Рішення

від 20.09.2023 по справі 927/636/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

20 вересня 2023 року м. Чернігівсправа № 927/636/23

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Моцьора В.В., за участю секретаря судового засідання Гринчук О.К., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження господарську справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Праця Стольне №1"

код ЄДРПОУ 37887186, вул. Миру, 17, с. Стольне, Корюківський район, Чернігівська область, 15661, e-mail: stolnework@gmail.com

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Березнянський",

код ЄДРПОУ 30865826, вул. Шевченка, 5, смт. Березна, Чернігівський район. Чернігівська область, 15662, e-mail: emecz_tov_@ukr.net

Предмет спору: про стягнення 2 100 976,00 грн

Представники учасників справи:

від позивача: Скобєлєва В.М.

від відповідача: не прибув

Товариством з обмеженою відповідальністю "Праця Стольне №1" подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Березнянський" про стягнення 2 100 976,00 грн.

Дії суду, пов`язані з розглядом справи.

Разом із позовною заявою позивачем подано заяву №44 від 03.05.2023 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме та нерухоме майно, а також на грошові кошти ТОВ "Березнянський" в межах суми заявлених позовних вимог у розмірі 2 100 976,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 04.05.2023 у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 08.05.2023 прийнято позовну заяву, відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 06.06.2023, встановлено сторонам строки для подання заяв по суті.

Позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце підготовчого засідання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №1400056752708.

Ухвала суду від 08.05.2023, направлена на адресу відповідача, зазначену у позовній заяві та витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (вул. Шевченка, 5, смт. Березна, Чернігівський район, Чернігівська область, 15662), повернута до суду з відміткою поштового зв`язку "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до ч. 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Частиною 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Згідно з п.5 ч.6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки по відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Крім того, у даному випадку, суд враховує, що за приписами ч. 1 ст. 9 ГПК України, ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Матеріали справи свідчать про те, що 05.06.2023 представник відповідача ознайомилася з матеріалами справи та зняла з них фотокопії, що підтверджується відміткою представника відповідача на клопотанні відповідача від 05.06.2023.

Отже, суд належним чином повідомив відповідача про відкриття провадження у справі та встановлення йому процесуальних строків, для подання заяв по суті.

У підготовчому засіданні 06.06.2023 суд задовольнив клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання та постановив протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання на 02.08.2023.

28.07.2023 від позивача надійшло клопотання №74 від 27.07.2023 про поновлення строку для подання доказів та долучення документів до матеріалів справи.

Суд поновив строк для подання доказів та долучив документи до матеріалів справи.

До початку підготовчого засідання від відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання. Клопотання обґрунтовано перебуванням представника відповідача у відпустці поза межами України до 20.08.2023.

Згідно з ч.2 ст.183 ГПК України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: 1) визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу; 2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; 3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Відповідно до ст.202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Водночас, відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, що викладена у постанові від 10.01.2023 у справі № 753/17628/19, перебування у відпустці представника відповідача, завчасно повідомленого про дату та час судового засідання, не є підставою для відкладення судового засідання, оскільки відповідач не був позбавлений можливості залучити до участі у справі іншого представника.

Приймаючи до уваги, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу; враховуючи те, що явка представника відповідача в судове засідання обов`язковою не визнавалась, з огляду на відсутність підстав для відкладення підготовчого засідання, суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача.

Суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 29.08.2023.

29.08.2023 від позивача надійшло клопотання №87 від 23.08.2023 про приєднання до матеріалів справи доказів розміру судових витрат позивача.

Суд клопотання задовольнив та долучив документи до матеріалів справи.

29.08.2023 суд постановив протокольну ухвалу про відкладення розгляду справи на 20.09.2023.

20.09.2023, на підставі ч. 6 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Короткий зміст позовних вимог та узагальнені доводи учасників справи.

Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем строків виконання зобов`язань за договорами про надання поворотної фінансової допомоги №150421-1/1 від 15.04.2021 та №221121-1/1 від 22.11.2021.

Відзиву на позов від відповідача у встановлений строк до суду не надходило.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Оскільки відповідачем не подано відзив у встановлений судом строк, справа вирішується за наявними у ній матеріалами.

Обставини, які є предметом доказування у справі. Докази, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

15.04.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Праця Стольне №1» (надалі - Позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Березнянський» (надалі - Позичальник) укладено договір № 150421-1/1 про надання поворотної фінансової допомоги (надалі - Договір № 150421-1/1 від 15.04.2021).

Згідно з умовами п.1.1 Договору № 150421-1/1 від 15.04.2021 Позикодавець надає Позичальнику поворотну фінансову допомогу, а Позичальник зобов`язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених даним Договором.

Поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України в розмірі 500 000,00 грн без ПДВ, що на день укладення цього Договору є еквівалентним 17 872,00 доларам США згідно офіційного курсу гривні до долару США, встановленого Національним банком України та який на день укладення цього Договору становить 27,97 грн за 1 долар США (п.2.1. Договору № 150421-1/1 від 15.04.2021).

Відповідно до п.3.1., 3.2. Договору № 150421-1/1 від 15.04.2021 поворотна фінансова допомога підлягає поверненню в національній валюті України в повному розмірі, що буде еквівалентним 17 872,00 доларам США згідно офіційного курсу гривні до Долару США, який буде встановлений Національним банком Україну на день повернення коштів.

Поворотна, фінансова допомога підлягає поверненню в повному розмірі Позикодавцю в строк до 15 квітня 2022 року.

Даний Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонам їх зобов`язань за Договором (п.8.1 Договору № 150421-1/1 від 15.04.2021).

22.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Праця Стольне №1» (надалі - Позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Березнянський» (надалі - Позичальник) укладено договір № 221121-1/1 про надання поворотної фінансової допомоги (надалі - Договір № 221121-1/1 від 22.11.2021).

Згідно з умовами п.1.1 Договору № 221121-1/1 від 22.11.2021 Позикодавець надає Позичальнику поворотну фінансову допомогу, а Позичальник зобов`язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених даним Договором.

Поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України в розмірі 1 500 000,00 грн без ПДВ (п.2.1. Договору № 221121-1/1 від 22.11.2021).

Відповідно до п.3.1. Договору № 221121-1/1 від 22.11.2021 поворотна фінансова допомога підлягає поверненню в повному розмірі Позикодавцю в строк до 22 грудня 2021 року.

Даний Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонам їх зобов`язань за Договором (п.8.1 Договору № 221121-1/1 від 22.11.2021).

На виконання умов Договору № 150421-1/1 від 15.04.2021 позивач перерахував на поточний рахунок відповідача згідно платіжної інструкції № 987 від 16.04.2021 - 500 000,00 грн.

На виконання умов Договору № 221121-1/1 від 22.11.2021 позивач перерахував на поточний рахунок відповідача згідно платіжної інструкції згідно платіжної інструкції № 1936 від 1936 - 1500 000,00 грн.

Відповідач взяті на себе зобов`язання з повернення грошових коштів у строки встановлені Договорами не виконав, грошові кошти у розмірі 500 000,00 грн та 1 500 000,00 грн відповідно не повернув.

28.04.2023 позивачем було надіслано відповідачу претензію №42 від 27.04.2023 з вимогою у 5-денний строк з дня отримання претензії здійснити погашення заборгованості за Договорами, яка була залишена відповідачем без відповіді.

Грошові кошти відповідачем повернуті не були, що підтверджено листами АТ «ОТП Банк» № 031-03-3-3/197 та № 031-03-3-3/198 від 24.07.2023.

Невиконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором № 150421-1/1 від 15.04.2021 та Договором № 221121-1/1 від 22.11.2021 щодо своєчасного та повного повернення наданої позивачем поворотної фінансової допомоги стала підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Оцінка суду.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 1046 ЦК України визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 2 ст. 1049 ЦК України визначено, що позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Отже, відповідач підписавши Договір № 150421-1/1 від 15.04.2021 та Договір № 221121-1/1 від 22.11.2021 зобов`язався виконувати їх умови, а отримавши кошти зобов`язався їх повернути.

Відповідно до умов Договору № 150421-1/1 від 15.04.2021 та Договору № 221121-1/1 від 22.11.2021 поворотна фінансова допомога підлягає поверненню в строк до 15 квітня 2022 року та до 22 грудня 2021 року відповідно.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства, а за їх відсутності відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Належне виконання зобов`язання означає виконання його належними суб`єктами, у належному місці, в належний строк (термін), щодо належного предмета і належним способом.

Якщо при виконанні зобов`язання порушується хоча б одна із зазначених вимог, таке виконання вважається неналежним.

Згідно зі ст. ст. 610, 612 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач отримав фінансову допомогу у розмірі 500 000,00 грн та 1 500 000,00 грн, проте свої зобов`язання щодо повернення коштів згідно умов Договору № 150421-1/1 від 15.04.2021 та № 221121-1/1 від 22.11.2021 у строк до 15 квітня 2022 року та до 22 грудня 2021 року відповідно не виконав.

Як свідчать матеріали справи, відповідач не повернув позичені кошти, у суду відсутні данні про погашення заборгованості відповідачем на день розгляду спору, отже заборгованість становить: за Договором № 150421-1/1 від 15.04.2021 - 500 000,00 грн; за Договором № 221121-1/1 від 22.11.2021 - 1 500 000,00 грн, всього: 2 000 000,00 грн.

З огляду на наведені обставини та представлені докази, суд доходить висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу в сумі 2 000 000,00 грн.

Крім того, за порушення відповідачем зобов`язання зі своєчасного повернення фінансової допомоги за Договором № 221121-1/1 від 22.11.2021 позивач просить суд стягнути з відповідача 43 812,00 грн інфляційного збільшення боргу, 7767,12 грн 3% річних та 49 397,26 грн пені за період з 23.12.2021 по 23.02.2022.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, у тому числі сплата неустойки (штрафу, пені) та відшкодування збитків. Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором.

За частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтями 546, 549 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно зі ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому співвідношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У п. 4.2. Договору № 221121-1/1 від 22.11.2021 сторони визначили, що у випадку порушення Позичальником строків повернення поворотної фінансової допомоги, Позичальник сплачує Позикодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення та несе відповідальність за порушення грошового зобов`язання, у відповідності до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України.

Перевіривши подані позивачем розрахунки інфляційних втрат, 3% річних та пені, враховуючи, що матеріалами справи підтверджується прострочка відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо своєчасного повернення наданої позивачем фінансової позики в сумі 1 500 000,00 грн, суд доходить висновку, що вимоги позивача щодо стягнення 43 812,00 грн інфляційного збільшення боргу, 7767,12 грн 3% річних та 49 397,26 грн пені обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному розмірі.

Висновки суду.

Доказами у справі, відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків (ч. 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з`ясуванні усіх питань, винесених на його розгляд.

За наведених у їх сукупності обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо судових витрат.

При ухваленні рішення в справі, суд, у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи зокрема відносяться витрати понесені учасником справи на отримання професійної правничої допомоги.

Згідно зі статтею 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (1); розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (2).

За статтею 129 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити в зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо), що подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За приписами частини 3 статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Частинами 3 - 6 статті 126 ГПК України визначено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) (1); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) (2); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт (3); ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (4).

Виходячи з аналізу вказаних статей для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу суд повинен враховувати критерії складності справи, обсяг наданих адвокатом послуг, кваліфікації і досвіду адвоката, ціну позову, керуватися принципами розумності та справедливості.

У позовній заяві позивачем було зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, зокрема 30 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

У клопотанні №87 від 23.08.2023 позивач просить прийняти та вразхувати при ухваленні рішення докази розміру витрат на професійну правничу допомогу на загальну суму 28 500,00 грн.

На підтвердження вимоги про стягнення витрат на правову допомогу позивачем надано договір на надання правової допомоги б/н від 01.04.2023, укладений між Адвокатським об`єднанням «Бізнес Протект» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Праця Стольне №1», копію ордеру серії СВ №1052860 від 12.05.2023 про надання ТОВ «Праця Стольне №1» правничої (правової) допомоги адвокатом Скобєлєвою В.М., акт виконаних робіт від 04.08.2023 на суму 27 000,00 грн, рахунки на оплату №6 від 04.08.2023 на суму 27 000,00 грн, №7 від 18.08.2023 на суму 1500,00 грн, платіжну інструкцію №4222 від 23.08.2023 на суму 27 000,00 грн (оплата за послуги правової допомоги згідно рахунка №6 від 04.08.2023).

Згідно з умовами п. 1.1 договору на надання правової допомоги б/н від 01.04.2023 Адвокатське об`єднання бере на себе зобов`язання надавати необхідну правову допомогу Клієнту в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором, а Клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання даного Договору.

Договір набирає чинності з моменту його укладення і діє протягом трьох років (п.3.1. Договору б/н від 01.04.2023).

Отримання винагороди Адвокатським об`єднанням за надання правової допомоги відбувається у формі гонорару. Гонорар обчислюється у вигляді погодинної оплати, виходячи з кількості годин, які витрачені адвокатами на надання правової допомоги. Вартість однієї години роботи адвоката складає 1500 (одна тисяча п`ятсот) грн. Остаточний розмір гонорару визначається в Актах наданих послуг (п.4.1 Договору б/н від 01.04.2023).

04.08.2023 між позивачем та Адвокатським об`єднанням «Бізнес Протект» підписано Акт виконаних робіт, згідно з яким Адвокатське об`єднання станом на 04 серпня 2023 року надало, а Клієнт прийняв наступні послуги:

-Підготовка претензії - 2 години на суму 3000,00 грн;

-Підготовка заяви про забезпечення позову - 4 години на суму 6000,00 грн;

-Підготовка позову - 10 годин на суму 15000,00 грн;

-Участь у підготовчому судовому засіданні 06.06.2023 на суму 1500,00 грн;

-Участь у підготовчому судовому засіданні 02.08.2023 на суму 1500,00 грн;

Загальна вартість послуг по Акту наданих послуг складає 27 000,00 грн.

Адвокатським об`єднанням виставлені позивачу рахунки на оплату №6 від 04.08.2023 на суму 27 000,00 грн, №7 від 18.08.2023 на суму 1500,00 грн.

Платіжною інструкцією №4222 від 23.08.2023 сплачено 27 000,00 грн за послуги правової допомоги згідно рахунка №6 від 04.08.2023.

Таким чином, позивачем доведено та підтверджено належними доказами надання йому професійної правової допомоги на суму 27 000,00 грн.

Відповідно до ч.4 ст.11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "East/West Alliance Limited" проти України" (заява N 19336/04, п. 269) вказав, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Господарський суд, беручи до уваги ступінь складності справи, характер та обсяг наданих адвокатом послуг, та керуючись частиною 4 статті 129 ГПК України за відсутності мотивованих заперечень відповідача, вирішив покласти на останнього відшкодування документально підтверджених витрат позивача на професійну правничу допомогу в сумі 27 000,00 грн.

Статтею 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 35 154,64 грн.

Керуючись ст. 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Березнянський" (код ЄДРПОУ 30865826, вул. Шевченка, 5, смт. Березна, Чернігівський район, Чернігівська область, 15662) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Праця Стольне №1" (код ЄДРПОУ 37887186, вул. Миру, 17, с. Стольне, Корюківський район, Чернігівська область, 15661) кошти в сумі 2 100 976,00 грн, витрати на правову допомогу в розмірі 27 000,00 грн та судовий збір у розмірі 35 154,64 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 27.09.2023.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя В.В. Моцьор