актах відсутні підписи чи печатки вантажовідправника, зазначено лише квартали та назви вантажовідправника.

В акті перевірки не зазначено первинні документи (приймально-здавальні акти), які не відповідають чинному законодавству та підтверджують факт правопорушення, від яких постачальників не представлено акти приймання, не встановлено причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення.

Матеріалами справи підтверджується, що всі акти приймання - здачі були складені належним чином, у відповідності до чинного законодавства та надані в повному обсязі.

Стосовно порушень, зазначених в розділі 3 п.3.1. п.п.3.1.2. „Валові витрати” ч.2 Акту перевірки, зокрема, що підприємством безпідставно віднесеного до складу валових витрат витрати за виконані роботи, надані СПД Личагін С.Ю. на суму 94500 грн., слід зазначити наступне.

Чинним законодавством не передбачено, що роботи по демонтажу, зважуванню, порізці арматури стальної, засувок кранових, труб сантехнічних, завантажувально–розвантажувальні роботи, повинні здійснюватись на підставі кошторису.

Позивачем надані акти виконаних робіт та договір між підприємцем Личагін С.Ю. та позивачем.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем дотримано норми Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема, що стосується порядку заповнення, складення та зберігання первинних документів для бухгалтерського та податкового обліку.

Підпунктом 2.3.4. п. 2.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства встановлено, що не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання (наприклад, "приховування об'єкта оподаткування", "розкрадання", "привласнення", "описка" тощо).

Відповідно до п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”  не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

З наведеного вбачається, що посилання ДПІ у Миколаївському районі на п.п.5.3.9 п.5.3. ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” є необґрунтованим, оскільки нормативними актами, правилами ведення податкового обліку не передбачено складання кошторису на виконання вищезазначених робіт, документи, надані позивачем в підтвердження виконання вищезазначених робіт, складені у відповідності до норм чинного законодавства.

Акти виконаних робіт складені у відповідності до ст.9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, жодним іншим документом не передбачено спеціальної форми акту здачі-приймання виконаних робіт стосовно демонтажу, порізки, сортування металевих частин застарілого списаного обладнання, завантажувально- розвантажувальних робіт.

Щодо порушень, відображених відповідачем в ч.3 п.3.1.2 „Валові витрати” Акту перевірки, то такі є безпідставними з огляду на наступне.

Відповідно до п.п.5.3.9 п.5.3. ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Підпунктом 5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” передбачено, що до складу валових включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених п.5.3.-5.8. цієї статті.

З наведених вище норм законодавства вбачається, що лише у тому разі, якщо у п.5.3.-5.8. зазначеного вище Закону містяться певні обмеження, чи є пряма заборона щодо включення певних витрат до складу валових витрат, то таке включення може кваліфікуватись як неправомірне.

Позивачем були надані суду договори на виконання даних робіт та акти приймання-передачі виконаних робіт, якими сторони підтвердили факт надання виконаних послуг.

Посилання на те, що в акті виконаних робіт не зазначено, де виконувались роботи, в якій кількості, не спростовує правомірність проведення операції.

Що, стосується п.3.1. ч.4 п.п.3.1.2 „Валові витрати” Акту перевірки, то слід зазначити, що як вбачається з матеріалів справи, всі документи, які витребовувались ДПІ у Миколаївському районі для проведення перевірки, були надані у повному обсязі, в даних документах був представлений і договір з ТзОВ „Сфера” і акти виконаних робіт, які були надані повторно при направленні первинної та повторної скарги. Надання таких документів підтверджується тим, що перевіряючі працівники відповідача не брали пояснень стосовно відсутності даних документів та не витребовувався цей договір.

Що стосується п.3.1.5. „Податок на додану вартість” Акту перевірки, то слід зазначити, що податковим органом при складанні акту перевірки не дотримано п.п.2.3.2 п.2.3. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства.

Всі операції підтверджуються податковими накладними, які складені у відповідності до п.п.7.2.1 п.7.2. ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”.

Згідно з п.п.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п.7.5.1. п.7.5. Закону України „Про податок на додану вартість” датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається:  дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг); придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.   

Тобто, до складу податкового кредиту звітного періоду відносяться суми податку, сплачені в ціні товару при їх придбанні, якщо платник податку мав підстави включити витрати на придбання товару до складу валових витрат відповідно до вимог ст.5 вищезазначеного Закону.

Статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено лише обов'язок платника податку надати покупцю податкову накладну.

Відповідно до ст. 12 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” Державна податкова адміністрація України має право скасовувати рішення інших органів державної податкової служби, а державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції у містах з районним поділом (крім міст Києва та Севастополя) - рішення нижчестоящих державних податкових інспекцій у разі їх невідповідності актам законодавства.

Відповідно до пп.«а»ч.2 п. 5.3., пп.«б»ч.2 п. 5.3. та ч.3 п.5.3 Розділу 5 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженого Наказом ДПА України від 21 червня 2001р. № 253, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 6 липня 2001р. за № 567/5758 (далі Порядок направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків), структурний підрозділ який склав таке податкове повідомлення: а) у разі часткового скасування раніше прийнятого рішення про нарахування суми податкового зобов'язання складає та направляє платнику податків згідно із зазначеним Порядком нове податкове повідомлення, при цьому раніше надіслане податкове повідомлення вважається відкликаним; б) у разі збільшення податковим органом суми податкового зобов'язання за результатами розгляду скарги платника податків складає та направляє платнику податків згідно із зазначеним Порядком окреме податкове повідомлення на суму збільшення податкового зобов'язання, при цьому раніше надіслане податкове повідомлення не відкликається. З метою доведення до платника податків граничного строку сплати податкового зобов'язання, зазначеного в раніше надісланому податковому повідомленні (у разі, якщо сума податкового зобов'язання за результатами розгляду скарги збільшується або залишається без змін, а раніше надіслане податкове повідомлення не відкликається), податковим органом складається та надсилається (вручається) платнику податків податкове повідомлення, яке має номер первинного податкового повідомлення, при цьому через дріб поставляється номер скарги, щодо якої воно складене (1 –для першої , 2 –для другої тощо), крім того, таке податкове повідомлення містить новий граничний термін сплати податкового зобов'язання.

У зв'язку з вищенаведеним судом відзначено, що відповідач не подав жодних доказів про те, що при прийнятті податкового повідомлення-рішення від 18.12.2006р. за №0000712321/2 за наслідками розгляду скарг позивача, було скасовано (відкликано, відмінено) податкові повідомлення-рішення ДПІ у Миколаївському районі Львівської області від 08.08.2006р. №0000712321/0 та від 09.10.2006р. №0000712321/1, відповідно до вимог ст. 12 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та п. 6 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків. Тому, в даному випадку, слід керуватись ч.3 п.5.3 Розділу 5 вищезазначеного Порядку.

У даному випадку відсутні підстави вважати, що податкове повідомлення-рішення ДПІ у Миколаївському районі Львівської області від 08.08.2006р. №0000712321/0, та податкове повідомлення-рішення від 09.10.2006р. №0000712321/0, втратило свою чинність чи/або скасоване, відкликане. Податкове повідомлення-рішення ДПІ у Миколаївському районі Львівської області від 18.12.2006р. за №0000712321/2 складено відповідачем з метою доведення до платника податків граничного строку сплати податкового зобов'язання, зазначеного в раніше надісланому податковому повідомленні-рішенні.

З наведеного вбачається, що доведення до платника податків граничного строку сплати податкового зобов'язання, зазначеного в раніше надісланому податковому повідомленні-рішенні, не є тотожним скасуванню, відкликанню чи втраті чинності раніше надісланого податкового повідомлення-рішення, у якому, як зазначено вище, вже було визначено суму податкового зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, порушення, наведені в акті перевірки від 26.07.2006р. №155-230/33143540, не відповідають дійсним обставинам та первинним документам, а тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про наявність підстав для визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 08.08.2006р. № 0000712321/0, від 09.10.2006р. №0000712321/1, та податкового повідомлення-рішення від 18.12.2006 № 0000712321/2.

Що стосується податкових повідомлень-рішень від 08.08.2006р. №0000702321/0 та від 09.10.2006р. №0000702321/1 то слід зазначити наступне.

Відповідно до п. «б»п.п.6.4.1 п.6.4 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове повідомлення або податкові вимоги вважаються відкликаними, якщо: контролюючий орган скасовує або змінює раніше прийняте рішення про нарахування суми податкового зобов'язання (пені і штрафних санкцій) або податкового боргу внаслідок їх адміністративного оскарження.

Враховуючи вищевикладене, провадження в частині визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 08.08.2006р. №0000702321/0 та від 09.10.2006р. №0000702321/1, якими визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток, слід закрити.

Стосовно порушень, викладених у розділі 3 п.3.1.8. акту перевірки «Дотримання вимог Порядку ведення касових операцій у національній валюті України», в якому зазначено, що при перевірці дотримання ПП «Скрап»норм з регулювання обігу готівки встановлено порушення п.3.5. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004р. №637 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 13.01.2005 №40/10320) (далі Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні).

Згідно з касовою книгою підприємством складено видаткові касові ордери:

№ 8 від 22.08.2005р.на видачу готівки на суму 7000,00 грн.;

№ 9 від 26.08.2005р.на видачу готівки на суму 18500,00 грн.;

№ 10 від 30.08.2005р.на видачу готівки на суму 8000,00 грн.;

№ 13 від 03.10.2005р.на видачу готівки на суму 8840,00 грн.;

№ 14 від 04.10.2005р.на видачу готівки на суму 2160,00 грн.;

№ 15 від 04.10.2005р.на видачу готівки на суму 2840,00 грн.;

№ 16 від 07.10.2005р.на видачу готівки на суму 6000,00 грн.;

Відповідно до п.2.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів.

Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.

Згідно з 2.10 вищезазначеного Положення  підприємства мають право зберігати у своїй касі готівку, одержану в банку для виплат, що належать до фонду оплати праці, а також пенсій, стипендій, дивідендів (доходу), понад установлений ліміт каси протягом трьох робочих днів, уключаючи день одержання готівки в банку. Для проведення цих виплат працівникам віддалених відокремлених підрозділів підприємств залізничного транспорту та морських портів готівка може зберігатися в їх касах понад установлений ліміт каси протягом п'яти робочих днів, уключаючи день одержання готівки в банку. Готівка, що одержана в банку на інші виплати, має видаватися підприємством своїм працівникам у той самий день. Суми готівки, що одержані в банку і не використані за призначенням протягом установлених вище строків, повертаються підприємством до банку не пізніше наступного робочого дня банку або можуть залишатися в його касі (у межах установленого ліміту).

Згідно з п.3.11. Положення касові ордери до передавання в касу реєструються бухгалтером у журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових документів. Видаткові касові ордери, що оформлені на підставі видаткових відомостей на виплати, пов'язані з оплатою праці, реєструються після здійснення цих виплат.

Реєстрація касових ордерів і видаткових відомостей може здійснюватися за допомогою комп'ютерних засобів, які забезпечують формування і роздрукування потрібних касових документів. Водночас у документі "Вкладний аркуш журналу реєстрації прибуткових і видаткових касових ордерів", який формується і роздруковується за відповідний день, забезпечується також формування даних для обліку руху коштів за цільовим призначенням.

Відповідно до п.3.4. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки мають підписувати керівник і головний бухгалтер або працівник підприємства, який на це уповноважений керівником. До видаткових ордерів можуть додаватися заява на видачу готівки, розрахунки тощо.

Згідно з 4.3. Положення записи в касовій книзі проводяться касиром за операціями одержання або видачі готівки за кожним касовим ордером і видатковою відомістю в день її надходження або видачі. За відсутності руху готівки в касі протягом робочого дня записи в касовій книзі в цей день можуть не провадитися.

Відповідно до п.4.4. вищезгаданого Положення підприємства за умови забезпечення належного зберігання касових документів можуть вести касову книгу в електронній формі за допомогою комп'ютерних засобів.

З твердженням відповідача стосовно відсутності розписів погодитись не можна, оскільки у випадку відсутності даних розписів перевіряючі працівники податкового органу зобов'язані були взяти у представників посадових осіб підприємства відповідні пояснення, а у разі відмови надати перевіряючим письмові пояснення щодо встановлених порушень, факти відмови відобразити в акті. Дані пояснення взяті не були, відмови від надання будь-яких пояснень від уповноважених представників підприємства не поступало, що підтверджує факт наявності даних розписів на касових ордерах.

З наведеного вбачається, що висновок податкового органу щодо відсутності розписів на видаткових касових ордерах є безпідставним, оскільки з матеріалів справи вбачається, що касові ордери оформлені у відповідності до законодавства, що регулює порядок ведення касових операцій в національній валюті в Україні та обіг готівки.

Щодо твердження відповідача про складання його працівниками опису № 2 від 26.07.2006р. оригіналів/ копій документів, що вилучені зі справи, та акту від 26.06.2007р. про відмову надати засвідчені копії , то такі  твердження є безпідставними з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було подано заперечення до Акту перевірки № 155-230/33143540 від 26.07.2006р. На дане заперечення була отримана відповідь від 08.08.2006р. та опис №2 від 26.07.2006р. оригіналів/ копій документів, що вилучені зі справи.

Однак, опис надісланий на адресу позивача, не відповідає Інструкції про порядок вилучення посадовими особами органів державної податкової служби України оригіналів та копій фінансово-господарських та бухгалтерських документів, а саме:

відсутній підпис посадової особи підприємства, відсутні будь-які відмітки про відмову керівника підписати даний опис; представнику підприємства копія такого опису не була надана під підпис після його складання та відсутні відмітки про відмову його отримання;

даний опис не містить реєстраційного номера, відсутня печатка та штамп податкового органу, який проводив опис та вилучення документів.

Також, при вилученні посадовими особами органів державної податкової служби копій документів зазначені копії у встановленому порядку засвідчуються платником податків, що перевіряється, однак жодні документи не передавались і не вилучались.

Також слід зазначити про те, що відповідачем не надано суду доказів в підтвердження відмови позивача від надання перевіряючим працівникам податкового органу засвідчених копій документів.

З наведеного вбачається, що висновок про наявність вилучення документів відповідачем у позивача не відповідає дійсним обставинам справи.

Як вбачається з матеріалів справи, всі видаткові ордери були проведені через касову книгу та головну книгу у відповідності до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні та на всіх видаткових ордерах були підписи одержувачів.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достовірність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 69, 71, 86, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Львівський апеляційний господарський УХВАЛИВ:

Залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін.

Дана ухвала набирає законної сили та може бути оскаржена в порядку і строки, визначені ст.ст.212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дана ухвала складена в повному обсязі 16.11.2007р.

Головуючий-суддя                                                            Процик Т.С.

                                      суддя                                                            Галушко Н.А.

                                      суддя                                                            Юрченко Я.О.