Постанова

від 27.09.2023 по справі 201/11638/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/6674/23 Справа № 201/11638/21 Суддя у 1-й інстанції - Антонюк О.А. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2023 року Дніпровський Апеляційний суд у складі: головуючого - судді Ткаченко І.Ю.

суддів - Деркач Н.М., Пищиди М.М.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні в м. Дніпро цивільну справу

за позовом Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надмірно нарахованих сум

за апеляційноюскаргою ОСОБА_1

на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 травня 2022 року, -

В С Т А Н О В И В:

15 листопада 2021 року Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення надміру нарахованих грошових коштів (надміру сплачених сум житлової субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива) та судових витрат, позовні вимоги не доповнювалися і не уточнювалися. Позивач в своєму позові посилається на те, що на підставі заяви ОСОБА_1 від 30 вересня 2016 року, відповідно до «Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року № 848 їй була призначена щомісячна адресна допомога внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг на опалювальний період з вересня 2016 року по квітень 2017 року за фактичним місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Розпорядженням на продовження строку виплати допомоги переміщеним особам на проживання ОСОБА_1 було продовжено строк виплати допомоги з вересня 2016 року по квітень 2017 року потім далі по квітень 2021 року.

Відповідно до п. 6 Порядку грошова допомога не призначається у разі, коли будь-хто з членів сім`ї має у власності житлове приміщення, розташоване в інших регіонах, тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганських областях, Автономній республіці Крим і м. Севастополі, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткне крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що підтверджується відповідним актом технічного стану.

Позивачем було виявлено, що за місцем мешкання та реєстрації відповідачки також зареєстрований її повнолітній син, який перебуває в шлюбі, про що відповідач повинен був повідомити управління, але не зробив цього. Внаслідок чого ОСОБА_1 були надміру виплачені бюджетні кошти в сумі 17 749 грн. 55 коп. протягом періоду з жовтня 2018 року по березень 2021 року.

Термін повернення вказаних надміру виплачених бюджетних коштів встановлено і відповідачем вказані кошти не повернуто в повному обсязі. На теперішній час вказана сума коштів надміру нарахованих бюджетних коштів не повернута.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 травня 2022 року позовну заяву задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради суму в розмірі 17 749 грн. 55 коп. (сімнадцять тисяч сімсот сорок дев`ять гривень 55 коп.). Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради судовий збір в розмірі 2270 грн., сплачений при подачі позову (а.с.58-62).

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просила рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим, та ґрунтується на припущеннях, оскільки суд першої інстанції не в повному обсязі з`ясував обставини, що мають значення для справи, оскільки відсутні докази в підтвердження факту приховування відповідачем майнового стану, а саме, що ОСОБА_2 одружений.

Звертає увагу колегії суддів, що ОСОБА_2 дійсно одружений з ОСОБА_3 . Проте ОСОБА_3 проживає та зареєстрована за іншою адресою. Таким чином з моменту подання Відповідачем заяви в 2016 році на отримання субсидії та станом на теперішній час не відбулось ніякої зміни складу членів домогосподарства, що проживають за адресою: АДРЕСА_1 .

Центральне управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради Управління подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просило залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін, посилаючись на необґрунтованість доводів.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення та якими доказами вони підтверджується, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Зазначеним вимогам закону судове рішення в повній мірі не відповідає.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до заяви ОСОБА_1 від 30 вересня 2016 року на підставі «Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року № 848, управлінням праці та соціального захисту населення Жовтневої районної у місті Дніпропетровську ради була призначена субсидія для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до п. 13 Положення № 848 ОСОБА_1 , 30 вересня 2016 року подала заяву про призначення житлової субсидії та декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, за встановленими формами.

У декларації про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, доданої до заяви від 30 вересня 2016 року, було зазначено дві особи, які зареєстровані у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , а саме - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Інформація про реєстрацію зазначених осіб була у подальшому підтверджена довідками про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 04 вересня 2016 року б/н, від 06 серпня 2017 року б/н. Житлова субсидія ОСОБА_1 була призначена рішенням Управління від 01 грудня 2016 року на період з вересня 2016 року по квітень 2017 року включно щомісячно.

На підставі п. 13, 14 Положення № 848 рішеннями Управління житлова субсидія ОСОБА_1 була автоматично перерахована без її звернення на новий строк (на опалювальні та неопалювальні періоди), а саме: з жовтня 2016 року по квітень 2017 року, з травня 2017 року по вересень 2017 року, з жовтня 2017 року по квітень 2018 року, з жовтня 2018 року по квітень 2019 року, з жовтня 2019 року по квітень 2020 року, з жовтня 2020 року по квітень 2021 року включно щомісяця.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України та визнання такою, що втратила чинність, постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 р. № 1022» від 27 квітня 2018 р. № 329 було встановлено, що з 1 травня 2018 року призначення житлової субсидії здійснюється лише після подання нових заяви і декларації, якщо у складі домогосподарства є особи, члени сім`ї яких не зареєстровані за адресою домогосподарства.

У березні 2021 року у ході вибіркової перевірки особових справ отримувачів житлових субсидій стало відомо, що ОСОБА_2 , який зареєстрований у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває у шлюбі, що документально підтверджено.

Пунктом 13 Положення № 848 визначено, що громадянин несе відповідальність за подані відомості про доходи, майно, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на призначення житлової субсидії та на визначення її розміру.

Відповідно абзацу 5 пункту 119 Положення № 848 за рішенням комісії надання раніше призначеної житлової субсидії припиняється у разі, коли громадянин не повідомив структурному підрозділу з питань соціального захисту населення про обставини, зазначені у пункті 90 цього Положення, протягом 30 календарних днів з дня їх виникнення.

Враховуючи зазначене, рішенням управління від 08 квітня 2021 року ОСОБА_1 було припинено надання житлової субсидії з 01 квітня 2021 року.

Суд зазначив, що не подання нової заяви про призначення житлової субсидії та декларації до Управління з 01 травня 2018 року призвело до надмірної виплати ОСОБА_1 субсидії за період з жовтня 2018 року по березень 2021 року включно у сумі 17749 грн. 55 коп., яка підлягає поверненню на рахунок Управління.

Відповідно до п. 125 Положення № 848 у випадках, зазначених в четвертому - сьомому пункту 119 цього Положення, на вимогу структурного підрозділу з питань соціального захисту населення, який призначив житлову субсидію, сума надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії повертається громадянином.

Відповідачу було направлено повідомлення від 02 червня 2021 року № 8/7-761 про надміру нараховані бюджетні кошти та пропозицію повернути їх в добровільному порядку. Проте, до цього часу сума в розмірі 17 749.55 грн. на розрахунковий рахунок Управління не надійшла. Тобто, відповідач, не звернувшись до управління з 1 травня 2018 року з новою заявою та декларацією, свідомо не надала Управлінню правдиві відомості та не повідомила про обставини, які впливають на призначення субсидії.

Задовольняючи позовні вимоги, суд 1 інстанції виходив із того, що кошти були позивачем отримані безпідставно і нею не повернуті, що є підставою для їх задоволення.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно зі статтею 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом.

Отже, законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати.

Виходячи з аналізу вказаних норм закону, повернення житлової субсидії можливо у випадках, коли особа навмисно подала недостовірні відомості, тобто в діях зазначеної особи має бути наявний прямий умисел, тобто намір ввести в оману орган державної влади.

Пунктом 12 Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року №848 (в редакції від 19 серпня 2017 року, яка діяла на час звернення відповідачки з заявою) (далі-Положення) передбачено, що субсидія для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг призначається на основі середньомісячного сукупного доходу осіб, зареєстрованих у житловому приміщенні. У відповідності до пункту 13 Положення, громадянин несе відповідальність за подані відомості про доходи, майно, що сплинули або могли вплинути на встановлення права на призначення субсидії та на визначення її розміру.

Відповідно до абз. 9 п. 14 Положення (у редакції постанови КМУ № 329 від 27 квітня 2018 року), після закінчення строку отримання житлової субсидії структурні підрозділи з питань соціального захисту населення самостійно здійснюють розрахунок житлової субсидії на наступний сезон для домогосподарств, які отримували житлову субсидію у попередньому сезоні (крім орендарів, внутрішньо переміщених осіб та осіб, які звертаються за призначенням житлової субсидії на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, а також домогосподарств, у яких кількість фактично проживаючих зареєстрованих осіб менша, ніж кількість зареєстрованих осіб).

Для цього структурні підрозділи з питань соціального захисту населення без звернення громадян збирають необхідну інформацію у порядку, передбаченому пунктом 14 цього Положення, і протягом 10 днів після отримання зазначеної інформації приймають рішення про призначення (відмову в призначенні) житлової субсидії та інформують про прийняте рішення громадян у порядку, визначеному пунктом 14 цього Положення.

Орендарям, внутрішньо переміщеним особам, громадянам, які звертаються за призначенням житлової субсидії на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, а також домогосподарствам, у яких кількість фактично проживаючих зареєстрованих осіб у попередньому сезоні менша, ніж кількість зареєстрованих осіб, призначення житлової субсидії на наступний опалювальний (неопалювальний) сезон здійснюється після подання нових заяви та декларації.

У випадках, передбачених цим Положенням, структурний підрозділ з питань соціального захисту населення може подати документи щодо призначення житлової субсидії на розгляд комісії, про що інформує громадян у порядку, визначеному у пункті 14 цього Положення.

Якщо інформацію, необхідну для проведення автоматичного розрахунку житлової субсидії, отримати неможливо внаслідок помилки в персональних даних особи, виявленої під час обміну інформацією із суб`єктами надання інформації, визначеними у пункті 14 цього Положення, структурний підрозділ з питань соціального захисту населення рекомендованим листом повідомляє громадянину про необхідність виправлення помилки і проводить розрахунок житлової субсидії протягом 10 днів після подання ним оновлених даних та отримання необхідної інформації.

У разі коли протягом 30 календарних днів після отримання повідомлення про необхідність виправлення помилки громадянин не вчинить дій щодо її виправлення, структурний підрозділ з питань соціального захисту населення може відмовити в призначенні житлової субсидії на наступний сезон, якщо житлову субсидію неможливо призначити без такої інформації.

Громадянин, якому призначено житлову субсидію, зобов`язаний протягом 30 календарних днів проінформувати структурний підрозділ з питань соціального захисту населення про обставини для перерахунку призначеної житлової субсидії, зокрема: зміну складу зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) членів домогосподарства (орендар, внутрішньо переміщена особа - членів домогосподарства, які фактично проживають в житловому приміщенні (будинку), їх соціального статусу; зміни у складі сім`ї члена домогосподарства; зміну переліку отримуваних житлово-комунальних послуг, умов їх надання; зміну переліку витрат на управління багатоквартирним будинком; зміну управителя, виконавця комунальних послуг, створення об`єднання; настання умов, зазначених у підпунктах 2 і 4 пункту 6 цього Положення. У разі зміни складу зареєстрованих (фактично проживаючих) у житловому приміщенні (будинку) осіб, складу сім`ї члена домогосподарства подаються нові заява та декларація.

Відповідно до п. 14 Положення № 848 (в редакції від 30.10.2015 року, яка діяла на час звернення відповідача з заявою), громадянин, якому призначено субсидію, зобов`язаний протягом місяця поінформувати структурний підрозділ з питань соціального захисту населення про зміну складу зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб (орендар - про осіб, які фактично проживають), їх соціального статусу, переліку отримуваних житлово-комунальних послуг, умов їх надання, підприємств - виробників/виконавців житлово-комунальних послуг, закінчення строку реєстрації місця перебування, купівлю товарів або оплату послуг, передбачених підпунктом 5 пункту 5 цього Положення, шляхом подання відповідних документів. У разі зміни складу зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб подаються також нові заява і декларація.

Виходячи з аналізу вказаних норм обов`язок отримувача субсидії інформувати структурний підрозділ з питань соціального захисту населення та подавати нові заяву і декларацію виникає лише у разі зміни складу зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб.

Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення спору.

Докази мають бути належними, допустимими, достовірними.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. ст. 76, 77, 78, 79 ЦПК України).

Згідно з вимогами ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Обґрунтовуючи позовні вимоги про стягнення надміру нарахованих сум державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, позивачем будь-яких доказів спільного проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_2 саме у спірний період часу, ні суду першої, ні апеляційної інстанції не було надано.

При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.

Наведене узгоджується із висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 753/15556/15-ц (провадження № 14-445цс18), постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 607/4570/17-ц (провадження № 61-29030св18).

В матеріалах справи немає відомостей про те, що ОСОБА_1 недобросовісно набула отримані кошти, оскільки ОСОБА_2 проживав з ОСОБА_3 однією сім`єю у спірний період часу.

06 жовтня 2016 року відповідач заповнила заяву та декларацію наданого йому зразка, де зазначила всі передбачені відомості, що відповідало на той час встановленим вимогам, і позивачем не надано будь-яких допустимих доказів на підтвердження того, що відповідач на час подання заяви та декларації для отримання субсидії на відшкодування витрат з оплати житлово-комунальних послуг та в подальшому діяв недобросовісно.

Центральним управлінням соціального захисту населення Дніпровської міської ради не було надано жодного доказу того, що ОСОБА_1 була обізнана про необхідність вказання інших осіб, які перебувають у шлюбі з членами сім`ї відповідача. Враховуючи, що на дату заповнення декларації ОСОБА_2 був одружений з 1988 року, але при цьому відповідач надала відомості, що остання зареєстрована та проживає за іншою адресою. Законодавець пов`язує повернення надмірно отриманих коштів наданих у вигляді житлової субсидії саме з недобросовісністю набувача, яку згідно частини першої статті 81 ЦПК України має довести позивач.

Саме позивач допустив порушення вимог п.2 Постанови КМУ №329 від 27.04.2018 року і безпідставно призначав субсидію протягом вказаного періоду, більше того, позивачем не доведено, що у складі домогосподарства відповідача (зареєстрованих (фактично проживаючих) у житловому приміщенні (будинку) осіб), взагалі відбулися зміни. Отже зі сторони відповідача відсутня недобросовісність і нема підстав відповідно до ст. 1215 ЦК України для стягнення з нього незаконно призначеної позивачем субсидії.

Грошові кошти у вигляді житлової субсидії надані позивачем відповідачу добровільно та на підставі необхідних для цього документів, тому підстави для стягнення з відповідача надмірно отриманих коштів у вигляді житлової субсидії відсутні.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що вирішуючи спір між сторонами, суд першої інстанції не в повному об`ємі з`ясував права та обов`язки учасників спору, обставини справи, надав неналежну правову оцінку доказам у справі, що призвело до постановлення рішення, яке не відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Внаслідок зазначеного, колегія суддів вважає за необхідне скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 травня 2022 року - скасувати.

У задоволенніпозову Центральногоуправління соціальногозахисту населенняДніпровської міськоїради до ОСОБА_1 простягнення надмірунарахованих сум - відмовити.

Стягнути з Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 405 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку.

Судді: