Постанова

від 30.10.2007 по справі 01/88-48

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01/88-48

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

30.10.07                                                                                           Справа  № 01/88-48

Львівський апеляційний господарський суд у в складі колегії:

головуючого-суддіКравчук Н.М.

суддівГнатюк Г.М.

Мирутенко О.Л.

розглянув                     апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Старленд»б/н від 12.07.2007р.

на рішення                     господарського суду Волинської області від 27.06.2007 року

у справі                     № 01/88-48

за позовом:                     Закритого акціонерного товариства «Енерго»(надалі ЗАТ «Енерго»), смт. Маневичі Волинська область

до відповідача:           Товариства з обмеженою відповідальністю «Старленд»(надалі ТзОВ «Старленд»), с.Носачевичі Волинська область

про                     стягнення 31 890,00 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не зґявився

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 13.09.2007р. в зв'язку із хворобою головуючого судді Духа Я.В. апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Кравчук Н.М., суддів Гнатюк Г.М. та Мирутенко О.Л.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Волинської області від 27.06.2007р. у справі № 01/88-48 (суддя Якушева І.О.) позовні вимоги ЗАТ «Енерго»до ТзОВ «Старленд»задоволено, стягнуто з ТзОВ «Старленд»на користь ЗАТ «Енерго»31 890,00 грн. заборгованості, суму 318,90 грн. на відшкодування витрат по сплаті державного мита та суму 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Приймаючи рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що оскільки матеріалами справи підтверджується факт виконання робіт позивачем, про що свідчать акти приймання виконаних робіт, підписані представниками сторін, то відповідно до ст.ст. 526, 599 ЦК України позов підлягає задоволенню.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій скаржник рішення суду першої інстанції вважає незаконним, прийнятим з порушенням норм процесуального права. Просить його скасувати та прийняти нове. На думку скаржника, порушення норм процесуального права полягало в тому, що суд прийняв рішення без участі представника відповідача.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому проти доводів скаржника заперечує, рішення господарського суду вважає законним та обґрунтованим, тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представники сторін в судове засідання не з'явилися, причин неявки не повідомили. Враховуючи те, що сторони про час і місце розгляду справи  були належним чином повідомлені, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за їх відсутності.

Розглянувши подану апеляційну скаргу, матеріали справи, Львівський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Між ТзОВ «Старленд»(замовник) та ЗАТ «Енерго»(виконавець) були укладені договори на виконання електромонтажних робіт від 30.10.2006р.  та від 23.11.2006р відповідно до  умов яких замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконати електромонтажні роботи у цеху виробництва гранульованих органічних добрив.

Відповідно до п.3.2 замовник розраховується з виконавцем за виконані роботи своєчасно протягом 10 днів з дня підписання актів виконаних робіт Ф-2 на підставі акту Ф-3. Пунктом 4.1 термін дії договору починається з моменту його підписання і продовжується до моменту остаточного виконання сторонами своїх зобов'язань (а.с 19-20).

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Згідно з приписами ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші) чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, не допускається.

За своєю правовою природою спірний договір є договором підряду, а отже спірні правовідносини регулюються главою 61 Цивільного кодексу України. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

На підставі наданих сторонами доказів по справі судом встановлено, що сторонами були складені акти приймання виконаних робіт по наданню послуг за договорами підряду від 30.10.2006р. та 23.11.2006р. Вартість виконаних робіт за жовтень складає 29 355,00 грн., а за листопад 2 534,40 грн. При цьому встановлено, що роботи були виконані в повному обсязі та сторони претензій одна до одної не мали (а.с. 7-15)

Відповідач свої зобов'язання по оплаті не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем за договорами.

Позивач направив відповідачеві претензію № 89 від 02.02.2007р. з вимогою погасити заборгованість до 15.02.2007р., у відповіді на яку відповідач (лист № 31/ю від 12.03.2007р.) визнав свої зобов'язання перед позивачем на суму 43 882,40 грн., однак, внаслідок скрутної економічного становища в даний час не може сплатити борг (а.с. 17-18).

Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 43 882,40 грн. підтверджується двостороннім актом звірки взаєморозрахунків станом на лютий (а.с. 16).

Згідно з ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи вищенаведене, колегія Львівського апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення.

Щодо посилань скаржника на порушення судом першої інстанції окремих норм процесуального права при прийняті рішення, то колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду України вважає, що вони не можуть бути прийняті до уваги з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою від 16.06.2007р. Господарським судом Волинської області було порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 27.06.2007р., явка сторін була визнана не обов'язковою (а.с.1). Як вбачається з відтиску штампу на зворотній стороні оригіналу вказаної ухвали, підшитої до матеріалів справи, ухвалу надіслано сторонам у справі 16.06.2007р., тобто за 11 днів до розгляду справи.

Отже, вказана ухвала суду була направлена сторонам у справі в установленому порядку, документів які б свідчили про її неотримання сторонами у справі до суду не надходило, отже учасників судового процесу відповідно до статті 64 ГПК України було належним чином повідомлено про час і місце розгляду позовної заяви.

Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони мають право, зокрема, брати участь в господарських засіданнях. Цією ж статтею законодавчо встановлено обов'язок сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

З наведеного вбачається що товариство було належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду справи судом першої інстанції, проте своїм правом участі у судовому засіданні не скористалося, оскільки керівництво товариства або його повноважні особи у судове засідання не з'явилися, клопотань про відкладення розгляду справи не направило у зв'язку з чим позовна заява розглядалася за наявними матеріалами справи у відповідності до ст.75 ГПК України.

За змістом ст.77 ГПК України господарський суд відкладає, в межах строків, встановлених цим Кодексом, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. З правового аналізу наведеної статті вбачається, що дана норма не є імперативною, оскільки диспозицією даної статті встановлено, що умовою відкладення розгляду справи є неможливість розгляду справи в даному судовому засіданні.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.

Відповідно до ст.41 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.  

Таким чином, всупереч вимог ст.33 ГПК України товариством не було надано суду доказів,  які б спростовували факти,  викладені в позовній заяві.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що місцевий господарський суд правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому це рішення належить залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись, ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

1.          Рішення господарського суду Волинської області від 27.06.2007р. у справі № 01/88-48 залишити без змін, а апеляційну скаргу ТзОВ «Старленд»–без задоволення.

2.          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 ГПК України.

3.          Справу передати в місцевий господарський суд Волинської області.

Головуючий суддя                                                  Н.М. Кравчук

судді                                                                       Г.М. Гнатюк

                                                                                           О.Л. Мирутенко