Ухвала

від 26.09.2023 по справі 359/8947/22

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №359/8947/22

Провадження №2-др/359/46/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.09.2023 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Чирки С.С.,

при секретарі Дьяченку В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі заяву позивача про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кантрі-Хаус» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 3 липня 2023 позов ОСББ «Кантрі-Хаус» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості було задоволено. Вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Кантрі-Хаус» заборгованість по сплаті внесків на утримання будинку та прибудинкової території на суму 10858 гривень 66 копійок, по сплаті внесків в резервний фонд 1950 гривень, по сплаті за паркомісце 1950 гривень, а всього 14758 гривень 66 копійок.

24 липня 2023 року від представника позивача надійшла заява, в якій просить винести додаткове рішення у даній цивільній справі, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Кантрі-Хаус» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 гривень.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася. До суду подала клопотання про розгляд заяви за її відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.270 ЦПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Дослідивши письмові матеріали справи суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що заочним рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 3 липня 2023 позов ОСББ «Кантрі-Хаус» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості було задоволено. Вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Кантрі-Хаус» заборгованість по сплаті внесків на утримання будинку та прибудинкової території на суму 10858 гривень 66 копійок, по сплаті внесків в резервний фонд 1950 гривень, по сплаті за паркомісце 1950 гривень, а всього 14758 гривень 66 копійок. Також вирішено стягнути судовий збір у розмірі 2481 гривень (а.с.71-75).

Згідно п.3 ч.1, ч.2, 3, 5 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

Згідно роз`яснень, наданих у п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009 «Про судове рішення у цивільній справі», додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених ст.220 ЦПК України(в редакції 2004 року); воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні.

При порушенні питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав суд ухвалою відмовляє в задоволенні заяви (ч.5 ст.270 ЦПК України).

Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст.133 та ч.1-3 ст.137ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу та пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Положеннями ч.1 та ч.2 ст.134 ЦПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

У відповідності до ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 в справі №826/1216/16 (провадження №11-562ас18) вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

В силу ст.246ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченомуст.270 цього Кодексу.

Положення ч.8 ст.141ЦПК України щодо подання доказів витрат, які сторона понесла у зв`язку з розглядом справи, протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду містить імперативну вимогу - умову, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Вказане підтверджується також позицією Верховного Суду у постанові від 26.07.2023 по справі №160/16902/20, де зазначено, що якщо до завершення розгляду сторона не заявила суду про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді, й, відповідно, не надала документів, які ці витрати підтверджують, суд у такому випадку не має підстав розподіляти ці витрати.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду представник позивача разом з позовною заявою подав попередній розрахунок витрат на правову допомогу, який становить 3000 гривень. Долучено до матеріалів позовної заяви квитанцію про сплату судового збору в розмірі 2481 гривень (а.с.28), будь-яких інших документів, для підтвердження понесених позивачем витрат та таких які очікується ним понести у зв`язку із розглядом справи, суду не надано.

До закінчення судового розгляду даної справи представником позивача, тобто до закінчення строку визначеного в ч.8 ст.141 ЦПК України, не подано жодних доказів на підтвердження понесення стороною позивача судових витрат у зв`язку з розглядом справи, окрім доказів на підтвердження сплати судового збору, які були подані разом із позовною заявою.

Крім того, стороною позивача до закінчення судового розгляду у справі не заявлено клопотання про, те що нею до суду буде подано протягом п`яти днів з дня винесення рішення докази понесених судових витрат по справі.

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для ухвалення додаткового рішення, оскільки суду до закінчення судового розгляду у справі позивачем не надано доказів того, що він поніс витрати на правову допомогу, а також до закінчення судового розгляду не заявлено клопотання про те, що такі докази до суду буде подано протягом п`яти днів з дня винесення рішення. Таким чином питання щодо судових витрат судом вирішено у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.258-265,270,353 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити в прийнятті додаткового рішення про стягнення судових витрат.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського Апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено 27 вересня 2023 року.

Суддя Чирка С.С.