Постанова

від 26.09.2023 по справі 631/890/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«26» вересня 2023 року

м. Харків

справа № 631/890/19

провадження № 22ц/818/1482/23

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Бурлака І.В. (суддя-доповідач),

суддів - Мальованого Ю.М., Яцини В.Б.

за участю секретаря Волобуєва О.О.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , представниця позивача ОСОБА_2 ,

відповідачі Старовірівська сільська рада Нововодолазького району Харківської області, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Дружба»

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Нововодолазького районного суду Харківської області від 02 травня 2023 року в складі судді Пархоменко І.О.

в с т а н о в и в:

У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Старовірівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області, Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба», Нововодолазької районної державної адміністрації Харківської області про визнання дій неправомірними, визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом.

Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 06 квітня 2021 року виключено з числа відповідачів Нововодолазьку районну державну адміністрацію Харківської області.

Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько, який з 1992 року був членом Колективного сільськогосподарського підприємства «Путь Леніна» Старовірівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області.

Вказав, що у 1995 році прийнято рішення щодо розпаювання земель колективної власності Колективного сільськогосподарського підприємства «Путь Леніна». 14 березня 1996 року виданий Державний акт на право колективної власності на землю Колективного сільськогосподарського підприємства «Путь Леніна» серії ХР-21-00-000393 на підставі рішення Старовірівської сільської ради народних депутатів від 15 червня 1995 року.

Його батько ОСОБА_3 мав право на земельний пай. Проте, у додатку до Державного акту на право колективної власності на землю- списку громадян- членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства його включено не було, хоча він був членом підприємства. В книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) реформованого Колективного сільськогосподарського підприємства «Путь Леніна» сертифікат не зареєстрований.

Зазначив, що про те, що батько не був включений до списку членів Колективного сільськогосподарського підприємства, які мають право на пай, за життя йому не було відомо до середини 2000 року. Реєстрація та видача сертифікатів на право на земельну частку (пай) проводилась на підставі розпорядження голови Нововодолазької районної державної адміністрації Харківської області від 20 липня 1996 року № 372. Допаювання земель та вирішення питання отримання права на земельну частку (пай) осіб, яких на момент паювання помилково не внесли до списків, проводилось до 2003 року, в тому числі і на підставі розпорядження голови Нововодолазької районної державної адміністрації від 10 лютого 2000 року № 66, однак при допаюванні ОСОБА_3 також неправомірно не був включений до списку осіб, які мають право на земельну частку (пай) у землі колективної власності Колективного сільськогосподарського підприємства «Путь Леніна». Передача у приватну власність земельних часток відбувалась у 2002 році на підставі розпорядження Нововодолазької районної державної адміністрації Харківської області від 19 вересня 2002 року № 254.

Вказав, що на момент смерті його батько ОСОБА_3 не отримав сертифікат про право на земельну частку (пай), оскільки у нього не було можливості підтвердити своє членство в Колективному сільськогосподарському підприємстві «Путь Леніна». Не включення ОСОБА_3 до списку членів Колективного сільськогосподарського підприємства «Путь Леніна», які мають право на земельну частку (пай) свідчить про порушення його права на земельну частку (пай) та неправомірні дії Колективного сільськогосподарського підприємства «Путь Леніна», правонаступником якого є Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Дружба».

Зазначив, що він є спадкоємцем першої черги після смерті батька й звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини у визначений законом строк, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину йому відмовлено у зв`язку з відсутністю у нього сертифікату на право на земельну частку (пай) та неможливістю встановити склад спадкового майна.

Просив визнати неправомірними дії Колективного сільськогосподарського підприємства «Путь Леніна», правонаступником якого є Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Дружба», щодо не включення ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , члена Колективного сільськогосподарського підприємства «Путь Леніна» до списку громадян членів Колективного сільськогосподарського підприємства «Путь Леніна» Додатку № 1 до Державного акту серії ХР-21-00-000393 на право колективної власності на землю Колективного сільськогосподарського підприємства «Путь Леніна», а також визнати за ним право в порядку спадкування за законом після смерті батька, ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності Колективного сільськогосподарського підприємства «Путь Леніна» Старовірівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області розміром 5,66 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості).

Рішенням Нововодолазького районного суду Харківської області від 02 травня 2023 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_1 через представника подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що висновок суду першої інстанції не відповідає фактичним обставинам справи, ґрунтується на припущеннях. Судом не надано належної оцінки доказам у справі, які підтверджують право його батька на земельну частку (пай) у землі колективної власності Колективного сільськогосподарського підприємства «Путь Леніна» та неправомірне його не включення до списку осіб, які мають право на пай. На час розпаювання земель Колективного сільськогосподарського підприємства «Путь Леніна» його батько ОСОБА_3 мав право на пай, та на момент смерті не отримав сертифікат про право на земельну частку (пай), оскільки не мав можливості підтвердити своє членство. Інформації про виключення ОСОБА_3 з членів Колективного сільськогосподарського підприємства «Путь Леніна» немає, отже на момент отримання Державного акта на право колективної власності на землю він був членом Колективного сільськогосподарського підприємства та мав право на пай.

Відзивів на апеляційну скаргу від учасників справи до суду апеляційної інстанції не надходило.

Учасники справи, будучи належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, до суду апеляційної інстанції не з`явилися, причини неявки суду не повідомили. 08 серпня 2023 року до суду апеляційної інстанції від Старовірівської сільськоїради Нововодолазькогорайону Харківськоїобласті надійшло клопотання про розгляд справи за їх відсутністю. 26 вересня 2023 року до суду апеляційної інстанції електронною поштою від представниці ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з посиланням на її відпустку, яке залишено без задоволення за недоведеністю, оскільки доказів причин відкладення справи представницею не надано. Клопотань про відкладення розгляду справи від інших учасників справи не надійшло. У зв`язку з чим суд апеляційної інстанції уважав за можливе розглянути справу за їх відсутності на підставі частини другої статті 372 ЦПК України.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 необхідно залишити без задоволення, рішення суду залишити без змін.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не надано доказів того, що на момент смерті його батько набув право на земельну частку (пай) із земель, яка перебуває у колективній власності Колективного сільськогосподарського підприємства «Путь Леніна» Старовірівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області, отже таке право не може бути успадковане.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_3 (а. с. 15 том 1).

ОСОБА_3 прийнято у члени Колективного сільськогосподарського підприємства «Путь Леніна» Старовірівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області згідно з протоколом № 1 загальних зборів членів колгоспу «Путь Леніна» від 07 лютого 1992 року, що підтверджується довідкою №01-73/42 від 05 серпня 2016 року, наданою архівним відділом Нововодолазької районної державної адміністрації Харківської області (а. с. 17 том 1).?

Згідно книг протоколів засідань правління колгоспу та загальних зборів членів колгоспу «Шлях Леніна» за 1992 1996 роки включно, інформація про виключення ОСОБА_3 з членів колгоспу «Шлях Леніна» не значиться, що підтверджується довідкою № 01-73/58 від 01 липня 2019 року архівного відділу Нововодолазької районної державної адміністрації Харківської області (а.с. 30 том 1).

Рішеннями ІІІ сесії ХХІІ скликання Старовірівської сільської ради народних депутатів від 15 червня 1995 року затверджено комісію з роздержавлення земель та проєкт роздержавлення земель Колективного сільськогосподарського підприємства «Шлях Леніна» (а. с. 30, 31, 32 том 1).

14 березня 1996 року відповідно до рішення Старовірівської сільської ради народних депутатів від 15 червня 1995 року Колективному сільськогосподарському підприємству «Путь Леніна» видано Державний акт на право колективної власності на землю серії ХР-21-00-000393 (а. с. 46 том 1).

Додатком 1 до вказаного акту є список громадян - членів Колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства. ОСОБА_3 у вказаному списку відсутній (а. с. 47-56 том 1).

Реєстрація та видача сертифікатів на право на земельну частку (пай) членам Колективного сільськогосподарського підприємства «Путь Леніна» та пенсіонерам проводилась на підставі розпоряджень голови Нововодолазької районної державної адміністрації Харківської області від 22 липня 1996 року № 372, від 14 лютого 2000 року № 64, від 10 лютого 2000 року № 66, від 19 вересня 2002 року № 254 (а. с. 28, 30, 33-39, 41-44 том 1).

Як вбачається з довідки Відділу у Нововодолазькому районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області №29-20-0.23,26-229/117-18 від 29 жовтня 2018 року до списку громадян - членів Колективного сільськогосподарського підприємства «Путь Леніна», що є додатком до Державного акту на право колективної власності на землю, серія ХР-21-00-000393, що виданий на підставі рішення Старовірівської сільської ради народних депутатів Нововодолазького району Харківської області, ОСОБА_3 не включений. У Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) реформованого Колективного сільськогосподарського підприємства «Путь Леніна» сертифікат не зареєстрований. Розмір земельної частки (паю) по вказаному підприємству становить 5,66 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості). Вартість земельної частки (паю) на час паювання складає 20 352,00 (двадцять тисяч триста п`ятдесят дві) гривні (а. с. 18 том 1).

?

У жовтні 2013 року ОСОБА_3 звертався до голови Старовірівської сільської ради щодо можливості отримання земельної частки (паю) колишнього Колективного сільськогосподарського підприємства «Путь Леніна», та йому листом Відділу Держземагентства у Нововодолазькому районі Харківської області від 04 листопада 2013 року № m-41 роз`яснено, що якщо він вважає, що протиправно позбавлений права на земельну частку (пай), він може звернутися за захистом своїх прав до суду, і рішення суду про визнання за ним права на земельну частку (пай) буде документом, який посвідчує наявність права на земельну частку (пай) (а. с. 25 том 1).

У квітні 2014 року ОСОБА_3 звертався до архівного відділу Нововодолазької районної державної адміністрації Харківської області, та йому надано відповідь від 14 квітня 2014 року № 01-38/30 про те, що в книзі протоколів загальних зборів колгоспу «Путь Леніна» за 1991 рік рішення про прийняття його у члени колгоспу не значиться. Книги протоколів загальних зборів за 1992 рік не зберіглись і до районного архіву не передавались (а. с. 24 том 1).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер (а. с. 14 том 1).

?

Заповіту ОСОБА_1 не залишив, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру № 64166720 від 31 березня 2021 року (а. с. 181 том 1).

Померлий ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , постійно проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з 2001 року по день смерті. На момент своєї смерті проживав один, що підтверджується довідкою виконавчого комітету Старовірівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області №1573 від 21 вересня 2018 року (а. . 16 том 1).?

ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті батька ОСОБА_3 шляхом звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини від 16 серпня 2016 року (а. с. 186 том 1).

Окрім ОСОБА_1 спадкоємцем померлого ОСОБА_3 є його син ОСОБА_1 , який відповідно до заяви від 16 серпня 2016 року від прийняття спадщини відмовився на користь ОСОБА_1 (а. с. 187 том 1).

Інших спадкоємців, які б прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3 , немає.

Після смерті ОСОБА_3 приватним нотаріусом Нововодолазького районного нотаріального округу Харківської області Крючковою Л.А. 16 серпня 2016 року заведено спадкову справу № 119/2016 (а. с. 20, 182, 185-212 том 1).

?

13 листопада 2018 року приватним нотаріусом Нововодолазького районного нотаріального округу Крючковою Л. А. надано ОСОБА_1 роз`яснення за № 1019/02-14 щодо оформлення спадкових прав про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з відсутністю сертифікату на право на земельну частку (пай), виданого на ім`я його батька, та неможливістю встановлення складу спадкового майна (а. с. 21, 212 том 1).

З листа Нововодолазької районної державної адміністрації Харківської області від 05 листопада 2018 року № 02-18/3119 вбачається, що у зв`язку з тим, що ОСОБА_3 не був включений до списку громадян членів Колективного сільськогосподарського підприємства «Путь Леніна», сертифікат на його ім`я не виготовлявся. У видачі відповідного сертифікату ОСОБА_1 Нововодолазькою районною державною адміністрацією Харківської області відмовлено, оскільки не підтверджено, що він прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 , та у зв`язку з тим, що на сьогоднішній день не передбачено видачу сертифікатів на земельну частку частку (пай). Рекомендовано звернутися до суду (а. с. 22-23 том 1).

У 2018 році ОСОБА_1 вже звертався до суду з позовом до Старовірівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області, Нововодолазької районної державної адміністрації Харківської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом з інших підстав, та рішенням Нововодолазького районного суду Харківської області від 25 квітня 2019 року у задоволенні його позову відмовлено (а. с. 77-80 том 1).

Відповідно достатті 1216 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Відповідно до частини першоїстатті 1225 ЦК Україниправо власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку, а також на права на земельну частку (пай) є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законом порядку.

Частиною дев`ятоюстатті 5 ЗК України 1990 року(у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) закріплено, що кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому частинами шостою і сьомоюстатті 6 цього Кодексу.

Відповідно до частини першоїстатті 22 ЗК України 1990 рокуправо власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і документа, що посвідчує це право.

У частині другійстатті 23 цього Кодексувизначено, що державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян. До державного акта додається список цих громадян.

Відповідно достатті 1Закону України«Про порядоквиділення внатурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» право на земельну частку (пай) мають, зокрема, колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку, громадяни та юридичні особи, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай).

Згідно з частинами першою, другою статті 2 указаного Закону основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Відповідно до пункту 1 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.

Паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості).

Згідно з пунктом 2 цього Указу право на частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишилися членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Право на земельну частку (пай) особа набуває за наявності трьох умов: 1) перебування в членах колективного сільськогосподарського підприємства; 2) отримання цим підприємством державного акта на право колективної власності на землю; 3) включення особи до списку, доданого до цього акта.

Таким чином, особа набуває права на земельну частку (пай) у разі, якщо на момент одержання колективним сільськогосподарським підприємством акта на право колективної власності на землю вона була його членом та включена до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Зазначене узгоджується з правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду: від 02 березня 2020 року у справі № 573/813/19-ц (провадження № 61-1543св20), від 13 травня 2020 року у справі № 627/66/17 (провадження № 61-42431св18), від 20 травня 2020 року у справі № 384/642/17 (провадження № 61-37931св18), від 02 вересня 2020 року у справі № 530/311/19 (провадження № 61-18113св19), від 22 жовтня 2020 року у справі № 149/2978/18 (провадження № 61-4932св19), від 16 грудня 2020 року у справі № 637/672/19-ц (провадження № 61-553св20), від 23 грудня 2020 року у справі № 609/1117/18 (провадження № 61-5685св19), від 16 червня 2021 року у справі № 137/1642/19 (провадження № 61-13243св20).

Право власності на земельну частку (пай) виникає не з часу внесення членів колективного сільськогосподарського підприємства до відповідних списків, доданих до державного акта на право колективної власності на землю, перевірки, уточнень і затвердження указаних списків, а з моменту передачі (державної реєстрації) державного акта про право колективної власності на землю конкретному колективному сільськогосподарському підприємству.

Відповідного висновку дійшов Верховний Суд у постановах: від 26 червня 2018 року у справі № 599/1833/15-ц, провадження № 61-4320св18, від 03 лютого 2021 року у справі № 635/2831/17, провадження № 61-19827св19, від 05 березня 2021 року у справі № 717/641/18, провадження № 61-1332св19, та інших.

У пункті 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз`яснено, що при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).

Як вбачається із роз`яснень, наданих судам у пункті 24постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акта про право власності на землю.

Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом колективного сільськогосподарського підприємства на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

Громадянин, якого помилково (безпідставно) не внесено до списку чи виключено з нього - додатку до державного акта на право колективної власності на землю, має до проведення розпаювання і видачі сертифікатів звернутися до загальних зборів членів колективного сільськогосподарського підприємства з питанням щодо внесення його до списку. Якщо землі вже розпайовані, то за згодою всіх власників сертифікатів має бути проведено перепаювання; у разі ж недосягнення згоди спір розглядається в судовому порядку.

У такому випадку особа має звернутися до суду з позовом про визнання її права на земельну частку (пай) в колективному сільськогосподарському підприємстві.

Питання набуття та припинення членства в колективному сільськогосподарському підприємстві регулюється статутом підприємства.

Список громадян, які мають право на земельну частку (пай), як додаток до державного акта, формується самим підприємством відповідно до статуту, розглядається і затверджується загальними зборами (зборами уповноважених) членів підприємства, підписується головою сільськогосподарського підприємства та головою місцевої ради.

У спірних правовідносинах основою набуття статусу члена й виникнення відповідних прав, пов`язаних з членством у колективному підприємстві, є юридичний склад, що включає в себе прийняття уповноваженим органом відповідного рішення про прийняття заявника до складу членів колективного сільськогосподарського підприємства, та його трудова участь у діяльності цієї організації.

Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 17 травня 2021 року у справі № 599/2259/19 (провадження № 61-12498св20), від 13 липня 2021 рокуу справі № 274/3394/20 (провадження № 61-3806св21).

Як встановлено судом, на момент видачі Колективному сільськогосподарському підприємству «Путь Леніна» Державного акту на право колективної власності на землю серії ХР-21-00-000393 (1996 рік) і до дня смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) батько позивача ОСОБА_3 до списків осіб, які мають право на земельну частку (пай), включений не був, сертифікат на право на земельну частку (пай) не отримав.

При цьому, ОСОБА_3 за життя протягом майже двадцяти років не оскаржував не включення його до списку членів Колективного сільськогосподарського підприємства.

Матеріали справи свідчать про те, що ОСОБА_3 лише звертався до архівного відділу Нововодолазької районної державної адміністрації Харківської області за отриманням протоколу загальних зборів колгоспу «Путь Леніна» з рішенням про прийняття його у члени, а також до голови Старовірівської сільської ради щодо можливості отримання земельної частки (паю) колишнього Колективного сільськогосподарського підприємства «Путь Леніна». Листом Відділу Держземагентства у Нововодолазькому районі Харківської області від 04 листопада 2013 року № m-41 ОСОБА_3 роз`яснено його право на звернення до суду з приводу визнання за ним права на земельну частку (пай), однак він таким правом не скористався.

Позивачем не надано доказів того, що його батько ОСОБА_3 за життя звертався до Колективного сільськогосподарського підприємства «Путь Леніна», Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба», до Нововодолазької районної державної адміністрації Харківської області чи Старовірівської сільської ради саме з питанням про внесення його до списку осіб, що мають право на земельну частку (пай), чи з позовом до суду.

Відповідно питання про виділення ОСОБА_3 земельної частки (паю) і видачу правовстановлюючих документів, які б підтверджували наявність у нього права на земельну частку (пай), за його життя не вирішувалося.

У період із 1996 року по 2016 рік ОСОБА_3 не виявив бажання отримати земельну частку (пай) і використати своє право на включення його до її списку членів Колективного сільськогосподарського підприємства «Путь Леніна», що є додатком до Державного акта.

У випадку, якщо особа не отримала сертифікат на земельну частку (пай) і не була включена до списку, що додається до Державного акта на право колективної власності на землю, не зверталася до загальних зборів членів Колективного сільськогосподарського підприємства з питанням щодо внесення її до списку чи до суду з позовом про визнання її права на земельну частку (пай) в Колективному сільськогосподарському підприємстві вважається, що за життя така особа не реалізувала свого права на земельну частку (пай).

Оскільки за життя спадкодавець не набув права на земельну частку (пай), таке право не увійшло до складу спадщини після його смерті й не може перейти до позивача у порядку спадкування за законом.

Доказів належності ОСОБА_3 на час смерті права на земельну частку (пай) у колективній власності на землю Колективного сільськогосподарського підприємства «Путь Леніна» позивачем не надано, отже суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову та визнання за ОСОБА_1 у порядку спадкування права власності на вказаний пай.

Зазначене відповідає висновкам, що викладені у постановах Верховного Суду від 26 листопада 2018 року усправі № 392/1660/16-ц, провадження № 61-24311св18, від 20 лютого 2020 року у справі № 544/1095/18, провадження № 61-7370св19, від 17 березня 2020 року у справі № 396/1683/18-ц, провадження№61-9879св19, від 24 березня 2020 року у справі № 538/302/19-ц, провадження № 61-16716св19, від 30 червня 2021 року у справі № 283/187/19, провадження № 61-1965св20, від 16 червня 2021 року у справі № 137/1642/19, провадження № 61-13243св20, від 23 вересня 2021 року у справі № 563/1407/19, провадження № 61-510св21, від 01 грудня 2021 року у справі № 130/1777/20, провадження № 61-6411св21.

Посилання ОСОБА_1 на те, що інформації про виключення його батька ОСОБА_3 з членів Колективного сільськогосподарського підприємства «Путь Леніна» немає, отже на момент отримання Державного акта на право колективної власності на землю він був членом Колективного сільськогосподарського підприємства та мав право на пай і не отримав сертифікат, оскільки не мав можливості підтвердити своє членство, не спростовують того, що ОСОБА_3 був відсутній у списку осіб, які мають право на земельну частку (пай), не отримав сертифікат на право на земельну частку (пай) та не вчиняв дій щодо реалізації свого права на земельну частку (пай), отже таке право не може бути успадковане.

Інші доводи апеляційної скарги аналогічні доводам позову та висновків суду першої інстанції не спростовують.

Вирішуючи спір, який виник між сторонами справи, суд першої інстанції правильно визначився зхарактером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив обставини справи та наявні у справі докази, надав їм належну оцінку, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права, що відповідно достатті 375 ЦПК Україниє підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.

Оскільки апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення та він звільнений від сплати судового збору, підстав для перерозподілу судового збору апеляційним судом не вбачається.

Керуючись ст.ст.367, 368, ст.374, ст.375, ст.ст.381 384, 389 ЦПК України,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Нововодолазького районного суду Харківської області від 02 травня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня набрання законної сили.

ГоловуючийІ.В. Бурлака

СуддіЮ.М. Мальований

В.Б. Яцина

Повний текст постанови складено 27 вересня 2023 року.