ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
31.08.2023 Справа № 905/714/22
Суддя - Говорун О.В.
Секретар судового засідання - Блохіна Ю.В.
Позивач - Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк".
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сімторг ЛТД".
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Державної податкової служби у м.Києві як відокремлений підрозділ ДПС України .
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Державна митна служба України.
Про визнання недійсними генеральної угоди та авалю.
Представники учасників справи:
від позивача - не з`явився;
від відповідача - не з`явився;
від третьої особи 1 - не з`явився;
від третьої особи 2 - не з`явився.
Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімторг ЛТД" (далі - відповідач) про визнання недійсними угоди та простого векселя в частині авалю.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ним не укладалась Генеральна угода №12-06-19 від 12.06.2019 з ТОВ "ТФ Арон" та не здійснювалось авалювання податкового векселю серії АА №1562267 від 12.06.2019 на суму 14505534,16 грн. Бланк простого векселя серії АА №1562267 від 12.06.2019 ніколи не знаходився в розпорядженні позивача. Відповідач ніколи не звертався до позивача із заявою про пред`явлення векселя до авалювання. Договір про авалювання не укладався. Копія генеральної угоди про авалювання векселів №12-06-19 від 12.06.2019 не відповідає затвердженому позивачем шаблону Генеральної угоди про авалювання векселів та містить відомості, що не відповідають дійсності. Підпис ОСОБА_1 та печатка позивача на Генеральній угоді про авалювання векселів не належать ОСОБА_1 та АТ КБ "ПриватБанк" та є підробленими. Зазначені в угоді рахунки не обліковуються на балансі позивача, не відкривались та не закривались відповідачем, або будь-яким іншим клієнтом. Проставлений в угоді відбиток печатки візуально не відповідає печатці позивача. Також, за умовами угод про авалювання, які укладаються в АТ КБ "ПриватБанк" передбачена обов`язкова оплата відповідної комісії. В той же час, відповідачем така комісія сплачена не була. В реєстрі авальованих позивачем векселів відомості про авалювання векселя відповідача відсутні. На векселі відсутні посилання на внутрішній документ позивача, відповідно до якого уповноважені особи ( ОСОБА_1 та ОСОБА_2) мали б право підпису, тобто з порушенням п.2.11 Положення про здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України, затвердженого Постановою правління Національного Банку України від 16.12.2002 №508.
Представник позивача подала заяву про розгляд справи без її участі.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив. Відзив на позовну заяву не надав.
Представники третіх осіб в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки не повідомили.
Суд, дослідивши письмові докази у справі, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.
05.09.2019 позивачем отриманий лист від Головного управління Державної податкової служби у м.Києві "Щодо надання інформації та документальних підтверджень" про укладення Генеральної угоди №12-06-19 від 12.06.2019 між АТ КБ "ПриватБанк" та ТОВ "Торгівельна фірма Арон" щодо авалювання простого податкового векселя серії АА 1562267 виданого 12.06.2019 на суму 14505534,16 грн, терміном погашення 09.09.2019 та підтвердити або спростувати внесення зазначеного векселя до Реєстру виданих переказних векселів та простих векселів (т.1 а.с.29).
10.09.2019 позивачем отримана заява від Головного управління Державної податкової служби у м.Києві про намір пред`явити прості векселя до платежу №3781/10/26-15-32-02-14 від 10.09.2019 (т.1 а.с.26).
Копія простого векселя серії АА №1562267 та копія Генеральної угоди про авалювання векселів №12-06-19 від 12.06.2019 були отримані позивачем від ГУ ДПС у м.Київ (т.1 а.с.27-28, 30-31).
Згідно з ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 15.01.2020, відкрито провадження у справі №640/20134/19 за позовом Головного управління Державної податкової служби у м.Києві до Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк", Товариства з обмеженою відповідальністю "ТФ Арон" (на теперішній час - ТОВ "Сімторг ЛТД") про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за простим векселем серії АА №1562267 від 12.06.2019 в розмірі 14505534,16 грн (а.с.32-34).
20.01.2020 ДП "Київська офсетна фабрика" надало відповідь за змістом якої простий вексель АА з №1561001 по №1563000 виготовлені на замовлення ТОВ КБ "Земельний капітал" та передані замовнику (т.1 а.с.35-38).
04.02.2020 позивачем складена довідка за змістом якої ТОВ "Торгова фірма Арон" не є клієнтом Банку, не мало та не має поточних рахунків у Банку. ТОВ "Торгова фірма Арон" не зверталось до Банку відносно послуги авалювання векселів. Рішення про авалювання векселів ТОВ "Торгова фірма Арон" не приймались. Договір про авалювання або генеральні угоди про авалювання Банком з ТОВ "Торгова фірма Арон", яке є векселедавцем податкового векселя АА 1562267 від 12.06.2019 на суму 14505534,16 грн, не укладались. Рахунки для відображення авалів ТОВ "Торгова фірма Арон" ніколи не відкривались та авалі не відображались, комісія за авалі Банком не нараховувалась, та не сплачувалась ТОВ "Торгова фірма Арон". Банк не здійснював авалювання векселя АА 1562267 на суму 14505534,16грн (т.1 а.с.39).
Позивачем наданий бланк генеральної угоди про авалювання векселів, затверджений розпорядженням "Про затвердження бланків договорів, що супроводжують кредитні угоди корпоративних клієнтів для ПриватБанка (Україна)" від 28.12.2017 (т.1 а.с.40-56).
Виходячи зі змісту наданої позивачем копії генеральної угоди про авалювання векселів, від АТ КБ "ПриватБанк" угода підписана ОСОБА_1, яка діяла на підставі довіреності від 10.01.2019.
Згідно з довідкою позивача, довіреність від 10.01.2019, якою уповноважувався директор відділення №80 філії "розрахунковий центр" АТ КБ "ПриватБанк" ОСОБА_1 діяти від імені АТ КБ "ПривтБанк" не видавалась (т.1 а.с.57).
Позивачем наданий витяг з реєстру авальованих векселів з 09.09.2019 по 15.09.2019, згідно з яким відомості про авалювання векселя АА№1562267 від 12.06.2019 відсутні (т.1 а.с.59-60).
Позивачем також надані заяви свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виходячи зі змісту яких підписи на простому векселі АА№1562267 вказаними особами не виконувались та є підробленими. Робота з банківськими векселями не входила до посадових обов`язків вказаних осіб (т.1 а.с.61-66).
25.11.2020 позивач звернувся з листом до Державної митної служби України та Національного банку України щодо отримання про надходження до Державної митної служби України інформації від АТ КБ "ПриватБанк" про авалювання податкового векселя серії АА №1562267 від 12.06.2019, векселедавець - ТОВ "ТФ Арон" (т.1 а.с.67-68).
05.02.2021 Державною митною службою України повідомлено, що інформація щодо підтвердження авалювання векселів, виданих на суму податку на додану вартість, акцизного збору та ввізного мита під час ввезення (імпорту) товарів на митну територію України, здійснюється в автоматичному режимі з баз даних інформаційно - телекомунікаційної системи "Податковий блок" Державної податкової служби України. Згідно з інформації отриманої з єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів України податкові вексель серії АА №1562267 взятий на облік та відображається у телекомунікаційній системі "Податковий блок" Державної податкової служби України, що в свою чергу дало можливість використати їх при здійсненні митного оформлення товарів "Нафтопродукти", які поставлялись на адресу ТОВ "Торгова фірма Арон" (т.1 а.с.69-70).
30.12.2020 позивачем отримано електронне повідомлення Національного Банку України №КТ-2020/10-738033 в якому вказано про відсутність запитуваної позивачем інформації (т.1 а.с.71-72).
23.04.2020 за заявою позивача зареєстроване кримінальне провадження №12020100100003568 щодо вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.358 Кримінального кодексу України (т.1 а.с.79-94).
Крім того, з ухвали Печерського районного суду м.Києва від 26.01.2022 у справі №757/4106/22-к вбачається виконання в кримінальному провадженні №12020000000000067 ряду слідчих дій, зокрема:
- призначено та проведено дві судові почеркознавчі експертизи щодо належності рукописних написів та підписів від імені АТ КБ "ПриватБанк" на векселі серії АА№1562267 від 12.06.2019 виданому ТОВ "Арон";
- призначено та проведено судову технічну експертизу щодо способу нанесення відтисків печатки "Розрахунковий центр Акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк", а також ідентичності цих відтисків печаток на векселі серії АА№1562267;
- призначено та проведено комплексну судову почеркознавчу та технічну експертизу документів щодо підписів та відтисків печаток на векселі серії АА№1562267;
- призначено проведення судової технічної експертизи документів щодо нанесення відтисків печатки "Розрахунковий центр Акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" за допомогою печатки даного банку на векселі серії АА№1562267.
Також, відповідно до ухвали Печерського районного суду м.Києва від 26.01.2022 у справі №757/4106/22-к, строк досудового розслідування продовжений у зв`язку з необхідністю завершення проведення судової технічної експертизи документів щодо нанесення відтисків печатки "Розрахунковий центр Акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" за допомогою печатки даного банку на векселі серії НОМЕР_1 . Орієнтовний строк завершення - друга половина лютого 2022 року.
Вказані документи були витребувані судом від Бюро економічної безпеки України.
До суду від Бюро економічної безпеки України надійшли витребувані ухвалою суду від 04.05.2023 копії матеріалів кримінального провадження №12020000000000067, зокрема висновки експертів (т.2 а.с.34-162).
Згідно з висновком експерта № СЕ-19-20/13456-ПЧ від 30.07.2020:
1. Питання " ОСОБА_1 чи іншою особою виконано підпис в графі "Керівник відділення АТ КБ "ПриватБанк" ОСОБА_1" простого векселю серії АА №1562267, виданого ТОВ "ТОРГОВА ФІРМА АРОН" 12.06.2019 на суму 14 505 534,16 грн.?" не вирішувалося у зв`язку з транскрипційною неспівставністю досліджуваного підпису зі зразками підписів ОСОБА_1 , тобто відсутністю схожих елементів для проведення порівняльного дослідження;
2. Рукописні записи в графі "Як аваліст за" простого векселю серії АА № 1562267, виданого ТОВ "ТОРГОВА ФІРМА АРОН" 12.06.2019 на суму 14 505 534,16 грн., виконані ймовірно не ОСОБА_1 ".
Згідно з висновком експерта № СЕ-19-21/1147-ПЧ від 02.07.2021:
1. Питання чи ОСОБА_1 чи іншою особою виконано підпис в графі "Керівник відділення АТ КБ "ПриватБанк" ОСОБА_1" простого векселю серії АА № 156267, виданого ТОВ "ТОРГОВА ФІРМА АРОН" 12.06.2019 на суму 14 505 534,16 грн." не вирішувалося у зв`язку з транскрипційною неспівставністю досліджуваного підпису зі зразками підписів ОСОБА_1 , тобто відсутністю схожих елементів для проведення порівняльного дослідження;
2, 5 …Рукописні записи в графі "Як аваліст за …", що починається словами: "ТОВ "Торгова фірма АРОН"…" та закінчується словами "…ТА КБ "ПриватБанк" ОСОБА_2" в простому векселі серії АА №1562267, виданого ТОВ "Торгова фірма Арон" 12.06.2019 на суму 145050534,16 грн - виконані ОСОБА_2 ;
3. Вирішити питання чи ОСОБА_2 виконано підпис від імені ОСОБА_2 в графі "Керівник напрямку по розробці продуктів ГО (ПК) відділення АТ КБ "ПРИВАТБАНК" ОСОБА_2 в простому векселі серії АА № 156267, виданого ТОВ "ТОРГОВА ФІРМА АРОН" 12.06.2019 на суму 14 505 534,16 грн. - не виявилось можливим у зв`язку з відсутністю однозначності виявлених розбіжних ознак";
Згідно з висновок експерта № КСЕ-19-21/29635 від 30.11.2021:
"1. Відбиток печатки "АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК", що розташований в простому векселі серії АА № 1562267 від 12.06.2019 та відбиток печатки "АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК", що розташований в гарантії виконання № G0519/2975 від 28.05.2019, нанесено різними кліше печаток".
За змістом частини першої та другої статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Таким способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.
Відповідно до частин першої та третьої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (постанова Верховного Суду від 22 квітня 2021 року у справі № 904/1017/20).
Так, відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з статтею 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2021 року у справі № 904/2104/19, провадження № 12-57гс21).
Також, на суд покладений обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), ніж не були.
Згідно з ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Частинами 1-3, 5 та 6 ст.203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Позивачем було заявлено клопотання про витребування у відповідача та третіх осіб оригіналу договору та векселя з метою проведення судової почеркознавчої експертизи, яке було задоволено судом.
Проте, вказані документи суду надані не були. Відтак, провести почеркознавчу експертизу виявилось неможливим.
В той же час, судом від Бюро економічної безпеки були отримані висновки експертів щодо підписів та печатки здійснених на векселі серії АА №1562267. Вказані висновки були надані експертами в межах кримінального провадження.
За змістом вказаних висновків, вирішити питання чи виконані підписи на векселі АА№1562267 від імені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виявилось неможливим. Однак, відбиток печатки "АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК", що розташований в простому векселі серії АА № 1562267 від 12.06.2019 та відбиток печатки "АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК", що розташований в гарантії виконання № G0519/2975 від 28.05.2019, нанесено різними кліше печаток.
Судом враховані обставини, що викладені в заявах свідка ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які зазначили, що підписи на векселі не здійснювали. До посадових обов`язків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 авалювання векселів не входило. Посада ОСОБА_2 на векселі зазначена невірно. Банк не надав довіреність ОСОБА_2 на підписання будь-яких документів фінансового характеру, зокрема векселів.
Враховуючи, що після здійснення авалю векселя, банк приймає зобов`язання перед векселедержателем оплатити суму векселя за векселедавця, у разі несплати векселя платником, приймаючи до уваги зміст ч.1 ст.202 ЦК України, аваль векселя вважається правочином, оскільки така дія спрямована зокрема на набуття цивільних прав та обов`язків.
Виходячи з викладених вище обставин, приймаючи до уваги відсутність волі позивача щодо авалювання векселя, а також те, що аваль векселя здійснений особами, які не мали необхідного обсягу цивільної дієздатності, суд дійшов висновку про недійсність авалю, здійсненого від імені позивача на простому векселі серії АА №1562267.
Судом враховано, що відповідачем були вчинені активні дії які виражені у подачі авальованого векселя до органу Державної податкової служби України, наслідком яких може бути стягнення з позивача суми векселя, що вочевидь стосується майнових прав позивача, а відтак звернення позивача з позовом про визнання недійсним авалю векселя та генеральної угоди визнається судом як належний та ефективний спосіб захисту порушених прав позивача.
В подальшому орган податкової служби звернувся до суду з вимогою про стягнення з позивача суми векселя.
Відтак, суд констатує порушення саме відповідачем майнових прав позивача, які мають бути захищені в судовому порядку шляхом визнання недійним авалю на векселі. Вказаний спосіб захисту порушеного права позивача є достатній, ефективний та таким, що в повній мірі захищає порушені права позивача.
Дослідивши обставини справи та подані позивачем докази в сукупності, зокрема: висновки отриманих судом експертиз; зміст генеральної угоди від 12.06.2019 в порівнянні з затвердженим позивачем бланком для таких угод; відсутність у відповідача відкритих рахунків у позивача; відсутність відомостей про сплату відповідачем комісії за зобов`язаннями за наданими авалями; відомості з реєстру авальованих позивачем векселів; відсутність доказів звернення відповідача до позивача із заявою про бажання пред`явити вексель до авалювання; відсутність довіреності від 10.01.2019, на підставі якої, як зазначено в генеральній угоді, діяла ОСОБА_1 , суд, керуючись статтею 79 ГПК України, вважає обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог доведеними, виходячи з того, що надані позивачем на підтвердження таких обставин докази є більш вірогідними.
Приймаючи до уваги доведеність вказаних вище обставин, зокрема підписання генеральної угоди особою, яка не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності та відсутність волі у позивача на укладання цієї угоди, а також обставини, які стали підставою для задоволення вимоги про визнання недійним авалю векселя, суд задовольняє вимогу про визнання генеральної угоди від 12.06.2019 недійсною.
Згідно з ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі статтею 77 ГПК України допустимість доказів полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч.ч.1,2 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу.
Відповідно до ст.129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 129, 236-238 ГПК України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати недійсною Генеральну угоду №12-06-19 від 12.06.2019, укладену між Акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова фірма Арон".
Визнати недійсним аваль, здійснений від імені Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на простому векселі серії АА №1562267 від 12.06.2019 на загальну суму 14505534,16 грн., векселедавець - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сімторг ЛТД".
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімторг ЛТД" (87515, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Нільсена Архітектора, б.60, ідентифікаційний код юридичної особи - 42572202) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (01001, м.Київ, вул.Грушевського, 1д, ідентифікаційний код юридичної особи - 14360570) витрати з оплати судового збору у розмірі 4962 (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві) грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 22.09.2023.
Суддя О.В. Говорун
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 31.08.2023 |
Оприлюднено | 29.09.2023 |
Номер документу | 113750061 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо цінних паперів |
Господарське
Господарський суд Донецької області
Говорун Олександр Володимирович
Господарське
Господарський суд Донецької області
Говорун Олександр Володимирович
Господарське
Господарський суд Донецької області
Говорун Олександр Володимирович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні