Ухвала

від 01.09.2023 по справі 711/5300/23

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа №711/5300/23

Провадження №4-с/711/38/23

У Х В А Л А

01 вересня 2023 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді Позарецької С.М.

при секретарі Щокань В.М.,

за участю представника

боржника адвоката Нестерко І.О.

представника органу ДВС

за довіреністю Кривохижі Ю.А.,,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Черкаси цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 про визнання незаконними постанов про арешт коштів боржника, визнання неправомірною бездіяльність державного виконавця, скасування постанов про арешт коштів боржника, -

в с т а н о в и в :

Скаржник ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою про визнання незаконними постанов про арешт коштів боржника, визнання неправомірною бездіяльність державного виконавця, скасування постанов про арешт коштів боржника. Свої вимоги мотивує тим, що на виконанні в Другому відділі ДВС міста Черкаси Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) (державний виконавець Постоєнко М.В.) знаходяться виконавчі провадження № 48133904, № 48134390, № 48452481, розпочаті на підставі виконавчих листів, виданих на виконання рішень Придніпровського районного суду м.Черкаси про стягнення з ОСОБА_1 коштів на користь юридичних осіб.

В межах виконавчого провадження державним виконавцем накладено арешт на всі рахунки боржника, в тому числі рахунок в АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 , на який ОСОБА_1 отримує пенсію.

17.07.2023 скаржник звернувся до Другого відділу ДВС міста Черкаси Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) із заявою про скасування арешту на пенсійний рахунок ОСОБА_1

03.08.2023 засобами поштового зв`язку отримано відповідь Другого відділу ДВС у місті Черкаси на заяву від 17.07.2023 про відсутність підстав для зняття арешту з рахунку ОСОБА_1 .

Обгрунтуванням відмови є та обставина, що саме банк, який виконує відповідну постанову про арешт коштів боржника повинен визначити статус коштів і рахунок, на якому вони знаходяться. На думку виконавця, саме банк повідомляє виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повертає постанову без виконання.

Вважає, що виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому, саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьоїстатті 52 Закону «Про виконавче провадження» повинен визначити статус рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі знаходження коштів на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертоюстатті 59 цього Закону.

Рахунок боржника № НОМЕР_1 АТ КБ «Приватбанк» на кошти, на якому виконавцем був накладений арешт, є поточним рахунком боржника, який використовується для отримання соціальних виплат та, який не відноситься до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання, накладення арешту на кошти, на якому заборонено.

Скаржник вказує, що кошти, які складають пенсію, є особливим об`єктом, на який може бути звернуто стягнення на виконання виконавчого документа, на який допускається стягнення лише у разі відсутності інших коштів та/або об`єктів для стягнення.

Порядок стягнення на пенсію врегульований окремо від інших видів стягнення та навіть при застосуванні такого стягнення встановлено граничні розміри можливого стягнення від 20 до 50 % пенсії в залежності від виду зобов`язання.

Згідно із вимогами п.10-2 Прикінцевих таперехідних положеньЗакону України«Про виконавчепровадження» тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, зокрема припиняється звернення стягнення на пенсію, стипендію (крім рішень про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю внаслідок кримінального правопорушення, та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації);

Загальновідомим є факт введення у Україні воєнного стану з 24.02.2022, який на даний час не скасовано та не припинено.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на кошти, що знаходяться на цьому рахунку, заборонено законом.

Виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34цього Закону (абзац другий частини другої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження».

Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом.

Виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до довідки АТ КБ «Приватбанк» від 10.07.2023 №KJKR6TNJUNVK5C49 на рахунок № НОМЕР_1 ОСОБА_1 отримує пенсійні виплати.

Скаржник наголошує, що рахунок боржника № НОМЕР_1 має спеціальний режим використання,на який зараховуються виключно пенсія.

Оскільки на даний час всі рахунки ОСОБА_1 арештовані, останній вказує, що не має коштів для належного існування.

Заява була подана до Другого відділу ВДВС 17.07.2023, тобто, з 17.07.2023 державний виконавець отримав достатнє документальне підтвердження того, що грошові кошти на рахунку боржника є пенсією та звернення стягнення на ці кошти заборонено законом.

У зв`язкуз цимвиконавець зобов`язанийбув знятиарешт зкоштів нарахунку № НОМЕР_1 в АТ КБ «Приватбанк» та повернути на рахунок безпідставно списані з нього кошти. Однак арешт з коштів знятий не був.

03.08.2023 засобами поштового зв`язку отримано відповідь Другого відділу ДВС у місті Черкаси на заяву від 17.07.2023 про відсутність підстав для знаття арешту з рахунку ОСОБА_1 , а тому з 03.08.2023 слід обраховувати строк на оскарження бездіяльності державного виконавця.

Таким чином, скаржник просить суд, - визнати неправомірною постанову Придніпровського відділу у ДВС у місті Черкаси ЦМУ МЮ (м. Київ) про арешт коштів боржника у ВП № 48133904 від 08.07.2020; визнати неправомірною постанову Придніпровського відділу у ДВС у місті Черкаси ЦМУ МЮ (м. Київ) про арешт коштів боржника у ВП № 51441649 від 05.12.2019; визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) Постоєнко М.В., яка полягає у не знятті арешту з коштів, які є пенсією боржника ОСОБА_1 на рахунку № НОМЕР_1 в АТ КБ «Приватбанк» на підставі заяви боржника від 17.07.2023; зобов`язати уповноважених осіб Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) зняти арешт грошових коштів, накладений постановою про арешт коштів боржника у ВП №48133904, які є пенсійними виплатами, на картковому рахунку НОМЕР_1 , відкритого в АТ КБ «Приватбанк» на ім`я ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 11.08.2023 прийнято до розгляду скаргу та призначено її до розгляду по суті.

В судове засідання скаржник ОСОБА_1 не з`явився, будучи належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи. Про поважність причин неявки не повідомив.

В судовому засіданні представник скаржника адвокат Нестерко І.О. просив скаргу задовольнити, посилаючись на доводи, які викладені у скарзі.

В судове засідання стягувачі за виконавчими провадженнями ПП «Антифон», АТ «Дельта Банк», АТ «ОТП Банк», КС «Кредит-Союз», КС «Обереги» не з`явились, будучи належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи. Про поважність причин неявки не повідомили.

В судовому засіданні представник Другого відділу ДВС у місті Черкаси ЦМРУМЮ (м.Київ) за довіреністю Кривохижа Ю.А. просив відмовити у задоволенні скарги, посилаючись на доводи відзиву. У відзиві зазначено, що державний виконавець виконав норми чинного законодавства, постанови є чинними і законними. Рішення судів на даний час боржником не виконані, відсутні підстави для зняття арешту з коштів боржника або його частин. Довідка з АТ КБ «Приватбанк» від 10.07.2023 не містить інформації про те, що рахунок має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на кошти на цьому рахунку заборонено нормою закону. Державним виконавцем арешти на кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено чинним законодавством, не накладалися.

Згідно частини 2 статті 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників, перевіривши матеріали виконавчого провадження, наданого представником органів ДВС, суд вважає, що скарга підлягає до часткового задоволення за таких підстав:

встановлено, що ОСОБА_1 , відповідно до довідки №346 від 18.11.2022, виданої командиром ВЧ НОМЕР_2 , у період з 03.09.2022 по 20.09.2022 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в Донецькій та Луганській областях.

Постановою державного виконавця Придніпровського ВДВС міста Черкаси ГТУЮ у Черкаській області від 05.12.2019 у ВП №51441649 з виконання ряду виконавчих листів, виданих Придніпровським районним судом м. Черкаси, накладено арешт на грошові кошти боржника ОСОБА_1 , що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та, належить боржнику у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди, витрат виконавчого провадження, штрафів 798819грн. 55коп.

Постановою старшого державного виконавця Придніпровського ВДВС у місті Черкаси ЦМРУМЮ (м. Київ) від 08.07.2020 у ВП №48133904 з виконання ряду виконавчих листів, виданих Придніпровським районним судом м. Черкаси, накладено арешт на грошові кошти боржника ОСОБА_1 , що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та, належить боржнику у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди, витрат виконавчого провадження, штрафів 11661грн. 31коп.

Слід зазначити, що після реорганізації Придніпровський відділ ДВС міста Черкаси ЦМРУМЮ (м. Київ) на даний час Другий відділ ДВС у місті Черкаси ЦМРУМЮ (м. Київ).

Відповідно до довідки АТ КБ «Приватбанк» від 10.07.2023 №KJKR6TNJUNVK5C49 на рахунок № НОМЕР_1 ОСОБА_1 отримує пенсійні виплати.

17.07.2023 скаржник звернувся до Другого відділу ДВС міста Черкаси Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) із заявою про скасування арешту на пенсійний рахунок ОСОБА_1

03.08.2023 засобами поштового зв`язку отримано відповідь Другого відділу ДВС у місті Черкаси на заяву від 17.07.2023 про відсутність підстав для зняття арешту з рахунку ОСОБА_1 .

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Зазначене конституційне положення відображено також у статті 18 ЦПК України, згідно якої судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення, відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26.06.2013 по справі № 1-7/2013, є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуютьсяЗаконом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 5 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до частини 1, 2 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з пунктом 7 частини 3 статті 18 цього ж Закону виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

За приписамич.ч.1,2ст.48Закону України"Провиконавче провадження",звернення стягненняна майноборжника полягаєв йогоарешті,вилученні (списаннікоштів зрахунків)та примусовійреалізації (пред`явленніелектронних грошейдо погашенняв обмінна кошти,що перераховуютьсяна відповіднийрахунок органудержавної виконавчоїслужби,рахунок приватноговиконавця). Прозвернення стягненняна майноборжника виконавецьвиносить постанову. Стягненняза виконавчимидокументами звертаєтьсяв першучергу накошти боржникау національнійта іноземнійвалютах,інші цінності,у томучислі накошти нарахунках боржникау банкахта іншихфінансових установах. Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно достатті 15-1Закону України «Про електроенергетику», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1Закону України «Про теплопостачання», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно достатті 26-1Закону України «Про теплопостачання»,статті 18-1Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до пункту 1 частини другої статті8 Закону України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України», на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно доЗакону України«Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

В рішенні Конституційного Суду України № 25рп/2009 від 07.10.2009 зазначено, що право на соціальний захист віднесено до основоположних прав і свобод. Це гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел та забезпечується статтями 46 та 64 Конституції України.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Закон України «Про пенсійне забезпечення» гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 68 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається лише у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.

Відповідно до ч. 2 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» з пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру на утримання членів сім`ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств, установ і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також у зв`язку із смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках.

За іншими видами стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.

Таким чином, із аналізу зазначених правових норм вбачається, що кошти, які складають пенсію є особливим об`єктом, на який може бути звернуто стягнення на виконання виконавчого документа, на який допускається стягнення лише у разі відсутності інших коштів та/або об`єктів для стягнення.

Порядок стягнення на пенсію врегульований окремо від інших видів стягнення та навіть при застосуванні такого стягнення встановлено граничні розміри можливого стягнення від 20 до 50 % пенсії в залежності від виду зобов`язання.

Згідно із вимогами п.10-2 Прикінцевих таперехідних положеньЗакону України«Про виконавчепровадження» встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, зокрема припиняється звернення стягнення на пенсію, стипендію (крім рішень про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю внаслідок кримінального правопорушення, та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації);

Загальновідомим є факт введення у Україні воєнного стану з 24.02.2022, який на даний час не скасовано та не припинено.

Статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Здійснюючи виконання постанов державного виконавця від 08.07.2020 та від 05.12.2019, та виконуючи покладений на нього обов`язок щодо визначення статусу рахунка АТ КБ «Приватбанк» вважало за можливе накласти арешт на грошові кошти, розміщені на ньому.

Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом.

А тому,враховуючи,що винесеніпостанови проарешт коштівборжника відмістять застереження для банку про неможливість накладення арешту/звернення стягнення на кошти, на які заборонено законом та належать боржнику, суд дійшов висновку про правомірність дій державного виконавця під-час винесення даних постанов.

Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

В той же час, у разі накладення арешту на рахунок, на який зараховуються лише соціальні виплати, на такі виплати не може бути накладений арешт, а якщо він накладений, то підлягає зняттю.

Таке зняття арешту здійснюється виконавцем відповідно до ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» на підставі поданих боржником документів, підтверджуючих отримання соціальних виплат на такий рахунок.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 905/361/19 та постанові Верховного Суду від 08.07.2020 у справі №915/1000/18.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на кошти, що знаходяться на цьому рахунку, заборонено законом.

Виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34цього Закону (абзац другий частини другої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження».

Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом.

Виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»). Вказаний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 905/361/19.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає,що зверненнястягнення/арештна кошти пенсії,які знаходятьсяна рахункуборжника,підпадають підвипадки «коштина іншихрахунках боржника,накладення арештута/абозвернення стягненняна якізаборонено законом»(ст.48ЗаконуУкраїни «Провиконавче провадження»),а томуарешти накладеніна картковийрахунок №НОМЕР_1 , відкритий в АТ КБ «ПриватБанк» за заявою від 17.07.2023 на ім`я ОСОБА_1 , - підлягають скасуванню.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.04.2022 у справі № 756/8815/20.

Крім того, залишення арешту на кошти та звернення на них стягнення унеможливлює отримання боржником будь-яких коштів (пенсії) та порушує його право на належне існування.

Відповідно, слід зобов`язати державного виконавця Другого ВДВС у місті Черкаси ЦМРУМЮ (м. Київ) скасувати арешти, накладені на грошові кошти боржника ОСОБА_1 постановами від 08.07.2020 та від 05.12.2019, які є пенсійними виплатами на картковому рахунку, відкритому в АВТ КБ «Приватбанк» на ім`я ОСОБА_1 .

При цьому, відсутні підстави для задоволення скарги в частині визнання незаконними постанов державного виконавця від 08.07.2020 та від 05.12.2019, а також визнання неправомірною бездіяльність державного виконавця, яка б полягала у не знятті арешту з коштів, які є пенсією боржника на рахунку, відкритому в банківській установі, оскільки за нормами чинного законодавства державний виконавець має право вчиняти певні виконавчі дії та приймати рішення, в тому числі щодо накладення арешту на кошти, які знаходяться на рахунках боржника у банківських установах.

Таким чином, скарга підлягає до часткового задоволення, враховуючи вище викладене.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 447-453 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Скаргу задовольнити частково.

Зобов`язати державноговиконавця Другого відділудержавної виконавчоїслужби умісті ЧеркасиЦентрального міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Київ)скасувати арешт,накладений нагрошові кошти ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,постановою старшогодержавного виконавцяПридніпровського відділудержавної виконавчоїслужби умісті ЧеркасиЦентрального міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Київ)Павлик НіноюІванівною проарешт коштівборжника від08.07.2020у виконавчомупровадженні №48133904, які є пенсійними виплатами, на картковому рахунку НОМЕР_1 , відкритого в АТ КБ «Приватбанк» на ім`я ОСОБА_1 .

Зобов`язати державноговиконавця Другого відділудержавної виконавчоїслужби умісті ЧеркасиЦентрального міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Київ)скасувати арешт,накладений нагрошові кошти ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,постановою державноговиконавця Придніпровськоговідділу державноївиконавчої служби містаЧеркаси Головного територіальногоуправління юстиціїу Черкаськійобласті НечипоренкоТетяною Володимирівноюпро арешткоштів боржникавід 05.12.2019у виконавчомупровадженні №51441649, які є пенсійними виплатами, на картковому рахунку НОМЕР_1 , відкритого в АТ КБ «Приватбанк» на ім`я ОСОБА_1 .

В іншій частині відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом 15-ти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті358 цього Кодексу.

Повний текст судового рішення складений 06.09.2023.

Головуючий: С. М. Позарецька