Ухвала

від 27.09.2023 по справі 921/641/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

27 вересня 2023 року м. ТернопільСправа № 921/641/23

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гирили І.М.

розглянув заяву за вих. № 1488/08 від 22.09.2023 (вх. № 695 від 25.08.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільелектропостач", п-т Злуки, буд. 2 В, м. Тернопіль, 46007

до боржника Комунального некомерційного підприємства "Центр екстренної медичної допомоги та медицини катастроф" Тернопільської обласної ради, вул. Рєпіна, буд. 11, м. Тернопіль, 46020

про видачу судового наказу

Встановив

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тернопільелектропостач" звернулось до Господарського суду Тернопільської області із заявою за вих. № 1488/08 від 22.09.2023 (вх. № 695 від 25.09.2023) про видачу судового наказу про стягнення з боржника - Комунального некомерційного підприємства "Центр екстренної медичної допомоги та медицини катастроф" Тернопільської обласної ради 68 498, 57 грн боргу за спожиту електричну енергію, 16 751, 18 грн пені, 1 041, 55 грн річних нарахувань. Окрім того, просить відшкодувати сплачений ним судовий збір в сумі 268, 40 грн.

Заяву обґрунтовано неналежним виконанням боржником умов Договору про постачання електричної енергії споживачу № 604 від 04.01.2022 в частині оплати вартості спожитої у лютому місяці 2023 р. електричної енергії.

27.09.2023 зазначену вище заяву задоволено частково та видано судовий наказ про стягнення з Комунального некомерційного підприємства "Центр екстренної медичної допомоги та медицини катастроф" Тернопільської обласної ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільелектропостач" 68 498 (шістдесят вісім тисяч чотириста дев`яносто вісім) грн 57 коп. боргу за спожиту електричну енергію, 1 041 (одну тисячу сорок одну) грн 55 коп. річних нарахувань та 268 (двісті шістдесят вісім) грн 40 коп. судового збору.

При цьому суд виходив з того, що річні нарахування не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов`язання (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.07.2018 у справі №903/125/18).

Щодо стягнення 16 751 грн 18 коп. пені, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Згідно з ч. 2 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у господарському судочинстві, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

Наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб`єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб`єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов`язок перед заявником (кредитором).

Ст. 147 ГПК України визначено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

З аналізу вказаних норм закону слідує, що пеня за своєю правовою природою є не заборгованістю за договором, а видом штрафної санкції, яку сторона сплачує у разі невиконання/неналежного виконання свого грошового зобов`язання.

Таким чином, вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільелектропостач" про стягнення з Комунального некомерційного підприємства "Центр екстренної медичної допомоги та медицини катастроф" Тернопільської обласної ради пені в сумі 16 751 грн 18 коп. не відповідає ч. 1 ст. 148 ГК України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає приписам статті 148 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 152 ГПК України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу. У разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов`язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу. У разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов`язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.

Відповідно до ч. 2 ст. 154 ГПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Таким чином, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільелектропостач", суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу в частині вимог про стягнення з боржника 16 751 грн 18 коп. пені на підставі п. 3 ч. 1 ст. 152 ГПК України.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 ч. 1 ст. 152 ГПК України, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків. Водночас відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3 - 6 частини першої ст. 152 ГПК України, зокрема, невідповідність вимогам ст. 148 ГПК України, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку (ст. 153 ГПК України).

На підставі наведеного, керуючись ст. 147, 148, 150, 152-153, 154, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Тернопільелектропостач" в частині вимог про стягнення з Комунального некомерційного підприємства "Центр екстренної медичної допомоги та медицини катастроф" Тернопільської обласної ради 16 751 грн 18 коп. пені.

2. Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання (27.09.2023) та підлягає оскарженню у порядку і строк, встановлені ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

3. Копію ухвали направити: Товариству з обмеженою відповідальністю "Тернопільелектропостач", п-т Злуки, буд. 2В, м. Тернопіль, 46007 та Комунальному некомерційному підприємству "Центр екстренної медичної допомоги та медицини катастроф" Тернопільської обласної ради, вул. Рєпіна, буд. 11, м. Тернопіль, 46020 рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Суддя І.М. Гирила